МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПРОГРАМА

для загальноосвітніх навчальних закладів

БІБЛІЙНА ІСТОРІЯ

ТА

ХРИСТИЯНСЬКА ЕТИКА

5-6 класи

 

ТОВ «АСМІ»

Полтава

2011

 

 

 

УДК  37.014.523:22

ББК   74.200.53

Б - 59

Рекомендовано  Міністерством освіти і науки України

(Лист 1/11-11629  від 21 грудня 2010 року).

 

 

 

 

Програма духовно-морального курсу для учнів 1-11 класів «Біблійна історія та християнська етика» (авторський колектив: керівник архієпископ Полтавський і Миргородський ФИЛИП).

 

 

Авторський колектив:

ФИЛИП (Осадченко Р.А.), архієпископ Полтавський і Миргородський, доктор богослов’я, голова Місіонерського відділу при Священному Синоді Української Православної Церкви, ректор Полтавської Місіонерської Духовної семінарії (керівник проекту);

Євтух  М. Б., Академік-секретар Відділення педагогіки і психології вищої школи Академії педагогічних наук  України, доктор педагогічних наук, професор, заслужений працівник народної освіти України;

Ігор Ковровський, протоієрей, начальник Управління духовної освіти Білоцерківської єпархії УПЦ, вчитель-методист Кагарлицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 ім. В.П. Дашенка Київської області, методист Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів;

Ковальчук І.П., психолог, голова НМЦ в ім’я святителя Димитрія Ростовського, викладач православної психології Полтавської Духовної  Місіонерської семінарії, м. Комсомольськ;

Мартиненко Л.А., вчитель-методист Кагарлицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 ім. В.П. Дашенка Київської області;

Філарет (Звєрєв), архімандрит, голова літургічно-богословської комісії при Священному Синоді УПЦ, проректор з науково-методичної роботи Полтавської Місіонерської Духовної семінарії, доктор богослов’я, магістр медицини;

Дроздовський О.М., директор зош І-ІІІ ступенів №4, вчитель-методист, м. Біла Церква;

Рогова О.Г., методист кафедри філософії освіти Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, м. Дніпропетровськ;

Андрій Симон, протоієрей, голова Полтавського обласного осередку Всеукраїнського Православного педагогічного товариства, м. Полтава;
Борис Кондрат, протоієрей, викладач місіології Полтавської Місіонерської Духовної семінарії, м. Комсомольськ,
Олександр Білокур, протоієрей, співробітник Місіонерського відділу при Священному Синоді УПЦ, м. Київ.

 

Рецензенти:

Клокар Н.І., доцент, кандидат педагогічних наук, ректор Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів, м. Біла Церква;

Чередник С.Ф., методист методичного кабінету відділу освіти Кагарлицької райдержадміністрації, м. Кагарлик.

Пояснювальна записка

 

Навчальна програма «Біблійна історія та християнська етика» (1-11 класи) є програмою духовно-морального змісту, що спрямована на формування і розвиток гармонійної особистості українського громадянина-патріота на засадах християнських духовних цінностей.

Нагальною потребою сьогодення є вирішення таких запитів, що постають перед шкільною освітою:

  • проблеми формування ціннісної складової в структурі особистості громадянина України, позитивного мислення стосовно вирішення різних життєвих ситуацій (світоглядних, суспільних чи особистісних);
  • цілеспрямований, а не хаотичний, розвиток здібностей і талантів молодої людини відповідно до їх реалізації на благо суспільства і близького оточення, сім’ї;
  • свідомий вибір професії, сумлінне ставлення до своїх обов’язків, зважений вибір супутника життя і формування міцної сім’ї на засадах традиційних християнських сімейних цінностей українців тощо.

 

Сьогодні спостерігаємо різноманіття підходів щодо вирішення цих запитів, але не всі вони відповідають найголовнішому критерію – формуванню  гармонійної особистості, здатної протистояти негараздам нашого часу. На жаль, майже немає духовно-формуючих курсів, які б сприяли відродженню і набуттю особистістю традиційних духовно-культурних компетенцій (християнських рис характеру, релігійної свідомості, відповідної до неї розвитку емоційно-вольової та розумової сфер життя, набуття реального (а не віртуального) вчинкового досвіду тощо).

 

Одинадцятирічний досвід роботи за програмою курсу «БІБЛІЙНА ІСТОРІЯ ТА ХРИСТИЯНСЬКА ЕТИКА» (програма факультативного курсу для учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена Київським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних кадрів) переконує у його доцільності та актуальності. Це виявляється, насамперед, у бажанні дітей вивчати цей предмет, їхньому прагненні узгоджувати свою поведінку з нормами християнської моралі, у позитивних відгуках батьків на результати вивчення цього курсу дітьми.

 

Запропонована програма є результатом критичного осмислення попередніх програм та аналізу інших відомих програм аналогічного спрямування. Внесені зміни та доповнення зумовлені врахуванням зауважень і побажань, а також практикою роботи з даного предмета в загальноосвітніх навчальних закладах різних регіонів України.

 

Мета, завдання та стратегії викладання програми

 

Мета програми полягає у збагаченні дітей духовно-етичними знаннями, у відродженні життєстверджуючого мислення та набутті вчинкового досвіду на основі християнського віровчення, досвіду тисячолітньої  традиції християнства в Україні.

 

Завдання програми:

  1. Вивчення змісту і розвиток уявлень про вічне вчення – Святе Письмо. Набуття історичного релігійного досвіду багатьох народів, які жили у вірі та предстоянні перед Богом.
  2. Формування світогляду українського громадянина-патріота на тисячолітніх засадах відданості Богові, Вітчизні та своєму народові.
  3. Розвиток духовно-моральної сфери особистості, релігійних почуттів та проявів духовно-моральної краси у повсякденні (вчинки милосердя та співчуття, гуманність, поступливість, щирість, правдивість, довіра до людей, альтруїзм тощо).
  4. Зацікавлення молодого покоління вивченням історії рідного краю, особливо в аспектах духовного життя, релігійних традицій та вивчення досвіду вирішення різних ситуацій (превентивне виховання).
  5. Моральний розвиток особистості на історичних прикладах Святого Письма та прикладах високого духовного життя історичних осіб (святі, подвижники, мученики за віру).
  6. Продовження цілеспрямованого пізнання особистістю духовного світу через поєднання віри та розуму, релігійного пізнання внутрішнього світу людини через власний досвід переживань та вчинків.
  7. Пробудження і виховання моральних почуттів, пов’язаних з релігійним світоглядом і релігійним життям особистості: почуття обов’язку в дотриманні Божих Заповідей, служіння Богу і людям та ін.
  8. Виховання в учнів етичних і естетичних почуттів, пов’язаних з їхнім майбутнім життям як батьків, громадян нашої держави, християн.
  9. Захист особистості вихованців від деструктивних систем впливу на їхню духовно-моральну і ціннісну сфери життя (превентивне виховання на засадах християнської моралі).

 

Основні принципи програми

 

Методологічною основою програми є такі аксіологічні принципи (що відповідають концепції національного виховання):

·         принцип природовідповідності (полягає у врахуванні природи людини, вікових та індивідуальних особливостей, національних і регіональних особливостей);

·         принцип культуровідповідності (органічний зв’язок з історією народу, традиціями, з народними ремеслами, промислами. Особистість  формується через відтворення у власному житті безпосередньо привласненого досвіду попередніх поколінь, їхніх духовних і моральних надбань, побудови за цими зразками структури вирішення головних життєвих ситуацій тощо);

·         теоцентричний принцип (таке розуміння світу, у якому джерелом і причиною всього виступає Бог);

·         теогуманістичний принцип (як варіант синергетичного принципу, який лежить в основі християнського вчення про взаємодію людини і Бога, про Боголюдину Ісуса Христа як взірця досконалої Людини. Поняття синергія, яке розробляється наукою синергетикою, набуває принципово нового значення);

·         дитиноцентризм як варіант гуманістичного принципу.

 

Основні дидактичні принципи програми:

  • науковості,
  • доступності,
  • наочності,
  • інтегративності,
  • системності.

Дотримуючись цих принципів, програма використовує надбання богословських християнських наук (християнська антропологія, моральне богослов’я, біблійна історія, бібліїстика, християнське мистецтво, українська християнська культура тощо), що вивчають людину, історію розвитку стосунків людини з Богом, тлумачення біблійних текстів, основи християнської етики, християнської культури, а також суспільних наук.

 

Основні принципи викладання програми:

·         принцип особистісної орієнтації (врахування неповторності психічних особливостей кожної дитини, наявність індивідуального підходу);

·         принцип наступності (полягає у наступності в реалізації змісту і завдань навчальних курсів та орієнтацію на практичне втілення засвоєних духовно-етичних засад як мотивацій життєтворчої особистості);

·         принцип соціальної відповідності (обумовлює необхідність узгодженості змісту та методів навчальних курсів з реальною соціальною ситуацією, в якій передбачається формування у школярів готовності до розв’язання життєвих проблем);

·         принцип превентивності (означає надання знань для профілактики негативних проявів поведінки дітей та учнівської молоді, вироблення імунітету до негативних впливів соціального середовища, активне протистояння їм);

·         принцип життєвої смислотворчої самодіяльності (передбачає процес становлення особистості як творця і проектувальника свого життя, який уміє приймати самостійні рішення і нести за них відповідальність, повноцінно жити й активно діяти у динамічних життєвих умовах, постійно самовдосконалюватися, адекватно і гнучко реагувати на соціальні зміни);

·         принцип свободи совісті (обумовлює можливість вибору серед світських навчальних курсів такого, що найбільше відповідає світоглядним переконанням учнів та їхніх батьків).

 

Зміст та структура програми

 

Зміст програми складають три напрями:

1. Вивчення Біблії і розгляд прикладів із біблійної історії в аспектах етики вчинків, вирішень життєвих ситуацій та розвитку особистості віруючого, його ставлень до Бога і Божих настанов.

2. Вивчення основних засад християнської етики, які відображені в багатовіковій історії українського народу, його укладі життя, вирішенні ним основних життєвих ситуацій та на прикладах життя відомих подвижників благочестя і святих нашого краю.

3. Превентивне виховання на засадах християнської моралі, яке полягає у творчому вирішенні життєвих ситуацій, з якими діти і молодь зустрічаються в сучасному світі. Цей напрямок реалізується в ігрових ситуаціях, дискусіях, диспутах, екскурсіях та інших формах урочної та позаурочної діяльності.

 

В основу змісту курсу “Біблійна історія та християнська етика” покладено Святе Письмо Старого та Нового Заповітів, основні положення вчення Ісуса Христа та апостолів, канонічні першоджерела та свідчення авторитетів християнської церкви, художню літературну спадщину видатних українських та світових письменників, що містить зразки досвіду християнської культури тощо.

 

Міжпредметні зв’язки курсу простежуються безпосередньо у вивченні відповідних тем з курсу історії України, світової історії, української та світової літератури, у проведенні виховних годин, що сприяє різносторонньому оглядові та розумінню суті навчального матеріалу і змісту виховної ролі прикладів з історії та вчинків літературних героїв.

 

Структура програми передбачає 34 години викладання курсу “Біблійна історія та християнська етика” у кожному класі. Кожен річний курс має 1-2 години на регіональний компонент та підсумкове заняття-узагальнення до кожної теми. Розподіл годин у програмі орієнтовний. Залежно від методичних уподобань учитель може вносити зміни у розподіл часу на вивчення окремих питань і тем.

 

При укладанні програми використано такі матеріали:

1.      Біблійна історія та християнська етика. Програми для середньої загальноосвітньої школи. - Біла Церква, 1999. – 36 с.

2.      Біблійна історія та християнська етика. Програми для середньої загальноосвітньої школи. - Біла Церква, 2005. - 36 с.

3.      Етика: духовні засади. Проект програми. -  Київ: Православне педагогічне товариство, 2003. – 22 с.

4.      Основи православної культури. Програма для основного і старшого ступенів загальноосвітніх шкіл, гімназій, ліцеїв (5-11 класів.). - Вінниця, 2003.- 4 с.

5.      Концептуальні засади вивчення в загальноосвітніх навчальних закладах предметів духовно-морального спрямування (курси «Етика», «Основи християнської етики», «Основи релігійної етики»). Рішення колегії МОН України № 8/1-2  від 29 червня 2006р.

6.      Християнська етика в українській культурі. Програма для учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: 2008.

Програма курсу для 5-9 класів складається з трьох тематичних блоків. Метою першого блоку “Бог та людина” є введення школяра у світ Біблії, в якому на основі вивчення та осмислення вчинків людей, описаних у Старому та Новому Заповітах, особлива увага приділяється формуванню основних морально-етичних цінностей особистості. Метою другого тематичного блоку “Віра та людина” є ознайомлення учнів з видатними постатями в історії українського народу, чия діяльність справила визначний вплив на формування, становлення і розвиток української державності; духовними святинями, які відіграли вирішальну роль у розвитку культури та духовності українського народу; Заповідями Божими як основою морального життя людства та християнським вченням про людину. Третій тематичний блокХристиянська культура та людина” ознайомлює учня з тією традиційною духовною та етнографічною культурою, яка свідчить про значення у житті українського народу храму, постів та свят, таїнств та обрядів, християнських традицій, а також християнських коренів культурних надбань українського народу, норм поведінки в суспільстві у світлі християнської моралі.

 

5 КЛАС (34 год.)

 

п/п

К-ть

год.

Зміст навчального матеріалу

 

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня

 

Розділ І. Біблійна історія: сторінками Старого Заповіту (18 год.)

 

1

 

 

1

Вступ.

Тема 1.

Біблія, її структура та зміст. Біблія як предмет біблійної історії та християнської етики.

Учень/ Учениця:

-          ознайомлюється  зі змістом поняття «Біблія», «біблійна історія» та «християнська етика»;

-          визначає головні змістовні лінії нового курсу;

-          розуміє зміст тлумачення предмета біблійної історії та його відмінність від інших історичних дисциплін;

-          пояснює зміст християнської етики та називає характерні ознаки відмінності від світської етики.

2

 

1

Тема 2.

Світ як Боже творіння. Премудрість Творця.

Біблійний опис створення світу (Бут. 1- 2, 6).

Проблеми захисту світу як Божого творіння.

Учень/ Учениця:

-          пояснює етапи формування світу як Божого творіння;

-          розуміє значення для людини потреби вивчати та захищати світ Божих створінь, сприяти його життєвій безпеці та збереженню тривалості життя на землі;

-          формулює основи духовного захисту людей та живих істот нашої планети;

-           характеризує проблеми, що стоять сьогодні перед людиною.

3

 

1

Тема 3.

Покликання людини у світі.

Створення людини.

 

 

Учень/ Учениця:

-          володіє початковими поняттями про створення Богом нашого всесвіту та людини на землі;

-          пояснює зміст основних вимог щодо збереження цілісної краси людини, що явлена в дотриманні нею Божих настанов;

-          розвиває уявлення про навколишній світ та про красу людини, яка створена за Образом і за подобою Божою;

-          аналізує різні теорії щодо походження людини (відомі з інших навчальних курсів);

-          намагається відповісти на питання «для чого була створена людина».

4

 

 

1

Тема 4.

Свідомий вибір між добром і злом.

Гріхопадіння перших людей.

 

Учень/ Учениця:

-          пояснює поняття «добро», «зло», «Божі настанови», «гріх», «свідомий і несвідомий вибір»;

-          розуміє, яка характерна ознака порушення гармонії в людині (коли людина обирає зло);

-          пояснює вплив зовнішніх факторів на вибір людини на прикладі гріхопадіння перших людей;

-          називає основні причини існування гріховних станів у сучасному світі;

-           виявляє уміння ставити питання щодо свідомого й несвідомого вибору людиною свого місця, свого життєвого шляху.

5

 

1

Тема 5.

Наслідки зла.

Заздрість. Каїн та Авель.

Учень/ Учениця:

-          розуміє наслідки зла, що несе сучасне людство (приклади з суспільного та особистого життя);

-          пояснює зміст понять «заздрість», «гордість», «зухвалість», «зневага», «невдячність» тощо;

-          називає характерні риси Каїна та Авеля, як риси сучасних людей;

-           оцінює власні потреби у самовдосконаленні (бути схожим на Авеля чи Каїна).

6

1

Тема 6.

Необхідність втечі від зла.

Праведний Ной.

Потоп.

 

Учень/ Учениця:

-          усвідомлює необхідність перебування в добрі та доброму оточенні для праведної людини;

-          має уявлення про шляхи подолання перепон зла людиною, яка любить Бога;

-          формулює (за допомогою вчителя) змістовний план «втечі від зла» в сучасному світі та розмірковує про перепони на цьому шляху;

-           дотримується правил духовної безпеки на прикладі вірності Ноя настановам від Бога.

 

7

 

1

Тема 7.

Повага до батьків.

Прокляття Хама.

 

Учень/ Учениця:

-          розуміє зміст порушення п’ятої заповіді (поваги до батьків) на прикладі вчинків дітей Ноя;

-          пояснює зміст прокляття Ноя та небезпеки від того для його дітей;

-           називає сучасні прояви неповаги до батьків та вияви нелюбові до них як небезпеку в сучасному світі.

8

 

1

 

Тема 8.

Гордість і зарозумілість. Вавилонська вежа.

Учень/ Учениця:

-          розуміє зміст понять «гордість», «зарозумілість», «пиха» тощо для пояснення найбільшого гріха у ставленні людей до Бога та інших людей (як антагоніста поняття «любов»);

-           пояснює причини побудови й руйнування Вавилонської вежі;

-          роздумує над поняттям сучасних «вавилонських веж».

9

1

Тема 9.

Праведність і вірність.

Історія Авраама.

 

Учень/ Учениця:

-          усвідомлює поняття «праведність» як фундаментальне поняття християнської етики;

-          має уявлення про вірність як прояв праведності у людини, вірної Богові;

-           формує уявлення про зміст праведних вчинків на прикладі історії Авраама.

10

1

Тема 10.

Протистояння неправді.

Лот. Загибель міст Содом і Гоморра.

Учень/ Учениця:

-          аналізує зміст випадків нечестя в стародавньому й сучасному світах (порушення чистоти сімейних стосунків і цнотливості);

-          пояснює відмінність вчинків Лота та його оточення, місцевих жителів Содому і Гоморри;

-           називає причини загибелі згаданих міст і проводить паралелі із сьогоденням.

11

1

Тема 11.  

Любов як готовність до

пожертви. Авраам та Ісаак.

 

Учень/ Учениця:

-          розуміє зміст поняття «любов», «кохання», «відданість», «пожертва» тощо;

-          пояснює вчинок Авраама як прояв любові до Бога й несуперечність цього вчинку християнської моралі;

-          називає приклади самопожертви людей щодо виконання своїх обов’язків перед Богом і перед людьми.

12

1

Тема 12.

Батьківське благословення.

Яків та Ісав.

Учень/ Учениця:

-          розуміє зміст вчинків Якова та Ісава як прояви намагання бути ближче до Бога і Його благодаті чи нехтування цим;

-          пояснює роздуми над поняттям «батьківське благословення» у порівнянні з поняттям про «батьківське прокляття»;

-          наводить приклади з сучасного життя стосовно вчинків, що супроводжуються батьківським благословенням (християнський зміст благословення).

13

1

Тема 13.

Уміння прощати.

Йосиф і його брати.

 

Учень/ Учениця:

-          ставить собі питання й відповідає на запит душі «чи умію я прощати?»;

-          розмірковує над почуттями від уміння прощати й не прощати;

-          називає характерні риси Йосифа як людини, яка вміє прощати;

-          наводить приклади із власної поведінки, в проявах якої є риси братів Йосифа.

14

1

Тема 14.

Людина та її завдання на Землі. Мойсей.

 

Учень/ Учениця:

-          з’ясовує для себе місце людини на землі стосовно Божого плану, про завдання людей як Божих створінь;

-          пояснює головні причини відступу людей від Бога;

-          називає характерні риси людини, яка обирає Бога;

-          має уявлення про вчинки, гідні віруючої в Бога людини (на прикладі Мойсея);

-          наводить приклади богоспілкування Мойсея.

15

1

Тема 15.

Стійкість у досягненні мети. Мойсей і фараон.

Вихід з Єгипту

Учень/ Учениця:

-          порівнює та пояснює зміст вчинків Мойсея й фараона стосовно іудейського народу як вірного Богові;

-          проводить паралелі з сучасними вчинками людей («мойсеївські» та «фараонівські» вчинки);

-          роздумує про зміст поняття «стійкість у досягненні мети» (світський та християнський погляди);

-          розвиває свої уявлення про поняття «вихід із Єгипту» як символічного опису відходу людини від спокус розбурханого в пристрастях життя.

16

1

Тема 16.

Моральний закон людства.

Синайське законодавство.

Учень/ Учениця:

-          має перше уявлення про Синайське законодавство як про моральний закон Бога людям;

-          розуміє значення окремих положень цього закону;

-          вказує на прикладах з власного життя на відповідність власних вчинків моральному закону від Бога.

17

1

Тема 17.

Уміння переборювати труднощі. Сорокарічна подорож пустелею.

Смерть Мойсея.

Учень/ Учениця:

-          застосовує найголовніші поняття попередніх уроків щодо пояснення причин, чому Бог дав людям таку тривалу мандрівку пустелею;

-          пробує визначати прихований (символічний) зміст мандрівки людей пустелею впродовж 40 років;

-          наводить приклади з власного життя стосовно змісту виразу «переборювання труднощів» (світське і християнське тлумачення).

18

1

Тематичне оцінювання. Підсумкове узагальнення вивченого.

Учень/ Учениця:

-          надає своє розуміння прикладів з біблійної історії щодо описів богоугодних рис і ознак справжнього християнина (віруючої в Бога людини);

-          наводить приклади з життя сучасників, що нагадують нам приклади з біблійної історії;

-          робить перші кроки на шляху власної спостережливості за вчинками інших людей і своїми вчинками (формує культуру самовиховання та удосконалення за християнськими зразками моралі).

 

Розділ ІІ. Святі люди української землі (7 год.)

 

19

 

1

Тема 1.

Кирило та Мефодій –

просвітителі слов’ян.

Церковнослов’янська абетка.

Учень/ Учениця:

-          розуміє зміст праці й натхненного подвигу братів Кирила та Мефодія – просвітителів слов’ян;

-          ставить питання відповідності вивчення церковнослов’янської мови й смислів слов’янських слів сьогодні;

-          розмірковує над відповідальністю за кожне своє вимовлене слово (як вияв духовної культури людини).

20

 

1

 Тема 2.  

Свята рівноапостольна велика княгиня Ольга.

Поширення християнства

на Русі.

 

Учень/ Учениця:

-          формулює християнське уявлення про чесноти жінки (керівника держави, дружини, матері, бабусі);

-          має уявлення про історичну постать княгині Ольги та про її внесок у християнізацію Русі;

-          наводить приклади з життя княгині, що вказують на її християнські чесноти;

-           розуміє зміст понять «подвижництво», «святість», «просвітительство», «апостольство», «рівноапостольний».

21

 

 

1

Тема 3.

Святий рівноапостольний князь Володимир.

Хрещення Русі.

 

 

Учень/ Учениця:

-          виявляє уміння описувати головні передумови хрещення Русі (сприятливі історичні умови, психологічні складники вдачі слов’ян, звитяга та завзятість в подоланні перешкод тощо);

-          намагається знайти Божественний Промисел стосовно прийняття віри християнської нашим народом;

-          відрізняє людський і Божественний план хрещення Русі;

-          розуміє значення для нащадків слов’ян Київської Русі такого рішення (прийняття віри).

22

 

1

Тема 4.

Перші руські святі –

Святі благовірні князі-страстотерпці Борис і Гліб.

 

Учень/ Учениця:

-          пояснює зміст поняття «святість», «святі», подвигу святих;

-          дає характеристику святих людей (на прикладі перших руських святих – князів Бориса і Гліба);

-          наводить приклади з життя святих (улюблених і тих, чиї імена носять).

23

 

1

Тема 5.

Преподобні Антоній і

Феодосій Печерські.

Роль Києво-Печерського

монастиря у духовному житті

Київської Русі.

 

Учень/ Учениця:

-          розуміє зміст понять «преподобний», «чернець», «монастир»;

-          знає про роль Києво-Печерського монастиря у духовному житті Київської Русі;

-          пояснює духовний зміст чернечого життя у відношенні до Бога, до ближніх і до себе;

-          намагається передати власні переживання від знайомства з постатями преподобних Антонія та Феодосія Печерських.

24

 

1

Тема 6.

Преподобний

Нестор Літописець.

“Повість минулих літ”.

Учень/ Учениця:

-          вирізняє поняття «літописець» від поняття «історик», «автор історичної праці» тощо;

-          вміє давати характеристики таких жанрів літератури, як літопис, житія, історичні документи тощо;

-          дає історичну оцінку постаті Преподобного Нестора Літописця та його твору “Повість минулих літ ”.

25

 

1

Урок узагальнення.

Тематичне оцінювання.

Учень/ Учениця:

-          розуміє значення прикладів подвижницького життя святих людей української землі для наступних поколінь, для збереження духовної чистоти та мужності у протистоянні випробуванням часу;

-          пояснює роль цих прикладів для виховання в собі кращих моральних християнських рис;

-          називає приклади з біблійної історії, які певним чином відображені у життєвих випробуваннях названих вище святих.

 

Розділ ІІІ.  Сучасна людина й духовна культура Україні (9 год.)

 

26

 

1

Тема 1.

Основи християнської культури в духовному  житті українського народу.

 

Учень/ Учениця:

-          розуміє поняття «християнська культура» та її значення і місце в житті народу України;

-          наводить приклади морального та аморального в житті сучасного суспільства;

-          характеризує історичні події, що сприяли становленню християнської моралі в духовному житті нашої спільноти.

27

 

1

Тема 2.

Традиційний храм в Україні. Символіка храму.

Учень/ Учениця:

-          пояснює основні елементи будови храму та їх сакральний зміст;

-          розуміє символіку храмових споруд та деяких елементів церковних служб;

-          називає особливості церковних архітектурних стилів України.

28

 

1

Тема 3.

Ікони у храмі та вдома.

Іконостас.

Найвідоміші іконостаси України.

 

Учень/ Учениця:

-          пояснює значення іконостасу для храму, сакральний зміст його частин;

-          називає, що є «іконою», основні вимоги до розміщення ікон в іконостасі;

-          може розповісти про найвідоміші іконостаси України.

29

1

Тема 4.

Фрески й мозаїка в храмі. Декоративно-прикладне мистецтво в оздобленні храму.

Оклади, прикраси, рушники.

Учень/ Учениця:

-          розуміє значення церковних оздоблень у храмі та використання церковної символіки у декоративно-прикладному мистецтві;

-          пояснює церковну символіку та особливості українських художніх творів декоративно-прикладного жанру;

-          вміє відрізнити серед інших українські стилі в церковному декоративно-прикладному мистецтві.

30

1

Тема 5.

Найвідоміші храми України.

Учень/ Учениця:

-          розуміє призначення храмових споруд і співвідносить їх призначення з іншими історичними й художніми пам’ятками;

-          називає та дає характеристику найвідоміших храмів України;

-          розповідає про головні святині та місцеві звичаї, пов’язані з ними.

31-33

3

Тема 6.

Регіональний компонент.

Храми та святі місця рідного краю (екскурсії чи перегляд відеофільмів).

Учень/ Учениця:

-          вміє пояснити на прикладі храму, в якому проводять екскурсію, використання основних оздоблень та їх духовний зміст;

-           намагається відчути внутрішню гармонію християнського храму, красу люблячого Бога серця.

34

1

Заключний урок.

Тематичне оцінювання. Підсумкове узагальнення вивченого.

Учень/ Учениця:

-          пояснює на основі біблійних, житійних та власних життєвих прикладів існування потреби в богопошануванні та богоспілкуванні віруючої людини;

-          називає головні християнські моральні риси та їх прояви (або відсутність таких проявів) у житті звичайних людей, називає причини духовного зубожіння сучасних людей.

                 

 

 

6 КЛАС (34 год. )

 

п/п

К-ть

год

Зміст навчального матеріалу

 

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня

 

 

Розділ І. Біблійна історія: сторінками Старого Заповіту (16 год.)

 

1

1

Тема 1.

Дар керівництва людьми.

Роль великих людей у житті народу.

Ісус Навин. Взяття Єрихону.

 

Учень/ Учениця:

-          розмірковує про важливість розвитку дару керівництва (в собі, в інших), про роль великих людей, які мали розвиненим такий дар;

-          пояснює головні моменти біблійної історії, що характеризують неминучість перемоги віруючої людини завдяки Божій допомозі;

-          називає основні риси визначної людини (полководця), яка цілком віддає себе в руки Бога (приклад Ісуса Навіна).

2

 

1

Тема 2.

Допомога від людей і Бога.

Суддя Гедеон.

 

Учень/ Учениця:

-          розуміє небезпеку надії лише на себе у вирішальні моменти життя;

-          пояснює значення суддівства Гедеона для спасіння народу Божого;

-           називає переваги допомоги від Бога порівняно з допомогою від людини.

3

 

1

Тема 3.

Можливості людини та їх достойне використання.

Суддя Самсон.

 

Учень/ Учениця:

-          розмірковує про різні можливості людини та їхнє використання (достойне й недостойне);

-          розглядає випадки з життя судді Самсона, дає їх моральну оцінку;

-          аналізує приклади з сучасного життя, з життя людей минулого (Біблійні історії за темою).

4

 

1

Тема 4.

Чуйність до потреб ближніх. Суддя Самуїл.

 

 

Учень/ Учениця:

-          пояснює зміст особливої вдачі людини – бути чуйним до потреб ближніх;

-          дає опис основних моральних рис судді Самуїла;

-          називає переваги судді Самуїла в духовно-моральному змісті вчинків над сучасними суддями.

5

 

1

Тема 5.

Мужність.

Готовність до захисту Батьківщини.

Давид і Голіаф.

 

Учень/ Учениця:

-          розуміє зміст поняття «мужність», вміє розкрити різні прояви на конкретних прикладах з життя;

-         пояснює причини перемоги Давида над Голіафом;

-          роздумує над відповіддю на запитання: «Чи готовий я сам захищати Батьківщину?»

6

 

1

Тема 6.

Сила й шляхетність.

Давид і Саул.

 

Учень/ Учениця:

-          розмірковує над причинами шляхетних вчинків Давида та про витоки його внутрішньої сили;

-          встановлює зв’язки богоугодних вчинків Давида (його духовна зрілість);

-          намагається пояснити зміст поняття «шляхетність Давида» як виконання заповіді Божої любові до ближнього.

7

1

Тема 7.

Покаяння як неодмінна умова прощення.

Гріх і покаяння Давида.

 

Учень/ Учениця:

-          розуміє й пояснює причини та наслідки падіння в гріховну спокусу Давида;

-          протиставляє силу гріха та силу покаяння в житті християнина;

-          наводить приклади з життя святих, які починали свій шлях з глибокого покаяння.

8

1

Тема 8.

Мудрість і освіченість.

Цар Соломон.

 

Учень/ Учениця:

-          ознайомлюється з постаттю царя Соломона та дає характеристику його вчинків;

-          дає характеристику  поняття «мудрість», «освіченість» у порівняннях світської та християнської моралі;

-          розрізняє зміст мудрих повчань царя Соломона на прикладі Біблії (книга Премудрості Соломона)

9

1

Тема 9.

Стійкість у відстоюванні

правди.

Пророк Ілля.

 

Учень/ Учениця:

-          знає зміст пророчого служіння й потреби людей в таких особистостях;

-          відрізняє людей, яких призвав Господь на це покликання, від людей звичайних;

-          вміє на прикладі служіння пророка Іллі показати переваги для людей таких велетнів духу.

10

1

Тема 10.

Готовність творити добро.

Пророк Єлисей.

 

Учень/ Учениця:

-          пояснює причини надзвичайних можливостей людини-пророка здійснювати добро – чудеса (на прикладі служіння пророка Єлисея);

-          підтверджує головні вимоги до таких обранців, що стосуються чистоти їхніх помислів і намагань вгодити Богу й ближнім.

11

1

Тема 11.

Виконання своїх обов’язків. Пророк Іона.

 

Учень/ Учениця:

-          усвідомлює даремність намагань людини втекти від Промислу Божого (приклад пророка Іони);

-          розмірковує над судами Божими й людськими, намагаючись бачити ці прояви і в своєму житті.

12

1

Тема 12.

Винагорода за терпіння.

Праведний Іов.

 

 

Учень/ Учениця:

-          розуміє причини праведності Іова;

-          може порівняти міркування друзів Іова з роздумами людей, які нас оточують в повсякденному житті;

-          відстоює існування певного сенсу у витривалості людини в спокусах, перенесення їх з терплячістю.

13

1

Тема 13.

Надія на Бога.

Ананія, Азарія та Мисаїл.

 

Учень/ Учениця:

-          знайомиться з історією Ананія, Азарія та Мисаїла, розглядає моральний зміст їхніх вчинків;

-          розуміє призначення людини перебувати постійно у випробуваннях на вірність Богові, навіть у найменшому, на погляд людей, життєвому випробуванні;

-          визначає характерні риси людини, яка покладає надію на Божу допомогу.

14

1

Тема 14.

Постійність переконань.

Пророк Даниїл.

 

Учень/ Учениця:

-          визначає постійність переконань у вчинках пророка Даниїла та його мужність у несенні слова Божого;

-          розуміє важливість власної позиції в християнському служінні (стійкість, мужність, відповідальність).

15

1

Тема 15.

Важливість збереження

шанування традицій народу.

Повернення Ізраїлю  з

полону. Відбудова храму.

 

Учень/ Учениця:

-          розуміє зміст месіанського значення ізраїльського народу, який зберігав богопошанування впродовж багатьох віків;

-          пояснює духовний зміст повернення Ізраїлю з полону та необхідності відбудови храму;

-          називає основні сакральні елементи старозавітного храму.

16

1

Тема 16.

Готовність стояти за правду.

Маккавеї.

 

Учень/ Учениця:

-          розуміє зміст подвигу братів Маккавеїв щодо сповідування вірності Богу;

-          пояснює основні християнські риси, які притаманні братам;

-          називає приклади з нашої історії, схожої з біблійним прикладом.

 

Розділ II. Святі люди в історії української землі (7 год.)

 

17

 

1

Тема 1.

Преподобний Іов, ігумен Почаївський.

Брестська церковна унія.

Учень/ Учениця:

-          розкриває сутність подвигу ігумена Іова Почаївського у відстоюванні віри Христової;

-          знає та може розказати про основний зміст Брестської церковної унії;

-          наводить приклади з особистого життя, коли віра вимагала захисту та відповідальності перед власними вчинками. 

18

 

1

Тема 2.

Святитель Петро Могила, митрополит Київській.

Києво-Могилянська академія.

 

Учень/ Учениця:

-          знає про історичні події цього часу та дає моральну оцінку подвигу митрополита Петра Могили;

-          характеризує зміст державницької та духовної ролі митрополита Петра Могили в становленні культури  українського народу;

-          дає пояснення християнсько-етичних понять і термінів уроку.

19

 

1

Тема 3.

Козацтво – захисник віри.

Гетьман Богдан Хмельницький.

 

 

Учень/ Учениця:

-         визначає роль захисника віри Христової, гетьмана Богдана Хмельницького;

-         порівнює оцінки світських істориків та християн, які вдячні за збереження віри Христової на наших землях;

-          наводить приклади сучасного ставлення до подвигів козаків-християн.

20

 

1

Тема 4.

Творчість святителя Димитрія (Туптала), митрополита Ростовського.

Книги “Житія святих”.

 

Учень/ Учениця:

-          пояснює зміст духовного і творчого служіння святителя Димитрія Ростовського (Туптала);

-          називає головні теми та духовно-моральний зміст “Житій святих”;

-         пробує порівняти зміст житій святих із жанром біографічної літератури.

21

 

1

Тема 5.

Втрата віри та її наслідки.

Україна на початку ХХ ст.

 

Учень/ Учениця:

-          розуміє потребу людини у відтворенні подвигів подвижників віри на кожному етапі існування християнської спільноти;

-          пояснює причини втрати активного сповідування християнської віри (втрата віри) і розмірковує над її наслідками;

-          називає різні прояви бездуховності людини, які засвідчені в історії України та в цілому світі.

22

1

Тема 6.

 Церква у роки Великої

Вітчизняної війни.

Церква та сучасність.

 

Учень/ Учениця:

-          розуміє велич духовного подвигу різних народів, які протистояли загарбникам у війні;

-          пояснює роль Церкви у збережені духовності народу України та у подоланні духовного занепаду в роки війни та після неї;

-          засвідчує вплив Церкви на формування патріотичної позиції людини щодо обов’язків перед своєю Вітчизною.

23

 

1

Урок узагальнення.

Тематичне оцінювання.

Учень/ Учениця:

-          узагальнює вивчений матеріал і виокремлює характерні риси, які притаманні духовному образу українського патріота та захисника України;

-           вміє навести приклади необхідності відтворення у нашому народі прикладів християнського служіння.

 

Розділ ІІІ.  Сучасна людина та духовна культура в Україні (11 год.)

 

24

 

 

 

1

Тема 1.

Етика християнського побуту.

Етика сімейних стосунків.

Учень/ Учениця:

-          характеризує основні риси дотримання християнської етики в побуті українців;

-          усвідомлює важливість дотримання християнської етики в сімейних стосунках;

-          має уявлення про християнські сімейні свята.

 

25

 

1

Тема 2.

Поняття про піст.

Піст як загальнолюдське

явище.

Піст тілесний і духовний.

Біблійні приклади посту.

 

Учень/ Учениця:

-          наводить приклади різного розуміння поняття «піст» в житті віруючих та невіруючих людей;

-          характеризує піст як духовно-моральний засіб виховання особистості християнина;

-          формулює основні риси християнського змісту понять «піст духовний» і «піст тілесний».

26

1

Тема 3.

Пости, встановлені Церквою.

Їх роль у житті людини.

Народні традиції, пов’язані з

постом.

 

Учень/ Учениця:

-          визначає роль різних видів постів і дотримання їх людиною;

-          виділяє суттєві відмінності між традиційними для культури українців постами;

-          знає традиції та свята, пов’язані із постами.

27

 

1

Тема 4.

Великий піст.

Особливості Великого посту в традиціях українського народу.

 

Учень/ Учениця:

-          пояснює основний зміст та особливості проведення Великого посту в традиціях українського народу;

-          називає святкові події, до яких готує піст;

-          пояснює духовний зміст Великого посту.

28-29

 

2

Тема 5.

Поняття про свято.

Християнські свята.

Свято свят – Пасха.

Пасхальні традиції

українського народу.

 

Учень/ Учениця:

-          пояснює різницю між святами нерелігійними й релігійними (різних релігій);

-          вміє пояснювати духовний і моральний зміст Пасхи –

        Свята свят;

-          наводить приклади Пасхальних традицій українського народу.

30

 

1

Тема 6.

Свята на честь Ісуса Христа.

Свята на честь Божої Матері.

 

Учень/ Учениця:

-          визначає основні відмінності свят Христових та Богородичних;

-          називає та пояснює зміст свят на честь Ісуса Христа та свят на честь Божої Матері;

-          визначає причини особливого пошанування у нашому народі Матері Божої.

31

 

1

Тема 7.

Великі свята.

Свята на честь святих.

Храмове свято.

 

Учень/ Учениця:

-          розуміє поняття «великого свята», «храмового свята», «свята на честь святих»;

-          пояснює зміст пошанувань святих і визначних подій в житті Церкви та нашого краю відносно християнських традицій.

-          називає храмові свята свого храму.

32-33

 

2

Тема 8.

Регіональний компонент:

найбільш шановані святі

рідного краю. 

Екскурсії по святих місцях.

 

Учень/ Учениця:

-          визначає головні особливості й відмінності святкувань світських і християнських свят;

-          намагається дотримуватися традицій святкувань християнських свят.

34

2

Урок узагальнення.

Повторення.

Тематичне оцінювання.

Учень/ Учениця:

-          пояснює зміст основних подій церковного року, що пов’язані з християнськими традиціями;

-          називає найбільш шанованих святих, захисників віри та державності;

-          намагається дотримуватися традиційних християнських звичаїв у повсякденному житті.

     

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПРОГРАМА

для загальноосвітніх навчальних закладів

БІБЛІЙНА ІСТОРІЯ

ТА

ХРИСТИЯНСЬКА ЕТИКА

5-6 класи

 

ТОВ «АСМІ»

Полтава

2011

 

 

 

УДК  37.014.523:22

ББК   74.200.53

Б - 59

Рекомендовано  Міністерством освіти і науки України

(Лист 1/11-11629  від 21 грудня 2010 року).

 

 

 

 

Програма духовно-морального курсу для учнів 1-11 класів «Біблійна історія та християнська етика» (авторський колектив: керівник архієпископ Полтавський і Миргородський ФИЛИП).

 

 

Авторський колектив:

ФИЛИП (Осадченко Р.А.), архієпископ Полтавський і Миргородський, доктор богослов’я, голова Місіонерського відділу при Священному Синоді Української Православної Церкви, ректор Полтавської Місіонерської Духовної семінарії (керівник проекту);

Євтух  М. Б., Академік-секретар Відділення педагогіки і психології вищої школи Академії педагогічних наук  України, доктор педагогічних наук, професор, заслужений працівник народної освіти України;

Ігор Ковровський, протоієрей, начальник Управління духовної освіти Білоцерківської єпархії УПЦ, вчитель-методист Кагарлицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 ім. В.П. Дашенка Київської області, методист Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів;

Ковальчук І.П., психолог, голова НМЦ в ім’я святителя Димитрія Ростовського, викладач православної психології Полтавської Духовної  Місіонерської семінарії, м. Комсомольськ;

Мартиненко Л.А., вчитель-методист Кагарлицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 ім. В.П. Дашенка Київської області;

Філарет (Звєрєв), архімандрит, голова літургічно-богословської комісії при Священному Синоді УПЦ, проректор з науково-методичної роботи Полтавської Місіонерської Духовної семінарії, доктор богослов’я, магістр медицини;

Дроздовський О.М., директор зош І-ІІІ ступенів №4, вчитель-методист, м. Біла Церква;

Рогова О.Г., методист кафедри філософії освіти Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, м. Дніпропетровськ;

Андрій Симон, протоієрей, голова Полтавського обласного осередку Всеукраїнського Православного педагогічного товариства, м. Полтава;
Борис Кондрат, протоієрей, викладач місіології Полтавської Місіонерської Духовної семінарії, м. Комсомольськ,
Олександр Білокур, протоієрей, співробітник Місіонерського відділу при Священному Синоді УПЦ, м. Київ.

 

Рецензенти:

Клокар Н.І., доцент, кандидат педагогічних наук, ректор Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів, м. Біла Церква;

Чередник С.Ф., методист методичного кабінету відділу освіти Кагарлицької райдержадміністрації, м. Кагарлик.

Пояснювальна записка

 

Навчальна програма «Біблійна історія та християнська етика» (1-11 класи) є програмою духовно-морального змісту, що спрямована на формування і розвиток гармонійної особистості українського громадянина-патріота на засадах християнських духовних цінностей.

Нагальною потребою сьогодення є вирішення таких запитів, що постають перед шкільною освітою:

  • проблеми формування ціннісної складової в структурі особистості громадянина України, позитивного мислення стосовно вирішення різних життєвих ситуацій (світоглядних, суспільних чи особистісних);
  • цілеспрямований, а не хаотичний, розвиток здібностей і талантів молодої людини відповідно до їх реалізації на благо суспільства і близького оточення, сім’ї;
  • свідомий вибір професії, сумлінне ставлення до своїх обов’язків, зважений вибір супутника життя і формування міцної сім’ї на засадах традиційних християнських сімейних цінностей українців тощо.

 

Сьогодні спостерігаємо різноманіття підходів щодо вирішення цих запитів, але не всі вони відповідають найголовнішому критерію – формуванню  гармонійної особистості, здатної протистояти негараздам нашого часу. На жаль, майже немає духовно-формуючих курсів, які б сприяли відродженню і набуттю особистістю традиційних духовно-культурних компетенцій (християнських рис характеру, релігійної свідомості, відповідної до неї розвитку емоційно-вольової та розумової сфер життя, набуття реального (а не віртуального) вчинкового досвіду тощо).

 

Одинадцятирічний досвід роботи за програмою курсу «БІБЛІЙНА ІСТОРІЯ ТА ХРИСТИЯНСЬКА ЕТИКА» (програма факультативного курсу для учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена Київським обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних кадрів) переконує у його доцільності та актуальності. Це виявляється, насамперед, у бажанні дітей вивчати цей предмет, їхньому прагненні узгоджувати свою поведінку з нормами християнської моралі, у позитивних відгуках батьків на результати вивчення цього курсу дітьми.

 

Запропонована програма є результатом критичного осмислення попередніх програм та аналізу інших відомих програм аналогічного спрямування. Внесені зміни та доповнення зумовлені врахуванням зауважень і побажань, а також практикою роботи з даного предмета в загальноосвітніх навчальних закладах різних регіонів України.

 

Мета, завдання та стратегії викладання програми

 

Мета програми полягає у збагаченні дітей духовно-етичними знаннями, у відродженні життєстверджуючого мислення та набутті вчинкового досвіду на основі християнського віровчення, досвіду тисячолітньої  традиції християнства в Україні.

 

Завдання програми:

  1. Вивчення змісту і розвиток уявлень про вічне вчення – Святе Письмо. Набуття історичного релігійного досвіду багатьох народів, які жили у вірі та предстоянні перед Богом.
  2. Формування світогляду українського громадянина-патріота на тисячолітніх засадах відданості Богові, Вітчизні та своєму народові.
  3. Розвиток духовно-моральної сфери особистості, релігійних почуттів та проявів духовно-моральної краси у повсякденні (вчинки милосердя та співчуття, гуманність, поступливість, щирість, правдивість, довіра до людей, альтруїзм тощо).
  4. Зацікавлення молодого покоління вивченням історії рідного краю, особливо в аспектах духовного життя, релігійних традицій та вивчення досвіду вирішення різних ситуацій (превентивне виховання).
  5. Моральний розвиток особистості на історичних прикладах Святого Письма та прикладах високого духовного життя історичних осіб (святі, подвижники, мученики за віру).
  6. Продовження цілеспрямованого пізнання особистістю духовного світу через поєднання віри та розуму, релігійного пізнання внутрішнього світу людини через власний досвід переживань та вчинків.
  7. Пробудження і виховання моральних почуттів, пов’язаних з релігійним світоглядом і релігійним життям особистості: почуття обов’язку в дотриманні Божих Заповідей, служіння Богу і людям та ін.
  8. Виховання в учнів етичних і естетичних почуттів, пов’язаних з їхнім майбутнім життям як батьків, громадян нашої держави, християн.
  9. Захист особистості вихованців від деструктивних систем впливу на їхню духовно-моральну і ціннісну сфери життя (превентивне виховання на засадах християнської моралі).

 

Основні принципи програми

 

Методологічною основою програми є такі аксіологічні принципи (що відповідають концепції національного виховання):

·         принцип природовідповідності (полягає у врахуванні природи людини, вікових та індивідуальних особливостей, національних і регіональних особливостей);

·         принцип культуровідповідності (органічний зв’язок з історією народу, традиціями, з народними ремеслами, промислами. Особистість  формується через відтворення у власному житті безпосередньо привласненого досвіду попередніх поколінь, їхніх духовних і моральних надбань, побудови за цими зразками структури вирішення головних життєвих ситуацій тощо);

·         теоцентричний принцип (таке розуміння світу, у якому джерелом і причиною всього виступає Бог);

·         теогуманістичний принцип (як варіант синергетичного принципу, який лежить в основі християнського вчення про взаємодію людини і Бога, про Боголюдину Ісуса Христа як взірця досконалої Людини. Поняття синергія, яке розробляється наукою синергетикою, набуває принципово нового значення);

·         дитиноцентризм як варіант гуманістичного принципу.

 

Основні дидактичні принципи програми:

  • науковості,
  • доступності,
  • наочності,
  • інтегративності,
  • системності.

Дотримуючись цих принципів, програма використовує надбання богословських християнських наук (християнська антропологія, моральне богослов’я, біблійна історія, бібліїстика, християнське мистецтво, українська християнська культура тощо), що вивчають людину, історію розвитку стосунків людини з Богом, тлумачення біблійних текстів, основи християнської етики, християнської культури, а також суспільних наук.

 

Основні принципи викладання програми:

·         принцип особистісної орієнтації (врахування неповторності психічних особливостей кожної дитини, наявність індивідуального підходу);

·         принцип наступності (полягає у наступності в реалізації змісту і завдань навчальних курсів та орієнтацію на практичне втілення засвоєних духовно-етичних засад як мотивацій життєтворчої особистості);

·         принцип соціальної відповідності (обумовлює необхідність узгодженості змісту та методів навчальних курсів з реальною соціальною ситуацією, в якій передбачається формування у школярів готовності до розв’язання життєвих проблем);

·         принцип превентивності (означає надання знань для профілактики негативних проявів поведінки дітей та учнівської молоді, вироблення імунітету до негативних впливів соціального середовища, активне протистояння їм);

·         принцип життєвої смислотворчої самодіяльності (передбачає процес становлення особистості як творця і проектувальника свого життя, який уміє приймати самостійні рішення і нести за них відповідальність, повноцінно жити й активно діяти у динамічних життєвих умовах, постійно самовдосконалюватися, адекватно і гнучко реагувати на соціальні зміни);

·         принцип свободи совісті (обумовлює можливість вибору серед світських навчальних курсів такого, що найбільше відповідає світоглядним переконанням учнів та їхніх батьків).

 

Зміст та структура програми

 

Зміст програми складають три напрями:

1. Вивчення Біблії і розгляд прикладів із біблійної історії в аспектах етики вчинків, вирішень життєвих ситуацій та розвитку особистості віруючого, його ставлень до Бога і Божих настанов.

2. Вивчення основних засад християнської етики, які відображені в багатовіковій історії українського народу, його укладі життя, вирішенні ним основних життєвих ситуацій та на прикладах життя відомих подвижників благочестя і святих нашого краю.

3. Превентивне виховання на засадах християнської моралі, яке полягає у творчому вирішенні життєвих ситуацій, з якими діти і молодь зустрічаються в сучасному світі. Цей напрямок реалізується в ігрових ситуаціях, дискусіях, диспутах, екскурсіях та інших формах урочної та позаурочної діяльності.

 

В основу змісту курсу “Біблійна історія та християнська етика” покладено Святе Письмо Старого та Нового Заповітів, основні положення вчення Ісуса Христа та апостолів, канонічні першоджерела та свідчення авторитетів християнської церкви, художню літературну спадщину видатних українських та світових письменників, що містить зразки досвіду християнської культури тощо.

 

Міжпредметні зв’язки курсу простежуються безпосередньо у вивченні відповідних тем з курсу історії України, світової історії, української та світової літератури, у проведенні виховних годин, що сприяє різносторонньому оглядові та розумінню суті навчального матеріалу і змісту виховної ролі прикладів з історії та вчинків літературних героїв.

 

Структура програми передбачає 34 години викладання курсу “Біблійна історія та християнська етика” у кожному класі. Кожен річний курс має 1-2 години на регіональний компонент та підсумкове заняття-узагальнення до кожної теми. Розподіл годин у програмі орієнтовний. Залежно від методичних уподобань учитель може вносити зміни у розподіл часу на вивчення окремих питань і тем.

 

При укладанні програми використано такі матеріали:

1.      Біблійна історія та християнська етика. Програми для середньої загальноосвітньої школи. - Біла Церква, 1999. – 36 с.

2.      Біблійна історія та християнська етика. Програми для середньої загальноосвітньої школи. - Біла Церква, 2005. - 36 с.

3.      Етика: духовні засади. Проект програми. -  Київ: Православне педагогічне товариство, 2003. – 22 с.

4.      Основи православної культури. Програма для основного і старшого ступенів загальноосвітніх шкіл, гімназій, ліцеїв (5-11 класів.). - Вінниця, 2003.- 4 с.

5.      Концептуальні засади вивчення в загальноосвітніх навчальних закладах предметів духовно-морального спрямування (курси «Етика», «Основи християнської етики», «Основи релігійної етики»). Рішення колегії МОН України № 8/1-2  від 29 червня 2006р.

6.      Християнська етика в українській культурі. Програма для учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: 2008.

Програма курсу для 5-9 класів складається з трьох тематичних блоків. Метою першого блоку “Бог та людина” є введення школяра у світ Біблії, в якому на основі вивчення та осмислення вчинків людей, описаних у Старому та Новому Заповітах, особлива увага приділяється формуванню основних морально-етичних цінностей особистості. Метою другого тематичного блоку “Віра та людина” є ознайомлення учнів з видатними постатями в історії українського народу, чия діяльність справила визначний вплив на формування, становлення і розвиток української державності; духовними святинями, які відіграли вирішальну роль у розвитку культури та духовності українського народу; Заповідями Божими як основою морального життя людства та християнським вченням про людину. Третій тематичний блокХристиянська культура та людина” ознайомлює учня з тією традиційною духовною та етнографічною культурою, яка свідчить про значення у житті українського народу храму, постів та свят, таїнств та обрядів, християнських традицій, а також християнських коренів культурних надбань українського народу, норм поведінки в суспільстві у світлі християнської моралі.

 

5 КЛАС (34 год.)

 

п/п

К-ть

год.

Зміст навчального матеріалу

 

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня

 

Розділ І. Біблійна історія: сторінками Старого Заповіту (18 год.)

 

1

 

 

1

Вступ.

Тема 1.

Біблія, її структура та зміст. Біблія як предмет біблійної історії та християнської етики.

Учень/ Учениця:

-          ознайомлюється  зі змістом поняття «Біблія», «біблійна історія» та «християнська етика»;

-          визначає головні змістовні лінії нового курсу;

-          розуміє зміст тлумачення предмета біблійної історії та його відмінність від інших історичних дисциплін;

-          пояснює зміст християнської етики та називає характерні ознаки відмінності від світської етики.

2

 

1

Тема 2.

Світ як Боже творіння. Премудрість Творця.

Біблійний опис створення світу (Бут. 1- 2, 6).

Проблеми захисту світу як Божого творіння.

Учень/ Учениця:

-          пояснює етапи формування світу як Божого творіння;

-          розуміє значення для людини потреби вивчати та захищати світ Божих створінь, сприяти його життєвій безпеці та збереженню тривалості життя на землі;

-          формулює основи духовного захисту людей та живих істот нашої планети;

-           характеризує проблеми, що стоять сьогодні перед людиною.

3

 

1

Тема 3.

Покликання людини у світі.

Створення людини.

 

 

Учень/ Учениця:

-          володіє початковими поняттями про створення Богом нашого всесвіту та людини на землі;

-          пояснює зміст основних вимог щодо збереження цілісної краси людини, що явлена в дотриманні нею Божих настанов;

-          розвиває уявлення про навколишній світ та про красу людини, яка створена за Образом і за подобою Божою;

-          аналізує різні теорії щодо походження людини (відомі з інших навчальних курсів);

-          намагається відповісти на питання «для чого була створена людина».

4