МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ  І  НАУКИ  УКРАЇНИ

 

 

 

 

 

ГЕОГРАФІЯ

6–9  класи

Навчальна  програма  для  загальноосвітніх  навчальних  закладів[1]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Навчальна програма з географії для 6–9 класів  підготовлена  у 2012 році робочою групою у складі: Я. Б. Олійник, декан географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор економічних наук, професор (голова групи); Р. В. Гладковський, головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОНмолодьспорту; Л. М. Даценко, доцент географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор економічних наук, професор; Н. І. Забуга, завідуюча сектором природничо-математичної освіти Інституту інноваційних технологій та змісту освіти; В. І. Кудирко, проректор  Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти; Л. О. Кухар, заступник директора з наукової роботи  гімназії № 191   м. Києва, заслужений вчитель України; Н. В. Муніч, голова асоціації вчителів географії України; Г. Є. Уварова, доцент Інституту міжнародних відносин Національного авіаційного університету, кандидат педагогічних наук.

У 2015 році були внесені зміни до програми робочою групою у складі: Я. Б. Олійник (голова  групи), декан географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор економічних наук, професор (голова групи); І. М. Вітенко, доцент кафедри методики викладання навчальних предметів та освітнього менеджменту Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат географічних наук;
В. Г. Гаврилюк, учитель Львівського фізико-математичного ліцею-інтернату при Львівському національному університеті імені Івана Франка; Т. Г. Гільберг, завідувач кафедри Хмельницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат географічних наук; Л. М. Даценко, доцент географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор економічних наук, професор; Г. Д. Довгань, учитель географії Харківської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 5 Харківської міської ради Харківської області, учитель-методист; Н. І. Забуга, завідуюча сектором природничо-математичної освіти Інституту інноваційних технологій та змісту освіти; С. Г. Коберник, завідувач  кафедри Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова, професор, доктор педагогічних наук; Р. Р. Коваленко, учитель-методист СШ № 260 міста Києва, викладач Міжнародного ліцею «Гранд» міста Києва;  В. І. Кудирко, проректор  Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти; Т. Д. Магалецька, учитель загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів   № 28 м. Житомира; Н. В. Муніч, голова асоціації вчителів географії України; Т. Г. Назаренко, головний науковий співробітник Інституту педагогіки НАПН України, доктор педагогічних наук; О. Ф. Надтока, завідувач відділу навчання географії та економіки Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України, кандидат  педагогічних наук, старший науковий співробітник; О. М. Приймак, учитель КЗО «Письмечівська середня загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів Солонянської районної  ради Дніпропетровської області»; Т. І. Рихлик, учитель Вишгородської загальноосвітньої школи № 1 І–ІІІ ст. Київської області, заслужений вчитель України; О. І. Слюсар, методист Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти; В. В. Совенко, методист навчально-методичного кабінету природничих дисциплін та регіонального краєзнавства Комунального вищого навчального закладу Київської обласної ради «Академія неперервної освіти»; О. Г. Стадник, доцент кафедри географії Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, кандидат педагогічних наук;   Г. Є. Уварова, доцент Інституту міжнародних відносин Національного авіаційного університету, кандидат педагогічних наук.

Склад робочої групи з оновлення навчальної програми з географії для учнів 6–9 класів (2017 рік): І. М. Вітенко, заступник  директора  з  науково-методичної  роботи  та  міжнародного  співробітництва Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат географічних наук (керівник  групи); Р. В. Гладковський, головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної освіти  МОН  України; М. В. Бобровський, заступник  директора   з  науково – методичної  роботи  ліцею  «Універсум»  Шевченківського  району  міста  Києва;  В. І. Кудирко, доцент Дніпровського  національного  університету  імені  Олеся  Гончара, кандидат  педагогічних  наук; Т. В. Уманська, методист  Вінницької  академії  неперервної  освіти; О. І. Слюсар, методист Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти; Т. К. Сокол, учитель  географії  Рівненської  гуманітарної  гімназії; І. В. Фастов, учитель  географії  навчально-виховного  комплексу  «Гарант»  міста  Лисичанська  Луганської  області; О. О. Козачук, учитель  Кременецького  ліцею  імені  Уласа  Самчука  Тернопільської  області; І. М. Ільницький, учитель  географії  Великослобідської  ЗОШ  І–ІІ  ст. Кам’янець-Подільського  р-ну  Хмельницької  області.

 

 

 

      

 

 

 

 

 

 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Мета базової загальної середньої освіти

Програму розроблено на підставі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2011 р. № 1392) з урахуванням Державного стандарту початкової загальної освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 20. 04. 2011 р. № 462) та відповідно до положень «Концепції Нової української школи» (2016 р.).

Програма  має  забезпечує  перехід від  предметоцентризму до дитиноцентризму, щоб «теза навчати учня, а не викладати предмет»  стала  дієвою, а  не  залишалася  гаслом. На підставі компетентнісного підходу  знання мають стати не багажем «про всяк випадок», а ключем до розв’язання проблем, забезпечення успішної  самореалізації у соціумі, облаштування  особистого  життя. Сьогодні  неможливо  навчити дитину всього, значно важливіше сформувати в неї потребу в неперервній  освіті. Тому зміст навчального матеріалу  з  географії  визначено з огляду на корисність  та потрібність його за межами школи.

Метою базової загальної  середньої освіти є розвиток та соціалізація учня, формування його національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких навичок і навичок життєзабезпечення,  здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.

 Основне  завдання  сучасної  загальноосвітньої  школи  полягає  у  ретельному  доборі  навчального  матеріалу  за принципом  життєвої  доцільності й функціональності, в активізації ролі самостійного навчання. Варто також ураховувати  те, що для успішної  реальної  діяльності  сьогодні  недостатньо знань і  умінь, необхідні ще віра в себе, у свої сили, здатність ухвалювати рішення, жити й працювати в колективі й зосереджувати свої зусилля на конкретних завданнях, виявляти проблему, вести самостійний чи спільний пошук способів її розв’язання, брати на себе відповідальність за результати дій і вчинків.

 

 

 

 

 

Компетентнісний потенціал предмета

 

1. Спілкування  державною
(і рідною у разі відмінності) мовами

Уміння:

усно  й письмово  тлумачити  географічні  поняття, факти, явища, закони, теорії;

описувати  (усно чи письмово)  географічні  об’єкти, процеси, явища, послуговуючись багатим  арсеналом  мовних  засобів – термінами, поняттями тощо;

обговорювати  проблеми   географічного  змісту  глобального  та  регіонального  рівня.

Ставлення:

усвідомлювати  значущість  здобутків  географічної  науки, зокрема  пошанування  досягнень українських  учених;

прагнення до розвитку української   термінологічної  лексики  в  системі  географічних  наук.

Навчальні ресурси:

навчальні, науково-популярні, художні тексти про природу, дослідницькі  проекти  в  галузі географії, усні / письмові  презентації  їх  результатів

2. Спілкування

іноземними

мовами

Уміння:

використовувати  іншомовні  навчальні  джерела  для  отримання  інформації  географічного змісту;

описувати  іноземними  мовами, аналізувати  та  оцінювати  роль  природних  явищ  у сучасному  світі, доречно  використовувати  географічні  поняття та найуживаніші  терміни  в усних чи письмових текстах, читати  та  тлумачити  географічну  термінологію  іноземною мовою.

Ставлення:

зацікавленість  інформацією  географічного  змісту  іноземною  мовою;

розуміння  глобальних  проблем  людства  і   прагнення  долучитися до  їх  розв’язання, зокрема  й  з  допомогою   іноземних  мов.

Навчальні ресурси:

довідкова  література, онлайнові  перекладачі, іншомовні  сайти, статті з іншомовної вікіпедії, іноземні підручники   і  посібники

3. Математична компетентність

Уміння:

застосовувати  математичні  методи  для  розв’язання  географічних  проблем  і  задач, розуміти  і  використовувати  математичні  моделі  природних  та  суспільних  явищ і процесів.

Ставлення:

усвідомлення  варіативності  та  значущості  математичних  методів  у розв’язанні  географічних  проблем  і задач.

Навчальні ресурси:

завдання на виконання обчислень, аналіз  та  обробка  статистичної  інформації, поданої  в  різних  формах (картографічній, табличній, графічній)

4. Основні компетентності
у природничих науках
  і технологіях

Уміння:

пояснювати  явища  в  живій  природі, використовуючи  наукове  мислення;

самостійно чи в групі досліджувати живу природу, аналізувати і визначати проблеми довкілля;

оцінювати  значення  географії  для  сталого  розвитку  та  розвязання  глобальних  проблем.

Ставлення:

відповідальність за ощадне  використання  природних  ресурсів, екологічний  стан  у  місцевій  громаді, в  Україні  та світі;

готовність до розвязання проблем, пов’язаних  зі  станом  довкілля.

 

Навчальні ресурси:

географічні  задачі, ситуативні  вправи  щодо  розв’язання проблем  стану  довкілля, біорізноманіття, ощадного  використання  природних  ресурсів  тощо

5. Інформаційно-цифрова

компетентність

Уміння:

використовувати  сучасні  цифрові  технології  і  пристрої  для  спостереження  за  довкіллям, явищами і  процесами  в  суспільстві і  живій природі;

створювати інформаційні продукти (мультимедійна  презентація, блог тощо)  природничо – географічного  та  суспільно-географічного  спрямування;

шукати, обробляти і зберігати  інформацію  географічного  характеру, критично  оцінюючи її.

Ставлення:

дотримання  авторського права, етичних  принципів  поводження з  інформацією;

усвідомлення необхідності  екологічних  методів і засобів  утилізації  цифрових пристроїв.

Навчальні ресурси:

електронні  картографічні  джерела, електронні  посібники, збірники  задач, тести  тощо

6. Уміння вчитися впродовж життя

Уміння:

організовувати й оцінювати свою навчально-пізнавальну діяльність, зокрема самостійно  чи  в групі планувати і проводити спостереження  або  експерименти, реалізовувати  проекти, ставити перед собою цілі і досягати їх, вибудовувати власну траєкторію розвитку впродовж життя.

Ставлення:

допитливість і спостережливість, готовність до інновацій.

Навчальні ресурси:

довідкова система програмних засобів

7. Ініціативність і підприємливість

Уміння:

генерувати  ідеї  й ініціативи щодо проектної та винахідницької  діяльності, ефективного використання  природних  ресурсів;

прогнозувати  вплив  географічних  процесів  і  закономірностей  на розвиток технологій, нових напрямів  підприємництва;

нівелювати  ризики і використовувати  можливості  для  створення  цінностей  для  себе  та інших у довкіллі;

керувати  групою (надихати, переконувати  й  залучати  до  діяльності, зокрема природоохоронної чи наукової).

Ставлення:

відповідальність за ухвалення виважених рішень щодо діяльності в довкіллі, під час реалізації проектів і дослідницьких завдань.

Навчальні ресурси:

сайти  підприємств, установ, організацій, екскурсії  на  сучасні  підприємства, зустрічі  з  успішними  представниками  бізнесу

8. Соціальна та громадянська компетентності

Уміння:

ефективно співпрацювати з іншими над реалізацією  географічних  проектів, розв’язувати проблеми  довкілля, залучаючи  місцеву громаду.

Ставлення:

відстоювати власну позицію  щодо  ухвалення  рішень у справі збереження й охорони довкілля, готовність брати участь у природоохоронних заходах;

громадянська  відповідальність  за стан довкілля, пошанування  розмаїття  думок  і  поглядів;

оцінювання  внеску українських та  іноземних  учених і винахідників у суспільний розвиток.

 

Навчальні ресурси:

географічні  задачі, інтернет-ресурси, посібники

9. Обізнаність та самовираження у сфері культури

Уміння:

фіксувати  унікальні  об’єкти, явища  та  ландшафти  Землі, їх  естетичне  значення, використовувати  природні  матеріали і засоби для втілення художніх  ідей, пояснювати  географічне  підґрунтя  відображення  природи  у  творах  мистецтва.

Ставлення:

усвідомлення причетності до національної і світової культури через вивчення  географії  і мистецтва; розуміння  гармонійної  взаємодії  людини  і  природи.

Навчальні ресурси:

літературні, музичні  та  образотворчі  твори

10. Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння:

працювати в команді під час  реалізації  географічних  проектів, застосовувати  набутий досвід  задля  збереження  власного здоров’я  та  здоров’я інших, оцінювати  значення  географічної  науки  для  забезпечення  добробуту  людства.

Ставлення:

турбота  про  здоров’я  своє  та  інших  людей, ціннісне  ставлення  до  навколишнього середовища як  до  потенційного джерела  здоров’я, добробуту та безпеки людини і спільноти, усвідомлення важливості ощадного  природокористування, пошанування  внеску кожного / кожної в досягнення команди.

Навчальні ресурси:

кооперативне навчання, партнерські технології, проекти

 

Основні  завдання  шкільної  географії

Шкільна географічна освіта є не тільки джерелом нових відомостей про Землю, а й основою для формування світогляду, виховання  дбайливих  господарів, любові до рідного краю, набуття умінь і навичок адаптації до навколишнього середовища, адекватної поведінки в ньому.

Географічна освіта в основній школі спрямована на досягнення таких головних завдань:

•        засвоєння знань про основні географічні поняття, закономірності розвитку, взаємозв'язки  між  природними  компонентами, населення  і господарства різних територій, формування материків, океанів та їх частин відповідно до природних та соціально-економічних чинників; природу, населення і господарство  України; економічну і соціальну географію світу; природокористування та навколишнє середовище;

•        оволодіння умінням використовувати різні джерела географічної інформації – картографічні, статистичні, геоінформаційні ресурси – для пошуку, інтерпретації і демонстрації  різноманітних географічних даних та формування в учнів на цій основі ключових компетенцій; виконувати дії, набуті на основі застосування географічних знань і попереднього досвіду;

•        застосування географічних знань для пояснення та оцінювання географічних процесів і явищ;

•        розвиток пізнавального інтересу, інтелектуальних і творчих здібностей учнів у процесі географічних спостережень, вирішення проблемних завдань, самостійного здобуття нових знань із географії;

•        формування здатності і готовності до використання географічних знань і вмінь у повсякденному житті для соціально  відповідальної поведінки у навколишньому середовищі, його збереження, адаптації до умов проживання на певній території; самостійного оцінювання рівня впливу людини на природу, безпеки довкілля як сфери життєдіяльності людини; вирішення конкретних практичних завдань;

•        виховання екологічної культури, національної свідомості та почуття патріотизму, толерантного ставлення до інших народів, поваги до природних і культурних цінностей різних регіонів і країн світу.

 

 

Структура  і  зміст  навчальної  програми

 

Структура і зміст програми з географії базуються на принципах неперервності й наступності шкільної географічної освіти, її інтеграції на основі внутрішньопредметних і міжпредметних зв'язків, гуманізації, урахування вікових можливостей учнів, практичної спрямованості.

У програмі знайшли відображення наскрізні для шкільної географії змістові лінії, зазначені в Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти та наскрізні теми, передбачені Концепцією Нової української школи.

У лівій частині програми до кожного курсу зазначено очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів – знань, умінь та ціннісних ставлень. Крім того, наведено базовий мінімум географічної номенклатури.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з географії здійснюється з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей і передбачає диференційований підхід щодо його організації. Критерієм оцінювання роботи учнів є не так обсяг навчального матеріалу, що залишився в пам'яті, як уміння його аналізувати, узагальнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, використовувати в життєвих ситуаціях, самостійно здобувати знання.

Окремі елементи географічних знань учні отримують у початковій школі в курсі «Природознавство». Поглиблення цих знань відбувається у 5 класі під час продовження вивчення пропедевтичного курсу «Природознавство», в якому на доступному для учнів рівні формуються початкові уявлення про Всесвіт, Землю як планету Сонячної системи, геосфери та складові середовища життя людини.

Географія у 6 класі (Загальна географія) – це перший систематичний курс нового шкільного предмета. Програма курсу розрахована на 70 годин (2 години на тиждень), з яких запланований резерв часу становить 6 годин. Під час вивчення загальної географії в учнів формуються уявлення про Землю як природний комплекс, особливості земних оболонок та їх взаємозв'язки. Початковий курс географії також  містить відомості про географічні подорожі та дослідження нашої планети, особливості зображення земної кулі на глобусі й карті, кількість і розміщення її населення, людські раси, положення України та окремих держав на політичній карті світу. Таким чином, у 6 класі розпочинається формування загальної географічної культури школярів та поступове навчання картографічній мові. Учні оволодівають основними географічними уявленнями та поняттями, набувають певних умінь у роботі з різними джерелами географічної інформації.

Для досягнення окресленої мети вчителю необхідно вирішувати такі навчально-методичні завдання:

•        розвивати пізнавальний інтерес учнів до об'єктів і процесів навколишнього світу;

•        навчити встановлювати зв'язки в системі географічних знань і на цій основі формувати ключові компетентності: вміння вчитися, громадянську, соціальну, підприємницьку, загальнокультурну, здоров’язбережувальну, інформаційну;

•        залучати учнів до практичної діяльності щодо застосування отриманих географічних знань і вмінь у повсякденному житті.

Програмою передбачено виконання восьми практичних робіт, чотири з яких потрібно оцінити обов'язково, решту – на вибір учителя. Крім того, до окремих тем наведено теми досліджень.

Географія у 7 класі (Материки й океани) є логічним продовженням курсу географії, що вивчався у 6 класі, й значною мірою спирається на його матеріал. Як і в 6 класі, на вивчення географії материків та океанів передбачено 70 годин (2 години на тиждень), 6 з яких становлять резерв часу. Головною метою вивчення географії у 7 класі є формування географічних знань про природу материків та океанів, їхню цілісність і диференціацію, про населення та його життєдіяльність у різних природних умовах. Водночас розширюються знання про географічну оболонку та її компоненти. Зміст курсу створює необхідну основу для розуміння учнями ролі географічної оболонки у житті людей і впливу суспільства на природні умови.

Для досягнення зазначеної мети вивчення географії у 7 класі окреслено такі завдання:

•        продовжити формувати в учнів знання про географічну диференціацію природи Землі від загальнопланетарного до регіонального рівня;

•        створити географічні уявлення про великі частини земної поверхні – природні комплекси материків та океанів, їх просторову неоднорідність;

•        дати первинні поняття про політичну карту, населення та види його господарської діяльності, екологічні виклики людства;

•        розвивати картографічну грамотність учнів, формувати практичні уміння щодо знаходження, систематизації та презентації різноманітної географічної інформації.

Програмою передбачено виконання 12 практичних робіт, чотири з яких є обов'язковими для оцінювання. Більшість практичних робіт виконуються з використанням різноманітних тематичних карт атласу та контурних карт. Уміння працювати з різними за змістом картами є одним із найважливіших показників якості підготовки учнів під час вивчення географії материків та океанів. Програмою передбачено також різноманітні дослідження.

Вивчення географії у 8 класі (Україна у світі: природа, населення) спрямоване на формування науково-географічної картини своєї держави як складника світової спільноти держав на основі комплексного її вивчення. Цей курс допомагає учневі усвідомити себе громадянином України, сформувати знання про природу та населення країни, свого регіону, виховати повагу до українського народу, його культури, відчути себе справжнім патріотом своєї держави. Програма курсу розрахована на 70 годин (2 години на тиждень), з яких 3 години становлять резерв часу. Важливим принципом побудови змісту курсу є інтеграція, що реалізується у поєднанні фізико- та суспільно-географічних складників під час вивчення природних комплексів і населення України та свого регіону з урахуванням уже здобутих знань про природу материків і океанів, населення країн світу з курсу географії, що вивчався у 7 класі. Зокрема, вивчення населення України здійснюється на основі тем про населення  світу в курсах географії у 6 та 7 класах та внаслідок поглиблення їх змісту. Особлива роль географії у 8 класі полягає у значному її світоглядному потенціалі й тісних взаємозв'язках змісту із сучасністю та особистим досвідом учнів.

Для досягнення окресленої мети вивчення географії у 8 класі спрямоване на вирішення таких завдань:

•        сформувати в учнів знання та уявлення про Україну як цілісну країну, в якій відбуваються різноманітні глобальні та регіональні природні, суспільно-географічні та екологічні процеси;

•        розкрити нові поняття і закономірності та поглибити й узагальнити вже сформовані теоретичні знання з фізичної та суспільної географії;

•        сформувати уявлення про окремі поняття суспільно-географічного змісту;

•        продовжити розвиток практичних умінь і навичок самостійної роботи, що сприятимуть активній соціально відповідальній поведінці учнів у географічному просторі країни.

Програмою передбачено виконання 11 практичних робіт, з яких чотири є обов'язковими для оцінювання. Вони спрямовані на розвиток умінь і навичок роботи з картами та іншими джерелами географічної інформації; виявлення зв'язків природи і суспільства в межах України, їх взаємного впливу, що сприятиме подальшому розвитку в учнів навчально-пізнавальної компетенції і формуванню ціннісно-смислової та соціально-професійної компетенцій. Запропоновані також завдання творчого характеру (дослідження), які, як і в попередніх курсах, можна оцінювати вибірково.

Вивченням географії у 9 класі (Україна і світове господарство) завершується географічна освіта учнів в основній школі на базовому рівні. На цей курс відведено 52 години (1,5 години на тиждень), з яких 3 години становлять резерв часу. Провідною метою цього  курсу є формування знань про тенденції розвитку національного та світового господарства й визначення місця України в сучасному світі. Зазначена мета передбачає реалізацію таких завдань: 

•        сформувати нові поняття й базові знання про суспільну географію та особливості розвитку сучасного господарства в Україні і світі;

•        ознайомити із структурою світового господарства та її відображенням в економіці України, найважливішими глобальними проблемами людства;

•        навчити виявляти та аналізувати економічні, соціальні й екологічні процеси та явища на глобальному, регіональному і локальному рівнях;

•        показати роль міжнародного співробітництва у розв'язанні  глобальних проблем людства;

•        розвивати в учнів пізнавальний інтерес, інтелектуальні та творчі здібності, самостійну навчальну діяльність шляхом пошуку та опрацювання географічної і статистичної інформації з різних джерел.

      Важливим принципом побудови змісту географії у 9 класі є інтеграція, яка реалізується через поєднання суспільно-географічних складових під час вивчення особливостей розвитку та розміщення господарства у світі, Україні та своєму регіоні. Курс має чітко визначену практичну спрямованість, яка реалізується в ході виконання практичних робіт, аналітичних завдань та досліджень. Програмою передбачено виконання семи практичних робіт, з яких чотири є обов'язковими для оцінювання. Вони спрямовані на розвиток умінь і навичок роботи з географічними картами та іншими джерелами інформації. 

Програмою передбачено виконання досліджень, тематика яких може бути змінена вчителем у рамках вивчення відповідної теми. При виборі теми дослідження рекомендується враховувати регіональні особливості, навчально-методичнезабезпечення та матеріально-технічне оснащення освітньої діяльності. Із запропонованої тематики досліджень учень за бажанням вибирає 12 дослідження (впродовж року) та виконує його індивідуально або у групі. Результати дослідження презентуються і оцінюються вчителем.   

        Запропонований розподіл годин за розділами і темами у програмах курсів географії є орієнтовним і може бути змінений учителем в обсязі до 20 % передбаченого програмою часу. Резервну частину навчального часу учитель може використати на свій розсуд для глибшого вивчення або повторення певного навчального матеріалу з урахуванням здібностей та навчальних можливостей учнів конкретного класу.

 

 

Наскрізні  змістові  лінії

 

Метою вивчення наскрізної змістової лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» є формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, щоб вони зберігали і захищали довкілля і усвідомлювали сталий розвиток, були готові брати участь у вирішенні питань довкілля і розвитку суспільства.

Учнів 6 класів орієнтують на формування:

-      готовності до оцінки наслідків діяльності людини щодо природного середовища; застосування знань у справі охорони природи; оцінку значення та впливу природних компонентів для життя та діяльності людини;

-      безпечної поведінки в умовах несприятливих фізико-географічних явищ  і  процесів;

-      різних форм діяльності екологічного змісту: підготовку повідомлень про антропогенні ландшафти і природоохоронні об’єкти свого краю, інформування про них населення своєї місцевості (створення листівок, екологічних знаків, брошур, розміщення інформації на сайті навчального закладу тощо), участь у заходах з охорони довкілля, які проводять у школі, населеному пункті та регіоні, країні.

Учнів 7 класів орієнтують на формування:

-      розуміння про взаємозв’язки компонентів природи; вплив людини та її діяльності на планетарні природі комплекси; дотримання екологічної етики щодо поведінки людини в природі; значення природоохоронних територій для збереження унікальних ландшафтів Землі; значення Червоної книги;

-      знань про небезпечні природні об’єкти та явища в різних частинах світу та правила безпечної поведінки.

 

Учнів 8 класів орієнтують на формування:

-      усвідомлення впливу життєдіяльності людини на природі комплекси України; дотримання правил поведінки людини в природі; значення природоохоронних територій  для збереження унікальних ландшафтів України; значення Червоної та Зеленої книг України;

-      стилю поведінки у  зонах екстремальних природних явищ, екологічного лиха, техногенного забруднення, а також на території природоохоронних об’єктів.

Учнів 9 класів орієнтують на формування

-      цілісної наукової картини світу, адекватного розуміння особливостей розвитку сучасного світу;

-      розуміння єдності та гармонії між природним середовищем, розвитком матеріального виробництва та рівня зростання соціальних стандартів населення в умовах сталого розвитку;

-      уміння застосовувати знання під час прогнозування наслідків впливу людини на природу, визначення правил своєї поведінки в сучасних умовах навколишнього середовища та територій техногенного забруднення;

-       умінь робити висновки про місце України у розвязанні глобальних проблем людства.

Метою вивчення наскрізної змістової лінії «Громадянська відповідальність» є формування відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства, а також важливість національної ініціативи; спирається у своїй діяльності на культурні традиції і вектори розвитку держави.

Учнів 6 класів орієнтують на:

-      виховання ставлення учня як громадянина до природи; уміння захищати природу;

-      уміння працювати в групі над географічними дослідженнями та проектами на засадах співробітництва;

-      використання способів діяльності та моделі поведінки, які задовольняють власні інтереси та не порушують права інших громадян;

-      участь у активній природоохоронній роботі своєї місцевості.

Учнів 7 класів орієнтують на:

-      отримання і аналіз інформації щодо світових явищ і процесів, зв’язків України з іншими країнами із широкого кола джерел;

-      уміння формулювати обґрунтовану думку щодо суспільних проблем, критично мислити;

-      роботу в групі над географічними дослідженнями та проектами на засадах співробітництва;

-      толерантне ставлення до культурних надбань і традицій народів світу.

Учнів 8 класів орієнтують на:

-      формування моделі полікультурної поведінки, що відповідає принципам моралі та чинному законодавству України, громадянської позиції щодо збереження природи України;

-      вміння працювати в групі над географічними дослідженнями та проектами на засадах співробітництва, розуміти сенс поставленого завдання, вибудовувати аргументацію;

-      виховання поваги до національної історії,  культури,  мови,  традицій, гордості за розвиток вітчизняної географічної науки.

Учнів 9 класів орієнтують на:

-      ухвалення індивідуальних і колективних рішень, зважаючи на інтереси й потреби громадян, представників певної спільноти, суспільства та держави;

-      готовність брати участь у громадській природоохоронній діяльності й нести відповідальність за свої дії та вчинки;

-      формування споживчої поведінки, орієнтованої на національного виробника; раціонального ресурсоспоживання на побутовому, регіональному національному і глобальному рівнях;

-      усвідомлення глобальної взаємозалежності й особистої відповідальності під час вивчення світової економіки та національного господарства.

 

Вивченням наскрізної змістової лінії «Здоров’я і безпека» прагнуть сформувати учня духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінним членом суспільства, який здатний вести здоровий спосіб життя, допомагати у формуванні безпечного здорового життєвого середовища.

Учнів 6 класів орієнтують на:

-      застосовування знань про лікарські рослини,  отруйні рослини і тварини на прикладі природних комплексів своєї місцевості;

-      формування установок на використання здорового та безпечного харчування й безпечної поведінки під час навчальних екскурсій і польових досліджень;

-      виявлення і розуміння впливу метеорологічних чинників на стан здоров’я людини;

-      розуміння значення для здоров’я людини  мінеральних лікувальних і столових вод.

 

Учнів 7 класів орієнтують на:

-      усвідомлення значення санітарно-гігієнічних умов проживання і харчування для збереження життя і здоров’я людей (в тому числі на прикладі  країн, що розвиваються);

-      розуміння важливості профілактичних заходів під час закордонних подорожей до країн з високою ймовірністю епідемій;

-      формування знань про небезпечні природні об’єкти та явища та їхній вплив на життя людини.

 

Учнів 8 класів орієнтують на:

-      розуміння того, що здоров’я є найвищою цінністю для кожної людини та суспільною цінністю, свідому мотивацію щодо ведення здорового способу життя, відповідальності за власне життя і здоров’я;

-      формування безпечної поведінки в навколишньому середовищі і в екстремальних (надзвичайних) ситуаціях (під час навчальних екскурсій і польових досліджень);

-      організацію успішної навчальної роботи зі створення здоров’язберігаючих умов.

Учнів 9 класів орієнтують на:

-      формування знань про безпечність товарів та послуг, споживачами яких є школярі;

-      застосовування знань для оцінювання можливих позитивних і негативних наслідків сучасних біотехнологій у сільському господарстві;

 

Метою вивчення наскрізної змістової лінії «Підприємливість і фінансова грамотність» є забезпечення кращого розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо); розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі.

 

Учнів 6 класів орієнтують на:

-      уміння представляти себе і свої досягнення; вести розрахунки, ухвалювати рішення;

-      розроблення заходів щодо утилізації побутових відходів у своєму населеному пункті.

Учнів 7 класів орієнтують на:

-      формування умінь розв’язувати елементарні екологічні проблеми;

-      командний стиль роботи під час виконання навчальних проектів і досліджень.

Учнів 8 класів орієнтують на:

-      використання ресурсів (навчальних, природних та інших)  для створення  цінностей;

-      складання плану дій, що визначає пріоритети й етапи, важливі для досягнення їхніх цілей (на прикладі вивчення природи, населення у своєму регіоні);

-      вміння оцінювати переваги й ризики альтернативних варіантів і зробити вибір, що виражає їхні преференції на прикладі досліджень проблем, пов’язаних з екологічною ситуацією у своїй місцевості.

Учнів 9 класів орієнтують на:

-      вміння генерувати ідеї й ініціативи щодо проектної діяльності, ефективного використання природних ресурсів;

-      прогнозування впливу географії на розвиток технологій, нових напрямів підприємництва;

-      оцінювання можливостей  для організації підприємницької діяльності у своїй місцевості;

-      планування своєї діяльності та групи щодо можливих нових видів бізнесу в регіоні.

 

 

Зміст навчального матеріалу і вимоги до його засвоєння

 

6 клас

Г Е О Г Р А Ф І Я

«Загальна географія»

(70 годин, 2 години на тиждень)

 

Кількість годин

Очікувані  результати  навчально – пізнавальної  діяльності  учнів

Зміст навчального матеріалу

  Наскрізні  змістові  лінії

2

                                                                      ВСТУП

 

 

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає об’єкти вивчення географії, складові географічної науки,  основні джерела географічних знань та методи географічних досліджень.

 

Діяльнісний компонент:

добирає географічну інформацію з різних джерел та визначає її корисність для себе;

виконує спостереження за змінами у природі;

складає  перелік джерел географічної інформації, які є вдома.

 

Ціннісний компонент:

використовує результати власних спостережень у повсякденній діяльності;

обґрунтовує на конкретних прикладах значення  географії для життєдіяльності людини.

 

 

 

Географія як наука про  Землю, її природу, населення та його господарську діяльність, про взаємодію природи і людства.

Значення географічних знань та умінь для життєдіяльності людини.

Основні друковані та електронні джерела географічної  інформації, їх значення.

Методи географічних досліджень. Особливості організації власних географічних спостережень.

 

Дослідження

Спостереження за змінами у природі.

 

Екологічна безпека та сталий розвиток

Усвідомлює дбайливе ставлення до природи, дотримується правил безпечної поведінки в природі. Орієнтує на формування в учнів екологічної свідомості для збереження і захисту довкілля.

 

Здоров’я і безпека

Сприяє  розвитку  інтересу до географічних наук.

 

Громадянська відповідальність

Пояснює на конкретних прикладах значення географії для життєдіяльності людини, добираючи інформацію з різних джерел. 

Сприяє позитивному ставленню до навчання, розвиває здатність спільного розуміння проблеми і толерантне й неупереджене ставлення до інших

думок і поглядів.

Уміє  дискутувати  на  тему «Що і навіщо вивчати сучасним географам, коли вже все на Землі відкрито?»

 

3

 

 

РОЗДІЛ І. Розвиток географічних знань про Землю

 

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає особливості зображення Землі на картах у давнину.

 

Діяльнісний компонент:

добирає  з різних джерел додаткову інформацію про пізнання і дослідження Землі у давнину;

зіставляє карти Ератосфена і Птолемея з сучасною картою;

складає короткі повідомлення про пізнання Землі у давнину (із  залученням  членів  родини).

 

Ціннісний компонент:

оцінює внесок античних учених у становлення географії як науки.

 

Тема 1. Уявлення про Землю у давнину

Уявлення про форму Землі. Зображення  Землі на картах Ератосфена, Птолемея.

 

Громадянська відповідальність

Формує необхідні моральні якості, відстоює свою позицію в дискусії, конструктивно спілкується.

 

Підприємливість та фінансова грамотність

Вчиться спільно досягати мети.

 

 

 

 

 

 

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає відомих мореплавців та мандрівників  (Марко Поло, Христофора  Колумба, Фернана Магеллана), які здійснили видатні географічні відкриття в різні епохи.

 

Діяльнісний компонент:

добирає з різних джерел додаткову інформацію про пізнання і дослідження Землі;

простежує за картою маршрути мандрівників і дослідників.

 

Ціннісний компонент:

робить висновки про значення навколосвітніх подорожей для розширення знань про Землю

 

Тема 2. Відкриття нових земель та навколосвітні подорожі

Відкриття нових земель. Навколосвітні подорожі

 

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає сучасні  географічні дослідження.

 

Діяльнісний компонент:

добирає з різних джерел додаткову інформацію про пізнання і дослідження Землі на сучасному етапі;

аналізує інформацію про географічні дослідження у ХХ та на початку ХХІ ст.;

порівнює дослідження Землі у сучасну добу з тими, що мали місце в більш ранні епохи;

складає за допомогою членів родини короткі повідомлення про власні подорожі, які ілюструє малюнками, фотографіями, міні-презентаціями.

 

Ціннісний компонент:

визначає роль сучасних досліджень у підвищенні добробуту людства

Тема 3. Сучасні дослідження

Дослідження Землі у  ХХ  і на початку ХХІ ст.

Громадянська відповідальність

Критично оцінює інформацію географічного змісту, визначає роль сучасних досліджень у підвищенні добробуту людства

 

 

13

 

 

                              РОЗДІЛ ІІ. Земля на плані та карті

 

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає різні способи орієнтування на місцевості;

пояснює способи орієнтування на місцевості.

 

Діяльнісний компонент:

користується компасом для визначення сторін горизонту  та  азимуту;

визначає азимут та напрямки на різні об’єкти на місцевості поблизу школи;

складає схему маршруту руху;

порівнює інструментальні та візуальні способи орієнтування на місцевості.

 

Ціннісний компонент:

оцінює практичне значення вміння орієнтуватися на місцевості;

робить висновки про важливість орієнтування для збереження власного життя та безпеки під час подорожей та екскурсій

 

 

Тема 1. Орієнтування на місцевості

Способи орієнтування на місцевості. Визначення напрямків на місцевості.  Компас. Поняття про азимут.

Здоров’я і безпека

Розуміє важливість уміння читати карту, план місцевості та орієнтуватись для власної безпеки і безпеки інших під  час  подорожей  і  екскурсій.

Виконує тренувальні вправи з використанням рисунків, карт, планів місцевості, що формують навички орієнтуватись на місцевості задля власної безпеки і безпеки інших

 

 

 

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає способи зображення Землі, види масштабів, відмінності між планом і топографічним планом  та картою, абсолютною і відносною висотою місцевості, об’єкти місцевості за планом та його умовні  знаки;

вміє читати план та карту, використовуючи умовні знаки та легенду карти;

пояснює відмінності різних видів масштабу, особливості орієнтування плану місцевості.

 

Діяльнісний компонент:

визначає масштаб плану і карти, абсолютну і відносну висоту місцевості за допомогою горизонталей та за шкалою висот;

вимірює відстані на плані і карті за допомогою масштабу;

розв’язує задачі з різними видами масштабу;

порівнює зображення місцевості на глобусі, аерофотознімку та космічному знімку, плані, карті.

 

Ціннісний компонент:

оцінює практичне значення плану та географічних карт для себе і своєї родини

 

 

Тема 2. Способи зображення Землі

Особливості та відмінності зображення земної поверхні на глобусі, аерофотознімках, космічних знімках, планах, картах.

Масштаб та його види. Умовні знаки плану

Абсолютна і відносна висота місцевості, їх визначення за допомогою горизонталей та шкалою висот. 

План, його основні ознаки.  Визначення напрямків на плані. Читання плану.

Географічні карти, їх елементи. Легенда карти. Масштаб карт.

 Географічні атласи. Практичне значення карт.

 

Практична робота

1. Розв’язування задач з використанням різних видів масштабу, визначення відстаней, напрямків та абсолютних відносних висот  на топографічному плані

 

 

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає лінії градусної сітки: паралелі, меридіани, екватор, нульовий меридіан, ознаки понять «географічна широта», «географічна довгота», координати свого населеного пункту;

пояснює відмінності між географічною широтою і географічною довготою.

 

Діяльнісний компонент:

користується градусною сіткою для визначення географічних координат;

визначає географічні координати об`єктів,

населених пунктів;

порівнює географічну широту і географічну довготу за градусними вимірами.

 

Ціннісний компонент:

оцінює практичне значення знань про географічні  координати

 

 

 

Тема 3. Географічні координати

 Градусна сітка на глобусі й географічній карті. Поняття про географічні координати. Правила відліку географічної широти і географічної довготи. Географічні координати свого населеного пункту.

 

Практична робота

2. Визначення географічних координат за географічною картою

 

41

 

РОЗДІЛ ІІІ. Оболонки Землі

 

 

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає внутрішні шари Землі, склад материкової та океанічної земної кори, суттєві ознаки понять «літосфера», «земна кора», «мінерали», «гірські породи», «корисні копалини», «рельєф», «рівнини», «гори», форми рельєфу своєї місцевості;

наводить приклади і показує на карті літосферні плити, сейсмічні пояси, найбільші вулкани,  різні, у тому числі й унікальні форми рельєфу;

знає правила поведінки під час землетрусу;

наводить приклади магматичних, осадових і метаморфічних гірських порід.

 

Діяльнісний компонент:

визначає абсолютну і відносну висоту  рівнин і гір за шкалою висот;

позначає на контурній карті:

вулкани:Ключевська Сопка, Етна, Кракатау;

гори: Карпати, Кримські, Альпи, Уральські, Кордильєри, Кавказ, Гімалаї з вершиною Джомолунгма, Анди;

рівнини:Східноєвропейська, Західносибірська, Амазонська низовина, Лаврентійська височина, Середньосибірське, Бразильське плоскогір’я;

розрізняє  магматичні, осадові й метаморфічні гірські породи;

порівнює  рівнини і  гори за висотою, походженням, розміщенням на суходолі або в океанах.

 

Ціннісний компонент:

оцінює  діяльність людини та її вплив на рельєф;

висловлює  судження  щодо необхідності  охорони  унікальних форм рельєфу;

пояснює вплив внутрішніх і зовнішніх процесів на формування рельєфу земної поверхні;

аналізує причини і наслідки зовнішніх  і внутрішніх  процесів

Тема 1. Літосфера

Внутрішня будова Землі.

Будова літосфери, її властивості. Літосферні плити, наслідки їх переміщення.

Внутрішні процеси, що зумовлюють зміни в земній корі та на поверхні земної кулі. Рухи земної кори. Землетруси. Вулканізм і вулкани, гейзери. Сейсмічні пояси Землі.

Зовнішні процеси, що зумовлюють зміну земної поверхні. Вивітрювання, робота вітру, текучих і підземних вод, льодовиків.

Мінерали, гірські породи. Корисні копалини та їх значення у житі та діяльності людини.

Основні форми рельєфу суходолу – гори і рівнини. Різноманітність та утворення рівнин на суходолі. Найбільші за площею рівнини світу.

Різноманітність та утворення гір на суходолі. Найвищі та найдовші гори світу.

Рельєф дна океану. Серединно-океанічні хребти – найвищі і найдовші гори  Світового океану.

Унікальні форми рельєфу земної кулі, їх охорона.

 

Практична робота

3. Позначення на контурній карті рівнин, гір, вулканів суходолу

Здоров’я і безпека

Аналізує ознаки наближення землетрусу, цунамі, виверження вулкану для власної безпеки та безпеки інших.

 

Громадянська відповідальність

Характеризує систему попереджень та алгоритм поведінки під час прояву несприятливих природних явищ.

 

 

Підприємливість і фінансова грамотність

Розуміє переваги  і  недоліки господарювання людей у районах поширення  вулканізму.

Усвідомлює значення окремих видів корисних копалин для розвитку відповідних  виробництв.

Бере  участь у  дослідженні «Корисні копалини в облаштуванні житла (господарських будівель) моєї родини»

 

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає суттєві ознаки понять «погода», «клімат»,  «синоптична карта», елементи погоди, теплові пояси Землі, світові центри спостереження за погодою;

наводить приклади хмар, різних за формою, прогнозів погоди, основних типів клімату;

пояснює  причини і наслідки зміни погоди і клімату.

 

Діяльнісний компонент:

спостерігає і фіксує зміни елементів погоди: температури повітря, атмосферного тиску, вітру, вологості повітря, хмар, хмарності, опадів;

визначає показники температури повітря й атмосферного тиску та їх зміни з висотою, швидкість  вітру, типи погоди, що переважають у своїй місцевості;

будує графіки ходу температури, діаграми розподілу опадів за певний період, розу вітрів;

добирає відповідні джерела географічної інформації для ознайомлення з атмосферними процесами;

користується термометром, барометром, гігрометром;

порівнює погоду різних типів у своїй місцевості в різні пори року та її вплив на здоров’я людей;

аналізує зміни температури повітря, атмосферного тиску протягом доби, сезону, року та їх розподіл на Землі за картою;

розв’язує задачі на зміну температури повітря, атмосферного тиску з висотою.

 

Ціннісний компонент:

оцінює вплив стану повітря на здоров”я людини;

робить висновки про значення прогнозу погоди для життя  і  діяльності людини

 

 

Тема 2. Атмосфера

Будова атмосфери, властивості повітря в тропосфері.

Добовий і річний хід температури повітря, причини його  коливання. Кліматична карта.  Теплові пояси Землі. Практичне значення вимірювання температури повітря.

Атмосферний тиск: причини і наслідки його зміни у тропосфері. Вимірювання атмосферного тиску.

Вітер: причини виникнення, напрямки, сила, швидкість, їх визначення  сучасними приладами й візуально. Утворення бризу.

Вода в атмосфері: випаровування, вологість повітря та її зміни.

Хмари і туман, відмінності в їх утворенні. Форми хмар, хмарність.

 Опади, що випадають  із хмар та з повітря, їхні види, вимірювання. Карта розподілу опадів.

Погода, її елементи, мінливість.  Характерна погода за сезонами у своїй місцевості. Служба погоди, практичне значення прогнозів погоди.

Клімат та основні кліматотвірні чинники. Карта кліматичних поясів. Зміни клімату. Вплив людини на атмосферу.

 

Практичні роботи

4. Розв’язування задач на зміну температури повітря й атмосферного тиску з висотою.

5. Складання графіка зміни температури повітря, опадів, рози вітрів, їх аналіз

Екологічна безпека та сталий розвиток

Розмірковує про відповідальність  людської  діяльності за стан атмосфери.

 

Здоров’я і безпека

Усвідомлює вплив стану повітря на здоров’я людини.

Дотримується правил безпечної поведінки під час грози, граду, ожеледі, урагану та інших несприятливих природних явищ.

 

Громадянська відповідальність

Наводить приклади подолання спільними зусиллями громади (жителів вулиці, села, міста) наслідків стихійних атмосферних явищ  і  процесів

 

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає суттєві ознаки понять  «океан», «море», «затока», «протока», «острів»,  «океанічна течія», «річка», «озеро», «болото», «льодовик», «багаторічна мерзлота», «підземні води»;

наводить приклади морів, заток, проток, островів, річок, озер, штучних водойм;

пояснює причини і наслідки рухів води в Світовому океані, особливості живлення і режиму вод суходолу;

знає і розуміє негативні наслідки паводків, повеней і цунамі.

 

Діяльнісний компонент:

визначає особливості розподілу води між Світовим океаном і водами суходолу за відповідною діаграмою, глибини океанів і морів за шкалою глибин, залежність напрямку і характеру течії річок від рельєфу, видів живлення та режиму вод суходолу від клімату;

розрізняє способи зображення вод суходолу на плані та карті, озера за походженням їхніх улоговин і стоком, типи боліт, покривні та гірські льодовики, штучні водойми, типи підземних вод;

позначає на контурній карті назви:

морів:Чорне, Середземне, Червоне, Балтійське, Баренцове;

проток: Гібралтарська, Магелланова, Дрейка, Берінгова;

заток:Біскайська, Бенгальська, Мексиканська, Гвінейська;

островів:Велика Британія, Гренландія, Мадагаскар, Нова Гвінея;

півостровів:Скандинавський, Кримський, Аравійський, Індостан, Сомалі, Лабрадор;

западини:Маріанська;

річок: Дніпро, Дунай, Янцзи, Ніл, Амазонка, Міссісіпі;

озер:Каспійське, Великі озера, Байкал, Вікторія.

 

Ціннісний компонент:

оцінює роль води для життєдіяльності людини та використання мінеральних і термальних вод у господарській діяльності, вплив людини на різні частини гідросфери;

робить висновки про вплив якості питної води на здоров’я людини

Тема 3. Гідросфера

Загальна кількість води на Землі, її розподіл між частинами гідросфери.

Світовий океан та його частини: океани, моря, затоки, протоки. Шкала глибин, визначення глибин океанів і морів. Острови в океані. Властивості вод Світового океану.

Рухи води в Світовому океані. Життя в океанах і морях. Багатства вод Світового океану. Океан та людина.   

Води суходолу – поверхневі і підземні. Річка: річкова система, басейн річки, річкова долина. Найдовші, найбільші за площею басейни й найповноводніші річки світу. Пороги і водоспади. Живлення, водний режим і робота річок.

Озера, їх різноманітність за площею, походженням озерних улоговин, солоністю. Найбільші і найглибші озера земної кулі.

Болота, особливості їх утворення та поширення.

Штучні водойми і водотоки: ставки, водосховища, канали. 

Льодовики – багаторічні природні скупчення льоду. Особливості утворення і поширення льодовиків.

Багаторічна мерзлота – підземне зледеніння. Утворення і поширення багаторічної мерзлоти.  

Підземні води, умови їх утворення і залягання в земній корі. Термальні і мінеральні води.

Значення вод суходолу для природи і людини. Охорона вод Світового океану і суходолу.

 

Практична робота

6. Позначення на контурній карті назв океанів, морів, проток, заток, островів, річок, озер

 

Екологічна безпека та сталий розвиток

Усвідомлює важливість охорони вод  своєї  місцевості  і  на  планеті  загалом.

 

Здоров’я і безпека

Розуміє вплив якості води на життя і здоровя людини.

Дотримується правил безпечної поведінки під час повеней, катастрофічних паводків, льодоставу й льодоходу, шторму, цунамі, перебування на березі водойми, руху по болотистій місцевості.

 

Громадянська відповідальність

Усвідомлює систему попереджень та алгоритм поведінки під час повеней, катастрофічних паводків, льодоходу, шторму, цунамі.

 

Підприємливість і фінансова грамотність

Дотримується  основних  правил ощадного  використання води в домашньому господарстві.

Наводить приклади підприємницької діяльності на основі використання мінеральних, термальних вод своєї місцевості, природних та штучних водойм для відпочинку та оздоровлення

 

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає  компоненти біосфери, суттєві ознаки понять «біосфера», «ґрунти», «рослинність», «тваринний світ», види рослин і тварин, які поширені у своїй місцевості;

пояснює особливості поширення ґрунтів і живих організмів на земній кулі за допомогою карт, вплив людини на компоненти біосфери.

 

Діяльнісний компонент:

порівнює види рослин і тварин, що поширені на різних широтах земної кулі.

 

Ціннісний компонент:

оцінює значення ґрунтів, рослинності і тваринного світу для життєдіяльності людини;

пропонує власні заходи зі збереження тваринного та рослинного світу своєї місцевості

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема 4. Біосфера та ґрунти  

Складові біосфери, особливості їх поширення на земній кулі.

Властивості  ґрунтів. Ґрунтовий покрив, карта ґрунтів.

Вплив господарської діяльності людини на ґрунтовий покрив, рослинність і тваринний світ суходолу та океану

Екологічна безпека та сталий розвиток

Розуміє важливість збереження грунтів та різноманіття рослин і тварин.

 

Здоров’я і безпека

Оцінює загрози вживання отруйних грибів, рослин своєї місцевості, контактів із небезпечними тваринами.

 

Громадянська відповідальність Презентує приклади власного досвіду зі збереження тваринного та рослинного світу своєї місцевості.

 

Підприємливість і фінансова грамотність

Наводить приклади фінансових надходжень до  сімейного  бюджету  від використання власної земельної ділянки, рослин і тварин

 

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає суттєві ознаки понять «природний комплекс», «географічна оболонка», «природна зона», компоненти природного комплексу;

наводить приклади природних комплексів та комплексів, змінених людиною, у своїй місцевості;

пояснює на конкретних прикладах наслідки взаємодії літосфери, атмосфери, гідросфери, біосфери.

 

Діяльнісний компонент:

порівнює особливості основних природних зон Землі;

дотримується правил безпеки і поведінки під час екскурсії.

 

Ціннісний компонент:

оцінює вплив людини на природні комплекси у своїй місцевості та  значення знань про природні комплекси для її життєдіяльності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема 5. Природні комплекси

Природні комплекси як наслідок взаємозв’язків між компонентами природи. Географічна оболонка – найбільший природний комплекс Землі, її межі та властивості.

Природні зони Землі, їх особливості.

 

Практична робота (на вибір)

7 а. Складання опису одного з природних комплексів своєї місцевості (за типовим планом).

 

7 б. Екскурсія у природний комплекс своєї місцевості

Екологічна безпека та сталий розвиток

Розрізняє позитивні й негативні наслідки впливу людської діяльності на природні комплекси своєї місцевості.

Виявляє порушення природної рівноваги та пропонує шляхи їх усунення.

 

Здоров’я і безпека

Дотримується правил безпечної поведінки у природі під час екскурсії

5

 РОЗДІЛ ІV. Планета людей

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учень/учениця

Знаннєвий компонент:

називає кількість населення на Землі та в Україні, людські раси;

вміє читати політичну карту.

 

Діяльнісний компонент:

аналізує карти густоти населення та людських рас;

показує на карті найбільші за площею та кількістю населення держави світу і держави-сусіди України;

характеризує види господарської діяльності та її наслідки у своєму населеному пункті;

порівнює людські раси за зовнішніми ознаками, густоту населення в різних регіонах земної кулі.

 

Ціннісний компонент:

усвідомлює толерантне ставлення до представників людських рас і народів світу;

оцінює вплив людини на природу, рівень забруднення навколишнього середовища в результаті різних видів господарської діяльності;

висловлює судження про  заходи

 щодо усунення негативних наслідків господарської діяльності у своєму населеному пункті;

розробляє за допомогою членів родини міні-проект з утилізації побутових відході

Тема 1. Кількість і розміщення населення на Землі

Кількість населення Землі. Розселення населення на Землі, його густота.  Найбільш заселені території земної кулі. Людські раси. Дослідження Миколи Миклухо-Маклая. Найчисельніші народи світу.

 

Тема 2. Держави світу

Найбільші за площею і чисельністю населення держави світу та держави-сусіди України на політичній карті світу.

 

Тема 3. Вплив людини на природу

Зміни компонентів географічної оболонки під впливом людської  діяльності. Зміни природних комплексів Землі. Забруднення довкілля та його охорона.

 

Практична робота

8. Позначення на контурній карті кордонів найбільших держав у різних частин світу та їх столиць.

Дослідження

Розробка міні-проекту з утилізації побутових відходів

Громадянська відповідальність

Усвідомлює  важливість  толерантного ставлення до представників інших рас  і  народів  світу.

 

Екологічна безпека і сталий розвиток

Презентація міні-проектів з утилізації побутових відходів

 

6

РЕЗЕРВ ЧАСУ

7 клас

Г Е О Г Р А Ф І Я

«МАТЕРИКИ Й ОКЕАНИ»

(70 годин, 2 години на тиждень)

 

Кількість годин

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Зміст навчального матеріалу

Наскрізні  змістові  лінії