МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

 

5–9 класи



Програма[1] для загальноосвітніх навчальних закладів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Авторський колектив:

Р. В. Мовчан, доктор філологічних наук (керівник групи); К.В. Таранік-Ткачук, кандидат педагогічних наук, головний спеціаліст Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України; М. П. Бондар, кандидат філологічних наук (Київ);
О.М. Івасюк, кандидат філологічних наук (Чернівці); С. А. Кочерга, доктор філологічних наук  (Ялта); Л. І. Кавун, доктор філологічних наук (Черкаси);
О. І. Неживий, кандидат педагогічних наук (Луганськ); Н. В. Михайлова, учитель-методист (Київ).

Робоча група, яка здійснила розвантаження програми відповідно до наказу № 100 Міністерства освіти і науки України від 6.02.2015 р. та відповідно до наказу № 617 Міністерства освіти і науки України від 3.06.2016 р:  
Н. І.
Шинкарук, завідувач сектору відділення науково-методичного забезпечення загальної середньої освіти Інституту модернізації змісту освіти; Р. В. Мовчан, старший науковий співробітник Інституту літератури ім. Тараса Шевченка НАН України, доктор філологічних наук; Л. Т. Коваленко, викладач кафедри методики мов та літератури Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, заступник директора Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка;
Н. М. Логвіненко, старший науковий співробітник Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук; Н. В. Ілясевич, учитель української мови і літератури Слов'янської гімназії м. Києва, учитель-методист;
Н. В. Михайлова, учитель української мови і літератури ліцею «Наукова зміна» м. Києва, учитель-методист;
Г. О. Усатенко, голова Громадської ради при МОН України, доцент Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Н. М. Панасенко, старший науковий співробітник лабораторії вікової психофізіології Інституту психології імені
Г.С. Костюка Національної академії педагогічних наук України.
 

Робоча група, яка здійснила оновлення програми відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України № 52 від 13.01.2017 р та №201 від10.02.2017 р.:

С. Р. Молочко, старший викладач кафедри філологічних дисциплін та методики їх викладання, методист відділу суспільно-гуманітарних дисциплін Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського, учитель-методист (голова робочої групи)Н. В. Михайлова, учитель-методист ліцею «Наукова зміна» м. Києва (модератор); О. Ю. Котусенко, головний спеціаліст департаменту загальної та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України;  А. М. Фасоля, провідний науковий співробітник відділу навчання української мови і літератури Інституту педагогіки НАПН України, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник; Д. І. Дроздовський, докторант, науковий співробітник Інституту літератури
ім. Т. Г. Шевченка Національної академії наук України, кандидат філологічних наук;
О. М. Ратушняк, доцент кафедри української літератури Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, кандидат педагогічних наук;  
В. Р. Півторак, учитель української мови і літератури Калуської гімназії імені Дмитра Бахматюка;
 А. В. Білоус, учитель української мови і літератури комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня школа № 54» Дніпровської міської ради; Т. В. Стус, методист Національного Центру «Мала академія наук України».

 

 

Пояснювальна записка

Оновлена програма з української літератури для 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів підготовлена на основі чинної програми з урахуванням змін, внесених у 2015 році.

Програма базується на вимогах Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р.
№ 1392, ідеях «Концептуальних засад реформування середньої школи «Нова українська школа»».

Метою базової загальної середньої освіти є розвиток і соціалізація особистості учнів, формування в них національної самосвідомості, культури, світоглядних орієнтирів, навичок практичного використання досвіду, здобутого за допомогою читання, усвідомлення важливості читання як чинника власного становлення й соціалізації, екологічного мислення й поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.

Випускник основної школи – це патріот України, який знає її історію; носій української культури, який поважає культуру інших народів; компетентний мовець, що вільно спілкується державною мовою, володіє однією чи кількома іноземними мовами, має бажання і здатність до самоосвіти, виявляє активність і відповідальність у громадському й особистому житті, здатний до підприємливості й ініціативності, має уявлення про світобудову, бережливо ставиться до природи, безпечно й доцільно використовує досягнення науки і техніки, дотримується здорового способу життя.

Програма з української літератури для 5–9 класів спрямована на утвердження серед школярів культури читання. У середній школі важливо сформувати уявлення про читання як соціокультурну практику, важливий елемент повсякдення учнів та учениць. Для цього програма має бути захопливою, відповідати очікуванням сучасної молоді, яка живе в динамічному інформаційному світі. Нинішні школярі перебувають у полоні віртуального середовища, якому притаманна «кліповість», «клаптиковість», фрагментарність. Зрештою, сучасне життя постає світом «коротких» повідомлень, швидкоплинних новин. Не лише дитині, а й дорослому непросто розібратися в інформаційному огромі сьогодення. Тому настільки важливо навчити школярів читати, допомогти їм усвідомити, що читання – запорука успішного становлення в житті, чинник саморозвитку впродовж життя. Читання –не марнування часу, а можливість здобути безцінний психологічний, соціокультурний, зрештою, життєвий досвід. Крім того, читання творів у 5–9 класах дає естетичне задоволення й художню насолоду від спілкування з героями пропонованих творів.

Завдання предмета «Українська література» – сприяти формуванню ціннісного ставлення до того, що відбувається навколо, розуміти, що події важливо пропускати через себе. У пам’яті лишається те, що має емоційне позначення.

Програма з української літератури для 5–9 класів спрямована на виявлення в учнів та учениць справжніх щирих емоцій у відповідь на прочитані твори. Пропоновані в програмі тексти репрезентують і класичні зразки, і сучасний літературний процес, здатний викликати неудавані емоції, рефлексії, спонуки до розмислів над сьогоденням.

Учням 5–7 класів запропоновано твори, спрямовані на розвиток уяви. Такі тексти спонукають школярів фантазувати над життям персонажів, переживаючи за них, виявляючи емпатію до мешканців художнього світу. Здатність до фантазування — початковий етап у розвитку креативності, що є запорукою подальшої успішної соціалізації, здатності до розв’язання непростих життєвих питань.

Учням 8–9 класів запропоновано художньо виразні твори, які дають можливість поміркувати над сучасним життям, прищеплюючи соціальну активність, важливість громадянської позиції, екологічне мислення, морально-етичну відповідальність, толерантність, емпатію, повагу до іншого та  здатність до творчого мислення.

Попри те, що в основі предмета «Українська література» — естетичні феномени, які дають можливість пережити насолоду від прочитаного, ці тексти також допомагають дітям в ігровій формі підготуватися до життя, поміркувати над учинками персонажів, подискутувати з приводу моральних і світоглядних колізій, наявних у художньому світі. У невимушених текстах сховано важливі соціальні проблеми, над якими на уроках української літератури замислюються учні 5–9 класів.

Нормативні освітні документи визначають ключовими для розвитку української школи загалом і літературної освіти зокрема ідеї діяльнісного, особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів. Це зумовлено потребою відповісти на виклики сьогодення, коли неможливо навчити учня «всього на все життя», і ключовим умінням стає здатність і готовність діяти залежно від поставлених завдань і вчитися протягом усього життя.

Відповідно мета літературної освіти: засобами предмета допомогти учневі в його самопізнанні, життєвому самовизначенні, самоздійсненні, формуванні предметної (літературної) і ключових компетентностей, здатності до читацького й особистісного саморозвитку.

Основне завдання сучасної загальноосвітньої школи полягає в наданні змоги учневі осягнути внутрішню логіку предмета, що вивчається, у ретельному доборі навчального матеріалу за принципом життєвої доцільності й функціональності, в активізації ролі самостійного навчання. Варто також ураховувати, що для успішної діяльності сьогодні недостатньо знань і вмінь, необхідні ще віра в себе, у свої сили, здатність ухвалювати рішення, жити й працювати в колективі й зосереджувати свої зусилля на конкретних завданнях, виявляти проблему, формулювати припущення й вести самостійний чи спільний пошук способів розв’язання її, брати на себе відповідальність за результати дій і вчинків.

Реалізація поставлених завдань передбачає: зміщення акцентів у навчанні з процесу накопичення предметних знань на вироблення умінь автономно застосовувати їх у ситуації невизначеності; становлення учня як суб’єкта навчальної діяльності й особистісного саморозвитку; посилення ролі загальнонавчальних умінь; необхідності забезпечення формування не лише предметної (літературної), а й ключових компетентностей. Важливими стають уміння, які допомагають учневі діяти, і знання, що необхідні для цих умінь.

Оновлена програма покликана стати одним із інструментів упровадження засадничих ідей особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів у повсякденну практику.

   Концепція нової української школи подає таке трактування компетентності: «динамічна комбінація знань, способів мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність».

Компетентності поділяють на предметні (формуються засобами одного навчального предмета), міжпредметні (виробляються під час вивчення кількох предметів) і ключові (формуються в процесі навчання й соціалізації і необхідні особистості для життєдіяльності загалом).

В освіті України виокремлено такі ключові компетентності:

1.      Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами.

2.      Спілкування іноземними мовами.

3.      Математична компетентність.

4.      Компетентності в природничих науках і технологіях.

5.      Інформаційно-цифрова компетентність.

6.      Уміння вчитися впродовж життя.

7.      Ініціативність і підприємливість.

8.      Соціальна та громадянська компетентності.

9.      Обізнаність та самовираження у сфері культури.

10.  Екологічна грамотність і здорове життя.

Стосовно української літератури предметною компетентністю, за Державним стандартом  базової і повної загальної середньої освіти, буде літературна. Її трактуємо як готовність і здатність працювати з текстами різних художньо-естетичних систем, культурно-історичних епох, світоглядних орієнтирів, традицій і стилів: розуміти зміст прочитаного, з’ясовувати авторську позицію і художні засоби донесення її до читача, творити на основі прочитаного власні смисли щодо порушених проблем, висловлювати власну (подеколи критичну) позицію стосовано прочитаного, сприймати художній твір як чинник формування життєвого досвіду та соціально-психологічного й соціокультурного становлення.

Відповідно, учня,  який володіє такою здатністю, вважаємо компетентним читачем.

Йому притаманні такі риси: стійкий інтерес до читання, здатність уявляти й переживати прочитане, критично й рефлексійно мислити, інтерпретувати прочитане, знаходити авторські і творити власні смисли, відчувати естетичну насолоду від художнього слова, відкривати національні й загальнолюдські цінності, жити й творчо діяти в умовах глобалізаційних змін та полікультурного суспільства, цінувати надбання національної культури й поважати здобутки інших народів.

Компетентний учень-читач є суб’єктом навчальної діяльності, що передбачає усвідомлення власних психолого-фізіологічних особливостей, прагнень, мотивів, бажань, таких, як здатність до самостійної організації, здійснення й оцінювання читацької діяльності, а також до особистісних самореалізації, самовдосконалення і самотворення. Саме рівень суб’єктності (сформованість згаданих умінь) є одним із показників особистісного розвитку школяра.

Загальна мета навчання української літератури конкретизується в таких завданнях предмета:

1.      Поглиблення інтересу до читання, зміцнення потреби читати; усвідомлення ролі літератури як засобу самопізнання і самотворення; використання досвіду читацької діяльності для розв’язання життєвих проблем.

2.      Розвиток емпатії, відтворювальної і творчої уяви, художнього мислення й образного мовлення, чуття жанру, форми.

3.      Розвиток здобутих у початковій школі вмінь і навичок в усіх видах читацької діяльності, оволодіння різноманітними читацькими стратегіями; удосконалення вмінь діалогічної взаємодії з текстом, умінь аналізувати й інтерпретувати художній твір; збагачення читацького досвіду, розширення кола читання, вироблення алгоритму прочитання художніх творів різних естетичних систем, напрямів, жанрів, стилів, опанування здатністю орієнтуватися у світі класичної і масової літератури, розрізняти явища високого мистецтва і низькопробної культури.

4.      Оволодіння змістом української літератури, засвоєння й систематизація основних літературознавчих понять як засобу повноцінного сприйняття, прочитання й інтерпретації художнього тексту. Усвідомлення літературного процесу як цілісної системи, що має свої природні закономірності й тенденції. Узагальнення і поглиблення знань про мистецтво слова, умінь розглядати художню літературу в контексті інших видів мистецтв. Формування на основі читацького досвіду переконаності в багатстві української художньої літератури та її значущості серед інших національних літератур.

5.      Формування культури художнього сприймання, естетичних потреб, смаку, почуттів, читацької культури, установок, мотивів, здатності сприймати художній твір з естетичних позицій, розглядати його в єдності змісту і форми, розрізняти художньо вартісні та низькопробні твори.

6.      Розвиток чуття художнього слова, мовленнєвої культури, творчих здібностей, набуття досвіду літературно-творчої діяльності.

7.      Вироблення загальнонавчальних, зокрема організаційно-діяльнісних умінь, здатності самостійно формувати індивідуальну навчальну траєкторію, керувати читацькою діяльністю, особистісним і читацьким розвитком.

8.      Розвиток умінь працювати з різними видами інформації, зокрема й електронними, здійснювати пошуково-дослідницьку діяльність (знаходити, сприймати, аналізувати, оцінювати, систематизувати, зіставляти різноманітні факти та відомості).

Оновлена програма з української літератури поглиблює компетентнісну спрямованість навчання, що досягається шляхом:

1)      розкриття потенціалу предмета для формування ключових компетентностей;

2)      зменшення обсягу фактологічного матеріалу на користь практичної діяльності, що забезпечує відносно достатню кількість часу для формування предметних і ключових компетентностей;

3)      формулювання очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності  термінами компетентнісного підходу: учень називає, формулює, записує, наводить приклади, розпізнає, розрізняє, описує, аналізує, порівнює, планує, усвідомлює, критично ставиться, оцінює, обґрунтовує, робить висновки, висловлює судження тощо;

4)      виокремлення в очікуваних результатах навчання тих, що стосуються оволодіння загальнонавчальними вміннями як основою формування суб’єктності учня;

5)      укладання переліку умінь, якими повинен оволодіти учень певного класу за рік навчання;

6)      уведення наскрізних змістових ліній.

Під час оновлення програми враховувався пізнавальний, виховний, компетентнісний потенціал предмета.

Загальновизнано, що українська література в загальному світовому контексті є свідченням високого духовного та цивілізаційного розвитку українського народу, невід’ємним складником його національної культури. Як мистецтво слова вона є носієм потужного заряду духовної енергії, здатна передавати загальнолюдські й національні цінності від покоління до покоління, культивувати їх у людській душі. Засобами мистецтва слова вона допомагає збагачувати внутрішній світ людини, формувати сильний характер, широкий світогляд, особисту культуру, спрямовувати морально-етичний потенціал, розвивати інтелект, творчі здібності, естетичний смак.

Літературна освіта є важливим чинником створення оптимальних передумов розвитку всебічно освіченої особистості, виховання громадянина-патріота України, а її зміст базується на засадах загальнолюдських і національних цінностей, принципах гуманізму й демократії.

Українська література також є потужним носієм ідентичності нації, її генетичного коду, тому в національному самоусвідомленні, самозбереженні й самоствердженні її роль незаперечна й важлива. Виховання свідомого українця повинно базуватися на історичних і культурних знаннях, традиціях, на переосмисленні сучасного досвіду на основі загальнолюдських цінностей. Ознайомлення з художнім твором, усебічний аналіз змістової, жанрової та естетичної специфіки наблизять учнів до розуміння літератури як вияву мистецтва, потужного чинника світосприйняття та самоідентифікації.

Компетентнісний потенціал забезпечує можливість формування в процесі вивчення предмета всіх ключових компетентностей (див. подану нижче таблицю).

 

Компетентнісний потенціал предмета «Українська література»

№ п/п

Ключова компетентність

Уміння і ставлення,

формування яких можна забезпечити засобами предмета

1.

Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовою

Уміння: 

        розуміти україномовні тексти різних жанрів і стилів;

        послуговуватися державною мовою в різноманітних життєвих ситуаціях;

        застосовувати різноманітні комунікативні стратегії залежно від мети спілкування;

        толерантно дискутувати, відстоювати власну думку.

Ставлення:

        поцінування краси і багатства української мови;

        усвідомлення ролі української мови як ключового чинника творення нації і держави, самоствердження особистості;

        відстоювання права спілкуватися українською мовою в різноманітних сферах життя суспільства

2.

Спілкування іноземними мовами

Уміння:

        порівнювати оригінальні художні тексти та їх україномовні переклади.

Ставлення:

        утвердження багатства української мови;

        обстоювання можливості перекладу українською мовою будь-якого тексту іноземної мови;

        розуміння ролі іноземної мови як засобу пізнання іншого світу, збагачення власного культурного досвіду

3.

Математична компетентність

Уміння:

–  розвивати абстрактне мислення;

–  установлювати причиново-наслідкові зв’язки,    виокремлювати головну та другорядну інформацію;

– чітко формулювати визначення і будувати гіпотези;

      перетворювати інформацію з однієї форми в іншу (текст, графік, таблиця, схема).

Ставлення:

      прагнення висловлюватися точно, логічно та послідовно

4.

Компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння:

        критично оцінювати результати людської діяльності в природному середовищі, відображені у творах літератури.

Ставлення:

  – готовність до опанування новітніми технологіями;

        оперативне реагування на технологічні зміни.

5.

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння:

        діяти за алгоритмом;

        працювати в різних пошукових системах для отримання потрібної інформації;

        розпізнавати маніпулятивні технології і протистояти їм;

        грамотно і безпечно спілкуватися в мережі Інтернет.

Ставлення:

        прагнення дотримуватися етичних норм у віртуальному інформаційному просторі;

        задоволення пізнавального інтересу в інформаційному середовищі;

        критичне ставлення до медійної інформації

6.

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння:

        визначати мету і цілі власної діяльності й розвитку, планувати й організовувати їх, здійснювати задумане, рефлексувати й оцінювати результат;

        використовувати різноманітні стратегії навчання;

        користуватися різними джерелами інформації;

        знаходити, аналізувати, систематизувати й узагальнювати держану інформацію, перетворювати її з однієї знакової системи в іншу;

        працювати в парі, групі;

        читати, використовуючи різні види читання: ознайомлювальне, вибіркове, навчальне тощо;

        постійно поповнювати власний словниковий запас;

        застосовувати комунікативні стратегії відповідно до мети й ситуації спілкування.

Ставлення:

        прагнення використовувати українську мову в різних життєвих ситуаціях;

        готовність удосконалювати власне мовлення впродовж життя, розвивати мовну інтуїцію;

        розуміння ролі читання для власного інтелектуального зростання

7.

Ініціативність і підприємливість

Уміння:

        аналізувати життєву ситуацію з певної позиції;

        презентувати власні ідеї та ініціативи чітко, грамотно, використовуючи доцільні мовні засоби;

        використовувати комунікативні стратегії для формулювання власних пропозицій, рішень і виявлення лідерських якостей.

Ставлення:

        готовність брати відповідальність за себе та інших;

        розуміння ролі комунікативних умінь для успішної професійної кар’єри

8.

Соціальна та громадянська компетентності

Уміння:

        толерантно відстоювати власну позицію в дискусії;

        розрізняти маніпулятивні технології і протистояти їм;

        аргументовано й грамотно висловлювати власну думку щодо суспільно-політичних питань;

        уникати дискримінації інших у процесі спілкування;

        критично оцінювати тексти соціально-політичного змісту.

Ставлення:

        повага до різних поглядів, ідей, вірувань;

        здатність співчувати, довіряти й викликати довіру;

        поцінування людської гідності;

        повага до закону та правових норм;

        утвердження права кожного на власну думку

9.

Обізнаність та самовираження у сфері  культури

Уміння:

        зіставляти специфіку розкриття певної теми (образу) в різних видах мистецтва;

        ідентифікувати себе як представника певної культури;

        визначати роль і місце української культури в загальноєвропейському і світовому контекстах;

        читати літературні твори, використовувати досвід взаємодії з творами мистецтва в життєвих ситуаціях;

        створювати тексти, висловлюючи власні ідеї, спираючись на досвід і почуття та використовуючи відповідні зображувально-виражальні засоби.

Ставлення:

        поцінування набутків інших культур, зацікавлення ними;

        відкритість до міжкультурної комунікації;

        потреба читання літературних творів для естетичної насолоди та рефлексії над прочитаним

10.

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння:

        ілюструвати екологічні проблеми прикладами з художніх творів;

        бережливо ставитися до природи як важливого чинника реалізації особистості;

        розуміти переваги здорового способу життя.

Ставлення:

        усвідомлення людини як частини природи, незворотності покарання за зло, причинене довкіллю;

        аналіз літературних текстів  (епізодів) екологічного спрямування, усні / письмові презентації в рамках дослідницьких проектів;

        готовність зберігати природні ресурси для сьогодення та майбутнього

 

Мета наскрізних ліній – «сфокусувати» увагу й зусилля вчителів-предметників, класних керівників, зрештою, усього педагогічного колективу на досягненні життєво важливої для учня й суспільства мети, увиразнити ключові компетентності.

Для наскрізної лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» – це формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, у результаті яких вони дбайливо й відповідально ставитимуться до довкілля, усвідомлюючи важливіcть сталого розвитку для збереження довкілля й розвитку суспільства.

Метою вивчення наскрізної лінії «Громадянська відповідальність» є формування відповідального члена громади й суспільства, який розуміє принципи й механізми його функціонування, а також важливість національної ініціативи; ґрунтується у своїй діяльності на культурні традиції і вектори розвитку держави.

Вивченням наскрізної лінії «Здоров’я і безпека» прагнемо сформувати учня духовно, емоційно, соціально й фізично повноцінним членом суспільства, який здатний дотримуватися здорового способу життя, допомагати у формуванні безпечного здорового життєвого середовища.

Вивчення наскрізної лінії «Підприємливість і фінансова грамотність» забезпечить краще розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо); сприятиме розвиткові лідерських ініціатив, здатності успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі.

Кінцевим, «матеріальним» результатом роботи над темою найчастіше буде певний «надпредметний» проект, для реалізації якого будуть задіяні знання і вміння, одержані на заняттях з окремих предметів. Однак навіть якщо кінцевий результат буде «предметним» (наприклад, написання сценарію на екологічну проблематику), у ньому учні використають знання, одержані на уроках природничих дисциплін, історії тощо.

Українська література як навчальний предмет має досить значний потенціал для реалізації наскрізних ліній:

«Екологічна безпека та сталий розвиток» (НЛ–1):

Уміння:

        наводити приклади з художніх творів, у яких порушені проблеми екологічної безпеки;

        формулювати зв’язне висловлювання про проблеми навколишнього середовища;

        дискутувати з цього приводу.

Ставлення:

        сприймання природи як цілісної системи;

        усвідомлення взаємозв’язку людини і природи;

        розуміння важливості екологічної безпеки;

        готовність долучитися до захисту навколишнього середовища.

«Громадянська відповідальність» (НЛ–2):

Уміння:

        наводити приклади з художніх творів, де герої проявляють активну громадянську

позицію; висловлювати ставлення до порушених проблем;

        твердо, але толерантно відстоювати свої погляди в дискусії;

        працювати в парі, групі, виконувати доручену роль;

        приймати спільне рішення.

Ставлення:

        відчуття себе членом спільноти;

        усвідомлення важливості активної громадянської позиції;

        готовність брати на себе відповідальність;

«Здоров'я і безпека» (НЛ–3):

Уміння:

        знаходити необхідну інформацію про здоров’я, критично оцінювати її;

        використовувати набуті знання і вміння для забезпечення безпеки своєї й інших;

        наводити приклади з художніх творів, де порушені ці проблеми;

        діяти в ситуаціях, загрозливих для здоров’я.

Ставлення:

        усвідомлення власного здоров’я як цінності не лише особистої, а й суспільної;

        ведення здорового способу життя й пропаганда його;

        усвідомлення залежності й впливу власної поведінки на здоров’я і безпеку свою й оточення.

 «Підприємливість і фінансова грамотність» (НЛ–4):

Уміння:

        наводити приклади з художніх творів, де порушені ці проблеми;

        використовувати набуті знання і вміння з метою реалізації задуманих проектів.

Ставлення:

        готовність проявляти ініціативу.

У навчальній програмі ці аспекти відображено в переліку очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів із зазначенням тієї чи іншої наскрізної лінії (НЛ–1, НЛ–2, НЛ–3, НЛ–4).

Концептуальна структура програми, її змістове наповнення передбачають: забезпечення можливостей для формування предметної (літературної) і ключових компетентностей, урахування вікових особливостей учнів, психології сприйняття дитиною творів художньої літератури, особливості сучасного навчального процесу в середній школі, право вибору (для вчителя і учня), специфіку сучасного інформаційно-комунікативного простору, національних процесів державотворення, загальносвітових процесів глобалізації тощо. Художні твори для текстового розгляду добиралися за принципами: ощадливості, естетичних критеріїв, жанрово-тематичної розмаїтості, урахування вікової психології, осучаснення змістового матеріалу.

Курс української літератури в 5–8 класах структуровано за такими взаємопов’язаними тематично-проблемними блоками:

• 5 клас («Світ фантазії, мудрості», «Історичне минуле нашого народу», «Рідна Україна. Світ природи»);

• 6 клас («Загадково прекрасна і славна давнина України», «Я і світ», «Пригоди і романтика», «Гумористичні твори»);

• 7 клас («Із пісенних скарбів», «Про далекі минулі часи», «Ти знаєш, що ти — людина…», «Ми – українці»);

• 8 клас («Усна народна творчість», «Світ української поезії», «Національна драма», «З української прози», «Український гумор і сатира»).

До кожного з них відповідно до вікових особливостей учнів підібрані тексти, які за своїм змістом дають можливість максимально репрезентувати ту чи іншу тему. Ураховано також і важливість тематично-стильової різноманітності пропонованих для розгляду творів, їхні ідейно-ціннісні пласти, які втілюють ключові компетентності.

Отже, українська література в 5–8 класах вивчається за своєрідним цілісним сюжетом, у якому кожен із митців має свою «нішу» у визначеній темі, відповідно його твір виконує певну естетичну й морально-етичну функції. При цьому біографія письменника загалом не вивчається, вона згадується лише вибірково, диференційовано, тобто так, як того потребує основна тема, заявлена в назві тематично-проблемного блоку, до того ж фрагмент із біографії має зацікавлювати й бути доступним дитині певного віку.

Із 9-го класу розпочинається системне вивчення української літератури, тобто до змісту навчального матеріалу застосовано історико-хронологічний підхід як основний, ураховано історико-літературний контекст. Також зміст цього навчального матеріалу доповнено розглядом біографій письменників, хоча й у доступних межах.

Вивчення української літератури в кожному класі має також  рубрику «Література рідного краю», на яку виокремлено години, які вчитель упродовж року має розподіляти самостійно. Це сприятиме додатковому індивідуальному вибору вчителем текстів для розгляду. На уроках літератури рідного краю пропонуємо також включати художню творчість ровесників.

Отже, навчально-виховний процес уроків української літератури передбачає формування цілісного уявлення про неї як про важливий складник національної культури, вагомий чинник підвищення загального рівня освіченості юних читачів, розвиток  їх творчого потенціалу.

Вивчення  цього предмета відбувається із залученням широкого мистецького контексту (МК), а також міжпредметних зв’язківМЗ (українська мова, історія, зарубіжна література, іноземні мови, образотворче мистецтво, музика, природознавство, географія, естетика, етика тощо).

Задля осучаснення змістового компоненту програми та актуалізації компетентнісного підходу запропоновано рекомендаційні рубрики: «Мистецький контекст» (МК), у якій подано зразки різних видів мистецтв, з якими вчитель, на власний розсуд, може ознайомити учнів; «Сучасна українська дитяча й підліткова література» (СЛ), у якій запропоновано сучасні твори, які ідейно та тематично пов’язані із запропонованими для текстуального вивчення. Учитель може використати їх задля зацікавлення учнів сучасним літературним процесом, проведення паралелей між класичним і сучасним творами (за рахунок  резервних годин; на уроках позакласного читання; літератури рідного краю тощо).

Підкреслимо демократичне спрямування всіх компонентів програми. Запропонована кількість часу на вивчення кожного розділу, теми є орієнтовною, учитель може її змінювати (у межах 70 годин). Резервний час можна використовувати для збільшення кількості годин на вивчення окремого твору, для уроків розвитку мовлення, контрольного оцінювання, різних видів творчих та інших робіт (екскурсій, диспутів, семінарів тощо), ознайомлення із творами сучасної української дитячої та підліткової літератури, уведеними в рубрику «Сучасна українська дитяча й підліткова література» (СЛ), – на вибір учителя.

Ознайомлення з літературою рідного краю відбувається впродовж року.

У рубриці «Зміст навчального матеріалу» пропонуються вступні тези до кожного розділу чи теми, коротка характеристика творчості письменника, анотації до творів, що враховують сучасні літературознавчі оцінки (у доступних для школярів межах); уводяться необхідні під час розгляду та аналізу художніх творів нові теоретичні поняття. Водночас ураховано навчально-методичні особливості шкільного літературознавства, виховну, естетичну мету вивчення художнього твору.

Однак ця рубрика не повинна сприйматися догматично. Учитель пропонує лише стартові знання, висловлює певні судження як зразок (своєрідний ключик розуміння), що заохочувало б до пізнання, роздумів, висловлення власної думки, зацікавило, скорегувало, спрямовувало до розкриття теми й підтеми. Програма не вимагає прийняття єдиної думки, єдиного прочитання тексту, навчальний матеріал повинен подаватися так, щоб спонукати до власних оціночних висновків. Учень учиться їх робити самостійно, так само, як і самостійно мислити, оцінювати, порівнювати, проводити аналогії з сучасним життям, власним досвідом тощо.

Важливо звернути увагу, що текстово вивчаються лише твори, виокремлені в тексті програми півжирним шрифтом, інші ж лише називаються. Це саме стосується й коротких оглядів перед підтемами. Наприклад, перед вивченням «Слова о полку Ігоревім» учитель має лише назвати пам’ятки оригінальної літератури княжої Руси-України, коротко, узагальнено їх охарактеризувавши, а не розглядати їх детально.

Програма передбачає подальшу модернізацію шкільного літературознавства. Вона полягає у відході від ідеологічного чи соціально заангажованого прочитання-аналізу художнього твору, від невиправданого критерію міметичності (тобто буквального сприйняття його як відображення реального факту історичної чи просторової дійсності), що зовсім не виключає потрібного історико-літературного і соціокультурного контексту; урізноманітненні інтерпретування художнього твору, тобто розуміння його не лише згідно із задумом автора, а й із виявленням тих смислів, які твір набуває в процесі історичного функціонування; урахуванні значної ролі читача як співтворця тексту; пріоритетній ролі творчих підходів під час аналізування творів, тобто в руйнуванні усталених застарілих схем.

Особливу увагу варто звернути на підрубрику ТЛ (теорія літератури). У шкільному вивченні вона означає лише початкові, доступні дітям знання про художні засоби, жанри, літературознавчі поняття тощо, необхідні під час розгляду художнього твору як явища мистецтва слова. До того ж кожне з них зазначається лише один раз, надалі вони лише повторюються, закріплюються – відповідно до вибору й фахової компетентності вчителя, підготовленості учнів.

Рубрика «Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності» містить перелік умінь, навичок, ціннісних ставлень, які передбачено сформувати в результаті вивчення теми, і коло необхідних для цього знань.

Стосовно емоційно-ціннісної сфери – це передбачення морально-етичних цінностей, які можуть формуватися в учня в процесі вивчення художнього твору. Звісно, це гіпотетичний результат, адже вплив мистецтва на людину індивідуальний, а тому часто непередбачуваний. Однак такий прогноз значною мірою увиразнює навчання на уроках літератури, надає йому цілісності, робить потужним націє- та людинотворчим чинником.

Програма кожного класу завершується узагальненим переліком очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності. Перераховані в ньому предметні уміння і навички взято зі списку кожної навчальної теми. Вони в сукупності складають основу предметної (літературної) компетентності. Загальнонавчальні уміння й навички (ключові компетентності) забезпечують становлення суб’єктності учня-читача, його автономності, яка є осердям компетентнісного навчання. Їх  учитель, дбаючи про послідовність і наступність, сам «розписує» у календарно-тематичному плані з урахуванням індивідуальних особливостей учнів конкретного класу.

Демократична орієнтація програми спрямована на постійну творчу співпрацю, діалог учителя, учня з художнім твором, дає широкий простір для самостійного сприйняття й осмислення літератури як явища мистецтва.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5 клас

Усього –  70 год. На тиждень 2 год. Текстуальне вивчення творів 52 год. Повторення та узагальнення 2 год. Література рідного краю 4 год. Позакласне читання 4 год. Розвиток мовлення 4 год (у межах годин на текстуальне вивчення)

Виразне читання 2 год. Резервний час 6 год.

Кількість годин (орієнтовно)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Зміст навчального матеріалу

1

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розповідає про роль художнього слова в житті людини, специфіку художнього образу;

називає види мистецтва;

уміє порівняти художню творчість з іншими видами діяльності людини.

 

Ключові компетентності

Учень / учениця:

застосовує набуті знання для компаративного аналізу творів української та  зарубіжної літератур; зіставляє специфіку розкриття теми в різних видах мистецтва; визначає роль і місце української літератури в загальноєвропейському і світовому контекстах.

 

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення важливості літератури як мистецтва слова в житті людини.

ВСТУП

 Слово в житті людини. Образне слово — першоелемент літератури. Художня література як мистецтво слова. Види мистецтва.

 

 

4

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розповідає про виникнення міфів, легенд і переказів;

переказує міфи й легенди, тлумачить їхній зміст;

розуміє роль і місце реального та фантастичного в житті.

 

Ключові компетентності

Учень / учениця:

аналізує отриману інформацію, узагальнює, систематизує її; 

визначає причиново-наслідкові зв’язки між явищами.

 

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Шанобливе ставлення до світоглядних уявлень наших предків.

 СВІТ ФАНТАЗІЇ ТА МУДРОСТІ

Початок словесного мистецтва: фольклор і літописи.

Міфи і легенди давніх українців

Міфи як первісні уявлення про всесвіт і людину, реальні та фантастичні елементи людської поведінки. Легенди: «Про зоряний Віз», «Берегиня», «Чому пес живе коло людини?» (за С. Плачиндою), «Дажбог», «Неопалима купина» (за Є. Шморгуном), «Як виникли Карпати», «Чому в морі є перли і мушлі»  (5 творів  на вибір учителя).

Народні перекази. «Прийом у запорожців». Звичаї та традиції запорозьких козаків.

ТЛ: фольклор, легенда (повторення), міф, переказ.

МЗ: Зв’язок із історією походження української державної символіки (тризуб).

4

Предметні компетентності

Учень / учениця:

знає зміст українських казок; розуміє особливість побудови народної казки, роль у ній фантастичного елементу; виразно і вдумливо читає казки; виявляє спільне та відмінне між міфом та казкою, переказує їх; характеризує казкових героїв, аналізує реальне і фантастичне;  пояснює народні уявлення про добро і зло, красиве і потворне, смішне і страшне (на основі текстів казок).

 

Ключові компетентності

Учень / учениця:

висловлює власні міркування про зміст казок; проводить аналогії із сучасним життям.

 

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення постійної присутності в житті, у душі людини добра і зла, красивого і потворного. Розуміння ролі творчих здібностей (уяви, фантазії, прагнення 

експериментувати) у розвитку й самореалізації  людини.

Народні казки

 «Яйце-райце». Світогляд народу, його морально-етичні принципи в казці; зв’язок із міфами.

«Про правду і кривду» або «Мудра дівчина» (на вибір учителя). «Ох» або «Летючий корабель» (на вибір учителя). Тематика народних казок, їхні різновиди (про звірів, побутові, чарівні (героїко-фантастичні)). Побудова казки, її яскравий національний колорит. Народне уявлення про добро і зло в казці. Фантастичне і реальне, смішне і страшне, красиве і потворне в казках.

ТЛ: народна казка, тема, гіпербола.

 

МЗ: Спорідненість українських казок із казками народів світу (зарубіжна література).

 

СЛ: Сучасні казки: Фоззі. «Гупало Василь. П’ять з половиною пригод».

 

 

3

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розповідає про дитинство письменника, про Івана Франка-казкаря; пояснює особливість літературної казки;  знає зміст казки,  переказує її фрагменти; виразно і вдумливо читає казку в дійових особах; аналізує поведінку  Лиса; розрізняє головних персонажів і другорядних.

 

Ключові компетентності

Учень / учениця:

дає власну оцінку вчинкам і поведінці персонажів; прогнозує можливі наслідки діяльності; толерантно відстоює власну позицію в дискусії.

 

НЛ–4

Емоційно-ціннісне ставлення

Осмислення негативної ролі лицемірства, зарозумілості та хвалькуватості в житті сучасної людини.

Літературні казки

Іван ФРАНКО. «Фарбований Лис» Дитинство письменника. І. Франко – казкар (зб. «Коли ще звірі говорили»). Зміст казки, головні і другорядні персонажі. Образ Лиса, риси його характеру. Особливості літературної казки, її відмінність від народної.

ТЛ: літературна казка, мова автора і мова персонажів, прозова мова.

 

 

 

 

 

 

МЗ: індійська народна казка «Фарбований шакал» (зарубіжна література).

2

Предметні компетентності

Учень / учениця:

вдумливо й виразно читає казку; переказує її зміст;

знаходить описи зовнішності персонажів, аналізує їх.

 

Ключові компетентності

Учень / учениця:

оцінює вчинки персонажів та  життєві ситуації, в які потрапляють герої твору; усвідомлює важливість толерантного ставлення до людей у сучасному світі.

 

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Готовність робити добро як спонука до позитивної життєдіяльності.

Василь КОРОЛІВ-СТАРИЙ. «Хуха-Моховинка»

 Короткі відомості про письменника і його фантастичні казки. Образи фантастичних істот, створені уявою автора на основі українського фольклору. Добро і зло в казці. Світлий, життєствердний погляд на світ. Аналіз зовнішності (портрета) казкових істот. Наскрізний гуманізм казки.

ТЛ: портрет.

 

 

 

 

 

 

 

 

3

Предметні компетентності

Учень / учениця:

виразно й осмислено читає казку;

розуміє особливості віршованої казки (ритм, риму, поділ на строфи);  визначає основні риси характеру дійових осіб твору; простежує різні способи життя та поведінки дійових осіб; пояснює значення для розкриття змісту твору назви казкової країни, імен персонажів казки; виокремлює основні епізоди; пояснює відмінність прозової і віршованої мови казок; висловлює свою думку про прочитане; проводить аналогії із сучасним життям.

 

Ключові компетентності

Учень / учениця:

аргументовано і грамотно висловлює власну думку щодо  проблем добра і зла у творі, щирості й нещирості, відданості і зради, байдужості і відповідальності, оптимізму і песимізму.

 

НЛ–2,3

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення значення для людини та її життя оптимістичного погляду на світ, потреби керувати своїми емоціями.

Василь СИМОНЕНКО. «Цар Плаксій та Лоскотон»

Цікаві сторінки з дитинства митця. Різні життєві позиції царя Плаксія і Лоскотона (песимістична й оптимістична). Казкова історія і сучасне життя.

ТЛ: віршована мова (рима, строфа, ритм), порівняння, епітети.

 

 

4

 

Предметні компетентності

Учень / учениця:

переказує твір, читає уривки з нього за ролями;

визначає тему повісті та морально-етичні проблеми, коментує їх;

характеризує героя, який найбільше сподобався, оцінює його вчинки; пояснює роль діалогів у творі.

 

Ключові компетентності

Учень / учениця:

аргументовано й грамотно висловлює власну думку щодо  проблем  відповідальності людини за свої вчинки, підступності, справжньої дружби, духовності, відваги й боягузтва; створює тексти, ілюстрації, комікси, спираючись на досвід і почуття, використовуючи відповідні зображувально-виражальні засоби.

 

НЛ–1, 3

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення дбайливого ставлення до свого життя, до інших людей, потреби виховання щирості, відкритості, наполегливості в досягненні поставленої мети, відповідальності за свої вчинки.

Галина МАЛИК. «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»

 Повість-казка сучасної дитячої письменниці. Морально-етичні проблеми у творі: добро і зло, відповідальність за свої вчинки, уміння долати перешкоди на шляху до мети.

Елементи незвичайного в повісті-казці. Символіка країни Недоладії та її мешканців.

ТЛ: повість-казка (повторення).

 

 

 

МК: фільм «Аліса в країні див», США, 2010 (кіномистецтво).

2

 

Предметні компетентності

Учень / учениця:

розрізняє види загадок, відгадує їх, пояснює логіку їх відгадування;

розглядає і пояснює особливості будови загадки, роль у ній метафори; самостійно складає загадки; називає види прислів’їв і приказок; розуміє їхню дотепність і мудрість.

 

Ключові компетентності

Учень / учениця:

використовує українську мову для духовного, культурного й національного самовияву; відрізняє прислів’я від приказки та пояснює їх, проектуючи на ситуації сучасного життя; шукає загадки, написані іншими народами; порівнює їхні спільні та відмінні риси; створює і розгадує ребуси, кросворди, цифрограми  та шифрограми.

 

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Шанобливе ставлення до кмітливості та мудрості нашого народу. Усвідомлення  потреби розвивати логічне мислення, допитливість, спостережливість, уважність, кмітливість як важливі елементи розумової діяльності людини.

Із народної мудрості

Загадки

Загадка як вид усної народної творчості. Розгляд змісту і форми загадок. Види загадок (про людей, їхнє життя, про природу та її явища, про рослини, тварин). Прислів’я та приказки

Народне уявлення про довколишній світ та оцінка його в прислів’ях і приказках. Краса і мудрість цього жанру усної народної творчості.

ТЛ: загадка, прислів’я, приказка, метафора.

 

МЗ: малі фольклорні жанри народів світу (зарубіжна література); математичні загадки (математика);  малі фольклорні жанри на уроках розвитку мовлення (українська мова).

 

СЛ: авторські казки Сашка Лірника (Олександра Власюка).

О. Бурбело. «Первоцвіт: казки, легенди, вірші, смішинки та загадки».

 

 

2

Предметні компетентності

Учень / учениця:

виразно, осмислено читає загадки,

пояснює способи їх відгадування;

коментує особливості поетичних загадок Л. Глібова, роль у них казкових елементів, фольклорної основи, гумору, пестливих слів. 

 

Ключові компетентності

Учень / учениця:

створює власне висловлення, твори-асоціації, ілюстрації  на тему віршованих загадок Л. Глібова, спираючись на досвід і почуття, використовуючи відповідні зображувально-виражальні засоби.

 

НЛ–1,2

Емоційно-ціннісне ставлення

Прагнення розвивати кмітливість, розумові здібності, логічне мислення, пам’ять.

Леонід ГЛІБОВ. «Химерний, маленький…», «Що за птиця?», «Хто вона?», «Хто розмовляє?», «Хто сестра і брат?»

Відомий український поет і байкар. Фольклорна основа його віршованих загадок.

ТЛ: акровірш (повторення).

 

 

СЛ: поезія Григорія Фальковича.

3

 

Предметні компетентності

Учень / учениця:

знає про історичну і літературну пам’ятку «Повість минулих літ»;

розуміє значення давнього літописання для нащадків; розповідає про легендарного Нестора Літописця;

аналізує риси характерів руських (українських) князів.

 

Ключові компетентності

Учень / учениця:

розуміє роль читання впродовж життя для власного зростання; шукає описи живописних та архітектурних пам’яток доби Русі-України, зіставляє з літературним твором; дискутує про зв'язок історичного минулого із сучасністю, важливість знання історії.

 

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення душевної краси й сили наших предків, любові руських (українських) князів до своєї землі як достойного прикладу для нащадків.

 

 

ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ

Літописні оповіді (подавати на основі «Повісті минулих літ» у переказі В. Близнеця):  «Три брати – Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь», «Святослав укладає мир з греками…», «Володимир вибирає віру», «Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам» (3 твори – на вибір учителя)

 «Повість минулих літ» – найдавніший літопис нашого народу. Значення літописання для нащадків. Казкові й історичні мотиви літописних сюжетів. Любов руських (українських) князів до своєї землі, їхня сила духу, воля, благородство, сміливість, рішучість, вірність тощо.

ТЛ: літопис.

МЗ: доба Русі-України (історія України).

МК: ілюстрація Георгія Якутовича до «Повісті минулих літ» (образотворче мистецтво); пам’ятний знак Василя Бородая «Засновникам Києва», пам’ятник Володимиру            В. Демута-Малиновського (скульптура), ораторія Лесі Дичко «І нарекоша ім’я Київ» (музичне мистецтво).

СЛ: Ірина Цілик. «Місторія однієї дружби».

4

 

Предметні компетентності

Учень / учениця:

виразно й усвідомлено читає поезії; визначає засоби поетичної мови; розповідає про давньоруських князів; висловлює власні міркування про зміст заповіту Ярослава Мудрого і його актуальність; виразно в особах читає драму-казку «Микита Кожум’яка»,  виокремлює в ній найнапруженіші епізоди; розуміє і пояснює своєрідність побудови драматичного твору.

 

Ключові компетентності

Учень / учениця:

розуміє зв’язок історичного минулого із сучасністю; створює власну драму-казку на І дію про Микиту та його нові пригоди, презентацію про життя і вірування давніх українців, про Ярослава Мудрого та його бібліотеку, про благородного Святослава; дискутує про важливість вивчення історії своєї держави.

 

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Зацікавлення історичним минулим українського народу, шанобливе ставлення до заповітів наших предків та осмислене їх виконання.

Олександр ОЛЕСЬ. «Заспів», «Україна в старовину», «Похід на Царгород», «Ярослав Мудрий» (із кн. «Княжа Україна») (2  на вибір учителя), «Микита Кожум’яка»

 Поезії з книги «Княжа Україна», їх зв’язок із літописами. Поетична оповідь про минуле нашого народу, князів Русі-України, їхню мудрість, благородство, хоробрість, любов до рідної землі. Драматичний твір на тему народної казки.

ТЛ: драматичний твір і його побудова.

 

 

 

 

 

 

МК: мультфільм «Микита Кожум’яка», 2016 (кіномистецтво).

4

 

Предметні компетентності

Учень / учениця:

переказує найяскравіші фрагменти твору; характеризує образи головних героїв.

 

 

Ключові компетентності

Учень / учениця:

дискутує про значення історичного минулого для сучасної людини; аргументовано й грамотно висловлює власну думку щодо проблем, порушених у творі; створює презентацію і карту про місця подорожі головних героїв; створює ілюстрації / буктрейлер до твору.

 

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Розуміння потреби формувати національну самосвідомість, плекати патріотичні почуття, мати громадянську позицію.  

Зірка МЕНЗАТЮК. «Таємниця козацької шаблі»

Пригодницька повість про мандрівку історичними місцями сучасної України. Фантастичне і реальне в ній.  Історичне минуле нашого народу в житті сучасної людини. Образи козаків та символіка козацької шаблі у творі. Екзотика старовинних українських замків.

ТЛ: епічний твір.

 

МЗ:  козацька доба

(історія України).  

МК: документальні фільми про козацьку звитягу та про козацьку шаблю із серії «Козацька звитяга»; проект «Історія українських земель. Козаки». Серія 1 (кіномистецтво).

 

4

 

Предметні компетентності

Учень / учениця:

пригадує відомості про Україну часів Т. Шевченка; розповідає про дитинство поета і його родину; 

відтворює настрої пейзажних поезій; описує власні відчуття, викликані художнім словом; виразно читає поезії; знаходить у них порівняння, персоніфікацію, пояснює їхню роль.

 

Ключові компетентності

Учень / учениця:

створює презентації про живописні твори-пейзажі Т. Шевченка; зіставляє специфіку розкриття теми в різних видах мистецтва; дискутує щодо проблеми впливу природи на життя людини.

Вивчає напам’ять: «За сонцем хмаронька пливе…», «Садок вишневий коло хати…».

 

НЛ–1,2

Емоційно-ціннісне ставлення

Розуміння важливості виховання естетичного смаку, усвідомлення естетичної насолоди від твору мистецтва, спонукання до оптимістичного, життєствердного погляду на світ.

РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ

Тарас ШЕВЧЕНКО. «За сонцем хмаронька пливе…», «Садок вишневий коло хати…»

 Степан ВАСИЛЬЧЕНКО.
«В бур’янах» або Оксана ІВАНЕНКО. «Тарасові шляхи». Україна часів Т. Шевченка. Розповідь про поета, його дитинство (на основі повісті Степана Васильченка або Оксани Іваненко). Картини довколишнього світу, природи в поезіях Тараса Шевченка — художня реальність, створена уявою митця за допомогою засобів образної мови.

 ТЛ: персоніфікація, ліричний твір.

 

 

МК: репродукція картини Т. Шевченка «Селянська родина» (образотворче мистецтво); музичні твори на слова Т. Шевченка компози-торів: М. Лисенка, Я. Степового, Г. Хоткевича та інших; сучасні музичні інтерпретації (музичне мистецтво).

 

2

 

Предметні компетентності

Учень / учениця:

виразно і вдумливо читає поезії;

висловлює думки про них;

аналізує кольорову «палітру» віршів; відтворює в уяві подібні картини природи.

 

Ключові компетентності

Учень / учениця:

осмислює важливість збереження довкілля для сьогодення та майбутнього; висловлює  міркування про способи вираження любові до рідної землі, відповідальність кожної людини за збереження природи, дискутує  про це.

Вивчає напам’ять: 1 вірш (на вибір).

 

НЛ–1,2

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення важливості розвитку естетичного смаку, відчуття краси образного слова, абстрактного мислення, спостережливості, уміння доводити власну думку.

Павло ТИЧИНА. «Не бував ти у наших краях!», «Гаї шумлять…», «Блакить мою душу обвіяла…»

 Коротко про поета і край, де він народився. Майстерне відтворення краси природи, яка надихає ліричного героя й зміцнює його патріотичні почуття. Мелодійність віршів П. Тичини.

ТЛ: ліричний герой.

 

 

 

 

МК: Г. Майборода «Гаї шумлять», сучасні музичні інтерпретації творів П.Тичини (музичне мистецтво).

 

 

 

2

 

Предметні компетентності

Учень / учениця:

переказує оповідання;

визначає його тему та жанрові особливості; коментує фрагмент, що найбільше вражає; характеризує образи; дає власну оцінку зображуваному; міркує про великий світ природи й людину в ньому, про добро і зло, любов і милосердя.

 

Ключові компетентності

Учень / учениця:

ілюструє екологічні проблеми на прикладі твору, дискутує про них; усвідомлює важливість бережливого ставлення до природи.

 

НЛ–1

Емоційно-ціннісне ставлення

Розуміння важливості турботи про світ природи і рідних людей як неодмінної ознаки гуманної, гідної поведінки.

Євген ГУЦАЛО. «Лось»

Основні відомості про письменника. Вічне протистояння добра і зла наскрізна тема світового мистецтва. Порушення цієї теми в оповіданні «Лось». Співчуття, милосердя шлях до перемоги добра. Образи хлопчиків, їхня невідступність у захисті гуманних переконань.

 

ТЛ: оповідання.

 

МЗ: тварини, які живуть у лісах України (природознавство); твори про світ природи: Р. Кіплінг. «Мауглі», Е. Сетон-Томпсон. «Ведмежа Джонні» (зарубіжна література).

 

2

 

Предметні компетентності

Учень / учениця:

виразно і вдумливо читає поезії;

виокремлює в них образ ліричного героя, відтворює його емоції та почуття, порівнюючи із власним образним баченням природи.

 

Ключові компетентності

Учень / учениця:

 розуміє важливість збереження довкілля для майбутнього; створює  малюнки-асоціації до віршів і пояснює їх; знаходить репродукції картин  українських художників про дощ та  осінь, музичні композиції на теми віршів, коментує їх.

Вивчає напам’ять: 1 вірш (на вибір).

 

НЛ–1

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення образного бачення світу як важливого чинника розвитку творчих здібностей.

Максим РИЛЬСЬКИЙ. «Дощ» («Благодатний, довгожданий…»), «Осінь-маляр із палітрою пишною…»

Основні відомості про поета. Краса рідної природи й відтворення її поетом  засобами поетичної мови. Єдність людини і природи, зв’язок між станом людської душі та довкіллям.

 

МК: репродукції картин  українських художників про дощ та осінь (образотворче мистецтво), цикл «Чотири пори року» А. Вівальді, «Пори року»          П. Чайковського (музичне мистецтво).

 

2

Предметні компетентності

Учень / учениця:

переказує цікавий епізод із дитинства письменника; знаходить у творі описи природи; пояснює їх роль в оповіданні; розповідає про особливості характеру Олеся, його обдарованість; складає план до характеристики цього образу; висловлює власні міркування про характер хлопчика, оцінює його незвичну поведінку; пояснює назву оповідання; порівнює літературного героя із собою.

 

Ключові компетентності

Учень / учениця:

 аналізує ситуацію з погляду гуманізму, толерантного ставлення до людей; придумує власне закінчення оповідання; знаходить інформацію про «білих ворон», які стали відомими в царинах різних видів мистецтва.

 

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення особливого призначення на землі кожного. Потреба збереження індивідуальних особливостей людини як важливих чинників її майбутньої максимальної самореалізації.

Григір ТЮТЮННИК. «Дивак»

 Коротко про письменника. Ідея неповторності й багатства внутрішнього світу людини. Паралельність і єдність двох світів природи й людини, зображених в оповіданні. Точність і лаконізм описів природи. Допитливий, чуйний, добрий хлопчик Олесь, його жага пізнати загадковий світ природи, уміння фантазувати, уявляти. Гідна поведінка Олеся як позиція особистості.

 

 

4

 

Предметні компетентності

Учень / учениця:

уміє переказати найцікавіші епізоди повісті; характеризує головного героя за планом; презентує однокласникам власне закінчення твору.

 

Ключові компетентності

Учень / учениця:

зіставляє специфіку розкриття теми в літературі і кіномистецтві; дискутує про проблеми екології, відповідальності за братів менших, толерантно відстоює власну позицію в дискусії.

 

НЛ–3

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення значення людяності, доброти в житті, прагнення гармонії з природою.

Микола ВІНГРАНОВСЬКИЙ. «Сіроманець»

 Захоплива й драматична історія про хлопчика й вовка як приклад гармонії людини й природи. Гуманізм повісті. Доброта, вигадливість, рішучість Сашка, його здатність на самостійні вчинки, особливо у відстоюванні своєї позиції.

 

МК: фільм «Сіроманець», 1989;

режисер П. Марусик (кіномистецтво).

 

 

4 (упродовж року)

Предметні компетентності

Учень / учениця:

знає про письменників-земляків, їхні твори; розуміє зміст цих творів; виразно читає і висловлює власну думку про них.

 

Ключові компетентності

Учень / учениця:

 усвідомлює роль читання для власного зростання впродовж життя.

 

НЛ–2

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення важливості шанобливого ставлення до митців свого краю як до особливо обдарованих людей, співців рідної землі.

ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ Ознайомлення з доступними для сприйняття й цікавими творами письменників-земляків.

 

 

2

Предметні компетентності

Учень / учениця:

згадує про письменників і твори, що вивчались упродовж року; закріплює вміння висловлювати власні міркування про найулюбленіші твори.

 

Ключові компетентності

Учень / учениця:

аналізує життєві  ситуації, людські вчинки на матеріалі вивчених творів; узагальнює одержану інформацію; визначає необхідність додаткової інформації, шукає її в мережі Інтернет та інших джерелах.

 

НЛ–1, 2, 3, 4

Емоційно-ціннісне ставлення

Усвідомлення того, що власна думка і власна позиція – важливі для успішної особистості, необхідні для життя.

УРОК-ПІДСУМОК

Бесіда про твори, що вивчались упродовж року й викликали найбільше роздумів, суперечок, зацікавлення.

 

 

         

 

 

 

Орієнтовний перелік очікуваних результатів навчальної діяльності учнів класу

Предметні компетентності

Учень / учениця: