МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

 

Історія України. Всесвітня історія

5–9 класи

 

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

для загальноосвітніх навчальних закладів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Авторський колектив:

 

Оновлена програма укладена відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України № 52 від 13 січня 2017 р. і № 201 від 10 лютого 2017 р. – на виконання Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 р. та з метою модернізації навчальних програм для 5–9 класів на основі компетентнісного підходу. За основу для модернізації було прийнято програму 2012 року з історії для основної школи з урахуванням змін, яких вона зазнала під час розвантаження в 2015 р. і оновлення в 2016 р.

У 2012 р. укладачами програми були: Пометун Олена Іванівна, завідуюча лабораторією Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор, голова; Атамась Олена Василівна, вчитель історії ліцею «Наукова зміна» міста Києва; Власов Віталій Сергійович, старший науковий співробітник Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук; Гаврилюк Жанна Миколаївна, вчитель історії гімназії «Діалог» міста Києва; Євтушенко Раїса Іванівна, головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОНмолодьспорту; Комаров Юрій Станіславович, учитель історії ліцею «Лідер» № 171 м. Києва; Костюк Ірина Альбертівна, методист Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти; Ладиченко Тетяна В’ячеславівна, завідуюча кафедрою методики навчання історії, суспільно-політичних дисциплін та гендерної рівності Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, кандидат історичних наук, професор; Малієнко Юлія Борисівна, науковий співробітник Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук, учитель гімназії «Троєщина»; Ставнюк Віктор Володимирович, завідуючий кафедрою історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор історичних наук, професор; Ткаченко Володимир Володимирович, головний науковий співробітник Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України, доктор історичних наук, професор; Тимченко Алла Іванівна, завідуюча міським методкабінетом м. Джанкоя Автономної Республіки Крим, учитель історії школи-комплексу № 2.

У 2017 р. над оновленням програми працювала Робоча група у складі: Мудрий Мар’ян Михайлович, доцент кафедри новітньої історії України ім. М. Грушевського Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидат історичних наук, голова; Пастушенко Роман Ярославович, завідувач кабінету розвитку освіти Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, модератор; Бурлака Олена Вікторівна, учитель історії Городищенського економічного ліцею Черкаської області; Євтушенко Раїса Іванівна, головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України; Ксьондзик Тетяна Миколаївна, вчитель історії ЗОШ І–ІІІ ступенів № 5 м. Житомира; Майданик Олена Геннадіївна, вчитель історії та правознавства Чернівецького ліцею № 1 математичного та економічного профілів Чернівецької міської ради; Хлипавка Леся Миколаївна, вчитель історії та правознавства Черкаського навчально-виховного об’єднання «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів № 36» імені Героїв-прикордонників; Щупак Ігор Якович, директор Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума», музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні», кандидат історичних наук.


Пояснювальна записка

 

Навчання історії спрямоване на реалізацію загальної мети базової загальної освіти, яка полягає в розвитку та соціалізації особистості учнів, формуванні їхньої національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.

Випускник основної школи – це патріот України, який знає її історію; носій української культури, який поважає культуру інших народів; компетентний мовець, що вільно спілкується державною мовою, володіє також рідною (у разі відмінності) й однією чи кількома іноземними мовами, має бажання і здатність до самоосвіти, виявляє активність і відповідальність у громадському й особистому житті, здатний до підприємливості й ініціативності, має уявлення про світобудову, бережно ставиться до природи, безпечно й доцільно використовує досягнення науки і техніки, дотримується здорового способу життя.

 

Мета шкільної історичної освіти

 

Метою шкільної історичної освіти є: а) формування вільної особистості, яка визнає загальнолюдські та національні цінності й керується морально-етичними критеріями та почуттям громадянської відповідальності у власній поведінці; б) виховання засобами історії громадянської свідомості, зорієнтованої на патріотичне почуття приналежності до власної країни та до її спільних історичних, політичних і культурних цінностей, а також на демократичні пріоритети й злагоду в суспільстві; в) прищеплення толерантності й поваги до різних поглядів, релігій, звичаїв і культур, уміння знаходити порозуміння з іншими людьми задля досягнення суспільно значущих цілей.

Реалізація цієї мети здійснюється через розвиток основних складових історичної свідомості: а) накопичення знань про основні події, явища та процеси, їх давніші та сучасні інтерпретації; б) оволодіння способами розумових дій, необхідних для розуміння минулого, осягнення сучасного і прогнозування майбутнього, а саме: бачення зв’язку між історичними подіями та явищами (логічне мислення); уміння оцінювати їх під різними кутами зору (критичне мислення); знаходження нових аспектів змісту чи нових способів розв’язання проблем (творче мислення); співпереживання людям, що опинилися у вирі несприятливих історичних подій (емпатійне мислення).

 

Компетентнісний потенціал предмета

(за ключовими компетентностями)

 

№ з/п

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною, в разі відмінності) мовами

Уміння: доступно і переконливо висловлювати думки, використовувати виражальні можливості мови для опису подій минулого і сучасності, реагувати мовними засобами на соціальні й культурні явища; розпізнавати мовні засоби впливу, розрізняти техніки переконування та маніпуляції; вести аргументовану дискусію на відповідну тематику; читати і розуміти перекладені та адаптовані українською літературною мовою писемні джерела, авторські публікації на історичні й соціально-політичні теми; творити українською мовою (усно і письмово) тексти історичного та соціального змісту.

Ставлення: повага до української як державної / рідної (у разі відмінності) мови, зацікавлення її розвитком, розуміння цінності кожної мови; критичне сприймання інформації історичного та суспільно-політичного характеру; толерантне ставлення до альтернативних висловлювань інших людей.

Навчальні ресурси: доповідь, виступ, дискусія.

2

Спілкування іноземними мовами

Уміння: читати і розуміти науково-популярні публікації та художні твори історичного змісту іноземною мовою; знаходити потрібну інформацію про світ іноземними мовами; створювати іноземною мовою інформацію про минуле й сучасні суспільні (зокрема культурні) процеси в Україні; спілкуватися з однолітками, які представляють різні країни, для взаємообміну знаннями з історії.

Ставлення: інтерес до історії культурного, економічного й суспільно-політичного життя країн регіону, Європи і світу.

Навчальні ресурси: іншомовні науково-популярні публікації, адаптовані художні твори іноземною мовою.

3

Математична компетентність

Уміння: оперувати цифровими даними, математичними поняттями для пізнання і пояснення минулого й сучасних суспільних подій, явищ і процесів; перетворювати джерельну інформацію з однієї форми в іншу (текст, графік, таблиця, схема тощо); будувати логічні ланцюжки подій, вчинків; використовувати статистичні матеріали у вивченні історії.

Ставлення: прагнення обирати раціональні способи пояснення подій минулого, причин і можливих шляхів розв’язання сучасних соціальних, політичних, економічних проблем.

Навчальні ресурси: джерела із статистичними даними у формі діаграм, таблиць, графіків тощо.

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: пояснювати та оцінювати вплив природного середовища на життя людини в окремі історичні періоди; розкривати зміст і значення господарських, промислових, наукових і науково-технічних революцій, вплив на суспільне життя технологій, технічних винаходів і наукових теорій.

Ставлення: сталий інтерес до науково-технічного прогресу та здобутків природничих наук; визнання цінності природних ресурсів для сьогодення та майбутніх поколінь, готовність раціонально їх використовувати в повсякденному житті; сміливо реагувати на ризики екологічних загроз, долучаючись до громадських акцій на захист природи.

Навчальні ресурси: матеріали про розвиток природничих наук у різні історичні періоди.

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння: використовувати цифрові технології для пошуку потрібної історичної та соціальної інформації, її нагромадження, перевірки і впорядкування; створювати вербальні й візуальні (графіки, діаграми, фільми) тексти, мультимедійні презентації та поширювати їх; виявляти маніпуляції інформацією соціального та історичного змісту під час аналізу повідомлень електронних медіа; виявляти джерела й авторів інформації, робити коректні посилання.

Ставлення: дотримання визначених норм поведінки і моральних правил у роботі з соціальною інформацією, зокрема дотримання авторського права.

Навчальні ресурси: публікації на історичну, соціально-політичну тематику, електронні інформаційні ресурси, цифрові бібліотеки.

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати власні навчальні цілі в соціальній сфері й галузі знань про минуле; аналізувати процес власного навчання, відстежувати зміни у сприйнятті інформації; знаходити й опрацьовувати джерела соціальної та історичної інформації; критично аналізувати й узагальнювати здобуті відомості й досвід.

Ставлення: розуміння соціальної ролі освіти в минулому і тепер, відкритість до сталого самонавчання, бажання ділитися знаннями з іншими.

Навчальні ресурси: матеріали, в яких відображено алгоритми опрацювання інформації соціального та історичного змісту.

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння: використовувати досвід пізнання історії для вибору дійових життєвих стратегій; виявляти можливості й загрози для майбутньої професійної та підприємницької діяльності, аналізуючи світовий досвід та уроки минулого; працювати для загального добра громади; генерувати нові ідеї, оцінювати переваги і ризики, вести перемовини, працювати самостійно і в групі; планувати, організовувати, реалізовувати індивідуальні чи командні проекти (зокрема дослідницько-пошукового характеру), представляти їх результати.

Ставлення: готовність використовувати досвід історії для самопізнання й досягнення добробуту; усвідомлення важливості дотримання етичних норм підприємницької діяльності та потреби розвитку соціально відповідального бізнесу; зважений підхід до ухвалення рішень, що несуть ризики, ґрунтований на досвіді минулого і сучасного соціального життя.

Навчальні ресурси: біографії історичних постатей, відомих підприємців-меценатів, які розвивали українську культуру.

8

Соціальна та громадянська компетентності

Уміння: критично аналізувати джерела масової інформації для протистояння деструктивним і маніпулятивним технікам впливу; знаходити переконливі історичні приклади вирішення конфліктів; працювати в групі, досягати порозуміння та налагоджувати співпрацю, використовуючи власний і чужий, зокрема взятий з історії, досвід; бути активним і відповідальним членом громадянського суспільства, що знає права людини і вміє їх захищати; ухвалювати зважені рішення, спрямовані на розвиток місцевої громади і суспільства, використовуючи знання з історії та інших соціальних дисциплін; ефективно співпрацювати з іншими, ініціювати та реалізовувати проекти екологічного, соціального характеру.

Ставлення: ідентифікування себе як особистості й громадянина України; усвідомлення цінності людини (її життя, здоров’я, честі й гідності, недоторканності й безпеки); співпереживання за долю рідних і близьких, інших осіб, що потребують допомоги і підтримки; пошанування досвіду й цінностей власного й інших народів, держав, релігій і культур; толерантне сприйняття і ставлення до життєвої позиції іншого; волонтерство, підтримка громадських проектів та ініціатив.

Навчальні ресурси: Конституція України, міжнародні правові акти, біографії історичних постатей, сучасна публіцистика.

9

Обізнаність та самовираження у сфері культури

Уміння: образно мислити та уявляти; інтерпретувати твори мистецтва; розвивати власну національно-культурну ідентичність у сучасному багатокультурному світі; окреслювати основні тенденції розвитку культури в минулому та сьогоденні; використовувати мистецькі артефакти для пізнання минулого, осмислювати твори мистецтва в історичному контексті; зіставляти досягнення української культури з іншими культурами; виявляти вплив культури на особу та розвиток цивілізації.

Ставлення: свідоме збереження і розвиток власної національної культури, повага до культур інших народів; відповідальна поведінка та піклування про пам’ятки української і світової культури; відкритість до міжкультурного діалогу.

Навчальні ресурси: твори мистецтва, творчі проекти, інтерактивні заняття в музеях, галереях тощо.

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: змінювати навколишній світ засобами сучасних технологій без шкоди для середовища; уміння надавати допомогу собі й тим, хто її потребує; ухвалювати рішення, обмірковуючи альтернативи і прогнозуючи наслідки для здоров’я, добробуту і безпеки людини; регулярно практикувати фізичну діяльність, демонструвати рухові вміння й навички з фізичної культури та використовувати їх у різних життєвих ситуаціях.

Ставлення: відповідальне ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших людей; дотримання морально-етичних і правових норм, правил екологічної поведінки в довкіллі; ціннісне ставлення до навколишнього середовища як до потенційного джерела здоров’я, добробуту та безпеки людини і спільноти, усвідомлення важливості бережливого природокористування, відповідальність за власну діяльність у природі; усвідомлення значення здоров’я для самовираження та соціальної взаємодії.

Навчальні ресурси: соціальні / екологічні проекти; моделювання соціальних ситуацій, зокрема впливу природного та техногенного середовища на здоров’я і безпеку людини; мультимедійні презентації до проектів щодо добробуту, здоров’я і безпеки; інформація про історію спортивного руху в Україні.

 

Інтегровані змістові лінії

 

Інтегровані змістові лінії відображають провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що послідовно розкриваються у процесі навчання і виховання учнів; змістові лінії співвідносяться з ключовими компетентностями, опанування яких забезпечує формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учня, що визначають його поведінку в життєвих ситуаціях. Навчання по змістових лініях реалізується через актуалізацію відповідних знаннєвих, діяльнісних і оцінно-ціннісних компонентів, творчу роботу при міжпредметній та внутрішньопредметній інтеграції, позакласну роботу і роботу гуртків за інтересами, участь у загальнонаціональних учнівських конкурсах.

Змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток» передбачає формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Учнів 5–6 класів орієнтують на сприйняття природи як цілості, взаємозв’язку людини і природного середовища, залежність людини від природних ресурсів, бережливе ставлення до природного середовища. Учнів 7–9 класів орієнтують на розуміння взаємозв’язку між культурним, соціальним, економічним і технологічним розвитком людства; важливості біологічної й культурної багатоманітності та екологічної стабільності; відповідальність людини за збереження природи; навчають замислюватися над проблемами навколишнього середовища та шляхами їх розв’язання.

Реалізація змістової лінії «Громадянська відповідальність» сприятиме формуванню діяльного члена громади і суспільства, який розуміє принципи і механізми функціонування суспільства, є вільною особистістю, яка визнає загальнолюдські й національні цінності та керується морально-етичними критеріями і почуттям громадянської відповідальності у власній поведінці. Учнів 5–6 класів орієнтують цінувати демократичний устрій, спільну діяльність, громадянську ініціативу й роботу, засновану на добровільності; бути ініціативним, формувати власну думку й уміти її висловлювати. Учнів 7–9 класів орієнтують пізнавати і захищати свої права і права інших людей, розуміти зв’язок між громадянською позицією й розвитком суспільства; навчають усвідомлювати свою роль у суспільстві та відповідальність за його стан.

Вивчення питань, що належать до змістової лінії «Здоров’я і безпека», має на меті сформувати учня як духовно, емоційно, соціально й фізично повноцінного члена суспільства, здатного дотримуватися здорового способу життя і формувати безпечне життєве середовище. Учнів 5–6 класів навчають прагнути до усвідомлено-здорового розвитку, цінувати здоров’я і безпечну поведінку, знати джерела небезпеки й уникати небезпечних ситуацій, правильно поводитися в критичних і небезпечних ситуаціях. Учнів 7–9 класів навчають осмислювати свої рішення і поведінку з огляду збереження здоров’я і безпеки, знати й цінувати права, обов’язки і відповідальність щодо безпеки власної й оточуючих людей, розуміти залежність між здоров’ям громадян і розвитком суспільства.

Змістова лінія «Підприємливість та фінансова грамотність» спрямована на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Учнів 5–6 класів орієнтують на ініціативність і важливість роботи в цільових групах; навчають планувати діяльність, брати участь у спільних заходах, розуміти важливість економічного розвитку на засадах вільного підприємництва. Учнів 7–9 класів орієнтують на розуміння зв’язку громадського і підприємницького секторів, навчають формувати власні (пов’язані з підприємницькою діяльністю) задуми і проекти, розуміти соціальну відповідальність підприємця.

 

Міжпредметні та предметні змістові лінії

 

Змістова лінія «Культурна самосвідомість» спрямована на розвиток школяра як особистості, яка розуміє роль культури у формуванні мислення, усвідомлює зміни різних культур упродовж історії, має уявлення про різноманіття культур та їх особливості, цінує свою культуру і культурну багатоманітність світу. Учнів 5–6 класів орієнтують усвідомлювати і вивчати культурне різноманіття минулого і сучасного світу, здобувати знання про історію культур (зокрема української) та культурну взаємодію, бути толерантними. Учнів 7–9 класів орієнтують усвідомлювати себе носіями і продовжувачами певної культури, розуміти важливість міжкультурного спілкування і співробітництва, з повагою ставитися до представників інших культур; розуміти значення культурної традиції для розвитку суспільства.

Під час вивчення питань, що належать до змістової лінії «Інформаційне середовище», головною метою є зростання учня як людини, яка сприймає і розуміє навколишнє інформаційне середовище, здатна його критично аналізувати, а також діяти в ньому відповідно до своїх цілей і усталеної в суспільстві комунікативної етики. Учнів 5–6 класів орієнтують на сталий пізнавальний пошук, на розуміння важливості різних джерел інформації; навчають вибирати (залежно від пізнавального інтересу, потреб чи життєвої ситуації) джерела інформації. Учнів 7–9 класів навчають визначати свої інформаційні потреби й уміти знаходити потрібну інформацію, вміти критично аналізувати інформацію, відрізняти істотне від неістотного й висловлювати зважені судження.

Змістова лінія «Цінності й моральність» спрямована на формування учня як морально повноцінної людини, яка знає загальновизнані правила поведінки, дотримується їх у школі і поза школою, не байдужа до нехтування ними і за потреби реагує на це відповідно до можливостей. Учнів 5–6 класів орієнтують на самопізнання, на повагу до цінностей, моральних норм і правил ввічливості, на дотримання в поведінці цих правил, на формування шкільного колективу, в якому поважають справедливість, чесність, турботу, людську гідність, дотримання слова, демократичність і рівність у стосунках. Учнів 7–9 класів орієнтують на участь у розробці етичного кодексу і правил поведінки колективу (класу, школи, гуртка за інтересами та ін.) і на їх дотримання; на розмірковування над принципами власної поведінки і поведінки інших людей; навчають робити відповідальний вибір.

 

Предметні компетентності

 

Комплексним показником рівня історичної освіти є історична компетентність учнів, тобто здатність пізнавати минуле, заснована на знаннях, ціннісних орієнтирах і досвіді, набутих під час навчання. До елементів історичної компетентності належать:

Хронологічна компетентність, тобто уміння орієнтуватися в історичному часі, встановлювати близькі та далекі причино-наслідкові зв’язки, розглядати суспільні явища в конкретно-історичних умовах, виявляти зміни і тяглість життя суспільства;

Просторова компетентність – уміння орієнтуватися в історичному просторі та знаходити взаємозалежності в розвитку суспільства, господарства, культури і природного довкілля;

Інформаційна компетентність – уміння працювати з джерелами історичної інформації, інтерпретувати зміст джерел, визначати їх надійність, виявляти і критично аналізувати розбіжності в позиціях авторів джерел;

Логічна компетентність – уміння визначати і застосовувати теоретичні поняття для аналізу й пояснення історичних подій та явищ, ставити запитання та шукати відповіді, розуміти множинність трактувань минулого та зіставляти різні його інтерпретації;

Аксіологічна компетентність – уміння формулювати оцінку історичних подій та історичних постатей, суголосну до цінностей та уявлень відповідного часу чи відповідної групи людей, осмислювати зв’язки між історією і сучасним життям.

 

Структура програми та організація навчання учнів

 

Програма складається з пояснювальної записки, структурованих за розділами очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів/учениць і змісту навчального матеріалу як основи для досягнення цих результатів. Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності зорієнтовані на формування відповідних компетентностей і викладені через знання, розуміння й уміння, які відповідають знаннєвому, смисловому й діяльнісному компонентам. Ціннісний компонент (зважаючи на особливості історичного матеріалу) окремо за розділами не описується, позаяк відображений у компонентах ключових компетентностей і актуалізується через знання, розуміння й уміння наскрізно в межах усіх розділів.

Зміст кожного розділу програми містить перелік історичних сюжетів, не розділених на окремі заняття. Вчителі, орієнтуючись на вимоги щодо підготовки учнів/учениць, мають можливість самостійно визначати назву теми, кількість і перелік питань до кожного уроку залежно від умов організації навчального процесу, пізнавальних можливостей школярів/школярок, класу та індивідуального підходу вчителя/учительки до викладання. До кожної теми подано орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт, у деяких випадках – рекомендований (але не вичерпний) перелік історичних подій, об’єктів і джерел для організації навчальної роботи. Це не виключає залучення учителем/учителькою інших джерел та пізнавальних завдань, зберігаючи загальну спрямованість роботи відповідно до компетентнісного підходу.

У програмі немає розподілу навчальних годин за розділами. У межах загальної річної кількості годин учитель може самостійно визначати час для роботи над кожним розділом програми, але не порушуючи при тому повноти завдань, визначених як результати і зміст навчально-пізнавальної діяльності. Тематика практичних і творчих робіт укладена таким чином, аби дати змогу вчителеві диференціювати завдання в класі за рівнем складності. Для підвищення ефективності навчання, зокрема розподілу навчального часу, програма пропонує синхронізувати вивчення історії України та всесвітньої історії в 7–9 класах. Рекомендовану послідовність роботи над проблематикою історії України та всесвітньої історії за розділами наведено в таблиці наприкінці пояснювальної записки, а також у записках перед програмою для кожного конкретного класу. Організацію навчально-пізнавальної діяльності учнів/учениць за цією програмою учитель/учителька відображає у власному календарно-тематичному плані або в робочій програмі, яку затверджує керівник навчального закладу. Робочу програму вчитель/учителька укладає тоді, коли хоче вибудувати в межах навчальної програми власний алгоритм роботи з учнями/ученицями, зокрема акцентувати на певних навчальних цілях, змістових елементах, змінити послідовність вивчення матеріалу, додати матеріал з історії рідного краю, доповнити тематику практичних і творчих робіт тощо.

Практичні роботи є обов’язковими для кожного розділу програми. Вони можуть відбуватися в різних формах: як на окремій ланці уроку (для вивчення нового матеріалу, узагальнення, закріплення тощо), так і протягом усього уроку (лабораторно-практичне заняття). Така робота може виконуватися за вибором як учителя/учительки, так і учнів, як у класі, так і вдома, але з обов’язковою презентацією її результатів на занятті. Організація лабораторно-практичних занять передбачає певну динаміку, яка полягає у збільшенні в кожному наступному класі лабораторної (обсяг, складність, характер і види джерел) і практичної (урізноманітнення способів діяльності) складової, ступеня самостійності учнів/учениць (від виконання роботи за допомогою вчителя/учительки за докладною інструкцією до самостійного виконання за загальним завданням). За основними видами діяльності практичні роботи поступово змінюють свій характер від описових і частково-аналітичних до переважно аналітичних.

У визначенні результатів навчально-пізнавальної діяльності програма робить наголос на діяльнісному компоненті. На думку укладачів, ефективність навчання залежить передусім від залучення учнів/учениць до різноманітних видів діяльності, що дає змогу їм успішніше оволодівати суспільним досвідом і, як наслідок, забезпечує соціальну активність особистості, її спрямованість на творчу діяльність. Тому серед орієнтовних практичних завдань до кожного розділу вчитель/учителька знайде й завдання творчого характеру, а також – у багатьох випадках – пропозиції щодо можливості використання міжпредметних зв’язків. Головним критерієм успішності роботи вчителя/учительки за цією програмою є не так змістова повнота, як уміння налагодити творчу роботу школярів/школярок з орієнтацією на формування ключових і предметних компетентностей.

 

 

Послідовність вивчення

курсів історії України і всесвітньої історії по класах

 

Клас

Навчальний курс

Кількість годин

5

Вступ до історії

35

6

Всесвітня історія. Історія України

(Інтегрований курс)

70

7

Всесвітня історія

Історія України

35

35

8

Всесвітня історія

Історія України

35

52

9

Всесвітня історія

Історія України

35

52

 

 

Таблиця для синхронізації курсів історії України

та всесвітньої історії в 7–9 класах

 

Клас

Предмет

Розділ навчальної програми

7 клас

Всесвітня історія

Повторення. Вступ

Всесвітня історія

Розділ 1. Перші середньовічні держави

Історія України

Розділ 1. Виникнення та становлення Русі-України

Всесвітня історія

Розділ 2. Середньовічний світ Західної Європи

Всесвітня історія

Розділ 3. Європейське суспільство і держави в Х–ХV ст.

Історія України

Розділ 2. Київська держава (Русь-Україна) наприкінці X – у першій половині XI ст.

Історія України

Розділ 3. Київська держава у другій половині XI – першій половині XIII ст.

Історія України

Розділ 4. Королівство Руське (Галицько-Волинська держава)

Всесвітня історія

Розділ 5. Країни Центральної та Східної Європи в Х–ХV ст.

Історія України

Розділ 5. Руські удільні князівства у складі сусідніх держав. Кримське ханство

Всесвітня історія

Розділ 4. Матеріальний і духовний світ європейського Середньовіччя

Всесвітня історія

Розділ 6. Середньовічний Схід

Історія України

Узагальнення до курсу. Історія України в контексті епохи Середніх віків

8 клас

Всесвітня історія

Повторення. Вступ

Всесвітня історія

Розділ 1. Великі географічні відкриття та становлення капіталістичних відносин

Всесвітня історія

Розділ 2. Високе Відродження. Реформація в Західній Європі

Всесвітня історія

Розділ 3. Держави Західної Європи в ХVІ–ХVІІ ст.

Історія України

Розділ 1. Українські землі у складі Речі Посполитої (XVI – перша половина XVII ст.)

Історія України

Розділ 2. Становлення козацтва (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.)

Історія України

Розділ 3. Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Всесвітня історія

Розділ 4. Османська імперія. Країни Східної Європи в ХVІ – першій половині ХVІІІ ст.

Історія України

Розділ 4. Козацька Україна наприкінці 50-х років ХVІІ – на початку ХVІІІ ст.

Всесвітня історія

Розділ 5. Епоха Просвітництва

Історія України

Розділ 5. Українські землі в 20–90-х роках ХVІІІ ст.

Всесвітня історія

Розділ 6. Східний світ у ХVІ–ХVІІІ ст.(оглядово)

Історія України

Узагальнення до курсу: Історія України в контексті епохи Раннього Нового часу

9 клас

Історія України

Повторення. Вступ.

Всесвітня історія

Розділ 1. Європа в час Французької революції та наполеонівських війн

Всесвітня історія

Розділ 2. Європа та Америка в добу революцій і національного об’єднання (1815–1870 рр.)

Історія України

Розділ 1. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Історія України

Розділ 2. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Історія України

Розділ 3. Повсякденне життя та культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Всесвітня історія

Розділ 3. Модернізація країн Європи та Америки в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст. Пробудження Азії

Історія України

Розділ 4. Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

Історія України.

Розділ 5. Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ ст.

Всесвітня історія

Розділ 4. Міжнародні відносини (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)

Історія України

Розділ 6. Україна початку ХХ ст. перед викликами модернізації

Всесвітня історія

Розділ 5. Розвиток культури та повсякденне життя (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.)

Історія України

Розділ 7. Повсякденне життя та культура України в середині ХІХ – на початку ХХ ст.

Всесвітня історія

Узагальнення до курсу: Основні ідеї, здобутки, виклики «довгого» ХІХ ст.

 

 

 


Пропедевтичний курс «Вступ до історії» (35 годин)

5 клас

 

 

Курс історії в 5 класі має пропедевтичний (вступний) характер. Головними завданнями курсу є: а) формування уявлень і початкових знань учнів про історію як галузь людських знань, як науку, що має свій предмет вивчення і свої методи дослідження; б) розвиток у школярів/школярок інтересу до предмета та мотивації до його вивчення як передумови до формування низки загальних (уміння вчитися впродовж життя, обізнаність і самовираження у сфері культури тощо) і предметних (хронологічна, просторова, інформаційна тощо) компетентностей; в) формування первинних уявлень про структуру і зміст історії України як передумови до реалізації засобами навчання наскрізних, міжпредметних і предметних змістових ліній (громадянська відповідальність, культурна свідомість тощо). Програма надає вчителеві широкі можливості для самостійного наповнення навчальної роботи змістом відповідно до національного та локального вимірів, залишає простір для самостійних дій щодо форм і методів навчальної роботи. За потреби вчитель /учителька може змінити порядок розділів програми, використовувати як пряму, так і зворотну хронологію, планувати вивчення інших (не тільки визначених у програмі) історичних осіб, подій, пам’яток з акцентом на історії України.

 

 

Структура курсу:

 

Вступ. ЩО ТАКЕ ІСТОРІЯ

Тема 1. ВІДЛІК ЧАСУ В ІСТОРІЇ

Тема 2. ДЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ ІСТОРІЯ

Тема 3. ДЖЕРЕЛА ДО ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ

Тема 4. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ В ПАМ’ЯТКАХ

Тема 5. ДОСЛІДНИКИ ІСТОРІЇ

Тема 6. УСЕ МАЄ МИНУЛЕ

 

 

Вступ. ЩО ТАКЕ ІСТОРІЯ

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Розумію:

      значення термінів «історія» й «історик»;

      мотиви інтересу (звернення) людини до минулого;

      взаємопов’язаність минулого, теперішнього і майбутнього;

      завдання історії як шкільного предмета.

Умію:

      використовувати термін «історія» в різних значеннях (як оповідь, як досвід, як живу пам’ять про життя людей у минулому, як науку);

      вправно користуватися підручником.

Що таке минуле, сучасне і майбутнє. Багатоманітність історії. Історія як наука та навчальний предмет. Історія України – складова європейської історії. Підручник з історії.

Узагальнення

 

 

Тема 1. ВІДЛІК ЧАСУ В ІСТОРІЇ

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

      назви і хронологічні межі періодів європейської історії за культурними епохами: Первісне суспільство, Античність, Середні віки, Новий час.

Розумію:

      відмінність між календарним та історичним часом;

      умовний характер прийнятих для вимірювання часу одиниць;

      поняття «історична хронологія», «ера», «період (епоха)», «тисячоліття», «століття», «хронологічна таблиця»;

      необхідність встановлення хронологічної послідовності подій;

Умію:

      співвіднести рік – століття – тисячоліття;

      визначити тривалість історичної події;

      побудувати шкалу історичного часу і встановити за її допомогою хронологічну послідовність подій;

      створити і заповнити хронологічну таблицю.

Календарний та історичний час. Підрахунок історичного часу. Робота зі шкалою часу. Культурні епохи європейської історії (Первісне суспільство, Античність, Середні віки, Новий час). Історія України на шкалі часу.

 

Орієнтовний перелік важливих фактів (явищ) історії України для роботи зі шкалою часу:

Київська держава (княжа Русь-Україна. ІХ–ХІІІ ст.); Королівство Руське (Галицько-Волинська держава. ХІІІ – середина ХІV ст.); Козацька республіка / Військо Запорозьке / Гетьманщина (середина ХVІ – ХVІІІ ст.); творення нової України, держава Україна (ХІХ–ХХ ст.).

Події історії рідного краю (на вибір учителя /учительки).

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

      співвіднести рік – століття – тисячоліття;

      встановити тривалість історичної події;

      розмістити події на шкалі часу, у хронологічній таблиці;

      встановити хронологічну послідовність подій (за допомогою шкали часу, хронологічної таблиці);

      розв’язати історичну задачу на обчислення часу.

Узагальнення

Тематичний контроль

 

 

Тема 2. ДЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ ІСТОРІЯ

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

      як описати і показати на карті: а) кордони та столиці: Київської держави, Королівства Руського (Галицько-Волинської держави), Козацької республіки / Війська Запорозького / Гетьманщини, сучасної України; б) територіальні межі окремих історико-географічних регіонів України; в) територіальне розташування рідного міста/селища/села.

Розумію:

      територію як місце, де відбувалися (розгорталися в часі) історичні події;

      поняття «історична карта», «контурна карта»; «історико-географічний регіон», «державний кордон»;

      відмінність між географічною (фізичною) та історичною картами;

      як природні умови можуть впливати на життя людей (на прикладі окремих історико-географічних регіонів України);

      як історики визначають: а) територіальні межі (кордони) Київської держави, Королівства Руського (Галицько-Волинської держави), Козацької республіки / Війська Запорозького / Гетьманщини; б) історико-географічних регіонів України; в) межі населених пунктів (міст, селищ і сіл);

      як читати історичну карту за її легендою.

Умію:

      скласти розповідь за історичною картою;

      визначити географічне розташування й природні умови названих учителем історико-географічних регіонів;

      позначити і надписати на контурній карті названі вчителем історико-географічні регіони, територію рідного краю, рідне місто/селище/село.

Географічний та історичний простір. Робота з історичною картою. Україна на картах (мапах) упродовж історії. Територіальні межі (кордони) Київської держави, Королівства Руського (Галицько-Волинської держави), Козацької республіки / Війська Запорозького / Гетьманщини та їх зміни. Терени творення нової України. Держава Україна та її сусіди. Історико-географічні регіони України та їх особливості (на вибір учителя /учительки, оглядово). Територіальне розташування та історичне походження рідного міста/села.

 

 

Історико-географічні регіони України для роботи з картою:

Середнє Подніпров’я, Чернігово-Сіверщина, Галичина, Волинь, Поділля, Буковина, Закарпаття, Донщина, Слобожанщина, Північне Причорномор’я, інші.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

      визначити просторове (територіальне) розташування історико-географічного регіону;

      охарактеризувати (за картою) природні умови для вказаних учителем історико-географічних регіонів;

      позначити і надписати на контурній карті вказані учителем історико-географічні регіони, територію рідного краю, рідне місто/селище/село.

Міжпредметні зв’язки: 5 клас. Природознавство. Розділ: Земля – планета Сонячної системи. Тема: Людина на планеті Земля (Учень /учениця  розуміє людину як частину природи. Зв’язок людини з природою. Зміни в природі, що виникають унаслідок природних чинників і діяльності людини).

Узагальнення

 Тематичний контроль

 

 

Тема 3. ДЖЕРЕЛА ДО ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

      різновиди історичних джерел (наводжу приклади);

Розумію:

      історичне джерело як усе те, що було створене в минулому людьми і збереглося;

      як історики довідуються про минулі часи на основі археологічних розкопок, писемних, речових і усних джерел та як працюють із джерелами;

      які способи для виявлення, дослідження і збереження історичних джерел використовують сучасні історики;

      відмінність між минулою дійсністю та джерельними відомостями про неї: як обставини життя, погляди і бажання людей можуть впливати на зміст історичних джерел;

      як і де зберігають історичні джерела (музей, архів, бібліотека, історико-архітектурний заповідник);

      поняття: а) «речове джерело», «археологія», «експонат»; б) «писемне джерело», «піктографічне (малюнкове) письмо», «ієрогліфічне письмо», «абеткове письмо», «літопис»; в) «усне джерело», «міф», «легенда», «прислів’я»; в) «музей», «архів».

Умію:

      розрізнити історичні джерела за видами;

      поставити запитання до змісту історичних джерел;

      визначити час і місцевість, де були створені вказані учителем джерела з історії України;

      розпізнати відомості про осіб і події та судження про них.

Історичні джерела та їх різновиди. Виявлення та збереження історичних джерел. Потреба залучення різних джерел для відображення повноти історії. Робота з історичними джерелами. Залучення різних джерел для достовірного відображення минулого. Критичне ставлення до джерельних відомостей. Місця, де зберігають історичні джерела.

 

 

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

      згрупувати надані учителем історичні джерела за різновидами, часом і територією створення;

      добрати інформацію про минуле з візуальних джерел (сімейного фотоальбому, зображень пам’яток історії тощо, на розсуд учителя /учительки);

      висловити враження (усно або письмово) від екскурсії до місцевого історичного (краєзнавчого) музею або архіву.

Міжпредметні зв’язки: 5 клас. Українська література. Розділ: Світ фантазії та мудрості. Тема: Міфи і легенди давніх українців. Народні перекази (Учень /учениця  розуміє роль і місце реального та фантастичного в житті, міфи як первісні уявлення про всесвіт і людину, реальні та фантастичні елементи людської поведінки); 5 клас. Українська мова. Розділ: Відомості із синтаксису та пунктуації. Тема: Речення, його граматична основа (Учень /учениця  складає твір-роздум за колективно складеним планом у художньому стилі (орієнтовні теми: «Чому необхідно знати історію свого народу», «Чого не можна купити за гроші»).

Узагальнення

Тематичний контроль

 

 

Тема 4. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ В ПАМ’ЯТКАХ

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

      988 р. – хрещення Русі;

      1253 р. – коронація Данила Галицького;

      1648 р. – початок визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Утворення Української козацької держави;

      1917–1921 рр. – Українська революція. Формування національної державності;

      1932–1933 рр. – Голодомор як геноцид українського народу;

      1939–1945 рр. – трагедії й звитяги українського народу в роки Другої світової війни;

      24 серпня 1991 р. – Акт проголошення незалежності України;

      28 серпня 1996 р. – ухвалення Конституції України;

      2013–2014 рр. – Революція Гідності.

Розумію:

      пам’ятку історії як скарб, гордість і надбання народу;

      поняття «історична пам’ять», «пам’ятка історії», «пам’ятник», «права людини і громадянина», «конституція»;

      як і навіщо турбуватися про пам’ятки історії рідного краю.

Умію:

      розпізнати історичні пам’ятки і пам’ятники;

      описати пам’ятку історії;

      показати на карті місцевість, де розташовані вказані вчителем пам’ятки історії України; визначити епоху, в яку вони виникли;

      відшукати (у бібліотеці, за допомогою електронних ресурсів) і впорядкувати (поставити запитання, скласти план) інформацію про пам’ятки і пам’ятники, що встановлені в Україні, у рідному краї;

      розповісти про події, життєвий шлях осіб, яким зведено пам’ятники;

      наводити приклади порушення прав людини у минулому;

      розпізнати символічний зміст пам’ятників.

Пам’ятки історії як джерело історико-культурної інформації. Пам’ятник як витвір мистецтва для увічнення пам’яті про подію або особу. Робота з візуальними і писемними джерелами, які зберігають пам’ять про історію України: а) княжа Русь-Україна: Володимир і Данило Галицький; б) козацька Україна: Богдан Хмельницький; в) новітня Україна: на шляху до державної незалежності (Українська революція, Голодомор, Друга світова війна, проголошення незалежності України, ухвалення Конституції України, Революція Гідності).

 

 

 

 

Орієнтовний перелік пам’яток і пам’ятників України для навчальної роботи:

пам’ятники Володимиру Великому і княгині Ользі (м. Київ), Софійський собор (м. Київ), пам’ятник королеві Данилу (м. Львів), резиденція Богдана Хмельницького (м. Чигирин), пам’ятник Богдану Хмельницькому (м. Київ), ханський палац (м. Бахчисарай), пам’ятник Михайлові Грушевському (м. Київ), пам’ятник Героям Крут (Чернігівська обл.), Меморіал воїнам УГА (Личаківський цвинтар у Львові), Національний музей «Меморіал пам’яті жертв Голодомору в Україні» (м. Київ), меморіальний простір у Бабиному Яру (м. Київ), монумент «Батьківщина-мати» і Національний музей історії України у Другій світовій війні (м. Київ), монумент Незалежності (м. Київ), Меморіал Героям Небесної Сотні (м. Київ).

Пам’ятки історії й пам’ятники рідного краю (на вибір учителя /учительки). Це можуть бути замки і палаци, фортеці, храми і монастирі, вулиці й площі, парки і сади, заповідники тощо.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

      згрупувати пам’ятки історії за періодами та історико-географічними регіонами;

      прочитати символіку пам’ятників історичним подіям і особам (на вибір учителя);

      розповісти (усно або письмово) про відвідану пам’ятку історії або пам’ятник, установлений у рідному краї (на вибір учителя /учительки або учнів /учениць);

      проаналізувати витяги з правових пам’яток України (зокрема Конституції України) та поміркувати про їхню роль у захисті прав людини і громадянина.

Міжпредметні зв’язки: 5 клас. Образотворче мистецтво. Розділ: Види образотворчого мистецтва. Тема: Декоративно-прикладне мистецтво (Учень /учениця  висловлює судження про твори декоративно-прикладного мистецтва та скульптури, усвідомлює їх значення у формуванні та збереженні національної спадщини України та світу, усвідомлює роль і значення скульптури, декоративно-прикладного мистецтва в житті людей); 5 клас. Образотворче мистецтво. Розділ: Скульптура. Тема: Декоративно-прикладне мистецтво (Учень /учениця  усвідомлює значення збереження національної спадщини України та світу, усвідомлює роль і значення скульптури, декоративно-прикладного мистецтва в житті людей); 5 клас. Музичне мистецтво. Розділ: Види музичного мистецтва. Тема: Музика як вид мистецтва. Народна музика (Учень /учениця  наводить приклади значення музики в житті, зокрема в побуті, медіа-просторі; усвідомлює українську культурну ідентичність, виявляє шану до мистецького надбання українського народу і гордість за нього); 5 клас. Мистецтво. Розділ: Види мистецтва. Тема: Народне і професійне мистецтво (Учень /учениця  виявляє емоційно-ціннісне ставлення до народного і професійного мистецтв, висловлює судження про загальнолюдські, естетичні та художні цінності, транслятором яких є мистецтво, пропагує національну культуру через власну та художньо-творчу діяльність).

Узагальнення

Тематичний контроль

 

 

Тема 5. ДОСЛІДНИКИ ІСТОРІЇ

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

      імена руських і козацьких літописців, назви їхніх праць;

      імена українських істориків та назви головних їхніх досліджень.

Розумію:

      значення для людини пам’яті про власне минуле, минуле родини, народу;

      взаємопов’язаність історичних подій;

      правила, якими керуються історики в дослідницькій роботі;

      поняття «історичний факт», «історична особа», «історичний образ», «історичне дослідження».

Умію:

      відрізнити науково-популярний історичний текст від художнього;

      підготувати повідомлення про історичний факт, спираючись на відомості з кількох джерел;

      зіставити вибрані події з історії родини, рідного краю та України;

      пояснити своє ставлення до історичних фактів і осіб, подій власного життя.

Головні цілі пізнання минулого. Фах історика. Що таке історичний факт, історична особа, історичне дослідження. Історичні праці про Україну та їхні автори: а) руські літописи. «Повість минулих літ» літописця Нестора; б) козацькі літописи. Літопис Самійла Величка; в) історичні праці ХІХ – початку ХХ ст. «Історія України-Руси» Михайла Грушевського.

Дослідження з історії рідного краю (на вибір учителя /учительки). Наукове і мистецьке осмислення минулого. Художні твори про минуле України (на вибір учителя /учительки).

 

 

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

      підготувати міні-дослідження з історії своєї родини, використовуючи відомості з різних доступних джерел;

      зіставити й пов’язати вибрані факти з історії України, рідного краю і своєї родини;

      представити повідомлення з історії родини, підготувати презентацію родового дерева.

Міжпредметні зв’язки: 5 клас. Українська література. Розділ: Історичне минуле нашого народу. Тема: Літописні оповіді (Учень /учениця  знає про історичну і літературну пам’ятку «Повість минулих літ» та значення давнього літописання для нащадків); 5 клас. Українська мова. Розділ: Пряма мова. Діалог. Тема: Пряма мова. Діалог (Учень /учениця  складає тексти, використовуючи речення з прямою мовою, діалогом, із висловленнями відомих людей, крилатими висловами для докладної, точної й виразної передачі почутого й прочитаного).

Узагальнення

Тематичний контроль

 

 

Тема 6. УСЕ МАЄ МИНУЛЕ

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

      1632 р. – утворення Києво-Могилянської колегії;

      1661 р. – заснування Львівського університету;

      1805 р. – відкриття Харківського університету;

      1834 р. – відкриття Київського університету (університету Святого Володимира);

      1896 р. – перші сучасні Олімпійські ігри;

      1960-і роки – початок комп’ютеризації.

Розумію:

      господарство (економіку) як виробництво необхідних для життя і розвитку суспільства речей і послуг, обмін ними, їх розподіл і використання;

      причини підвищення ролі міст у господарському й культурному житті суспільств;

      освіту як спосіб включення людини в суспільство відповідно до її здібностей і зусиль, а науку й мистецтво – як способи пізнання й відображення людиною світу й життя;

      гру як спосіб набуття досвіду, рівновартісного праці й навчанню;

      поняття «натуральне господарство», «ринкове господарство», «місто», «епідемія», «університет», «дозвілля».

Умію:

      розпізнати явні зміни, яких упродовж історії зазнало життя в місті й селі;

      розпізнати явні зміни, які відбулися в історії у сфері освіти й науки;

      встановити окремі причини зростання тривалості життя людей упродовж останніх століть;

      висловити припущення про характер занять людей у майбутньому.

Праця і господарство: колись і сьогодні. Традиційні заняття українців. Від натурального до ринкового господарства. Застосування досягнень науки й техніки у виробництві та його наслідки. Місто та село. Заняття та умови життя населення в українських містах і селах у минулому і тепер. Наука та освіта. Школи й університети на українських теренах. Зростання ролі розумової праці. Турбота про здоров’я. Медицина. Аптеки. Спорт. Як колись проводили вільний час.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

      на основі інформації від батьків (бабусь і дідусів, інших родичів), а також доступних писемних і речових джерел: а) порівняти ігри на дозвіллі (й іграшки) батьків і власні; б) підготувати повідомлення (міні-проект) про одяг людини в минулому; в) підготувати повідомлення (міні-проект) про харчування людей у минулому; г) скласти розповідь про родинні традиції та свята.

Міжпредметні зв’язки: 5 клас. Інформатика. Розділ: Мережеві технології та Інтернет. Тема: Пошук відомостей у мережі Інтернет. Безпечне користування Інтернетом (Учень /учениця  критично оцінює відомості, отримані з мережі Інтернет); 5 клас. Англійська мова. Теми: Я, моя родина, мої друзі. Подорож. Рідне місто/село (Учень /учениця  висловлює судження про свої родинні зв’язки, професії батьків, друзів, основні історичні та культурні відомості про Україну та Велику Британію).

Узагальнення

Тематичний контроль


Всесвітня історія. Історія України

(інтегрований курс) (70 годин)

6 клас

 

 

Інтегрований курс історії (Всесвітня історія. Історія України) для 6 класу є першим систематичним курсом історії в середній школі. Його особливостями є, по-перше, інтегрований характер – давня історія України вивчається як складова всесвітньої історії; по-друге, вивчення історичного матеріалу здійснюється в широких хронологічних межах: від появи первісних людей до падіння Західної Римської імперії. Головними завданнями курсу є: а) сформувати в учнів /учениць розуміння цивілізаційної значущості стародавнього періоду в історії України, Європи та світу в цілому, античної цивілізації як основи для подальшого розвитку європейських суспільств; б) сприяти формуванню засобами історії низки загальних (уміння вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентність, обізнаність у сфері культури тощо) і предметних (хронологічна, просторова, інформаційна тощо) компетентностей через актуалізацію змістових ліній (або їх елементів): сталого розвитку (з розумінням залежності людини і суспільств від природного середовища), громадянської відповідальності, культурної самосвідомості, життя в інформаційному середовищі, моральних цінностей; в) розвивати пізнавальний інтерес учнів /учениць до минулого через створення умов для активної взаємодії між вчителем /учителькою і учнями /учениця, виконання учнями /ученицями  творчих практичних завдань.

 

 

Структура курсу:

 

Вступ. КОЛИ І ЯК РОЗПОЧАЛАСЯ ІСТОРІЯ ЛЮДСТВА

Розділ 1. ПЕРВІСНІ СПІЛЬНОТИ. АРХЕОЛОГІЧНІ КУЛЬТУРИ

Розділ 2. СТАРОДАВНІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ АЗІЇ ТА АФРИКИ

Розділ 3. АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

Розділ 4. ВИТОКИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ТА ІНШИХ СУЧАСНИХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ

 

 

Вступ. КОЛИ І ЯК РОЗПОЧАЛАСЯ ІСТОРІЯ ЛЮДСТВА

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

      час появи людини на теренах України;

      послідовність періодів історії людства, якими послуговуються богослови, антропологи, археологи й історики.

Розумію:

      предмет і завдання історії;

      сутність наукових і релігійних теорій походження людини;

      періодизацію як спосіб упорядкування історії;

      давню історію України як складову світової історії;

      критерії, які історики й археологи використовують для періодизації історії України та світової історії;

      поняття «ера (історична доба)», «кам’яний вік», «бронзовий вік», «залізний вік», «первісні часи», «античність», «антропологія», «археологія».

Умію:

      співвіднести дату події з історичним періодом (з допомогою шкали часу);

      розв’язати історичну задачу на обчислення часу;

      вправно користуватися підручником для виконання завдань у класі й удома.

Предмет і завдання історії. Теорії походження людини. Періодизації історії людства (антропологічна, археологічна, історична).
Як працювати з підручником інтегрованого курсу історії (Всесвітня історія. Історія України) для учнів/учениць 6 класу

 

 

Орієнтовна тема практичної роботи:

      Лічба часу в історії стародавнього світу [завдання: встановити особливості літочислення до нашої ери (з допомогою шкали часу); збудувати та зіставити археологічну й історичну часові шкали; визначити (за датою), до якого періоду належить подія (з допомогою археологічної та історичної часових шкал)].

Узагальнення

 

 

Розділ 1. ПЕРВІСНІ СПІЛЬНОТИ. АРХЕОЛОГІЧНІ КУЛЬТУРИ

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

      назви відомих пам’яток (стоянок) первісних людей на теренах України;

      винаходи і пам’ятки культури первісних людей (за матеріалами з теренів України).

Розумію:

      сутність «неолітичної революції» як процесу переходу людства від привласнювального