ТИПОВА ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ

 

Цикл І (1 – 2 класи)

 

(за редакцією Шияна Р.Б.)


                        

Типова освітня програма початкової освіти (далі типова освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом початкової освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

 

Типова освітня програма визначає:

-         загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти, подані в рамках освітніх галузей;

-         перелік та пропонований зміст освітніх галузей, укладений за змістовими лініями;

-         орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін тощо, зокрема їхньої інтеграції, а також логічної послідовності їхнього вивчення;

-         рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

-         вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою.

 

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. До типової освітньої програми додано типові навчальні плани, що пропонує підхід до організації освітнього процесу (див. Додатки 1).

 

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

 

Перелік та пропонований зміст освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мовно-літературна, у тому числі:

Рідномовна освіта (українська мова та література; мови та літератури корінних народів та національних меншин) (МОВ [1])

Іншомовна освіта (ІНО)

Математична (МАО)

Природнича (ПРО)

Технологічна (ТЕО)

Інформатична (ІФО)

Соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО)

Громадянська та історична (ГІО)

Мистецька (МИО)

Фізкультурна (ФІО)

 

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/ вчителька у рамках кожної галузі. Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями і співвіднесено за допомогою індексів[2] з обов’язковими результатами навчання першого циклу, визначеними Державним стандартом початкової освіти.

Змістові лінії кожної освітньої галузі в межах І циклу реалізовуються паралельно та розкриваються через «Пропонований зміст», який окреслює можливий навчальний матеріал, на підставі якого будуть формуватися очікувані результати навчання та відповідні обов’язкові результати навчання.

Оскільки Типова освітня програма ґрунтується на компетентнісному підході, теми/ тези рубрики «Пропонований зміст» не передбачають запам’ятовування учнями визначень термінів і понять, а активне конструювання знань та формування умінь, уявлень через досвід практичної діяльності.

 

Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.

 

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти. Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

 

Заклад початкової освіти формує власну освітню програму на основі типової освітньої програми або безпосередньо на основі Державного стандарту початкової освіти.

 

Освітня програма закладу початкової освіти має передбачати досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом початкової освіти.

 

Освітня програма закладу початкової освіти, сформована на основі типової освітньої програми, не потребує окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти. Її схвалює педагогічна рада закладу освіти та затверджує його керівник. Окрім освітніх компонентів для вільного вибору здобувачів освіти, які є обов’язковими, за рішенням закладу вона може містити інші компоненти, зокрема корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами.

 

 Освітня програма закладу освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті закладу освіти (у разі його відсутності – на веб-сайті його засновника).

 

На основі освітньої програми заклад освіти складає та затверджує навчальний план, що конкретизує організацію освітнього процесу.


 

Мовно-літературна освітня галузь

 

Рідномовна освіта (українська мова і література,

мови і літератури корінних народів та національних меншин)

 

Пояснювальна записка

 

Освітню програму з рідномовної освіти створено на основі Державного стандарту початкової освіти.

 

Метою рідномовної освіти для загальної середньої освіти є розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому і суспільному житті, у міжкультурному діалозі, бачити її передумовою життєвого успіху; плекання здатності спілкуватися рідною мовою (якщо вона не українська); формування шанобливого ставлення до культурної спадщини; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду.

 

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями рідномовної освіти у початковій школі є:

 

  • виховання стійкої мотивації до читання та прагнення вдосконалювати своє мовлення;
  • сприяння індивідуальному самовияву учнів та взаємодії між ними через розвиток комунікативних умінь, зокрема діалогічного мовлення, театралізацію;
  • розвиток уміння вдумливого читання і базових правописних умінь;
  • збагачення духовного світу учнів через естетичне сприймання творів художньої літератури та медіапродуктів;
  • розвиток уяви та творчого мислення учнів за допомогою творів літератури та мистецтва, медіатекстів, театралізації, гри;
  • формування умінь опрацьовувати тексти різних видів (художні, науково-популярні, навчальні, медіатексти);
  • розвиток здатності спостерігати за мовними явищами, експериментувати зі звуками, словами, фразами, зокрема і в мовних іграх, для опанування початкових лінгвістичних знань і норм української мови;
  • створення сприятливого мовного середовища у школі, зокрема й через пізнання сучасної дитячої літератури різної тематики та жанрів.

 

Відповідно до окреслених завдань, у початковому курсі рідномовної освіти виокремлено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовлення», «Театралізуємо».

Комунікативна компетентність, зокрема вільне володіння українською мовою та спілкування рідною мовою (якщо вона не українська), виявляється в безпосередньому та опосередкованому спілкуванні.

Для формування комунікативної компетентності в умовах безпосереднього спілкування програма пропонує розгортати навчальну діяльність у межах змістової лінії «Взаємодіємо усно» (мовець / слухач – слухач / мовець). Ця змістова лінія передбачає залучення учнів до дій зі сприймання, перетворення, виокремлення, аналізу й інтерпретації, оцінювання та використання усної інформації в реальній мовленнєвій практиці (бесіда, дискусія у класі, мікродискусія в групі, обговорення в парі тощо).

Для становлення комунікативної компетентності в умовах опосередкованого спілкування (на відстані у просторі та часі) запропоновано змістові лінії «Читаємо» (читач – автор), «Взаємодіємо письмово» (автор – читач), «Досліджуємо медіа» (читач / глядач / слухач – автор). Ці змістові лінії забезпечують здобуття досвіду опосередкованого спілкування, опанування кола знань (понять, уявлень) та вмінь, що дають змогу учням удосконалювати комунікативну компетентність.

Змістова лінія «Читаємо» спрямована на розвиток мотивації дітей до читання, залучення їх до читацької діяльності, яка ґрунтується на учнівській ініціативності та самостійності у доборі текстів для читання та інтерпретації прочитаного. Під час читання учні розвивають уміння сприймати та аналізувати текст, оцінювати прочитане та перетворювати інформацію, уявляти, мислити творчо.

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово» передбачає залучення учнів до реальної писемної практики, зокрема за допомогою цифрових пристроїв та в режимі онлайн. Результатом такої роботи є базові вміння створювати писемні висловлювання у реальному та віртуальному просторі та редагувати їх.

Змістова лінія «Досліджуємо медіа» передбачає ознайомлення школярів з основами медіаграмотності. Діти формують уявлення про межу між реальним світом і світом мас-медіа. Вони вчаться інтерпретувати, аналізувати, оцінювати медіатексти (фільм, мультфільм, реклама, фотографія тощо) та створювати прості медіапродукти. Змістова лінія «Досліджуємо медіа» пропонує інструмент для активного критичного освоєння комунікативного медіасередовища.

Змістова лінія «Досліджуємо мовлення» забезпечує дослідження мовних закономірностей і формування на цій основі свідомих мовленнєвих умінь (орфоепічних, лексичних, граматичних, правописних, стилістичних, словотвірних). Також у межах цієї змістової лінії учні опановують виражальні засоби художніх текстів, що в цілому сприяє творенню індивідуального стилю мовлення.

Змістова лінія «Театралізуємо» слугує розвитку комунікативних умінь учнів, зокрема вміння моделювати різні ситуації спілкування, обирати відповідні комунікативні стратегії, досліджувати несловесні засоби спілкування. Увага до несловесних засобів приділятиметься і в змістових лініях «Взаємодіємо усно» та «Досліджуємо медіа», а сам прийом театралізації може використовуватися й у змістовій лінії «Читаємо».

Специфіка змістової лінії «Театралізуємо» пов’язана з формуванням уявлення про театр як місце, де учні здобувають досвід співчуття та співпереживання. Тому в межах змістової лінії «Театралізуємо» учні досліджують чужу (глядач) та власну (актор) експресію. Ця змістова лінія передбачає залучення учнів до сценічної творчості, в умовах якої школярі набувають акторського досвіду, зокрема імпровізації, що забезпечує розвиток у дитини емоційного інтелекту, творчого мислення, самосвідомості й самоефективності, уміння мобілізувати інших, ініціативності, уміння долати бар’єри, пов’язані з неоднозначністю, невизначеністю та ризиками, співпрацювати з іншими особами.

 

Результати навчання і пропонований зміст

 

1 – 2-й класи

 

Обов’язкові результати навчання

Очікувані результати

навчання

1

2

  1. Змістова лінія «Взаємодіємо усно»

Сприймає усну інформацію, перепитує, виявляючи увагу, доречно реагує

Учень / учениця:

- з увагою сприймає усні репліки й доречно реагує на усну інформацію в діалозі (погоджується або не погоджується, виконує певні дії у відповідь на прохання чи відповідно до інструкції) [2 МОВ 1-1.1-1];

- перепитує співрозмовника для уточнення почутої інформації [2 МОВ 1-1.1-2];

- сприймає монологічне висловлення (казки, розповіді, вірші, інструкції до виконання завдань тощо) з конкретною метою [2 МОВ 1-1.1-3]

 

Відтворює основний зміст усного повідомлення відповідно до мети; на основі почутого малює/добирає ілюстрації; передає інформацію графічно

Учень / учениця:

- використовує фактичний зміст (хто?, що?, де?, коли?) для перетворення усної інформації [2 МОВ 1-1.2-1];

- малює або добирає ілюстрації, створює мапу думок до почутого [2 МОВ 1-1.2-2];

- передає інформацію в таблицях, схемах із допомогою вчителя / вчительки [2 МОВ 1-1.2-3]

 

Виокремлює цікаву для себе інформацію; передає її іншим особам

Учень / учениця:

- розповідає про те, що зацікавило в усному повідомленні [2 МОВ 1-1.3-1];

- ставить запитання до усного повідомлення для отримання додаткової інформації [2 МОВ 1-1.3-2];

- обговорює з іншими інформацію, яка зацікавила [2 МОВ 1-1.3-3]

 

Розпізнає ключові слова і фрази в усному повідомленні, виділяє їх голосом у власному мовленні; пояснює, чому зацікавила інформація

Учень / учениця:

- розпізнає ключові слова і фрази в усному висловлюванні [2 МОВ 1-1.4-1];

- виділяє голосом ключові слова і фрази у власному усному висловлюванні [2 МОВ 1-1.4-2];

- пояснює на основі власного досвіду, чому якась інформація зацікавила [2 МОВ 1-1.4-3]

 

Висловлює думки щодо усного повідомлення, простого тексту, медіатексту; намагається пояснити свої вподобання; звертається до дорослих за підтвердженням правдивості інформації

Учень / учениця:

- висловлює думку, що подобається в почутому, а що – ні [2 МОВ 1-1.5-1];

- обґрунтовує свої вподобання [2 МОВ 1-1.5-2];

- обирає, до кого з дорослих можна звернутися за підтвердженням правдивості почутої інформації

[2 МОВ 1-1.5-3];

- пояснює, як сприйняття тексту залежить від способу його презентації (логічний наголос, темп, міміка, жест) і враховує це у своєму мовленні [2 МОВ 1-1.5-4]

 

Висловлює власні погляди щодо предмета обговорення; намагається зробити так, щоб висловлювання було зрозуміле і цікаве для інших осіб; правильно вимовляє загальновживані слова

Учень / учениця:

- підтримує й ініціює діалог на теми, які викликають зацікавлення [2 МОВ 1-1.6-1];

- спостерігає за діалогом, де висловлюються різні погляди на предмет обговорення, підтримує одну з точок зору [2 МОВ 1-1.6-2];

- пояснює значущість уважного ставлення до інших та потребу подивитися на річ по-різному [2 МОВ 1-1.6-3];

- розповідає про те, що його / її вразило, схвилювало; переповідає події із власного життя, правильно вимовляючи й наголошуючи загальновживані слова

[2 МОВ 1-1.6-4];

- підтримує аргументами власні думки або спростовує їх [2 МОВ 1-1.6-5]

 

Розпізнає емоції своїх співрозмовників, використовує відомі вербальні та невербальні засоби для передачі емоцій та настрою; розпізнає образні вислови і пояснює, що вони допомагають уявити; створює прості медіатексти

Учень / учениця:

- розпізнає емоції співрозмовника і пояснює власну реакцію на них [2 МОВ 1-1.7-1];

- уживає відповідну до ситуації спілкування лексику і несловесні засоби (жести, міміка тощо) [2 МОВ 1-1.7-2];

- поповнює власний словниковий запас [2 МОВ 1-1.7-3];

- вирізняє в художніх текстах (казках, оповіданнях, віршах) образні вислови й пояснює, які саме образи вони допомагають уявити [2 МОВ 1-1.7-4]

 

Розповідає про власні відчуття та емоції від прослуханого/побаченого; ввічливо спілкується

Учень / учениця:

- розповідає про власні почуття та емоції від прослуханого та побаченого [2 МОВ 1-1.8-1];

- звертається, вітається, прощається, дотримуючись норм мовленнєвого етикету, використовує ввічливі слова [2 МОВ 1-1.8-2]

 

Пропонований зміст

 

Діалогічне та монологічне мовлення.

Умови безпосереднього спілкування: можливість бачити й чути один одного.

Розуміння значення слова як умова успішного спілкування.

Уявлення про діалог як ланцюжок висловлювань. Репліка в діалозі: звертання, привітання, прощання, вибачення, подяка, побажання, питання, прохання, знайомство, поздоровлення, запрошення, згода, відмова тощо.

Розповідь та опис як види монологічного мовлення.

Есе (без уведення терміну на прикладі “крісло автора”).

Спілкування та людські емоції (радість, сум, страх, злість).

Несловесні засоби спілкування (міміка, жести, рухи тощо).

Робота з інформацією.

Ключові слова у висловленні.

Логічний наголос як засіб виділення ключових слів.

Перепитування як уточнення інформації.

Види інформації: текстова, графічна, звукова (без уведення термінів).

Перетворення інформації.

Комікс, ілюстрації, схема, таблиця, мапа думок тощо як перетворена почута інформація.

Мовленнєвий етикет.

Норми спілкування з людьми різного віку (однокласники, вчителі).

Роль ввічливих слів у спілкуванні

 

  1. Змістова лінія «Читаємо»

1

2

Обирає книжку для читання; пояснює власний вибір

Учень / учениця:

- обирає тексти (книжки) для читання, може пояснити власний вибір [2 МОВ 2-2.5-1];

- пояснює, з яких елементів складається книжка і яку інформацію вони передають [2 МОВ 2-2.5-2];

- описує обкладинки книжок, які подобаються [2 МОВ 2-2.5-3];

- добирає тексти на запропоновану тему [2 МОВ 2-2.5-4]

 

Передбачає за обкладинкою, заголовком та ілюстраціями, про що йтиметься в дитячій книжці; читає вголос правильно, свідомо, цілими словами, нескладні за змістом і формою тексти; розуміє фактичний зміст прочитаного

Учень / учениця:

- прогнозує орієнтовний зміст тексту за заголовком та ілюстраціями [2 МОВ 2-2.1-1];

- читає правильно та виразно вголос різні тексти (вірші, народні і літературні казки, оповідання, графічні та інформаційні тексти) залежно від мети читання [2 МОВ 2-2.1-2];

- ставить запитання за змістом тексту для уточнення свого розуміння [2 МОВ 2-2.1-3];

- розповідає, про що текст, відповідає на запитання за змістом прочитаного [2 МОВ 2-2.1-4];

- знаходить у тексті незнайомі слова, робить спроби пояснити їхнє значення, виходячи з контексту [2 МОВ 2-2.1-5];

- добирає потрібну інформацію із графічного тексту (таблиці, графіки, схеми) [2 МОВ 2-2.1-6]

 

Пов’язує інформацію з тексту з відповідними життєвими ситуаціями; розрізняє головне і другорядне в тексті; визначає тему художнього твору, а також простого медіатексту

Учень / учениця:

- визначає послідовність подій у художньому тексті [2 МОВ 2-2.2-1];

- розповідає про вчинки улюблених персонажів [2 МОВ 2-2.3-2];

- словесно моделює власну поведінку на прикладі вчинків персонажів [2 МОВ 2-2.2-3];

- пояснює вчинки персонажів на основі змісту тексту та власного досвіду [2 МОВ 2-2.2-4];

- розрізняє головне і другорядне в тексті [2 МОВ 2-2.2-5];

- пояснює зв’язок між окремими повідомленнями в тексті [2 МОВ 2-2.2-6];

- визначає графічні елементи тексту, досліджує зв’язок між ними [2 МОВ 2-2.2-7];

- визначає тему і головну думку в тексті [2 МОВ 2-2.2-8];

- досліджує особливості казки, вірша, оповідання, загадки, скоромовки, забавлянки тощо [2 МОВ 2-2.2-9]

 

Розповідає про свої власні почуття та емоції від прочитаного тексту

Учень / учениця:

- розповідає про свої враження (почуття та емоції) від змісту прочитаного художнього тексту [2 МОВ 2-2.3-1];

- зіставляє пережиті під час читання почуття та емоції із власним емоційно-чуттєвим досвідом [2 МОВ 2-2.3-2]

 

Висловлює власні вподобання щодо змісту прочитаних творів, літературних персонажів, намагається пояснити, що подобається, а що ні

Учень / учениця:

- пояснює, що в творі подобається, а що ні (вчинки, мовлення персонажа, описи тощо) [2 МОВ 2-2.4-1];

- пояснює зв’язок тексту із власним досвідом, навколишнім світом та раніше прочитаними текстами [2 МОВ 2-2.4-2];

- пояснює роль ілюстрацій, таблиць, графіків, схем для глибшого розуміння змісту тексту [2 МОВ 2-2.4-3];

- висловлює думку про те , як факти, ідеї прочитаного можуть допомогти в конкретних життєвих ситуаціях [2 МОВ 2-2.4-4];

- обирає, до кого з дорослих можна звернутися за підтвердженням правдивості прочитаної  інформації

[2 МОВ 2-2.4-5]

 

На основі тексту малює/добирає ілюстрації, фіксує інформацію графічно

Учень / учениця:

- малює або добирає ілюстрації до художнього тексту, створює аплікації, ліпить (напр., персонажів казок тощо) [2 МОВ 2-2.6-1];

- представляє інформацію графічно (схеми, таблиці, діаграми) [2 МОВ 2-2.6-2];

- добирає відповідні твори мистецтва, співзвучні з текстом [2 МОВ 2-2.6-3]

 

Експериментує з текстом (змінює кінцівку, місце подій)

Учень / учениця:

- фантазує на основі прочитаного: придумує іншу кінцівку літературного твору, змінює місце подій, додає нових персонажів [2 МОВ 2-2.7-1];

- читає за ролями фрагменти літературного твору [2 МОВ 2-2.7-2]

 

Пропонований зміст

 

Книжка як джерело задоволення і знань.

Назва книжки.

Елементи книжки: обкладинка, титульна сторінка, ілюстрації.

Мета читання (розважитися, отримати інформацію).

Пошук у тексті необхідної інформації.

Вибіркове читання.

Художня і науково-популярна література, тексти із щоденного життя.

Структура тексту-розповіді: початок дії, розвиток дії, кінець дії.

Бібліотека як освітньо-культурний центр.

Науково-популярні тексти.

Мета, тема, головна думка.

Ключові  слова.

Головна і другорядна інформація в тексті.

Довідкова література: словники, довідники, дитячі енциклопедії.

Тематика науково-популярних текстів: «Екологічна безпека і сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» тощо.

Художні тексти.

Малі фольклорні форми: загадки, скоромовки, прислів’я, приказки, ігровий фольклор, казки, пісні, легенди, міфи.

Літературні казки й оповідання українських та іноземних авторів.

Теми дитячого читання: пригоди, фантастика, сім’я, дружба, етичні проблеми, патріотизм, відданість, любов до рідного краю, Україна тощо.

Тексти зі щоденного життя.

Анкети, електронна пошта, інструкції, запрошення, етикетки, листи приватні й офіційні, карти, кулінарні рецепти, оголошення тощо.

Аналіз художнього тексту.

Місце і час подій, персонажі (вчинки, мотиви поведінки, думки, емоції), конфлікт або проблема, розвиток подій, розв’язка конфлікту.

Тема, ідея художнього тексту.

Роль заголовка. Зв’язок між заголовком і змістом тексту.

Автор і оповідач. Аналіз вчинків персонажів (причини і наслідки).

Виявлення власного ставлення до вчинків.

Стратегії вдумливого читання.

Перед читанням (визначення мети читання, прогнозування змісту); під час читання (розуміння лексики, створення в уяві картин, які відповідають змісту, прогнозування розвитку подій, відповідь на запитання, поставлені перед читанням); після читання (зв’язок книжкових подій з подіями із власного життя, формування власного погляду на книжку).

Мова художнього твору.

Діалоги, монологи, оповідач, засоби художньої виразності у тексті (порівняння, метафори тощо, без уведення термінів), пряме й переносне значення слів у художньому тексті.

Слова і вирази, які характеризують персонажа, події.

Вірш.

Рима, ритм, настрій у вірші.

Сила і тон голосу, темпоритм при читанні вірша. Емоційний вплив.

Інтерпретація художнього тексту.

Виразне читання, драматизація, читання в ролях, творчий переказ, створення власного тексту за аналогією, його «модернізація», продовження тексту.

Запитання до окремих абзаців і до тексту.

Емоційний вплив творів на читача.

Опис настрою, почуттів, викликаних твором, порівняння їх із почуттями, викликаними подіями власного життя.

Улюблений персонаж, улюблена частина твору

 

3. Змістова лінія «Взаємодіємо письмово»

1

2

Пише рукописними буквами, злито, розбірливо; створює невеликі та нескладні за змістом висловлювання, записує їх; правильно записує слова, які пишуться так, як вимовляються

Учень / учениця:

- обмінюється елементарними письмовими повідомлення (записка, лист, вітальна листівка) [2 МОВ 3-3.1-1];

- обирає для написання висловлення відповідне оформлення (шрифт, розмір, колір тощо) [2 МОВ 3-3.1-2];

- створює невеликі висловлення на добре відому тему з різною метою спілкування; записує їх розбірливо, рукописними буквами [2 МОВ 3-3.1-3];

- записує окремі слова та речення, дотримуючись опрацьованих правил щодо оформлення речення на письмі, а також слів, які пишуться так, як вимовляються [2 МОВ 3-3.1-4]

 

Обмінюється короткими письмовими повідомленнями

 

Учень / учениця:

- створює прості тексти за допомогою цифрових пристроїв (питання, вибачення, подяка, побажання, прохання, поздоровлення, запрошення, порада, згода, відмова тощо) [2 МОВ 3-3.2-1];

- використовує доречно поширені графічні зображення смайлів [2 МОВ 3-3.2-2]

 

Перевіряє написане, виявляє і виправляє недоліки письма самостійно чи за допомогою вчителя; обговорює створений текст і вдосконалює його за допомогою інших осіб

Учень / учениця:

- відновлює деформований текст [2 МОВ 3-3.3-1];

- перевіряє, чи є в написаному тексті помилки на вивчені правила, виправляє їх [2 МОВ 3-3.3-2];

- удосконалює з допомогою вчителя / вчительки власний текст (лексика, будова речення, форми слова) [2 МОВ 3-3.3-3]

 

Пропонований зміст

 

Комунікативна спрямованість процесу письма.

Відомості про письмо як засіб спілкування на відстані та в часі.

Загальне ознайомлення з історією письма.

Малюнкове письмо стародавніх народів(на рівні оповідань).

Графіка, орфографія та пунктуація.

Буква як знак звука. Алфавіт.

Велика буква в іменах людей, кличках тварин і деяких географічних назвах (назви міст, річок).

Правила оформлення висловлювання на письмі (велика буква на початку речення, крапка, знак оклику, знак запитання в кінці речення, правила переносу слів, окреме написання слів-помічників і слів-назв).

Правила оформлення діалогу на письмі.

Орфографічний словник як джерело для перевірки орфограм.

Будова словника та прийоми роботи з ним.

Друкований текст – зразок орфографічних написань.

Редагування як спосіб удосконалення тексту.

Жанри писемного мовлення.

Лист, оголошення, подяка тощо як писемні висловлення.

Учасники безпосереднього спілкування та оповідач.

Текст-розповідь.

Частини тексту: зачин, головна частина, кінцівка.

Текст-опис.

Тема тексту та його головна думка.

Назва тексту. Назва тексту як відображення теми. Назва тексту як відображення головної думки.

Спілкування за допомогою цифрових пристроїв.

Короткі письмові висловлення для спілкування за допомогою цифрових пристроїв (запитання, вибачення, подяка, побажання, прохання, поздоровлення, запрошення, порада, згода, відмова тощо).

Піктограми для зображення емоцій (емотикони, зокрема графічні зображення смайлів). Правила поведінки і безпека в інтернет-просторі.

 

4. Змістова лінія «Досліджуємо медіа»

1

2

За допомогою вчителя виявляє очевидні ідеї у простих текстах, медіатекстах

Учень / учениця:

- обговорює зміст і форму простого медіатексту (світлини, фотоколаж, листівка, мультфільм), виявляє (з допомогою вчителя / вчительки) очевидні ідеї у простих медіатекстах [2 МОВ 4-1.4-4];

- спостерігає за використанням кольору, музики, анімації в медіатексті [2 МОВ 4-1.4-5];

- визначає, кому і для чого призначений медіатекст [2 МОВ 4-1.4-6];

- визначає тему і головну думку простих візуальних медіатекстів [2 МОВ 4-1.4-7]

 

Висловлює думки щодо простого медіатексту

Учень / учениця:

- висловлює власні думки і почуття з приводу прослуханих / переглянутих простих медіатекстів (світлини, мультфільми, комп’ютерні ігри, реклама тощо) [2 МОВ 4-1.5-5];

- висловлює власні думки і почуття з приводу прочитаних простих медіатекстів (комікси, дитячі журнали, реклама тощо) [2 МОВ 4-1.5-6]

 

Створює прості медіатексти

Учень / учениця:

- створює прості аудіальні медіапродукти (презентує роботу групи, робить оголошення зі сцени, повідомляє новини через гучномовець тощо) з допомогою вчителя / вчительки, зважає на мету й аудиторію [2 МОВ 4-1.7-5];

- створює прості візуальні медіапродукти (фото, листівка, комікс, книжечка, стіннівка, колаж тощо) з допомогою вчителя / вчительки, зважає на мету й аудиторію [2 МОВ 4-1.7-6]

 

Пропонований зміст

 

Уявлення про медіа, медіаграмотність.

Призначення (мета) і цільова аудиторія (Хто буде це дивитися / слухати? Чому?).

Правдива і неправдива інформація.

Візуальні медіа.

Книжка як джерело інформації.

Періодичні друковані видання (журнал, газета).

Фотографія як джерело інформації (наприклад: пейзаж, портрет, сюжетна світлина). Малюнок як джерело інформації. Комікси.

Аудіовізуальні медіа.

Мультфільми.

Улюблений герой.

Кіноафіша (інформаційне призначення).

Колір, звук, музика в мультфільмах.

Критерії добору мультфільмів для перегляду.

Інтернет.

Загальне уявлення про віртуальне спілкування, етику віртуального спілкування, безпеку в Інтернеті.

Комп’ютерні ігри як джерело навчання, розвитку і відпочинку. Вплив на здоров’я.

Реклама.

Вплив реклами на поведінку людини.

Реклама в медіа.

Як захиститися від небажаного впливу реклами.

Зміст і форма медіатекстів.

Теми, емоційно-ціннісне навантаження медіатекстів.

Елементи форми і їх значення для сприйняття основних ідей (колір, музика, анімація у мультфільмах), музика в рекламі

 

5. Змістова лінія «Досліджуємо мовлення»

1

2

Спостерігає за мовними одиницями та явищами, відкриває деякі закономірності співвідношення звуків і букв, значення слів, їх граматичної форми та ролі в реченні; спостерігає за власним мовленням та мовленням інших осіб, удосконалює власне мовлення за допомогою інших осіб

Учень / учениця:

- аналізує звуковий склад слова (кількість складів, наголошений та ненаголошені склади, голосні та приголосні звуки) [2 МОВ 5-4.1-1];

- порівнює власне мовлення з мовленням інших (швидкість, вимова звуків і наголошування слів) [2 МОВ 5-4.1-2];

- обирає букви на позначення звуків на письмі, враховуючи правила позначення твердості – м’якості приголосних звуків, звука [й] в різних позиціях слова, подовжених приголосних звуків [2 МОВ 5-4.1-3];

- знаходить у висловленні і пояснює роль синонімів, антонімів, багатозначних слів, споріднених слів [2 МОВ 5-4.1-4];

- знаходить у художніх текстах виражальні засоби мови і пояснює їхню роль [2 МОВ 5-4.1-5];

- знаходить у тексті речення різних видів (питальні, розповідні, спонукальні; окличні й неокличні) і доводить доцільність їх використання для досягнення мети спілкування) [2 МОВ 5-4.1-6];

- утворює відповідні граматичні форми слів для поширення або ускладнення речення [2 МОВ 5-4.1-7];

- знаходить слова в орфографічному словнику, щоб перевірити написане [2 МОВ 5-4.1-8];

- розрізняє різні види текстів (розповідь, опис) і пояснює їх призначення [2 МОВ 5-4.1-9]

 

Експериментує звуками, словами, фразами в мовних іграх; аналізує за допомогою вчителя мовлення літературних персонажів

Учень / учениця:

- творить нові слова на основі запропонованих (замінює звуки, міняє послідовність складів, замінює або об’єднує частини слова) [2 МОВ 5-4.2-1];

- творить власні художні тексти малих жанрів (загадки, лічилки, мирилки тощо) на основі відомих [2 МОВ 5-4.2-2];

- знаходить у мовленні персонажа слова, які його вирізняють з-посеред інших персонажів; пояснює, як використання деяких слів характеризує персонажа [2 МОВ 5-4.2-3]

 

Пропонований зміст

 

Слово та речення.

Називна функція слова.

Слова-назви предметів, дій, ознак.

Група слів і речення. Зв’язок слів у реченні.

Форма слова. Слова-помічники та їх роль у реченні.

Питальні, розповідні, спонукальні речення; окличні й неокличні речення.

Звуки мовлення.

Звуки природи, навколишнього світу та звуки мовлення як “будівельний матеріал” для слова.

Змісторозрізнювальна роль звуків.

Склад як найменша вимовна одиниця.

Наголос. Змісторозрізнювальна роль наголосу.

Голосні та приголосні звуки. Звуки тверді та м’які. Пом’якшені звуки. Звуки дзвінкі та глухі. Подовжені звуки.

Закономірності позначення звуків буквами.

Позначення твердості та м’якості приголосних звуків на письмі.

Позначення звука [й] у різних позиціях.

Позначення звуків на письмі на слух, за орфографічним словником, за правилом.

Будова слова.

Основа та закінчення.

Корінь слова.

Форми слова та споріднені слова.

Лексичне значення слова.

Слова однозначні й багатозначні.

Пряме та переносне значення слова.

Багатозначні слова і омоніми.

Синоніми. Власний словниковий запас

 

6. Змістова лінія «Театралізуємо»

1

2

Відтворює емоції літературних персонажів під час інсценізації

Учень / учениця:

- використовує голос і мову тіла (міміку, жести, рухи) для відтворення емоцій персонажів казок, байок тощо [2 МОВ 6-2.3-3]

 

Імпровізує з репліками під час інсценізації

Учень / учениця:

- імпровізує з інтонацією, тембром та силою голосу, відтворюючи репліки персонажів казок, віршів, народних пісень тощо [2 МОВ 6-2.7-3]

 

Створює прості медіапродукти з допомогою інших осіб

Учень / учениця:

- передає своє враження від побаченого в малюнках, у листах подяки [2 МОВ 6-3.1-5];

- створює в групі афішу, реквізит, костюми, маски, декорації [2 МОВ 6-3.1-6]

 

Висловлює власні погляди щодо предмета обговорення; намагається зробити так, щоб висловлювання було зрозуміле і цікаве для інших осіб; правильно вимовляє загальновживані слова

Учень / учениця:

- обговорює враження від драматизації з позиції глядача, зосереджуючи увагу на тому, наскільки обрані інтонації відповідають ролі [2 МОВ 6-1.6-6];

- ділиться театральним досвідом та описує власні почуття, використовуючи доречно тематичну групу слів «театр» [2 МОВ 6-1.6-7]

 

Аналізує за допомогою вчителя мовлення літературних персонажів

Учень / учениця:

- описує власні почуття від виконання ролі з позиції учасника драматизації, зосереджуючи увагу на тому, наскільки обрані інтонації допомагали створити образ [2 МОВ 6-4.2-4]

 

Пропонований зміст

 

Театр і гра.

Інсценізація улюблених казок і віршів.

Вистава.

Діалог між акторами – обмін висловлюваннями.

Важливість імпровізації у грі.

Простір для гри акторів у спілкування.

Актори як учасники гри у спілкування.

Роль глядачів у виставі.

Репліка як словесний складник висловлювання.

Жести, міміка, інтонації, пози, дії – несловесний складник висловлювання.

Декорації та театральний реквізит. Театральний костюм як складник ролі. Театральна афіша.

Різновиди традиційного і нетрадиційного театру.

Драматичний театр.

Пантоміма.

Ляльковий театр (театр картинок, пальчиковий театр, театр рукавичок, «шкарпетковий» театр тощо).

Театр тіней.

Тематична група слів «театр»: актор, афіша, глядач, гра, декорації, жест, міміка, пантоміма, п’єса, режисер, реквізит, ремарка, репетиція, роль, сцена

 

 


 

Мовно-літературна освітня галузь

 

Іншомовна освіта (англійська, німецька, французька, іспанська

та інші мови)

 

Пояснювальна записка

 

Освітню програму з іншомовної освіти створено на основі Державного стандарту початкової освіти.

 

Метою іншомовної освіти для загальної середньої освіти є формування іншомовної комунікативної компетентності для безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, що забезпечує розвиток інших ключових компетентностей і задоволення різних життєвих потреб дитини.

 

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями іншомовної освіти у початковій школі є:

 

·         здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених цією програмою;

·         розуміти на слух зміст автентичних текстів;

·         читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту;

·         здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань;

·         адекватно використовувати досвід, набутий під час вивчення рідної мови та інших навчальних предметів;

·         використовувати в разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів;

·         критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб;

·         висловлювати свої думки, почуття та ставлення;

·         ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування;

·         обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб;

·         ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

 

Зміст навчання забезпечується єдністю предметного, процесуального та емоційно-ціннісного компонентів і створюється на засадах опанування іноземної мови в контексті міжкультурної парадигми, що передбачає ознайомлення з культурою народу, чию мову вивчають учні. Такий підхід зумовлює формування готовності до міжкультурної комунікації в межах типових сфер, тем і ситуацій спілкування, визначених навчальною програмою. На кінець 2-го класу учні загальноосвітніх навчальних закладів досягають рівня Pre-А1, а на кінець 4-го класу – рівня А1. Ці рівні характеризують результати навчальних досягнень в кожному виді мовленнєвої діяльності та узгоджуються із «Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти» [3].

Відповідно до мети іншомовної освіти та завдань у початковій школі, виокремлено такі змістові лінії: «Сприймання на слух», «Зорове сприймання», «Усна взаємодія», «Усне висловлювання», «Писемна взаємодія», «Писемне висловлювання», «Онлайн взаємодія».

Іншомовна комунікативна компетентність виявляється в безпосередньому та опосередкованому міжкультурному спілкуванні. Для формування комунікативної компетентності в умовах безпосереднього спілкування програма пропонує розгортати навчальну діяльність у межах змістових ліній «Сприймання на слух», «Усна взаємодія», «Усне висловлювання». Змістова лінія «Сприймання на слух» передбачає залучення учнів до дій зі сприймання коротких простих запитань, тверджень, вказівок, інструкцій та реагування на них вербально і/ або невербально. Змістова лінія «Усна взаємодія» спрямована на розвиток умінь розпізнавати знайомі слова повсякденного вжитку у знайомому контексті; ставити запитання та давати відповіді про себе та щоденні справи. Змістова лінія «Усне висловлювання» передбачає творення коротких фраз про себе, надавання базової персональної інформації (наприклад, ім’я, адреса, родина, національність).

Для становлення комунікативної компетентності в умовах опосередкованого спілкування (на відстані в просторі та часі) запропоновано змістові лінії «Зорове сприймання» (читач – автор), «Писемна взаємодія», «Писемне висловлювання», «Онлайн взаємодія». Усі перелічені змістові лінії забезпечують для учня здобуття досвіду опосередкованого спілкування та опанування низки комунікативних умінь, що дасть змогу учням розвивати комунікативну компетентність. Змістова лінія «Зорове сприймання» передбачає сприймання та розпізнавання знайомих слів у супроводі малюнків. У рамках змістової лінії «Писемне висловлювання» учні навчаються писати короткі фрази для надання базової інформації. Результатом опрацювання змістової лінії «Онлайн взаємодія» є оволодіння вміннями встановлювати базовий соціальний контакт онлайн, вживаючи найпростіші ввічливі форми вітання та прощання, та розміщувати прості твердження про себе у форматі онлайн.

 

Результати навчання і пропонований зміст

 

1–2-й класи

 

Обов’язкові результати навчання

Очікувані результати навчання

(рівень Pre-A1)

1

2

1.  Змістова лінія «Сприймання на слух»

Розуміє короткі, прості запитання, твердження, прохання/вказівки та реагує на них вербально та/або невербально

 

Учень / учениця:

- реагує на короткі, прості запитання, твердження, вказівки та інструкції, якщо вони вимовляються повільно й чітко, супроводжуються відеорядом (наочністю) чи жестами для полегшення сприймання та повторюються за необхідності [2 ІНО 1-1.1-1];

- розпізнає знайомі слова повсякденного вжитку у знайомому контексті, якщо мовлення повільне та чітке [2 ІНО 1-1.1-2]

 

Розпізнає знайомі слова і фрази під час сприймання усної інформації

Учень / учениця:

- розпізнає числа, ціни, дати та дні тижня у знайомому контексті, якщо мовлення повільне та чітке [2 ІНО 1-1.2-1]

 

2.  Змістова лінія «Зорове сприймання»

Розпізнає знайомі слова з опорою на наочність

 

Учень / учениця:

- розпізнає знайомі слова, що супроводжуються малюнками [2 ІНО 2-2.1-1];

- сприймає короткі, прості інструкції у знайомому контексті [2 ІНО 2-2.1-2];

- здогадується про значення слів, якщо вони супроводжуються малюнком або символом [2 ІНО 2-2.1-3]

 

3.  Змістова лінія «Усна взаємодія»

Запитує та повідомляє інформацію про себе та повсякденні справи, вживаючи короткі сталі вирази та використовуючи за потребою жести

 

Учень / учениця:

- запитує інших та відповідає на запитання про себе та повсякденну діяльність [2 ІНО 3-3.1-1];

- вітається та прощається [2 ІНО 3-3.1-2];

- уточнює інформацію [2 ІНО 3-3.1-3]

 

4.  Змістова лінія «Усне висловлювання»

Описує себе та свій стан короткими фразами

Учень / учениця:

- описує себе та власний досвід, уживаючи прості слова та формульні вирази [2 ІНО 4-3.2-1];

- виражає свої почуття та думки, вживаючи прості слова та супроводжуючи їх невербально [2 ІНО 4-3.2-2]

 

5. Змістова лінія «Писемна взаємодія»

Надає найпростішу інформацію про себе у письмовій формі (записка, анкета)

Учень / учениця:

- надає елементарну інформацію в анкеті, використовуючи прості фрази, з опорою на наочність, модель [2 ІНО 5-3.3-1];

- використовує найпростіші формули ввічливості (вітання, подяка, прощання) у записці [2 ІНО 5-3.3-2]

 

6.  Змістова лінія «Писемне висловлювання»

Пише короткими фразами про себе

 

Учень / учениця:

- пише про себе простими фразами з опорою на наочність, модель [2 ІНО 6-3.4-1];

- записує прості слова, які відображають його / її емоційний стан (сум, радість) та вподобання [2 ІНО 6-3.4-2]

 

7.  Змістова лінія «Онлайн взаємодія»

Пише короткі фрази в режимі реального часу у разі потреби з використанням словника

Учень / учениця:

- встановлює базовий соціальний контакт онлайн, вживаючи найпростіші ввічливі форми вітання та прощання [2 ІНО 7-3.5-1];

- розміщує прості онлайн вітання, вживаючи елементарні сталі вирази [2 ІНО 7-3.5-2];

- розміщує онлайн прості короткі твердження про себе, якщо їх можна обрати з меню та / або скористатись онлайн перекладачем [2 ІНО 7-3.5-3]

 

Пропонований зміст

 

Тематика ситуативного спілкування та лексичний діапазон:

Я, моя родина і друзі (члени родини, числа до 20, вік молодших членів родини і друзів, щоденні справи).

Дозвілля (кольори, іграшки, дії, дні тижня, прогулянка, захоплення).

Природа (домашні улюбленці, пори року, дикі та свійські тварини).

Свята і традиції в Україні та у країні виучуваної мови (назви свят, вітання, день народження, час (години), святкове меню).

Людина (частини тіла, предмети одягу).

Харчування (просте меню, фрукти, овочі, напої, ціна).

Школа (шкільне приладдя, шкільні меблі, моя класна кімната).

 

Мовленнєві функції:

привітатися, попрощатися, попросити вибачення, подякувати, представити себе / когось, називати / описувати когось / щось, ставити запитання і відповідати на них, розуміти та виконувати прості вказівки / інструкції / команди, розуміти прості інформаційні знаки, вітати зі святом, виражати настрій.

 

Мовний інвентар (лексика і граматика) є орієнтовним. Його добір здійснюється відповідно до комунікативної ситуації, потреб учнів та принципу концентричного навчання. Він не є метою навчання, тому його не структуровано в окремі лексичні або граматичні теми, а запропоновано вивчати в контексті тематики ситуативного спілкування. Вивчення граматичного матеріалу відбувається здебільшого на рівні лексичних одиниць: учні засвоюють окремі граматичні явища в мовленнєвих зразках без пояснення морфологічних та синтаксичних зв’язків між частинами мови або структурними одиницями, що входять до цього зразка

 

 


 

Математична освітня галузь

 

Пояснювальна записка

 

Освітня програма з математики для 1 – 4  класів спрямована на формування  в учнів математичної ключової і предметної компетентностей, реалізацію мети та загальних цілей освітньої галузі, визначених у Державному стандарті початкової освіти (далі Стандарт).

  При конструюванні програми головний акцент зроблено на реалізацію компетентнісного підходу у викладанні математики. Визначальними у структурі програми є обов’язкові  та очікувані результати навчання на кінець другого та четвертого класів.

  Такий підхід дає можливість чітко бачити, якими компетентностями мають оволодіти молодші школярі на першому та другому циклах початкової освіти, а вчитель не мусить концентрувати свою увагу на вивченні однакового для всіх обсягу і змісту   матеріалу, залишаючи за собою право його вибору з урахуванням вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб учнів шляхом розроблення  власної освітньої програми.

  Метою математичної освітньої галузі Стандарт визначає «розвиток математичного мислення дитини, здатностей розуміти й оцінювати математичні факти й закономірності, робити усвідомлений вибір, розпізнавати в повсякденному житті проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів, моделювати процеси та ситуації для вирішення проблем».

            У відповідності із загальними цілями найважливішими завданнями навчання математики можуть бути:  

·         формування  здатності розпізнавати серед повсякденних проблем ті, які можна розв’язати із застосуванням математичних методів та способів;

·         розвиток уміння здійснювати дослідження,  аналіз,  планування  послідовності  дій   для розв’язання  повсякденних проблем математичного змісту, зокрема й сюжетних задач; 

·         формування та розвиток  усвідомлених і міцних обчислювальних навичок;

·         вироблення вміння описувати побачене, почуте, прочитане за допомогою простих  математичних моделей; 

·         формування  відповідального ставлення щодо висування гіпотез, їх оцінки, доведення  або спростування, обґрунтування свого вибору;

·         вироблення досвіду дослідження просторових відношень, форм об’єктів навколишнього світу, конструювання площинних та об’ємних геометричних фігур;

·         вироблення  вміння сприймати,  перетворювати та оцінювати отриману інформацію, використовуючи різні джерела, у тому числі й засоби інформаційно-комунікаційних технологій.

У початковому курсі математичної освіти відповідно до зазначеної мети і сформульованих завдань виділено такі змістові лінії: «Лічба», «Числа. Дії з числами», «Вимірювання величин», «Просторові відношення. Геометричні фігури», «Робота з даними».

  У межах змістових ліній «Лічба», «Числа. Дії з числами» здійснюється формування поняття числа,  насамперед, розуміння учнями принципу утворення різних видів чисел (натуральних одноцифрових, натуральних багатоцифрових, дробових тощо) та способів виконання дій з цими числами ‒ порівняння, додавання, віднімання, множення та ділення. Крім того, розгортається робота з дослідження законів і властивостей, способів виконання  арифметичних дій під час розв’язання повсякденних проблем математичного змісту, зокрема й сюжетних задач. 

У рамках змістової  лінії «Вимірювання величин», опираючись на суб’єктний досвід та навички дослідницької роботи, молодші школярі вчаться вимірювати величини довжини, маси, температури, часу, місткості (об’єму) за допомогою підручних засобів і вимірювальних приладів, оперувати  грошима. 

Разом з тим, учні  виконують перетворення, порівняння, додавання і віднімання іменованих чисел, розв’язують повсякденні проблеми математичного змісту, в тому числі й сюжетні задачі, використовуючи різні одиниці вимірювання величин.

У процесі навчальної роботи з різного роду величинами виокремлюється також і робота з геометричним матеріалом, дослідження просторових відношень та геометричних фігур різних форм, конструювання площинних та об’ємних фігур з підручного матеріалу, створення макетів реальних та уявних об’єктів різних конструкцій, виконання простих завдань, описаних у математичних текстах, в т.ч. й сюжетних задачах геометричного змісту (змістова лінія «Просторові відношення. Геометричні фігури»).

Формування в учнів уміння аналізувати повсякденні проблеми математичного змісту потребує оволодіння ними математичним моделюванням як прийомом діяльності при дослідженні реальних об’єктів і процесів та при розв’язуванні навчально - пізнавальних і практико зорієнтованих задач, використовуючи різні джерела інформації, в тому числі й засоби інформаційно-комунікаційних технологій.

З прикладами так званих «фізичних» моделей школярі зустрічаються ще в  дошкіллі: іграшки, що оточують дитину, фотографія людини, глобус  та ін., а математичне моделювання – це створення моделей та їх дослідження засобами математики.

З 1-го класу учнів варто привчати до роботи з різного виду простими математичними моделями, оскільки вони так чи інакше допомагають виділити, впорядкувати, проаналізувати та зафіксувати дані (подані в умові задачі, зібрані за допомогою опитувальника тощо). Ця робота розгортається у межах змістової лінії «Робота з даними».

Таким чином, упродовж  двох циклів навчання математики  у поєднанні з іншими освітніми галузями у здобувачів початкової освіти здійснюватиметься формування знань, умінь, ставлень, що є сутністю компетентнісного підходу, для забезпечення подальшої здатності успішно навчатися, усвідомлюючи роль математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини. 

 

Результати навчання і пропонований зміст

 

1 – 2-й клас

 

Обов’язкові результати навчання

Очікувані результати навчання

 

1

2

1. Змістова лінія «Лічба»

лічить об’єкти, позначає числом результат лічби; порівнює числа в межах ста та упорядковує їх

 

 

Учень / учениця:

-          лічить за правилами лічби об’єкти навколишнього світу (розташовані послідовно, по колу, хаотично; двійками, п’ятірками, десятками) [2 МАО 1-4.2-1];

-           лічить до 100 в прямому і зворотному порядку [2 МАО 1-4.2-2]

 

Розпізнає серед ситуацій із свого життя ті, що потребують перелічування об’єктів, вимірювання величин, обчислення

Учень / учениця:

-          уживає в мовленні порядкові числівники при встановленні порядкового номера об’єкта відносно іншого [2 МАО 1-1.1-1];

-          відтворює в різних видах діяльності ймовірні та фактичні результати лічби об’єктів, що їх оточують (малює, викладає мозаїку, створює аплікацію, співає, складає власні лічилки тощо) [2 МАО 1-1.1-2]

 

Визначає істотні, спільні і відмінні ознаки об’єктів навколишнього світу; порівнює, об’єднує у групу і розподіляє на групи за спільною ознакою

Учень / учениця:

-          визначає  істотні, спільні та відмінні ознаки об’єктів навколишнього світу [2 МАО 1-4.1-1];

-          порівнює і впорядковує об’єкти навколишнього світу за однією або декількома ознаками [2 МАО 1-4.1-2];

-          об’єднує об’єкти у групу за спільною ознакою [2 МАО 1-4.1-3];

-          розбиває об’єкти на групи за спільною ознакою [2 МАО 1-4.1-4]

 

Зіставляє одержаний результат з прогнозованим

Учень / учениця:

-          прогнозує  результат лічби об’єктів навколишнього світу, доступних для спостереження [2 МАО 1-3.3-1];

-          припускає, як і на скільки рівних частин треба поділити об’єкти / групи об’єктів [2 МАО 1-3.3-2];

-           зіставляє одержаний результат лічби об’єктів з прогнозованим [2 МАО 1-3.3-3];

-          виконує перевірку правильності лічби довільним способом [2 МАО 1-3.3-4];

-          робить висновок про достовірність передбаченого результату [2МАО 1-3.3-5]

 

Пропонований зміст

 

Ознаки об’єктів навколишнього світу: колір, розмір, форма тощо. Спільні та відмінні ознаки. Порівняння і впорядкування об’єктів навколишнього світу за однією або декількома ознаками.

Лічба  за правилами об’єктів навколишнього світу в межах 100. Порядкова лічба.

Лічба в прямому і зворотному порядку. Лічба двійками, п’ятірками, десятками.

Співставлення ймовірного та фактичного результатів лічби. Перевірка правильності лічби зручним для себе способом.

 

2. Змістова лінія «Числа. Дії з числами»

1

2

Лічить об’єкти, позначає числом результат лічби; порівнює числа в межах ста та упорядковує їх

Учень / учениця:

-          читає і записує натуральні числа (мінімум до 100) та нуль – словами і цифрами[2 МАО 2-4.2-3];

-          утворює натуральні числа прилічуванням і відлічуванням одиниці [2 МАО 2-4.2-4];

-          досліджує, що одна і та ж цифра в записі числа набуває різних значень залежно від своєї позиції [2 МАО 2-4.2-5];

-           порівнює натуральні числа в межах 100, позначає результат порівнювання за допомогою знаків  >, <, = [2 МАО 2-4.2-6];

-           співвідносить кількість об’єктів навколишнього середовища з відповідним натуральним числом і навпаки [2 МАО 2-4.2-7];

-          ділить конкретні об’єкти / групи об’єктів навпіл, на три, чотири рівні частини (яблуко, торт, піца, квадрат, цукерки, зошити, книжки та ін.) у процесі  гри або імітуючи життєві ситуації, описує за допомогою відповідних моделей [2 МАО 2-4.2-8];

-          демонструє, що таке цілий предмет і його частини – половина, третина, чверть [2 МАО 2-4.2-9]

 

Перетворює інформацію (почуту, побачену, прочитану) у схему, таблицю, схематичний рисунок

 

Учень / учениця:

-          знаходить потрібну інформацію, використовуючи зокрема й засоби ІКТ [2 МАО 2-2.1-1];

-          перетворює інформацію (почуту, побачену, прочитану) у схематичний рисунок, схему, таблицю, числовий вираз [2 МАО 2-2.1-2]

 

Обирає послідовність дій для розв’язання проблемної ситуації

Учень / учениця:

-          з’ясовує, яка інформація потрібна для розв’язування проблемного завдання, в тому числі й сюжетних задач (яка інформація наявна, якої інформації немає і яку треба знайти) [2 МАО 2-2.2-1];

-          описує (коментує) послідовність дій стосовно розв’язання проблемного завдання (в тому числі сюжетної задачі) за допомогою дорослого або самостійно [2 МАО 2-2.2-2]

 

Обчислює усно зручним для себе способом у навчальних і практичних ситуаціях

 

 

Учень / учениця:

-          оперує числами в межах 100, розв’язуючи різні життєві проблеми (шукає номер квартири (будинку), місця в кінотеатрі, у вагоні потяга, автобусі, літаку, номер кабінету в різних установах, номер телефону тощо) [2 МАО 2-4.3-1];

-          обчислює суму (додає), різницю (віднімає), добуток (множить), частку (ділить) зручним для себе способом у межах 100, зокрема й користуючись предметами або засобами, які їх замінюють) [2 МАО 2-4.3-2];

-          знаходить значення математичних виразів [2 МАО 2-4.3-3];

-          обчислює значення виразів зі змінною [2 МАО 2-4.3-4];

-          застосовує різні способи виконання арифметичних дій з числами (додавання, віднімання, множення, ділення) під час розв’язування завдань та конкретних життєвих проблем, описаних у математичних задачах [2 МАО 2-4.3-5]

 

Встановлює залежність між компонентами і результатом арифметичної дії

Учень / учениця:

-          розуміє залежність результатів арифметичних дій від зміни одного з компонентів [2 МАО 2-4.8-1]

Прогнозує результат виконання арифметичних дій

 

 

Учень / учениця:

-          прогнозує результат обчислень [2 МАО 2-1.3-1];

-          переконується в достовірності обчислення, здійснивши перевірку зручним для себе способом, робить відповідний  висновок [2 МАО 2-1.3-2]

 

Перевіряє правильність результату арифметичної дії; виявляє та виправляє  помилки

 

Учень / учениця:

- знаходить помилки у математичних обчисленнях, усуває їх, виконуючи необхідні дії [2 МАО 2-3.4-1]

Визначає достатність даних для розв’язання проблемної ситуації

Учень / учениця:

-          знаходить необхідні (суттєві) дані для виконання завдання [2 МАО 2-3.1-1];

-          розуміє, що для відповіді на запитання може бракувати числових даних [2 МАО 2-3.1-2]

 

Обирає числові дані, необхідні і достатні для відповіді на конкретне запитання; визначає дію (дії) для розв’язання проблемної ситуації, виконує її (їх)

 

Учень / учениця:

-          визначає числові дані, необхідні і достатні для відповіді на конкретне запитання [2 МАО 2-2.3-1];

-          розв’язує проблемні ситуації з опорою на прості математичні моделі [2 МАО 2-2.3-2]

Визначає шляхи розв’язання проблемної ситуації

Учень / учениця:

-          з’ясовує, чи існує інший шлях розв’язування проблемної ситуації (з допомогою дорослого або самостійно), робить відповідний висновок [2 МАО 2-3.2-1]

 

Пропонований зміст

 

Натуральні числа 1-10. 

Позначення числа цифрою. Цифра 0. Склад чисел 2-10.

Числова пряма. Попереднє і наступне число.

Числа 11-100. Позиційний запис числа.

Порівняння чисел. Знаки <, > , =.

 

Арифметичні дії додавання (знаходження цілого) та віднімання (знаходження частини цілого).

Назви компонентів дій додавання та віднімання.

Знаходження невідомих компонентів дій додавання та віднімання

Зв’язок між діями додавання та віднімання.

Переставний закон додавання.

Додавання і віднімання чисел у межах 100

Прийоми виконання арифметичних дій додавання і віднімання.

 

Арифметичні дії множення та ділення.

Назви компонентів дій множення і ділення.

Знаходження невідомих компонентів дій множення та ділення

Зв’язок між діями множення і ділення.

Переставний закон множення.

 

Ціле, частини цілого.

Різницеве та кратне порівняння.

 

Математичний  вираз та його значення.

Порядок виконання дій у математичних виразах на 1 – 2 дії. 

Вирази зі змінною на 1-2 дії.

 

Ймовірний та фактичний результати обчислень. 

 

Числові рівності і нерівності.

 

 Життєві ситуації, які розв’язуються математичним шляхом (тексти математичного змісту, сюжетні задачі), їх розв’язання з опорою на прості математичні моделі.

 

 Помилки в обчисленнях. Способи усунення помилок.

 

3. Змістова лінія «Вимірювання величин»

1

2

Вимірює величини за допомогою підручних засобів і вимірювальних приладів

Учень / учениця:

-          здійснює вимірювання величин, маючи вільний доступ до необхідних вимірювальних приладів (лінійка, термометр, годинник, мензурка) та різного роду нестандартних мірок / підручних засобів (стрічка, сірникова коробка, пісковий годинник, склянка, ложка тощо) [2 МАО 3-4.7-1];

-          знає одиниці вимірювання величин та співвідношення між ними [2 МАО 3-4.7-2];

-          записує результати вимірювання основних величин у сантиметрах (см), дециметрах (дм), метрах ( м); кілограмах (кг), центнерах (ц); градусах Цельсія (Со),  годинах (год), хвилинах ( хв); літрах (л) [2 МАО 3-4.7-3];

-          вимірює довжини предметів або відрізків ) [ 2 МАО 3-4.7-4];

-          будує відрізки заданої довжини ) [2 МАО 3-4.7-5];

-          визначає час з точністю до п’яти хвилин [ 2 МАО 3-4.7-6];

-          позначає час на зображенні/ макеті циферблату годинника зі стрілками [2 МАО 3-4.7-7];

-          використовує календар для опису і розв’язання повсякденних проблем [2 МАО 3-4.7-8];

-          вимірює місткість посудини за допомогою літрової мірки [2 МАО 3-4.7-9]

 

Аналізує проблемні ситуації зі свого життя; визначає групу пов’язаних між собою величин для розв’язання повсякденних проблем математичного змісту 

Учень / учениця:

-          розв’язує  проблемні ситуації зі свого життя, що містять групи пов’язаних між собою величин (довжини, маси, температури, часу, місткості (об’єму) [2 МАО 3-1.2-1];

-          оперує грошима, здійснюючи покупки у крамницях (справжніх та уявних), продаж і покупки на шкільних ярмарках та ін. [2 МАО 3-1.2-2];

-          порівнює об’єкти навколишнього світу за довжиною, масою, місткістю (об’ємом) [2 МАО 3-1.2-3];

-          розуміє, які одиниці вимірювання величини доцільно використовувати в конкретному випадку [2 МАО 3-1.2-4];

-          порівнює іменовані числа, подані в одиницях довжини, маси, місткості (об’єму), часу, температури [2 МАО 3-1.2-5];

-          перетворює іменовані числа, виражені в одиницях двох найменувань [2 МАО 3-1.2-6];

-          виконує дії додавання і віднімання з іменованими числами, поданими в однакових одиницях вимірювання [2 МАО 3-1.2-7]

 

Пропонований зміст

 

Вимірювання величин (довжини, маси, температури, часу, місткості (об’єму) за допомогою підручних засобів та  вимірювальних приладів. Одиниці вимірювання величин та співвідношення між ними. Запис результатів вимірювання величин.

 

Вимірювання довжини предметів або відрізків. Побудова відрізків заданої довжини.

 

Визначення часу за годинником з точністю до 1 год / 5 хв. Календар та його використання для  опису і  розв’язання повсякденних проблем.

 

Вимірювання місткості (об’єму) посудини за допомогою літрової (або іншої) мірки.

 

Порівняння об’єктів навколишнього світу за довжиною, масою, місткістю (об’ємом).

 

Доцільність застосування одиниць вимірювання величин у конкретних  випадках.

 

Гроші. Операції з грошима. Формування поняття «решта»

 

Іменовані числа. Перетворення іменованих чисел, виражених в одиницях двох найменувань. Порівняння, додавання і віднімання  іменованих чисел.

 

Розв’язання  проблемних ситуацій зі свого життя, що містять групи пов’язаних між собою величин.

 

4. Змістова лінія «Просторові відношення. Геометричні фігури»

 

1

2

Орієнтується на площині і в просторі; описує або зображає схематично розміщення, напрямок і рух об’єктів

Учень / учениця:

-          встановлює відносне розміщення об’єктів на площині та у просторі (лівіше, правіше, вище, нижче тощо), використовуючи математичну мову [2 МАО 4-4.4-1];

-          демонструє вміння переміщувати об’єкти в заданих напрямках: справа наліво, зліва направо, зверху вниз, знизу вгору [2 МАО 4-4.4-2];

-          коментує виконувані дії, вживаючи у мовленні відповідні математичні терміни [2 МАО 4-4.4-3]

 

Розпізнає знайомі геометричні площинні та об’ємні фігури серед об’єктів навколишнього світу, на малюнках

Учень / учениця:

-          розрізняє геометричні площинні та об’ємні фігури за їх істотними ознаками [2 МАО 4-4.5-1];

-          відтворює досліджувані геометричні форми (вирізає, наклеює, малює, моделює та ін.), використовуючи для цього не лише готові геометричні фігури, а й упізнані у предметах навколишнього світу [2 МАО 4-4.5-2];

-          знаходить відомі площинні та об’ємні фігури серед предметів навколишнього середовища, на малюнках [2 МАО 4-4.5-3];

-          наводить приклади предметів у навколишньому світі, які мають форму площинної чи об’ємної фігури [2 МАО 4-4.5-4];

-          розрізняє прямі і непрямі кути, зображає їх на аркуші  в клітинку за допомогою косинця [2 МАО 4-4.5-5];

-           будує прямокутник / квадрат на аркуші в клітинку [2 МАО 4-4.5-6]

 

Конструює площинні та об’ємні фігури з підручного матеріалу, створює макети реальних та уявних об’єктів

Учень / учениця:

-          моделює геометричні фігури з підручного матеріалу (шнурків, олівців, паличок тощо) [2 МАО 4-4.6-1];

-          конструює  знайомі площинні та об’ємні фігури з підручного матеріалу (пластиліну, глини, соломки, конструктора тощо) [2 МАО 4-4.6-2];

-          створює макети реальних та уявних об’єктів [2 МАО 4-4.6-3]

 

Пропонований зміст

 

Розміщення об’єктів на площині та у просторі. Напрямки руху об’єктів.

 

Геометричні фігури: точка, пряма, крива, промінь, відрізок, ламана, кут, коло, їх істотні ознаки.

Моделювання геометричних фігур з підручного матеріалу (шнурків, олівців, паличок тощо).

 

Геометричні площинні фігури: трикутник, чотирикутник (прямокутник, квадрат), п’ятикутник, шестикутник, круг, їх істотні ознаки, властивості. Побудова прямокутника /квадрата на аркуші в клітинку.

 

Геометричні об’ємні фігури: куб, піраміда, куля, конус, циліндр, їх істотні ознаки.

 

Розпізнавання знайомих геометричних площинних та об’ємних фігур серед предметів  навколишнього середовища, на малюнках. Конструювання знайомих площинних та об’ємних геометричних фігур з підручного матеріалу. Створення макетів  реальних та уявних об’єктів.

 

5. Змістова лінія «Робота з даними»

1

2

Аналізує проблемні ситуації свого життя; визначає групу пов’язаних між собою величин для розв’язання повсякденних проблем математичного змісту 

Учень / учениця:

-          збирає дані, що відображають повсякденні проблеми, на основі запропонованого опитувальника (два-три запитання) [2 МАО 5-1.2-8];

-          впорядковує,  порівнює, групує дані, застосовуючи прості моделі [2 МАО 5-1.2-9];

-           зчитує дані з таблиць, піктограм, схем [2 МАО 5-1.2-10]

 

Пропонований зміст

 

Збір, впорядкування, порівняння, групування даних. Зчитування  даних з таблиць, піктограм, схем.

Виконання  простих завдань на основі зібраних (наявних) даних із застосуванням простих моделей.

 

     

 


 

Природнича освітня галузь

 

Пояснювальна записка

Освітню програму природничої освітньої галузі створено на основі Державного стандарту початкової освіти.

 

Метою природничої освітньої галузі для загальної середньої освіти є формування наукового мислення та культури дослідження; розвиток системних уявлень про цілісність та розмаїття природи, утвердження принципів сталого розвитку, ефективної, безпечної і природоохоронної поведінки в довкіллі.

 

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями природничої освітньої галузі у початковій школі є:

·         виховання любові та шанобливого ставлення до природи рідного краю, України, планети Земля;

·         формування екологічно й етично обґрунтованої поведінки у природі, залучення до участі у природоохоронних акціях;

·         розвиток зацікавлення до пізнання природи, оволодіння способами навчально-пізнавальної діяльності, елементарними дослідницькими вміннями (через експерименти, спостереження);

·         поступове формування уявлень про природничо-наукову картину світу через поглиблення початкових знань про природні об’єкти і явища, взаємозв’язки в системі «нежива природа – жива природа», про залежність людини від стану навколишнього середовища та її вплив на нього.

 

Відповідно до зазначених мети і завдань, виокремлено такі змістові лінії: «Я пізнаю природу», «Я у природі», «Я у рукотворному світі».

Змістова лінія «Я пізнаю природу» спрямована на формування дослідницьких умінь школярів через підтримку допитливості та інтересу до спостережень, експериментів та моделювання для пошуку відповідей на запитання про навколишній світ.

Змістова лінія «Я у природі» передбачає розвиток уявлень молодших школярів про об’єкти та явища природи, встановлення зв’язків між неживою і живою природою, формування бережливого ставлення до природи; вироблення навичок екологічно доцільної поведінки в довкіллі.

Змістова лінія «Я в рукотворному світі» спрямована на формування загальних уявлень про світ, створений людиною, понять про взаємозв’язки людини і природи, слугує джерелом натхнення для пошуку та втілення дитячих винахідницьких ідей та проектів.

Провідна роль у вивченні природничої освітньої галузі належить дослідженням (спостереженням, експериментам), екскурсіям, природоохоронній та проектній діяльності школярів.

 

Результати навчання і пропонований зміст

1–2-й класи

 

Обов’язкові результати навчання

Очікувані результати навчання

1

2

  1. Змістова лінія «Я пізнаю природу»

Обирає у найближчому оточенні те, що цікаво дослідити

Учень / учениця:

- вирішує, що він / вона хотів / хотіла б дослідити [2 ПРО 1-1.1-1];

- визначає, які органи чуття знадобляться для обраного дослідження [2 ПРО 1-1.1-2];

- пояснює різницю між спостереженням за природою і «спогляданням» природи [2 ПРО 1-1.1-3]

 

Обирає та пояснює дії для дослідження об’єктів природи; визначає можливі результати спостережень/досліджень

Учень / учениця:

- пояснює, навіщо він / вона виконує певні дії, спостерігаючи за природними об’єктами / явищами або експериментуючи з ними [2 ПРО 1-1.2-1];

- передбачає, якого результату досліджень він / вона очікує [2 ПРО 1-1.2-2];

- висловлює здогад про ймовірний результат [2 ПРО 1-1.2-3]

 

Пропонує/обирає послідовність кроків під час спостереження/ експерименту

Учень / учениця:

- описує послідовність дій в експерименті / спостереженні [2 ПРО 1-1.3-1];

- добирає найпростіші матеріали та прилади, які можна застосувати [2 ПРО 1-1.3-2]

 

Досліджує обрані природні явища та об’єкти, використовуючи надані прилади, моделі

Учень / учениця:

- провадить (самостійно або в групі) прості спостереження / досліди [2 ПРО 1-1.4-1];

- застосовує за потреби найпростіші матеріали та прилади, зокрема лінійку, лупу, терези, термометр [2 ПРО 1-1.4-2]

 

Описує, що нового дізнався, спостерігаючи та експериментуючи

Учень / учениця:

- описує етапи розвитку рослин [2 ПРО 1-1.5-1];

- описує, як вода перетворюється на пару або лід / сніг, як тане лід / сніг, утворюється роса / іній / туман / дощ / паморозь [2 ПРО 1-1.5-2];

- описує зміни, що відбуваються з повітрям (розширення під час нагрівання і стискання під час охолодження) [2 ПРО 1-1.5-3];

- розрізняє складники ґрунту (пісок, глина, каміння тощо) [2 ПРО 1-1.5-4];

- розрізняє звуки за джерелом, гучністю [2 ПРО 1-1.5-5];

- розрізняє музикальні звуки, звуки мовлення і шуми [2 ПРО 1-1.5-6];

- пояснює, що люди сприймають звуки по-різному [2 ПРО 1-1.5-7];

- описує, як виникають «сонячні зайчики» [2 ПРО 1-1.5-8];

- пояснює, чому утворюється тінь [2 ПРО 1-1.5-9];

- розрізняє об’єкти, які випромінюють світло, прозорі та непрозорі об’єкти [2 ПРО 1-1.5-10];

- пояснює, що люди бачать світ по-різному [2 ПРО 1-1.5-11]

 

Описує та пояснює те, про що дізнався; радіючи пізнанню нового, розуміє, що помилки є невід’ємною частиною пізнання

Учень / учениця:

- розповідає про власні емоції, які виникають під час спостереження та експериментування [2 ПРО 1-1.6-1];

- пояснює, що помилки можуть допомогти у дослідженні [2 ПРО 1-1.6-2]

 

Знаходить інформацію про природу

Учень / учениця:

- використовує інформацію з відомих та запропонованих іншими джерел (книги, фільми тощо) [2 ПРО 1-2.1-1];

- запитує, щоб довідатися більше про природу [2 ПРО 1-2.1-2];

- визначає, якої інформації не вистачає для дослідження [2 ПРО 1-2.1-3];

- вказує на інформацію, яку не розуміє [2 ПРО 1-2.1-4]

 

Зображує інформацію про навколишній світ у вигляді малюнка, таблиці

Учень / учениця:

- фіксує здобуту інформацію / дані словами, малюнками, символами, за допомогою цифрових аудіо-, відео-, фотопристроїв [2 ПРО 1-2.2-1];

- записує результати дослідів (наприклад, у таблицю) [2 ПРО 1-2.2-2]

 

Розрізняє проблеми в навколишньому світі, пов’язані з діяльністю людини

Учень / учениця:

- співвідносить об’єкти та явища живої і неживої природи з їхніми зображеннями / описами і навпаки [2 ПРО 1-4.1-1];

- вирізняє істотну інформацію про природу [2 ПРО 1-4.1-2]

 

Розуміє проблему в навколишньому світі; розмірковує, що відомо про цю проблему, як її розв’язати

Учень / учениця:

- на основі власного досвіду знаходить підтвердження правдивості відомостей про природу, висловлює свою думку про це [2 ПРО 1-4.2-1];

- розрізняє фантастичне уявлення про об’єкти природи і факти про них на основі доступних джерел [2 ПРО 1-4.2-2];

- запитує в дорослих про правдивість здобутої інформації [2 ПРО 1-4.2-3]

 

Знаходить спільні і відмінні ознаки об’єктів; групує об’єкти навколишнього світу за однією або кількома ознаками

Учень / учениця:

- розпізнає об’єкти довкілля (за кольором, смаком, формою, звуком тощо) [2 ПРО 1-4.3-1];

- розрізняє живі і неживі природні об’єкти [2 ПРО 1-4.3-2];

- розрізняє дикорослі й культурні рослини [2 ПРО 1-4.3-3];

- розрізняє дерева, кущі, трав’янисті рослини [2 ПРО 1-4.3-4];

- порівнює листяні і хвойні, вічнозелені і листопадні рослини [2 ПРО 1-4.3-5];

- розпізнає за деякими ознаками комах, павуків, раків, риб, жаб, птахів і звірів [2 ПРО 1-4.3-6];

- порівнює свійських і диких тварин [2 ПРО 1-4.3-7];

- спостерігає за перелітними і осілими птахами своєї місцевості й описує їхню поведінку [2 ПРО 1-4.3-8];

- досліджує свій організм [2 ПРО 1-4.3-9]

 

Пропонований зміст

 

Природа навколо мене.

Жива й нежива природа.

Як людина пізнає світ.

Органи чуття, за допомогою яких людина пізнає навколишній світ.

Об’єкти живої і неживої природи та їхні ознаки (величина, колір, форма, смак тощо). Спостереження та експеримент як основні методи дослідження.

Здогад (гіпотеза).

Прилади, які допомагають досліджувати природу.

Дотримання правил безпеки під час проведення спостережень та дослідів.

Сонце – джерело світла і тепла.

Спостереження за сезонними змінами у природі.

Спостереження за утворенням тіні від предметів.

Спостереження за рослинами і тваринами в різні пори року.

Повітря та його властивості. Вимірювання температури повітря.

Вода та її властивості. Вимірювання температури води.

Ґрунт.

Дослідження складу ґрунту.

Значення ґрунту та його охорона.

Різноманітність рослин.

Будова рослин (корінь, квітка, стебло, листки, плоди).

Плоди і насіння.

Добування олії з насіння соняшника.

Спостереження за етапами розвитку рослин.

Догляд за кімнатними рослинами. Умови вирощування рослин.

Охорона рослин.

Тварини дикі і свійські. Спостереження за тваринами (комахами, павуками, рибами, жабами, птахами, звірами).

Охорона природи. Червона книга України. Заповідники

 

  1. Змістова лінія «Я у природі»

1

2

Виявляє та описує очевидні зв’язки у природі; пояснює, чому потрібно їх враховувати у життєдіяльності людини

 

Учень / учениця:

- визначає та описує місце свого проживання [2 ПРО 2-3.1-1];

- описує Україну, її найважливіші географічні об’єкти, показує розташування України на карті [2 ПРО 2-3.1-2];

- описує об’єкти природи своєї місцевості за певними ознаками [2 ПРО 2-3.1-3];

- спостерігає за добовими та сезонними змінами у природі [2 ПРО 2-3.1-4];

- називає пори року та відповідні їм місяці; тривалість доби і року [2 ПРО 2-3.1-5];

- описує поведінку тварин у різні пори року [2 ПРО 2-3.1-6];

- описує життєвий цикл рослин у різні пори року [2 ПРО 2-3.1-7];

- установлює взаємозв’язок між порою року і погодою [2 ПРО 2-3.1-8];

- розуміє прогноз погоди на радіо і телебаченні, дослухається до цих прогнозів (наприклад, одягається відповідно до них) [2 ПРО 2-3.1-9];

- описує вплив Сонця на сезонні явища в природі, пояснює причини змін пір року [2 ПРО 2-3.1-10];

- розповідає про форму Землі [2 ПРО 2-3.1-11];

- пояснює значення сонячного світла для живих організмів [2 ПРО 2-3.1-12];

- розповідає про можливі загрози з боку тварин (небезпечні і хворі тварини), рослин (отруйні частини рослин) та грибів (отруйні гриби), пояснює, як діяти в разі загрози [2 ПРО 2-3.1-13]

 

Дбає про чистоту навколишнього світу, доглядає за рослинами і тваринами

 

Учень / учениця:

- дотримується правил поведінки в довкіллі і пояснює ці правила іншим [2 ПРО 2-3.2-1];

- вирощує рослини вдома, у школі [2 ПРО 2-3.2-2];

- доглядає за домашніми тваринами, піклується про диких тварин [2 ПРО 2-3.2-3];

- не завдає шкоди тваринам і рослинам під час дослідів та експериментів [2 ПРО 2-3.2-4];

- не смітить, пояснює про негативні наслідки викидання сміття у лісах, парках, забруднення водойм [2 ПРО 2-3.2-5];

- сортує сміття (папір, пластик, скло, метал) [2 ПРО 2-3.2-6];

- розповідає про тривалість розпаду поліетилену, пластику і зменшує споживання цих матеріалів у своєму побуті [2 ПРО 2-3.2-7];

- пояснює загрозу для довкілля дій людини (випалювання стерні, спалювання сміття, забруднення повітря та води) [2 ПРО 2-3.2-8]

 

Пояснює необхідність збереження природних ресурсів і намагається це робити

Учень / учениця:

- пояснює, чому і як потрібно ощадно використовувати природні ресурси – воду, тепло, електроенергію [2 ПРО 2-3.4-1];

- пояснює, як бережливе ставлення до їжі, одягу, книжок, предметів побуту зберігає природу [2 ПРО 2-3.4-2]

 

Пропонований зміст

 

Україна – моя країна.

Рідний край. Природа рідного краю.

Моє місто (село). Моя адреса.

Сонце та його значення для життя на Землі.

Повітря. Значення повітря для живої природи.

Вода. Значення води у природі та житті людини.

Водойми рідного краю.

Ґрунт. Значення ґрунту для живої природи.

Рослини і тварини рідного краю.

Поняття про форму Землі. Глобус – модель Землі.

Обертання Землі навколо власної осі та Сонця.

Рік. Доба. Вплив Сонця на сезонні явища в природі.

Пори року та їхні ознаки.

Погода та її елементи.

Особливості життя рослин і тварин у різні пори року.

Людина. Взаємозв’язок людини і природи.

Правила безпечної поведінки в довкіллі.

Взаємозв’язки в природі. Рослини і тварини рідного краю, які потребують особливої охорони.

Охорона природи

 

  1. Змістова лінія «Я в рукотворному світі»

1

2

Наводить приклади використання винаходів людства в побуті

Учень / учениця:

- розпізнає природні та рукотворні (штучні) об’єкти [2 ПРО 3-3.3-1];

- порівнює рукотворні (штучні) об’єкти за певними властивостями [2 ПРО 3-3.3-2];

- розрізняє природне і створене людиною довкілля [2 ПРО 3-3.3-3];

- пояснює, як використовувати штучні матеріали (пластмасу, гуму, скло, метал, папір) на основі їхніх властивостей [2 ПРО 3-3.3-4];

- описує, з чого виготовляють папір, скло тощо [2 ПРО 3-3.3-5];

- пояснює вплив штучних матеріалів та рукотворних об’єктів на довкілля [2 ПРО 3-3.3-6];

- наводить приклади того, як рукотворні (штучні) об’єкти (серед них і механізми) допомагають людині [2 ПРО 3-3.3-7];

- описує деякі найважливіші винаходи людства [2 ПРО 3-3.3-8]

 

Пропонує різні способи використання об’єктів навколишнього світу

Учень / учениця:

- пропонує способи повторного використання рукотворних об’єктів [2 ПРО 3-4.4-1]

 

Пропонований зміст

 

Людина і довкілля.

Природні, штучні та рукотворні об’єкти, їхнє значення для людини.

Рукотворні тіла та матеріали, їхні властивості.

Використання природних і штучних матеріалів у побуті.

Винаходи людства та їхній вплив на життєдіяльність людини.

Вплив людини на довкілля. Охорона природи

 

     

 


 

Технологічна освітня галузь

 

Пояснювальна записка

 

Освітню програму технологічної освітньої галузі створено на основі Державного стандарту початкової освіти.

Метою технологічної освітньої галузі для загальної середньої освіти є формування в учня/ учениці здатності до зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій без шкоди для середовища, до використання технологій для власної самореалізації, культурного й національного самовияву.

 

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями технологічної освітньої галузі у початковій школі є:

 

  • залучення учнів до різних видів діяльності, формування вмінь для створення виробу від творчого задуму до його втілення в готовий результат;
  • формування в учнів культури праці та побуту, навичок раціонального ведення домашнього господарства, задоволення власних потреб та потреб інших, відповідальності за результати власної діяльності;
  • формування вміння ефективно використовувати природні матеріали з турботою про навколишнє середовище;
  • створення умов для практичного і творчого застосування традицій і сучасних ремесел.

 

Зміст технологічної освітньої галузі в початкових класах структурується за такими змістовими лініями: «Технічна творчість і техніка», «Світ технологій», «Світ ремесел», «Побут».

Змістові лінії, які систематизують очікувані результати навчання, спрямовані на формування ключових компетентностей учнів.

 

Змістова лінія «Технічна творчість і техніка» спрямована на залучення учнів до творчої діяльності у процесі конструювання та моделювання під час самостійної або колективної роботи з конструктором. Процес конструювання з готових деталей (моделей) конструктора має на меті сприяти розвитку просторової уяви й елементів творчого та технічного мислення учнів, через читання і зіставлення малюнків, графічних зображень, за якими учні складатимуть конструкції. Учні виконуватимуть макетування об’ємних моделей транспортних засобів, будинків, веж, роботів тощо.

Пропоновані умови: персональний доступ учня / учениці до деталей конструкторів, відповідних графічних зображень схем для конструювання простих моделей; матеріалів для виготовлення та оздоблення виробу

Змістова лінія «Світ технологій» має на меті формувати в учнів здатність планувати власну діяльність у процесі вивчення конструкційних матеріалів – від розпізнавання їх на дотик до аргументованого добору для створення виробу, виконувати найпростіші способи їх обробки. Важливою умовою засвоєння цієї лінії є формування в учнів здатності розуміти і дотримуватися послідовності у виготовленні виробів, аргументувати обрану послідовність у роботі. У процесі роботи з матеріалами провідними операціями будуть: різання ножицями, склеювання, зв’язування стрічок тощо.

Пропоновані умови: персональний доступ учня / учениці до матеріалів, технологічних карток (схем), необхідних для виготовлення виробу, інструментів та пристосувань, довідникових посібників (книжки з ілюстраціями до творів, набори малюнків до мультфільмів тощо). Організація екскурсій на виробничі об’єднання, перегляд та обговорення відеофільмів про виробництво. Перегляд та обговорення фільмів (мультфільмів), у яких висвітлюється повторне та економне використання матеріалів.

Змістова лінія «Світ ремесел» має на меті формувати в учнів ставлення до творів декоративно-ужиткового мистецтва та ремесел як культурної спадщини українського народу, а також вміння створювати та оздоблювати прості вироби за зразком чи власним задумом, із застосуванням традиційних ремесел або технік декоративно-ужиткового мистецтва. У процесі роботи провідними операціями будуть: різання ножицями, склеювання, зв’язування, різьблення, ліплення тощо.

Пропоновані умови: персональний доступ учня / учениці до виробів, виготовлених традиційними та сучасними ремеслами; матеріалів, інструментів та пристосувань, каталогів, фотографій тощо. Перегляд та обговорення фільмів (мультфільмів), у яких висвітлюються технології традиційних та сучасних ремесел. Відвідування (реально чи віртуально) майстерень народних умільців, музеїв декоративно-ужиткового мистецтва.

Змістова лінія «Побут» має на меті формувати практичні навички організації власної життєдіяльності, розв’язувати практичні завдання у власному побуті, планувати та реалізовувати найпростіші трудові дії (ремонт іграшок, книжок, догляд за рослинами, домашніми тваринами; приготування страв за рецептами; догляд за одягом та взуттям).

Пропоновані умови: персональний доступ учня / учениці до матеріалів, інструментів та пристосувань; об’єктів (іграшок, книжок тощо). Перегляд та обговорення фільмів (мультфільмів), у яких висвітлюються найпростіші дії щодо самостійності в побуті.

Технологічна освітня галузь базується на практичній діяльності учнів. На кожному занятті передбачено виконання практичної роботи. Об’єкти праці для виготовлення учитель/ учителька добирає, спираючись на побажання учнів.

 

Результати навчання і пропонований зміст

1–2-й класи

 

 

Обов’язкові результати навчання

Очікувані результати

навчання

1

2

  1. Змістова лінія « Технічна творчість та техніка»

За допомогою дорослих або самостійно добирає конструкційні матеріали та технології для виготовлення виробу

Учень / учениця:

- розпізнає конструкційні матеріали візуально та на дотик [2 ТЕО 1-1.3-1];

- добирає конструкційні матеріали для виготовлення виробу з готових елементів (використання металевих, дерев’яних чи пластмасових конструкторів; готових елементів з паперу, пластику, деревини, пінопласту та інших для макетування) [2 ТЕО 1-1.3-2];

- добирає конструкційні матеріали відповідно до їх властивостей для виготовлення виробу: папір, пластилін, полімерна глина чи солене тісто, тканина, нитки; неткані, природні та інші матеріали [2 ТЕО 1-1.3-3];

- розрізняє види паперу, картону, ниток та визначає сфери їх застосування [2 ТЕО 1-1.3-4]

 

За допомогою дорослих або самостійно планує власну діяльність з виготовлення виробу, прогнозує кінцевий результат

 

Учень / учениця:

- прогнозує, яким має бути виріб [2 ТЕО 1-1.1-1];

- планує послідовність  технологічних операцій з допомогою дорослих (використання технологічних карт) [2 ТЕО 1-1.1-2]

Моделює, конструює та виготовляє виріб з готових елементів за допомогою дорослих; виготовляє та оздоблює виріб за допомогою дорослих

Учень / учениця:

- моделює та конструює виріб з деталей конструктора, користуючись графічним зображенням схем, за власним задумом самостійно чи з допомогою дорослих [2 ТЕО 1-1.4-1];

- задумує конструкцію виробу та конструює його з елементів конструкторів або інших готових елементів (коробки, банки, пластикові пляшки тощо) [2 ТЕО 1-1.4-2];

- створює задані форми (на підставі лише обрису силуету) з використанням Танграму [2 ТЕО 1-1.4-3];

- створює виріб за зразком (шаблоном) та власним задумом самостійно чи із допомогою дорослих із використанням паперу, картону, ниток, нетканих чи природних матеріалів (предметні та сюжетні аплікації з природного матеріалу, нескладні сюжетні композиції, вироби в техніці орігамі, макети виробів із штучних матеріалів та картону, вироби об’ємної форми з паперу) [2 ТЕО 1-1.4-4];

- демонструє вміння різати нитки, папір, картон ножицями по прямій, кривій та ламаній лініях за запропонованим зразком (шаблоном) [2 ТЕО 1-1.4-5];

- розміщує елементи виробу на площині [2 ТЕО 1-1.4-6];

- розкриває послідовність дій та дотримується її під час виготовлення виробів із природних матеріалів, під час виготовлення та оздоблення об’ємних виробів, самостійно або з допомогою дорослих [2 ТЕО 1-1.4-7];

- аргументує послідовність та доцільність виготовленого виробу [2 ТЕО 1-1.4-8];

- оздоблює виріб за зразком та власним задумом бісером, лелітками, тасьмою, стрічками та іншими матеріалами [2 ТЕО 1-1.4-9]

 

Виконує прості

технологічні операції

 

Учень / учениця:

- виконує знайомі технологічні операції з конструкційними матеріалами з допомогою дорослих та самостійно (склеювання, складання, зв’язування тощо) [2 ТЕО 1-2.1-1];

- пояснює вибір моделі, яку він / вона сконструював / -ла, спираючись на запитання дорослих [2 ТЕО 1-2.2-2]

 

Пропонований зміст

 

Матеріали, інструменти та пристосування, необхідні для роботи.

Добір конструкційних матеріалів, інструментів та пристосувань для виготовлення виробу. Планування виготовлення виробу.

Моделювання, конструювання та виготовлення виробів із готових елементів деталей конструктора за графічним зображенням, схемою та за власним задумом.

Танграм.

Розміщення елементів виробу на площині, з’єднання елементів у виріб. 

Технологічна послідовність у виготовленні виробів за зразком та власним задумом. Послідовність дій під час виготовлення паперових об’ємних фігур.

Макетування. Виготовлення й оздоблення об’ємних виробів.

Виготовлення обємних форм із паперу.

Послідовність дій під час виготовлення виробів технікою «Орігамі».

Картон та пінопласт як штучний матеріал для макетування.

Використання у роботі пластиліну, полімерної глини чи соленого тіста (плоскі та об’ємні форми); тканини, ниток, нетканих матеріалів (пласка та об’ємна аплікація на основі простих симетричних та асиметричних форм), природних матеріалів та інших матеріалів (пласкі та об’ємні вироби).

Оздоблення виробів за власним задумом бісером, лелітками, тасьмою, стрічками тощо.

Організація робочого місця на уроці.

Загальні правила безпеки на уроках технологій.

Пропоновані об’єкти праці: об’ємні моделі транспортних засобів, будинків, веж, роботів тощо; вироби, виготовлені технікою «Орігамі»; сюжетні та предметні аплікації з паперу, тканини, ниток, нетканих матеріалів, пластиліну, природних матеріалів; листівки, закладки; об’ємні статичні моделі (фігури) з пластиліну, полімерної глини чи соленого тіста; ялинкові прикраси об’ємної форми з паперу, тканини, ниток, нетканих та інших матеріалів

 

2. Змістова лінія «Світ технологій»

1

2

Читає та аналізує графічні зображення за допомогою дорослих та використовує їх у процесі роботи

Учень / учениця:

- аналізує зображення схем технологічної послідовності за допомогою дорослих та дотримується їх у процесі роботи (використання технологічних карт, графічних зображень, малюнків) [2 ТЕО 2-1.2-1];

- розмічає прямі лінії на папері і картоні [2 ТЕО 2-1.2-2];

- самостійно чи з допомогою дорослих креслить розгортки прямокутної форми [2 ТЕО 2-1.2-3]

 

Дотримується безпечних прийомів праці під час використання інструментів та пристосувань

Учень / учениця:

- дотримується безпечних прийомів праці під час використання інструментів та пристосувань (використання клею, ножиць, шпильок, гачків тощо) [2 ТЕО 2-4.3-1];

- організовує безпечне робоче місце з допомогою дорослих [2 ТЕО 2-4.3-2]

 

Під час виготовлення виробів намагається ощадно використовувати матеріали; за допомогою дорослих готує залишки до вторинної обробки

Учень / учениця:

- бере до уваги необхідність економного використання конструкційних матеріалів [2 ТЕО 2-3.2-1];

- самостійно чи під керівництвом дорослих створює виріб, повторно використовуючи матеріали (вироби з пластику, паперу, тканини, фольги та інше) [2 ТЕО 2-3.2-2];

- аргументує доцільність вторинного використання матеріалів та використовує їх для виготовлення виробів самостійно чи із допомогою дорослих [2 ТЕО 2-3.2-3]

 

Оцінює та представляє результати власної або колективної діяльності за допомогою дорослих

 

Учень / учениця:

- самостійно чи з допомогою дорослих демонструє результати власної діяльності [2 ТЕО 2-1.5-1];

- описує, спираючись на запитання дорослих, чого хотів / -ла досягти [2 ТЕО 2-1.5-2]

 

Пропонований зміст

 

Елементи графічної грамоти.

Лінії. Правила розмічання ліній на папері і картоні.

Розгортки прямокутної форми. Виготовлення розгорток прямокутної форми.

Використання зображення схем для послідовного виготовлення виробу з допомогою дорослих та самостійно.

Властивості конструкційних матеріалів (види паперу, картону, ниток).

Виготовлення об’ємних виробів з елементами вторинних матеріалів.

Безпечні прийоми праці під час застосування інструментів та пристосувань.

Економне використання матеріалів.

Презентація власної (колективної) діяльності із допомогою дорослих.

Пропоновані об’єкти праці: сюжетні та предметні аплікації з паперу, пластиліну, природних та штучних матеріалів; об’ємні статичні моделі (фігури) з пластиліну, полімерної глини чи соленого тіста; об’ємні макети виробів із штучних матеріалів; моделювання та створення виробу із використанням вторинних матеріалів; виготовлення розгорток прямокутної форми з паперу чи картону.

 

3. Змістова лінія «Світ ремесел»

1

2

Спостерігає за процесом виготовлення виробу народними майстрами

 

Учень / учениця:

- зіставляє та розрізняє вироби, виготовлені традиційними та сучасними ремеслами (гончарство, ткацтво, витинанка, різьблення та інше) [2 ТЕО 3-2.2-1];

- пояснює  важливість відродження та збереження традиційних ремесел [2 ТЕО 3-2.2-2]

 

Cпостерігає за процесом виготовлення виробу народними майстрами; створює виріб за допомогою дорослих або самостійно згідно із зразком чи власним задумом, застосовуючи технології традиційних та сучасних ремесел

Учень / учениця:

- виготовляє та оздоблює виріб із допомогою дорослих чи самостійно, застосовуючи елементи традиційних та сучасних ремесел (використання різних технік для виготовлення та оздоблення виробів: витинанка, вишивка та інше) [2 ТЕО 3-2.1-3 / 2 ТЕО 3-2.2-3]

Пропонований зміст

 

Створення та оздоблення простих виробів  із допомогою дорослих чи самостійно за зразком та власним задумом, із застосуванням традиційних ремесел або технік декоративно-ужиткового мистецтва.

Техніка «Витинанка».

Розрізнення витинанки з-поміж інших виробів декоративно-ужиткового мистецтва. Послідовність дій під час виготовлення витинанки за шаблоном чи власним задумом.

Пропоновані об’єкти праці: вироби з елементами витинанки, вироби з глини, ниток, тканини тощо

 

4. Змістова лінія «Побут»

1

2

Виконує практичні завдання в побуті; організовує робоче місце за допомогою дорослих

Учень / учениця:

- виконує найпростіші дії щодо самостійності у побуті (упорядковування особистих речей) [2 ТЕО 4-4.2-1];

- спільно з дорослими організовує та прибирає робоче місце відповідно до власних потреб та визначених завдань (організація особистого побуту) [2 ТЕО 4-4.2-2]

 

За допомогою дорослих планує дії та виконує їх у власному побуті

Учень / учениця:

- разом із дорослими планує та реалізовує найпростіші трудові дії (ремонтує іграшки, книжки, доглядає за рослинами і тваринами, готує страви за рецептами, доглядає за одягом та взуттям) [2 ТЕО 4-4.1-1];

- дотримується правил поведінки за столом, користується столовим посудом за призначенням [2 ТЕО 4-4.1-2];

- володіє початковими навичками сервірування столу [2 ТЕО 4-4.1-3]

 

За допомогою дорослих розраховує орієнтовні витрати та кількість матеріалів для виготовлення виробу

 

Учень / учениця:

- спільно з дорослими розраховує приблизну кількість необхідних матеріалів для виконання простого завдання [2 ТЕО 4-3.1-1];

- самостійно робить припущення про потрібну кількість матеріалів для виконання простого завдання [2 ТЕО 4-3.1-2]

 

Пропонований зміст

 

Організація власної життєдіяльності.

Розв’язування практичних завдань у власному побуті.

Культура харчування.

Правила поведінки за столом.

Столовий посуд різного призначення.

Сервірування столу.

Організація робочого місця відповідно до визначених потреб і завдань.

Планування та реалізація найпростіших трудових дій (ремонт іграшок, книжок, догляд за рослинами, домашніми тваринами; приготування страв за рецептами; догляд за одягом та взуттям).

Розрахунок матеріалів та витрат для виконання простого завдання.

Пропоновані об’єкти праці: сервірування столу; прості страви: бутерброди / канапки, чай тощо; простий ремонт книжок, іграшок; догляд за рослинами і тваринами; догляд за одягом та взуттям тощо

 

     

 


 

Інформатична освітня галузь

 

Пояснювальна записка

 

Освітню програму цієї галузі створено на основі Державного стандарту початкової освіти.

 

Метою інформатичної освітньої галузі для загальної середньої освіти є формування в учня/ учениці здатності до вирішення проблем із використанням цифрових пристроїв, інформаційно-комунікаційних технологій та критичного мислення для розвитку, творчого самовираження, власного та суспільного добробуту; безпечна та відповідальна діяльність в інформаційному суспільстві.

 

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями інформатичної освітньої галузі у початковій школі є:

 

  • формування відповідальної позиції цифрового громадянина, навичок безпечного й етичного користування цифровими пристроями та мережами;
  • формування початкових умінь розрізняти інформацію різних видів та працювати з нею за допомогою цифрових пристроїв чи без них;
  •  формування початкових умінь визначати, знаходити та зберігати інформацію, необхідну для розв’язання життєвих проблем (навчання, гри тощо), за допомогою цифрових пристроїв, мереж та без них, самостійно та під час групової взаємодії; розрізняти правдиву і неправдиву інформацію різних видів;
  • налагодження комунікації за допомогою цифрових пристроїв та мереж для спільної творчості, співпраці, навчання, гри;
  • формування початкових умінь створювати електронні тексти (зображення, відео, звуки, програми тощо) за допомогою цифрових пристроїв;
  • формування вмінь презентувати себе, власну творчість, ідеї, створені продукти та інші результати індивідуальної та групової діяльності за допомогою цифрових пристроїв.

 

Реалізація поставленої мети та завдань у початковій школі відбувається за змістовими лініями “Я у світі інформації (Дані. Інформація. Моделі)”, “Моя цифрова творчість”, “Комунікація та співпраця”, “Я і цифрові пристрої”, “Відповідальність та безпека в інформаційному суспільстві”.

У рамках змістової лінії “Я у світі інформації (Дані. Інформація. Моделі)” формуються початкові вміння розпізнавати, знаходити, свідомо відбирати, зберігати та опрацьовувати просту інформацію за допомогою цифрових пристроїв та без них. Розпізнавання правдивої і неправдивої інформації в усіх її виявах (текст, зображення, звук тощо) необхідне для формування критичного мислення, що сприяє безпеці в інформаційному просторі дитини. Початкові уявлення про моделі реалізовуються через визначення істотних і неістотних властивостей об’єктів та створення на основі цього простих моделей об’єктів.

Змістова лінія “Моя цифрова творчість” розкривається через практичну діяльність (індивідуальну і групову) зі створення простих інформаційних продуктів (програм, текстів, зображень, відео, звуків, тощо) за допомогою цифрових пристроїв та програм для творчого самовираження, презентації себе і продуктів власної діяльності, вирішення завдань інших освітніх галузей.

В основі змістової лінії “Комунікація та співпраця” – ознайомлення із доступними для дитини засобами цифрової та безпосередньої комунікації для гри, спілкування, навчання, отримання нової інформації; використання безпечного онлайнового чи офлайнового середовища для цього. В умовах роботи у групі учні мають навчитися окреслювати цілі індивідуальної та групової діяльності, розподіляти ролі в межах групи, оцінювати здобутий результат, аналізувати помилки та усувати їх, доброзичливо взаємодіяти безпосередньо та в мережах.

Змістова лінія “Я і цифрові пристрої” реалізовується через усвідомлення і розпізнавання тих завдань, які можна розв’язати за допомогою цифрових пристроїв, виходячи з їхніх функціональних можливостей (фотографувати, записувати, слухати, відображати, опрацьовувати  інформацію тощо). До основних умінь, які формуються через цю змістову лінію, належать розпізнавання простих програмних і технічних несправностей та вміння усувати їх самостійно чи з допомогою дорослих, розуміти обмеження та переваги пристроїв стосовно виконуваних завдань, усвідомлювати, що машини можуть імітувати інтелектуальну діяльність. Ця змістова лінія охоплює вміння організовувати власний робочий простір на фізичному та простому програмному рівні для збереження здоров’я, доброго самопочуття та ефективної діяльності учня/ учениці.

Змістову лінію “Відповідальність та безпека в інформаційному суспільстві” спрямовано на створення безпечних умов для учня / учениці під час роботи з цифровими пристроями і в мережах, що передбачає захист особистої інформації, формування принципів етичного, доброзичливого та відповідального спілкування через мережі, навички і можливості захисту власного інформаційного простору, фізичного та психологічного здоров’я. У рамках цієї змістової лінії в учнів формується відповідальне та шанобливе ставлення до власної та чужої інформаційної діяльності, яке на рівні початкової школи виявляється, зокрема, і через зазначення власного авторства, посилання на авторство інших, а також через усвідомлення шкоди від списування.

Вказані змістові лінії передбачають можливу інтеграцію інформатичної освітньої галузі з іншими освітніми галузями через розв’язування дослідницьких завдань, формування наскрізних умінь учнів, інформатичної грамотності та культури.

 

Результати навчання і пропонований зміст

 

1 – 2-й класи

 

Обов’язкові результати навчання

Очікувані результати навчання

 

1

2

1.      Змістова лінія «Я у світі інформації (Дані. Інформація. Моделі)»

Пояснює сприйняття інформації різними органами чуття на основі власних спостережень

Учень / учениця:

- досліджує сприйняття інформації різними органами чуття [2 ІФО 1-1.1-1];

- робить висновок щодо виду інформації та способу її сприйняття [2 ІФО 1-1.1-2];

- формулює прості інформаційні запити [2 ІФО 1-1.1-3]

 

Розрізняє та фіксує дані, аналізує та впорядковує прості послідовності

Учень / учениця:

- відображає відповіді на запитання за допомогою спеціальних знаків і символів [2 ІФО 1-1.2-1];

- групує повідомлення за типами даних, що в них містяться (зображення, тексти, відео, звук тощо) [2 ІФО 1-1.2-2];

- зберігає, змінює та видаляє дані на одному з відомих носіїв [2 ІФО 1-1.2-3];

- розрізняє носії за їх призначенням [2 ІФО 1-1.2-4];

- читає та пояснює запропоновані прості схеми і / або інформаційні знаки й табло в місцях перебування [2 ІФО 1-1.2-5];

- відповідає на запитання за даними таблиці, схеми [2 ІФО 1-1.2-6];

- знаходить зайві чи пропущені елементи, помилки у послідовності [2 ІФО 1-1.2-7];

- впорядковує предмети за заданими ознаками (наприклад, впорядкування списку учнів за датою народження, прізвищ за алфавітом тощо) [2 ІФО 1-1.2-8]

 

Визначає об’єкти, їх властивості та значення властивостей за підтримки вчителя; розрізняє моделі та їх відповідники у реальному світі, створює прості моделі

Учень / учениця:

- користується готовими моделями для пояснення і розв’язання проблем [2 ІФО 1-1.3-1];

- визначає з допомогою вчителя / вчительки найістотніші властивості об’єктів для побудови моделей [2 ІФО 1-1.3-2];

- знаходить схожі і відмінні властивості об’єктів [2 ІФО 1-1.3-3];

- поділяє властивості за значущістю (істотні та неістотні) [2 ІФО 1-1.3-4];

- створює об’єкти за зразком [2 ІФО 1-1.3-5];

- групує об’єкти, дає назву групі [2 ІФО 1-1.3-6];

- переводить проблему з однієї форми представлення в іншу за запропонованим шаблоном / інструкцією [2 ІФО 1-1.3-7];

- створює модель об’єкта [2 ІФО 1-1.3-8]

 

Розрізняє правдиві та неправдиві твердження, здобуті з різних джерел

Учень / учениця:

- цікавиться походженням інформації [2 ІФО 1-1.4-1];

- виокремлює факти в текстах і повідомленнях [2 ІФО 1-1.4-2];

- розпізнає в тексті хибні чи правдиві висловлювання [2 ІФО 1-1.4-3];

- розрізняє припущення і фантазію, правду і неправду у простих медіатекстах [2 ІФО 1-1.4-4];

- робить власні припущення стосовно розвитку подій [2 ІФО 1-1.4-5]

 

Пропонований зміст

 

Поняття про інформацію.

Сприймання інформації людиною. Види інформації за способом сприйняття (зорова, слухова, дотикова, нюхова, смакова).

Властивості інформації (без називання термінів). Джерела отримання інформації людиною та машиною.

Формулювання запитань (типу “так / ні”, відкриті, уточнювальні) до розповідей, текстів, завдань. Формулювання запитів для пристроїв і людей.

Головні/ ключові слова для пошуку інформації в навколишньому середовищі та мережах (“про що я хочу дізнатися?”). Як запит сформулювати одним словом / словосполученням?

Читання інформаційних знаків. Створення власних. Орієнтування за допомогою інформаційних знаків та позначок на цифрових пристроях і у доступному середовищі. Розпізнавання та зчитування інформації різного виду на носіях та в доступному середовищі.

Приклади фіксування інформації людиною і машиною (алфавіт, кольори, цифри, спеціальні знаки / символи) . Кодування відповідей “так–ні” спеціальними знаками (0–1, червоний – зелений, жестами) тощо. Емотикони, інформаційні знаки, схеми як закодована інформація.

Просте впорядкування даних.

Використання і пояснення готових  схем, таблиць, понятійних карт для організації зібраної інформації.

Збирання даних (фото-, відео-, аудіо-, текстових, тощо), в тому числі цифровими пристроями, їх фіксування на носіях (папір, флешка тощо). Збереження даних та інформації на носіях. Приклади доступних носіїв.

Впорядкування простих послідовностей для розв’язування проблем, виявлення закономірностей і помилок у послідовностях.

Створення найпростіших моделей (із підручних матеріалів, конструктора тощо та за допомогою цифрових пристроїв).

Властивості об’єктів і їх моделей. Групи об’єктів за одною спільною ознакою.

Правдиві та хибні висловлювання. Факти та вигадка. Припущення і фантазія. Прогнозування розвитку подій (казки, мультфільми, готові програми, ігри), порівняння результатів відповідно до висловлених припущень

 

2.      Змістова лінія «Моя цифрова творчість»

1

2

Створює план дій, наводить приклади повторення та виконання дій за визначеним завданням у повсякденній діяльності

Учень / учениця:

- встановлює логічну послідовність подій або дій [2 ІФО 2-2.1-1];

- переказує послідовність подій та дій (у тексті, явищах тощо) [2 ІФО 2-2.1-2];

- оцінює ризик порушення послідовності дій (наприклад, під час переходу дороги на перехресті) [2 ІФО 2-2.1-3]

 

Складає простий план із точних та однозначних вказівок до дій виконавців, виявляє в ньому помилки, оцінює відповідність очікуваному результату

Учень / учениця:

- діє за запропонованим планом, вирізняє пункти плану [2 ІФО 2-2.2-1];

- укладає послідовність дій (алгоритм), які потрібно виконати для досягнення мети у повсякденній діяльності [2 ІФО 2-2.2-2];

- укладає план дій для виконавця із точними та однозначними вказівками [2 ІФО 2-2.2-3];

- формулює очікуваний результат [2 ІФО 2-2.2-4];

- змінює послідовності дій для отримання іншого результату [2 ІФО 2-2.2-5];

- погоджується або спростовує факт досягнення результату [2 ІФО 2-2.2-6];

- виправляє помилки у плані [2 ІФО 2-2.2-7]

 

Складає ціле із запропонованих частин, пояснює, як заміна окремих частин приводить до іншого цілого

Учень / учениця:

- виокремлює частини від цілого [2 ІФО 2-2.3-1];

- складає ціле із запропонованих частин [2 ІФО 2-2.3-2];

- виокремлює у складному завданні прості завдання, пропонує порядок їхнього розв’язування [2 ІФО 2-2.3-3];

- експериментує із заміною частин [2 ІФО 2-2.3-4];

- ризикує під час виконання незнайомих завдань [2 ІФО 2-2.3-5]

 

Використовує готові та створює прості інформаційні продукти (текст, зображення, звуки) для отримання, передачі інформації або представлення власних ідей, результатів діяльності

Учень / учениця:

- використовує, створює, змінює текст за допомогою цифрових пристроїв та програм [2 ІФО 2-2.4-1];

- створює прості малюнки за допомогою цифрових пристроїв та програм [2 ІФО 2-2.4-2];

- презентує ідеї та / або результати своєї діяльності за допомогою малюнків, текстів, музики тощо [2 ІФО 2-2.4-3];

- читає електронні тексти, додає до них позначки і закладки [2 ІФО 2-2.4-4];

- заповнює пропуски в таблиці, виконуючи прості розрахунки [2 ІФО 2-2.4-5];

- робить фотографії, знімає відео, фіксує звуки, слухає тексти з альтернативних джерел (аудіокниги) [2 ІФО 2-2.4-6];

- використовує основні інструменти для створення та редагування простих інформаційних продуктів [2 ІФО 2-2.4-7]

 

Пропонований зміст

 

Подія, послідовність подій.

Укладання послідовності кроків.

Наслідки порушення плану (алгоритму), послідовності подій у близькому середовищі, готових програмах, іграх.

Складання простих алгоритмів для виконавця. Виконавець і його система команд.

Що можуть і не можуть виконати машини і люди. Очікуваний результат.

Виправлення помилок у планах і алгоритмах.

Завдання прості і складні. Послідовність розв’язування складного завдання. Конструювання.

Програми та інструменти для створення простих зображень, текстів, музики, запису голосових повідомлень та пісень. Перегляд та використання простих інформаційних продуктів (зображень, текстів, звуків , відео та їх поєднання).

Аудіо- та інтерактивні книжки.

Заповнення таблиць на пристроях і без них, прості розрахунки.

Програми та пристрої для простих розрахунків.

Електронні тексти. Створення простих електронних текстів методом набору і голосовим. Виокремлення ключових слів та фрагментів. Шрифти. Їхня роль. Кольори і оздоблення. Оформлення текстів. Електронний дизайн.

Збереження інформаційних продуктів на пристроях. Редагування створених чи готових електронних документів. Презентуванння власних ідей, думок, готових чи створених інформаційних продуктів перед аудиторією

 

3.      Змістова лінія «Комунікація та співпраця»

1

2

Самостійно та відповідально виконує визначені завдання; працює в команді з іншими особами для досягнення спільної мети

Учень / учениця:

- перевіряє результати праці, своєї та інших, за запропонованими критеріями [2 ІФО 3-2.5-1];

- обґрунтовує причини своїх рішень [2 ІФО 3-2.5-2];

- з допомогою інших формулює висновки щодо розв’язання чи нерозв’язання проблеми [2 ІФО 3-2.5-3];

- діє за узгодженими правилами під час спільної роботи з інформацією [2 ІФО 3-2.5-4];

- встановлює послідовність із запропонованих дій для виконання роботи у групі [2 ІФО 3-2.5-5];

- виконує різні ролі у групі [2 ІФО 3-2.5-6]

 

Пропонований зміст

 

Правила і необхідність їхнього дотримання. Групова робота і лідерство. Оцінювання досягнутого результату власної і групової праці.

Спостереження за розвитком подій, експериментів, досягнення результату. Висновок про досягнення / недосягнення  результату.

Допомога інших під час пошуку рішення.

Комунікація (однокласники, учитель, батьки, довідники, словники тощо) для пошуку необхідних ресурсів

4.      Змістова лінія «Я і цифрові пристрої»

1

2

Використовує цифрові пристрої вдома, в школі, на вулиці та пояснює їх призначення

Учень / учениця:

- самостійно добирає необхідні цифрові пристрої для навчання [2 ІФО 4-3.1-1];

- досліджує можливості пристроїв [2 ІФО 4-3.1-2];

- експериментує з їхніми функціями [2 ІФО 4-3.1-3];

- визначає переваги цифрових пристроїв для збирання, зберігання і відображення даних [2 ІФО 4-3.1-4];

- описує призначення доступних цифрових пристроїв [2 ІФО 4-3.1-5];

- вмикає / вимикає, перезавантажує доступні пристрої [2 ІФО 4-3.1-6]

 

Організовує власне робоче місце за допомогою дорослих; розпізнає та описує прості проблеми та збої, які виникають у роботі доступних цифрових пристроїв, звертається за допомогою та підтримкою

Учень / учениця:

- підтримує порядок на робочому місці [2 ІФО 3.2-1];

- бережливо ставиться до своїх і чужих речей, зокрема цифрових пристроїв [2 ІФО 4-3.2-2];

- використовує програмні середовища для навчальної діяльності та в побутових ситуаціях [2 ІФО 4-3.2-3];

- запускає програми, відкриває файли та програми на знайомому пристрої [2 ІФО 4-3.2-4];

- розрізняє випадки, коли потрібно звернутися по допомогу, а коли впоратися самому при збоях програм і несправностях пристроїв [2 ІФО 4-3.2-5]

 

Використовує цифрові пристрої, технології для доступу до інформації та спілкування

Учень / учениця:

- пояснює, у який спосіб люди спілкуються через мережі [2 ІФО 4-3.3-1];

- оцінює переваги і обмеження спілкування через мережі [2 ІФО 4-3.3-2];

- використовує цифрові пристрої для пошуку інформації, творчості та співпраці [2 ІФО 4-3.3-3];

- користується різними джерелами інформації (книги, альбоми, запитання до друга тощо) [2 ІФО 4-3.3-4];

- застосовує інформацію з веб-джерела для навчальних потреб [2 ІФО 4-3.3-5]

 

Пропонований зміст

 

Люди і машини. Інтелектуальна поведінка машин. Передавання інформації від людини до пристрою і навпаки. Цифрові пристрої для навчання, побуту, гри, безпеки, розвитку та збору інформації.

Можливості цифрових пристроїв, призначення, вмикання / вимикання , перевантаження. Робоче місце для роботи з цифровими пристроями. Елементарне налагодження програмного середовища під власні потреби.

Розпізнавання та усування елементарних несправностей пристроїв і програм, прості заходи збереження пристроїв.

Цифрові пристрої як приватна власність іншої особи, колективу, організації.

Передавання інформації в сучасному суспільстві. Програми та пристрої для  спілкування в інтернеті, у безпечних онлайнових і офлайнових середовищах.

Спілкування, пошук інформації через відео- або звуковий (голосовий) режим або передавання простого тексту, зображення тощо.

Перегляд  навчального відео, анімацій, схем, пошук та навігація у безпечних мережах та інтернеті за допомогою цифрових пристроїв

 

5.      Змістова лінія «Відповідальність та безпека в інформаційному суспільстві»

1

2

Дотримується правил безпечної роботи; захищає свій інформаційний простір; розповідає про проблеми дорослим

Учень / учениця:

- дотримується безпечного режиму роботи з цифровими пристроями [2 ІФО 5-4.1-1];

- повідомляє про своє самопочуття дорослим [2 ІФО 5-4.1-2];

- аргументує необхідність конфеденційності паролів [2 ІФО 5-4.1-3];

- дотримується правил безпечної роботи з цифровими пристроями та в мережах [2 ІФО 5-4.1-4];

- зберігає конфіденційність особистої інформації та пояснює необхідність цього [2 ІФО 5-4.1-5];

- розпізнає інформацію небезпечного змісту та повідомляє про це дорослих [2 ІФО 5-4.1-6];

- звертається по допомогу, коли є сумніви з приводу змісту чи співрозмовника в мережах і реальному житті [2 ІФО 5-4.1-7]

 

Зважає на технічні можливості цифрових пристроїв для спілкування, зокрема з людьми з особливими потребами, поважає приватність повідомлень, толерантно ставиться до відмінностей культур, традицій і різних думок 

 

Учень / учениця:

- коректно реагує на висловлювання, з яким не погоджується [2 ІФО 5-4.2-1];

- розрізняє приватну та публічну інформацію [2 ІФО 5-4.2-2];

- виявляє доброзичливе ставлення до інших – безпосередньо та через мережі [2 ІФО 5-4.2-3];

- повідомляє дорослих про образи і цькування [2 ІФО 5-4.2-4]

 

Зазначає авторство власних робіт; виявляє повагу до авторства інших осіб

Учень / учениця:

- зазначає авторство власних робіт (прізвище, ім’я, дату), доводить його [2 ІФО 5-4.3-1];

- не списує і не дає списувати, аргументовано доводячи, чому [2 ІФО 5-4.3-2];

- вказує авторів тих матеріалів, які використовує у своїх роботах [2 ІФО 5-4.3-3]

 

Пропонований зміст

 

Правила власної та взаємної безпеки з цифровими пристроями. Організація робочого місця та особистого режиму роботи з цифровими пристроями.

Саморегуляція під час роботи з цифровими пристроями.

Засоби та способи збереження особистої інформації. Пін-коди і паролі (текстові, графічні, цифрові, тактильні, фотопаролі, паролі-зображення тощо), їх призначення та доцільне використання.

Вікові обмеження на перегляд сторінок та створення акаунтів.

Безпека в мережах. Небезпечні співрозмовники та теми.

Виявлення проблем і джерела допомоги.

Етика спілкування в мережах та в реальному житті, особливості цифрового спілкування. Як уникнути цькування і діяти у випадку образ у цифровому спілкуванні.

Програми та засоби, які полегшують спілкування з людьми з особливими потребами.

Інформація для дітей і дорослих, приватна, особиста, сімейна, колективна, публічна.

Авторство контенту, зокрема електронного (власне і чуже)

 

 


 

Соціальної та здоровязбережувальна освітня галузь

 

Пояснювальна записка

 

Освітню програму цієї галузі створено на основі Державного стандарту початкової освіти.

Метою соціальної та здоровязбережувальної освітньої галузі для загальної середньої освіти є становлення самостійності учня / учениці, його / її соціальної залученості та активності через формування здорового способу життя, розвиток підприємливості, здатності до співпраці в різних середовищах, впевненості в собі та доброчесності для безпеки, добробуту та сталого розвитку.

 

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями соціальної та здоровязбережувальної освітньої галузі у початковій школі є:

 

  • формування у школярів стійких переконань щодо цінності життя, здоров’я і безпеки для себе і тих, хто його / її оточує;
  • виховання дбайливого та усвідомленого ставлення до власного здоров’я і безпеки;
  • розвиток потреби самопізнання та самовдосконалення;
  • формування в учнів сталої мотивації до здорового способу життя;
  • формування свідомого прагнення дотримуватися безпечної, здорової та етичної поведінки для поліпшення добробуту;
  • розвиток уміння ухвалювати рішення в повсякденних ситуаціях з користю для безпеки та здоров’я;
  • сприяння індивідуальному розвитку самостійності, підприємливих якостей та поведінки свідомого споживача;
  • формування вміння вчитися без шкоди для здоров’я;
  • створення сприятливого безпечного та здорового середовища в школі.

 

Зміст соціальної та здоровязбережувальної освітньої галузі структуровано за трьома змістовими лініями: «Безпека», «Здоров’я», «Добробут».

Змістова лінія «Безпека» передбачає розвиток умінь безпечної поведінки вдома, школі та у природному й техногенному середовищі, прогнозування наслідків небезпечних дій, визначення впливів на вибір безпечної поведінки, дотримання правил (дорожнього руху, використання побутової техніки і побутової хімії тощо) та відповідального ставлення до особистої безпеки й безпеки інших.

Змістова лінія «Здоров’я» спрямована на формування в учнів здоровязбережувальної компетентності і поведінки через набуття навичок здорового способу життя, розвиток позитивної самооцінки, критичного мислення, умінь ухвалювати зважені рішення, відповідально ставитися до власного здоров’я та здоров’я тих, хто поряд, і протидіяти негативним соціальним чинникам.

Змістова лінія «Добробут» забезпечує розвиток етичної поведінки в соціумі, вміння вчитися і формування позитивного ставлення до навчання, усвідомлення важливості здорового способу життя для добробуту, розвиток підприємливості і споживчої культури для оптимального використання ресурсів та забезпечення добробуту, орієнтацію учнів на відповідальне ставлення до безпеки та здоров’я як до найважливіших життєвих цінностей.

Навчальний матеріал змістових ліній реалізується наскрізно в кожній темі через взаємоінтеграцію і взаємодоповнення.

 

Результати навчання і пропонований зміст

1 – 2-й класи

 

Обов’язкові результати навчання

Очікувані результати навчання

1

2

  1. Змістова лінія «Безпека»

 

Розпізнає та описує небезпеку вдома, у школі та навколишньому світі

Учень / учениця:

- розпізнає ситуації небезпеки вдома, на вулиці або у школі та пояснює, що робити в цих ситуаціях [2 СЗО 1-2.1-1];

- пояснює ситуації, у яких побутові прилади, речовини можуть бути небезпечними для людини [2 СЗО 1-2.1-2];

- описує дії, доцільні в разі небезпечної ситуації з вогнем, водою, газом, вибухонебезпечними предметами та речовинами [2 СЗО 1-2.1-3];

- описує дії, доцільні в разі контакту з незнайомою людиною [2 СЗО 1-2.1-4];

- розпізнає предмети, до яких не можна торкатися (забуті сторонніми людьми речі, зброя тощо) [2 СЗО 1-2.1-5]

 

Пояснює, що кожна дія (рішення) має наслідки

Учень / учениця:

- пояснює можливі наслідки для себе від власної необачної поведінки вдома [2 СЗО 1-2.2-1];

- пояснює можливі небезпеки, з якими може стикатися людина в довкіллі [2 СЗО 1-2.2-2];

- прогнозує наслідки небезпечної поведінки з підозрілими предметами, забутими речами, вибуховими пристроями та зброєю [2 СЗО 1-2.2-3]

 

Визначає позитивний і негативний вплив на вибір здорової та безпечної поведінки

Учень / учениця:

- розрізняє корисні та шкідливі впливи на вибір безпечної поведінки з боку батьків, учителів, друзів, ЗМІ тощо [2 СЗО 1-3.3-1];

- пояснює, як правила та їх дотримання впливають на безпеку в довкіллі, зокрема вдома, у школі [2 СЗО 1-3.3-2]

 

Вирішує як діяти у повсякденних ситуаціях без загрози для життя і здоров’я

Учень/учениця:

- обирає безпечну дорогу, розробляє безпечний маршрут до / зі школи з урахуванням правил дорожнього руху [2 СЗО 1-2.3-1];

- обирає свої дії як учасник дорожнього руху з найменшим ризиком [2 СЗО 1-2.3-2]

 

Пояснює, від чого залежить безпека вдома, у школі та навколишньому світі

Учень / учениця:

- пояснює правила безпечної поведінки вдома ( з побутовими приладами, речовинами тощо) [2 СЗО 1-2.4-1];

- дотримується правил безпечної поведінки в різних ситуаціях [2 СЗО 1-2.4-2];

- розрізняє основні знаки та символи дорожнього руху [2 СЗО 1-2.4-3];

- розрізняє підозрілі предмети ( забуті речі, зброя та її елементи тощо) та пояснює, куди і як звернутися з повідомленням про знахідку [2 СЗО 1-2.4-4]

 

Розрізняє, до кого і як звернутися за допомогою; описує приклади такої діяльності

Учень / учениця:

- визначає осіб, які можуть надати допомогу в разі небезпеки [2 СЗО 1-1.3-1];

- описує приклади діяльності служб допомоги в небезпечних ситуаціях та ідентифікує їх телефони [2 СЗО 1-1.3-2];

- демонструє, як попросити допомоги при потребі [2 СЗО 1-1.3-3];

- пояснює, яку просту першу допомогу можна надати [2 СЗО 1-1.3-4]

 

Розпізнає знаки, символи і попередження щодо ймовірної небезпеки

Учень / учениця:

- розрізняє найважливіші попереджувальні знаки та символи, пояснює, що вони означають [2 СЗО 1-4.2-1]

- визначає місця, де можна безпечно відпочити [2 СЗО 1-4.2-2]

 

Демонструє поведінку, яка запобігає або зменшує ризики для життя і здоров’я

Учень / учениця:

- розпізнає вияви неповаги та приниження [2 СЗО 1.1-1];

- уникає виявів неповаги та приниження у власній поведінці [2 СЗО 1-1.1-2];

- належно реагує на цькування, тиск та приниження [2 СЗО 1-1.1-3];

- пояснює, що всі люди (зокрема діти) мають право захищати свою гідність і недоторканість свого тіла [2 СЗО 1-1.1-4];

- пояснює, як безпечно і без шкоди для здоров’я поводитися в мережі [2 СЗО 1-1.1-5]

 

Пропонований зміст

 

Безпека і небезпека.

Вплив оточення на вибір безпечної поведінки (батьки, вчителі, друзі тощо).

Джерела допомоги в небезпечних ситуаціях (батьки, сусіди, родичі, служба надзвичайних ситуацій).

Діяльність служб допомоги в небезпечних ситуаціях та їх ідентифікація (поліція, пожежники, швидка допомога тощо).

Можливі загрози з боку людей, правила поведінки.

Безпека в школі.

Шкільні приміщення, їх розміщення та правила безпечної поведінки в них (клас, коридори, їдальня, спортзал, туалет тощо).

Імовірні небезпечні ситуації у школі. Шляхи виходу зі школи.

Безпечна поведінка на шкільному подвір’ї.

Безпека у довкіллі.

Безпечна дорога до/ зі школи.

Правила пішохідного руху.

Безпечна поведінка на екскурсії.

Безпечна поведінка на природі (ліс, водойми, гори тощо).

Безпечні місця для ігор і розваг.

Ознаки підозрілих предметів, забутих речей, вибухових пристроїв та зброї, куди звертатися в ситуаціях, пов’язаних із ними.

Безпека вдома.

Імовірні небезпечні ситуації (з побутовими приладами, побутовою хімією тощо).

Правила безпечної поведінки вдома. Надання першої допомоги при нескладних травмах

 

2. Змістова лінія «Здоров’я»

1

2

Пояснює, що кожна дія (рішення) має наслідки

Учень / учениця:

- описує свої почуття в різних ситуаціях [2 СЗО 2-2.2-4];

- пояснює, чому небезпечно та шкідливо дражнити або залякувати інших [2 СЗО 2-2.2-5];

- описує залежність між фізичною активністю та потребою в їжі та воді [2 СЗО 2-2.2-6]

 

Відзначає зміни власного організму і приймає їх

Учень / учениця:

- описує зміни власних емоцій, почуттів (настрою) [2 СЗО 2-3.2-1];

- визначає, як змінюється людське тіло з віком [2 СЗО 2-3.2-2];

- відзначає зміни у своєму тілі у процесі дорослішання, хвороби, втоми, фізичної активності [2 СЗО 2-3.2-3];

- наводить приклади зародження та розвитку живих істот [2 СЗО 2-3.2-4]

 

Визначає позитивний і негативний вплив на вибір здорової та безпечної поведінки

Учень / учениця:

- пояснює вплив способу життя, здорової поведінки та корисних звичок на здоров’я людини [2 СЗО 2-3.3-3];

- розрізняє позитивні і негативні впливи оточення на вибір здорового способу життя (сім’я, вчителі, лікарі, однолітки, ЗМІ) [2 СЗО 2-3.3-4];

- пояснює важливість руху та активної поведінки для себе та інших [2 СЗО 2-3.3-5];

- пояснює, як запобігти неінфекційним та інфекційним захворюванням (спосіб життя, правила гігієни, щеплення) [2 СЗО 2-3.3-6];

- пояснює, як поводитися поруч із людьми з неінфекційними та інфекційними захворюваннями [2 СЗО 2-3.3-7];

- пояснює роль щеплення для попередження інфекційних захворювань [2 СЗО 2-3.3-8];

- пояснює важливість впливу питної води на організм [2 СЗО 2-3.3-9];

- описує шкоду від вживання алкоголю, тютюну, наркотиків, можливого хибного вживання інших речовин [2 СЗО 2-3.3-10];

- порівнює вплив різних емоцій та почуттів на себе та інших [2 СЗО 2-3.3-11]

 

Уважно слухає, запитує про потреби інших осіб та висловлюється так, щоб не образити інших осіб

Учень / учениця:

- виражає словесно і несловесно потреби, бажання, почуття [2 СЗО 2-4.4-1];

- відстоює свою позицію, за потреби кажучи «ні» [2 СЗО 2-4.4-2];

- визначає осіб, від яких може отримати інформацію про вживання ліків та користування предметами домашнього вжитку [2 СЗО 2-4.4-3];

- розрізняє родинні зв’язки, дружні, ділові стосунки та подружнє життя [2 СЗО 2-4.4-4];

- пояснює, чому треба ставитися з повагою до інших осіб, їхнього походження [2 СЗО 2-4.4-5]

 

Демонструє поведінку, яка запобігає або зменшує ризики для життя і здоров’я

Учень / учениця:

- дотримується правил щодо догляду за своїм тілом, одягом, особистими речами [2 СЗО 2-1.1-6];

- використовує відповідні назви частин тіла та органів для повідомлення про самопочуття чи проблеми зі здоров’ям (біль, дискомфорт тощо) [2 СЗО 2-1.1-7];

- визначає осіб, до яких може звертатися при поганому самопочутті [2 СЗО 2-1.1-8]

 

Визначає здорові та шкідливі звички

 

Учень / учениця:

- пояснює, як харчування впливає на здоров’я людини [2 СЗО 2-3.1-1];

- розрізняє продукти за походженням (напр., рослинного, тваринного тощо) [2 СЗО 2-3.1-2];

- пояснює, що таке хибне використання речовин (напр., ліки – не за призначенням або в надмірних кількостях) [2 СЗО 2-3.1-3];

- розпізнає безпечні і небезпечні речовини [2 СЗО 2-3.1-4];

- розрізняє здорові та шкідливі звички, пояснює їхній вплив на безпеку, здоров’я і добробут людини [2 СЗО 2-3.1-5]

 

Розпізнає, що приносить задоволення та користь

 

Учень / учениця:

- розрізняє корисні і шкідливі продукти харчування [2 СЗО 2-3.4-1];

- пояснює важливість споживання продуктів своєї місцевості [2 СЗО 2-3.4-2];

- наводить приклади українських національних страв та страв інших країн [2 СЗО 2-3.4-3];

- пояснює важливість сну та відпочинку (активного і пасивного) для належного розвитку організму та збереження здоров’я [2 СЗО 2-3.4-4]

 

Вирішує, як діяти у повсякденних ситуаціях без загрози для життя і здоров’я

Учень / учениця:

- описує безпечне й відповідальне вживання їжі, використання ліків, побутових засобів [2 СЗО 2-2.3-3];

- демонструє дії, спрямовані на подолання страху [2 СЗО 2-2.3-4]

 

Розпізнає знаки, символи і попередження щодо ймовірної небезпеки

Учень / учениця:

- добирає продукти харчування, орієнтуючись на позначки на упакуванні [2 СЗО 2-4.2-3];

- визначає місця, де можна харчуватися здорово [2 СЗО 2-4.2-4]

 

Визнає важливість помірності у споживанні послуг та продукції

Учень / учениця:

- пояснює, що переїдати – шкідливо [2 СЗО 2-4.5-1];

- пояснює, що важлива помірність під час перегляду телебачення та користування цифровими пристроями, дотримується цих обмежень у побуті [2 СЗО 2-4.5-2]

 

Протидіє проявам тиску, неповаги та приниження щодо себе та інших осіб, звертаючися за допомогою до дорослих

Учень / учениця:

- визначає дії, які його / її ображають [2 СЗО 2-1.2-1];

- підтримує та приймає інших [2 СЗО 2-1.2-2];

- демонструє відсторонення від неприйнятних дотиків з боку інших людей; повідомляє про це дорослих, яким довіряє [2 СЗО 2-1.2-3]

 

Розпізнає здорову етичну поведінку (сумлінність, справедливість, чесність, відповідальність, відвагу, відданість) та наслідує її

Учень / учениця:

- встановлює дружні стосунки з дітьми своєї та іншої статі [2 СЗО 2-1.4-1];

- пояснює функції та значення батьків для кожної людини [2 СЗО 2-1.4-2];

- пояснює правила моральної поведінки вдома, у школі [2 СЗО 2-1.4-3]

 

Пояснює важливість навчання у школі для свого життя та добробуту; планує свій день (навчальний та вихідний)

Учень / учениця:

- пояснює, чому навчання допомагає зберігати здоров’я [2 СЗО 2-4.6-1];

- пояснює, як бути прикладом здорової поведінки для інших [2 СЗО 2-4.6-2]

 

Упорядковує власне навчання відповідно до своїх потреб та рекомендованих умов

Учень / учениця:

- пояснює, чому належні для збереження здоров’я умови сприяють навчанню [2 СЗО 2-4.1-1];

- застосовує різні способи зняття втоми (за допомогою гімнастики, дихальних вправ, музики, прогулянки, зміни виду діяльності тощо) [2 СЗО 2-4.1-2]

 

Пропонований зміст

 

Здоров’я та його складники.

Психічний та емоційний складники здоров’я.

Емоції (позитивні і негативні), їх зміни в різних ситуаціях та вплив на організм. Життєрадісність і здоров’я.

Фізичний складник здоров’я.

Людське тіло і зміни в ньому.

Народження і розвиток живої істоти. Індивідуальні особливості її росту й розвитку (прийняття змін).

Особиста гігієна.

Режим дня.

Фізичні вправи і здоров’я (загартовування, постава тощо).

Утома і способи її зняття.

Активний і пасивний відпочинок.

Харчування і здоров’я.

Продукти харчування (корисні, некорисні, шкідливі).

Здоров’я і хвороби.

Самопочуття.

Інфекційні та неінфекційні захворювання.

Профілактика інфекційних захворювань (гігієна, щеплення, карантин тощо).

Хибне використання/ вживання речовин (побутова хімія, ліки тощо).

Соціальний та духовний складники здоров’я.

Повага до себе та інших людей.

Спілкування. Правила спілкування.

Уміння товаришувати.

Стосунки з дітьми своєї та іншої статі.

Тиск, неповага, приниження і протидія їм.

Небезпека та шкода для здоров’я від агресивної поведінки.

Здорова поведінка та корисні звички, їх вплив на збереження здоров’я.

Піклування про здоров’я в сім’ї. Народні традиції, родинні свята і здоров’я

 

3. Змістова лінія «Добробут»

1

2

Розпізнає, що приносить задоволення та користь

 

Учень / учениця:

- пояснює, яка діяльність приносить і радість, і користь [2 СЗО 3-3.4-5];

- розрізняє ознаки добробуту людини [2 СЗО 3-3.4-6]

 

Пояснює потреби свої та інших осіб; визначає, від кого та від чого залежить задоволення потреб

Учень / учениця:

- розрізняє важливі і менш важливі потреби, визначає доступні шляхи їх задоволення [2 СЗО 3-4.3-1];

- складає перелік речей, необхідних для конкретної життєвої ситуації [2 СЗО 3-4.3-2];

- пояснює, чому люди купують товари [2 СЗО 3-4.3-3]

 

Пояснює, що кожна дія (рішення) має наслідки

 

Учень / учениця:

- пояснює, що кожен учинок має наслідки, спираючись на власний досвід та на приклади літературних героїв, персонажів мультфільмів тощо [2 СЗО 3-2.2-7]

 

Вирішує як діяти у повсякденних ситуаціях без загрози для життя і здоров’я

Учень / учениця:

- ставить перед собою мету споживати корисні продукти, складає їхній перелік [2 СЗО 3-2.3-5];

- використовує раціонально кишенькові гроші [2 СЗО 3-2.3-6]

 

Визнає важливість помірності у споживанні послуг та продукції

Учень / учениця:

- пояснює значення грошей та матеріальних цінностей [2 СЗО 3-4.5-3];

- пояснює, що не всі потреби можна задовольнити через обмеженість ресурсів [2 СЗО 3-4.5-4];

- планує витрати кишенькових грошей [2 СЗО 3-4.5-5]

 

Розпізнає здорову етичну поведінку (сумлінність, справедливість, чесність, відповідальність, відвагу, відданість) та наслідує її

Учень / учениця:

- пояснює, ознаки здорової етичної поведінки [2 СЗО 3-1.4-4];

- пояснює правила ощадного використання природних ресурсів (наприклад, збирання та утилізації сміття, зокрема харчових відходів, збереження водних ресурсів) [2 СЗО 3-1.4-5];

- дотримується правил етичної поведінки під час спілкування з однолітками та дорослими в різних життєвих ситуаціях [2 СЗО 3-1.4-6];

- пояснює, чому людині потрібна доброчинність [2 СЗО 3-1.4-7];

- пояснює важливість добрих учинків для людини та довкілля [2 СЗО 3-1.4-8];

- пояснює, якою має бути підприємлива людина [2 СЗО 3-1.4-9];

- пояснює, чому важливо поважати чужу власність [2 СЗО 3-1.4-10]

 

Упорядковує власне навчання відповідно до своїх потреб та рекомендованих умов

Учень / учениця:

- пояснює важливість навчання у школі для власного добробуту [2 СЗО 3-4.1-3];

- організовує робоче місце для навчання з урахуванням умов у школі та вдома [2 СЗО 3-4.1-4];

- дотримується оптимального режиму дня [2 СЗО 3-4.1-5]

 

Уважно слухає, запитує про потреби інших осіб та висловлюється так, щоб не образити інших осіб

Учень / учениця:

- об’єднується з іншими дітьми у групу для навчання та гри [2 СЗО 3-4.4-6];

- виконує запропоновану роль у мікрогрупі (команді), погоджуюсь із рішенням команди [2 СЗО 3-4.4-7];

- пояснює важливість дотримання меж особистого фізичного простору.[2 СЗО 3-4.4-8]

 

Розрізняє, до кого і як звернутися за допомогою; описує приклади такої діяльності

Учень / учениця:

- розрізняє потреби близьких людей та друзів [2 СЗО 3-1.3-5];

- звертається за підтримкою до осіб, яким довіряє [2 СЗО 3-1.3-6];

- розрізняє ситуації, коли він / вона або інші люди потребують допомоги [2 СЗО 3-1.3-7]

 

Пояснює важливість навчання у школі для свого життя та добробуту; планує свій день (навчальний та вихідний)

Учень / учениця:

- розповідає, як від власного ставлення до навчання залежить його / її успіх і добробут в майбутньому [2 СЗО 3-4.6-3];

- визначає послідовність кроків для виконання навчального, ігрового чи дослідного завдання, напр. щодо здорового способу життя свого / родини [2 СЗО 3-4.6-4];

- планує свій вихідний день з урахуванням умов та можливостей [2 СЗО 3-4.6-5];

- розрізняє різні професії та пояснює важливість навчання для їх опанування [2 СЗО 3-4.6-6]

 

Виконує різні ролі в групі, пояснює у чому цінність спільної роботи

Учень / учениця:

- зголошується до виконання різних ролей у грі, навчанні, спільних проектах [2 СЗО 3-4.7-1];

- ініціює спільні справи, ігри, розваги [2 СЗО 3-4.7-2];

- описує цінність створеного разом [2 СЗО 3-4.7-3]

 

Пропонований зміст

 

Культура споживання.

Що таке добробут?

Потреби людини (помірні і надлишкові).

Помірність у споживанні.

Гроші, матеріальні цінності, кишенькові гроші.

Очікування, потреби та економічні реалії своєї сім’ї.

Вибір одягу та корисних для здоров’я продуктів.

Знаки, символи, попередження щодо продуктів харчування та промислових продуктів.

Вплив реклами на вибір продуктів.

Ощадність використання природних ресурсів.

Підприємливість.

Риси підприємливої людини.

Створення цінності.

Співпраця у грі, навчальних і життєвих ситуаціях.

Планування вихідного дня.

Уміння вчитися.

Важливість власного навчання у школі.

Розпорядок дня школяра.

Робоче місце школяра і його впорядкування.

Кроки для виконання навчальних, ігрових та дослідницьких завдань.

Навчання і відпочинок.

Доброчинність.

Ознаки етичної поведінки.

Ситуації, коли інші люди потребують допомоги. Важливість добрих учинків для людини

 


 

Громадянська та історична освітня галузь

Пояснювальна записка

Освітню програму громадянської та історичної освітньої галузі створено на основі Державного стандарту початкової освіти.

Метою громадянської та історичної освітньої галузі для загальної середньої освіти є створення умов для формування в учня / учениці початкової школи власної ідентичності та готовності до змін через усвідомлення своїх прав і свобод, осмислення зв’язків між історією і теперішнім життям; плекання активної громадянської позиції на засадах демократії та поваги до прав людини, набуття досвіду співжиття за демократичними процедурами.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями громадянської та історичної освіти у початковій школі є:

• здобуття знань про сучасність і минуле своєї родини, місцевої громади, Батьківщини, людства, формування відповідного віковим можливостям розуміння змісту пам’ятних для себе та для громадян України  подій;

• сприяння початковому усвідомленню власної гідності, цінності свободи і прав людини, своєї належності до родини, місцевої та шкільної громад, українського народу, вироблення відповідального ставлення до власної діяльності  та діяльності інших;

• формування умінь орієнтуватися в історичному часі та соціальному просторі, знаходити та опрацьовувати доступну для себе суспільну інформацію, пояснювати її зміст та передавати породжені нею враження і думки;

• удосконалення набутих дітьми в дошкільному віці позитивних моделей поведінки у громадських місцях та опанування нових, пов’язаних із діяльністю школяра / школярки;

• розвиток здатності обстоювати власну думку та приймати інших, вирізняти вияви нерівності, несправедливості та дискримінації;

• створення умов для набуття успішного досвіду конструктивної взаємодії та громадянської поведінки, формування емоційно-ціннісного компоненту громадянської культури особистості.

Для формування ідентичності та громадянської компетентності учнів програма пропонує опановувати потрібні для цього знання і вміння, виробляти навички громадянської поведінки та виховувати громадянські чесноти в межах таких змістових ліній: «Я – Людина», «Я серед людей», «Моя культурна спадщина», «Моя шкільна і місцева громади», «Ми – громадяни України. Ми – європейці».

Змістова лінія «Я – Людина» передбачає залучення учня / учениці до опрацювання та використання для самоідентифікації елементарної інформації про людину як унікальну у Всесвіті істоту, яка творить себе як особистість, формує свій характер і розвиває цінні якості у процесі пізнавальної і трудової діяльності. Навчання в межах цієї змістової лінії сприяє самопізнанню учнів, усвідомленню власних потреб, уподобань, здібностей та інтересів, заохочує обирати цілі особистісного зростання (бути відповідальним, чесним тощо), допомагає початковому усвідомленню гідності та неповторності будь-якої людини.

Змістова лінія «Я серед людей» забезпечує усвідомлення  ролі зв’язків, які існують між людьми, значення рідні, друзів, приятелів, спільнот, з якими дитина себе ідентифікує. Навчання в межах цієї змістової лінії сприяє набуттю досвіду громадянської поведінки та свідомому виборові норм і моделей поведінки, часто за певними взірцями.

Змістова лінія «Моя культурна спадщина» дає змогу учнівству усвідомити свою вкоріненість у національну, а також рідну за етнічним походженням культуру, в європейську цивілізацію. Учні/ учениці отримують можливість дослідити місцеві пам’ятки, пізнати традиції та минуле своєї родини, рідної етнічної групи, нації. Навчання в межах цієї змістової лінії сприяє розумінню значущості та різноманітності культурних надбань людства, формуванню умінь пізнавати минуле.

Змістова лінія «Моя шкільна і місцева громади» забезпечує розуміння учнем/ ученицею базових норм шкільного та місцевого громадського життя, дає йому/ їй змогу посильно долучатися до їх відтворення та модернізації. Пізнання шкільних і місцевих традицій, ознайомлення з громадянськими вчинками земляків, діяльністю шкільної адміністрації, місцевих органів влади та добровільних асоціацій, зорієнтованих на громадські справи, сприяє набуттю учнями первинного досвіду громадянської дії, демократичної поведінки та конструктивної взаємодії, впливає на формування емоційно-ціннісного компонента громадянської культури дитини. Навчання в межах цієї змістової лінії забезпечує вироблення вмінь висловлювати та обстоювати свою думку та приймати інших, висувати власні ініціативи, планувати й організовувати посильні для дітей молодшого шкільного віку громадські справи.

Змістова лінія «Ми – громадяни України. Ми – європейці» дає учневі / учениці елементарні уявлення про національну символіку та державні атрибути України, націю (народ), державу, політику, владу, ключові події в історії України, підводить до прийняття демократичних цінностей та ідей євроатлантичної інтеграції Батьківщини. У межах цієї змістової лінії на прикладі відомих історичних постатей та національних героїв школярі усвідомлюють цінності патріотизму, активної громадянської позиції, самоповаги та ін.

Змістові лінії громадянської та історичної освітньої галузі у початковій школі мають бути реалізовані оптимальними для кожного елементу змісту та навчальної цілі інтерактивними методами, із використанням інформаційних технологій.

Результати навчання і пропонований зміст

1 – 2 класи

Обов’язкові результати навчання

Очікувані  результати навчання

 

1

2

  1. Змістова лінія «Я – Людина»

Описує себе, свій характер, захоплення, якими вирізняється від інших осіб

Учень / учениця:

- розмірковує, якими рисами характеру має володіти людина і чому [2 ГІО 1-6.1-1];

- аналізує свою поведінку, уподобання, виділяючи риси, якими вирізняється з-посеред інших і які надають йому / їй неповторності [2 ГІО 1-6.1-2];

- досліджує і представляє (на прикладі однолітків і родини) неповторність кожної людини, беручи до уваги зовнішність, поведінку, характер, уподобання тощо [2 ГІО 1-6.1-3]

 

Встановлює послідовність подій (раніше/пізніше, до/після, давно/ недавно); пояснює, як і чому люди визначають час

 

Учень / учениця:

- пояснює (спираючись на власний досвід і думки старших), навіщо людині знати точний час; бути пунктуальним / -ою у школі й удома [2 ГІО 1-1.1-1]

Описує послідовність етапів розвитку людини; намагається пояснити, як події пов’язані між собою

Учень / учениця:

- пояснює, що означає вислів «бути людиною» [2 ГІО 1-1.2-1];

- пояснює, як змінюється людина впродовж життя [2 ГІО 1-1.2-2];

- описує, як змінюються умови життя людини [2 ГІО 1-1.2-3]

 

Розповідає про себе, свою родину та інших осіб

Учень / учениця:

- розповідає про літературні персонажі / історичні постаті, на яких хотів би / хотіла б бути схожою [2 ГІО 1-4.2-1];

- складає перелік чеснот / рис характеру, якими володіє літературний персонаж чи історична постать [2 ГІО 1-4.2-2];

- пояснює, що можна, а чого не можна розповідати про себе незнайомим людям, добирає приклади на користь свого твердження [2 ГІО 1-4.2-3]

 

Пропонований зміст

 

Я – Людина. Що означає бути Людиною. Моє ім’я, звідки воно взялося (право на ім’я). Моє зовнішнє та внутрішнє «Я» (фізичні ознаки, почуття, думки). Я – неповторний / неповторна.

 

Я – особистість. Досліджую свої можливості. Виявляю мої вподобання. Аналізую свої звички. Визначаю свої знання та вміння. Описую мій характер (окремі риси, на вибір учня / учениці ). Мій особистий простір (спрощено).

 

Зі мною змінюється мій світ. Як я росту. Що я пам’ятаю. Навіщо я пізнаю. Чому я дію. Про що я мрію. Кола спілкування.

 

Я – дитина Чи діти відрізняються від дорослих? Що означає «бути дорослим»? Які у людей є бажання і потреби. Навіщо я навчаюся. Чого хоче кожна людина (віднаходимо спільні та індивідуальні цінності)

 

  1. Змістова лінія «Я серед людей»

1

2

Висловлює свої вподобання; виокремлює фрази та/або дії, які вразили; обмірковує вплив своїх слів та/або дій на думку інших осіб

Учень / учениця:

- розповідає про свої зацікавлення, пояснює, як йому / їй подобається проводити дозвілля [2 ГІО 2-5.1-1];

- описує, які книжки / фільми / ігри він / вона любить і чому? [2 ГІО 2-5.1-2];

- пояснює, чому кожен може мати свої вподобання [2 ГІО 2-5.1-3]

 

Пояснює важливість співпраці у групі; разом з іншими особами визначає послідовність виконання завдань; виконує різні ролі в групі

Учень / учениця:

- пояснює, чому люди перебувають разом, взаємодіють [2 ГІО 2-7.2-1];

- залучає людей, зокрема й тих, які відрізняються від нього / неї, до спілкування, гри, навчання [2 ГІО 2-7.2-2];

- надає допомогу тим, хто її потребує, і висловлює вдячність за підтримку [2 ГІО 2-7.2-3];

- уважно вислуховує думку співрозмовника, висловлює свій погляд, шануючи гідність інших [2 ГІО 2-7.2-4]

 

Пояснює свої обов’язки в сім’ї,  школі; дотримується правил поведінки, що засвідчують повагу до інших осіб; звертається за допомогою до старших у разі, коли його або інших осіб ображають

Учень / учениця:

- переконує у важливості поваги до інших, спираючись на власний досвід і доступні джерела (почуте, прочитане) [2 ГІО 2-6.2-1];

- пояснює, до кого можна звернутися по допомогу, якщо когось ображають або принижують [2 ГІО 2-6.2-2];

- обстоює думку, що не треба замовчувати негідної поведінки інших [2 ГІО 2-6.2-3]

 

Розпізнає вчинки і слова, які можуть підтримати або образити; поважає різноманітність, справедливо ставиться до інших осіб

Учень / учениця:

- моделює ситуації / грає рольові ігри, у яких підтримує та підбадьорює інших [2 ГІО 2-6.3-1];

- розпізнає ситуації (із казок, оповідань, власного досвіду), у яких хтось зазнав образ, пояснює, як діяти в таких ситуаціях [2 ГІО 2-6.3-2];

- встановлює, що, попри неповторність кожного, всі люди рівні, бо вони – люди [2 ГІО 2-6.3-3];

- висловлює припущення, чому люди стають товаришами, однодумцями, друзями / опонентами, супротивниками, ворогами [2 ГІО 2-6.3-4]

 

Збирає інформацію та розповідає про свою родину, однокласників, Україну; пояснює, що означає бути членом родини, громади, класу; долучається до родинних і національних традицій, пояснює їх значення для себе

Учень / учениця:

- пояснює, які почуття пов’язують його / її з близькими людьми, висловлює припущення про те, чим вони зумовлені [2 ГІО 2-7.1-1];

- описує узвичаєні правила життя своєї сім’ї / класу, пояснює їхнє значення для себе [2 ГІО 2-7.1-2];

- описує й обмірковує свої права й обов’язки в сім’ї, класі [2 ГІО 2-7.1-3]

 

Досліджує об’єкти загального користування у своїй місцевості; дотримується правил поведінки під час гри, прогулянки і відпочинку

Учень / учениця:

- дотримується встановлених в освоєному громадському просторі (у школі, парку, на дитячому майданчику тощо) правил [2 ГІО 2-2.3-1];

- пояснює, чому потрібно дотримуватися встановлених правил [2 ГІО 2-2.3-2]

 

Розрізняє теперішнє,

минуле і майбутнє

(було — є — буде)

Учень / учениця:

- встановлює, чим його / її дитинство відрізняється від дитинства старших родичів [2 ГІО 2-1.3-1];

- описую різницю між дитинством сучасних дітей та у минулому ( одяг, іграшки, заняття тощо) [2 ГІО 2-1.3-2];

- пояснює, що життя кожного покоління відрізняється від життя іншого [2 ГІО 2-1.3-3];

- зауважує і виокремлює зміни, які відбулися у його / її правах (напр., звичаї в школі колись і тепер) [2 ГІО 2-1.3-4]

 

Пояснює, де може знайти потрібну інформацію; виявляє основний зміст джерела інформації; розпитує старших людей про минуле

Учень / учениця:

- формулює запитання до батьків, інших родичів про історію родини і передає в різних формах цю інформацію [2 ГІО 2-3.1-1];

- розпитує старших людей про минуле [2 ГІО 2-3.1-2]

 

Пропонований зміст

 

Я і родина. Що поєднує родину? Скільки нас у родині: склад, роль та місце кожного. Право дитини на життя в родині, любов та піклування. Обов’язки батьків щодо дітей. Обов’язки дітей у сім’ї. Неправомірність насильства батьків (опікунів) над дітьми і одне до одного. Сироти та «діти вулиці»: хто вони?

 

Мій рід. Схема роду. Покоління. Предки і нащадки. Дитинство наших предків. Про що розповідає родове прізвище. Родинні свята і традиції. Родинні реліквії. Якого я роду: зв’язок поколінь.

 

Моє близьке оточення. Хто мені друг / подруга, а хто приятель /-ка? Чому довіряють другові/ подрузі: приклади щирості, розуміння та підтримки у стосунках. Як виникає приязнь: приклади привітного ставлення, відкритого спілкування, взаємоповаги.

Товариші у справі (партнери): однокласники, учителі та інші. Знайомство. Коли двоє – пара. Працюємо гуртом (у групі). Ми – одна команда. Як досягнути згоди: правила взаємодії.

 

Люди навколо мене. Чим та як люди об’єднані у суспільстві. Що можна дізнатися, не знайомлячись: навчальне дослідження (людина у формі, школяр, спеціаліст, який надає послуги, українець тощо). Як сприймати тих, кого не знаєш? (Спрощено про багатоманітність людського суспільства, толерантність, свободу та гідність людини.)

 

Я у громадському просторі. Приватний простір і громадські місця: у чому відмінність. Правила поведінки у громадських місцях, які я відвідую (у крамниці, парку, на дитячому майданчику тощо).

 

Людина у світі правил. Які існують правила? Чому люди дотримуються правил. Правила доброчинності. Люди – різні, але всі ми – рівні. Види дискримінації (на прикладах). Негідні (аморальні) вчинки. Як протидіяти негідним учинкам?

 

  1. Змістова лінія «Моя культурна спадщина»

 

1

2

Встановлює послідовність подій (раніше/пізніше, до/після, давно/ недавно); пояснює, як і чому люди визначають час

Учень / учениця:

- встановлює, спираючись на власний досвід і думки старших, коли відбувалися відомі історичні події та жили визначні особи (раніше / пізніше, до / після, давно / недавно) [2 ГІО 3-1.1-2]

Орієнтується у близькому до місця проживання та освоєному людьми середовища

Учень / учениця:

- оглядає та описує пам’ятки культури рідної місцевості, відображає їх різними мистецькими засобами (напр., малює, ліпить, співає, шукає приклади он-лайн тощо) [2 ГІО 3-2.1-1];

- дотримується належних правил поведінки в місцях пам’яті, пояснює ці правила [2 ГІО 3-2.1-2];

- виявляє повагу до померлих, вшановує героїв і жертв трагедій або злочинів проти людства [2 ГІО 3-2.1-3]

 

Показує, як природа дає людям засоби до існування; описує зміни, які спостерігає у знайомому просторі, пов’язані з людською діяльністю

Учень / учениця:

- пояснює, чому природа важлива для людини [2 ГІО 3-2.2-1];

- визначає, що дає природа людині [2 ГІО 3-2.2-2];

- визначає окремі зміни у ландшафті / краєвиді, пов’язані з діями людей [2 ГІО 3-2.2-3];

- пояснює, чому зберігати природу – обов’язок кожного [2 ГІО 3-2.2-4]

 

Досліджує об’єкти загального користування у своїй місцевості; дотримується правил поведінки під час гри, прогулянки і відпочинку

Учень / учениця:

- довідується (із легенд, від старших людей) про походження місцевих назв населених пунктів і географічних об’єктів [2 ГІО 3-2.3-3];

- пояснює потребу дотримання правил у громадських місцях та під час спільних заходів, протидіє (залучаючи дорослих) їх порушенню [2 ГІО 3-2.3-4]

 

Збирає інформацію та розповідає про свою родину, однокласників, Україну; пояснює, що означає бути членом родини, громади, класу; долучається до родинних і національних традицій, пояснює їх значення для себе

Учень / учениця:

- долучається до підтримання родинних і шкільних традицій, бере участь у громадських урочистостях тощо; пояснює їхнє значення для себе [2 ГІО 3-7.1-4];

- виготовляє доступні атрибути до свят та урочистостей [2 ГІО 3-7.1-5];

- бере участь у мистецьких (наприклад, театральних) акціях [2 ГІО 3-7.1-6]

Виокремлює незрозумілі слова і за допомогою дорослих встановлює їх зміст; придумує назву твору, що відображає його зміст

Учень / учениця:

- вдумливо читає короткі історичні оповідання, легенди, міфи тощо [2 ГІО 3-4.1-1];

- придумує назву до коротких текстів дитячої літератури [2 ГІО 3-4.1-2];

- виокремлює незрозумілі слова з усних та писемних текстів дитячої літератури [2 ГІО 3-4.1-3];

- запитує про значення незрозумілого слова в дорослих або довідується про це за допомогою цифрового пристрою (пошуковика) [2 ГІО 3-4.1-4]

 

Пропонований зміст

 

Спадок відомих українців. Суспільне визнання: розмова про те, як його здобувають. Меморіальні образи України.

Хто такі герої ( на прикладах із національної історії)? Вшанування героїв і жертв: обговорення правил поведінки. Мої герої та їхні вчинки (персонажі книжок, мультфільмів, кінофільмів, батьки, інші родичі, знайомі).

 

Визначні події. Події – результат людської діяльності. Як події стають визначними. Як мої близькі пам’ятають визначні події? День, коли відзначають подію. Наші шкільні (класні) свята. Дні пам’яті та пам’ятники (у близькому довкіллі).

 

Мій спадок. Про що розповідають нам пам’ятки природи та культури? Пам’ятки культури рідної місцевості. Про що може повідомити назва?

 

  1. Змістова лінія «Моя шкільна та місцева громади»

 

1

2

Пояснює, де може знайти потрібну інформацію; виявляє основний зміст джерела інформації; розпитує старших людей про минуле

 

Учень / учениця:

- розповідає про видатних історичних осіб / сучасників / сучасниць, чиї життя і діяльність пов’язані з місцевою громадою [2 ГІО 4-3.1-3]

Пояснює свої обовязки в сімї, школі; дотримується правил поведінки, що засвідчують повагу до інших осіб; звертається за допомогою до старших у разі, коли його або інших осіб ображають

 

Учень / учениця:

- розповідає про свої права і обов’язки як учасника / -ці шкільної та місцевої громад, пояснює важливість цих прав і обов’язків [2 ГІО 4-6.2-4]

 

Домовляється з однокласниками про доброчесні правила взаємодії, дотримується досягнутих домовленостей, пояснює, чому це важливо

Учень / учениця:

- виробляє (з однокласниками) доброчесні правила взаємодії, переконує, що вони потрібні [2 ГІО 4-8.1-1];

- дотримується домовленостей [2 ГІО 4-8.1-2];

- добирає приклади із власного досвіду, які свідчать про його / її відповідальне ставлення до обов’язків як члена шкільної та місцевої громад [2 ГІО 4-8.1-3]

 

Розповідає про свої успіхи, успіхи класу, своєї родини; розповідає про свої проблеми, обирає варіанти їх розв’язання; долучається до корисних справ у родині, класі, школі

Учень / учениця:

- обговорює проблеми класу, які його / її турбують, обирає один із варіантів їх розв’язання [2 ГІО 4-8.2-1];

- з’ясовує, що він / вона може робити для однокласників, шкільної спільноти; робить відповідні пропозиції на зборах класу [2 ГІО 4-8.2-2]

 

Пропонований зміст

 

Шкільна громада. Громада і гурт: спільне та відмінне (спрощено). Мої права у школі. Доброчесність. Обов’язки учня перед шкільною громадою. Самоврядні органи класної громади: повноваження і відповідальність. Вироблення правил співпраці у класі.

Місцева громада. Походження назви населеного пункту, розташування, славні події з життя громади. Відомі земляки. Громадська активність (на прикладах)

 

  1. Змістова лінія «Ми – громадяни України. Ми – європейці»

1

2

Розповідає про Україну як про свою Батьківщину, розпізнає державні символи України, шанобливо ставиться до них

Учень / учениця:

- представляє загальні відомості про Україну [2 ГІО 5-8.3-1];

- розпитує дорослих (родичів) про сучасне громадське життя та минуле України [2 ГІО 5-8.3-2];

- розпізнає державні символи України, шанобливо ставиться до них [2 ГІО 5-8.3-3];

- розповідає про державний прапор України, її герб [2 ГІО 5-8.3-4];

- співає державний гімн України [2 ГІО 5-8.3-5];

- розповідає про День Незалежності України і традиції його святкування в родині / громаді / країні [2 ГІО 5-8.3-6];

- розповідає про найважливіші державні свята України [2 ГІО 5-8.3-7];

- дотримується встановлених правил поведінки під час проведення державних свят [2 ГІО 5-8.3-8]

 

Запитує про те, що зацікавило; знаходить відповіді на запитання; виокремлює в джерелі інформацію про відому особу/подію

Учень / учениця:

- знаходить (у дитячих художніх творах) приклади патріотизму і людяності [2 ГІО 5-3.2-1];

- розповідає про видатних українців, описує їхню важливість для України [2 ГІО 5-3.2-2];

- ставить запитання, які допомагають більше дізнатися про важливу для України подію чи особу [2 ГІО 5-3.2-3]

 

Пропонований зміст

 

Моя Батьківщина. Що таке Батьківщина? Атрибути Української держави: назва, прапор, герб, гімн, столиця, офіційна державна мова, валюта. День Незалежності України. Найважливіші державні свята. День захисника України. Конституція України (спрощено). 

 

Україна: сторінки історії. Захисники Батьківщини (сучасні українські воїни (зокрема «кіборги» Донецького аеропорту, Герої України та ін.), герої Другої світової війни, козаки та ін.). Історичні особистості України: приклади патріотизму та людяності особи.

 

Україна – європейська держава. Україна та її сусіди (оглядово)

 

     


 

Мистецька освітня галузь

 

Пояснювальна записка

 

Освітню програму цієї галузі створено на основі Державного стандарту початкової освіти.

Метою навчання мистецтва для загальної середньої освіти є формування культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті; плекання пошани до національної і світової мистецької спадщини.

 

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями навчання мистецтва у початковій школі є:

 

       збагачення духовного світу учня / учениці під час сприймання мистецтва та художньої творчості; виховання шани до національної і світової культурної спадщини;

       набуття досвіду творення художніх образів через опанування елементарними мистецькими вміннями; розвиток загальних і спеціальних мистецьких здібностей;

       розкриття творчого потенціалу особистості; стимулювання художньо-образного мислення, художніх інтересів; виховання естетичного смаку; сприяння творчому самовияву та розвитку індивідуального стилю учня / учениці через мистецтво;

       розвиток уміння інтерпретувати твори мистецтва, висловлювати враження та особистісне ставлення до них; засвоєння початкових знань про види мистецтва, особливості їхньої художньо-образної мови, зокрема у взаємозв’язках;

       формування вміння презентувати й оцінювати власну творчість, плекання потреби у самовдосконаленні;

       формування вміння взаємодіяти з іншими через мистецтво, виявляти зв’язки мистецтва з природним і соціокультурним середовищем;

       виховання здатності застосовувати мистецтво для отримання задоволення та емоційного самопізнання.

Реалізація поставленої мети та завдань здійснюється за змістовими лініями: «Художньо-практична діяльність», «Сприймання та інтерпретація мистецтва», «Комунікація через мистецтво», які окреслюють рамкову модель досягнення загальних цілей мистецької освітньої галузі.

Змістова лінія «Художньо-практична діяльність» націлює на розвиток креативності та мистецьких здібностей учнів через практичне засвоєння основ художньої мови різних видів мистецтва та способів художньо-творчого самовияву. Ця змістова лінія реалізується через формування в учнів умінь застосовувати різні виражальні засоби для творення художніх образів, імпровізування та естетичного перетворення довкілля, а також формування уявлень про можливість і способи впливати на емоційний стан завдяки мистецькій діяльності.

Змістова лінія «Сприймання та інтерпретація мистецтва» спрямована на пізнання цінностей, що несуть твори мистецтва. Її реалізація передбачає розвиток емоційної сфери учнів, збагачення естетичного досвіду, формування в них умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати, оцінювати мистецтво, виявляючи до нього емоційно-ціннісне ставлення, а також формування уявлень про можливість і способи впливати на свій емоційний стан завдяки сприйманню творів мистецтва.

Реалізація змістової лінії «Комунікація через мистецтво» націлена на соціалізацію учнів через мистецтво, усвідомлення ними свого «Я» (своїх мистецьких можливостей). Змістова лінія передбачає формування в учнів умінь презентувати себе і свої досягнення, критично їх оцінювати, взаємодіяти з іншими через мистецтво у середовищі, зокрема в різних культурно-мистецьких заходах, обговореннях тощо.

Мистецька освітня галузь може реалізуватися через інтегровані предмети або предмети за окремими видами мистецтва: наприклад, музичне мистецтво, образотворче мистецтво тощо за умови реалізації упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі.

 

Результати навчання і пропонований зміст

1 – 2-й класи

Обов’язкові результати навчання

Очікувані результати навчання

 

 

1

2

 

1.      Змістова лінія «Художньо-практична діяльність»

 

Творить відомими художніми засобами і способами

Учень / учениця:

- співає вокальні вправи, дитячі пісні (зокрема музичний фольклор) у відповідному настрої, характері, темпі, динаміці [2 МИО 1-1.1-1];

- дотримується правил співу [2 МИО 1-1.1-2];

- грає в ансамблі прості композиції (трикутники, бубни, барабан, сопілка, ксилофон тощо) [2 МИО 1-1.1-3];

- обирає тембр інструменту (трикутники, бубни, барабан, сопілка, ксилофон тощо) для передавання відповідного образу [2 МИО 1-1.1-4];

- орієнтується в нотному записі (нотний стан, скрипковий ключ, розмір, такт, ноти в межах І октави, тривалості звуків – ціла, половинна, чверть, восьма) [2 МИО 1-1.1-5];

- відтворює прості ритмічні послідовності (створені з половинних, четвертних та восьмих тривалостей), зокрема у різних темпах [2 МИО 1-1.1-6];

- виконує прості площинні (двовимірні) живописні та графічні зображення; прості об’ємні композиції [2 МИО 1-1.1-7];

- використовує у живописній роботі хроматичні і ахроматичні кольори; утворює з основних кольорів – похідні [2 МИО 1-1.1-8];

- створює хроматичну й ахроматичну графічну композицію, використовуючи лінії, крапки та плями [2 МИО 1-1.1-9];

- складає та розташовує на площині (у просторі) окремі елементи зображень (форм) у просту, зокрема орнаментальну, композицію (графічну, живописну, декоративну, обємну) [2 МИО 1-1.1-10];

- відповідно до задуму, обирає положення формату аркуша (вертикальний, горизонтальний) [2 МИО 1-1.1-11];

     - використовує усю площину аркуша для створення композиції [2 МИО 1-1.1-12];

- користується художніми засобами та матеріалами, палітрою, пензлями, стеками, ножицями тощо [2 МИО 1-1.1-13];

- конструює прості композиції з художніх, природних та інших підручних матеріалів [2 МИО 1-1.1-14];

- дотримується правил техніки безпеки [2 МИО 1-1.1-15];

- виконує нескладні ролі (зокрема «пісні в ролях»), етюди-наслідування, перевтілюючись у різних персонажів [2 МИО 1-1.1-16];

- вправляється над інтонацією мовлення, чіткістю дикції, виразністю міміки і жесту [2 МИО 1-1.1-17];

- дотримується загальноприйнятих правил поведінки в закладах культури та мистецтва (театрі, музеї тощо) [2 МИО 1-1.1-18];

- виконує елементарні танцювальні рухи під музику; рухається в ритмі і темпі музики, узгоджує свої рухи з музичним супроводом (співом) [2 МИО 1-1.1-19]

 

 

Експериментує, використовуючи відомі техніки художньо-творчої діяльності, звуками, ритмами, рухами, лініями, кольорами, формами, матеріалами тощо для створення художніх образів

Учень / учениця:

- придумує образи (фантазує) та виражає задумане знайомими засобами художньої виразності [2 МИО 1-1.2-1];

- імпровізує голосом (музичні, мовленнєві інтонації), засобами пантоміми (міміка, жести), на музичних інструментах (трикутники, бубни, барабан, маракаси тощо) [2 МИО 1-1.2-2];

- створює варіанти ритмічного супроводу до пісні [2 МИО 1-1.2-3];

- експериментує з кольорами, лініями, формами тощо [2 МИО 1-1.2-4]

 

 

Спостерігає за навколишнім світом, фіксує за допомогою вчителя цікаві явища як ідеї для творчості; допомагає прикрасити місце, де навчається, живе

 

Учень / учениця:

- спостерігає за довкіллям, за допомогою вчителя/вчительки фіксує цікаві, незвичайні явища [2 МИО 1-1.3-1];

- створює елементи композиції / декору для оформлення середовища, в якому живе і навчається, використовує побачене і почуте в художньо-практичній діяльності [2 МИО 1-1.3-2]

 

 

Визначає серед творів і видів художньо-творчої діяльності ті, що подобаються; ділиться емоціями від сприйняття мистецьких творів; творить для власного задоволення

 

Учень / учениця:

- вирізняє види мистецької діяльності, які поліпшують його / її настрій [2 МИО 1-3.4-1];

- описує свої емоції від сприймання мистецьких творів [2 МИО 1-3.4-2];

- обирає вид художньої творчості за своїми вподобаннями [2 МИО 1-3.4-3]

 

 

 

Пропонований зміст

 

Спів (співацька постава, дихання, інтонація, дикція).

Гра на музичних інструментах: створення варіантів ритмічного супроводу до пісні, ритмічних послідовностей тощо.

Імпровізації голосом, пластикою, на музичних інструментах.

Відтворення рухами характеру, темпу, ритму музики.

Інсценізація пісень, створення театралізованих образів.

Ознайомлення з нотною грамотою.

Малювання графічними матеріалами, фарбами.

Використання різних ліній, плям, форм, кольорів та їх відтінків для створення візуальних образів.

Розміщення зображень на аркуші, у просторі, компонування елементів композиції (площинна, об’ємна).

Дослідження довкілля, виявлення цікавих, незвичайних об’єктів для створення художніх образів.

Вирізування, конструювання з паперу та інших підручних матеріалів.

Робота з природними матеріалами.

Елементарна стилізація форм оздоблювальних елементів різних видів декоративно-прикладного мистецтва (народна іграшка, розпис, витинанка, писанка тощо).

Ліплення з пластичних матеріалів різними (простими) прийомами і способами.

Прикрашання місця, де навчається, живе.

Організація робочого місця.

Дотримання охайності та правил техніки безпеки.

Інсценізація (виконання нескладних ролей), етюди-наслідування.

Відтворення елементарних танцювальних елементів.

Імпровізації засобами пантоміми (міміка, жести).

Використання видів мистецької діяльності для задоволення та поліпшення емоційного стану

 

 

2.      Змістова лінія «Сприймання та інтерпретація мистецтва»

 

 

1

2

 

Сприймає твори різних видів мистецтва і проявляє емоційно-ціннісне ставлення до них у різний спосіб  (словами, рухами, мімікою, лініями, кольорами тощо)

 

Учень / учениця:

- сприймає твір мистецтва та висловлює враження, добираючи із запропонованих слова, співзвучні з власними емоціями [2 МИО 2-2.1-1];

- порівнює музичні та візуальні образи, твори мистецтва та явища довкілля [2 МИО 2-2.1-2];

- відтворює емоційні враження від твору мистецтва різними відомими засобами та способами (рухами, мімікою, лініями, кольорами тощо) [2 МИО 2-2.1-3]

 

 

Розрізняє види мистецтва (музичне, образотворче, театральне, хореографічне тощо) і розпізнає притаманні їм засоби виразності

Учень / учениця:

- розрізняє види мистецтва (музичне, образотворче, театральне, танцювальне, екранні) [2 МИО 2-2.2-1];

- характеризує мелодію [2 МИО 2-2.2-2];

- визначає темп (повільно, помірно, швидко); регістр (високий, середній, низький), динаміку (гучно, тихо), тембр (звучання хору та оркестру, окремих музичних інструментів (сопілка, бубон, барабан, скрипка, бандура, фортепіано тощо) [2 МИО 2-2.2-3];

- розпізнає прості художні матеріали, якими виконана учнівська творча робота (кольорові олівці, фломастери, акварель, гуаш, пластилін тощо) [2 МИО 2-2.2-4];

- визначає гаму (тепла, холодна, мішана) творів мистецтва та учнівських робіт [2 МИО 2-2.2-5];

- розрізняє види театру (ляльковий, музичний, драматичний) та кінематографу (кінофільм, мультфільм) [2 МИО 2-2.2-6]

 

 

Визначає серед творів і видів художньо-творчої діяльності ті, що подобаються; ділиться емоціями від сприйняття мистецьких творів; творить для власного задоволення

 

Учень / учениця:

- вирізняє (із запропонованих) твори мистецтва, що змінюють або передають його / її настрій [2 МИО 2-3.4-4]

 

Пропонований зміст

 

Сприймання творів різних видів мистецтва.

Виявлення та характеристика вражень, емоцій, які вони викликали.

Визначення засобів виразності твору.

Порівняння природних форм, образів довкілля з їх художнім (декоративним) трактуванням.

Ознайомлення з деякими видами театру (ляльковий, музичний, драматичний), кіномистецтва (кінофільм, мультфільм).

Використання творів різних видів мистецтва для отримання задоволення та поліпшення емоційного стану

 

 

3.      Змістова лінія «Комунікація через мистецтво»

 
 

1

2

 

Оцінює власну творчість за визначеними орієнтирами; пояснює, наскільки вдалося втілити свій задум

 

Учень / учениця:

- порівнює власний задум із його втіленням [2 МИО 3-3.1-1];

- описує, що вдалося чи не вдалося втілити [2 МИО 3-3.1-2];

- пояснює власні досягнення в художньо-творчій діяльності [2 МИО 3-3.1-3]

 

Презентує створені художні образи  у зрозумілий спосіб, пояснюючи створене

Учень / учениця:

- презентує результати власної творчості (співає пісні, виконує танцювальні рухи, демонструє власні роботи з образотворчого мистецтва тощо) [2 МИО 3-3.2-1];

- вербально описує свій творчий задум [2 МИО 3-3.2-2]

 

 

Бере участь у колективній творчій діяльності, дотримується правил творчої співпраці; ділиться з іншими особами враженнями від сприйняття мистецтва та творчої діяльності

Учень / учениця:

- виявляє (з допомогою вчителя / вчительки) інформацію, отриману від сприймання творів мистецтва [2 МИО 3-3.3-1];

- ділиться враженнями від творів різних видів мистецтва [2 МИО 3-3.3-2];

- бере участь у колективному виконанні творчого задуму – у народних святах та обрядах, концертах, виставках, інсценізаціях тощо [2 МИО 3-3.3-3];

- дотримується правил взаємодії і творчої співпраці [2 МИО 3-3.3-4]

 

 

Пропонований зміст

 

Виховні ситуації на основі творів мистецтва.

Презентація творчих досягнень та їх опис.

Колективне виконання творчого задуму (оформлення класної кімнати, створення колективних художніх композицій, флеш-моби тощо).

Проведення мистецьких заходів (концертів, виставок, конкурсів, інсценізацій тощо).

Узгодження правил творчої співпраці, взаємодії, комунікації

 

 

 


 

Фізкультурна освітня галузь

 

Пояснювальна записка

 

Освітню програму фізкультурної освітньої галузі створено на основі Державного стандарту початкової освіти.

Метою цієї галузі для загальної середньої освіти є формування в учня / учениці стійкої мотивації до занять фізичною культурою і спортом та життєво необхідних рухових умінь і навичок для збереження власного здоров’я, розширення функціональних можливостей організму.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями фізкультурної освітньої галузі у початковій школі є:

 

  • розширення рухового досвіду, вдосконалення навичок життєво необхідних рухових умінь та навичок,  використання їх у повсякденній та ігровій діяльності;
  • розширення функціональних можливостей організму через цілеспрямований розвиток фізичних якостей і природних здібностей;
  • збереження та зміцнення здоров’я школярів;
  • формування загальних уявлень про фізичну культуру, її значення в житті людини, збереженні та зміцненні здоров’я;
  • формування основ здорового способу життя і створення умов для покращення фізичного і психоемоційного стану;
  • формування практичних навичок щодо самостійних занять фізичними вправами та проведення активного відпочинку;
  • розвиток комунікативних умінь під час занять фізичною культурою;
  • формування морально-вольових якостей та позитивного ставлення до занять фізичною культурою і спортом;
  •  усвідомлення ролі занять спортом і Олімпійського руху для формування самоповаги, впевненості в собі, прагнення досягати успіху, дотримуючись принципів чесної гри;

·         збільшення обсягу рухової активності, яка приноситиме радість дитині;

·         формування творчих здібностей засобами фізичної культури.

 

Освітня програма фізкультурної освітньої галузі для 1-4 класів охоплює такі змістові лінії: «Базова рухова активність», «Ігрова та змагальна діяльність учнів (рухливі ігри та естафети)», «Турбота про стан здоров’я та безпеку».

Змістова лінія «Базова рухова активність» охоплює такі види діяльності, які спрямовані на формування життєво необхідних рухових умінь і навичок.

Змістова лінія «Ігрова та змагальна діяльність учнів (рухливі ігри та естафети)» пов’язана з опануванням рухливих ігор та естафет, що задовольняє потребу в руховій активності та сприяє формуванню комунікативних здібностей.

Змістова лінія «Турбота про стан здоров’я та безпеку» спрямована на формування свідомого ставлення до власного здоров’я та вмінь безпечної поведінки в процесі фізкультурної діяльності.

Предметом навчання у початковій школі в галузі фізичного виховання є рухова активність із загальноосвітньою спрямованістю.

Нові підходи до змісту занять фізичною культурою повинні орієнтувати вчителів не тільки на фізичну підготовленість, а й на розвиток особистості, на індивідуальне сприймання навчального матеріалу. Розв’язання цих завдань допускає відхід від жорсткої регламентації занять, підвищення їхньої емоційної насиченості, максимальної різноманітності форм, методів та засобів фізичного виховання, широкого використання інноваційних технологій фізичного виховання.

 

Результати навчання і пропонований зміст

1–2-й класи

 

Обов’язкові результати навчання

Очікувані результати навчання

 

1

2

  1. Змістова лінія «Базова рухова активність»

Виконує вправи на пересування (ходьба, біг, стрибки, лазіння, плавання, ковзання), виконує вправи з предметами та без них (за наявності відповідних умов)

Учень / учениця:

- виконує комплекси загальнорозвивальних та спеціальних вправ за показом учителя / учительки з використанням різних предметів та без них [2 ФІО 1-1.1-1];

- виконує різновиди ходьби [2 ФІО 1-1.1-3];

- виконує бігові вправи та різновиди бігу [2 ФІО 1-1.1-4];

- виконує стрибкові вправи [2 ФІО 1-1.1-5];

- долає смугу природних та штучних перешкод за допомогою лазіння та перелізання, стрибків і бігу [2 ФІО 1-1.1-6];

- виконує метання різними способами на дальність та в ціль [2 ФІО 1-1.1-7];

- виконує гімнастичні, ігрові та інші вправи [2 ФІО 1-1.1-8];

- виконує базові рухи, характерні для різних видів спорту [2 ФІО 1-1.1-9]

 

Розпізнає, добирає та виконує фізичні вправи для ранкової гімнастики; розрізняє,  добирає та виконує фізичні вправи з різних видів спорту для розвитку фізичних якостей

Учень / учениця:

- виконує комплекси фізичних вправ ранкової гігієнічної гімнастики, фізкультурної хвилинки і фізкультурної паузи [2 ФІО 1-1.2-1];

- розрізняє легкоатлетичні, гімнастичні, ігрові та інші вправи та виконує їх [2 ФІО 1-1.2-2];

- добирає необхідний спортивний інвентар та вправи до видів спорту, якими займається [2 ФІО 1-1.2-3]

 

Пропонований зміст

 

Основи знань з фізичної культури.

Поняття про життєво важливі способи пересування людини.

Значення ранкової гігієнічної гімнастики, фізкультурної хвилинки.

Правила добору спортивного інвентарю та безпечної поведінки під час виконання життєво необхідних рухових умінь та навичок.

Загальнорозвивальні вправи:

без предмета, вправи імітаційного характеру, вправи з предметами (із гімнастичною палицею, з прапорцями, з м’ячами, із скакалкою; комплекс ранкової гігієнічної гімнастики; комплекс фізкультурної паузи).

Положення тіла у просторі:

вправи з вихідних положень: сидячи (ноги нарізно, на п’ятах, зігнувши ноги; кутом, із нахилом уперед, на правому/ лівому стегні);

вправи з виконанням упорів: присівши, лежачи, лежачи ззаду, стоячи, стоячи на колінах; лежачи на стегнах та передпліччях;

вправи з вихідних положень у висах: стоячи, лежачи; на зігнутих руках; стоячи позаду; зависом однією ногою та двома ногами, підтягування у висі, у висі лежачи.

Елементи акробатики:

групування (сидячи, лежачи), перекати в групування, перекид боком та вперед, стійка на лопатках із зігнутими та прямими ногами.

Дитячий фітнес:

логоаеробіка – загальнорозвивальні вправи, поєднані з вимовою певних звуків або нескладних віршованих рядків;

звіроаеробіка – загальнорозвивальні вправи з імітацією рухів тварин;

фітбол-аеробіка – загальнорозвивальні та спеціальні вправи з фітболами;

танцювальна аеробіка (комплекси ритмічних вправ): повороти, нахили тулуба, поєднані з різними кроками під музичний супровід – приставний крок, перемінний крок;

танцювальні імпровізаційні вправи: крок із пальців, крок із каблука з чергуванням вправ на рухи корпусу під музичний супровід; переступання, крок польки.

Ходьба та її різновиди:

на пальцях, п’ятах, із високим підніманням стегна, у напівприсіді, у присіді, з різними положеннями рук, ходьба «змійкою»; ходьба на підвищеній опорі (гімнастична лава, низька колода) з різним положенням рук, чергуючи з присіданнями, нахилами; “перелізання”; із зупинкою за сигналом; із вантажем (мішечком) на голові; ходьба по підвищеній опорі приставними кроками правим і лівим боком, на пальцях (гімнастична лава, низька колода) з різним положенням рук почергово з поворотами, присіданнями.

Біг:

із високим підніманням стегна, із закиданням гомілок, із зміною напрямку; із різних вихідних положень; біг із високого старту до 30 м; біг до 500 м; чергування ходьби та бігу до 1000 м; спиною уперед; із зупинками стрибком та у кроці за зоровим і слуховим сигналами; пересування приставними кроками правим, лівим боком; “повторний” біг 3 х 10 м; різновиди “човникового” бігу 4 х 9 м; біг до 30 м із високого старту.

Лазіння по горизонтальній та похилій (кут від 20 до 45 градусів) гімнастичній лаві в упорі, стоячи на колінах; по гімнастичній стінці в різних напрямках; підтягування у положенні лежачи на горизонтальній та похилій гімнастичній лаві однойменним і різнойменним способом; по гімнастичній стінці вгору і вниз однойменним та різнойменним способами.

Перелізання через перешкоду висотою від 80 до 100 см різними способами; підлізання під перешкодою.

Вправи з малим м’ячем (тенісним, гумовим):

тримання м’яча, підкидання м’яча правою та лівою руками; ловіння м’яча однією та двома руками після відскоку від стіни, підлоги; метання м’яча правою і лівою рукою із-за голови, стоячи на місці; метання м’яча у вертикальну ціль з відстані 8-10 м; метання малого м’яча у щит; метання малого м’яча в горизонтальну ціль з відстані 6-8 м; метання малого м’яча із-за голови на дальність; метання м’ячів різної ваги на задану відстань; метання м’ячів різної ваги на однакову відстань.

Вправи з великим м’ячем (гумовим, футбольним, волейбольним, баскетбольним і т.д.):

тримання м’яча; підкидання м’яча і ловіння його після відскоку від підлоги; передавання м’яча з рук у руки в колі, в колоні, шерензі, праворуч, ліворуч, над головою, під ногами; перекидання м’яча у парах; удари м’яча об підлогу однією та двома руками; ведення м’яча на місці правою і лівою рукою; ведення м’яча з одночасними кроками правою та лівою рукою; кидки м’яча знизу з положення сидячи та стоячи, передавання і ловіння м’яча двома руками від грудей (у колі, парах, трійках), передачі м’яча двома руками з ударом об підлогу; ведення м’яча ногою у кроці; зупинка м’яча, що котиться, підошвою; ведення м’яча передньою частиною ступні; удари по нерухомому м’ячу; зупинка м’яча, що котиться; удари по м’ячу, що котиться; ведення м’яча ногою по прямій, по дузі, між стійками.

Стрибки

стрибки без використання предметів: на місці на одній, двох ногах, із поворотами праворуч, ліворуч, кругом; з просуванням вперед, назад, у присіді правим та лівим боком; на місці з поворотами на 45, 90, 180 градусів, по «купинах», вистрибування з присіду;

стрибки зі скакалкою (стрибки на двох ногах, почергово, обертаючи скакалку вперед; на двох ногах із проміжними стрибками на місці; поперемінно відштовхуючись ногами на місці);

стрибки в глибину (з висоти від 40 до 60 см з м’яким приземленням на дві ступні; зіскок із гімнастичної лави);

стрибки у висоту (через гімнастичну палицю, гумову мотузку з місця, з прямого розбігу; застрибування на підвищену опору (кілька матів, складених один на одного) однією та двома ногами та зістрибування); стрибки через перешкоди висотою до 50 см поштовхом однією та двома ногами;

стрибки в довжину (з місця поштовхом однієї, двох ніг; стрибки у довжину із просуванням вперед)

 

  1. Змістова лінія «Ігрова та змагальна діяльність учнів»

1

2

Виконує рухові дії під час рухливих ігор під керівництвом вчителя

Учень / учениця:

- грає в рухливі ігри та бере участь в естафетах [2 ФІО 2-1.3-1];

- застосовує рухливі ігри під час прогулянок, екскурсій, відпочинку, задовольняючи потребу в руховій та ігровій діяльності [2 ФІО 2-1.3-2]

 

Виконує різні ролі під час рухливих ігор, забав, обрядів та інших форм рухової діяльності

Учень / учениця:

- спілкується та взаємодіє з дорослими й однолітками [2 ФІО 2-3.1-1];

- співпрацює й досягає спільних командних цілей, наприклад під час рухливих ігор та естафет [2 ФІО 2-3.1-2];

- бере участь в ухваленні спільних рішень на користь команди [2 ФІО 2-3.1-3];

- виконує різні ролі в ігрових ситуаціях [2 ФІО 2-3.1-4];

- активно вболіває за результат команди [2 ФІО 2-3.1-5]

 

Дотримується правил безпеки особисто та під час спільної з друзями рухової діяльності

Учень / учениця:

- дотримується безпечної поведінки під час виконання фізичних вправ та ігор [2 ФІО 2-3.2-1]

 

Дотримується правил чесної гри під час рухової діяльності; не засмучується через поразку

Учень / учениця:

- пояснює емоції, що виникають під час естафет та рухливих ігор [2 ФІО 2-3.3-1];

- пояснює, чому треба грати чесно, поважаючи суперника [2 ФІО 2-3.3-2];

- пояснює правила проведення гри, ставить запитання, щоб краще їх зрозуміти, та діє відповідно до узгоджених правил [2 ФІО 2-3.3-3];

- розповідає про відомих спортсменів та прагне брати з них приклад [2 ФІО 2-3.3-4];

- пояснює, як треба вигравати і програвати з гідністю [2 ФІО 2-3.3-5]

 

Пропонований зміст

 

Основи знань із фізичної культури.

Значення рухливих ігор для підвищення рухової активності школяра та оволодіння життєво необхідними руховими вміннями та навичками.

Правила безпечної поведінки під час рухливих ігор та естафет.

Ознайомлення з правилами рухливих ігор.

Ознайомлення із зимовими та літніми видами спорту, досягненнями відомих українських спортсменів.

Правила чесної гри, вміння вигравати і програвати з гідністю.

Рухливі ігри для активного відпочинку.

Рухливі ігри та естафети: для формування культури рухів, навичок пересування, володіння м’ячем (естафети з інтегрально розвивальними м’ячами (eduball)), зимові рухливі ігри, рухливі ігри із застосуванням стрибкових вправи тощо

 

  1. Змістова лінія «Турбота про стан здоров’я та безпеку»

Контролює своє самопочуття за підтримки дорослих у закладі загальної середньої освіти і поза його межами

Учень / учениця:

- регулює фізичне навантаження відповідно до самопочуття під час виконання фізичних вправ [2 ФІО 3-2.1-1];

- пояснює, які ознаки втоми виявляються під час виконання фізичних навантажень [2 ФІО 3-2.1-2];

- після виконання фізичних вправ визначає, що було складно зробити і чого досягнув/ -ла [2 ФІО 3-2.1-3];

- описує ознаки впливу фізичного навантаження на власний організм [2 ФІО 3-2.1-4]

 

Пояснює значення фізичних вправ для здоров’я людини

Учень / учениця:

- переконує однокласників про користь виконання фізичних вправ [2 ФІО 3-2.2-1];

- аргументує, що кожна людина – неповторна і може мати різні фізичні якості [2 ФІО 3-2.2-2];

- пояснює роль загартування для зміцнення здоров’я людини [2 ФІО 3-2.2-3]

 

Обирає за допомогою вчителя та виконує вправи/ігри і елементи різних видів спорту для розвитку фізичних якостей

Учень / учениця:

- виконує вправи для формування постави [2 ФІО 3-2.3-1];

- виконує дихальні вправи та вправи на релаксацію [2 ФІО 3-2.3-2];

- виконує вправи на свіжому повітрі для зміцнення здоров’я та покращення фізичного розвитку [2 ФІО 3-2.3-3];

- виконує вправи для розвитку фізичних якостей та аналізує їхні зміни за допомогою вчителя/ вчительки [2 ФІО 3-2.3-4];

- пояснює цінність зусиль для формування характеру [2 ФІО 3-2.3-5];

- добирає вправи за вподобаннями [2 ФІО 3-2.3-6]

Пропонований зміст

 

Основи знань із фізичної культури:

поняття про фізичну культуру як сукупність фізичних вправ, спрямованих на зміцнення здоров’я.

Фізичні вправи для формування постави, профілактики плоскостопості та відновлення організму.

Ознаки втоми під час виконання фізичних навантажень та засоби її уникнення.

Загартування як засіб зміцнення здоров’я та покращення фізичного розвитку.

Вправи для формування постави та профілактики плоскостопості:

Загальнорозвивальні вправи: нахили та повороти голови, згинання та розгинання верхніх кінцівок, кругові рухи руками, нахили в бік, пружинні рухи з різних вихідних положень; нахили, повороти, прогинання та вигинання тулуба у положенні упору «стоячи на колінах»; піднімання тулуба з вихідного положення, лежачи на спині та животі; підтягування на низькій перекладині з вихідного положення упору «лежачи»; присіди, напівприсіди, згинання та розгинання ніг, відведення ніг набік, статичні положення на рівновагу.

Загальнорозвивальні вправи для формування постави: біля гімнастичної стінки, вертикальної осі, дзеркала.

Вправи для профілактики плоскостопості: ходьба по дрібних предметах, біг на пальцях, ходьба перекатами з п’ятки на пальці, “гусениця”, “ведмідь клишоногий”, перекладання та захоплення дрібних предметів пальцями ніг, стрибки.

Вправи на релаксацію.

Дихальні вправи.

Вправи для розвитку фізичних якостей:

сили (підтягування у висі лежачи та у висі, згинання та розгинання рук в упорі лежачи від гімнастичної лави та від підлоги, стрибки із упору «присівши вгору»; загальнорозвивальні вправи з гантелями вагою від 250 до 500 гр. з утриманням статичних поз, вправи з гумовим еспандером);

швидкості (повторний біг 3-4 х 10 м, біг із прискореннями за сигналом, біг в упорному положенні, прискорення з різних вихідних положень, біг на місці з максимальною частотою кроків, виконання максимальної кількості рухів за одиницю часу);

витривалості (стрибки зі скакалкою; біг у чергуванні з ходьбою до 1000 м; рівномірний біг малої інтенсивності на довгі дистанції; пересування на довгі дистанції з використанням різного інвентаря – ролики, велосипед, скейт, лижі, ковзани і т.д.);

гнучкості (махові рухи руками і ногами в різних напрямах з амплітудою, що поступово збільшується, нахили тулуба в різних напрямах у положенні стоячи, пружинні нахили у положенні сидячи, викрути рук із гімнастичною палицею, пружинні рухи у широкій стійці, прогинання та вигинання тулуба у положенні упору стоячи на колінах, викрути рук зі скакалкою, пружинні похитування у положенні випаду, прогинання тулуба у положенні лежачи на животі);

координації (пересування по підвищеній і обмеженій за площиною опорі, подолання природних перешкод, пересування із зупинками за зоровим і слуховим сигналами (під час пересування раптові зупинки у заданій позі за сигналом), “човниковий” біг 4 х 9 м, 3 х 10 м; рухливі народні ігри та естафети, подолання перешкод, ходьба на пальцях по підвищеній і обмеженій за площиною опорі з різними положеннями рук, “поза лелеки” із заплющеними очима, пересування із підкиданням дрібних предметів (тенісні м’ячі, мішечки тощо), вправи зі зміною положення тіла у просторі, розслаблення м’язів рук, ніг, тулуба з різних вихідних положень)

 

 


 

Додаток 1

Типовий навчальний план для початкової школи з навчанням українською мовою

 

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах

1

2

3

4

Разом

Українська мова

5

5

5

5

20

Іноземна мова

2

3

3

3

11

Математика

3

3

3

3

12

Я досліджую світ*

7

8

8

8

31

Мистецтво**

2

2

2

2

8

Фізична культура ***

3

3

3

3

12

Усього

19+3

21+3

21+3

21+3

82+12

Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

1

1

2

2

6

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

20

22

23

23

88

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)

23

25

26

26

100

 

*          Орієнтовний розподіл годин між освітніми галузями в рамках цього інтегрованого предмета: мовно-літературна - 2; математична-1; природнича, технологічна, інформатична, соціальна і здоровʹязбережна громадянська та історична – разом 4 для 1 класу, 5 – для 2 -4 класу

**        Інтегрований предмет або окремі предмети «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво»

***      Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов'язково фінансуються

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Авторський колектив учасників проекту «Нова українська школа – 2»



[1] У дужках подано скорочене позначення кожної галузі.

[2] Цифра на початку індексу вказує на порядковий номер року навчання (класу). У цьому разі – другий клас. Скорочений буквений запис означає освітню галузь. Перша цифра після буквеного запису позначає номер змістової лінії, друга цифра (після дефісу) – порядковий номер загальної цілі, окресленої в Стандарті. Цифра після крапки означає порядковий номер обов’язкового результату навчання. Остання цифра – порядковий номер очікуваного результату навчання.

[3] Йдеться про документ: Common European Framework of reference for language learning, teaching and assessment.

Природознавство

 

Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів[1]



[1] Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

 1-4 класи

 

Пояснювальна записка

Загальна характеристика навчального предмета

Програма навчального предмета „Природознавство” розроблена на основі Державного стандарту початкової загальної освіти і передбачає пропедевтику природничих предметів відповідно до вікових особливостей дітей молодшого шкільного віку. Базовим поняттям предмета є природа як цілісний системний об’єкт, який визначає добір змісту, його розподіл і способи організації навчально-пізнавальної діяльності дітей.

Основна мета навчального предмета „Природознавство” в початковій школі – формування природознавчої компетентності школярів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про неживу та живу природу, основ екологічних знань, опанування способами навчально-пізнавальної і природоохоронної діяльності, формування ціннісного ставлення до природи та людини.

Досягнення зазначеної мети передбачає вирішення таких завдань:

·     формування наукової картини світу;

·     формування елементарних уявлень про об’єкти і явища природи, їхні взаємозв’язки у системі „нежива природа – жива природа”, „природа – людина”;

·     формування способів навчально-пізнавальної й природоохоронної діяльності;

·     оволодіння елементарними дослідницькими вміннями;

·     набуття досвіду природоохоронної діяльності та застосування його у життєвих ситуаціях;

·     засвоєння норм етичного ставлення до природи;

·     виховання любові до природи рідного краю;

·     ознайомлення з традиціями шанобливого ставлення українського народу до природи.

Добір змісту предмета та його структурування визначаються єдністю загально-дидактичних (гуманізації, науковості, наступності, доступності тощо) та природничих (екологічного, краєзнавчого, фенологічного) принципів.

Відповідно до базового навчального плану предмет „Природознавство” вивчається з 1-го по 4-й клас по дві години на тиждень. Загальний обсяг навчального часу становить 270 годин.

Особливості організації вивчення програмового матеріалу

Навчально-пізнавальний процес рекомендується базувати на компетентнісно орієнтованих завданнях з використанням сучасних освітніх технологій. У навчальних цілях варто використовувати природознавчий та краєзнавчий матеріал, проводити екскурсії у природу. Розширений перелік екскурсій подано наприкінці програми кожного класу.

Важливе значення для емоційно-естетичного сприйняття природи молодшими школярами відіграють спостереження та власні дослідження; творчі завдання, екологічні акції, дидактичні ігри; уроки, проведені у формі подорожі, усного журналу, репортажу з місця подій, святкування дня Землі, води, прильоту птахів тощо. Такі форми проведення навчальних занять позитивно впливають на емоційну сферу дитини, сприяють розвитку її уяви, фантазії, мислення, концентрують увагу.

Поряд із фронтальними та індивідуальними формами роботи варто залучати молодших школярів до парної та групової роботи, застосовувати інноваційні методики, інформаційно-комунікаційні засоби, ресурси мережі Інтернет.

Метод проектів у сучасні початковій школі втілює ідею індивідуалізації навчального процесу та розвивального навчання. Саме в процесі проектної діяльності на уроках природознавства формуються міжпредметні (дослідницька, формування наукової картини світу) та ключові (вміння вчитися, інформаційно-комунікативна, соціальна, громадянська, загальнокультурна, здоров’язбережувальна) компетентності. Тематика проектів та їхні назви, запропоновані у програмі, можуть бути змінені на розсуд учителя, але повинні відповідати навчальним завданням відповідного розділу програми. Рекомендована кількість проектів у першому класі – не менше 2-х, у 2–4-х класах – не менше 4-х.

Домінуючу роль учитель відводить власним дослідженням та спостереженням школярів, практичним роботам, демонстраційним і фронтальним експериментам, практичній діяльності з охорони природи.

Кількість годин на вивчення кожної теми учителі визначають, враховуючи підготовленість класу та регіональні особливості. За рахунок розвантаження програми рекомендується збільшити кількість уроків-екскурсій та спостережень у природі; збільшити кількість годин на організацію проектної діяльності школярів або розширити її тематику.

 

1 клас

(68 год., 2 год. на тиждень)

 

Зміст навчального матеріалу

 

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

НАВКОЛИШНІЙ СВІТ

Людина і природа: чому ми любимо і бережемо природу? Природні та штучні тіла. Жива та нежива природа. Тіла неживої природи. Організми та їхні ознаки. Умови, необхідні для життя.

Як людина пізнає світ і знаходить відповіді на запитання про природу. Спостереження та досліди – методи вивчення природи. Прилади, необхідні для пізнання природи. Значення природи для життя людини. Бережне ставлення до природи.

Учень/учениця:

розповідає, чому любить природу;

наводить приклади бережного ставлення до природи;

має уявлення про природу і навколишній світ; тіла неживої та живої природи; природні та штучні тіла; про прилади, за допомогою яких досліджують природу;

називає органи чуття людини, ознаки організмів;

розуміє, які умови, необхідні для життя; значення природи для життя людини;

уміє групувати тіла неживої і  живої природи, рукотворні (штучні) та природні тіла за їхніми ознаками;

спостерігає дрібні деталі на поверхні тіл за допомогою лупи;   за демонстрацією дослідів;

застосовує правила поведінки у природі.

Практична робота

Дослідження дрібних деталей предметів за допомогою лупи.

НЕЖИВА ПРИРОДА

Сонце та його значення для життя на Землі. Повітря та його властивості (існує навколо нас, не має запаху, прозоре, займає весь доступний простір). Значення повітря для живої природи. Вода та її властивості (безбарвна, прозора, не має запаху, приймає форму посудини, текуча). Значення води у природі та житті людини. Ґрунт. Значення ґрунту для живої природи.

Учень/учениця:

має уявлення про значення Сонця, повітря, води та ґрунту для життя на Землі;

знає деякі властивості повітря, води, піску, глини;

розуміє значення повітря, води, ґрунту для рослин, тварин, людини;

уміє досліджувати деякі властивості повітря, води, ґрунту;

наводить приклади  економного використання води в побуті.

Практичні роботи

  1. Ознайомлення з властивостями повітря.
  2. Ознайомлення з властивостями води.
  3. Ознайомлення з властивістю піску та глини пропускати воду.

ЖИВА ПРИРОДА

Рослини, їхня будова.  Дерева, кущі, трав’янисті рослини рідного краю. Листяні та хвойні рослини. Дикорослі та культурні рослини. Кімнатні рослини. Догляд за кімнатними рослинами. Лікарські рослини рідного краю. Первоцвіти. Охорона рослин. Тварини. Дикі та свійські тварини. Тварини-домашні улюбленці. Комахи. Риби. Птахи. Звірі. Охорона тварин. Природа твого міста/села.

 

Учень/учениця:

має уявлення про приналежність рослин і тварин до живої природи; про будову рослин;

розрізняє дерева, кущі, трав’янисті рослини; листяні та хвойні рослини;

називає ознаки комах, риб, птахів і звірів;

наводить приклади використання дикорослих та культурних рослин;

розповідає про життя диких та  свійських тварин;

уміє доглядати за кімнатними рослинами; за домашніми або свійськими тваринами;

застосовує  правила поведінки у природі.

Практичні роботи.

1.      Вивчення будови рослин (корінь, стебло, листок, квітка, плід,) за наочністю.

2.      Догляд за рослинами у класі (полив, розпушення ґрунту, очищення листків від пилу).

3.      Упізнавання дерев, кущів і трав за наочністю.

МОЯ КРАЇНА – УКРАЇНА

Україна – моя Батьківщина. Карта України. Різноманітність природи України: гори, моря, річки, озера, луки, ліси. Бурий ведмідь – найбільший звір України. Найменша пташка України – золотомушка. Медоносна бджола. Сом – найбільша прісноводна риба. Україна – і для себе, і для світу (пшениця, соняшник, мед, ін.).

 

 

Учень/учениця:

має уявлення про карту України;

знає назву своєї країни та її столиці, найбільшої річки;

розпізнає за наочністю ліси і луки, гори, озеро, річку, море; окремих представників рослинного та тваринного світу України;

наводить назви 3-4-х представників рослинного та тваринного світу;

розповідає про рослини та тварин України (на прикладах);

пояснює, що таке природні багатства України (на прикладах);

розповідає, чому природа України неповторна (на прикладах).

Практична робота

Добування олії із насіння соняшника.

Рекомендовані екскурсії (за вибором учителя):

1.   Ознайомлення з об’єктами неживої та живої природи.

2.   Спостереження за змінами в живій та неживій природі.

3.   Упізнавання дерев, кущів та трав у саду, парку, лісі, урочищі.

4.   Упізнавання листяних та хвойних рослин.

5.   Упізнавання квіткових рослин.

6.   За вибором: ферма, парник, парк, сад, город, шкільна ділянка, краєзнавчий музей, природничий музей, зоопарк, зоомагазин, квітковий магазин, еколого-натуралістичний центр, ветеринарна клініка, притулок для тварин, інше.

7.   За можливості: до джерела, річки, озера, ставка.

Учень/учениця:

спостерігає за об’єктами природи;

фотографує найцікавіші об’єкти природи рідного краю (за можливості);

розповідає про свої спостереження;

дотримується правил поведінки під час екскурсій.

Рекомендовані навчальні проекти (за вибором учителя, не менше двох впродовж навчального року, з них один – дослідницький). Назву і маршрут проекту учитель визначає разом з дітьми – учасниками проекту. Запропоновані назви – орієнтовні.

1.     Хто живе в моїй оселі?

2.     Як економно використовувати воду в повсякденному житті?

3.     Як живуть мурахи?

4.     Дніпро – найбільша річка України.

5.     Добра справа для природи.

Учень/учениця:

розуміє маршрут навчального проекту, запропонований учителем;

знаходить (за вказівкою вчителя) необхідну для проектної діяльності інформацію з 2-3-х джерел знань;

працює в групах і парах.

 

     

 

2 клас

(68 годин, 2 години на тиждень)

 

Зміст навчального матеріалу

 

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ПОРАМИ РОКУ

Земля та її форма. Глобус – модель Землі. Обертання Землі навколо осі та рух Землі навколо Сонця. Доба. Рік. Явища природи. Вплив Сонця на сезонні явища в природі. Три стани води: твердий – лід (cніг); рідкий – вода; газоподібний – водяна пара. Зміна стану води за нагрівання та охолодження. Утворення хмар. Колообіг води у природі. Опади. Вітер. Термометр. Вимірювання температури. Погода та її складові. Народні прикмети та прогноз погоди. Спостереження за явищами природи та погодою.

Учень/учениця:

має уявлення про форму Землі; вплив Сонця на сезонні явища в природі; причини змін пір року; зміни стану води за нагрівання та охолодження;

має уявлення про явища природи; про охорону рослин і тварин у рідному краї;

називає пори року та відповідні їм місяці; тривалість доби і року;

користується моделями (глобусом і картою), термометром;

пояснює за допомогою моделей та малюнків зміну дня і ночі;

розуміє вплив Сонця на зміни в неживій і живій природі, які відбуваються впродовж року;

наводить 2-3 приклади явищ природи;

розповідає про свою улюблену пору року та явища природи, характерні для неї;

порівнює свої спостереження з прогнозом погоди;

застосовує у повсякденному житті знання про види опадів, погоду та прогноз погоди;

спостерігає за хмарністю, опадами, явищами у живій та неживій природі; вимірює температуру повітря та фіксує результати спостережень і вимірювань у класному календарі природи (двічі на тиждень, під керівництвом учителя).

 

ПРИРОДА ВОСЕНИ

Осінні явища у живій та неживій природі. Рослини восени. Поширення плодів і насіння у природі. Їстівні та отруйні гриби. Правила збирання грибів. Тварини восени. Підготовка тварин до зими. Перелітні та осілі птахи. Взаємозв’язки у природі восени. Праця людей восени. Охорона рослин і тварин.

Учень/ учениця:

має уявлення про перелітних і осілих птахів своєї місцевості; про підготовку рослин і тварин до зими; про поширення плодів і насіння;

наводить приклади їстівних грибів та подібних до них отруйних; взаємозв’язків у природі восени;

розуміє, чому дітям не можна збирати гриби;

розуміє значення плодів у розповсюдженні насіння;

збирає плоди й насіння рослин для годівлі птахів узимку;

застосовує правила поведінки у природі.

Практичні роботи

1.     Визначення показів термометра за малюнками.

2.     Вимірювання температури повітря та води.

3.     Розпізнавання їстівних та отруйних грибів за наочністю.

ПРИРОДА ВЗИМКУ

Зимові явища у живій та неживій природі. Ожеледиця, заметіль, замерзання водойм. Дерева, кущі, трав’янисті рослини взимку. Тварини взимку. Зимуючі та осілі птахи. Турбота людей про тварин взимку. Взаємозв’язки у природі взимку. Праця людей взимку.

Учень/ учениця:

має уявлення про зимові явища в неживій та живій природі; про форму сніжинок;

називає зимуючих та осілих птахів своєї місцевості; ознаки зими в неживій та живій природі;

наводить приклади  взаємозв’язків у природі взимку;

розуміє причини замерзання водойм, особливості життя тварин взимку;

порівнює властивості льоду та снігу;

характеризує зимові явища в  неживій та живій природі;

піклується про тварин взимку;

застосовує знання про природу взимку для розв’язання навчальних і життєвих ситуацій.

Практичні роботи

1.     Сніг і лід – це вода. Порівняння властивостей льоду та снігу.

2.     Дослідження сніжинок за допомогою лупи та за малюнками.

ПРИРОДА НАВЕСНІ

Весняні явища у живій та неживій природі. Відлига. Льодохід. Повінь. Сокорух. Розвиток бруньок, цвітіння. Ранньоквітучі трав’янисті рослини. Праця людей навесні. Тварини навесні.  Піклування про потомство. Повернення перелітних птахів. Облаштування гнізд, насиджування та виведення пташенят. Взаємозв’язки у природі навесні. Охорона рослин і тварин.

Учень/ учениця:

має уявлення про весняні явища у неживій та живій природі;

називає ознаки весни в неживій та живій природі;

наводить приклади  взаємозв’язків у природі навесні;

характеризує зміни у житті комах, риб, птахів і звірів навесні;

розуміє значення весняних робіт на городах, полях та садах у рідному краї;

розпізнає ранньоквітучі трав’янисті рослини та їхні органи; перелітних птахів своєї місцевості;

застосовує знання про природу навесні для розв’язання навчальних і життєвих ситуацій.

Практична робота

Розпізнавання органів трав’янистих рослин.

ПРИРОДА ВЛІТКУ

Ознаки літа. Нежива та жива природа влітку. Рослини лісу, луків та водойм влітку. Лікарські рослини. Отруйні рослини. Тварини лісу, луків та водойм. Червона книга України. Взаємозв’язки у природі влітку. Сонячний годинник.

 

Учень/ учениця:

має уявлення про явища в неживій природі влітку, особливості життя рослин і тварин влітку; сонячний годинник;

називає та розпізнає 2-3 рослини лісів, луків та водойм; 2-3 лікарські та отруйні рослини; 2-3-х тварин лісів, луків та водойм;

наводить приклади рослин і тварин із Червоної книги України; взаємозв’язків у природі влітку;

застосовує знання та практичні навички для збереження природи;

дбає про рослини і тварин.

Практична робота

1.     Розпізнавання деяких отруйних рослин рідного краю за ілюстраціями.

Рекомендовані екскурсії (за вибором учителя):

  1. Спостереження за явищами природи восени, навесні, взимку.
  2. Здрастуй, літечко! (спостереження за ознаками літа, що наближається).
  3. За вибором: ферма, парник, парк, сад, город, шкільна ділянка, краєзнавчий музей, природничий музей, зоопарк, зоомагазин, квітковий магазин, еколого-натуралістичний центр, ветеринарна клініка, притулок для тварин, інше.

Учень/учениця:

застосовує правила поведінки в природі;

спостерігає та фіксує результати своїх спостережень;

фотографує найцікавіші об’єкти природи рідного краю (за можливості);

дотримується правил поведінки під час екскурсій.

 

Рекомендовані навчальні проекти (за вибором учителя, не менше чотирьох впродовж навчального року, з них один – дослідницький). Назву і маршрут проекту учитель визначає разом з дітьми – учасниками проекту. Запропоновані назви – орієнтовні.

1.        Як тварини готуються до зими?

2.        Червона книга України.

3.        Пташина їдальня.

4.        Як рослини готуються до зими?

5.        Рослини та тварини – символи України (калина, верба, соняшник, пшениця, лелека, ін.).

6.        Збережемо життя ялинці.

7.        Пташка року України.

8.        Добра справа для природи.

Учень/учениця:

знаходить (за вказівкою вчителя) та використовує необхідну для проектної діяльності інформацію з 2-3-х джерел знань;

бере участь у складанні маршруту навчального проекту;

працює в групах, у парі.

 

3 клас

(68 годин, 2 години на тиждень)

 

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

ВОДА

Вода в природі. Властивості рідин на прикладі води. Температура плавлення льоду та кипіння води. Значення трьох станів води для життя на Землі. Вода – розчинник. Розчинні та нерозчинні речовини. Прісна та морська вода. Розподіл запасів прісної води на Землі. Як людина використовує властивості води? Охорона водойм.

 

Учень/учениця:

має уявлення про розподіл води на Землі; розчинні та нерозчинні речовини; роль води у природі та її значення для людини;

називає три стани води, температуру плавлення льоду та кипіння води;

розуміє значення існування води у трьох станах для життя на Землі; обмеженість запасів прісної води на нашій планеті; 

досліджує властивості води та рідин;

застосовує на практиці знання про розчинні та нерозчинні речовини, властивості води та рідин;

дотримується правил економного використання прісної води.

Практичні роботи

1.     Дослідження розчинності речовин, що використовуються у побуті.

2.     Порівняння властивостей води та інших рідин.

ПОВІТРЯ

Газоподібні речовини. Повітря як суміш речовин, його склад та властивості. Розширення газів за нагрівання. Рух повітря. Поняття про виникнення вітру. Як людина використовує властивості повітря? Охорона повітря.

Учень/учениця:

має уявлення про склад і властивості повітря; джерела забруднення повітря; причини виникнення вітру;

знає про властивість повітря та газоподібних речовин розширюватися за нагрівання;

розуміє значення повітря для життя; важливість вивчення властивостей повітря для практичних потреб людини;

досліджує властивості повітря;

застосовує на практиці знання про склад і властивості повітря, його охорону.

Практична робота

Дослідження властивостей газоподібних речовин на прикладі повітря.

КОРИСНІ КОПАЛИНИ. ҐРУНТИ

Корисні копалини – гірські породи, які використовує людина. Види корисних копалин (тверді, рідкі та газоподібні). Різноманітність корисних копалин та використання їх людиною. Значення корисних копалин для людини. Ґрунт. Склад ґрунту. Родючість – основна властивість ґрунту. Хто живе у ґрунті? Роль живих організмів в утворенні ґрунту. Значення і охорона ґрунтів.

Учень/учениця:

має уявлення про гірські породи та корисні копалини; про раціональне та ощадливе використання корисних копалин; роль живих організмів в утворенні ґрунту;

наводить приклади твердих, рідких та газоподібних корисних копалин;

класифікує корисні копалини за видами;

називає найпоширеніші корисні копалини рідного краю та їхні властивості;

наводить приклади використання корисних копалин людиною; тварин, які живуть у ґрунті;

розуміє значення ґрунту для життя рослин і тварин;

пояснює роль живих організмів в утворенні ґрунту;

досліджує наявність повітря і води у ґрунті;

пояснює, чому не можна спалювати стерню;

застосовує на практиці знання про необхідність економного й бережного ставлення до корисних копалин і ґрунтів у своїй місцевості.

Практична робота

1.     Ознайомлення з колекцією корисних копалин. Порівняння властивостей твердих тіл на прикладі корисних копалин.

2.     Виявлення повітря та води у складі ґрунту.

ЕНЕРГІЯ В НАШОМУ ЖИТТІ

Паливні корисні копалини (вугілля, нафта, газ, торф) та їхнє використання людиною. Невичерпні джерела енергії (Сонце, вітер і вода) та їхнє використання людиною. Побутові прилади, які споживають енергію. Поняття про збереження тепла та електроенергії у побуті.

 

Учень/учениця:

має уявлення про вичерпні та невичерпні джерела енергії;

називає паливні корисні копалини; побутові прилади, які споживають енергію;

пояснює взаємозв’язки у живій та неживій природі на прикладі походження деяких паливних корисних копалин; використання енергії Сонця, вітру та рухомої води людиною (на прикладах);

виготовляє модель теплиці;

спостерігає за проростанням насіння у теплиці;

застосовує знання для догляду за рослинами у теплиці;

встановлює умови, необхідні для розвитку рослин;

застосовує правила безпечної поведінки з електроприладами; економного використання води, тепла, електроенергії у побуті.

ЖИВІ ОРГАНІЗМИ ТА СЕРЕДОВИЩА ЇХНЬОГО ІСНУВАННЯ

Рослини – живі організми. Різноманітність рослин. Хвойні та квіткові рослини. Розмноження квіткових рослин. Однорічні та багаторічні рослини. Умови розвитку рослин. Пристосування рослин до умов середовища (світло, тепло, вода, родючість ґрунту). Культурні рослини. Значення рослин у природі та для людини. Різноманітність тварин. Розмноження та розвиток тварин, піклування про потомство. Комахи. Риби. Земноводні і плазуни. Птахи. Звірі (ссавці). Рослиноїдні, м’ясоїдні, всеїдні тварини. Ланцюги живлення. Свійські та дикі тварини. Пристосування тварин до життя в різних умовах.

Гриби – живі організми. Будова грибів. Значення грибів у природі. Бактерії. Значення бактерій у природи і для людини.

Охорона рослинного і тваринного світу. Червона книга України. Заповідні території рідного краю. Державні заповідники. Ботанічні сади.

Учень/учениця:

має уявлення про рослини, тварин, гриби і бактерії як живі організми; ланцюги живлення; заповідні території рідного краю, державні заповідники, ботанічні сади; розмноження та піклування тварин про потомство;

знає про різноманітність рослин і тварин у природі; способи розмноження квіткових рослин; про Червону книгу України;

наводить приклади пристосування рослин і тварин  до умов існування; культурних рослин та свійських тварин своєї місцевості;

розуміє значення тварин і рослин, грибів і бактерій у природі і для людини; роль державних заповідників і ботанічних садів у справі охорони природи; поділ тварин за способом живлення; свою роль в охороні природи рідного краю;

розрізняє квіткові й хвойні рослини, їхні органи;  їстівні та отруйні гриби; свійських та диких тварин; вміє розмножувати кімнатні рослини;

застосовує знання про рослини, тварин, гриби і бактерії у життєвих ситуаціях та правила поведінки у природі.

 

Практична робота

Розпізнавання квіткових рослин за наочністю.

ЛЮДИНА ТА ЇЇ ОРГАНІЗМ

Організм людини. Системи органів тіла людини та їхнє значення для життя людини. Нервова система. Опорно-рухова система. Травна система. Харчування. Правила здорового харчування. Дихальна система. Запобігання захворюванням органів дихання. Кровоносна система. Значення крові в організмі людини. Шкіра. Значення шкіри для організму людини та її гігієна. Органи чуття. Гігієна органів чуття. Правила здорового способу життя.

Учень/учениця:

має уявлення про організм людини як єдине ціле; окремі органи, системи органів; функції основних систем органів в організмі людини (нервової, опорно-рухової, травної, дихальної, кровоносної систем, шкіри, органів чуття);

розуміє значення поживних речовин рослинного і тваринного походження для організму людини;

застосовує правила здорового способу життя; гігієни шкіри, органів чуття та дихання.

Практична робота

Аналіз запропонованого раціону харчування (або складання раціону здорового харчування).

Рекомендовані екскурсії (за вибором учителя, з врахуванням місцевих можливостей):

1. Різноманітність тварин і рослин рідного краю (заповідник, заказник, ботанічний сад, національний парк, пам’ятка природи, ферма, зоопарк, інше).

2.              Твоє здоров’я (шкільний медичний кабінет, фельдшерсько-акушерський пункт, лікарня, поліклініка, магазин екопродуктів, аптека, інше).

3.             Корисні бактерії (дріжзавод, молокозавод, хлібзавод, інше)

4.             Культурні рослини (город, квітник, сад, теплиця, оранжерея, інше).

5.       Тепло у твоєму домі (шкільна котельня, магазин електроприладів, електростанція, теплиця, інше).

Учень/учениця:

застосовує правила поведінки в природі;

спостерігає та фіксує результати своїх спостережень;

фотографує найцікавіші об’єкти природи рідного краю (за можливості);

дотримується правил поведінки під час екскурсій.

 

Рекомендовані навчальні проекти (за вибором учителя, не менше чотирьох впродовж навчального року, з них один – дослідницький). Назву і маршрут проекту учитель визначає разом з дітьми – учасниками проекту. Запропоновані назви – орієнтовні.

1.     Звідки береться пил?

2.     „Шукачі скарбів” (корисні копалини рідного краю).

3.     Чому не можна випалювати стерню?

4.      „Теплиця на моєму підвіконні” (виготовлення моделі теплиці та вирощування рослин з насіння).

5.     Як зберегти тепло і світло в нашому домі?

6.     Який дар природи для людства найцінніший (повітря, вода, тварини, рослини, ґрунт, корисні копалини)?

7.     Добра справа для природи.

8.     Різноманітність речовин і матеріалів та використання їх людиною.

Учень/учениця:

знаходить (за вказівкою вчителя), порівнює та узагальнює необхідну для проектної діяльності інформацію з 2-3-х джерел знань;

бере участь у складанні маршруту навчального проекту;

працює в групах, у парі.

 

 

4 клас

(68 год., 2 години на тиждень)

Зміст навчального матеріалу

 

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

ВСЕСВІТ І СОНЯЧНА СИСТЕМА

Уявлення давніх людей про Землю та Всесвіт. Склад Сонячної системи: Сонце, великі та карликові планети, малі тіла. Земля – планета Сонячної системи. Вплив Сонця на різноманітність природи Землі. Теплові пояси. Добовий і річний рух Землі. Місяць – природний супутник Землі. Сузір’я. Велика та Мала Ведмедиця. Полярна зоря. Молочний Шлях – наша Галактика. Сучасні уявлення про Всесвіт.

Учень/учениця:

має уявлення про давні моделі Всесвіту та сучасні уявлення про нього; про зорі, сузір’я, Молочний Шлях;

називає склад Сонячної системи, теплові пояси Землі; умови, необхідні для життя живих організмів;

пояснює зв’язок між добовим та річним рухом Землі і періодичними змінами у природі;

характеризує умови на планетах Сонячної системи;

застосовує знання для задоволення пізнавального інтересу про Землю та інші планети Сонячної системи.

ПЛАН І КАРТА

Горизонт, сторони горизонту. Орієнтування на місцевості за Сонцем, компасом, місцевими ознаками. Зображення місцевості на плані, умовні знаки. Масштаб. Географічна карта, умовні знаки на карті. Робота з планом і  картою.

Учень/учениця:

має уявлення про план місцевості, масштаб; розрізняє план і карту;

володіє елементарними прийомами читання плану і карти;

знає способи орієнтування на місцевості, деякі умовні знаки на плані та карті;

називає основні та проміжні сторони горизонту;

орієнтується на місцевості за Сонцем та місцевими ознаками;

визначає сторони горизонту за допомогою компаса;

застосовує знання про план місцевості і карту для розв’язання навчальних і життєвих ситуацій.

Практичні роботи

1.     Читання плану місцевості.

2.     Читання карти. Порівняння плану та карти.

 

ПРИРОДА МАТЕРИКІВ І ОКЕАНІВ

Населення Землі. Умови життя на Землі. Материки і океани.  Особливості природи Тихого, Атлантичного, Індійського й Північного Льодовитого океанів.

Особливості природи материків Землі. Євразія, Африка, Північна Америка, Південна Америка, Австралія, Антарктида.

Учень/учениця:

має уявлення про населення Землі, найбільші країни світу та їхні столиці;

показує на фізичній карті світу та називає океани й материки;

позначає на контурній карті материки та океани (або користується електронним ресурсом);

знає особливості природи океанів і материків;

порівнює природу материків;

встановлює взаємозв’язки між географічним розташуванням океанів і материків та особливостями їхньої природи;

усвідомлює необхідність охорони природних багатств материків та океанів.

 

Практичні роботи

1.   Читання карти світу.

2.   Позначення на контурній карті назв материків і океанів.

Або (за вибором учителя):

Ознайомлення з картою світу, вивчення материків та океанів з використанням електронних ресурсів.

ПРИРОДА УКРАЇНИ

Україна на карті світу. Карта України. Форми земної поверхні.  Рівнини і гори в Україні і в рідному краї. Корисні копалини України. Водойми України, їхнє  використання та значення. Природні та штучні водойми  (річки, озера, ставки, водосховища, болота, моря, джерела). Рівнинні та гірські річки. Чорне і Азовське моря. Використання і охорона природних багатств водойм.  Ґрунти України. Охорона ґрунтів.

Природні зони України. Мішані ліси. Лісостеп. Степ. Гори. Карпати і Кримські гори.

Учень/учениця:

має уявлення про різноманітність природи України; форми земної поверхні; види водойм;

знає розташування України на карті; правила збереження природи в рідному краї;

розуміє значення корисних копалин, водойм, ґрунтів і лісів для природи та господарської діяльності людини;

показує на карті і називає рівнини, гори, водойми, природні зони;

називає рослини і тварин різних природних зон України;

використовує географічну карту України й рідного краю для розв’язання навчальних і життєвих ситуацій.

 

Практичні роботи

Позначення на контурній карті столиці та міст України; основних форм земної поверхні; водойм України.

Або (за вибором учителя):

Подорож Україною з використанням електронних ресурсів.

Рекомендовані екскурсії (за вибором учителя, з врахуванням можливостей регіону):

1.   Визначення сторін горизонту за Сонцем, компасом або місцевими ознаками.

2.   Ознайомлення з формами рельєфу, водоймами, рослинним та тваринним світом, ґрунтами рідного краю.

Учень/учениця:

застосовує правила поведінки в природі;

спостерігає та фіксує результати своїх спостережень;

фотографує найцікавіші об’єкти природи рідного краю (за можливості);

дотримується правил поведінки під час екскурсій.

 

Рекомендовані навчальні проекти (за вибором учителя, не менше чотирьох впродовж навчального року, з них один – дослідницький). Назву і маршрут проекту педагог визначає разом з дітьми – учасниками проекту. Запропоновані назви – орієнтовні.

1.   „Таємниця Червоної планети” (про Марс).

2.   „Крижані велетні” (про Юпітер, Сатурн, Нептун, Уран).

3.   „Сестра Землі” (про Венеру).

4.   „За що Плутон вигнали з родини великих планет?” (про позбавлення Плутона статусу великої планети).

5.   Розмаїта Африка.

6.   Подорож Антарктидою.

7.   Цікавий світ Австралії.

8.   Такі різні Америки.

9.   Ми живемо в Євразії.

10.             Земля – планета „Вода” (природа океанів).

11.             Добра справа для природи.

Учень/учениця:

знаходить декілька джерел інформації, порівнює, узагальнює та аналізує її;

орієнтується у відповідних для  свого віку словниках і довідниках;

працює з інформацією у різних формах (текст, малюнок, таблиця, діаграма, схема);

пропонує власний маршрут навчального проекту;

працює в групах, у парі;

створює презентацію за результатами проекту.

     

 

 

 

 

 

РУССКИЙ ЯЗЫК

 

1 – 4 КЛАССЫ

ОБЩЕОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ

С УКРАИНСКИМ ЯЗЫКОМ ОБУЧЕНИЯ

 Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

                       

 

 

 

 

 

 

                                                                  


РУССКИЙ ЯЗЫК

в школах с украинским языком обучения

 

Пояснительная записка

Русский язык как предмет инвариантной части учебного плана представлен в школах (классах) с украинским языком обучения с изучением языков национальных меньшинств.

Ведущей целью вариативного начального курса русского языка является формирование и развитие у младших школьников коммуникативной компетентности, способности успешно пользоваться языком для решения жизненно важных задач, то есть средствами речевой деятельности решать познавательные, учебные, личностные, профессионально ориентированные вопросы. Элементарное овладение русским языком, продолженное на последующих этапах образования, позволит учащимся пользоваться им как средством (инструментом) общения, познания, приобщения к богатствам русской культуры, формировать навыки толерантного межэтнического общения с представителями других национальных культур, носителями иных языков, представленных в Украине.

Для достижения поставленной цели в течение периода обучения в 1-4 классах планируется решение таких задач:

- обеспечение положительной мотивации к изучению русского языка;

- формирование умений и навыков по всем видам речевой деятельности в устной и письменной форме;

- усвоение элементарных знаний о важнейших языковых единицах, необходимых и достаточных для формирования речевых умений и навыков;

- обогащение и активизация словарного запаса;

- усвоение русской графики и орфографии, формирование фонетико-графических правописных умений и навыков;

- приобщение к национальным культурам народов Украины;

- продолжение интеллектуального, морального, социокультурного и эстетического развития личности школьников.

Обучение русскому языку должно быть ориентированным на интересы и возможности учащихся начальной школы и тесно связано с формированием ключевых компетентностей, предполагающих способность учащихся выполнять учебные и познавательные действия в соответствии с целью и условиями, в которых выполняется задание. Необходимо формировать и развивать у школьников умение выслушать и понять предложенные суждения, сопоставить их со своей точкой зрения; составить самостоятельное суждение о предмете, явлении, событии; выразить (устно или письменно) такое суждение, аргументировать его; изменить или опровергнуть своё мнение при наличии убедительных аргументов других участников обсуждения.

Целесообразно также способствовать развитию умения работать над учебным материалом как самостоятельно, так и в парах или группах: определять цель деятельности и задачи для её достижения; планировать и согласовывать последовательность выполнения задания, составлять алгоритм выполнения действий; прогнозировать результат деятельности, прилагать усилия для его достижения; планировать распределение ролей, проявлять готовность и умение выполнять различные роли при работе в паре или группе (координатор,   подчиненный) и др. Важно учить школьников различать в учебном материале новое и то, что было уже им известно, но требовало уточнения, детализации, анализировать причины успехов и неудач реализованной деятельности.

Обучение русскому языку осуществляется в соответствии с тремя линиями содержания: речевой, языковой и социокультурной, обозначенными Государственным стандартом начального образования.

Речевая линия предполагает целенаправленное становление и развитие всех видов речевой деятельности: аудирование, говорение, чтение и письмо; формирование умений пользоваться языком как средством общения, познания, влияния на окружающий мир. Для решения этой приоритетной задачи следует развивать умения, необходимые для полноценного восприятия речи (не только фактическое содержание, но и смысл устных и письменных сообщений); построения диалогического и монологического высказывания с учетом возможностей вероятного собеседника; для чтения и самостоятельной работы с детской книгой (техника чтения, читательские умения); для использования письма в коммуникативных целях (в том числе и свободное письмо).

Языковая линия содержания обучения предусматривает формирование у младших школьников элементарных сведений о языке и языковых умений, необходимых для практического пользования языком. Прежде всего это касается обогащения и активизации словарного запаса учащихся; становления навыков практической грамматики (образования форм слов; построения словосочетаний, предложений; использования средств связи предложений в высказывании); формирования умений нормативной речи (орфоэпических, графических, правописных).

Формирование элементарных лингвистических понятий у детей 7-10 лет необходимо сочетать с языковым разбором. Вместе с учителем младшие школьники учатся дифференцировать языковые явления; осознавать особенности звуковой, грамматической формы слова, его значения и морфемного состава; построения сочетаний слов и предложений.

Языковую подготовку рационально осуществлять с опорой на уроки украинского языка, так как следует учитывать степень совпадения изучаемого материала в обоих языках: тренировать школьников в перенесении знаний из украинского языка на тождественные понятия с применением терминологии русского языка, предупреждать ошибочный перенос знаний и умений при похожем, но не одинаковом учебном материале.

Социокультурная линия является интегрирующей составной содержания речевой и языковой подготовки младших школьников. Предполагает ознакомление учащихся с нормами социальных отношений (члены семьи, друзья, класс или группа в учебном заведении, посетители общественных культурно-просветительских мест), закрепление умений соблюдать эти нормы, демонстрировать культурно обусловленное поведение. Прежде всего это те социальные роли, которые дети выполняют в школе, в классе, так как коллектив класса является типичной социальной группой, имеющей многие черты, свойственные обществу в целом. Кроме того, школа призвана помогать учащимся успешно осваивать различные социальные роли вне школы. Это роли, определяемые полом и возрастом, профессиональной принадлежностью, вхождением в семейный, дружеский круг, школьный коллектив, спортивную секцию, церковную общину и др. Уже в младшем школьном возрасте жизненно важными для детей являются роли посетителя библиотеки, музея, театра, кинотеатра, зоопарка, роли покупателя, пассажира общественного транспорта, того, кто запрашивает определенные сведения в различных бытовых ситуациях или поясняет их другому пользователю.

Актуальным компонентом социокультурной работы является формирование у школьников представлений о культуре, обычаях русского народа, а также заинтересованного отношения к языкам, достижениям культуры, обычаям других народов, умения соблюдать соответствующие правила речевого и неречевого поведения, налаживать и поддерживать контакты с представителями других этнических групп, взаимно учитывать социальные и национальные особенности участников общения.

Социокультурная линия содержания призвана усилить практическую направленность обучения русскому языку, его обращенность к реальным жизненным проблемам, решение которых во многом зависит от успешного пользования языком. Для такой работы необходим целенаправленный отбор тем, ситуаций, материалов для обсуждения художественных и научно-популярных текстов, образцов бытовых диалогов, слов и устойчивых сочетаний, в которых отображаются особенности материальной и духовной жизни народа и т.п.

Начальный курс русского языка строится с учетом принципа интеграции учебного содержания и различных видов деятельности школьников. Урок русского языка предполагает систематическую работу над всеми видами речевой деятельности школьников, согласованное обучение нормативному языку и чтению, систематическое использование культурологических текстов для слушания, чтения, построения устных и письменных высказываний, для наблюдений над языковыми, правописными особенностями.

Спецификой данной программы является распределение учебного времени между речевой, языковой и социокультурной линиями содержания. В целом оно осуществлено так: из общего количества часов (70) вычтено 4 часа резервного времени, которое оставлено на усмотрение учителя, 5 часов – на повторение в конце каждого учебного периода и в конце года. Оставшееся время (61 час) примерно поровну распределено между речевой, языковой и социокультурной линиями содержания (для обучающих и проверочных видов деятельности). Например, 8 часов, выделенных для говорения, делятся поровну между диалогической и монологической речью (по 4 часа); таким образом, в каждом семестре проводится 2 специальных урока по диалогу и 2 – по устному монологическому высказыванию.

Программа для каждого класса содержит такие разделы: Речевая линия, Языковая линия, Социокультурная линия”,   „Графические навыки, техника письма, культура оформления письменных работ.

 

І. Речевая линия

В ходе начального обучения русскому языку должны быть паритетно представлены все виды речевой деятельности: аудирование, говорение (диалогическая и монологическая речь), чтение (вслух и молча), письмо (изложение, сочинение).

Программа предусматривает становление и расширение у школьников с каждым годом обучения элементарных представлений о речи (её функциях, видах, механизмах, трудностях формирования, критериях оценивания), однако приоритетным должно быть развитие умений осуществлять все виды речевой деятельности: слушать и понимать воспринятое на слух, воспроизводить и строить высказывание, переводить графические знаки в смысловое значение и наоборот.

 Развитие речевых умений, расширение и активизация лексического запаса младших школьников осуществляется в соответствии с темами, реализующими личностную, образовательную, публичную и профессиональную сферы общения и сферу природы. Это такие темы и ситуации общения: „Школа”, „Мой мир”, „Семья”, „Родной край. Родина”, „Игры и увлечения”, „Труд людей, профессии”, „Природа. Времена года”, „Детская книга”, „Народные обычаи и традиции”, которые должны быть обеспечены соответствующим словарем и грамматическими конструкциями.

 

1.     Аудирование устного высказывания

Работа по аудированию предполагает развитие у детей умения сосредоточенно слушать все более продолжительные и сложные высказывания, понимать их с первого предъявления, усовершенствование слуховой памяти. Для этого следует развивать речевой слух учащихся, умения внимательно вслушиваться в информацию и дифференцировать в звуковом потоке специфические элементы – похожие, но не одинаковые слова; слова определенного слогового состава; предложения, состоящие из заданного количества слов; паузы в предложении и пр. При этом результатом аудирования должно быть понимание прослушанного:  осознание значения отдельных элементов высказывания (слов, сочетаний слов, предложений); его фактического содержания.

При аудировании важно не только анализировать содержание текста, но и отмечать логику его построения, целесообразность каждой из структурных частей, интонационные особенности некоторых предложений (содержащих вопрос, побуждение); вслушиваться в использованные языковые средства для создания определенного настроения, впечатления и пр.

Для аудирования нужно подбирать или составлять текст, который соответствует задачам урока по тематике, объему, степени сложности для учащихся. В качестве аудиотекстов могут быть использованы художественные, научно-художественные произведения, а также связные высказывания учителя о языковом явлении (к примеру, о значении, происхождении слова, о способе выполнения занимательного задания и т.п.). Желательно использовать и тексты культурологического содержания, например, о русских народных обычаях, о народных играх, об особенностях быта и национального костюма, а также о русских писателях, художниках, музыкантах.

 

2.     Говорение

Обучение говорению предполагает целенаправленную комплексную работу по расширению словарного запаса школьников, воспитанию звуковой культуры речи, овладению  грамматическим строем речи, развитию выразительности и связности высказывания, умению различать особенности и участвовать в  диалоге или монологе. При этом используют сведения о тексте, об особенностях речевого высказывания, которые учащиеся получили на уроках украинского языка (о теме и основной мысли, структуре высказывания, необходимости соблюдать речевой этикет, учитывать особенности ситуации общения и пр.).

В обучении говорению значительная роль отводится игровым формам организации речевой деятельности: дидактические игры и игры с логической нагрузкой способствуют расширению и уточнению лексического запаса младших школьников; подвижные игры с сопровождающими текстами и сюжетно-ролевые, творческие игры позволяют учащимся определить характер речевой ситуации, место действия, подготовку собеседника, цель высказывания.

Для развития диалогической и монологической речи необходимо создавать такие учебно-речевые и коммуникативные ситуации, которые побуждают учащихся выражать свои мысли, чувства, потребности, обсуждать интересующие их проблемы. Важно учить детей высказывать собственное мнение о том или ином событии, явлении; аргументировать свою мысль, позицию; корректно выслушивать другие мнения, сопоставлять их со своей точкой зрения.

При этом следует широко использовать работу в парах или небольших группах, что создает условия для активизации речевой деятельности большинства учащихся класса, усвоения школьниками культуры общения, навыков употребления формул речевого этикета, умение внимательно и доброжелательно выслушать собеседника; согласиться с ним или выразить несогласие в тактичной форме, сказать приятное и т.п.

 

3.     Чтение

Обучение чтению предполагает усвоение механизма плавного слогового чтения или чтения целыми словами, нормативное озвучивание прочитанного в соответствии с правилами литературного произношения, адекватное понимание представленной информации, воспитание интереса и любви к чтению, к детской литературе, воспитание средствами художественного слова гражданина Украины, прививать эстетические вкусы и предпочтения, развивать эмоциональные чувства школьников, формировать моральные качества младшего школьника, стимулировать познавательные интересы, интеллектуальные способности, усовершенствовать речь.

Для этого следует сначала закрепить у учащихся технику чтения на материале букв, которые не различаются в графиках украинского и русского языка, обращая внимание на случаи несовпадения произношения и написания слов. Затем целесообразно ознакомить школьников со специфическими буквами русской графики, способствовать закреплению продуктивных способов чтения (сначала – плавно по слогам, затем – плавно целыми словами). Дальнейшая работа по чтению предполагает развитие у детей таких умений:

читать вслух плавно, правильно, осознанно, выразительно;

в темпе, соответствующем скорости обычной устной речи, ориентируя свое чтение на слушателя;

читать молча незнакомый текст со скоростью, несколько превышающей скорость чтения вслух, понимать прочитанное;

самостоятельно работать с книгой (учебной, познавательной, художественной, справочной).

Работу по чтению следует организовать так, чтобы чтение учащихся регулярно использовалось как вид речевой деятельности (специфическая форма общения с автором сообщения), важный для решения разнообразных учебно-познавательных задач:  рисование по тексту, изготовление предмета по прочитанной инструкции, чтение для слушателя с целью донести смысл незнакомого ему текста и т.п.

Работа по чтению предполагает также совершенствование у школьников умения работать с книгой как источником информации. Для этого необходимо систематически предлагать учащимся задания на нахождение заданной страницы в книге, не листая всю подряд; пользование оглавлением; определение на странице текста с указанным содержанием; различение шрифтов (обычный, жирный, курсив);  понимание предназначения условных знаков и др.; а также на пользование детской библиотекой, самостоятельный выбор произведений для чтения.

Базовый компонент содержания начального обучения литературному чтению определяется на основе таких принципов: тематически-жанрового, художественно-эстетического, литературоведческого. Первые два из них являются определяющими при выборе текстов для чтения. Художественно-эстетический принцип предполагает выбор художественных произведений в соответствии с критерием художественной ценности, литературоведческий – ознакомление учащихся с элементарными литературоведческими понятиями на уровне представлений. В этом контексте важно учитывать принцип взаимосвязи с уроками украинского чтения и обеспечивать перенос литературоведческих знаний и представлений.

Материалом для чтения должны быть произведения, развивающие интерес к чтению русскоязычной детской литературы, способствующие воспитанию гражданских чувств и представлений, учащие детей видеть гармонию в природе, искусстве, жизни людей. Важно продемонстрировать младшим школьникам авторское, тематическое и жанровое разнообразие мира детской литературы, помочь учащимся сформировать личные художественные предпочтения, эстетический вкус.

Круг чтения составляют тексты разных стилей (разговорного, художественного, научно-популярного), родов литературы (эпические, лирические) и разных жанров (загадки, пословицы, поговорки, сказки, легенды, рассказы, стихотворения, басни и т.д.). Для чтения предлагаются произведения устного народного творчества и произведения мастеров художественного слова достаточно разнообразной тематики: прошлое и настоящее Украины, обычаи и традиции, сведения о наиболее известных писателях-классиках и современниках, которые писали для детей и о детях, о повседневной жизни и заботах, об учебе и отдыхе, приключениях, природе, растительном и животном мире, заботе взрослых и детей о нём.

 

4.     Письмо

Обучение письму как виду речевой деятельности направлено на формирование у школьников умения строить письменные высказывания, использовать письменную речь в коммуникативных целях.

Усвоение графической системы русского языка, развитие техники письма, культуры оформления письменной работы предполагают положительный перенос соответствующих умений, сформированных на уроках украинского языка. Формирование же правописных навыков может сопровождаться отрицательным переносом знаний и умений, автоматизированных на уроках родного языка, что требует целенаправленной работы на предупреждение алфавитных и орфографических ошибок. Репродуктивные виды графических заданий (списывание, письмо по памяти, зрительные и зрительно-слуховые диктанты), использованные в необходимом объеме и с постепенным нарастанием правописных трудностей, будут способствовать стабилизации техники письма школьников-украинцев. Однако важно не злоупотреблять репродуктивными заданиями, так как они не несут  коммуникативной задачи.  Для развития у детей интереса к продуцированию письменного высказывания целесообразно применять творческие письменные работы, например, свободный диктант, изложение, сочинение, свободное письмо. При этом следует организовать работу так, чтобы у пишущих непременно были читатели или соавторы.

 

ІІ. Языковая линия

Раздел состоит из таких частей: „Текст, предложение”, „Звуки и буквы. Слог. Ударение” , „Значение слова”, „Состав слова”, Правописание.

 

1.     Текст, предложение

Изучение младшими школьниками элементов синтаксиса необходимо для осознанной дифференциации единиц речи, понимания логики создания связного высказывания (диалогического и монологического текстов), адекватного ситуации общения интонирования предложений.

Усвоение синтаксических понятий происходит с учетом знаний, умений и навыков, сформированных при изучении синтаксиса украинского языка. Аналогичные в обоих изучаемых языках существенные признаки текста (соответствие одной теме, логичность событий, развитие действия) и предложения (группа слов, связанных между собой с помощью вопросов, законченность информации) позволяют рационально организовать освоение этих понятий на уроках русского языка: закрепить русскую терминологию, практиковать в анализе готового высказывания, а затем в самостоятельном построении коммуникативно оправданных синтаксических единиц. При этом максимальное внимание уделяется структуре, связности текста, выраженности в нем основной мысли, подбору средств связи между предложениями.

В работе над предложением предусматривается работа над пониманием содержания, составлением и использованием в речи предложений, различных по цели высказывания, а также восклицательных предложений. В ходе изучения младшими школьниками элементов синтаксиса целесообразно сформировать умение различать и употреблять однородные члены и обращение в предложении.

Программа нацеливает также на наблюдения над простыми и сложными предложениями, на формирование практических умений различать эти предложения в устной и письменной форме. 

Целесообразным является выяснение связи слов в предложении, распространение его при помощи вопросов, а также составление сочетаний слов с предлогами и без предлогов (в сопоставлении с украинским языком), использование их в предложении.

 

 

2.     Звуки и буквы. Слог. Ударение

Изучение фонетико-графического материала в начальном курсе русского языка объясняется необходимостью формирования у школьников нормированных чтения и письма, соблюдения в ходе говорения норм литературного произношения, распознавания лексического значения слов при изменении звука (сон – сын) или ударения (стрелки - стрелки).

Значительное внимание должно уделяться развитию слухо-произносительных навыков: членить слова на слоги, находить ударный гласный, различать на слух и воспроизводить звуки русского языка, а также похожие, но не тождественные звуки русского и украинского языков, соотносить звук и обозначающую его букву. Программа начального обучения не требует полного звуко-буквенного разбора, особенно в письменном виде. Приоритет следует отдавать устному частичному разбору, направленному прежде всего на совершенствование произносительных и правописных навыков (с опорой на регулярно используемый образец учителя).

Данный раздел предполагает ознакомление учащихся с понятием сильной и слабой позиции звука в слове, что является основой формирования значительной части орфоэпических и орфографических навыков.

 

3.     Значение слова

Основная задача работы над словом – обогащение и активизация словарного запаса школьников, развитие умения вдумываться в значение слова, замечать его выразительно-изобразительные возможности; развивать внимание к незнакомым словам, потребность выяснять их значение, правильно употреблять в речи.

Лексикологические понятия (однозначное и многозначное слово, прямое и переносное значение, синоним, антоним) изучаются младшими школьниками с опорой на родной язык. Сначала учащимся предлагаются задания на наблюдение за значением слов (подготовительные словарно-логические упражнения), затем анализируются существенные признаки изучаемого понятия; соответствие выделенных слов данному контексту. Целью творческих заданий является отработка умений использовать лексикологические понятия в собственной речи, исходя из ситуации общения.

Предполагается работа над тематическими группами слов, которые называют предметы, явления, характерные для культуры русского народа: традиционные народные игры, игрушки, забавы, элементы русского народного костюма, домашней утвари и пр.

Программа предусматривает работу над наиболее употребительными фразеологическими единицами (без термина).

Важным аспектом обучения является формирование и развитие умения пользоваться различными словарями (школьным толковым словарём, словарём синонимов, антонимов, переводными русско-украинским и украинско-русским словарями).

Кроме работы над лексическим значением, в начальном курсе русского языка осуществляется подготовительная работа над грамматическим значением слова (без употребления терминов). Школьников учат различать слова, отвечающие на вопросы различных частей речи, подбирать соответствующие группы слов; сопоставлять формы слов, которые не совпадают в русском и украинском языках (практически), составлять с ними сочетания слов, предложения. Заслуживает внимания и правильное, уместное употребление служебных частей речи – предлогов, союзов, частиц.

 

4.     Состав слова

Работа над составом слова осуществляется на пропедевтическом уровне и предполагает проведение подготовительных словообразовательных наблюдений (сад – садить – садовник; шел – пришел, ушел, зашел, перешел и пр.) и ознакомление школьников со спецификой и ролью в языке корня, приставок, суффиксов, окончаний. Разбор слова по составу необходимо сочетать с элементами словообразовательного анализа, наблюдениями над ролью приставок и суффиксов в образовании слов.

Такая подготовка должна служить лучшему пониманию значения слова. Необходимо научить учащихся видеть разницу в значениях родственных слов с различными приставками (написал - переписал), суффиксами (домик - домище); видеть определенную общность значения неродственных слов с одной и той же приставкой (пришкольный – пригородный), с одним и тем же суффиксом (учитель - строитель).

В ходе работы над составом слова продолжается развитие орфоэпических и правописных навыков, сопоставление  произношения и написания слов русского и украинского языков (белого, детский, сегодня).

Таким образом, работа над составом слова должна быть направлена не столько на самостоятельный разбор слова по составу, сколько на обогащение и уточнения словарного запаса учащихся, правильное употребление слова в речи, произношение, написание его в соответствии с нормами русского языка.

 

5. Правописание

Формирование правописных умений у младших школьников предполагает умение найти в слове место несовпадения произношения и написания, определить способ решения орфографической задачи в зависимости от типа орфограммы (проверяемая или непроверяемая орфограмма), сверить написанное с образцом. Условиями для правописной работы являются развитый фонематический слух учащихся, умение четко проговаривать слово по правилам произношения и написания, орфографическая зоркость, достаточно сформированные каллиграфические навыки, умение правильно выделять в слове морфемы для осуществления проверки написания.

Обучению правописанию способствует словарная работа, направленная на запоминание буквенного или морфемного состава слова, частотно используемого в коммуникативных целях, на основе орфографического проговаривания или различных видов аналитического списывания. Игровой формой орфографической работы может быть игра Живые звуки.

Кроме того, школьники могут усвоить и сознательно применять простые правила-инструкции, не требующие многошагового решения орфографической задачи (например: жи, ши пиши с и), а также орфографические правила, полностью совпадающие в украинском и русском языках (обозначение на письме безударных гласных, проверяемых ударением; обозначение на письме звонких и глухих согласных; правила переноса слов; употребление заглавных букв; раздельное написание предлогов). Усвоение этих правил носит пропедевтический характер и не требует самостоятельного применения школьниками правила по ходу письма.

 

ІІІ. Социокультурная линия

Социокультурная подготовка предполагает ознакомление школьников с нормами, регулирующими социальные отношения в обществе, закреплением у учащихся умения соблюдать эти нормы, адекватно выполнять социальные роли. Еще одним аспектом реализации социокультурной линии является формирование элементарных понятий этнологии (высокие человеческие качества и чувства, моральные ценности, преобладающие жизненные настроения, формы взаимоотношений носителей русского языка и русской культуры), развитие на этой основе интереса к другой культуре, умения оценить ее достоинства; воспитание благожелательного, заинтересованного отношения к людям, принадлежащим к другой культуре.  Сведения о национальных особенностях речевого (культура речи, общения, речевой этикет) и неречевого поведения способствуют пониманию учащимися того, что поведение человека обусловлено различными социальными факторами, прежде всего возрастом, половой принадлежностью, местом жительства, национальностью, социальным положением, а значит, является культурно обусловленным.

Изучение украинского языка и народоведения помогает детям осознать свою социальную позицию, формирует готовность сохранять национальное своеобразие, умение объяснить другим особенности своей национальной культуры.

Овладение русским языком создает базу для изучения школьниками основ материальной и духовной русской культуры: народные ремесла и промыслы, народная архитектура, народный костюм, народные знания (приметы), народные празднования, календарные обряды, народная игрушка, художественная литература, изобразительное и музыкальное искусство и пр. Изучение русской детской литературы во взаимосвязях с литературой других народов Украины позволит школьникам успешнее усваивать общечеловеческий смысл и национальное своеобразие художественных произведений, приобщиться к таким видам искусства, как музыка, театр, кино, изобразительное искусство.

Эти представления формируют у учащихся понимание общего и различного в культурах, обычаях украинцев и русских, других этнических групп Украины; вырабатывают умения налаживать и поддерживать контакты с представителями разных социальных групп, разных культур, носителями разных языков; осуществлять межкультурное взаимодействие, понимать пользу взаимообогащения.  

Формами социокультурной подготовки младших школьников могут быть: слушание и обсуждение текстов на межкультурное сопоставление, понимание многообразия языков и культур; беседы морально-этического и эстетического содержания; участие детей в разных видах национальных празднований и социальной практики; проведение литературно-музыкальных праздников, посвященных деятелям национальных культур или общественным событиям; инсценирование художественных произведений; проведение „Конкурса знатоков” с целью активизации интереса к фольклорному национальному наследию; уроки риторики и речевого этикета.

 

ІУ. Графические навыки, техника письма,

культура оформления письменных работ

Обучение письму на русском языке проводится одновременно с обучением чтению. Школьники усваивают написание и звуковое значение  букв, которыми русская графическая система отличается от украинской, учатся не смешивать буквы русского и украинского алфавитов. При изучении отдельных русских букв, которые не имеют полных графических соответствий с украинскими (ы, э, ё, ъ) предполагается формирование графических навыков изображения строчных и заглавных букв, соединений букв и их элементов. Усвоение остальных букв русского алфавита требует автоматизации, совершенствования графического навыка, техники письма. Это реализуется на основе транспозиции умений и навыков, достигнутых в обучении украинскому языку, с использованием обычных методов и приёмов графической и каллиграфической подготовки.

Систематическое внимание в обучении следует уделять культуре оформления письменных работ, умению писать аккуратно, надлежащим образом располагая материал, соблюдая поля, абзацные отступы, умению делать различные подчёркивания, использовать условные обозначения и др.

 

Реализация программного содержания обучения русскому языку должна происходить с учетом принципов научности и доступности, коммуникативной направленности, учета знаний, умений и навыков по украинскому языку (межпредметные связи), воспитания социально сознательной, толерантной личности гражданина Украины, который владеет предметной и коммуникативной компетентностями.

 

Учебный материал в программах распределен по классам таким образом:

1.     Развитие умений устной речи. Устный практический курс (1 класс)

2.     Обучение грамоте. Развитие умений устной и письменной речи (2 класс)

3.     Интегрированное обучение чтению и письму. Развитие умений устной и письменной речи. Язык. Правописание (3 класс)

4.     Интегрированное обучение чтению и письму (продолжение). Развитие умений устной и письменной речи. Язык. Правописание (4 класс)

 

 

ПРОГРАММА

 

1 класс (70 часов)

Устный практический курс русского языка

Сферы и темы речевой деятельности

Сферы речи:

- персональная (Кто я? Мир вокруг меня. Игры и увлечения. Любимые занятия детей. Семья);

- образовательная (Школа. Класс. Урок и перемена. Школьные принадлежности. Детская книга (учебная и развлекательная). Счет (до 10). Учимся рисовать. Краски. Цвета);

- социальная (Культура отношений в семье, в школе. Дружба. Знакомство. Правила вежливости. Народные детские празднования. Украина – многонациональное государство. Русский язык как язык общения народов. Государственные и народные символы);

- сфера «Природа» (Время. Части суток. Дни недели. Месяцы. Времена года. Растительный и животный мир родного края. Природа в народном творчестве);

- профессионая сфера (Профессии людей. Труд взрослых и детей).

 

 

1. Речевая линия (в течение года)

Содержание учебного материала

Требования к уровню общеобразовательной подготовки учащихся

1.     Аудирование

Поведение слушающего, влияющее на понимание прослушанного.

 

Восприятие  на слух, понимание при беглом темпе речи ряда слов длиной 3-5 звуков, в том числе различающихся 1-2 звуками; сочетаний слов, которые различаются предлогом и др.

Понимание содержания воспринятых на слух предложений (до 5 слов), различных по цели высказывания и интонации.

Слушание-понимание несложных монологических и диалогических высказываний (до 70 слов), относящихся к разговорному и художественному стилям (загадка, пословица, скороговорка, сказка, стихотворение, рассказ).

Понимание фактического содержания текста (кто, что, где, когда, как). Картины, возникающие в воображении при слушании.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Развитие слуховой памяти: запоминание рядов слов (до 5 слов), 2-4-строчных стихотворений, загадок, скороговорок, начала и конца текста.

 

 

Ученик (ученица)

сосредоточенно слушает высказывание учителя и проявляет интерес к сказанному;

различает на слух подобные, но не одинаковые по звучанию слова, сочетания слов, предложения, различные по цели высказывания; законченные предложения и группы слов;

 

 

находит в прослушанном высказывании слова, которые отвечают указанным признакам: обозначают цвет,  называют предмет (действие, признак) и т.п.;

понимает данный материал после 1-2 прослушиваний и выполняет такие задания:

соотносит рисунок и слово, предложение, текст;

делает рисунок в соответствии с прослушанным;

выполняет краткую инструкцию, данную в аудиотексте (1-2 предложения);

подтверждает или отрицает утверждение, высказанное учителем по содержанию прослушанного (да – нет проверка);

даёт односложный ответ на

поставленный вопрос по содержанию прослушанного

запоминает небольшие загадки, пословицы, скороговорки, стихотворения, воспринятые на слух, различает их;

запоминает начало и конец текста, последовательность развития событий в нём (что было сначала и что - потом).

 

2.     Говорение 

Громкость, сила голоса, темп речи. Четкость дикции.

         Диалогическая речь

Участники диалога. Правила поведения в диалоге (слушать собеседника, выявлять интерес к его словам, давать ему высказаться, говорить внятно, не повышать голос, употреблять формулы вежливости).

 

 

Воспроизведение прослушанных диалогов (реплик сюжетно-ролевых игр). Составление диалогов с помощью вспомогательных материалов и самостоятельно (2-3 реплики).

Обобщенное содержание диалогов: вопрос – ответ, просьба – ответ и т.п.

 

 

 

 

 

 

Монологическая речь

Признаки качественного высказывания (содержательность, соответствующие громкость, темп речи, четкость дикции).

 

Декламирование наизусть.

 

 

Пересказ образца высказывания (40-50 слов).

 

 

 

Составление высказывания (2-3 предложения) с использованием вспомогательных материалов (алгоритм составления загадки, считалки, скороговорки, рассказа-миниатюры)

 

Ученик (ученица)

регулирует дыхание, силу голоса, темп речи; говорит достаточно четко и правильно;

внимательно слушает собеседника и выявляет интерес к его словам;

не повышает без необходимости голос в диалоге, сюжетно-ролевой игре;

различает диалоги, в которых соблюдены/ нарушены правила поведения в диалоге;

воспроизводит, принимает участие в разыгрывании по ролям диалогов из прослушанных сказок, рассказов;

строит диалог по образцу, по данному началу, с опорой на рисунок (после предварительной подготовки – обсуждения содержания, проработки слов, фраз, употребляемых в диалогах);

составляет вопросы и ответы на них по прослушанному тексту, рисунку, учебной ситуации в классе и др.

 

 

различает высказывания, громкость, темп которых соответствуют / несоответствуют описанной ситуации;

регулирует дыхание, силу голоса, темп речи;

декламирует наизусть стихо-творения, загадки, скороговорки и т.п.;

пересказывает данный образец, составляет предложения по опорным словам и объединяет их между собой;

 

 

составляет высказывание на основе текста, образца учителя или ситуаций из жизни

 

                      ІІ. Языковая линия (в течение года)

Содержание учебного материала

Требования к уровню общеобразовательной подготовки учащихся

Текст. Предложение

Содержание текста. Деление связного высказывания на предложения.

Предложения, в которых о чем-то (о ком-то) рассказывают, спрашивают, просят или предлагают. Интонация законченного предложения.

 

 

 

 

 

 

 

                

 

 Слово

Деление предложения на слова. Значение слова. Сходство и различие слов русского и украинского языков.

Обогащение и активизация словаря.

Усвоение тематической (2-5 слов) и межтематической лексики:

- указательных слов (вот, это, эта, этот);

- притяжательных (мой, моя, моё, мои, твой, Ваш, их);

- вопросительных (кто? что? что делает? какой? какая? какое? сколько? который? когда? куда? где?);

- слов на обозначение действия и места действия (слушать,  говорить, бежать, идти, помогать и под.; тут, там, здесь, везде);

- количества (много, мало, несколько);

- временных отношений (вчера, сегодня, завтра, в воскресенье);

- признаков предметов по цвету (белый, красный), вкусу (сладкий, кислый, вкусный), величине (большой, маленький), форме (круглый, длинный).

Усвоение наиболее употребительных слов близких и противоположных по значению (девочка, малышка; ученик, школьник; чисто, аккуратно; внимательный, заботливый; большой – маленький, много – мало, длинный – короткий, быстро - медленно).

 

Практическое усвоение отдельных грамматических форм (без терминов):

-существительные в дательном, творительном и предложном падежах (к доске, с мамой, с семьёй, в книге, на парте);

- прилагательные в именительном падеже единственного и множественного числа: новая, белые, родные;

- отдельные формы глаголов: быть, хотеть, класть, положить; глаголы  3-го лица ед.числа на –ет, -ит (слушает, рисует, дружит); 3-го лица множ. числа на –ут, -ют, -ат, -ят (рисуют, дружат);  1-го лица множ. числа на -ем, -им (разговариваем, стоим); мужского рода прошедш. времени (помогал, собирал);

- союзы и, или, а, но, поэтому, потому что;

- частицы не, разве, пусть, давай

 

       Звуки. Слог. Ударение

Звуки слова.

Гласные и согласные звуки.

Усвоение нормативного произношения мягких согласных [ч],[ш'ш'], твердых согласных [ц],[ж], [ш], взрывного [г].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Деление слова на слоги

 

 

Ученик (ученица)

определяет количество предложений в тексте (2-3 предложения);

различает на слух законченное и искусственно не законченное предложение;

произносит предложение, соблюдая интонацию конца предложения;

дополняет предложение 1-2 словами из данного ряда;

составляет предложение из данных слов, по началу, по рисунку и т.п.;

объясняет схему предложения (по образцу, данному учителем);

 

 

 

соотносит слово и изображение предмета, действия, признака;

различает на слух похожие, но не одинаковые по звучанию слова русского и украинского языков (ручка, книга, пенал, учительница, ученица и т.п.);

задает вопрос о значении слова;

использует специально отработанные на уроке слова в собственных высказываниях;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

использует слова близкие и противоположные по значению;

 

 

 

 

 

 

 

 

строит словосочетание, предложение, правильно используя указанные в программе формы слов и служебные слова (путём повтора за учителем, по данному образцу, по рисунку и т.п.);

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ученик (ученица)

произносит вслед за учителем слово, четко выделяя ударный гласный;

произносит вслед за учителем цепочку звуков слова (используются слова, состоящие из 1-4 звуков);

правильно произносит звуки [г], [ч'], [ш'ш'], [ц], [ш] и др.;

добавляет, убирает, изменяет один звук в слове так, чтобы получилось другое слово (рот – крот, сон – слон, Вася – Ася, часы – час, голос – колос, дым - дом )

объясняет звуковую схему слова, в которой указано количество звуков и обозначен гласный звук;

делит слово на слоги, определяет количество слогов (вслед за учителем).

 

             

                               ІІІ.  Социокультурная линия (в течение года)

Содержание учебного материала

Требования к уровню общеобразовательной подготовки учащихся

Украина – многонациональная страна. Русская и украинская культуры – близкие культуры. Украинский язык – государственный язык. Русский язык – один из самых распространённых языков общения в Украине.

 

 

 

 

Русские детские имена (Николаша, Коленька, Гришутка, Алёнушка, Машенька, Дарьюшка, Светланка). Формы обращения к детям и взрослым.

Правила поведения со взрослыми и детьми (в школе и дома, на уроках и перемене, в детском театре, музее).

Этикетные формулы, используемые в общении:

Здравствуй(те)! Доброе утро! Добрый день! Привет!

До свидания! Пока!

Спасибо! Пожалуйста!

Поздравляю тебя (Вас). – Спасибо за поздравление!

Не серди(те)сь, я нечаянно (я не хотел). Извини. – Ничего, я не сержусь.

Извини(те), я перебил тебя (Вас).

Ты так думаешь? И я тоже так думаю. Я не уверена. Я думаю немножко иначе.

Как хорошо! Здорово! Неужели?

 

Книга – достижение культуры.

Русские пословицы о пользе книги, учения.

Иллюстрирование детской книги. Известные художники-иллюстраторы детской книги.

 

Русские народные подвижные игры. Правила поведения в игре.

Русские народные считалки для определения водящего.

Семейный досуг. Русские пословицы, народные сказки о дружбе, верности, взаимопомощи.

Семейные празднования. Участие детей в семейных праздниках.

 

 

Календарные празднования. Народные приметы. Пословицы и поговорки о временах года.

Природа в русских народных наблюдениях, загадках, песнях, хороводах.

 

 

 

 

Ученик (ученица)

знает, что Украина – независимое государство, в котором живет много разных народов; украинский язык является государственным языком, его изучают все школьники; русский язык помогает общению людей, его можно изучать по желанию; русский и украинский языки – близкородственные;

знает особенности русских детских имен и формы обращения к детям и взрослым, умеет правильно обратиться;

знает правила вежливого поведения со взрослыми и детьми;

соблюдает правила общения, использует этикетные формулы;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

проявляет интерес к иллюстрированию литературы, знает  фамилии известных русских художников, иллюстрирующих произведения для детей;

называет русские пословицы о пользе книги, учении;

знает названия и правила русских подвижных игр;

декламирует считалки, пытается самостоятельно их составлять;

знает традиции семейных отношений,  русские пословицы о семейной жизни;

слушает и принимает участие в инсценировке русских народных сказок, правильно определяет идею сказки;

знает особенности традиционных русских празднований, принимает участие в детских сезонных забавах;

ориентируется в русских народных приметах, называет 2-3 приметы к каждому времени года;

знает русские народные песни о природе; народные загадки о природе, временах года, проявляет интерес к их составлению.

 

 

2 класс (70 часов)

Обучение грамоте.

Развитие умений устной и письменной речи

Сферы и темы речевой деятельности

Сферы речи:

- персональная (Мой дом. Мои домашние обязанности. Традиции нашей семьи. Гость в нашем доме);

- образовательная (Знания. Школа. Библиотека.  Детская книга. Путешествия (реальные и воображаемые). Детский театр, кинотеатр,

музей );

- социальная (Дома у разных народов. Оформление нашего дома. Национальные праздничные угощения. Домашние животные. Национальная посуда, одежда, обувь. Народные праздники. Украина – наш общий дом. Киев – столица Украины. Прошлое и настоящее Киева. Государственные и народные символы. Город. Село);

- сфера «Природа» (Времена года. Природа в фольклорных и авторских произведениях);

- профессионая сфера (Профессии людей. Труд взрослых и детей).

 

 

 

1. Речевая линия (в течение года)

Содержание учебного материала

Требования к уровню общеобразовательной подготовки учащихся

1.     Аудирование

Поведение слушающего, выражающее интерес к словам говорящего.

Слушание-понимание монологических и диалогических высказываний (70 -  130 слов), относящихся к разговорному, художественному (загадка, пословица, скороговорка, стихотворение, сказка, рассказ-миниатюра), научно-художественному стилям, в том числе лингвистического характера (о значении слова, особенностях звучания русского слова в сравнении с украинским и т.п.).

Опора на данный план высказывания (2-3 пункта), помогающий различить в тексте составляющие его части.

Восприятие фактического содержания, общего тона высказывания (грустно, весело).

Создание в воображении образов, картин по содержанию прослушанного.

Восприятие на слух, понимание при беглом темпе речи ряда слов длиной 4-6 звуков, в том числе различающихся 1-2 звуками; сочетаний слов, которые различаются предлогом и др.;

предложений, различных по цели высказывания и интонации (длина  предложения до 6 слов).

 

 

 

 

Ученик (ученица)

слушает внимательно, проявляет интерес к словам говорящего (мимикой, короткими репликами);

понимает после 1-2 прослушиваний содержание предложений, текстов, выполняя такие задания:

соотносит рисунок и  предложение, текст;

делает рисунок по  прослушанному предложению, тексту;

выполняет краткую инструкцию, данную в аудиотексте (2-3 предложения);

подтверждает или отрицает утверждение, высказанное учителем по содержанию прослушанного (да – нет проверка);

выбирает один из вариантов в альтернативном вопросе по тексту;

определяет общий тон прослушанного текста, темп, громкость речи, связывает эти особенности речи с ее содержанием;

различает на слух подобные, но не одинаковые по звучанию слова, словосочетания, предложения;

находит среди прослушанных (1-2 раза) слов, сочетаний слов, предложений те, которые отвечают указанным признакам;

группирует по указанному признаку звуки, слова, сочетания слов, предложения, воспринятые на слух

 

              2. Говорение

Громкость, сила голоса, темп речи. Четкость дикции.

   

    Диалогическая речь

Участники диалога. Ситуация общения. Цель общения.     

Правила поведения в диалоге (слушать собеседника, выявлять интерес к его словам, давать высказаться собеседнику, не перебивая его, уважать другое мнение, уметь вежливо попросить и отказать в просьбе; не повышать голос, употреблять формулы вежливости, не злоупотреблять жестикуляцией).

Воспроизведение прослушанных диалогов.

Составление диалогов (3-4 реплики) с опорой на вспомогательные материалы и самостоятельно (на основе жизненного опыта, впечатлений о прослушанных произведениях, просмотренных фильмах и др.).

Обобщенное содержание диалогов: сообщение – вопрос – ответ; вопрос – ответ – встречный вопрос – ответ; предложение – отказ – ответ и т.п.

 

Устная монологическая речь

Основные требования к устному высказыванию: понятность, последовательность изложения, связи между предложениями; соответствие силы, громкости голоса, темпа речи возможностям слушателя, ситуации общения.

Выразительное декламирование.

Устный пересказ (подробный) текста-повествования с опорой на вспомогательные материалы (50 – 55 слов).

Составление высказывания (3-4 предложения) с использованием вспомогательных материалов.

 

Ученик (ученица)

регулирует дыхание, силу голоса, темп речи в диалоге;

строит свою реплику, ориентируясь на высказывание собеседника.

Ученики

воспроизводят в лицах, участвуют в разыгрывании по ролям диалогов из прослушанных сказок, рассказов (с опорой на вспомогательные материалы);

дополняют данный незавершенный диалог;

придумывают диалог, дополняя прочитанный (прослушанный) текст;

составляют и разыгрывают диалоги (с опорой на вспомогательные материалы), учитывая цель, ситуацию общения, соблюдая правила общения;

обсуждают с одноклассником прослушанный текст, рисунок, учебную ситуацию в классе и др., поочередно составляя вопросы и ответы на них;

оценивают содержательность диалога, правильность и уместность использования в диалоге языковых и неязыковых средств;

 

Ученик (ученица)

регулирует дыхание, силу голоса, темп речи в монологе;

декламирует наизусть стихотворение и прозаический текст;

пересказывает текст с опорой на сочетания слов, вопросы, рисунки;

выражает свое мнение, делая короткие дополнения при пересказе, повторе данного образца;

составляет 3-4 предложения по данным словам и самостоятельно, объединяет их в связный текст;

строит связное высказывание на основе совместной работы над содержанием, языковыми средствами, с опорой на вопросы, рисунки, данное начало и др.;

строит связный текст самостоятельно, высказывая своё отношение к тексту или ситуации из жизни;

оценивает содержание и форму устных высказываний (с помощью учителя)

 

3. Начальное обучение чтению и письму

3.1.Чтение и письмо слов с буквами, которые не различаются в русской и украинской графике:

- слова, которые пишутся по фонетическому принципу (так, как произносятся): дом, двор, школа, урок и т.п.;

- слова, в которых ударному звуку [о] соответствует звук [а] в первом предударном слоге (пишется буква о): дом – дома, мой – моя, он – она;

- слова, в которых ударному звуку [а] после мягкого согласного соответствует звук [и] в первом предударном слоге (пишутся буквы а,я): пятна – пятно, взять – взяла;

- слова, в которых во всех безударных слогах, кроме первого предударного, вместо звуков [о], [а] произносится короткий нечеткий гласный, напоминающий звук [ы] (пишется буква о или а): голова, сахар, карандаш, помогу и т.п.;

- слова, в которых перед гласными произносится звонкий согласный, а в конце слова и перед глухим согласным – парный ему глухой (пишется одна и та же буква): друга – друг, сада – сад, города – город, сказать – сказка и т.п.;

- слова с согласными звуками [г], [г'];

- слова с согласными звуками [ч'], [ш'ш'];

- произношение и написание слов с сочетаниями пя, мя, бя, вя.

 

 

3.2.Чтение и написание слов с буквами, которые различаются в русской и украинской графике

Буквы ы, и, их звуковое значение

Произношение и написание сочетаний жи, ши.

Буква э, ее звуковое значение.

Буква е; обозначение звука [э] после мягкого согласного под ударением (пень, день), звука [и] после мягкого согласного в слоге перед ударным (весна, пенал), звуков [йэ] в начале слога под ударением (ель), звуков [йи] в начале первого предударного слога (моему).

Произношение и написание сочетаний же, ше, це.

Буква ё, ее звуковые значения.

Буква ь для указания на то, что буквы я, ю, е, ё, и после мягкого знака обозначают два звука: [й] + соответствующий гласный.

Буква ъ, используемая для указания на то, что буквы я, ю, е, ё после нее обозначают два звука.

 

3.3. Совершенствование навыков чтения и письма

Чтение вслух.

Быстрое зрительное восприятие слов, состоящих из 2-4 букв.

Понимание фактического содержания, основной мысли, отдельных образных выражений текста – после предварительного обсуждения, с опорой на вспомогательные материалы.

Работа с книгой. Элементы книги: обложка (автор, название), корешок, страница, иллюстрация. Виды учебных материалов в учебнике (столбики слов, «живые звуки», таблички, тексты, рисунки, списки слов и др.).

Развитие интереса к чтению познавательной и художественной литературы. Расширение круга детского чтения.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Техника письма. Письмо прописных и строчных букв, безотрывное соединение 2-3 букв.

Списывание текста, письмо по памяти; проверка написанного.

Обучающее изложение.

Самостоятельные письменные высказывания на основе жизненного опыта (3-4 предложения)

Ученик (ученица)

 

называет русские буквы;

читает плавно слоги, слова с буквами, похожими и различающимися в русском и украинском алфавитах;

успевает прочесть (молча) и озвучивает показанную в течение короткого времени (1-2 сек) карточку со словом длиной 3-4 буквы или сочетанием слов из такого же количества букв (я и ты, а там, вот я и т.п.);

пишет, соблюдая нужную высоту и ширину букв, безотрывно соединяя 2-3 буквы;

проговаривает слово так, как оно пишется, и произносит его по правилам произношения;

списывает слова, сочетания слов, предложения, проговаривая слова так, как их пишут, ставя знаки препинания;

определяет ударение в слове и объясняет, какой из звуков (ударный или безударный) можно писать по слуху;

приводит примеры слов, в которых пишутся буквы б, в, г, д, з, а произносятся звуки [п], [ф],[к],[т],[с];

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ученик (ученица):

различает буквы, которые пишутся одинаково в русском и украинском языках, а также новые буквы;

правильно употребляет буквы ы, и, э, е, ё  в русских словах, знает их звуковые значения;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

читает вслух текст слогами и целыми словами со скоростью 30-40 слов в минуту, соблюдая нормы литературного произношения, интонацию конца предложения;

обнаруживает понимание значения воспринятых при чтении слов, сочетаний слов, предложений, а также фактическое содержание самостоятельно (после предварительной подготовки) прочитанного незнакомого текста, выполняя задания, не требующие построения развёрнутого высказывания, а именно:

соотносит иллюстрацию и предложение, текст;

задаёт вопросы по тексту и отвечает на вопросы;

выбирает один из вариантов,

содержащихся в альтернативном вопросе, который задан по тексту для проверки понимания;

показывает в незнакомой книге обложку, корешок, номера страниц, иллюстрации; имя автора и название книги (на обложке, на корешке, в средине книги);

высказывает предположение о возможном содержании книги, рассматривая её обложку, иллюстрации к тексту; сопоставляет сказанное с реальным содержанием после слушания или чтения книги;

находит на страницах учебника условные значки, а также различные виды учебных материалов (объяснение материала, примеры, упражнения, таблички, художественные тексты и др.) и объясняет их назначение;

 

проверяет написанное, сверяя его с образцом;

находит в группе слов то из них, которое написано неправильно (на материале проработанных слов);

применяет указанные в программе правила правописания;

пишет без ошибок слова, данные в списке для запоминания;

объясняет написания, которые регулируются правилами, предусмотренными программой;

составляет письменный пересказ текста, который насчитывает 20-30 слов (после подготовительной работы);

составляет письменное высказывание с опорой на вспомогательные материалы – иллюстрация, данное начало, сочетания слов и др.

 

 

ІI. Языковая линия (в течение года)

Содержание учебного материала

Требования к уровню общеобразовательной подготовки учащихся

1. Текст. Предложение

Содержание текста. Деление текста на части по содержанию. Заголовок текста, заголовки частей текста.

Связность текста. Средства связи предложений в тексте: слово он (она, оно, они), повтор слова.

Предложение. Предложения, содержащие сообщение, вопрос, просьбу или побуждение к действию).

Обращение.

Ученик (ученица)

различает текст и не связанные между собой предложения;

находит в тексте слова он, она, оно, они, этот, а также повтор слова как средства связи предложений в тексте;

использует средства связи в собственной речи;

подбирает заголовки к тексту и к частям текста, указанным учителем;

находит в тексте предложения, различные по цели высказывания;

составляет и использует в речи предложения, содержащие сообщение, вопрос, просьбу или побуждение к действию; правильно интонирует их;

ставит точку, вопросительный  знак в конце предложения;

различает в устной и письменной речи обращения, правильно употребляет их

 

2. Слово

Обогащение и активизация словарного запаса школьников, обусловленного программными темами (5-7 слов на 1 урок).

Значение слова. Тематические группы слов.

Вопросы к слову, соответствующие части речи, к которой оно относится.

Отдельные грамматические формы (без употребления терминов):

- существительные, род которых не совпадает в русском и украинском языках (собака, путь);

- существительные в форме именительного падежа множественного числа на ги, ки, хи (книги, ученики);

- существительные и прилагательные в форме творительного падежа множественного числа (ученическими тетрадями);

-отдельные формы глаголов бежать, идти, дать, играть и др.;

- формы прошедшего времени глаголов взять, брать, понять и т.п.;

- предлоги с пространственным значением: у, в, под, над, к, от, из, с, по;

- союзы если, что, чтобы и др.;

- наречия очень, здесь, там, влево, вправо, вверх и др.;

- частицы вот, уже, только, неужели.

Усвоение наиболее употребительных синонимов и антонимов (без использования терминов).

 

 

 

3. Звуки и буквы. Слог. Ударение

Слог. Ударение.

Звуки слова. Цепочка звуков слова.

Гласные и согласные звуки. Ударные и безударные гласные звуки. Звонкие и глухие, твердые и мягкие согласные звуки.

Буквы русского алфавита. Звуковое значение букв (в сопоставлении с буквами украинского алфавита).

Перенос.

Неполное соответствие между написанием и произношением слова

 

 

 

Ученик (ученица)

соотносит слово и изображение предмета, действия, признака;

ставит вопросы к словам: Кто? Что? Какой? Что делает? Сколько? Как? Где? Куда? и др.;

делит ряд слов на 2-3 группы по значению (профессии людей, работающих в школе; виды транспорта; слова, обозначающие время, количество и др.);

 подбирает слова с указанным значением; слова, относящиеся к отдельным тематическим группам (учебные вещи, родственники, домашние животные и др.);

выбирает из ряда слов то, которому соответствует данное учителем толкование значения слова;

объясняет значение слова (по образцу);

составляет (по образцу) сочетания слов, построение которых (формы слова, предлоги) различается в русском и украинском языках;

оценивает правильно/ неправильно употребленное слово;

 

 

 

 

 

 

понимает значение синонимов и антонимов, умеет их использовать в собственной речи;

совершенствует текст, заменяя неудачно использованные слова

 

 

Ученик (ученица)

произносит слово по правилам произношения (вслед за учителем);

делит слово на слоги, определяет ударение в слове (вслед за учителем);

произносит цепочку звуков слова (вслед за учителем);

выделяет указанный звук слова;

произносит согласные звуки без призвука гласного;

различает на слух гласные и согласные звуки, твердые и мягкие, звонкие и глухие согласные звуки (с помощью учителя);

различает буквы русского и украинского алфавитов (название, звуковое значение), не смешивает их при чтении и письме;

объясняет, какой звук обозначен указанной буквой в слове

 

4. Правописание

Развитие орфографической и пунктуационной зоркости.      

Сопоставление произношения и написания слов.

Правила правописания:

-               прописная буква в начале предложения, в именах людей, кличках животных, названиях городов, сел;

-               написание сочетаний жи, ши, ча, ща, чу, щу;

-               правило написания –цы, -ци;

-               перенос слова (по слогам, одну букву не переносят);

-               знаки препинания в конце предложения.

Список слов для запоминания:

кто, что, когда, тогда, это,  она, они, ему, моя, моё, её, твоя, тебе, мне, одна, один, девочка, мальчик, отец, друзья, ребята, ученик,  класс, пенал, тетрадь, карандаш, деревья, ветер,  работа, хлеб, город, село, месяц, пошёл, надо, могу,  есть, съел, маленький, большой, аккуратно, опять,  чья, много, мало, очень, плохо, хорошо, русский, украинский, Украина, Киев, здравствуй, беседа, библиотека, весело, календарь, дежурный, неделя, до свидания (60 слов)

Ученик (ученица)

произносит слово по правилам литературного произношения (вслед за учителем), затем проговаривает так, как его пишут;

диктует себе при списывании, письме по памяти, проговаривая слово так, как его следует писать;

объясняет отдельные особенности произношения слова в сопоставлении с его написанием (обозначение безударных гласных, некоторых согласных в конце слова);

применяет правила употребления прописной буквы, написания сочетаний жи, ши, ча, ща, чу, щу; цы, ци; правило переноса слов;

списывает, пишет под диктовку и по памяти слова из списка для запоминания;

ставит точку в конце предложения;

списывает, пишет зрительно-слуховой диктант, проверяет написанное, сверяя его с образцом 

 

 

ІІІ.  Социокультурная линия (в течение года)

Содержание учебного материала

Требования к уровню общеобразовательной подготовки учащихся

Расширение знаний, усвоенных в 1 классе об Украине как  многонациональном государстве, о языках разных народов Украины, о прошлом и настоящем столицы Украины – Киеве, его памятных местах (площади, памятники, театры, музеи). Роль представителей русской культуры в развитии Киева. 

 

 

 

 

Правила поведения с незнакомыми людьми. Этикетные формулы, используемые в общении:

Будьте добры! Прошу Вас (тебя). Всего хорошего!

Ну как? Как дела? Всё в порядке? – Спасибо, всё хорошо.

Знакомьтесь, пожалуйста, это - …

Очень приятно!

Не получилось? Ничего, не расстраивайся. Получится!

Мне тоже очень интересно. – Правда? Неужели? Разве?

А я и не знал. Никогда бы не поверил.

Почему ты так думаешь? Ты так считаешь?

Хочешь? Ты не хочешь? Жалко, что ты не хочешь. Хорошо, в другой раз.

Замечательно! Чудесно! Не очень хорошо. Ужасно.

Материальная русская культура. Возникновение и распространение народных ремесел.

Народная архитектура. Город,  село. Двор и улица. Дом. Декоративное оформление дома.

 

 

 

Календарные празднования. Народные приметы. Пословицы и поговорки о временах года.

Природа в произведениях мастеров русской живописи.

 

 

Детский театр. Кукольный театр. История народной куклы. Балаган как народное искусство. Петрушка – русская народная игрушка.

 

Ученик (ученица)

знает и может рассказать об Украине как многонациональном государстве, взаимодействии русской и украинской национальных культур;

знает, что столицей Украины является город Киев и может рассказать о его достопримечательностях (Крещатик, набережные Днепра, музей книги и книгопечатания, литературные музеи, памятник А.С.Пушкину и др. представителям русской культуры);

соблюдает правила общения, использует этикетные формулы;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

знает некоторые особенности развития ремесел в регионах России и Украины;

различает характерные особенности построения жилищ в разных странах, в городах и селах; декоративного оформления домов средствами различных национальных культур;

 

знает особенности традиционных русских празднований, принимает участие в детских сезонных забавах;

называет фамилии известных мастеров русской живописи, названия их произведений;

 

ориентируется в русских народных забавах, называет виды детских кукольных театров; различает героев народных и авторских пьес для детей.

 

 

ІУ. Графические навыки, техника письма, культура оформления письменных работ

(в течение года)

Содержание учебного материала

Государственные требования к уровню общеобразовательной подготовки учащихся

Совершенствование графических навыков письма (скорость, разборчивость).

Культура оформления письменной работы: соблюдение полей, абзацев (при списывании), аккуратность подчеркиваний, запись слов в столбик, с соблюдением вертикальности его левого края, обозначение ударения в слове.

Культура записей на доске

Ученик (ученица)

пишет правильно и достаточно быстро прописные и строчные буквы, правильно соединяет их в слове;

не смешивает буквы русского и украинского алфавитов;

соблюдает требования к оформлению письменной работы (в тетради и на доске)

 

 

3 класс

Интегрированное обучение чтению и письму.

Развитие умений устной и письменной речи.

Язык. Правописание

70 часов (из них 4 часа  резервного времени)

 

 

1. Речевая линия ( 32 часа в течение года)

Содержание учебного материала

Требования к уровню общеобразовательной подготовки учащихся

1.     Аудирование (8 часов в течение года)

Особенности слушания как вида речевой деятельности.

Слушание-понимание текстов, относящихся к художественному, научно-художественному, научно-популярному стилям (130 – 170 слов).

Жанры произведений для слушания: сказка, рассказ-миниатюра, стихотворение, загадка, скороговорка, а также несложное высказывание на языковую тему.

Понимание фактического содержания, темы, основной мысли произведения.

Опора при слушании на данный план высказывания (3-4 пункта).

Общий тон высказывания (грустно, весело), темп, громкость речи, связь этих характеристик с ее содержанием и условиями общения.

Создание в воображении образов, картин по содержанию прослушанного.

Собственное мнение ученика по поводу прослушанного текста.

Восприятие на слух, понимание при беглом темпе речи ряда слов длиной 5-7 звуков, сочетаний слов, предложений, различных по цели высказывания и интонации (длина  предложения до 8 слов).

 

Ученик (ученица)

объясняет, какие особенности слушания влияют на успешность общения;

слушает внимательно, не перебивает, прислушивается не только к словам, но и тону, темпу, громкости речи;

понимает после одного прослушивания содержание  предложений, текстов, выполняя такие задания:

соотносит иллюстрацию и  предложение, текст;

выполняет инструкцию, данную в аудиотексте с одного прослушивания;

выбирает один из вариантов в альтернативных вопросах по тексту (о фактическом содержании, теме, основной мысли произведения, его эмоциональной окраске, специфике языковых средств);

определяет общий тон прослушанного текста, темп, громкость речи, связывает эти особенности речи с ее содержанием;

отвечает на вопросы о том, какие образы возникли в воображении при слушании;

находит среди прослушанных (при беглом темпе речи) слов, сочетаний слов, предложений те, которые отвечают указанным признакам;

группирует по указанному и самостоятельно определенному признаку звуки, слова, сочетания слов, предложения, воспринятые на слух

2.     Говорение (8 часов в течение года)

Сферы речевой деятельности: персональная, образовательная, социальная, профессиональная.

Громкость, сила голоса, темп речи. Четкость дикции.

Учет интересов, возможностей слушателя.

Речевой этикет.

        Диалогическая речь

       (4 часа в течение года)

     Правила поведения в диалоге (внимательно слушать, отвечать на вопрос, поддерживать беседу, доказывать без категоричности, уважать другие мнения, соблюдать правила речевого этикета и др.).

Воспроизведение прослушанных диалогов.

Составление диалогов с опорой на вспомогательные материалы (3-4 реплики).

Самостоятельное составление диалогов  (на основе жизненного опыта, впечатлений о прочитанных произведениях, просмотренных фильмах и др.).

Обобщенное содержание диалогов (ориентировочно): вопрос – ответ – реакция на ответ; просьба – вопрос – ответ – реакция на просьбу; предложение – ответ – вопрос – ответ.

       

 

Ученик (ученица)

 

 

 

 

регулирует дыхание, силу голоса, темп речи в диалоге, следит за четкостью дикции;

учитывает интересы собеседника (слушателя); его право не соглашаться с высказанным мнением;

строит свою реплику с учетом слов собеседника;

объясняет, какие особенности речи, правила поведения в диалоге влияют на успешность общения.

Ученики

воспроизводят в лицах, участвуют в разыгрывании по ролям диалогов из прослушанных сказок, рассказов;

дополняют данный незавершенный диалог;

составляют диалоги по отдельным эпизодам прослушанного или прочитанного текста;

составляют диалоги на основе коллективного обсуждения возможного содержания, подбора языковых средств;

составляют диалог, самостоятельно обсуждая с одноклассником прослушанный текст, рисунок, учебную ситуацию в школе или вне школы и др., поочередно составляя вопросы и ответы на них;

оценивает содержательность диалога, правильность и уместность использования в диалоге языковых и неязыковых средств;

обсуждает последовательность выполнения совместной работы, распределение ролей;

планирует в паре или группе ход и способы выполненной работы

 

Устная монологическая речь

      (4 часа в течение года)

Основные требования к устному высказыванию: связность, наличие своей точки зрения, учет интересов слушателя, ситуации общения.

Пересказ (подробный, выборочный) прослушанного и обсужденного повествовательного текста (55-60 слов).

Пересказ самостоятельно прочитанного текста.

Совместное составление устного высказывания (3-4 предложения).

Самостоятельные высказывания учащихся на основе жизненного опыта, впечатлений о прочитанных произведениях, просмотренных фильмах и др.

Ученик (ученица)

объясняет и соблюдает требования к устному высказыванию;

пересказывает (подробно, выборочно) текст с опорой на вспомогательные материалы (план, ключевые сочетания слов и др.);

пересказывает самостоятельно прочитанный текст (20-30 слов);

дополняет пересказ, выражая свое отношение к сказанному;

составляет 3-4 предложения по данным словам и самостоятельно, объединяет их в связный текст;

строит связное высказывание на основе совместной работы над содержанием, языковыми средствами;

оценивает содержание и форму устных высказываний (с помощью учителя)

 

Чтение (8 часов в течение года)

Совершенствование навыка чтения:

-слов с буквами, различающимися в русской и украинской графике;

- слов, написание которых не полностью соответствует произношению;

- слов с сочетаниями -ого, -его, -тся, -ться;

- слов с ассимиляцией согласных по звонкости-глухости (книжка, сделать) и некоторыми другими сочетаниями согласных др.

Развитие техники чтения. Усвоение продуктивных способов чтения – чтение целыми словами, чтение сочетаниями слов. Расширение поля чтения.

Быстрое зрительное восприятие слов, состоящих из 3-5 букв, а также групп коротких слов (вот я, у неё, в окне и т.п.).

Чтение вслух интонационно правильно, с соблюдением норм произношения.

Чтение молча без внешней артикуляции. Просматривание.

Закрепление умения следить за развитием мысли при чтении и предугадывать следующее слово, содержание еще не прочитанной части (вероятностное прогнозирование). Развитие воображения при чтении.

Понимание фактического содержания самостоятельно прочитанного незнакомого текста – после предварительной подготовки, с опорой на вспомогательные материалы.

Работа над текстом (в ходе совместного обсуждения). Развитие умений определять:

- тему, главную мысль текста, авторское отношение к описанному, героям;

- структуру текста, делить текст на части, подбирать заглавия;

действующих лиц произведения, понимать их характер;

- образные выражения, элементы описания, рассуждения, создающие определенное эмоциональное содержание.

Развитие интереса к чтению художественной литературы. Расширение тематики и жанрового состава детского чтения.

Ученик (ученица)

читает вслух плавно, произнося слова по правилам произношения, соблюдая интонацию конца предложения, ориентируя чтение на слушателей;

читает молча незнакомый текст (после предварительной подготовки), обнаруживает понимание прочитанного, выполняя такие задания:

соотносит иллюстрацию и фрагмент произведения;

находит среди нескольких предложений то, которое соответствует указанному содержанию;

задает вопросы по тексту и отвечает на вопросы;

выбирает один из вариантов, содержащихся в альтернативных вопросах, заданных по тексту (о фактическом содержании, теме, основной мысли произведения, его эмоциональной окраске);

различает соответствие /несоответствие данного плана прочитанному тексту (с помощью учителя);

различает в тексте известное и новое для него;

читает, комментирует задания и тексты учебника;

объясняет особенности чтения вслух и молча, суть упражнений, которые используют для их совершенствования;

 

 

определяет структурные элементы текста, делит (с помощью учителя) текст на части, подбирает заглавия;

называет действующих лиц, дает им краткую характеристику;

находит в тексте образные слова и выражения, объясняет их роль;

проявляет интерес к чтению художественной литературы, называет фамилии любимых авторов,   жанр и название понравившихся произведений;

оценивает художественные достоинства любимых произведений детской литературы

Письменная речь (8 часов в течение года)

Составление 3-4 предложений и объединение их в текст.

Обучающий письменный пересказ (исходный текст 55-60 слов).

Самостоятельное письменное высказывание (3-4 предложения) на свободную тему

Ученик (ученица)

составляет 3-4 предложения на заданную тему и объединяет их в текст;

пересказывает текст с опорой на данные сочетания слов, план и др.;

пишет высказывание на свободную тему (после предварительной подготовки);

вносит правки в написанный текст, учитывая советы учителя, одноклассников

 

 

IІ. Языковая линия (в течение года)

Содержание учебного материала

Требования к уровню общеобразовательной подготовки учащихся

    1. Текст. Предложение

(4 часа)

Тема, основная мысль текста.

Структура текста (зачин, основная часть, заключение).

Связь предложений в тексте: синоним, слова он (она, оно, они), этот (эта, это, эти).

Вопросы к тексту (о содержании, смысле, значении слов и выражений, связи с жизненным опытом читателя, отношении к прочитанному и др.).

Слова автора и персонажей в тексте с диалогом

 

Предложение (5 часов)

Повествовательные, вопроси-тельные и побудительные предложения.

Восклицательные предложения.

Предложения, содержащие утверждение или отрицание.

Знаки препинания в конце предложения.

Связь слов в предложении.

Обращение, стоящее в начале или конце предложения

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Звуки и буквы. Слог. Ударение (14 часов)

Деление слова на слоги. Ударение в слове.

Гласные и согласные звуки.

Звонкие и глухие, твердые и мягкие согласные.

Звук и буква.

Сильная и слабая позиция гласных и согласных звуков в слове.

Алфавит. Расположение слов в алфавитном порядке

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Значение слова (7 часов)

Значение слова.

Мотивированное значение слова.

Синонимы. Антонимы.

Словарь.

Слова русского и украинского языков, не совпадающие по значению и/или звучанию, написанию: лечить – лічити, мой – мій, голова – голова, ты – ти и пр.

Тематические группы слов.

Наиболее употребительные устойчивые сочетания слов (Доброе утро! Всего хорошего! Не спускать (не сводить) глаз. Со всех ног. На носу. Как свои пять пальцев (знать) и др.)

 

 

 

 

 

 

 

Грамматическая форма слова (в течение года)

Вопросы к словам, относящимся к разным частям речи (без терминов).

Употребление слова в нужной грамматической форме (практически):

- существительные, род которых не совпадает в русском и украинском языках (тополь);

-существительные в форме именительного падежа в роли обращения (в отличие от звательного падежа в украинском языке);

-существительные І и ІІ склонения в дательном и предложном падежах (в руке, в школе, на столе);

-  существительные и прилагательные в форме творительного падежа множественного числа (осенними листьями);

- существительные в дательном падеже множественного числа с предлогом по (по классам, по страницам);

- прилагательные в форме именительного падежа единственного и множественного числа (светлая, старые);

- глаголы в форме прошедшего времени (говорил, говорили);

- глаголы в форме 3 лица единственного и множественного числа настоящего времени (слушает, выражают);

- предлоги с пространственным значением: у, в, под, над, к, от, из, с, по

 

Ученик (ученица)

определяет тему и основную мысль текста (с опорой на вспомогательные материалы);

находит в тексте вступление, основную часть, заключение;

ставит вопросы по тексту;

находит такие средства связи предложений в тексте: слова он, она, оно, они, этот, повтор слова;

использует средства связи в собственной речи;

различает в тексте слова автора и персонажей (с помощью учителя)

 

Ученик (ученица)

различает по содержанию, интонации и знакам препинания предложения, содержащие утверждение и отрицание, повествовательные, вопросительные, побудительные предложения; восклицательные предложения;

произносит такие предложения при чтении вслух;

ставит соответствующий интонации знак в конце предложения;

находит в предложении пары связанных между собой слов, ставит вопрос от одного слова к другому;

составляет (по образцу) сочетания слов, построение которых различается в русском и украинском языках;

составляет предложения, использует их в своей речи

находит обращения, стоящие в начале или конце предложения; выделяет обращения при списывании и письме по памяти

 

Ученик (ученица)

произносит слова в соответствии с орфоэпическими нормами, правильно акцентирует их;

делит слово на слоги;

определяет ударение в слове (вслед за учителем и самостоятельно);

делит слово на части для переноса; правильно переносит слово;

произносит цепочку звуков слова, выделяет указанный звук слова (вслед за учителем и самостоятельно); произносит согласные без призвука гласного;

различает на слух гласные и согласные звуки, твердые и мягкие, звонкие и глухие согласные звуки;

различает буквы русского и украинского алфавитов (название, звуковое значение);

соотносит звук с обозначающей его буквой;

различает сильные и слабые позиции звука в слове, находит те позиции в слове, которые требуют проверки при написании (слабые позиции);

называет буквы в алфавитном порядке, начиная с любой части алфавита;

находит слово в алфавитном списке с учетом 2-й, 3-й букв;

располагает слова в алфавитном порядке с  учетом 2-й и 3-й букв

 

Ученик (ученица)

находит среди данных слово с указанным значением; пары слов, близких или противоположных по значению; устойчивое сочетание слов;

группирует слова, устойчивые сочетания слов по данным определениям;

составляет, дополняет тематическую группу слов по рассмотренной теме для развития речи;

различает похожие, но не одинаковые слова русского и украинского языков;

толкует значение слова с мотивированным значением (в простых случаях: синева, ледоход) – по образцу;

использует слова той или иной тематической группы, устойчивые сочетания слов для составления предложения и группы связанных между собой предложений на указанную тему

 

 

Ученик (ученица)

ставит вопросы к словам, относящимся к различным частям речи;

правильно произносит, списывает слова (словосочетания, предложения с ними) в нужной грамматической форме;

строит сочетание слов, предложение, употребляя слово в нужной грамматической форме, нужный предлог;

находит ошибку в образовании формы слова (практически, на материале проработанных грамматических форм слова);

объясняет разницу в значении похожих, но не одинаковых сочетаний слов, образованных с помощью разных предлогов;

переводит сочетания слов, предложения с украинского языка на русский

  4. Правописание

Развитие орфографической и пунктуационной зоркости.

Сопоставление произношения и написания слова.

Сильная и слабая позиция гласных и согласных звуков в слове.

Правила правописания:

- прописная буква в начале предложения, в именах людей, кличках животных, названиях городов, сел;

- написание мягкого знака между буквами согласных звуков;

- перенос слова (по слогам, одну букву не переносят, перенос слов с буквами ь, ъ);

-знаки препинания в конце предложения; при обращении.

Список слов для запоминания:

ещё, похожи, рассказ, вместе, чего, вчера, спасибо, вопрос, собралась, пожалуйста, внимательно, лучше, интересный, листья, грустно, осень, каникулы, молодец, всегда, поняла, желать, сразу,  будто, ведь, через, четыре, пять, восемь, девять, месяц, жёлтый, чёрный, столица, песня, конечно, глубокий, сладкий, квартира, сейчас, сегодня, правильно, чаще, вокруг, начал, потому что, холодно, удивить, обычный, меньше, видеть, сделать, будет, Москва, дорогой, можно, нельзя, даже, заяц, медведь, береза, помогу, медленно, мороз, одежда, пальто, погода, праздник, улица, фамилия, товарищ (70 слов)

Ученик (ученица)

произносит слово по правилам произношения, затем проговаривает так, как его пишут;

находит те позиции в слове, которые требуют проверки при написании; уточняет написание слова (с помощью учителя, по словарю);

применяет правило написания сочетаний чк, чн, нч, щн, нщ, рщ; правило переноса слов;

правильно произносит и списывает (пишет по памяти) слова с сочетанием согласных (возьму, песня и т.п.);

объясняет правило употребления мягкого знака в этой позиции (с опорой на вспомогательные материалы);

правильно произносит, списывает (пишет по памяти) слова (словосочетания, предложения с ними) в нужной грамматической форме – из списка, определенного программой;

ставит знаки препинания в конце предложения, выделяет обращения при списывании, письме по памяти, зрительно-слуховом диктанте;

списывает текст по усвоенному алгоритму, проверяет написанное;

пишет зрительно-слуховой диктант после орфоэпического и орфографического чтения, обсуждения отдельных позиций, требующих проверки написания;

пишет под диктовку и по памяти слова из списков для 2, 3 классов, слова с фонетическими написаниями, слова на правила, обязательные для применения в 3 классе; слова, проработанные в классе, на другие правила (предложения, тексты, составленные из этих групп слов)

 

ІІІ.  Социокультурная линия (в течение года)

Содержание учебного материала

Требования к уровню общеобразовательной подготовки учащихся

Закрепление и расширение знаний, полученных во 2 классе: об Украине как многонациональном государстве, государственных и народных символах, об украинском и русском языках как близкородственных.

 

 

Правила поведения со знакомыми и незнакомыми людьми, старшими или младшими по возрасту, с ровесниками. Культура общения в школе и общественных местах. Русские пословицы о вежливости.

Этикетные формулы, используемые в общении:

Как ты думаешь? Ты согласен? Объясни, почему ты не согласен.

Объясни, как это вышло (случилось).

Ты уверен, что …? Я не уверен (я не думаю), что … . Надо подумать.

Может быть, ты и прав(а).

Не торопитесь, я подожду.

Подожди, пожалуйста.

Разрешите, пожалуйста, пройти. Извините, я вас побеспокою.

Простите, я хочу вас попросить. Я бы хотел(а)…

Повторите, пожалуйста, я не совсем понял(а).

Нет, ничего. Всё в порядке.

Я не против.

К сожалению, я не могу помочь.

Вам помочь? Давайте я вам помогу.

Вот так подарок!

Извините, я опоздал (я не предупредил, не смог, …).

Мне кажется, … Я думаю …

Скажите, пожалуйста, где находится …? – Пожалуйста, … находится …

Будьте добры, как пройти к …? Объясните, пожалуйста, как пользоваться …

Материальная русская культура. Внешнее и внутреннее убранство дома.  Народные традиции и современные тенденции в оформлении дома.

Народные празднования. Атрибуты народных праздников. Национальные праздничные блюда. Культура приема гостей.

 

 

Духовная культура. Книга как культурная ценность. История письменности и книгопечатания.

Кино и театр  для детей.

Ученик (ученица)

знает, что Украина – многонациональное государство, где разные народности живут дружно, имеют общие интересы;

знает государственные (Герб, Флаг, Гимн) и народные символы, обереги и рассказывает о них;

знает правила вежливого поведения со знакомыми и незнакомыми людьми (взрослыми и детьми) в общественных местах;

соблюдает правила общения, использует этикетные формулы;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

знает национальную символику декоративного оформления жилища;

имеет представление о развитии схожих ремесел в разных регионах Украины и России;

знает особенности традиционных празднований, их атрибуты, названия праздничных  национальных угощений, игровые действия в народных  забавах;

принимает участие в инсценировке русских народных и современных литературных сказок, авторских рассказов;

называет фамилии известных русских писателей, деятелей кино, названия их произведений

 

ІУ. Графические навыки, техника письма,

культура оформления письменных работ

(в течение года)

Содержание учебного материала

Государственные требования к уровню общеобразовательной подготовки учащихся

Совершенствование графических навыков письма (скорость, каллиграфичность).

Культура оформления письменной работы: соблюдение полей, абзацев (при списывании), аккуратность подчеркиваний, запись слова в столбик, с соблюдением вертикальности его левого края, обозначение ударения в слове.

Культура записей на доске

Ученик (ученица)

пишет правильно и достаточно быстро прописные и строчные буквы, правильно соединяет их в слове;

не смешивает буквы русского и украинского алфавитов;

соблюдает требования к оформлению письменной работы (в тетради и на доске)

 

4 класс

Интегрированное обучение чтению и письму (продолжение).

Развитие умений устной и письменной речи.

Язык. Правописание

(70 часов; из них 4 часа резервного времени)

 

І. Речевая линия (32 часа)

Содержание учебного материала

Государственные требования к уровню общеобразовательной подготовки учащихся

1. Аудирование

(4 часа в течение года)

Роль слушания как вида речевой деятельности.

Слушание-понимание текстов, относящихся к разговорно-бытовому, художественному, научно-художественному, научно-популярному стилям (170 – 250 слов).

Жанры произведений для слушания: сказка, рассказ-миниатюра (или отрывок из большего по объему произведения), пьеса (отрывок из неё), стихотворение, загадка, скороговорка, а также  высказывание на языковую тему.

Понимание фактического содержания, темы, основной мысли произведения, а также эмоциональной окраски произведения.

Связь общего тона, темпа, громкости речи с её содержанием и условиями общения.

Создание в воображении образов, картин по содержанию прослушанного.

Восприятие точного, меткого, образного слова.

Собственное мнение ученика по поводу прослушанного текста.

Опора при слушании на данный план высказывания (4-5 пунктов).

Развитие внимания при слушании, слуховой памяти.

Восприятие на слух, более длинных, чем в 3 классе, рядов языковых единиц: слов (из 6-10 звуков), распространенных словосочетаний, предложений  (1 – 10 слов).

 

Ученик (ученица)

объясняет, какую роль  играет внимательное слушание, понимание прослушанного; понимает после одного прослушивания содержание  предложений, текстов, выполняя такие задания:

соотносит иллюстрацию и  предложение, текст;

выполняет с одного прослушивания инструкцию, данную в аудиотексте;

выбирает один из двух (трёх) вариантов в вопросах по тексту (о фактическом содержании,  основной мысли произведения, образном выражении);

устанавливает соответствие / несоответствие данного плана прослушанному;

 

 

 

определяет и объясняет общий тон прослушанного текста, темп, громкость речи;

называет некоторые образные слова и выражения из прослушанного текста;

объясняет, какие образы возникли в воображении при слушании;

находит среди прослушанных (при беглом темпе речи) слов, сочетаний слов, предложений те, которые отвечают указанным признакам (количество и сложность материала выше, чем в 3 классе);

группирует по самостоятельно определенному признаку звуки, слова, сочетания слов, предложения, воспринятые на слух

2.Говорение (8 часов в течение года)

Сферы речевой деятельности: персональная, образовательная, социальная, профессиональная.

Построение высказываний, имеющих коммуникативную направленность, ориентированных на конкретных слушателей.

Речевой этикет.

        Диалогическая речь

       (4 часа в течение года)

     Правила поведения в диалоге (внимательно слушать, отвечать на вопрос, поддерживать беседу, поощрять собеседника высказываться, уважать его мнение, высказывать своё мнение без категоричности, соблюдать правила речевого этикета и др.).

Воспроизведение прослушанных диалогов.

Составление вопросов и ответов по прослушанному или прочитанному тексту, по иллюстрации и др.

Составление диалогов (4-5 реплик) с опорой на вспомогательные материалы и самостоятельно  (на темы, близкие интересам детей).

Обобщенное содержание диалогов (ориентировочно): вопрос – ответ – встречный вопрос – ответ - реакция на ответ; просьба – отказ - вопрос – ответ – реакция на ответ; предложение – вопрос - ответ – совет – ответ.

       

 

Ученик (ученица)

 

 

 

 

 

 

строит высказывание, учитывая интересы собеседника (слушателя);

объясняет, какие особенности речи, правила поведения в диалоге влияют на успешность общения.

Ученики

составляют диалоги на основе коллективного обсуждения возможного содержания, с опорой на вспомогательные материалы;

составляют диалоги, содержащие описание или рассуждение, дополняющие прочитанный или прослушанный текст;

составляют диалог, самостоятельно обсуждая предложенную или избранную самостоятельно тему (поочередно задают вопросы и отвечают на них)

оценивают содержательность диалога, правильность и уместность использования в диалоге языковых и неязыковых средств;

дополняют (исправляют) диалог, в содержании, форме которого были отмечены недочёты;

обсуждают цель совместной работы, последовательность её выполнения, распределение ролей;

обсуждают  ход и способы выполненной работы, причины успехов и неудач

 

Устная монологическая речь

      (4 часа в течение года)

Основные требования к устному высказыванию: связность, последовательность, соразмерность частей, наличие своей точки зрения, учет интересов слушателя, ситуации общения.

Пересказ (подробный, выборочный) прослушанного и обсужденного текста (повествования с элементами описания и/или рассуждения) – самостоятельно или с опорой на вспомогательные материалы (план, серия рисунков, ключевые сочетания слов).

Пересказ самостоятельно прочитанного текста.

Дополнения к пересказу (описание, рассуждение).

Устное рассказывание с опорой на предварительное обсуждение содержания и языковых средств.

Самостоятельные высказывания учащихся на основе жизненного опыта, впечатлений о прочитанных произведениях, просмотренных фильмах и др.

Ученик (ученица)

объясняет и соблюдает требования к устному высказыванию;

пересказывает предварительно обсужденный текст с опорой на  вспомогательные материалы или самостоятельно;

пересказывает самостоятельно прочитанный повествовательный текст с элементами описания и/или рассуждения;

дополняет пересказ, выражая свое отношение к сказанному;

продумывает устное рассказывание по данному началу, началу и концу, данному плану, опорным сочетаниям слов и т.п.;

строит связное высказывание самостоятельно на основе жизненного опыта;

оценивает содержание и форму устных высказываний (с помощью учителя)

 

              3. Чтение

         (12 часов в течение года)

Совершенствование чтения вслух и молча.

Чтение вслух, ориентированное на слушателя.

Чтение молча незнакомого текста; понимание содержания, основной мысли, эмоциональной окраски.

Развитие умения следить за развитием мысли при чтении и предугадывать следующее слово, содержание ещё не прочитанной части (вероятностное прогнозирование).

Новое и известное (для читателя) в тексте.

Совершенствование техники зрительного восприятия. Расширение оперативного поля зрения. Просматривание

 

 

 

 

 

 

 

 

Расширение круга чтения. Фольклорные произведения, авторские сказки, рассказы, стихотворения, отрывки из повестей и пьес для детей.

Работа над текстом. Развитие умений определять тему и главную мысль произведения.

Развитие умения видеть составные части содержания, их последовательность, связи между ними.

Развитие умений понимать логику представленных событий и причино-следственные связи.

Развитие умений находить в тексте художественные средства: эпитеты, сравнения, слова, употребленные в переносном значении, осознавать их роль для создания литературного образа.

Развитие умений понимать характер действующих лиц, давать им характеристику, в том числе и по поступкам.

Соотнесение текста со своим жизненным опытом, формирование собственного мнения о прочитанном.

Развитие творческого воображения при чтении. Выполнение творческих заданий в связи с прочитанным текстом.

 

Ученик (ученица)

читает вслух стихотворные и прозаические тексты (после предварительной подготовки), ориентируя чтение на слушателей, стремясь донести смысл, эмоциональную окраску незнакомого для них текста;

участвует в чтении в лицах;

читает молча незнакомый текст (после некоторой предварительной подготовки), обнаруживает понимание прочитанного, выполняя такие задания:

задает вопросы по тексту и отвечает на вопросы;

находит в тексте то предложение, которое соответствует указанному содержанию;

предугадывает ещё не прочитанную часть текста;

различает в тексте известное и новое для него;

читает, толкует задания и тексты учебника, словарные статьи;

просматривает отрывок текста, быстро находя в нём указанный элемент;

объясняет особенности чтения вслух и молча, суть упражнений, которые используют для их совершенствования;

различает жанры художественных произведений;

знает имена и фамилии авторов художественных произведений;

 

 

 

 

различает соответствие / несоответствие данного плана прочитанному тексту;

составляет план текста;

объясняет причино-следственные связи;

 

находит в тексте художественные средства,осознает их роль;

выбирает один из вариантов ответов на вопросы по тексту (о фактическом содержании, теме, основной мысли произведения, его эмоциональной окраске, значении образных слов и выражений);

дает характеристику действующим лицам, высказывает оценочное суждение;

 

 

 

 

выполняет творческие задания на основе прочитанного произведения;

 

 

    4.Письменная речь

       (8 часов в течение года)

Составление 4-5 предложений и объединение их в связное высказывание.

Изложение – письменный пересказ (исходный текст – до 60 слов).

Самостоятельное письменное высказывание (5-6 предложений) на свободную тему (о том или ином событии в жизни класса или семьи, отношении к прочитанному произведению, обсуждаемой проблеме и др.)

Ученик (ученица)

 

составляет 4-5 предложений на заданную тему и объединяет их в текст;

пересказывает текст письменно;

дополняет текст, данный для изложения, описывая на основе воображения отдельные картины, образы, высказывая своё отношение к содержанию текста, связывая его со своим жизненным опытом;

пишет мини-сочинение на свободную тему;

вносит правки в написанный текст, учитывая советы учителя, одноклассников;

объясняет, каким должно быть письменное высказывание, понятное и интересное для других

 

ІІ. Языковая линия (32 часа)

Содержание учебного материала

Государственные требования к уровню общеобразовательной подготовки учащихся

1.                 Текст (6 часов)

Части содержания текста. Их последовательность, связи между ними.

Абзац.

Ключевые слова в тексте.

Связь предложений в тексте: синоним, слова он (она, оно, они), этот (эта, это, эти), такой (такая, такое, такие).

Типы текстов. Практическое распознавание повествования, описания, рассуждения

Ученик (ученица)

делит текст на части (с опорой на вспомогательные материалы) и объясняет их содержание, последовательность;

подбирает заголовки к частям текста;

восстанавливает порядок следования частей в деформированном тексте;

определяет соответствие/ несоответствие частей текста теме;

находит в тексте части содержания, составляющие отдельный абзац, и те, которые изложены в нескольких абзацах;

выделяет в сплошном тексте абзацы;

просматривает текст по выделенным ключевым словам, составляет общее представление о его содержании;

выделяет ключевые слова в тексте (в совместной работе учителя и учеников);

находит средства связи предложений в тексте;

объединяет несколько предложений в текст, используя нужные средства связи;

практически различает типы текстов и их стилистические особенности (с помощью учителя);

применяет знания о тексте в процессе построения собственных высказываний

 

2.     Предложение (6 часов)

Главные (подлежащее и сказуемое) и второстепенные члены предложения.

Предложения-реплики в диалогах.

 

Предложения с однородными членами. Способы связи между ними. Знаки препинания при однородных членах

 

 

 

 

 

 

 

Сложное предложение (без использования термина). Конструирование сложных предложений (из двух простых) по образцу, графической схеме. Союзы и, что, чтобы, потому  (практически). Запятая перед союзами.

 

Ученик (ученица)

ставит вопросы к выделенным главным членам предложения и к второстепенным членам предложения;

распространяет предложение по вопросам;

выделяет однородные члены предложения; различает средства связи при однородных членах (союзы и, или, а, но);

читает (произносит) интонационно правильно предложения с однородными членами;

ставит запятые при однородных членах (при списывании);

конструирует сложное предложение из предложенных двух простых

3.     Значение слова (4 часа)

Многозначность слова.

Слова с прямым и переносным значением.

Наиболее употребительные устойчивые сочетания слов (Красная строка. Вешать нос. Задирать нос. Язык без костей. Молоть языком.)

 

 

Ученик (ученица)

 находит в учебном словаре однозначное и многозначное слово;

находит среди данных примеры употребления слова в прямом и переносном значении;

объясняет значение слова, устойчивого сочетания (с опорой на вспомогательные материалы, по образцу);

составляет предложения с устойчивым сочетанием слов, со словом, употребленным в разных значениях, в прямом и переносном значении (после обсуждения слова или работы со словарем);

находит разницу в значениях русского и украинского слова (с опорой на вспомогательные материалы);

исправляет ошибки в употреблении слов, значения которых различаются в русском и украинском языках

Грамматическая форма слова            (в течение года)

Вопросы к словам, относящимся к разным частям речи (без терминов).

Употребление слова в нужной грамматической форме (практически):

- падежные формы имен существительных лоб, рот (со лба, на лбу, во рту, изо рта и др.);

- формы именительного и творительного падежей множественного числа имен существительных 1 склонения (руки - руками);

- формы именительного падежа множественного числа имен существительных с основой на шипящий звук и ц (ножи, камыши, пальцы);

- формы имен прилагательных

в сочетании с именами существительными, которые различаются по роду и числу в русском и украинском языках (маленький щенок, молодые листья, длинные волосы);

- формы повелительного наклонения глаголов на  мягкий губной (ставь).

Употребление предлогов у, в, под, над, к, от, из, с, по с пространственным, временным и др. значениями

Ученик (ученица)

ставит вопросы к словам, относящимся к различным частям речи;

правильно произносит, списывает слова (словосочетания, предложения с ними) в нужной грамматической форме;

строит сочетание слов, предложение, употребляя слово в нужной грамматической форме, используя нужный предлог;

находит ошибку в образовании формы слова (практически, на материале проработанных грамматических форм слова);

объясняет разницу в значении похожих, но не одинаковых сочетаний слов, образованных с помощью разных предлогов;

переводит сочетания слов, предложения с украинского языка на русский

4. Состав слова. Правописание    (16 часов)

Значимые части слова.

Однокоренные слова.

Образование слова с помощью префикса, суффикса (по образцу).

Наблюдения над значением производных слов (без термина).

Употребление слов, которые неодинаково образуются в русском и украинском языках.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Написание букв безударных гласных в корне слова.

Написание букв парных звонких-глухих согласных звуков в корне слова.

Написание ъ, ь перед я, ю, е, ё, и.

Обозначение непроизносимых согласных звуков в корне слова.

Написание слов с удвоенными буквами в корне слова.

Перенос слова с сочетанием согласных.

Проверка написанного по образцу

 

 

 

 

Ученик (ученица)

называет обозначенные в слове значимые части слова;

обозначает значимые части слова после совместного разбора слова с использованием вспомогательных материалов;

находит в ряду данных слов однокоренные слова, слова с одинаковыми префиксами, суффиксами;

переводит слово с украинского языка на русский и делает вывод, одинаково ли они образованы (учень – ученик, читач – читатель и т.п.);

образует слово (по образцу);

объясняет значение слов с одинаковым префиксом, суффиксом;

произносит слово по правилам произношения и находит те позиции в слове, которые требуют проверки;

списывает слова на данные правила и подчеркивает буквы, написание которых нужно проверять;

находит проверочное слово в ряду данных слов, применяя правило об обозначении на письме безударных гласных, звонких-глухих и непроизносимых согласных;

делает вывод о написании разделительных ъ, ь на основе анализа слова с обозначенными частями слова;

пишет под диктовку (по памяти) те слова на данные правила, которые были проработаны на уроках;

проверяет написанное (по образцу)

 

5. Правописание

(в течение года, в ходе работы над языковыми темами)

Развитие орфографической и пунктуационной зоркости.

Подготовительная работа над правилами об обозначении на письме безударных гласных, парных звонких-глухих согласных, непроизносимых согласных в корне слова; правилом о написании ъ,ь перед я,ю,е,ё,и.

Перенос слова с сочетанием согласных.

Знаки препинания в простом предложении.

Список слов для запоминания:

рассказывать, точка, раньше, позже, прилетел, зелёный, завтра, возле, может быть, надо, идти, теперь, горят, ласково, почти, удивить, нашёл, поймать, счастье, цвести, желать, экскурсия, вечер, вокзал, коллекция, лежит,  понравилось, пирожки, откуда, оттуда, везде, пойдёт, ужасный, поздно, чудесный, троллейбус, суббота, классная, честный, который, так как, лучше, теперь, весна, поймать, дорога, ставь, золотой, одиннадцать, двенадцать, шестнадцать, восемнадцать, учительница, понедельник, вторник, среда, четверг, пятница, воскресенье, выходной, неужели, разве, сколько, несколько, столько, компьютер, магнитофон, аллея, завтрак, обед, овощи, прекрасный, приветливо, путешествие, автомобиль, спасибо, телефон (80 слов)

Ученик (ученица)

произносит слово по правилам произношения, находит те позиции в слове, которые требуют проверки, уточняет их написание (по словарю, правилу);

списывает слово и подчеркивает буквы, написание которых нужно проверять в соответствии с теми правилами, работа над которыми является подготовительной (см. список);

применяет указанные выше правила на основе вспомогательных материалов;

правильно произносит, списывает слова (словосочетания, предложения с ними) в нужной грамматической форме;

списывает текст, пишет зрительно-слуховой диктант;

пишет под диктовку те слова на указанные выше правила, работа над которыми проводилась на уроке; слова на правила, обязательные для применения в 4 классе, слова из списков для 2-4 классов (предложения, тексты с этими словами);

проверяет написанное (по образцу, по правилу);

ставит знаки препинания в простом предложении (при списывании)

 

 

ІІІ. Социокультурная линия

(в течение года)

Содержание учебного материала

Требования к уровню общеобразовательной подготовки учащихся

Закрепление и расширение знаний, полученных в 1-3 классах. Название страны, в которой живут дети, её столица. Государственные и народные символы.

Государственный, русский и другие языки.

 

Правила поведения со знакомыми и незнакомыми людьми, старшими или младшими по возрасту, с лицами противоположного пола. Культура общения в  общественных местах (театр, кинотеатр, музей, библиотека, вокзал).

Этикетные формулы, используемые в общении:

Давай познакомимся. Познакомь меня с … Приходите, пожалуйста. Обязательно буду! Приду!

Счастливого пути! Желаю удачи! Спасибо за пожелание!

Очень интересно, я и не думал, что … Расскажи подробнее.

Разве это возможно?

Это замечательно! Советую вам! Трудно сказать. Я бы так не сказал. Как ты считаешь? Входите, пожалуйста. Садитесь. Присаживайтесь. Вы не согласитесь (пойти, взять, …)? Вы не возражаете, я (возьму, дам, …)? Если вам не трудно, … С удовольствием. К сожалению, я не могу выполнить вашу просьбу.

Лучше бы вы…

Приятного аппетита!

Хотите (чаю, сказать, …)? Налить вам ещё? Угощайтесь. Попробуйте …

Положить вам …?

Не беспокойтесь, всё в порядке.

Приходите ещё! Передайте привет! Как вы себя чувствуете? Вам лучше? – Спасибо, уже лучше! Как ваше здоровье? Будьте здоровы! Не болейте!

Материальная русская культура. Декоративное искусство.  Народные ремесла. Русские пословицы о труде, мастерстве и трудолюбии.

 

 

 

Национальный костюм (праздничный, повседневный). Культура внешнего вида.

 

Духовная культура. Моральные ценности разных народов Украины. Общее и различное в них. Русские пословицы и поговорки о моральных ценностях, положительных качествах человека.

 

Художественная литература как хранительница моральных ценностей.

 

Ученик (ученица)

знает и рассказывает про Украину как многонациональное государство, государственные и народные символы;

 

понимает значение языка в жизни каждого народа, роль русского языка и культуры в собственной жизни;

знает правила вежливого поведения со знакомыми и незнакомыми людьми (взрослыми и детьми, лицами противоположного пола) в общественных местах;

умеет устанавливать элементарные коммуникативные контакты с ровесниками и взрослыми во время выполнения тех или иных социальных ролей в разных жизненных ситуациях;

соблюдает правила общения, использует этикетные формулы;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

знает и объясняет национальную символику  в декоративном оформлении продуктов материальной культуры (одежда, посуда, игрушки);

использует русские пословицы и поговорки в собственных высказываниях;

имеет представление о специфике национального костюма (праздничного, повседневного, мужского, женского, детского) разных регионов Украины;

проявляет интерес к моральным ситуациям в детской литературе;

принимает участие в инсценировке русских народных и современных литературных сказок, авторских рассказов, пьес; выражает оценочное суждение;

называет фамилии известных русских писателей, деятелей изобразительного  искусства, названия их произведений;

толерантно  относится к позиции автора произведения, действующих лиц.

 

ІУ. Графические навыки, техника письма,

культура оформления письменных работ

(в течение года)

Содержание учебного материала

Государственные требования к уровню общеобразовательной подготовки учащихся

Совершенствование техники письма.

Культура оформления письменной работы в тетради и на доске: вписывание слов в таблицу, обозначение значимых частей слова, подчеркивания и др.

Ученик (ученица)

пишет достаточно быстро и разборчиво;

не смешивает буквы русского и украинского алфавитов;

оформляет письменную работу правильно, аккуратно

 

Програму підготували:

Лапшина І. М., доцент кафедри педагогіки та методики початкового навчання Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського;

завідувач лабораторії лабораторії навчання російської мови та мов інших етнічних меншин  Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук;

Вербецька О.В., учитель початкових класів загальноосвітнього навчального закладу № 40 м. Одеси, вчитель-методист;

 

Купцова Л.Г., учитель початкових класів загальноосвітнього навчального закладу № 40 м. Одеси, вчитель-методист.

 

Інформатика

Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів[1]

 

 

 

 

 


[1] Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

 

2-4 класів

 

Пояснювальна записка

Мета і завдання навчального курсу

Оновлення змісту вивчення предмету “Інформатика” у загальноосвітніх навчальних закладах пов’язано зі змінами стратегічних напрямків освіти - орієнтація на діяльнісний підхід та формування в учнівства важливих життєвих компетенцій. Лише з поширенням інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) навчання може мати форми особистісно-орієнтованого, гнучкого динамічного процесу. Розповсюдження нових цифрових медіа й навчальних середовищ обумовлюють зростаючу важливість ІКТ-компетецій, які сьогодні майже  всюди визнаються одними з ключових в системі освіти.

Головна мета навчального предмету “Інформатики” у відповідності з вимогами Державного стандарту початкової загальної освіти - ознайомлення учнів з інформаційно-комунікаційними технологіями та формування у дітей ключових компетентностей для реалізації їх творчого потенціалу і соціалізації в суспільстві.

Зміст навчального предмету «Інформатика» в початковій школі являє собою узагальнений і скорочений виклад основ  інформаційно-комунікаційних технологій, адаптованим до можливостей і особливостей дітей молодшого шкільного віку.

 

Основними завданнями навчального предмета є формування в дітей молодшого шкільного віку:

       початкових навичок використовувати інформаційно-комунікаційні технології;

       основних навичок роботи з різними пристроями для вивчення інших предметів, а також для розв’язування практичних соціальних, комунікативних завдань;

       початкових уявлень про інформацію, її властивості, особливості опрацювання, передавання та зберігання;

       початкових навичок використовувати інформацію з навчальною метою;

       алгоритмічного, логічного та критичного мислення.

Ключова та предметна ІКТ-компетентності навчального курсу

Вивчення пропедевтичного курсу «Інформатика» сприяє формуванню і розвитку у молодших школярів/школярок ключових компетентностей, серед яких можна виділити предметну ІКТ-компетентність, міжпредметні, комунікативні та соціальні компетентності.

ІКТ-компетентність, як предметна, передбачає впевнене критичне та безпечне використання ІТ-засобів у навчанні й повсякденному житті.

У контексті початкового навчання предметна ІКТ-компетентність розглядається як здатність учня сприймати, обмінюватись та використовувати інформацію в конкретній життєвій або навчальній ситуації.

Предметна ІКТ–компетентність учнів виявляється у таких ознаках: в умінні

       усвідомлювати власні інформаційні потреби;

       виявляти джерела інформації та здійснювати результативний пошук;

       здійснювати аналіз й оцінку якості інформації;

       організовувати та структурувати інформацію;

       ефективно використовувати інформацю;

       створювати й обмінюватись новими знаннями.

Діяльнісний вимір предметної ІКТ-компетентності пов'язаний з такими вміннями дітей молодшого шкільного віку:

технологічними:

сприймати інформацію від вчителя/вчительки, з підручників, електронних джерел; обмінюватися інформацією в спілкуванні між собою;

отримати початкові навички використання різноманітних засобів інформаційних технологій для вирішення навчальних завдань;

сприймати та представляти інформацію у вигляді тексту: читати та змінювати тексти, визначати ключові слова в тексті, створювати та опрацьовувати текст;

сприймати різноманіття графічних даних: зображення, фото, піктограми, карти, схеми, діаграми;  

створювати власні зображення у вигляді малюнків та творчо опрацьовувати готові зображення;

презентувати інформацію у вигляді слайдів; 

представляти одну і ту ж інформацію в різних формах; вміння описувати об'єкти реальної дійсності, представляючи інформацію про них різними способами - у вигляді чисел, тексту, зображень, схем, таблиць, презентацій;

телекомунікаційними:

усвідомлювати свої інформаційні потреби та прагнути до їх задоволення через пошук;

вміння сприймати та використовувати різноманітні інформаційні ресурси з дотриманням основних принципів авторського права та власної безпеки;

розрізнити приватне і публічне середовище з розумінням основних принципів свободи слова;

безпечно спілкуватись з використанням ІКТ, а також співпрацювати, допомагати одноліткам, навчатись разом з іншими;

сприймати різні точки зору, брати участь у дискусії, розуміти чужу точку зору, прислухатись до неї, в тому числі в Інтернеті з дотриманням моральних та етичних норм спілкування;

розуміти соціальні наслідки, що виникають у цифровому світі, в тому числі й питання безпеки, недоторканності приватного життя;

виражати свою індивідуальність у процесі створення та публікації інформаційних продуктів;

алгоритмічними та логічними:

формулювати команди для виконавця, складати алгоритми за зразком, шукати помилки в послідовності команд, аналізувати зміст завдань на складання алгоритму для виконавців;

шукати різні варіанти виконання завдань, обирати та обґрунтовувати найефективніший варіант виконання;

розрізняти алгоритмічні структури: слідування, цикли, розгалуження;

створювати та виконувати алгоритми у визначеному середовищі;

розрізняти істинні та хибні висловлювання, формулювати висловлювання з логічним слідуванням;

У результаті засвоєння предметного змісту пропедевтичного курсу «Інформатика» учні мають виявляти такі складові предметної та ключових компетентностей:

       усвідомлювати ключові поняття, що описують його потреби в інформації;

       використовувати різні джерела, щоб задовольнити свої потреби в інформації;

       використовувати різні способи опрацювання відібраної інформації;

       знаходити способи для розв’язування різних типів навчальних і життєвих задач, вирішення проблем;

       співпрацювати у різних групах для виконання навчальних завдань, готовності до продуктивної праці.

Структура навчальної програми

Курс «Інформатика» розрахований на 105 годин: по 35 годин у кожному класі з розрахунку 1 година на тиждень за рахунок інваріантної складової навчального плану.

Програма побудована лінійно-концентрично. Зміст понять поступово розширюється і доповнюється. Концентричність передбачає повернення до подання та опрацювання тем у кожному класі початкової школи. Лінійність має за мету ознайомити учнівство у пропедевтичному курсі "Інформатика" з деякими простими середовищами, що забезпечують навчальну необхідність за змістом програм курсів початкової освіти. Поняття інформації, її властивостей, форм подання та використання у навчальному процесі розширюється і доповнюється на кожному етапі навчання. Таким чином забезпечується поступове нарощування складності матеріалу, його актуалізація, повторення, закріплення, що сприяє формуванню ключових та предметної компетентностей і способів діяльності на вищому рівні узагальнення.

Програмою встановлена послідовність тем курсу, яка дозволяє при вивченні кожного з розділів використовувати знання і вміння, набуті під час вивчення попередніх розділів. Учитель може змінювати порядок вивчення тем та самостійно визначає обсяг (кількість годин) на вивчення кожної теми курсу, а також на повторення, узагальнення та систематизацію під час вивчення кожної теми, вибудовуючи найбільш доречну для конкретного класу траєкторію навчання.

Характеристика змісту навчання

На початковому етапі програмою передбачається ознайомлення учнів з різноманіттям засобів інформаційно-комунікаційних технологій для сприймання, створення, опрацювання та обміну інформацією.

Другокласники/другокласниці практично знайомляться з різноманіттям засобів комп’ютерної техніки: портативними та стаціонарними комп’ютерами, мобільними пристроями, що наявні у школі та вдома. 

У 3 класі - поглиблюють знання про їх різноманіття й призначення та вдосконалюють навички їх використання.
У 4 класі - розширюють уявлення про застосування їх для зберігання, опрацювання та передавання інформації.

За допомогою підібраних учителем/учителькою вправ учні опановують навичками впевненої роботи маніпуляторами (миша або тачскрин, тачпад), вчаться використовувати клавіатуру в середовищах, необхідних для навчання з усіх інших предметів. Систематичну роботу з формування навичок роботи з клавіатурою слід передбачити на кожному уроці інформатики, підбираючи для цієї мети ігри, вправи з дотриманням дидактичних принципів наступності, послідовності.

 

Розкриття тем програми про інформацію, її властивостей та дій з інформацією базується на розумінні дитиною поняття ”інформація”. Учні та учениці мають вміти наводити приклади інформації, властивостей інформації, форм подання та дій з інформацією з повсякденного застосування.

Під час ознайомлення учнівства з властивостями, видами інформації, діями з нею спочатку пропонується розглянути ті, що зустрічаються у житті людини, а потім називати й такі, що відбуваються з використанням засобів інформаційних технологій.

Програмою передбачено сформувати в учнівства уявлення про те, що людина в житті постійно зустрічається з інформацією, працює з нею та може використовувати при цьому сучасні засоби ІТ з умінням захистити свій інформаційний простір.

Демонстрація переваг використання засобів ІТ для опрацювання різної інформації у навчальних ситуацій сприятиме формуванню цілісної картини навколишнього світу.

Вивчення змісту програми про використання інформаційних технологій починається з прикладів використання різноманітних засобів ІТ для навчання з інших предметів, як наприклад, перегляд навчальних відео, картин художників, слухання музичних творів, читання художніх творів, вдосконалення навичок усного рахунку в математичних тренажерах.

            Практичні дії зі створення учнями/ученицями власних продуктів починається під час ознайомлення з середовищами для створення та змінювання зображень. Під час практичних занять у графічних та текстових редакторах, редакторах презентацій, (як і спеціального програмного забезпечення, інстальованого на комп’ютер, так і в онлайн середовищах Інтернету), формуються навички створювати та змінювати зображення, тексти, презентації для навчання.

Передбачається, що учні та учениці матимуть вибір у визначенні зручних саме для їх віку середовищ обробки зображень, текстів, презентацій з інтуїтивно зрозумілим інтерфейсом.

У ході реалізації цієї змістової лінії учнівство навчиться змінювати та створювати найпростіші зображення, презентації, текстові документи; працювати зі схемами, діаграмами, картами; перетворювати інформацію з однієї форми подання в іншу (текстову, графічну, числову, звукову).

Сформовані базові навички створення презентацій дозволить демонструвати результати своєї навчальної діяльності з інших навчальних предметів.

Комунікаційні технології опановуються учнями у процесі практичного ознайомлення з мережею Інтернет та практичним використанням упродовж усіх тем вивчення курсу. Основну увагу приділено опануванню початковими практичними навичками використання мережі Інтернет для перегляду, сприймання та пошуку інформації у вигляді тексту, зображень, відео; виконання інтерактивних завдань онлайн для підтримки навчальних предметів, електронного листування при дотриманні вимог безпечної роботи в Інтернеті. На основі початкових кроків роботи в браузері пропонується ознайомити учнівство зі складовими частинами вікна програми, поняттям “папка”, як середовище зберігання закладок.

Важливо щоб учні та учениці зрозуміли головні особливості безпечної роботи з інформаційними джерелами та почали використовувати відповідні навички та знання при вивченні інших навчальних предметів. Зміст пропонованих практичних завдань, що використовуються в курсі «Інформатика», відображає потреби навчання учнівства з читання, математики, мов, природознавства, мистецтв та інших навчальних предметів. Важливим є задоволення пізнавальних інтересів учнів та учениць, підтримка їх творчої ініціативи та прагнення до освоєння нових інформаційно-комунікаційних технологій, що створюватиме відчуття доступності в постійному оновленні своїх компетентностей.

Для формування міжпредметних компетенцій, у рамках пропедевтичного курсу, програмою передбачено вивчення питань, пов’язаних з алгоритмами та їх виконавцями. У результаті ознайомлення з ними учні та учениці повинні розуміти поняття виконавця, його середовища, команди, системи команд виконавця алгоритму, отримати перші уявлення про основні алгоритмічні структури, зокрема, слідування, розгалуження та повторення, навчитися виконувати готові алгоритми, а також складати прості алгоритми для виконавців, які працюють у певному зрозумілому для відповідної вікової категорії середовищі, використовуючи просту систему їхніх команд. Головною метою вивчення алгоритмів є вміння розв’язувати значущі для учнівства задачі з їх повсякденного життя, застосовуючи алгоритмічний підхід: уміння планувати послідовність дій для досягнення мети,  передбачати можливі наслідки.

У програмі передбачено під час вивчення кожної теми використовувати матеріали інших навчальних предметів, постійно здійснювати підтримку вивчення цих предметів. Доцільно організовувати навчання у захищених закритих середовищах з можливістю учнів співпрацювати між собою для розвитку як ІКТ, так і комунікативних та соціальних компетенцій; навчальні завдання створювати й з метою розвитку логічного та критичного мислення, пам’яті, просторової та творчої уяви учнівства.

Характеристика умов навчання

Психічний розвиток дитини молодшого шкільного віку має свої особливості. У 7-8 років лише починають розвиватися основні психічні новоутворення: довільність психічних процесів, внутрішній план дій, уміння організовувати навчальну діяльність, рефлексія, як результат активної навчальної діяльності у 1 класі. Продовжують своє становлення й основні пізнавальні процеси: сприймання, увага, пам’ять, уява, мислення і мовлення. До кінця молодшого шкільного віку вони мають перетворитися на вищі психічні функції, яким властива довільність і опосередкованість. До кінця навчання у 4 класі має сформуватись усвідомлення своїх власних розумових операцій, що надає допомогу в самоконтролі. У 2-3 класах переважає наочно-образне мислення, а елементи абстракції починають розвиватись в 9-10 років. У 2 класі для виникнення образу необхідна опора на конкретний предмет, наприклад, опора на зображення при розповіді, далі розвивається опора на слово, яке є передумовою мисленнєвого створення нового образу. Тому психологи радять не пропонувати для запам’ятовування та використання абстрактні поняття учням та ученицям у 2-3 класі, не використовувати вправи та завдання, котрі вимагають виконання складних аналітичних процесів.

При ознайомленні учнівства з основами ІКТ використовується комп’ютерна техніка: стаціонарні, портативні комп’ютери, мобільні пристрої та інш.

Для практичних робіт використовуються програми (онлайн-середовища Інтернету, додатки для мобільних пристроїв).

Перелік рекомендованих програмних засобів:

       операційна система;

       браузер;

       програми (сервіси, розширення, додатки, служби та інші інструменти Інтернету) для організації навчання, взаємодії учнів між собою;

       середовища для сприймання, створення та змінювання текстів, зображень, презентацій, графічні та текстові редактори, редактори презентацій;

       середовища для перегляду навчальних відео, слухання музики, роботи з картами;

       середовища програмування для дітей, для вправ з алгоритмами.

У початковій школі для дотримання норм безпеки дитини рекомендується організовувати навчання у закритому захищеному інформаційному середовищі. Облікові записи для електронного листування та співпраці в мережі створює адміністратор навчального закладу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 клас

35 годин (1година на тиждень)

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

Інформація

Поняття про інформацію.

Зміст та завдання курсу «Інформатика».

Сприймання людиною інформації.

Властивості інформації.

Види інформації за способом сприймання: зорова, слухова, нюхова, смакова, дотикова.

Приватна та публічна інформація. Захист особистої приватної інформації. Безпека використання інформації.

Пристрої для роботи з інформацією.

Правила безпечної поведінки у кабінеті інформатики.

 

 

 

Комп’ютери та інші пристрої

Комп'ютер та інші пристрої для роботи з інформацією.

Увімкнення та вимкнення комп'ютера  та інших пристроїв.

Робочий стіл. Значки робочого столу.

Використання миші та інших маніпуляторів для вибору та переміщення об’єктів.

Використання пристроїв для навчання: перегляд зображень (образотворче мистецтво), читання текстів (літературне читання, мови), слухання мелодій (музичне мистецтво).

Виділення обраного тексту в середовищах для читання.

Клавіатура. Уведення окремих символів. Зміна мовних режимів.

Організація робочого місця під час навчання з різними пристроями.

 

 

 

 

Інтернет

Початкові уявлення про Інтернет. Поняття браузера, як програми для роботи в Інтернеті. Вікно браузера. Кнопки керування вікном. Маніпуляції з вікном.

Вкладки браузера. Посилання. Закладка.

Правила безпечної роботи в Інтернеті.

Інформація для дітей та для дорослих. Приватна (особиста, сімейна) та публічна інформація.

Вікові обмеження на перегляд вмісту сторінок.

Ігри для вдосконалення навичок роботи з маніпуляторами, клавіатурою.

Перегляд навчальних відео, картин художників, читання текстів, вдосконалення навичок усного рахунку в математичних тренажерах.

 

 

Графіка

Поняття ком’ютерної графіки. Програми для створення за змінювання графічних зображень. Створення зображень.

Зображення з геометричних фігур. Змінювання готових зображень.

Доповнення зображень підписами чи коментарями у вигляді кількох слів.

Сервіси для перегляду зображень картин художників. Віртуальні мистецькі галереї, екскурсії до музеїв.

Пристрої для створення та опрацювання графічних зображень.

Пошук зображень в Інтернеті для природознавства (музичного та образотворчого мистецтв, читання тощо). Право на зображення. Розрізнення дозволів на використання чужих зображень.

 

Команди та виконавці

Поняттям команди. Порівняння команди й спонукального речення. Команди й виконавці.

Послідовність дій. Приклади послідовності дій у природі. Виконання послідовних дій. Пошук помилок в послідовності дій.

Ігрові вправи з надання команд виконавцям у середовищах програмування.

Порівняння двох або більше предметів.

Об’єднання предметів у групи за певними заданими ознаками. Назви групи однорідних предметів. Визначення ознак предметів, впізнавання предметів за даними ознаками. Складові частини предметів.

Ігри на змінювання послідовності дій, пошук помилок в послідовностях; об’єднання предметів у групи, вилучення зайвого за певними ознаками.

 

Учень/учениця:

має уявлення про інформацію;

розуміє за допомогою яких органів чуття людина сприймає інформацію;

для чого вивчають інформатику;

розрізняє приватну та публічну інформацію;

наводить приклади видів інформації за способом сприймання;

властивостей інформації (без називання терміну) на конкретних прикладах;

називає правила безпечної поведінки в кабінеті інформатики;

дотримується правил безпечного користування пристроями у кабінеті інформатики;

використовує у своєму мовленні слова інформація, інформатика, приватна, публічна інформація та називає 3 сучасних пристрої для роботи з інформацією.

 

 

 

Учень/учениця:

має уявлення про різноманіття сучасних пристроїв для роботи з інформацією;

наводить приклади використання пристроїв для роботи з інформацією у школі, вдома;

уміє увімкнути та вимкнути комп’ютер та інші пристрої (за умови їх використання);

уміє знаходити необхідні для роботи значки на Робочому столі та розпочинає роботу в програмах;

орієнтується в середовищах для перегляду зображень, читання текстів, слухання музики та завершує роботу з ними;

уміє використовувати маніпулятори для вибору та переміщення об’єктів;

уміє змінити мовні режими на клавіатурі та ввести окремі символи;

уміє відшукати необхідну інформацію в тексті та виділити частину тексту;

прагне використовувати пристрої з навчальною метою;

володіє навичками раціональної організації робочого місця;

використовує у своєму мовленні слова робочий стіл, програма, комп’ютер, ноутбук, смартфон, клавіатура, мишка, тачпад (за умови використання).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учень/учениця: 

має загальні уявлення про Інтернет; пояснює призначення програми-браузера;

уміє розпочати роботу в браузері, додавати вкладки, закривати вкладки, завершувати роботу з браузером; відкривати необхідні для навчання сторінки через закладки, переходити за посиланнями, переглядати навчальне відео чи його заданий фрагмент; змінити розмір вікна браузера, згорнути, розгорнути вікно;

розрізняє дитячу інформацію та інформацію для дорослих;

розуміє про існування вікових обмежень на перегляд вмісту сторінок;

наводить при клади приватної та публічної інформації;

наводить приклади приватної інформації, яку не повідомляють незнайомцям в Інтернеті;

дотримується правил безпеки в Інтернеті щодо нерозголошення приватної (особистої та сімейної) інформації;

має уявлення про початкові норми авторського права щодо використання інформації;

використовує у своєму мовленні слова браузер, Інтернет, вікно, вкладка, відкрити, закрити браузер, посилання, закладка, відео.

 

 

Учень/учениця:

має уявлення про комп’ютерну графіку та способи її подання;

впізнає значки та назви середовищ для створення та змінювання графічних зображень;

уміє створювати найпростіші зображення та змінювати їх, використовує для цього інструменти графічних редакторів;

додавати підписи чи коментарі з кількох слів до зображень;

уміє відшукати та переглядати в Інтернеті картину художника (задане зображення тварини, рослини тощо) та додати до закладок в браузері;

прагне поважного ставлення до особистої інформації інших людей;

називає 3-5 пристроїв, що використовуються для створення та опрацювання графічних зображень;

використовує у своєму мовленні слова зображення, картина, фото, палітра, дозвіл на використання.

 

 

 

 

 

 

 

Учень/учениця:

має уявлення про команду, виконавців; послідовність дій;

відрізняє команди від спонукальних речень;

вміє надавати команди виконавцю в середовищах програмування;

шукати помилки в послідовності команд;
наводить приклади послідовних дій в побуті;

знаходить повторюваність подій в казках, повторювані стани у природі;

знаходить помилки в поданих записах послідовних дій;

дотримується певного порядку дій в іграх;

об’єднує предмети в групу за певними ознаками, придумує назву групі;
вилучає зайві предмети з групи за ознаками, впізнає предмети за даними ознаками та обирає з групи;

об’єднує складові частини одного предмета в ігрових середовищах;

використовує у своєму мовленні слова команда, виконавець, порядок дій, послідовні дії.

 

3 клас

35 годин (1година на тиждень)

 

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

Інтернет

Поняття про мережі.  Поняття про мережу Інтернет. Складові вікна програми-браузера. Поняття веб-сторінки, її адреси. Пошук зображень, текстів, відео, карт в Інтернеті для навчальних предметів. Пошук з різних джерел. Додавання найкращих результатів у закладки браузера. Структурування закладок у папки.

Ключові слова для пошуку (на прикладах знайомих текстів з природознавства, літературного читання, інших предметів).

Авторське право та Інтернет. Безпечна робота в Інтернеті. Налаштування безпечного пошуку та безпечного перегляду відео.

 

Людина та інформація

Роль інформації в житті людини.

Види інформації за способом подання: текстовий, графічний, числовий, звуковий, відео. Перетворення інформації з одного виду в інший. Пристрої для роботи з текстовою, звуковою, відео інформацією.
Дії з інформацією: передавання, пошук, перетворення, використання. Переваги опрацювання інформації сучасними пристроями.

Структурування інформації в документах, папках. Поняття меню.

 

 

 

Графіка

Програми та онлайн середовища для роботи з графічними даними.

Перегляд карт. Пошук рідного краю на картах.

Середовище графічного редактора. Панель інструментів. Палітра кольорів. Колір фігури і колір фону. Створення та змінювання простих зображень. Доповнення малюнка підписом чи коментарем.
Створення зображень з геометричних фігур.

 

 

Алгоритми і виконавці

План дій. Поняття алгоритму. Алгоритми і виконавці.

Складання алгоритмів для виконавців.

Середовища програмування для дітей: створення та змінювання послідовності команд у вигляді словесних, символьних блоків.

Порядок виконання команд виконавцем.

Пошук пропущених дій в знайомій послідовності.

Складові частини об’єктів. Схема складу. Зв’язки у схемах.

Істинні й хибні висловлювання. Логічне слідування. Використання логічних висловлювань з «не», «і», «або».

 

 

 

 

 

 

Текст

Середовища для читання текстів. Закладки в тексті, цитати тощо.

Віртуальні бібліотеки, довідники, енциклопедії, словники.

Текстові редактори. Переміщення в текстовому документі. Виділення частин тексту.  Змінювання  та вдосконалення текстів.

Основні команди редагування: вирізати, копіювати, вставити, видалити. Уведення символів за допомогою клавіатури.

Доповнення текстів зображеннями.

Таблиці в тексті: орієнтування в клітинках. Доповнення таблиць.

Порівняння текстів з оманливою та правдивою інформацію. Пошук хибних висловлювань у текстах (на основі інформації з інших предметів).

 

 

 

 

Презентації

Доповідач/доповідачка та презентація. Культура презентування. Слайд-шоу із зображень як вид презентування. Середовище створення презентацій.

Переміщення слайдами презентації. Режим показу презентації та режим змінювання слайдів. Переміщення текстових вікон/полів та зображень на слайдах.

Утворення нового слайду, текстового вікна/поля. Доповнення презентації текстом, зображенням, схемою.

Учень/учениця:

має уявлення про мережі, мережу Інтернет, веб-сторінки, адресу веб-сторінки;

пояснює порядок пошуку в мережі Інтернет;

використовує посилання для переходу між веб-сторінками;

вміє знайти додаткову інформацію для навчальних предметів та додати обрані сторінки у закладки браузера;

структурувати свої закладки у папки;

визначити ключові слова знайомих текстів (з інших предметів);

знає та дотримується правил безпечної роботи в Інтернеті;

вміє налаштувати безпечний пошук та безпечний перегляд відео;

використовує у своєму мовленні слова мережа Інтернет, адреса сторінки, ключові слова, перейти за посиланням, додати у закладки, папка, авторське право.

 

Учень/учениця:

має уявлення про роль інформації в житті людини;
про різноманіття дій з інформацією;

називає види інформації за способом подання;

розуміє, що інформацію можна шукати, передавати, перетворювати, використовувати;

знає, що одну і ту ж інформацію можна представити різними способами;

уміє перетворювати одну форму подання інформації в іншу: (текстове - в графічне, числове - в текстове тощо);

створити папку та документи в ній;

називає 3-5 пристроїв для роботи з текстом, звуком, відео;

використовує у своєму мовленні слова: текстова, графічна, звукова інформація, документ, меню.

 

Учень/учениця:
має уявлення про середовища обробки графічних даних;

пояснює призначення графічних редакторів;

орієнтується в середовищі графічного редактора;

вміє знайти рідний край на карті;

обирає і використовує потрібні інструменти середовища графічного редактора для створення зображення за зразком та за власним задумом;

задає і змінює колір фігури і колір фону;

створює підпис чи коментар до малюнка;

використовує у своєму мовленні слова графічний редактор, палітра, фон, інструменти.

 

Учень/учениця:
має уявлення про алгоритми та виконавців алгоритмів;

виконує прості алгоритми та складає алгоритми за прикладом;

складає план дій, що приводить до заданої мети;

складає алгоритми для виконавців до певної ситуації у середовищах програмування для дітей;

розуміє запис алгоритмів у вигляді блоків;

визначає правильний порядок подання команд виконавцю у знайомому алгоритмі;

знаходить пропущену команду в знайомій послідовності ;

оцінює прості висловлювання як істині чи хибні;

розрізняє завідомо хибні фрази; називає протилежні за змістом твердження;

формулює речення з логічним слідуванням;

розуміє складові частини об’єктів, представлених у вигляді простих схем, графів;

будує висловлювання з використанням зв'язок «не», «і», «або», «складається з»;

використовує у своєму мовленні слова план дій, алгоритм, істине, хибне, схема.

 

Учень/учениця:

має уявлення про особливості роботи в середовищах для читання та змінювання текстів;

розуміє призначення віртуальних бібліотек та текстових редакторів;

орієнтується в середовищі для читання навчальної та художньої літератури;

уміє здійснювати переміщення по тексту;

виділяти фрагменти тексту;

змінювати шрифт тексту: розмір, колір, накреслення символів;

доповнювати текстовий документ графічними зображеннями;

використовує основні команди редагування: “копіювати, вирізати, вставити, видалити”;

орієнтується у простій таблиці, доданій у текст;

уміє доповнити таблицю текстом чи зображенням;

шукає в текстах інформацію з хибними твердженнями та доводить істину;

використовує у своєму мовленні слова текстовий документ, змінити шрифт, копіювати, вирізати, вставити, видалити, таблиця.

 

 

Учень/учениця:

має уявлення про особливості виступу в ролі доповідача/доповідачки;

знає, що презентації створюються для усного виступу;

уміє презентувати свою роботу;

орієнтується у середовищі редактора презентацій;

розрізняє, переміщує та додає текстові вікна/поля, графічні зображення до слайду;

створює кілька слайдів презентації та наповнює їх;

Використовує у своєму мовленні слова презентувати, доповідач, презентація, слайд-шоу, слайди.

 

4 клас

35 годин (1 година на тиждень)

 

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

Графіка

Електронні карти. Режими перегляду карт. Віртуальні подорожі сузір’ями, планетами, материками, океанами.

Доповнення власної карти мітками (за матеріалами природознавчого характеру рідного краю).

Схеми, діаграми на матеріалі інших предметів.

Робота в середовищі графічного редактора: змінювання зображень з використання функцій обертання, зміна кольору фігур та кольору фону.

Обробка фото: інструменти освітлення, кольору, обертання, обрізання тощо.

Створення колажу із зображень.

 

 

Текст

Орієнтування в списку книг електронної бібліотеки. Пошук літератури за назвою, автором/авторкою, мітками. Зміст твору. Закладки, коментар (помітки) у творі.

Середовище текстового редактора. Поєднання елементів на аркуші текстового документа: взаємне розміщення тексту, зображень, схем.

Абзаци, посилання, заголовки, зміст.

Вдосконалення текстів через виділення кольором, шрифтами фрагментів тексту, окремих слів.

Списки. Послідовні списки у текстах.

Таблиці. Доповнення готових таблиць.

Змінювання та доповнення текстів з таблицями, зображеннями, схемами.

 

 

 

 

Співпраця в Інтернеті

Правила безпечного користування Інтернетом. Мережевий етикет. Різниця між реальним та віртуальним спілкуванням.

Електронна пошта. Захист облікового запису. Культура листування.

Інформаційні ресурси Інтернету. Пошук навчальних матеріалів в мережі. Навчальна діяльність учня в Інтернеті.

Рівні доступу до навчальних матеріалів.

Співпраця в мережі (спільні документи, презентації, карти, колажі тощо). Коментування та відгуки до створених однокласниками/однокласницями продуктів.

Служби для обміну знаннями, задоволення творчих потреб школярів. Сучасні пристрої для співпраці.

 

 

 

Алгоритми з розгалуженням і повторенням

Алгоритми з розгалуженням.

Цикли: повторення задану кількість разів. Повторення до виконання умови.

Алгоритми з циклами.

Створення та виконання алгоритмів з розгалуженням та циклами для виконавців у середовищі програмування для дітей.

Сортування та впорядкування об’єктів за деякою ознакою.

Використання логічних висловлювань з «якщо - то...».

 

 

Інформація

Перетворення інформації. Перетворення інформації з текстової у графічну форму з використанням схем, діаграм. Перетворення інформації у вигляді тексту в таблицю з числами.

Передавання інформації. Пристрої для передавання інформації. Джерело інформації. Приймач інформації.

Пристрої введення та виведення інформації.

Зберігання інформації. Носії інформації. Кодування інформації. Кодування та декодування інформації.

Складові комп’ютера. Історія виникнення пристроїв для роботи з інформацією.

Учень/учениця:

має уявлення про електронні карти;

орієнтується в електронних навчальних картах для перегляду сузір’їв, Сонячної системи, материків та океанів Землі, України;

у схемах та діаграмах;

уміє доповнити власну карту міткою;

доповнює пропущені дані в простих схемах, діаграмах;

використовує схеми та діаграми для усних виступів;

створює в середовищі графічного редактора зображення;

уміє змінити та вдосконалити зображення з використанням функцій обертання, зміни освітлення, кольору, поворотів, вирізання;

уміє створити колаж з кількох зображень;

використовує у своєму мовленні слова колаж, обертання, освітлення, діаграма.

 

 

Учень/учениця:

має уявлення про різноманіття електронних книг та бібліотек;

володіє початковими навичками пошуку в бібліотеках за автором/авторкою, назвою;

має уявлення про гармонійне розміщення об’єктів на аркуші текстового документу;

знає призначення заголовків, абзаців, посилань;

орієнтується у змісті текстового документу;

вміє самостійно створити текст з 3-4 речень по 20 символів у кожному реченні;

поєднувати текст, зображення, схеми на аркуші текстового документа;

розташовувати текст лінійно, у вигляді списку, дотримуючись закономірності, даної в прикладі;

доповнювати таблиці даними, знайомих з інших предметів;

створювати на основі текстів таблиці та схеми (з готовим шаблоном таблиці чи схеми);

використовує у своєму мовлення слова: текстовий редактор, мітка, список, коментар.

 

 

Учень/учениця:

уміє

увійти у особистий обліковий запис поштової служби;

надіслати лист вчителеві/вчительці та однокласникам/однокласницям;

здійснювати навчальну діяльність в Інтернеті за підтримкою та під контролем педагогів у закритому захищеному середовищі в тому числі й разом з іншими учнями/ученицями;

обрати служби для задоволення власних навчальних, творчих потреб серед запропонованих вчителем/вчителькою;

знає засоби захисту власного облікового запису;

розрізняє особливості віртуального спілкування;

надає доступ однокласникам/однокласницям до власних навчальних матеріалів за електронною адресою;

коментує продукти діяльності однокласників/однокласниць у мережі;

уміє захищати свій інформаційний простір під час віртуального спілкування;

використовує у своєму мовленні слова віртуальний, мережевий етикет, електронна пошта, пароль, обліковий запис, доступ.

 

Учень/учениця:

уміє

виконувати, створювати та записувати алгоритми з розгалуженням та циклами;

впорядкувати об’єкти за деякою ознакою;

будує висловлювання з використанням зв'язки «якщо - то» у заданій ситуації;

використовує у своєму мовленні слова розгалуження, цикл.

 

 

 

 

 

 

 

Учень/учениця:

має уявлення про те, що людина може здійснювати різні дії з інформацією;

перетворює інформацію: текстової та числової форми в графічну у вигляді схем, діаграм за допомогою поданих учителем/учителькою шаблонів;

називає спосіб подання інформації;

наводить приклади інформації, поданої різними способами;

має уявлення про передавання, зберігання, кодування інформації;

про носії інформації;

називає 3-5 пристрої для передавання інформації;

розрізняє та наводить приклади пристроїв для введення та виведення інформації (3-5);

описує способи та наводить приклади кодування і декодування інформації;

розуміє, що інформацію можна зберігати, опрацьовувати та передавати на великі відстані в закодованому вигляді;

використовує у своєму мовленні слова передавання, зберігання, кодування, декодування інформації, носії інформації, джерело, приймач інформації, пристрої введення, пристрої виведення.

 

 

Природознавство

навчальна програма

для загальноосвітніх навчальних закладів

1-4 класи

 Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

 

Пояснювальна записка

Загальна характеристика навчального предмета

Програма навчального предмета „Природознавство” розроблена на основі Державного стандарту початкової загальної освіти і передбачає пропедевтику природничих предметів відповідно до вікових особливостей дітей молодшого шкільного віку. Базовим поняттям предмета є природа як цілісний системний об’єкт, який визначає добір змісту, його розподіл і способи організації навчально-пізнавальної діяльності дітей.

Основна мета навчального предмета „Природознавство” в початковій школі – формування природознавчої компетентності школярів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про неживу та живу природу, основ екологічних знань, опанування способами навчально-пізнавальної і природоохоронної діяльності, формування ціннісного ставлення до природи та людини.

Досягнення зазначеної мети передбачає вирішення таких завдань:

·     формування наукової картини світу;

·     формування елементарних уявлень про об’єкти і явища природи, їхні взаємозв’язки у системі „нежива природа – жива природа”, „природа – людина”;

·     формування способів навчально-пізнавальної й природоохоронної діяльності;

·     оволодіння елементарними дослідницькими вміннями;

·     набуття досвіду природоохоронної діяльності та застосування його у життєвих ситуаціях;

·     засвоєння норм етичного ставлення до природи;

·     виховання любові до природи рідного краю;

·     ознайомлення з традиціями шанобливого ставлення українського народу до природи.

Добір змісту предмета та його структурування визначаються єдністю загально-дидактичних (гуманізації, науковості, наступності, доступності тощо) та природничих (екологічного, краєзнавчого, фенологічного) принципів.

Відповідно до базового навчального плану предмет „Природознавство” вивчається з 1-го по 4-й клас по дві години на тиждень. Загальний обсяг навчального часу становить 270 годин.

Особливості організації вивчення програмового матеріалу

Навчально-пізнавальний процес рекомендується базувати на компетентнісно орієнтованих завданнях з використанням сучасних освітніх технологій. У навчальних цілях варто використовувати природознавчий та краєзнавчий матеріал, проводити екскурсії у природу. Розширений перелік екскурсій подано наприкінці програми кожного класу.

Важливе значення для емоційно-естетичного сприйняття природи молодшими школярами відіграють спостереження та власні дослідження; творчі завдання, екологічні акції, дидактичні ігри; уроки, проведені у формі подорожі, усного журналу, репортажу з місця подій, святкування дня Землі, води, прильоту птахів тощо. Такі форми проведення навчальних занять позитивно впливають на емоційну сферу дитини, сприяють розвитку її уяви, фантазії, мислення, концентрують увагу.

Поряд із фронтальними та індивідуальними формами роботи варто залучати молодших школярів до парної та групової роботи, застосовувати інноваційні методики, інформаційно-комунікаційні засоби, ресурси мережі Інтернет.

Метод проектів у сучасні початковій школі втілює ідею індивідуалізації навчального процесу та розвивального навчання. Саме в процесі проектної діяльності на уроках природознавства формуються міжпредметні (дослідницька, формування наукової картини світу) та ключові (вміння вчитися, інформаційно-комунікативна, соціальна, громадянська, загальнокультурна, здоров’язбережувальна) компетентності. Тематика проектів та їхні назви, запропоновані у програмі, можуть бути змінені на розсуд учителя, але повинні відповідати навчальним завданням відповідного розділу програми. Рекомендована кількість проектів у першому класі – не менше 2-х, у 2–4-х класах – не менше 4-х.

Домінуючу роль учитель відводить власним дослідженням та спостереженням школярів, практичним роботам, демонстраційним і фронтальним експериментам, практичній діяльності з охорони природи.

Кількість годин на вивчення кожної теми учителі визначають, враховуючи підготовленість класу та регіональні особливості. За рахунок розвантаження програми рекомендується збільшити кількість уроків-екскурсій та спостережень у природі; збільшити кількість годин на організацію проектної діяльності школярів або розширити її тематику.

 

1 клас

(68 год., 2 год. на тиждень)

 

Зміст навчального матеріалу

 

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

НАВКОЛИШНІЙ СВІТ

Людина і природа: чому ми любимо і бережемо природу? Природні та штучні тіла. Жива та нежива природа. Тіла неживої природи. Організми та їхні ознаки. Умови, необхідні для життя.

Як людина пізнає світ і знаходить відповіді на запитання про природу. Спостереження та досліди – методи вивчення природи. Прилади, необхідні для пізнання природи. Значення природи для життя людини. Бережне ставлення до природи.

Учень/учениця:

розповідає, чому любить природу;

наводить приклади бережного ставлення до природи;

має уявлення про природу і навколишній світ; тіла неживої та живої природи; природні та штучні тіла; про прилади, за допомогою яких досліджують природу;

називає органи чуття людини, ознаки організмів;

розуміє, які умови, необхідні для життя; значення природи для життя людини;

уміє групувати тіла неживої і  живої природи, рукотворні (штучні) та природні тіла за їхніми ознаками;

спостерігає дрібні деталі на поверхні тіл за допомогою лупи;   за демонстрацією дослідів;

застосовує правила поведінки у природі.

Практична робота

Дослідження дрібних деталей предметів за допомогою лупи.

НЕЖИВА ПРИРОДА

Сонце та його значення для життя на Землі. Повітря та його властивості (існує навколо нас, не має запаху, прозоре, займає весь доступний простір). Значення повітря для живої природи. Вода та її властивості (безбарвна, прозора, не має запаху, приймає форму посудини, текуча). Значення води у природі та житті людини. Ґрунт. Значення ґрунту для живої природи.

Учень/учениця:

має уявлення про значення Сонця, повітря, води та ґрунту для життя на Землі;

знає деякі властивості повітря, води, піску, глини;

розуміє значення повітря, води, ґрунту для рослин, тварин, людини;

уміє досліджувати деякі властивості повітря, води, ґрунту;

наводить приклади  економного використання води в побуті.

Практичні роботи

  1. Ознайомлення з властивостями повітря.
  2. Ознайомлення з властивостями води.
  3. Ознайомлення з властивістю піску та глини пропускати воду.

ЖИВА ПРИРОДА

Рослини, їхня будова.  Дерева, кущі, трав’янисті рослини рідного краю. Листяні та хвойні рослини. Дикорослі та культурні рослини. Кімнатні рослини. Догляд за кімнатними рослинами. Лікарські рослини рідного краю. Первоцвіти. Охорона рослин. Тварини. Дикі та свійські тварини. Тварини-домашні улюбленці. Комахи. Риби. Птахи. Звірі. Охорона тварин. Природа твого міста/села.

 

Учень/учениця:

має уявлення про приналежність рослин і тварин до живої природи; про будову рослин;

розрізняє дерева, кущі, трав’янисті рослини; листяні та хвойні рослини;

називає ознаки комах, риб, птахів і звірів;

наводить приклади використання дикорослих та культурних рослин;

розповідає про життя диких та  свійських тварин;

уміє доглядати за кімнатними рослинами; за домашніми або свійськими тваринами;

застосовує  правила поведінки у природі.

Практичні роботи.

1.      Вивчення будови рослин (корінь, стебло, листок, квітка, плід,) за наочністю.

2.      Догляд за рослинами у класі (полив, розпушення ґрунту, очищення листків від пилу).

3.      Упізнавання дерев, кущів і трав за наочністю.

МОЯ КРАЇНА – УКРАЇНА

Україна – моя Батьківщина. Карта України. Різноманітність природи України: гори, моря, річки, озера, луки, ліси. Бурий ведмідь – найбільший звір України. Найменша пташка України – золотомушка. Медоносна бджола. Сом – найбільша прісноводна риба. Україна – і для себе, і для світу (пшениця, соняшник, мед, ін.).

 

 

Учень/учениця:

має уявлення про карту України;

знає назву своєї країни та її столиці, найбільшої річки;

розпізнає за наочністю ліси і луки, гори, озеро, річку, море; окремих представників рослинного та тваринного світу України;

наводить назви 3-4-х представників рослинного та тваринного світу;

розповідає про рослини та тварин України (на прикладах);

пояснює, що таке природні багатства України (на прикладах);

розповідає, чому природа України неповторна (на прикладах).

Практична робота

Добування олії із насіння соняшника.

Рекомендовані екскурсії (за вибором учителя):

1.   Ознайомлення з об’єктами неживої та живої природи.

2.   Спостереження за змінами в живій та неживій природі.

3.   Упізнавання дерев, кущів та трав у саду, парку, лісі, урочищі.

4.   Упізнавання листяних та хвойних рослин.

5.   Упізнавання квіткових рослин.

6.   За вибором: ферма, парник, парк, сад, город, шкільна ділянка, краєзнавчий музей, природничий музей, зоопарк, зоомагазин, квітковий магазин, еколого-натуралістичний центр, ветеринарна клініка, притулок для тварин, інше.

7.   За можливості: до джерела, річки, озера, ставка.

Учень/учениця:

спостерігає за об’єктами природи;

фотографує найцікавіші об’єкти природи рідного краю (за можливості);

розповідає про свої спостереження;

дотримується правил поведінки під час екскурсій.

Рекомендовані навчальні проекти (за вибором учителя, не менше двох впродовж навчального року, з них один – дослідницький). Назву і маршрут проекту учитель визначає разом з дітьми – учасниками проекту. Запропоновані назви – орієнтовні.

1.     Хто живе в моїй оселі?

2.     Як економно використовувати воду в повсякденному житті?

3.     Як живуть мурахи?

4.     Дніпро – найбільша річка України.

5.     Добра справа для природи.

Учень/учениця:

розуміє маршрут навчального проекту, запропонований учителем;

знаходить (за вказівкою вчителя) необхідну для проектної діяльності інформацію з 2-3-х джерел знань;

працює в групах і парах.

 

     

 

2 клас

(68 годин, 2 години на тиждень)

 

Зміст навчального матеріалу

 

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ПОРАМИ РОКУ

Земля та її форма. Глобус – модель Землі. Обертання Землі навколо осі та рух Землі навколо Сонця. Доба. Рік. Явища природи. Вплив Сонця на сезонні явища в природі. Три стани води: твердий – лід (cніг); рідкий – вода; газоподібний – водяна пара. Зміна стану води за нагрівання та охолодження. Утворення хмар. Колообіг води у природі. Опади. Вітер. Термометр. Вимірювання температури. Погода та її складові. Народні прикмети та прогноз погоди. Спостереження за явищами природи та погодою.

Учень/учениця:

має уявлення про форму Землі; вплив Сонця на сезонні явища в природі; причини змін пір року; зміни стану води за нагрівання та охолодження;

має уявлення про явища природи; про охорону рослин і тварин у рідному краї;

називає пори року та відповідні їм місяці; тривалість доби і року;

користується моделями (глобусом і картою), термометром;

пояснює за допомогою моделей та малюнків зміну дня і ночі;

розуміє вплив Сонця на зміни в неживій і живій природі, які відбуваються впродовж року;

наводить 2-3 приклади явищ природи;

розповідає про свою улюблену пору року та явища природи, характерні для неї;

порівнює свої спостереження з прогнозом погоди;

застосовує у повсякденному житті знання про види опадів, погоду та прогноз погоди;

спостерігає за хмарністю, опадами, явищами у живій та неживій природі; вимірює температуру повітря та фіксує результати спостережень і вимірювань у класному календарі природи (двічі на тиждень, під керівництвом учителя).

 

ПРИРОДА ВОСЕНИ

Осінні явища у живій та неживій природі. Рослини восени. Поширення плодів і насіння у природі. Їстівні та отруйні гриби. Правила збирання грибів. Тварини восени. Підготовка тварин до зими. Перелітні та осілі птахи. Взаємозв’язки у природі восени. Праця людей восени. Охорона рослин і тварин.

Учень/ учениця:

має уявлення про перелітних і осілих птахів своєї місцевості; про підготовку рослин і тварин до зими; про поширення плодів і насіння;

наводить приклади їстівних грибів та подібних до них отруйних; взаємозв’язків у природі восени;

розуміє, чому дітям не можна збирати гриби;

розуміє значення плодів у розповсюдженні насіння;

збирає плоди й насіння рослин для годівлі птахів узимку;

застосовує правила поведінки у природі.

Практичні роботи

1.     Визначення показів термометра за малюнками.

2.     Вимірювання температури повітря та води.

3.     Розпізнавання їстівних та отруйних грибів за наочністю.

ПРИРОДА ВЗИМКУ

Зимові явища у живій та неживій природі. Ожеледиця, заметіль, замерзання водойм. Дерева, кущі, трав’янисті рослини взимку. Тварини взимку. Зимуючі та осілі птахи. Турбота людей про тварин взимку. Взаємозв’язки у природі взимку. Праця людей взимку.

Учень/ учениця:

має уявлення про зимові явища в неживій та живій природі; про форму сніжинок;

називає зимуючих та осілих птахів своєї місцевості; ознаки зими в неживій та живій природі;

наводить приклади  взаємозв’язків у природі взимку;

розуміє причини замерзання водойм, особливості життя тварин взимку;

порівнює властивості льоду та снігу;

характеризує зимові явища в  неживій та живій природі;

піклується про тварин взимку;

застосовує знання про природу взимку для розв’язання навчальних і життєвих ситуацій.

Практичні роботи

1.     Сніг і лід – це вода. Порівняння властивостей льоду та снігу.

2.     Дослідження сніжинок за допомогою лупи та за малюнками.

ПРИРОДА НАВЕСНІ

Весняні явища у живій та неживій природі. Відлига. Льодохід. Повінь. Сокорух. Розвиток бруньок, цвітіння. Ранньоквітучі трав’янисті рослини. Праця людей навесні. Тварини навесні.  Піклування про потомство. Повернення перелітних птахів. Облаштування гнізд, насиджування та виведення пташенят. Взаємозв’язки у природі навесні. Охорона рослин і тварин.

Учень/ учениця:

має уявлення про весняні явища у неживій та живій природі;

називає ознаки весни в неживій та живій природі;

наводить приклади  взаємозв’язків у природі навесні;

характеризує зміни у житті комах, риб, птахів і звірів навесні;

розуміє значення весняних робіт на городах, полях та садах у рідному краї;

розпізнає ранньоквітучі трав’янисті рослини та їхні органи; перелітних птахів своєї місцевості;

застосовує знання про природу навесні для розв’язання навчальних і життєвих ситуацій.

Практична робота

Розпізнавання органів трав’янистих рослин.

ПРИРОДА ВЛІТКУ

Ознаки літа. Нежива та жива природа влітку. Рослини лісу, луків та водойм влітку. Лікарські рослини. Отруйні рослини. Тварини лісу, луків та водойм. Червона книга України. Взаємозв’язки у природі влітку. Сонячний годинник.

 

Учень/ учениця:

має уявлення про явища в неживій природі влітку, особливості життя рослин і тварин влітку; сонячний годинник;

називає та розпізнає 2-3 рослини лісів, луків та водойм; 2-3 лікарські та отруйні рослини; 2-3-х тварин лісів, луків та водойм;

наводить приклади рослин і тварин із Червоної книги України; взаємозв’язків у природі влітку;

застосовує знання та практичні навички для збереження природи;

дбає про рослини і тварин.

Практична робота

1.     Розпізнавання деяких отруйних рослин рідного краю за ілюстраціями.

Рекомендовані екскурсії (за вибором учителя):

  1. Спостереження за явищами природи восени, навесні, взимку.
  2. Здрастуй, літечко! (спостереження за ознаками літа, що наближається).
  3. За вибором: ферма, парник, парк, сад, город, шкільна ділянка, краєзнавчий музей, природничий музей, зоопарк, зоомагазин, квітковий магазин, еколого-натуралістичний центр, ветеринарна клініка, притулок для тварин, інше.

Учень/учениця:

застосовує правила поведінки в природі;

спостерігає та фіксує результати своїх спостережень;

фотографує найцікавіші об’єкти природи рідного краю (за можливості);

дотримується правил поведінки під час екскурсій.

 

Рекомендовані навчальні проекти (за вибором учителя, не менше чотирьох впродовж навчального року, з них один – дослідницький). Назву і маршрут проекту учитель визначає разом з дітьми – учасниками проекту. Запропоновані назви – орієнтовні.

1.        Як тварини готуються до зими?

2.        Червона книга України.

3.        Пташина їдальня.

4.        Як рослини готуються до зими?

5.        Рослини та тварини – символи України (калина, верба, соняшник, пшениця, лелека, ін.).

6.        Збережемо життя ялинці.

7.        Пташка року України.

8.        Добра справа для природи.

Учень/учениця:

знаходить (за вказівкою вчителя) та використовує необхідну для проектної діяльності інформацію з 2-3-х джерел знань;

бере участь у складанні маршруту навчального проекту;

працює в групах, у парі.

 

3 клас

(68 годин, 2 години на тиждень)

 

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

ВОДА

Вода в природі. Властивості рідин на прикладі води. Температура плавлення льоду та кипіння води. Значення трьох станів води для життя на Землі. Вода – розчинник. Розчинні та нерозчинні речовини. Прісна та морська вода. Розподіл запасів прісної води на Землі. Як людина використовує властивості води? Охорона водойм.

 

Учень/учениця:

має уявлення про розподіл води на Землі; розчинні та нерозчинні речовини; роль води у природі та її значення для людини;

називає три стани води, температуру плавлення льоду та кипіння води;

розуміє значення існування води у трьох станах для життя на Землі; обмеженість запасів прісної води на нашій планеті; 

досліджує властивості води та рідин;

застосовує на практиці знання про розчинні та нерозчинні речовини, властивості води та рідин;

дотримується правил економного використання прісної води.

Практичні роботи

1.     Дослідження розчинності речовин, що використовуються у побуті.

2.     Порівняння властивостей води та інших рідин.

ПОВІТРЯ

Газоподібні речовини. Повітря як суміш речовин, його склад та властивості. Розширення газів за нагрівання. Рух повітря. Поняття про виникнення вітру. Як людина використовує властивості повітря? Охорона повітря.

Учень/учениця:

має уявлення про склад і властивості повітря; джерела забруднення повітря; причини виникнення вітру;

знає про властивість повітря та газоподібних речовин розширюватися за нагрівання;

розуміє значення повітря для життя; важливість вивчення властивостей повітря для практичних потреб людини;

досліджує властивості повітря;

застосовує на практиці знання про склад і властивості повітря, його охорону.

Практична робота

Дослідження властивостей газоподібних речовин на прикладі повітря.

КОРИСНІ КОПАЛИНИ. ҐРУНТИ

Корисні копалини – гірські породи, які використовує людина. Види корисних копалин (тверді, рідкі та газоподібні). Різноманітність корисних копалин та використання їх людиною. Значення корисних копалин для людини. Ґрунт. Склад ґрунту. Родючість – основна властивість ґрунту. Хто живе у ґрунті? Роль живих організмів в утворенні ґрунту. Значення і охорона ґрунтів.

Учень/учениця:

має уявлення про гірські породи та корисні копалини; про раціональне та ощадливе використання корисних копалин; роль живих організмів в утворенні ґрунту;

наводить приклади твердих, рідких та газоподібних корисних копалин;

класифікує корисні копалини за видами;

називає найпоширеніші корисні копалини рідного краю та їхні властивості;

наводить приклади використання корисних копалин людиною; тварин, які живуть у ґрунті;

розуміє значення ґрунту для життя рослин і тварин;

пояснює роль живих організмів в утворенні ґрунту;

досліджує наявність повітря і води у ґрунті;

пояснює, чому не можна спалювати стерню;

застосовує на практиці знання про необхідність економного й бережного ставлення до корисних копалин і ґрунтів у своїй місцевості.

Практична робота

1.     Ознайомлення з колекцією корисних копалин. Порівняння властивостей твердих тіл на прикладі корисних копалин.

2.     Виявлення повітря та води у складі ґрунту.

ЕНЕРГІЯ В НАШОМУ ЖИТТІ

Паливні корисні копалини (вугілля, нафта, газ, торф) та їхнє використання людиною. Невичерпні джерела енергії (Сонце, вітер і вода) та їхнє використання людиною. Побутові прилади, які споживають енергію. Поняття про збереження тепла та електроенергії у побуті.

 

Учень/учениця:

має уявлення про вичерпні та невичерпні джерела енергії;

називає паливні корисні копалини; побутові прилади, які споживають енергію;

пояснює взаємозв’язки у живій та неживій природі на прикладі походження деяких паливних корисних копалин; використання енергії Сонця, вітру та рухомої води людиною (на прикладах);

виготовляє модель теплиці;

спостерігає за проростанням насіння у теплиці;

застосовує знання для догляду за рослинами у теплиці;

встановлює умови, необхідні для розвитку рослин;

застосовує правила безпечної поведінки з електроприладами; економного використання води, тепла, електроенергії у побуті.

ЖИВІ ОРГАНІЗМИ ТА СЕРЕДОВИЩА ЇХНЬОГО ІСНУВАННЯ

Рослини – живі організми. Різноманітність рослин. Хвойні та квіткові рослини. Розмноження квіткових рослин. Однорічні та багаторічні рослини. Умови розвитку рослин. Пристосування рослин до умов середовища (світло, тепло, вода, родючість ґрунту). Культурні рослини. Значення рослин у природі та для людини. Різноманітність тварин. Розмноження та розвиток тварин, піклування про потомство. Комахи. Риби. Земноводні і плазуни. Птахи. Звірі (ссавці). Рослиноїдні, м’ясоїдні, всеїдні тварини. Ланцюги живлення. Свійські та дикі тварини. Пристосування тварин до життя в різних умовах.

Гриби – живі організми. Будова грибів. Значення грибів у природі. Бактерії. Значення бактерій у природи і для людини.

Охорона рослинного і тваринного світу. Червона книга України. Заповідні території рідного краю. Державні заповідники. Ботанічні сади.

Учень/учениця:

має уявлення про рослини, тварин, гриби і бактерії як живі організми; ланцюги живлення; заповідні території рідного краю, державні заповідники, ботанічні сади; розмноження та піклування тварин про потомство;

знає про різноманітність рослин і тварин у природі; способи розмноження квіткових рослин; про Червону книгу України;

наводить приклади пристосування рослин і тварин  до умов існування; культурних рослин та свійських тварин своєї місцевості;

розуміє значення тварин і рослин, грибів і бактерій у природі і для людини; роль державних заповідників і ботанічних садів у справі охорони природи; поділ тварин за способом живлення; свою роль в охороні природи рідного краю;

розрізняє квіткові й хвойні рослини, їхні органи;  їстівні та отруйні гриби; свійських та диких тварин; вміє розмножувати кімнатні рослини;

застосовує знання про рослини, тварин, гриби і бактерії у життєвих ситуаціях та правила поведінки у природі.

 

Практична робота

Розпізнавання квіткових рослин за наочністю.

ЛЮДИНА ТА ЇЇ ОРГАНІЗМ

Організм людини. Системи органів тіла людини та їхнє значення для життя людини. Нервова система. Опорно-рухова система. Травна система. Харчування. Правила здорового харчування. Дихальна система. Запобігання захворюванням органів дихання. Кровоносна система. Значення крові в організмі людини. Шкіра. Значення шкіри для організму людини та її гігієна. Органи чуття. Гігієна органів чуття. Правила здорового способу життя.

Учень/учениця:

має уявлення про організм людини як єдине ціле; окремі органи, системи органів; функції основних систем органів в організмі людини (нервової, опорно-рухової, травної, дихальної, кровоносної систем, шкіри, органів чуття);

розуміє значення поживних речовин рослинного і тваринного походження для організму людини;

застосовує правила здорового способу життя; гігієни шкіри, органів чуття та дихання.

Практична робота

Аналіз запропонованого раціону харчування (або складання раціону здорового харчування).

Рекомендовані екскурсії (за вибором учителя, з врахуванням місцевих можливостей):

1. Різноманітність тварин і рослин рідного краю (заповідник, заказник, ботанічний сад, національний парк, пам’ятка природи, ферма, зоопарк, інше).

2.              Твоє здоров’я (шкільний медичний кабінет, фельдшерсько-акушерський пункт, лікарня, поліклініка, магазин екопродуктів, аптека, інше).

3.             Корисні бактерії (дріжзавод, молокозавод, хлібзавод, інше)

4.             Культурні рослини (город, квітник, сад, теплиця, оранжерея, інше).

5.       Тепло у твоєму домі (шкільна котельня, магазин електроприладів, електростанція, теплиця, інше).

Учень/учениця:

застосовує правила поведінки в природі;

спостерігає та фіксує результати своїх спостережень;

фотографує найцікавіші об’єкти природи рідного краю (за можливості);

дотримується правил поведінки під час екскурсій.

 

Рекомендовані навчальні проекти (за вибором учителя, не менше чотирьох впродовж навчального року, з них один – дослідницький). Назву і маршрут проекту учитель визначає разом з дітьми – учасниками проекту. Запропоновані назви – орієнтовні.

1.     Звідки береться пил?

2.     „Шукачі скарбів” (корисні копалини рідного краю).

3.     Чому не можна випалювати стерню?

4.      „Теплиця на моєму підвіконні” (виготовлення моделі теплиці та вирощування рослин з насіння).

5.     Як зберегти тепло і світло в нашому домі?

6.     Який дар природи для людства найцінніший (повітря, вода, тварини, рослини, ґрунт, корисні копалини)?

7.     Добра справа для природи.

8.     Різноманітність речовин і матеріалів та використання їх людиною.

Учень/учениця:

знаходить (за вказівкою вчителя), порівнює та узагальнює необхідну для проектної діяльності інформацію з 2-3-х джерел знань;

бере участь у складанні маршруту навчального проекту;

працює в групах, у парі.

 

 

4 клас

(68 год., 2 години на тиждень)

Зміст навчального матеріалу

 

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

ВСЕСВІТ І СОНЯЧНА СИСТЕМА

Уявлення давніх людей про Землю та Всесвіт. Склад Сонячної системи: Сонце, великі та карликові планети, малі тіла. Земля – планета Сонячної системи. Вплив Сонця на різноманітність природи Землі. Теплові пояси. Добовий і річний рух Землі. Місяць – природний супутник Землі. Сузір’я. Велика та Мала Ведмедиця. Полярна зоря. Молочний Шлях – наша Галактика. Сучасні уявлення про Всесвіт.

Учень/учениця:

має уявлення про давні моделі Всесвіту та сучасні уявлення про нього; про зорі, сузір’я, Молочний Шлях;

називає склад Сонячної системи, теплові пояси Землі; умови, необхідні для життя живих організмів;

пояснює зв’язок між добовим та річним рухом Землі і періодичними змінами у природі;

характеризує умови на планетах Сонячної системи;

застосовує знання для задоволення пізнавального інтересу про Землю та інші планети Сонячної системи.

ПЛАН І КАРТА

Горизонт, сторони горизонту. Орієнтування на місцевості за Сонцем, компасом, місцевими ознаками. Зображення місцевості на плані, умовні знаки. Масштаб. Географічна карта, умовні знаки на карті. Робота з планом і  картою.

Учень/учениця:

має уявлення про план місцевості, масштаб; розрізняє план і карту;

володіє елементарними прийомами читання плану і карти;

знає способи орієнтування на місцевості, деякі умовні знаки на плані та карті;

називає основні та проміжні сторони горизонту;

орієнтується на місцевості за Сонцем та місцевими ознаками;

визначає сторони горизонту за допомогою компаса;

застосовує знання про план місцевості і карту для розв’язання навчальних і життєвих ситуацій.

Практичні роботи

1.     Читання плану місцевості.

2.     Читання карти. Порівняння плану та карти.

 

ПРИРОДА МАТЕРИКІВ І ОКЕАНІВ

Населення Землі. Умови життя на Землі. Материки і океани.  Особливості природи Тихого, Атлантичного, Індійського й Північного Льодовитого океанів.

Особливості природи материків Землі. Євразія, Африка, Північна Америка, Південна Америка, Австралія, Антарктида.

Учень/учениця:

має уявлення про населення Землі, найбільші країни світу та їхні столиці;

показує на фізичній карті світу та називає океани й материки;

позначає на контурній карті материки та океани (або користується електронним ресурсом);

знає особливості природи океанів і материків;

порівнює природу материків;

встановлює взаємозв’язки між географічним розташуванням океанів і материків та особливостями їхньої природи;

усвідомлює необхідність охорони природних багатств материків та океанів.

 

Практичні роботи

1.   Читання карти світу.

2.   Позначення на контурній карті назв материків і океанів.

Або (за вибором учителя):

Ознайомлення з картою світу, вивчення материків та океанів з використанням електронних ресурсів.

ПРИРОДА УКРАЇНИ

Україна на карті світу. Карта України. Форми земної поверхні.  Рівнини і гори в Україні і в рідному краї. Корисні копалини України. Водойми України, їхнє  використання та значення. Природні та штучні водойми  (річки, озера, ставки, водосховища, болота, моря, джерела). Рівнинні та гірські річки. Чорне і Азовське моря. Використання і охорона природних багатств водойм.  Ґрунти України. Охорона ґрунтів.

Природні зони України. Мішані ліси. Лісостеп. Степ. Гори. Карпати і Кримські гори.

Учень/учениця:

має уявлення про різноманітність природи України; форми земної поверхні; види водойм;

знає розташування України на карті; правила збереження природи в рідному краї;

розуміє значення корисних копалин, водойм, ґрунтів і лісів для природи та господарської діяльності людини;

показує на карті і називає рівнини, гори, водойми, природні зони;

називає рослини і тварин різних природних зон України;

використовує географічну карту України й рідного краю для розв’язання навчальних і життєвих ситуацій.

 

Практичні роботи

Позначення на контурній карті столиці та міст України; основних форм земної поверхні; водойм України.

Або (за вибором учителя):

Подорож Україною з використанням електронних ресурсів.

Рекомендовані екскурсії (за вибором учителя, з врахуванням можливостей регіону):

1.   Визначення сторін горизонту за Сонцем, компасом або місцевими ознаками.

2.   Ознайомлення з формами рельєфу, водоймами, рослинним та тваринним світом, ґрунтами рідного краю.

Учень/учениця:

застосовує правила поведінки в природі;

спостерігає та фіксує результати своїх спостережень;

фотографує найцікавіші об’єкти природи рідного краю (за можливості);

дотримується правил поведінки під час екскурсій.

 

Рекомендовані навчальні проекти (за вибором учителя, не менше чотирьох впродовж навчального року, з них один – дослідницький). Назву і маршрут проекту педагог визначає разом з дітьми – учасниками проекту. Запропоновані назви – орієнтовні.

1.   „Таємниця Червоної планети” (про Марс).

2.   „Крижані велетні” (про Юпітер, Сатурн, Нептун, Уран).

3.   „Сестра Землі” (про Венеру).

4.   „За що Плутон вигнали з родини великих планет?” (про позбавлення Плутона статусу великої планети).

5.   Розмаїта Африка.

6.   Подорож Антарктидою.

7.   Цікавий світ Австралії.

8.   Такі різні Америки.

9.   Ми живемо в Євразії.

10.             Земля – планета „Вода” (природа океанів).

11.             Добра справа для природи.

Учень/учениця:

знаходить декілька джерел інформації, порівнює, узагальнює та аналізує її;

орієнтується у відповідних для  свого віку словниках і довідниках;

працює з інформацією у різних формах (текст, малюнок, таблиця, діаграма, схема);

пропонує власний маршрут навчального проекту;

працює в групах, у парі;

створює презентацію за результатами проекту.

     

 

 

 

Основи здоровʼя

 навчальна програма для

загальноосвітніх навчальних закладів

1-4 класи

Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

Пояснювальна записка

Здоров'я — найперша необхідна умова успішного розвитку кожної людини, її навчання, праці, добробуту, створення сім'ї і виховання дітей.

Навчити дітей берегти і зміцнювати своє здоров’я — одне з найважливіших завдань сучасної школи, яке має стати атрибутом будь-якої освітньої діяльності у навчальному закладі і поза його межами. Здоров'язбережувальна компетентність як ключова формується на міжпредметному рівні за допомогою предметних компетенцій з урахуванням специфіки предметів та пізнавальних можливостей учнів початкових класів. Здоров'язбережувальна компетентність  формується шляхом вивчення предметів освітньої галузі «здоров'я і фізична  культура» і передбачає оволодіння учнями відповідними компетенціями.  З урахуванням   мети   і   завдань   зміст  освітньої  галузі визначається за такими  змістовими  лініями:  здоров'я  і  фізична культура.

Мета предмета «Основи здоров'я» – формування здоров’язбережувальної компетентності учнів на основі оволодіння ними знаннями про здоров’я та безпеку, практичними навичками здорового способу життя і безпечної поведінки, формування в них ціннісного ставлення до життя і здоров’я, сприяння їх фізичному, психічному, соціальному і духовному розвитку.

Головними завданнями предмета є:

·                    формування в учнів знань про здоров’я, здоровий спосіб життя, безпечну поведінку, взаємозв’язок організму людини з природним, техногенним і соціальним оточенням;

·                    розвиток в учнів мотивації дбайливого ставлення до власного здоров’я, удосконалення  фізичних, соціальних, психічних і духовних його чинників;

·                    виховання в учнів потреби у здоров’ї, що є важливою життєвою цінністю, свідомого прагнення до ведення здорового способу життя;

·                    набуття учнями власного здоров’язбережувального досвіду з урахуванням стану здоров’я;

·                    розгортання у повсякденному житті практичної діяльності задля збереження власного здоров’я та здоров’я інших людей.

·                    формування в учнів соціальної і життєвої компетентності на основі  засвоєння ними соціальних норм; розвиток навичок взаємодії у сім'ї, школі, колективі, громадянському суспільстві; 

·                    формування в учнів основ споживчої культури, умінь приймати рішення щодо власної поведінки у різноманітних життєвих ситуаціях;

·                    оволодіння учнями моделями поведінки і способами діяльності, які відповідають українському законодавству.

Реалізація мети та завдань предмета буде ефективною за умов:

·                    постійного мотивування учнів до здорового способу життя і безпечної життєдіяльності;

·                    застосування інтерактивних технологій навчання, що забезпечують індивідуалізацію сприйняття, активну участь кожного учня і групову взаємодію;

·                    переважання практичних дій і вправлянь учнів у засвоєнні навчального матеріалу;

·                    забезпечення зв’язку між теоретичними відомостями й можливостями їх практичного застосування;

·                    організація комунікативного спілкування, застосування в навчальному процесі ігрових методів, елементів дискусії, методу проектів, які є ефективними засобами розвитку особистості, її громадянських якостей;

·                    забезпечення змістових та мотиваційних зв’язків предмета з навчальним матеріалом інших предметів початкової школи (фізична культура, природознавство, Я у світі, читання тощо);

·                    співпраці вчителя з батьками, батьків з дітьми;

·                    ціннісного ставлення вчителя до свого здоров’я, особистого прикладу дотримання правил здорового і безпечного способу життя.

Змістову основу предмета складають такі базові поняття: здоров'я, здоровий спосіб життя, безпечна поведінка, здоров’язбережувальна компетентність, здоров’язбережувальні компетенції (життєві і спеціальні навички).

Здоров'я розглядається як:

·                     стан загального фізичного, психологічного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних вад (ВООЗ).

·                    процес формування, збереження, зміцнення, відновлення фізичної, соціальної, психічної та духовної його складових.

Здоровий спосіб життя — усталений спосіб життєдіяльності людини, метою якого є формування, збереження, зміцнення і відновлення здоров’я.

Безпечна поведінка — поведінка людини, яка не загрожує її життю і здоров'ю та безпеці інших людей.

Здоров’язбережувальна компетентність – здатність учня застосовувати здоров’язбережувальні компетенції в умовах конкретної життєвої або навчальної ситуації на користь збереження, зміцнення і формування здоров’я.

Здоров’язбережувальні компетенції (життєві та спеціальні) – це суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень, які сприяють здоров’ю у всіх сферах життєдіяльності людини.

Зміст програми для кожного класу структурується за такими розділами: 1) здоров'я людини; 2) фізична складова здоров'я; 3) соціальна складова здоров'я; 4) психічна та духовна складові здоров'я.

Розділ «Здоров’я людини» передбачає формування цілісного уявлення учнів про здоров’я, безпеку і розвиток людини та їх взаємозв’язок із способом життя і навколишнім середовищем.

Розділ «Фізична складова здоров’я» спрямовано на вивчення чинників, що впливають на фізичне благополуччя дитини.

Розділ «Соціальна складова здоров’я» присвячено вивченню чинників, що впливають на соціальне благополуччя людини та правил безпечної поведінки у навколишньому середовищі.

Розділ «Психічна та духовна складові здоров’я» містить інформацію щодо чинників, які впливають на емоційний, інтелектуальний та духовний розвиток учня. Профілактика шкідливих звичок розглядається в контексті розвитку позитивної самооцінки, навичок критичного мислення й уміння приймати виважені рішення.

Програму побудовано за концентричним принципом. Зазначені розділи є наскрізними для всієї початкової школи, в кожному класі зміст і обсяг пропонованої учням інформації, організація її засвоєння змінюються відповідно до зростаючих пізнавальних і психологічних особливостей учнів. За умови дотримання державних вимог до результатів навчання послідовність і кількість годин на ці складові у підручниках і календарних планах можуть змінюватися відповідно до авторського викладу, робочого плану школи, необхідності своєчасного реагування на конкретні умови, в яких відбувається навчально-виховний процес (наближення епідемій, стихійне лихо, інфекційні хвороби тощо).

Особливість методики проведення уроків у початковій школі полягає в тому, що оволодіння здоров’язбережувальною компетентністю потребує багаторазового вправляння, насамперед у процесі групової взаємодії. Тому необхідна організація практичної, ігрової, індивідуальної та колективної діяльності учнів, що базується на суб’єкт-суб’єктній взаємодії вчителя з учнями і учнів між собою.

Особливістю структури уроків з основ здоров’я має бути гнучкість, органічне поєднання навчально-пізнавальної та оздоровчо-рухової діяльності учнів, включати різні види діалогу, групової співпраці. Особливого значення для формування в учнів здорового способу життя та безпечної поведінки має емоційність і доступність навчального матеріалу, його унаочнення. Практичні роботи, зазначені в програмі, виконуються учнями в практично-дієвій формі під час опрацювання відповідної теми для досягнення мети уроку. Кількість годин на вивчення кожної теми учитель може визначати самостійно.

Узагальненим результатом навчання основ здоров’я у початковій школі є відповідний до віку рівень здоров’язбережувальної компетентності учнів. Деталізовані результати навчання у початковій школі представлено у вигляді державних вимог щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів.

       

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основи здоров’я

1 клас

(34 години, із них 3 години ~ резервні)]

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

1. Здоров'я людини

Що вивчає предмет «Основи здоров'я».         Безпека першокласника.

Здоров'я та його ознаки. Порушення здоров'я (травми, захворювання) та їх профілактика.

Ріст і розвиток людини.

Практичні роботи

Екскурсія  школою та шкільним подвір'ям.

* Вимірювання зросту і маси тіла (з допомогою дорослих). [1]

Створення малюнку: «З дому до школи».

Учень/учениця розповідають:

·         що вивчає предмет «Основи здоров’я»;

називають:

·         чинники, що впливають на здоров’я;

·         ознаки здоров’я і хвороби;

·         ознаки свого росту і розвитку

пояснюють:

·         чому діти не повинні вживати ліки і незнайомі речовини самостійно;

уміють:

·          дотримуватися правил безпеки у шкільних коридорах, на сходах, у дверях, на шкільному подвір'ї

2. Фізична складова здоров'я

Щоденне піклування про своє здоров'я. Розпорядок дня.

Постава. Як правильно сидіти за партою.

Робоче місце першокласника.

 Правила особистої гігієни. Догляд за руками.

Харчування і здоров’я. Овочі, фрукти, молочні продукти, їх значення для росту та розвитку.

Фізичні вправи і загартовування.

Активний і пасивний відпочинок.

 

Практичні роботи

*Складання розпорядку дня (з допомогою дорослих).

*Як складати портфель.

*Як правильно мити руки.

* Вправи для формування правильної постави і стопи.

Учень/учениця розповідають:

·         як вони піклуються про своє здоров’я;

називають:

·         ситуації, в яких треба мити руки;

наводять приклади:

·         деяких фізичних вправ і процедур загартовування;

розпізнають:

·         предмети загальної та особистої гігієни;

·         корисні і шкідливі продукти і напої;

·         активний і пасивний відпочинок;

пояснюють:

·         чому важливо вчасно лягати спати;

·         чому дітям потрібно вживати овочі, фрукти та молочні продукти щодня;

уміють:

·         складати портфель, підтримувати порядок на робочому місці;

·         правильно мити руки, використовувати засоби гігієни;

·         визначати правильність своєї постави (з допомогою дорослих);

·                 виконувати вправи для формування правильної постави і профілактики плоскостопості

3. Соціальна складова здоров'я

 

Піклування про здоров'я в сім'ї.

Уміння товаришувати.

Безпечні місця для ігор і розваг.

Поведінка в небезпечних ситуаціях. Телефони аварійних служб.

Поведінка дитини в автономній ситуації у населеному пункті (якщо заблукав, загубився, відстав від класу).

Дитина вдома. Правила безпеки в побуті.

Правила безпечної поведінки у школі.

Мікрорайон школи. Вибір безпечного маршруту від школи додому.

Складові дороги. Безпечний перехід проїзної частини дороги.

Правила користування громадським транспортом.

 

Практичні роботи

Розігрування діалогів знайомства.

Спільні ігри для хлопчиків і дівчаток.

*Моделювання ситуації повідомлення про небезпеку за телефонами аварійних служб.

*Моделювання ситуації пошуку допомоги, якщо заблукав, загубився, відстав від класу.

 

Учень/учениця  розповідають:

·         як піклуються про здоров’я у їхній родині;

·         свої дії, якщо заблукав чи загубився;

називають:

·         свою адресу, номери телефонів батьків, аварійних служб;

·         правила поведінки у громадському транспорті;

розпізнають:

·         основні частини дороги (проїзна частина, бордюр, тротуар, перехрестя, перехід);

·         дорожні знаки, що позначають пішохідний перехід, зупинку громадського транспорту;

·         сигнали світлофора;

пояснюють:

·         чому необхідно слухатися батьків,  виконувати свої обов’язки в сім'ї;

уміють:

·         підтримувати доброзичливі стосунки з однокласниками;

·         повідомляти батьків і вчителів про бійки, вимагання грошей, ображання тощо;

·         обирати безпечні місця для рухливих ігор і розваг;

·         відмовлятися від пропозицій погратися у небезпечному місці, відходити далеко від дому, від подарунків та пропозицій незнайомих людей;

·   у разі виникнення екстремальної ситуації звертатися по допомогу до дорослих, аварійних служб;

4. Психічна і духовна складові здоров'я

Унікальність кожної людини. Повага до себе та інших людей.

Емоції та настрій людини. Як покращити настрій.

Рішення і наслідки. Уміння ухвалювати рішення. Рішення для здоров’я.

Народні традиції, родинні свята і здоров’я

 

Практичні  роботи.

*Створення пам’ятки «Як влаштувати веселе свято».

Вправи: «Вгадай емоцію», «Намалюй настрій».

*Ігри, що сприяють гарному настрою.

*Обговорення поведінки казкових і літературних персонажів, їхнього ставлення до свого здоров'я та до здоров'я інших.

 

Учень/учениця розповідають:

·         про свої улюблені свята, народні та сімейні традиції, що сприяють  зміцненню здоров'я;

називають:

·         прислів’я та приказки про здоров’я;

розпізнають:

·         різні емоції людини;

·         вербальні і невербальні вияви емоцій;

пояснюють:

·         цінність життя і здоров'я кожної людини;

·         що впливає на настрій людини;

·         що усі рішення людини мають наслідки;

·         потребу звертатися по допомогу до старших для ухвалення правильних рішень;

уміють:

·   відшукувати схожі риси та відмінності між людьми;

·     регулювати свій настрій, застосовувати прийоми для самозаспокоєння;

·   оцінювати свій емоційний стан

Підготовка до «Дня здоров’я» (за рахунок резервних годин).

 

2 клас

(34 години, із них 2 години ~ резервні)]

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

1. Здоров'я людини

Індивідуальні особливості росту й розвитку учнів.

Здоров’я і хвороби. Профілактика захворювань.

Інфекційні захворювання. Захист від інфекцій. Карантин

Практична робота.

*Вимірювання зросту і маси тіла (з допомогою дорослих).

 

Учень/учениця називають:

·         умови, що сприяють фізичному розвитку дитини;

·         приклади інфекційних захворювань;

·         ознаки інфекційних захворювань (висока температура, кашель, нежить);

·         способи зміцнення здоров’я

(загартовування, дотримання режиму дня, заняття фізичною культурою, раціональне харчування з достатньою кількістю вітамінів, особиста гігієна);

·         засоби захисту від інфекцій (дезінфекція, щеплення, захисні маски, гумові рукавички тощо);

·         правила поведінки з інфекційними хворими та під час карантину;

пояснюють:

·         особливості росту і розвитку людей;

·         як інфекція може потрапити в організм;

·         що таке епідемія, карантин;

уміють:

·         вимірювати зріст і масу тіла та порівнювати їх  із торішніми показниками (з допомогою дорослих);

дотримуються правил:

безпечної поведінки під час карантину;

правил поведінки під час захворювання

2. Фізична складова здоров'я

Розпорядок дня школяра. Порядок і дисципліна.

Навчання і відпочинок. Користь активного відпочинку. Організація відпочинку в класі та вдома.

Ранкові і вечірні гігієнічні процедури.

Культура харчування. Правила поведінки за столом. Вітаміни, їх значення для здоров’я.

Фізичні вправи і здоров'я.

Правила і процедури загартовування.

Практичні роботи.

*Складання розпорядку робочого дня школяра.

*Планування вихідного дня.

 Вибір одягу за погодою. (Гра «Вдягни ляльку»).

*Як правильно доглядати за порожниною рота.

*Вибір корисних для здоров’я продуктів

Учень/учениця  називають:

·         правила, які допомагають підтримувати дисципліну у школі;

·         ранкові і вечірні гігієнічні процедури;

·         їжу, що багата на вітаміни;

·         правила поведінки за столом;

·         види рухової активності;

·         процедури загартовування;

розпізнають:

·         активний і пасивний, корисний і шкідливий для здоров’я відпочинок;

пояснюють:

·         користь активного відпочинку;

·         правила раціонального харчування;

уміють:

·         підтримувати порядок робочого місця;

·         доглядати за ротовою порожниною;

·         виконувати комплекс вправ ранкової гімнастики та вправ для фізичного та розумового розвантаження

3. Соціальна складова здоров'я

Права дитини. Обов’язки дитини вдома і в школі.

Спілкування. Умови взаєморозуміння.

Безпечні і небезпечні ситуації. Небезпечні речовини (отруйні, горючі, легкозаймисті). Джерела допомоги в небезпечних ситуаціях (батьки, сусіди, родичі, аварійні служби).

Безпечна поведінка вдома. Користування телевізором, комп'ютером, мобільним телефоном.

Можливі надзвичайні ситуації у школі. Шляхи виходу дитини зі школи.

Безпека на дорозі. Правила пішохідного руху. Дорожня розмітка.

Безпека на відпочинку. Літні та зимові розваги. Профілактика обмороження, перегрівання, сонячних опіків.

Безпека поводження з дикими і бездомними  тваринами.

Надання першої допомоги при забиттях, порізах, подряпинах, укусах комах.

Практичні роботи:

Розпізнавання невербальних знаків, сигналів, жестів.

*Створення списку джерел допомоги у небезпечних ситуаціях (за допомогою дорослих).

*Створення пам’ятки щодо перегляду телевізійних передач, користування комп'ютером і мобільним телефоном.

Відпрацювання навичок виходу  з приміщення школи.

*Моделювання ситуації переходу дороги на регульованому і нерегульованому перехресті.

*Моделювання ситуації надання першої допомоги при нескладних травмах.

 

Учень/учениця називають:

·         основні права дитини, визначені Конвенцією про права дитини;

·         свої обов’язки в родині і в школі;

·         правила користування телевізором, комп’ютером, мобільним телефоном;

·         правила переходу проїзної частини дороги в місті, в селі, за межами населеного пункту;

·         правила поведінки під час канікул;

пояснюють:

·         взаємозв’язок прав і обов’язків людини;

·         чому батьки є найкращими порадниками і захисниками дітей;

·         чому щирість і правдивість необхідні у спілкуванні;

·                 чому не можна відчиняти двері незнайомцям;

·                 як уміння приймати рішення допомагає уникати небезпек;

·         правила поведінки  з дикими та бездомними тваринами

розпізнають:

·         види перехресть, дорожню розмітку і дорожні знаки для пішоходів;

·         ознаки обмороження, сонячного удару і сонячного опіку;

·         деякі ознаки погіршення самопочуття, які потребують звернення до медичного працівника;

уміють:

·                 обирати джерела допомоги відповідно до обставин;

·         організовано евакуюватися з різних приміщень школи;

·         визначати напрямок руху транспортних засобів;

·         оцінювати ризик під час переходу дороги на перехресті;

·         надавати самодопомогу та допомогу при порізах, подряпинах, забиттях

4. Психічна і духовна складові здоров'я

 

Смаки і захоплення людини, їх вплив на здоров’я.

Вибір друзів. Друзі за інтересами.

Людяність, вдячність, співчуття. Як надати підтримку і допомогу.

Життєрадісність і здоров’я.

Прийняття рішень. Вплив реклами на рішення людини.

Практичні роботи

Презентація: «Моє захоплення»

Створення плакату: «Захоплення нашого класу»

Написання листа-подяки (на вибір учня)

Учень/учениця розповідають:

·         про особисті інтереси, смаки і захоплення;

·         про інтереси членів своєї родини, захоплення своїх однолітків;

пояснюють:

·         вплив смаків і захоплень на здоров’я людини;

·         значення життєрадісності для збереження і зміцнення здоров’я;

·         необхідність гуманного ставлення до хворих і людей з особливими потребами;

уміють:

·         знаходити спільні інтереси з іншими людьми;

·         обирати безпечні для здоров’я заняття;

·         висловлювати вдячність, співчуття;

·         надавати допомогу людям, які цього потребують

Підготовка виставки дитячих робіт, присвячених здоровому способу життя та профілактиці шкідливих звичок (за рахунок резервних годин).

 

3 клас

(34 години, із них 2 години ~ резервні)]

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

1.      Здоров'я людини

 

Показники здоров'я і розвитку дитини.

Чинники, що  впливають на здоров’я.

Здоровий спосіб життя. Корисні звички.

 

Практична робота.

*Складання правил здорового способу життя.

* Вимірювання пульсу

Учень/учениця називають:

·         приклади природних і соціальних чинників, що впливають на здоров’я;

·         правила здорового способу життя;

розпізнають:

·   корисні і шкідливі звички;

пояснюють:

·         вплив основних природних і соціальних чинників на здоров’я;

·         що таке спосіб життя;

уміють:

·         спостерігати за показниками свого здоровя і розвитку;

·         вимірювати пульс

2.      Фізична складова здоров'я

Природні ритми і здоров’я. Працездатність людини. Освітлення на робочому місці, його значення для зору і формування постави.

Активний відпочинок. Безпека при заняттях спортом.

Корисні і шкідливі мікроорганізми. Захисні сили організму. Профілактика інфекцій, що передаються контактним і повітряно-крапельним шляхом.

Охайність та особиста гігієна. Догляд за одягом і взуттям.

Вітаміни і мікроелементи, їх вплив на здоров’я. Вибір продуктів харчування.

Харчові отруєння. Перша допомога при харчових отруєннях.

 

Практичні роботи

Вправи для підвищення працездатності.

*Моделювання поведінки під час епідемії грипу.

*Визначення терміну придатності та умов зберігання харчових продуктів за їх маркуванням.

 

Учень/учениця називають:

·         чинники, які впливають на працездатність людини;

·         види активного відпочинку;

·         правила безпеки при катанні на роликах, скейтбордах, велосипеді;

·         засоби захисту під час занять спортом (захисний шолом, наколінники тощо);

·         основні чинники зниження і посилення захисних сил організму;

·         правила поведінки під час епідемії ГРВІ та грипу;

·         корисні продукти харчування;

розпізнають:

·         ознаки застуди, харчових отруєнь;

пояснюють:

·         важливість дотримання режиму праці та відпочинку;

·         чому важливо мати охайний вигляд, дотримуватися правил гігієни;

·         чому не можна купувати  продукти харчування на стихійних ринках;

·         небезпеку самолікування харчових отруєнь;

·         переваги активного відпочинку;

уміють:

·         складати розпорядок дня;

·         підтримувати належний стан робочого місця;

·         виконувати вправи для підвищення працездатності;

·         обирати безпечні місця для активного відпочинку;

·         доглядати за одягом і взуттям, обирати їх відповідно до погоди;

·         визначати термін придатності харчових продуктів за маркуванням;

·         негайно звертатися по допомогу в разі виявлення ознак харчового отруєння

3.             Соціальна складова здоров'я

Родинні стосунки. Взаємодопомога членів родини.

Взаємодія з іншими людьми. Дружний клас.

Що таке толерантність. Толерантне ставлення до людей, які мають проблеми зі здоров’ям.

Ефективне спілкування. Уміння слухати.

Запобігання конфліктам і розв’язання їх.

Вплив комп’ютерних ігор на психічне і фізичне здоров’я дітей. Профілактика комп’ютерної залежності.

Безпека вдома. Правила користування джерелами водопостачання.

Пожежна безпека. Правила користування обігрівальними приладами.

Правила користування газовою плитою. Ознаки витоку газу. Порядок дій при витоку газу.

Дорожня безпека. Перехід дороги в умовах обмеженої оглядовості. Поведінка біля залізничної колії.

Безпека у населеному пункті. Правила поведінки дітей надворі.

Безпека велосипедиста.

Оздоровче значення відпочинку на природі. Речі та одяг для прогулянки на природу.

Поведінка дитини в автономній ситуації на природі (якщо загубився, заблукав у лісі, горах, степу).

Практичні роботи

Обговорення літературних джерел про сутність і значення взаємодії: української народної казки: «Ріпка» і байки Л. Глібова: «Лебідь, Щука і Рак».

*Як зробити приємність іншому.

Створення подарунку дитині, яка має проблеми зі здоров'ям.

*Як попросити про послугу чи допомогу.

Моделювання ситуацій попередження конфліктів з однолітками та мирного розв’язання конфліктів, які виникли.

*Ознайомлення із застережними знаками «небезпека ураження електричним струмом», «легкозаймиста речовина».

*Ситуаційна гра: «Як діяти при витоку газу».

Рольова гра: «Викликаємо служби 101, 102, 103, 104».

Моделювання ситуацій дорожнього руху (з дорожніми знаками: 1.27, 1.28, 1.30, 3.8, 4.12, 5.41, 5.43).

 

Учень/учениця називають:

·         правила користування водогоном, обігрівальними приладами;

·          наслідки надмірного захоплення комп’ютерними іграми;

·         ознаки і небезпеку витоку газу;

·         порядок дій при витоку газу;

·         правила переходу дороги з обмеженою оглядовістю;

·         правила поведінки біля залізничної колії;

·         загальні правила безпечної поведінки дітей надворі, в своєму мікрорайоні;

·         екіпіровку велосипедиста;

·         речі та одяг для прогулянки на природу;

·         правила поведінки під час грози в лісі  чи степу;

пояснюють:

·         що члени родини дбають один про одного у різний спосіб;

·         що всі люди різні, що відмінності роблять їх унікальними і цінними для інших;

·         чому треба спиратися на те, що об’єднує, а не роз’єднує людей;

·         правила ефективного спілкування;

·         як діяти, якщо загубився чи заблукав;

·         необхідність толерантного ставлення до людей, які мають проблеми зі здоров’ям;

розпізнають:

·         вербальні і невербальні ознаки активного слухання;

·         ознаки несправності водогону та обігрівальних приладів;

·         застережні знаки «небезпека ураження електричним струмом», «легкозаймиста речовина»;

·         дорожні знаки: 1.27, 1.28, 1.30, 3.8, 4.12, 5.41, 5.43;

уміють:

·         допомагати батькам та іншим членам родини, виявляти розумну ініціативу;

·         толерантно ставитися до точки зору інших людей;

·         мирно розв’язувати конфлікти з однолітками;

·         ввічливо попросити про послугу чи допомогу;

·         упевнено відмовлятися від небезпечної пропозиції;

·         правильно користуватися водогоном;

·         загасити невелику пожежу;

·         перекрити подачу газу;

·         відмовлятися позичати свої речі (велосипед, мобільний телефон) малознайомим і незнайомим людям;

·         обирати одяг та взутя для відпочинку на природі;

·         відтворювати порядок дій повідомлення відповідним службам про небезпечні ситуації.

4.             Психічна і духовна складові здоров'я

Розвиток пам’яті та уваги.

Характер і здоров’я.

Самооцінка характеру.

Доброзичливість і здоров’я людини.   

Профілактика емоційного перенапруження.      Способи самозаспокоєння.

Творчі здібності дитини. Розвиток уяви.

 

Практичні роботи

*Вправи для тренування зорової та слухової пам’яті і концентрації уваги.

Визначення рис власного характеру.

Створення колажу: «Що приносить мені радість»

*Виконання проекту: «Здоровим бути модно!» (створення казки, малюнка, плаката, виступу тощо).

Учень/учениця називають:

·         умови успішного навчання;

·         улюблені способи відпочинку і самозаспокоєння;

·   казки, вірші, пісні, прислів’я і приказки про здоров’я;

пояснюють:

·         вплив характеру на здоров'я  людини;

·         чому людям потрібно вчитися;

·   як доброзичливість впливає на здоров’я людини;

розпізнають:

·         позитивні і негативні риси характеру;

·         ознаки втоми і перевтоми;

уміють:

·         визначати риси характеру літературних персонажів;

·         визначати риси свого характеру;

·         виконувати вправи для тренування пам’яті і концентрації уваги;

·         виконувати вправи для самозаспокоєння, відпочивати і займатися улюбленими справами;

·         творчо мислити, використовувати уяву для залучення однолітків до здорового способу життя

Виконання проекту: «Прагнемо бути здоровими!» (за рахунок резервних годин).

 

 

 

 

 

4 клас

(34 годин, із них 2 години ~ резервні)]

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

1.      Здоров’я людини

Цінність і неповторність життя і здоров’я людини. Безпека життєдіяльності.

Цілісність здоров’я: взаємозв’язок фізичної, соціальної, психічної і духовної його складових. Чинники здоров’я.

Показники розвитку дитини.

 

Практична робота

*Визначення рівня фізичного розвитку.

 

Учень/учениця називають:

·   складові здоров’я;

·         чинники впливу на здоров’я;

·         чинники, що сприяють гармонійному фізичному розвитку;

пояснюють:

·         цінність людського життя і здоров’я;

·         що таке безпека, небезпека та безпека життєдіяльності людини;

·         необхідність підтримання нормальної маси тіла;

розпізнають:

·   вікові зміни власного організму;

аналізують:

·         цілісність здоров’я;

·         вплив природних і соціальних чинників на здоров’я;

уміють:

·         визначати рівень свого фізичного розвитку

2.      Фізична складова здоров'я

Збалансоване харчування. Вітаміни та їх значення для здоров’я. Питний режим. Значення води для життя і здоров’я людини.

Вплив рухової активності на розвиток організму. Принципи загартовування.

Профілактика порушень зору, слуху, опорно-рухового апарату у школярів. Відновлення рівня здоров’я після хвороби.

Гігієна порожнини рота.

Гігієна оселі. Повітря, його значення для здоров’я.

 

Практичні роботи

Вправи для профілактики плоскостопості.

*Гігієнічний догляд за порожниною рота.

*Складання рекомендацій «Як підтримувати чисте повітря в оселі».

 

 

 

Учні називають:

·         групи харчових продуктів;

·         принципи загартування (поступовість систематичність, дозованість);

·         фактори, що забруднюють атмосферне повітря і повітря приміщень;

пояснюють необхідність:

·         уживання різноманітної корисної їжі і належної кількості води;

·         обмежувати вживання жирних, копчених і солодких продуктів та напоїв, смажених страв;

·          дбати про органи зору, слуху, опорно-руховий апарат;

·   регулярного провітрювання приміщень;

аналізують:

·         вплив малорухливого способу життя на здоров’я;

·   вплив шкідливих звичок на стан зубів і прикус;

уміють:

·   виконувати фізичні вправи для розвитку сили, спритності, витривалості, комплекс процедур загартовування;

·   дотримуватися настанов для профілактики порушень зору, слуху, постави і плоскостопості;

·         поступово долати відставання, яке може виникнути внаслідок пропуску занять

3. Соціальна складова здоров'я

Традиції збереження здоров’я в родині. Знайомство з людьми. Дружба і здоров’я. Побудова дружніх стосунків.

Вплив друзів. Протидія небажаним пропозиціям.

Формування негативного ставлення до куріння та алкоголю.

Вплив телебачення, комп’ютера, мобільних телефонів та інших електронних засобів на здоров’я.

Вплив реклами на рішення і поведінку людей.

Інфекційні хвороби, що набули соціального значення.   

Охорона здоров’я дітей. Гуманне ставлення до людей з особливими потребами.

Наодинці вдома. Дії дитини за умови опосередкованої небезпеки: пожежа в іншій квартирі, іншому будинку тощо.

Безпека школяра. Правила поведінки під час масових шкільних заходів.

Вихід із непередбачених ситуацій поза межами домівки, школи.

Безпека руху пішоходів. Сигнали регулювання дорожнього руху.

Види перехресть. Рух майданами.

Дорожньо-транспортні пригоди (ДТП). Групи дорожніх знаків (6.1-6.4, 6.8-6.15, 7.1.4).

 

Практичні роботи

Рольова гра «Будьмо знайомі!»

Моделювання ситуації звернення за телефонами довіри.

Моделювання ситуацій відмови від пропозицій, що можуть мати негативні наслідки.

Моделювання ситуацій допомоги людям з особливими потребами.

 

Учень/учениця називають:

·         родинні традиції, сприятливі для збереження здоров’я;

·         різні способи казати «НІ!»;

·         медичні установи свого населеного пункту/мікрорайону;

·         способи допомоги людям з особливими потребами;

·         одяг і взуття, які можуть становити небезпеку у натовпі;

·         правила користування телевізором, комп’ютером, мобільним телефоном;

·         правила дорожнього руху на перехресті, майдані, в місцях ремонту дороги, під час ДТП;

·         причини ДТП;

розпізнають:

·         ознаки дружніх стосунків;

·          способи тиску (умовляння, лестощі, погрози);

·         небезпечні ситуації, які потребують категоричної відмови;

·         види перехресть;

Учень/учениця пояснюють:

·         чому окремі інфекційні хвороби набули соціального значення;

·         необхідність гуманного ставлення до людей з особливими потребами;

аналізують:

·         вплив шкідливих звичок (куріння, вживання  алкоголю) на здоров’я;

·         поведінку  дитини у місцях великого скупчення людей;

уміють:

·         знайомитися з людьми;

·         аналізувати позитивний і негативний вплив друзів;

·         критично ставитися до реклами алкоголю і тютюну;

·         правильно реагувати на обзивання, намовляння, бійки та інші дії своїх однолітків;

·         надавати допомогу і моральну підтримку тим, хто цього потребує;

·         уникати небезпечних місць в своєму мікрорайоні/населеному пункті;

·         дотримуватися правил переходу дороги в місцях перехресть, майданів з урахуванням місцевих умов;

·         безпечної поведінки у натовпі, під час масових шкільних заходів;

відтворюють:

·         порядок дій у ситуації опосередкованої небезпеки, виклику рятувальних служб

4. Психічна і духовна складові здоров'я

Самооцінка і поведінка людини.

Упевненість і самовпевненість.

Повага і самоповага. Вибір і досягнення мети.

Бажання, можливості, обов’язки. Воля і здоров’я людини.

 Звички і здоров’я. Формування звичок.

Розвиток творчих здібностей. Заохочення однолітків до здорового способу життя.

 

Практичні роботи

*Виконання проекту «Моя мета».

*Виконання проекту з формування корисної звички.

Виконання проекту: «Відомі параолімпійці».

Виконання проекту: «Здоров’я всьому голова!» (розроблення плану вистави, творчого конкурсу, змагання тощо за тематикою здорового способу життя).

Учень/учениця називають:

·         вольові якості людини;

·         приклади справ, гідних поваги;

наводять приклади:

·         активної, упевненої, пасивної і агресивної поведінки;

·         ситуацій, в яких гартується характер;

аналізують:

·         різницю між упевненістю і самовпевненістю;

·         відмінність між «хочу», «можу» і «треба»;

·         вплив звичок на здоров’я людини;

пояснюють:

·         що таке повага і самоповага;

·         вплив самооцінки на поведінку людини;

·         значення позитивного ставлення людини до життя;

уміють:

·         обирати мету, розробляти і виконувати план дій щодо досягнення мети (наприклад, формування корисної звички);

·         працювати в команді, мотивувати і зацікавлювати;

·         творчо мислити і продукувати ідеї для пояснення переваг здорового способу життя.

Підготовка і проведення вистави, творчого конкурсу, присвяченого заохоченню учнів до здорового способу життя (за рахунок резервних годин).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 



* Тут і далі практичні роботи, які слід виконувати не лише в класі, а й вдома з допомогою батьків.

Я у світі

навчальна  програма для загальноосвітніх навчальних закладів

 

3 - 4 клас

Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

Пояснювальна записка

Навчальний предмет «Я у світі» реалізує освітню галузь «Суспільствознавство» Державного стандарту початкової загальної освіти і спрямовується на соціалізацію особистості молодшого школяра, зокрема його громадянське і патріотичне виховання.

Метою предмета є формування здатності дитини на саморозвиток відповідно до своїх здібностей, інтересів і потреб; виховання молодшого школяра як громадянина України – вільної, демократичної, освіченої людини, здатної до незалежних моральних дій; формування навчальних вмінь і навичок та потреби в навчанні, а також здатності до практичного і творчого використання набутих знань; сприяння збагаченню духовного світу та моральної культури дитини, становленню її світогляду.

Ця мета досягається шляхом реалізації таких завдань:

–– формування у дітей уявлень про себе як особистість, розуміння своєї неповторності, цінності для людини життя і здоров'я, сім'ї та родини, рідної мови, народних традицій і звичаїв, позитивного ставлення до національних цінностей українського народу та інших етносів і націй.

–– виникнення в учнів стійкого відчуття належності до шкільної та місцевої громад, українського народу, європейської цивілізації та людства, позитивного ставлення до законів і атрибутів  Української держави,  почуття гордості за українців, які зробили вагомий внесок у розвиток української та світової спільнот;

– виховання гуманної, соціально активної особистості, здатної усвідомлювати переваги чеснот, норм, установок та якостей, притаманних громадянинові демократичного суспільства;

– оволодіння способами діяльності і моделями поведінки, що відповідають чинному законодавству України, враховують інтереси і потреби громадян, передбачають повагу і взаєморозуміння між людьми;

– розвиток навичок взаємодії у сім’ї, колективі, суспільстві через активне спілкування з соціальним оточенням, накопичення досвіду комунікативної діяльності, толерантної поведінки, співпереживання і солідарності з іншими людьми;

– формування вміння самостійно приймати  відповідальні рішення щодо власної моральної поведінки у різноманітних життєвих ситуаціях (уміння зробити вибір і прийняти рішення в конкретній ситуації, знайти вихід із складної соціальної проблеми);

– випробування учнями себе у ролях громадянина України, члена  шкільної громади, дитячого колективу, грамотного споживача та природокористувача, активного учасника соціальних, культурних, природозахисних акцій, становлення  навичок  бажаної поведінки;

– утвердження ціннісного ставлення до навколишнього світу та тривких мотивацій для здійснення позитивних вчинків.

Предмет „Я у світі” за навчальним планом реалізується в 3-4 класах і охоплює такі теми: „ Я – Людина”, „Я та інші”, Я – українець”, „ Я –європеєць”, що сприяє поетапному усвідомленню учнями єдності компонентів  „Я − сім’я − школа − рідний край − Україна − світ”; розкриває взаємодію людей у сім’ї, колективі, суспільстві; передбачає активні контакти дітей з природним і соціальним оточенням, накопичення досвіду особистісного ставлення до системи цінностей демократичного суспільства.

Зміст навчальної програми підкреслює важливість набуття учнем/ученицею  життєвих компетентностей, необхідних для життя в соціумі та швидкозмінному світі, спрямовує на особистісно орієнтований (перетворення змісту навчання з моделі для «всіх» на суб'єктивні надбання одного учня/учениці, що їх можна виміряти) і діяльнісний (може бути реалізований тільки в діяльності, тобто в процесі виконання конкретним учнем/ученицею певного комплексу дій) підхід до навчання. Особливо важливого значення надається зв’язку змісту навчання з життям, оскільки відсутність відповідного досвіду учнів потребує постійного залучення їх до аналізу життєвих ситуацій.

            Відповідно до Рекомендації Європейського Парламенту та Ради (ЄС)"Про основні компетенції для навчання протягом усього життя" і Державного стандарту початкової загальної освіти реалізація завдань предмету «Я у світі» сприяє формуванню в молодших школярів ключових компетентностей:

соціальної (здатність налагоджувати взаємодію з іншими дітьми та дорослими, працювати в команді, знаходити порозуміння, запобігати конфліктам, приймати самостійні рішення, відповідати за їх наслідки для оточення, ціннісно ставитися до довкілля та своєї особистості);

громадянської (усвідомлення своїх прав і обов’язків, використання моделей поведінки, які відповідають нормам моралі і права, здатність критично мислити, приймати рішення, виявляти громадянську позицію у ставленні до природи, до людей, до самого себе);

загальнокультурної ( здатність сприймати духовно – моральні основи життя людини,  досягнення національної та світової  культури, застосовувати  методи самовиховання, орієнтовані на загальнолюдські цінності) опановувати моделі толерантної поведінки та стратегії конструктивної діяльності в умовах культурних, мовних, релігійних та інших відмінностей між народами, різноманітності світу й людської цивілізації.

уміння вчитися (здатність визначати мету своєї діяльності, проявляти зацікавленість навчанням, володіти навичками самоконтролю і самооцінки, набувати індивідуального досвіду самоорганізації, робити нескладні дослідження);

інформаційно-комунікативної (вміння добувати, осмислювати, аналізувати та використовувати інформацію з різних джерел,  користуватися різноманітною довідковою літературою, уміння здійснювати комунікацію у групі та в колективі).

При цьому увага акцентується на результатах навчання, у якості яких розглядається не сума заучених знань, умінь, навичок, а здатність відповідно діяти в різних життєвих ситуаціях.

Курс має між предметних характер, не дублюючи попри це науково-пізнавального матеріалу інших навчальних предметів. Його зв’язки з іншими шкільними предметами зумовлені насамперед тим, що він, об’єктивно, є ядром виховних впливів початкової школи на дитину.  

Пріоритетну роль в організації навчальної діяльності молодших школярів необхідно  надавати активним методам i формам, що ґрунтуються на демократичному стилі, сприяють формуванню критичного мислення, iнiцiативи, творчості, розвивають уміння міркувати, аналізувати, ставити запитання, шукати власні вiдповiдi, робити висновки. Ефективними є колективні, групові та індивідуальні творчі справи, використання проектних, інтерактивних, iнформацiйно-комунiкаційних технологій. Важливим є включення молодшого школяра в активну пізнавальну, дослідницьку діяльність (оскільки об’єкти вивчення важливо сприймати безпосередньо), створення умов для самовираження, організації комунікативного спілкування, застосування в навчальному процесі елементів дискусії, що є ефективними засобами розвитку особистості, її громадянської позиції.

Необхідно сприяти тому, щоб дитина використовувала набуті нею знання про способи громадянської активності як у знайомих, так і змінених, нових ситуаціях, що впливатиме на розвиток досвіду індивідуальної творчої діяльності.

Розподіл годин на вивчення кожної теми та вибір конкретного навчального матеріалу залишаються за вчителем.

 

3 клас (34 год)

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

Я - Людина

Я – частина природи і суспільства. Моє зовнішнє «Я». 

 

 

 

Складові мого внутрішнього «Я»: світосприймання, характер, ідентичність (приналежність).

Обговорення можливостей досягнення успіху.

Обов’язкові умови успішного розвитку сучасної людини: навчання, праця.

 Самостійність та відповідальність.

Практична робота (на вибір учителя та  учнів):

складання правил успішного навчання;

планування свого робочого дня;

складання правил роботи у групі.

 

Учень/учениця:

знає що відрізняє людину від тварини (мислення, мова, праця); роль суспільних груп для розвитку (сім’я, дитячий колектив, друзі);

володіє прийомами планування робочого часу, тренування уваги, зосередженості, запам’ятовування;

розуміє, що досягнення мети залежить від наполегливості, старанності, працьовитості;

наводить приклади залежності успіху людини від її характеру;

розпізнає вчинки;

 

 

розробляє власні завдання для досягнення успіху в навчанні.

 

Я та інші

 

Сім’я. Склад сім’ї.  Мої основні права та обов’язки в сім’ї. Родинні стосунки.

Практична робота

Моделювання способів поведінки поштивого ставлення до старших та інших членів сім’ї.

 

 

Школа. Традиції рідної школи. Права і обов’язки учня/ учениці. Стосунки з однокласниками. Учнівське самоврядування класу. Основні права і обов’язки членів учнівської громади класу.

 

Навчальний проект (колективний)

Історія та традиції моєї школи (мого класу).

 

Рольові ігри

Складання і застосування узагальнених правил поведінки в різних ситуаціях, з якими найчастіше зустрічаються діти в класі, у школі, під час екскурсії, походу і т.і.

 

 

Соціальна акція (тематика за вибором учителя).

 

Ми – споживачі.

Рольова гра

«Супермаркет», «Рекламна агенція» (за вибором учителя)

 

Практична робота

Складання і застосування узагальнених правил поведінки, пов’язаних з виконанням соціальних ролей пішохода, пасажира, покупця, відвідувача бібліотеки, кінотеатру тощо. 

 

Людські чесноти.

Навчальний проект (груповий, за вибором учителя, учнів)

«Чи важко бути стриманим?», «Чому так важливо бути господарем свого слова», «Людина має творити добро».

Учень/учениця:

усвідомлює потреби та інтереси сім’ї, власні права та обов’язки як члена родини;

розуміє, чому права та обов’язки батьків і дітей є взаємними;

виявляє шанобливе ставлення до старших, почуття відповідальності перед родиною;

розповідає про цінності своєї родини;

 

 

усвідомлює свої права та обов’язки як учня/учениці, як члена учнівської громади;

наводить оцінні судження, аргументує переваги добрих вчинків;

бере участь у колективних справах;

 

доречно вживає слова етикету, дотримується правил поведінки як у стандартних так і в нових для учня/учениці ситуаціях.

 

пояснює свої права та обов’язки як споживача/ споживачки;

 

 

 

 

 

взаємодіє в парній та груповій роботі відповідно до прийнятих правил;

 

 

 

 

 

наводить приклади ввічливого поводження, подільчивості, доброти, працьовитості, виявляє ці якості у життєвих ситуаціях;

 

 

 

 

Я – українець

 

 Суспільство як єдність людських спільнот, їх різноманітність. Відносини людей у суспільстві.

 

 

Україна – незалежна демократична держава. Символи держави: Герб, прапор, Гімн, їх значення. Громадяни України.

Якими правами я наділений/наділена як громадянин/ громадянка України? Конституція України, Декларація прав дитини, Конвенція ООН про права дитини (робота з адаптованими текстами цих документів)

 

 

Навчальний проект (груповий, за вибором учителя, учнів)

«Подорожуємо Україною», «Історичні скарби України», «Чим славиться Україна?»,

«Славетні українці»

 

 

Практична робота

Розв’язання прогностичних задач «Що буде, якщо…» Моделювання правомірних  способів  поведінки.

Учень/учениця:

розуміє поняття: «суспільство», «громадянин»;

усвідомлює свою належність до українського суспільства; необхідність толерантного ставлення між людьми;

 усвідомлює свою належність до українського суспільства;

 знає державну символіку України;

виявляє шанобливе ставлення до символів держави;

володіє найпростішими навичками:   - поводження в урочистих ситуаціях, в пам’ятних місцях;

 

наводить приклади неправомірної поведінки як порушення прав інших людей;

обґрунтовує необхідність відповідати за свої вчинки;

 

встановлює самостійно чи з допомогою вчителя основні взаємозв’язки між вчинком і наслідком, порушенням правил і   відповідальністю;

передбачає можливі наслідки дій та вчинків;

моделює  спосіб  поведінки у відповідності до конкретної ситуації.

Я – європеєць

 

Україна – європейська держава. Європейський Союз – співтовариство народів Європи. Я – член європейської спільноти.

 

 

Навчальний проект (груповий, за вибором вчителя, учнів)

«Мої ровесники за кордоном», «Чим цікаві традиції та звичаї  європейських народів», «Внесок українців у світову науку і культуру» «Винаходи людства, що змінили світ», «Відомі у світі народні промисли сучасної України».

 

Земля – спільний дім для людей. Необхідність взаємодопомоги, співпраці,  охорони природи спільними зусиллями;

Соціальна (екологічна) акція

(тематика за вибором учителя).

 

Практична робота

Що я можу розповісти про Україну своїм ровесникам за кордоном?

 

Учень/учениця:

уміє показати на карті, де знаходяться Україна та держави – найближчі сусіди України;

має уявлення про різноманітність народів Європи, їхніх культур і звичаїв, про місце України в Європі;

 

 

здійснює пошук потрібної інформації з різних інформаційних джерел, обмінюється потрібною інформацією з однокласниками;

висловлює емоційно-оцінні судження, обґрунтовує свою думку, уважно слухає повідомлення, міркування однокласників;

 

встановлює і розвиває в спільній діяльності з товаришами дружні взаємини;

висловлює оцінні судження про діяльність людини, щодо збереження життя на Землі;

виявляє бажання допомагати природі, захищати її.

 

 

 

4 клас (34 годин)

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

Я – Людина

 

Я – неповторна людина.

Навчальний проект (індивідуальний проект)

Постать, що подолали життєві труднощі (за вибором учнів).

Життя – найвища цінність.

Практична робота

(Обговорення ст. 6 Конвенції ООН про права дитини, ст. 3, ст. 21, ст. 27 Конституції України).

 

Особистісний розвиток людини упродовж життя. Навчання як засіб досягнення життєвої мети. Як самому себе виховувати?

 

Практична робота (за вибором учителя)

Плануємо пізнавальну діяльність (пізнавальну тему обирає учень).

Планування самонавчання, взаємонавчання. 

 

Навчальний проект (індивідуальний, за вибором учня)

«Історія досягнень людини (в науці, спорті чи мистецтві)», «Мої досягнення».

 

Учень/учениця:

має уявлення про неповторність кожної людини (зовнішність, поведінка, здібності, характер), неприпустимість заподіяння будь- якої шкоди собі й іншим;

 

 

 

розповідає про свої інтереси, хобі;

 

пояснює, чому всі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах;

 

 

 

 

 

розуміє  значення знань, освіти, працелюбства в житті людини, в досягненні життєвих успіхів;

планує свою діяльність для досягнення  конкретної мети;

наводить приклади досягнень відомих людей;

презентує власні успіхи та успіхи людей, з яких бере приклад.

 

Я та інші

 

Роль сім’ї в моєму житті. Мій родовід. 

 

Бюджет сім’ї. Економія і збереження майна.

Навчальний проект (дослідницький, індивідуальний)

Дослідження своїх витрат за тиждень (які товари чи послуги були потрібними і якісними, а на покупці яких можна було зекономити)

 

Культура поведінки учня.

 

Засоби масової інформації мого міста/села/селища.

 

Практична робота

Написання замітки до місцевої газети про важливі події, що відбулися в місті/селі/селищі.

 

Соціальна (екологічна) акція

(тематика за вибором учителя).

 

Чому виникають конфлікти? Як налагодити хороші взаємини?

Практична робота

Складання правил ведення дискусії.

Дискусія (на вибір вчителя): «Чим відрізняється стійкість від упертості?», «Чи може неправда бути рятівною?», «Де закінчується щедрість і розпочинається марнотратство?», «В яких випадках  бути хитрим добре, а в яких – погано.

 

 

Учень/учениця:

пояснює, чому права та обов’язки батьків і дітей є взаємними;

дбає про збереження майна та ощадливе  використання сімейного бюджету;

дбає про збереження природних об’єктів, цілісність майна та ощадливе використання ресурсів школи, місцевої громади, до яких він/вона належить;

 

 

має уявлення про культуру взаємин людей в сім’ї, школі, на вулиці; ініціює, підтримує і завершує розмову, дотримуючись етикетних норм спілкування;

 

виявляє інтерес до діяльності засобів масової інформації; розуміє її значення у житті людей;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

уміє тримати дистанцію, відчувати межу бажаної-небажаної поведінки;

бере участь в дискусії: вислуховує, погоджується, відстоює власну точку зору, домовляється;

 

 

моделює  спосіб  поведінки у відповідності до конкретної ситуації. 

Я – українець

 

Україна – незалежна, демократична, правова держава.

Національні та державні символи України. Конституція України (ст.10, ст. 20, ст. 67).

Практична робота.

Створення фотоколажу (проведення конкурсу малюнків) на одну із тем (на вибір):  «Державні символи у моєму житті», «Хліб і сіль - символи української гостинності», «Свята нашої держави».

 Приклади правопорушень серед дітей і юридична відповідальність за їх скоєння.

Моделювання різних соціальних ролей (учень-вчитель-директор школи-продавець-екскурсовод-водій-міліціонер і т.д.)

Навчальний проект (груповий, за вибором учнів)

«Я пізнаю Україну», «Сім чудес України», «Визначні місця мого краю».

 

 

усвідомлює призначення Конституції України та українського законодавства;

усвідомлює себе громадянином України;

орієнтується у своїх правах і обов’язках;

 аргументує значення дотримання правил співжиття в суспільстві, невідворотність відповідальності за порушення законів, прав інших людей;

дбає про пам’ятки природи, історії та культури України.

знає про можливі правопорушення серед дітей, наводить приклади;

застосовує знання про свої права у конкретних життєвих ситуаціях;

 

 

Я – європеєць

 

Україна на карті світу. Найбільші українські спільноти в інших країнах світу.

Європейський Союз – співтовариство народів Європи.

Навчальний проект (груповий, за вибором учнів)

«Подорожуємо країнами Євросоюзу», «Подорожуємо країнами світу», «Українці, яких знає світ», «Знані в усьому світі українські  вироби»

Волонтерство як добровільна суспільно корисна діяльність.

Практична робота

Складання листа до ровесника-іноземця про свою країну.

 

          Учень/учениця:

має уявлення про різноманітність  країн  світу,  про місце України  на карті світу;

розпізнає символіку Європейського Союзу;   розповідає  про окремі досягнення українців в різних галузях (у науці, культурі, спорті тощо);

має уявлення про Землю як спільний дім для всіх людей, необхідність толерантного ставлення до різноманітності культур, звичаїв народів;

бере участь у суспільно корисній  діяльності. 

 

 

 

 

                                                Образотворче мистецтво

навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів

 

1-4 класи

Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

 

Пояснювальна записка

 

             Невідємною частиною культури, одним із визначальних її проявів є образотворче мистецтво. Тисячоліттями  мистецтво займало одне з пріоритетних місць за силою впливу на особистісний розвиток людини та її виховання. Високорозвинені цивілізації ставили і продовжують ставити мистецтво у центрі всієї освіти, розуміючи його унікальні можливості для розвитку духовності та інтелекту, універсальну доступність різних форм творчості для сприйняття і засвоєння з ранніх років дитинства.

Освітня галузь “Мистецтво” у початковій школі є однією з ланок неперервної мистецької освіти, що логічно продовжує дошкільну освіту, створює базу для успішного опанування учнями художніх компетенцій основної школи.

Навчальна програма “Образотворче мистецтво” реалізує вимоги освітньої галузі “Мистецтво” (змістова лінія “Образотворче мистецтво”) Державного стандарту початкової загальної освіти та гармонійно поєднує навчально-виховний потенціал образотворчої культури з її естетично-мистецькою, зображально-моторною і  творчо-діяльнісною складовими.

 

            Зміст програми ґрунтується на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, послідовності, наступності та неперервності змісту загальної мистецької освіти, єдності навчання і виховання. Диференціювання тем базується на принципах системності та циклічності подання матеріалу, що узагальнений в структурні блоки. Принципи поліхудожності, інтегративності та варіативності дають змогу вчителям повноцінно застосувати й адаптувати до даної програми свій творчий потенціал, педагогічний досвід, здійснювати диференціацію завдань, їхню інтерпретацію та аналіз, формувати інноваційні підходи та методи.

Метою вивчення образотворчого мистецтва є художньо естетичний розвиток учнів, їх емоційної чутливості, практичних творчих умінь, формування стійкого інтересу до образотворчої діяльності, формування загальнокультурної компетентності.

 

            Головними завданнями курсу є:

Формування

-          емоційно-естетичного досвіду учнів, культури почуттів, елементарних світоглядних орієнтацій та оцінних суджень, основ національної та громадянської свідомості;

-          особистісно-позитивного, художньо-естетичного сприйняття дійсності на основі емоційно-чуттєвого досвіду, здатності до художнього мислення та творчої активності;

-          художньої компетентності учнів у процесі засвоєння основ образотворчої грамоти;

-          елементарних умінь та навичок використовувати художні техніки та матеріали, засоби художньої виразності у власній творчій діяльності;

розвиток

-          чуттєво-емоційної сфери, здатності розуміти та інтерпретувати твори мистецтва (у відповідності до вікових можливостей), оцінювати естетичні явища;

-          універсальних особистісних якостей та здібностей: образного мислення, уяви, фантазії, спостережливості, зорової пам’яті, художнього смаку та сприйняття кольору, форми, ритму, фактури поверхні тощо;

-          художньо-практичних умінь, навичок та вміння використовувати набуті знання у самостійній художній діяльності;

засвоєння учнями

-          початкових знань про образотворче мистецтво та його роль у житті суспільства, культурному середовищі;

-          основних понять з курсу образотворчого мистецтва  через сприйняття композиції, форми, кольору,  об’єму, простору, руху тощо;

-          елементарних знань  про специфіку художньо-образної мови різних видів образотворчого мистецтва та виражальні можливості художніх технік і матеріалів.

 

Умовою успішної реалізації завдань програми є: 

-практичне ознайомлення учнів із виражальними засобами образотворчого мистецтва;

-формування позитивного ставлення до світу на основі емоційно-чуттєвого досвіду та залучення до художньо-творчої діяльності шляхом опанування основних правил-понять на чуттєвому рівні;

-розвиток чуттєво-емоційної сфери учнів, художньо-образного мислення, потреби і здатності до художньо-творчої самореалізації;

-спонукання до необхідності вносити елементи краси в побут, природу, стосунки з однолітками, дорослими.

Програма передбачає такі основні види художньої діяльності учнів на уроках, як    сприймання (естетичне сприймання дійсності та сприймання творів мистецтва) та практична  художня діяльність (репродуктивно-творча і творча).

Сприймання передбачає розвиток естетичного сприйняття, вміння помічати красиве у навколишньому середовищі, емоційно відгукуватися та усвідомлювати красу, здатності до співпереживання; формування вміння висловлювати естетичне ставлення до творів мистецтва, оцінювати їх та інтерпретувати у відповідності до вікових можливостей.

Практична  художня діяльність у початковій школі  має пропедевтичний характер і передбачає ознайомлення з різноманітними художніми матеріалами й техніками та включає роботу за зразком, з пам’яті, з натури, за уявою; на площині та в об¢ємі.

 

Структура програми базується на засадах особистісно орієнтованого навчання і побудована за концентричним принципом вивчення навчального матеріалу, який допускає повторне вивчення окремих тем і понять змістової лінії у кожному наступному році навчання з розширенням змісту й поглибленням рівня його викладу;

Матеріал програми згруповано у блоки-теми, кількість уроків та тематика завдань в яких є орієнтовною. Вчитель на свій вибір може визначати послідовність виконання репродуктивних, практичних, творчих завдань і вправ, самостійно обирає орієнтовні тематичні завдання та художні техніки і матеріали із запропонованих програмою.

Години резервного часу можуть використовуватися на розсуд учителя, у тому числі на узагальнення тематичного матеріалу, відвідування виставок, проведення уроків на природі тощо.

Методикою програми передбачено гармонійне поєднання в структурі уроку різноманітних видів діяльності та видів мистецтва (музика, поезія тощо). Окрім внутрішньої галузевої інтеграції, доцільно використовувати міжпредметні зв’язки й з іншими галузями: “Технології”, “Мови і літератури”, “Природознавство”, “Суспільствознавство”, “Математика”, “Здоров’я і фізична культура”. У школах, які мають необхідне комп¢ютерне забезпечення, при виконанні окремих творчих завдань, бажано користуватися растровими програмами типу Corel Photo Paint та Painter.

Особливу увагу на уроках образотворчого мистецтва слід приділяти збереженню  психічного та фізичного  здоров’я дитини. Педагог має створювати на уроках емоційно-піднесену атмосферу, що сприятиме зустрічі з прекрасним та розвантаженню дитини. Для підтримки здоров’я  учнів на уроках необхідно дотримуватись санітарно-гігієнічних норм, техніки безпеки при роботі з різноманітними художніми матеріалами та інструментами, розвивати моторику дрібних м’язів пальців і кистей рук, координацію рухів, проводити фізкультхвилинки, уроки на природі тощо.

 

 

 

Орієнтовна тематична структура програми

 

Клас

Тематика  курсу

Тема

 

Резервний час

1-й  клас

 

 

Граматика образотворчого мистецтва

 

 

1.    Відтворення простих форм лінією, плямою,  в об’ємі

2.    Елементарні засоби компонування простих форм

3.    Зображення основних форм та їхніх частин  у графіці  та живописі

4.    Цілісність форми у скульптурі та архітектурі

5.    Стилізування та орнаментальне оздоблення форм у декоративно-прикладному мистецтві

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

2-й  клас

 

 

Мова образотворчого мистецтва

1.    Мова графіки та живопису

2.    Мова скульптури, архітектури та декоративно-прикладного мистецтва

3.    Композиційні прийоми у графіці та живописі

4.    Композиційні прийоми у скульптурі та декоративно-прикладному мистецтві

 

 

3

 

 

 

 

 

 

3-й  клас

 

 

У майстернях художників

 

1.    У майстерні  графіка та  живописця

2.    У майстернях скульптора, архітектора та народних майстрів

3.    В гостях у художників: пейзажиста, анімаліста, портретиста,  майстра натюрморту

4.    Улюблені сюжети в мистецтві. Художник і театр

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

4-й  клас

 

 

 

Художній образ  

в мистецтві

 

1.    Художній образ у графіці, живописі та скульптурі

2.    Художній образ у декоративно-прикладному мистецтві, дизайні та архітектурі

3.    Образи  природи, тварин,  людей у мистецтві

4.    Образ рідного  краю в мистецтві

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

1 клас. Абетка образотворчого мистецтва

35 годин (1 година на тиждень, із них 3 год – резервний час)

 

У програмі 1 класу головна увага приділяється опановуванню учнями елементарних основ формотворення, компонування на площині та кольорознавству. При цьому, теми 1, 2 є увідними, а теми 3, 4, 5 – такими, що розширюють і поглиблюють компетентність учнів стосовно форми, кольору та елементарних засобів компонування. Супутні навчальні завдання мають на меті ознайомлення (на пропедевтичному рівні) з художніми матеріалами та з основними видами візуальних мистецтв.

 

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учнів

Тема 1.  Відтворення простих форм          лінією, плямою, в обємі

Краса навколо нас. Загальне ознайомлення з поняттям “образотворче мистецтво”, з матеріалами й інструментами, якими працює художник.

Різноманітність форм навколишнього світу. Прості геометричні форми: площинні – прямокутник, квадрат, трикутник, коло, овал;        об¢ємні – куб, циліндр, конус, куля.

Лінія, пляма, крапка, штрих як засоби відтворення форми на площині. Графічні матеріали та інструменти. Прийоми роботи графічними інструментами.

Виражальні можливості лінії. Створення (на елементарному рівні) виразного образу за допомогою ліній  на основі творчої уяви.

Елементарні засоби компонування простих форм на площині. Створення композиції з крапок, ліній, плям. Правила користування гуашевими фарбами та пензлем.

•Виражальні можливості силуетної форми. Правила роботи з ножицями та кольоровим папером. Значення раціонального використання паперу для екології Землі.

•Заповнення площини аркуша силуетними зображеннями. Послідовність дій у роботі при створенні аплікації .

•Передавання простих форм в об¢ємі. Ліплення природної форми за зразком. Правила роботи з пластиліном.

 

Орієнтовні практичні(на вибір):

“ Я люблю малювати”, “Сяє ясне сонечко”, “Прапорці та повітряні кульки”, “Повітряні змії”, “Капітошка”, “Пригоди Лінії та Крапки”, “Добрий і лихий звір”, “Святковий салют”,  “Овочі та фрукти”, “Диво-дерево” (колективна форма роботи), “Осіння казка ” (аплікація з природніх матеріалів),Cімейка грибів”, “Равлик на листочку” тощо.

 

Матеріали та техніка виконання (на вибір):

Кольорові олівці, фломастери, кулькові ручки, крейди, гуаш, папір білий та кольоровий, природні матеріали (засушені листочки, квіти),  пластилін тощо. Графічні, живописні техніки, аплікація, ліплення.

Учень/учениця відчуває та намагається виразити (мовленнєвими засобами та в образотворчій діяльності):

-емоційне ставлення до краси природних форм;

виявляє:

-інтерес до творів образотворчого мистецтва та художньої діяльності;  

розпізнає:

-прості геометричні форми (площинні та об’ємні);

називає (за допомогою вчителя):

-деякі художні матеріали та інструменти (олівець, фломастер, ручки, крейда, гуаш, папір, пластилін, природні матеріали);

-лінії як засіб створення образу або відтворення форм на площині

уміє (на елементарному рівні):

-проводити лінії графічними інструментами та матеріалами;

намагається:      

-передавати основний, узагальнений характер форми: лінією, силуетом  (у зображенні на площині) або в об¢ємі (у ліпленні);

-передавати окремі складові частини форми;

- заповнювати зображенням площину аркуша;

-створювати певний за характером образ графічними засобами;

-відтворювати форму об¢єктів різними способами ліплення;

-користуватися графічними матеріалами, гуашевими фарбами,  пластиліном, ножицями та кольоровим папером;

-раціонально організовувати і прибирати робоче місце;

дотримується:

-правил безпечного користування  матеріалами та інструментами при виконанні тематичних завдань.

 

 

 

 

 

 

Тема 2.  Елементарні засоби компонування простих форм

Поняття композиції (на пропедевтичному рівні). Заповнення площини аркуша (велике зображення).

•Поняття про лінію горизонту. Розміщення елементів зображення з дотриманням їх просторового взаєморозташування (біля, над, під, зліва, справа, вгорі, внизу).

•Поняття про основні (жовтий, червоний, синій) та похідні (зелений, фіолетовий) кольори. Способи утворення похідних кольорів. Ознайомлення з прийомами користування акварельними фарбами, пензлями, палітрою.

Ознайомлення із спектральними кольорами та їх послідовністю. Розбіл спектральних кольорів; відтінки кольорів (світло-зелений, темно-синій і т.п.).    

•Ознайомлення з групами “теплих” та “холодних” кольорів.

Поняття декору. Вирізування симетричної силуетної форми та її оздоблення простими елементами.

•Витинанка як вид художньої роботи з папером. Вирізування симетричних форм із застосуванням однієї або декількох осей симетрії.

 

Орієнтовні практичні(на вибір):

“Танок кольорів”, “Осіннє дерево”, “Хатинка під горою”, “Три веселих гноми”, “Райдужні квіти”, “Яким буває небо”, “Веселка”,  “Спекотливий день”, “Вогняна квітка”, “Синє небо, синє море…”, “Квітка Снігової королеви”, “Святкова ялинка” (колективна форма роботи), “Чарівні сніжинки” тощо.

 

Матеріали та техніка виконання (на вибір):

Гуаш, акварель, фломастери, ручки, папір білий, кольоровий, тонований, фольга тощо. Графічні, живописні техніки,  аплікація (з можливим доопрацюванням фломастером, кульковою ручкою), витинанка.

 

Учень/учениця відчуває та намагається виразити (мовленнєвими засобами та в образотворчій діяльності):

-емоційне ставлення до багатства барв у навколишній дійсності та у мистецтві;

розпізнає та називає:

-матеріали та інструменти у живописі

-спектральні кольори;

-три основні та  похідні від них кольори, користується ними у  практичній діяльності;

уміє (на елементарному рівні):

-користуватися палітрою;

-намічати лінію горизонту;

-складати, вирізувати та прорізувати прості силуетні форми;

намагається (на елементарному рівні):

-повністю заповнювати площину аркуша за допомогою великого зображення або рівномірного розташування зображуваних елементів;

-працювати одразу фарбами (без попереднього контуру олівцем);

-утворювати похідні кольори шляхом змішуванням основних (на палітрі та безпосередньо у роботі);

-утворювати розбілені кольори додаванням білої та чорної фарб;

-оздоблювати простими геометричними елементами силуетні форми;

-вирізати симетричну силуетну форму із застосуванням однієї або декількох осей симетрії;

має елементарне уявлення про:

-послідовність роботи над малюнком;

-основні правила організації робочого місця;

-правила безпечної та раціональної роботи  художніми матеріалами та інструментами;

дотримується правил:

-техніки безпеки при роботі з ножицями, пензлями;

прагне:

-прикрашати середовище власною художньою працею.

 

 

Узагальнення - 1 год

 

 

 

Тема 3.  Зображення основних форм та їхніх частин у графіці та живописі

Поняття про вибір положення аркуша паперу залежно від форми об¢єкта зображення.

Розмаїття форм. Взаємозвязок основної форми та її частин.

Особливості зображення складної форми на основі простих форм. Порівняння розмірів форм та їх складових частин.

•Виражальні можливості ліній (актуалізація знань). Створення виразного образу графічними засобами на основі творчої уяви.

•Закріплення знань про лінію горизонту. Поняття плановості.

Ознайомлення з технікою набризку.

•Поглиблення знань про колір, його виражальні можливості. Асоціативне сприйняття кольорів (за настроєм)

•Елементарні поняття про гармонію споріднених кольорів (наприклад, блакитний – синій – фіолетовий, світло-зелений зелений темно-зелений тощо).

•Створення засобами кольору певного за характером виразного образу.

•Симетрія як засіб гармонізації форми. Ознайомлення з технікою монотипії.

 

Орієнтовні практичні(на вибір):

“Веселий Сніговик”,  “Синичка”, “Ялинки – лісові красуні”, “Їжачок-хитрячок”, “Снігопад”, “Зимовий день”, “Казкові птахи”, “Килими доброго та злого чаклунів”, “Квітка для мами”, “Природа прокидається”, “Весняна галявина”, “Дивовижні метелики”, “Весняне чудо-дерево” (колективна форма роботи)  тощо.

 

Матеріали та техніка виконання (на вибір):

Фломастери, кольорові олівці, ручки, кольорові крейди, гуаш, акварель, кольоровий чи тонований папір тощо. Кляксографія, техніка набризку, монотипія, аплікація, інші графічні, живописні та змішані техніки.

 

 

Учень /ученицця виявляє емоційне ставлення (мовленнєвими засобами та в образотворчій діяльності):

-до краси зимової та весняної природи у творах мистецтва та у навколишньому світі;

аналізує (за допомогою вчителя):

-основну форму, її взаємозв¢язок з частинами;

розпізнає і називає:

-“холодні”  кольори та їх відтінки;

-основні та похідні кольори, відтінки кольорів (типу темно-фіолетовий, жовто-зелений);

уміє:

-малювати на площині фарбами (крейдами, фломастером)  одразу в матеріалі (без попереднього контуру олівцем);

 намагається:

-раціонально організовувати робоче місце;

-повністю заповнювати аркуш зображенням;

-розміщувати зображення предметів у межах площини землі;

-передавати стан природи (зимової, весняної) засобами живопису;

має уявлення про:

-необхідність свідомого вибору положення аркуша (горизонтальне, вертикальне) залежно від форми об¢єкта зображення;

-виражальні можливості кольору та його роль у створенні художнього образу;

-роль осі симетрії у створенні силуетної симетричної форми;

уміє (на елементарному рівні):     

-користуватися палітрою;

-змішувати фарби з метою отримання необхідних (світлих, темних) відтінків кольорів;

дотримується:

-правил безпечного користування художніми матеріалами та інструментами.

 

Тема 4.  Цілісність форми у скульптурі та архітектурі

•Цілісність форми. Особливості створення складної форми на основі простих форм в обємі.

Зображення в обємі птахів, звірів. Узгодження основної форми з елементами декору.

Поняття про будову фігури людини (тулуб, голова, руки, ноги).

•Складові частини будівлі. Визначення основного (геометричного) характеру форми будівлі.

 

Орієнтовні практичні(на вибір):

“Кумедні пінгвіни”, “Домашні улюбленці”, “Дивовижний птах”, ”Космонавт”, “Веселий клоун”, “Хатинка черепахи”, “Житло гномів”, “Чарівна країна” (колективна форма роботи) тощо.

 

Матеріали та техніка виконання (на вибір):

Пластилін (глина), білий чи кольоровий папір, фольга, гуаш, фломастери тощо. Ліплення, паперопластика, аплікація (можливо у сполученні з витинанням чи доопрацюванням фарбами та графічними матеріалами), графічні, живописні та змішані техніки.

 

Учень/учениця відчуває та намагається виразити (мовленнєвими засобами та в образотворчій діяльності):

-емоційне ставлення до краси форм навколишнього світу;

розпізнає та називає  (з допомогою вчителя):

-прості об’ємні геометричні форми (куб, циліндр, конус, куля);

-основні складові частини будови птахів, звірів, людини, будівель;

має уявлення про:

-особливості ліплення із суцільного шматка пластичного матеріалу;

намагається:

-узгоджувати основну форму з елементами оздоблення;

-виконувати елементарні об¢ємні зображення в техніці паперопластики;

проявляє:

-кмітливість, аналітичне мислення  у процесі виконання дидактичних вправ;

 дотримується:

-правил безпечного користування художніми матеріалами та інструментами.

 

 

Тема 5.  Стилізування та орнаментальне оздоблення форм у декоративно-прикладному мистецтві

 

Розширення уявленнь про декоративне прикрашання форм геометричними елементами. Поєднання силуетної форми та декору.

Поняття візерунка та орнаменту (на елементарному рівні). Спрощення форм рослинного світу під час створення орнаменту.

Створення декоративного образу із суцільного шматка пластиліну. Елементарна узгодженість обємної форми та декору.

 

 

Орієнтовні практичні(на вибір):

“Прикрашаємо торт”, “Кольорові крапанки”,

“Весняна хустина”, “Візерунок для букви”, “Українські свистунці”, “Дивовижна квітка”, тощо.

 

Матеріали та техніка виконання (на вибір):

Гуаш, фломастери, ручки, пластилін (глина), білий чи кольоровий папір тощо. Ліплення, аплікація (можливо у сполученні з витинанням чи доопрацюванням фарбами та графічними матеріалами), розпис,.

 

Учень/учениця виявляє та елементарно висловлює (з допомогою вчителя):

-своє емоційно-ціннісне ставлення до естетичного в навколишньому світі та творах мистецтва, використовуючи при цьому відомі  йому художні терміни та поняття;

має уявлення про:

-візерунок та орнамент;

-спрощення форм рослинного світу під час створення орнаменту;

-орігамі як вид художньої роботи з папером;

намагається:

-спрощувати на елементарному рівні природні форми;

-поєднувати силуетну форму та декор;

-виконувати об¢ємні зображення із суцільного шматка пластичного матеріалу та прикрашати їх декором;

-раціонально організовувати робоче місце;

дотримується:

-правил безпечного користування художніми матеріалами та інструментами;

володіє:

-елементарними навичками роботи в колективі.

 

 

Узагальнення - 2 год

 

 

 

2 клас. Мова образотворчого мистецтва

35 годин  (1 година на тиждень, із них 3 год – резервний час)

 

Основна лінія програми 2 класу – ознайомлення  з  різними видами візуальних мистецтв та з засобами художньої виразності.

Провідними навчальними завданнями стосовно образотворчих знань, умінь і навичок, що проходять через увесь курс у 2 класі, залишаються “форма” і “колір”. Крім того, програмою передбачено опановування композиційними прийомами (на елементарному рівні) у різних видах образотворчого мистецтва.

 

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учнів

 

Тема 1. Мова графіки та живопису

• Пропедевтичне ознайомлення з видами образотворчого мистецтва.

Початкові уявлення про графіку як вид образотворчого мистецтва; основні графічні матеріали та інструменти.

Засоби виразності графіки: лінія, штрих, крапка, пляма. Елементарні графічні способи передавання форми та характеру поверхні зображуваних предметів.

•Силуетно-площинне зображення квітів, дерев. Ознайомлення з технікою “гратографія”.

Початкові уявлення про живопис як вид образотворчого мистецтва. Художні матеріали та інструменти художників-живописців.

Колір – головний засіб виразності живопису. Передача багатства кольорів та відтінків у роботі з натури.

•Основні, похідні, теплі, холодні кольори (актуалізація знань).

•“хроматичні”, “ахроматичні” кольори (ознайомлення). Збагачення палітри колірних відтінків.

 

Орієнтовні практичні (на вибір):

Сонячний день, “Хитра пляма”, Столітній дуб, “Хто у що одягнений?” (луска риб, пір¢я птахів, кора дерев тощо), Айстра – зоряна квітка”, “Таємничий ліс уночі”, “Золота осінь”, “Щедрий урожай”, Осінній букет, Гарячі піски пустелі, Синій вечір, Котик мій сіренький, Осінній дощик тощо.

 

Матеріали та техніка виконання (на вибір):

Олівець, фломастери, ручки, воскові крейди, туш, cвічка, білий чи кольоровий папір, картон, гуаш, акварель тощо. Плямографія, гратографія, монотипія, акватипія, інші графічні, живописні та змішані техніки.

 

Учень/учениця милується, намагається виразити емоційне ставлення (образотворчими та мовленнєвими засобами, мімікою) до:

-різноманітності неживих об’єктів і живих істот;

-багатства форм і барв в навколишньому світі та творах мистецтва, їх гармонійного поєднання;

визначає:

-найістотніші ознаки живопису та графіки;

користується назвами:  

-елементарних графічних і живописних матеріалів та інструментів;

-простих геометричних форм;

-різних видів і типів ліній;

-основних і похідних кольорів та їх відтінків;

має уявлення про:

-передачу різних за характером поверхонь графічними засобами (лінія, штрих, крапка, пляма);

- техніку гратографії;

-передачу кольором певного настрою залежно від стану природи (веселий, сумний, тривожний, спокійний тощо);

-створення друкованого зображення з використанням елементарних прийомів техніки монотипії;

уміє:

-передавати прості за характером силуетні форми і поверхні предметів  та об’єктів живої природи кольором, різнохарактерними лініями, штрихами, крапками, плямою, мазком;

-передавати простір (“земля – небо”, “вода – небо”) та його плановість  шляхом вибору лінії горизонту та за принципом “ближче – нижче, більше”, “далі – вище, менше”;

-отримувати похідні кольори та їх відтінки;

-раціонально організовувати та прибирати робоче місце;

дотримується:

-правил безпечного користування художніми матеріалами та інструментами.

 

Тема 2.  Мова скульптури, архітектури та декоративно-прикладного мистецтва

•Елементарні поняття про скульптуру як вид образотворчого мистецтва, її основні ознаки; матеріали для роботи художників-скульпторів.

Поняття про обєм та фактуру як засоби виразності скульптури.

•Рельєф. Передавання фактури поверхні у рельєфі.

•Елементарне поняття про архітектуру як вид мистецтва. Основні елементи архітектурних споруд.

•Силуетне зображення будівель. Спроби передавання просторового явища загороджування у зображенні архітектурних об’єктів.

Початкові уявлення про декоративно-прикладне мистецтво та його засоби виразності (спрощені форми, колір, орнамент).

Розширення уявленнь про симетричну форму та роль осі симетрії в її зображенні. Поєднання силуетної форми та декору.

 

Орієнтовні практичні(на вибір):

Герої казки “Цибулино”, “Гарбузові родичі”, “Лісові звірята”, “Золота рибка”, “Підводне царство”, “Казкові будиночки”,  “Чарівні куполи”, “Вулиця казкового міста” (колективна форма роботи), “Диво-звір”, ”Святкова скатертина ”, “Новорічна іграшка”, “Різдвяні голубки” тощо.

 

Матеріали та техніка виконання (на вибір):

Пластилін, глина, солоне тісто, пластика, для рельєфу – картонна основа, гуаш, папір білий, кольоровий або тонований, фольга тощо. Ліплення, аплікація, паперопластика,  витинанка, штампування, декоративний розпис, інші техніки.

 

Учень/учениця милується і виявляє (мовленнєвими та образотворчими засобами):

-емоційне ставлення до краси, створеної руками людини;

спостерігає, порівнює та аналізує (за допомогою учителя):

-різницю між скульптурним зображенням та живописним (графічним);

-будову тіла людини (форма  тулуба,  голови; довжина рук та ніг у порівнянні з тулубом);

-складові частини будови тіла тварин;

-геометричну форму архітектурних споруд;

 розуміє і використовує:

-особливості скульптурного зображення,  (об¢ємність, опуклість,  ); 

-просте оздоблення рельєфної форми;

-прийоми пензлевого та пальцевого розпису;

-оптимальну послідовність виконання художньо-творчого завдання;

вживає (при підтримці учителя):

-спеціальну термінологію у спілкуванні з приводу мистецтва (архітектура, орнамент, рельєф,  силует тощо);

називає:

-основні складові частини будівлі (фундамент, стіни, стеля, дах, вікна, двері, куполи, брами);

уміє:

-створювати прості за характером об¢ємні зображення з паперу, пластиліну, тіста;

-виконувати силуетні зображення нескладних архітектурних об¢єктів, збагачувати їх декором;

-на початковому рівні зображати елементи візерунків та орнаментів ;

дотримується правил:

-техніки безпеки при роботі з різними художніми матеріалами та інструментами.

 

Узагальнення - 1 год

 

 

 

Тема 3.  Композиційні прийоми у графіці та живописі

• Роль композиції (вибір формату, розміру зображення) у створенні художнього твору.

Елементарні поняття про будову фігури людини, її складові частини.

Поняття  врівноваженої та неврівноваженої композиції. Досягнення композиційної рівноваги шляхом  розташування на площині великих та малих елементів.

Поняття композиційного центру. Виділення головного в композиції.

Статична та динамічна композиції Елементарне передавання динамічного стану об’єктів (вітер).

Способи передавання глибини простору, за принципом “ближче – нижче”, “ближче – більше”, “далі – вище”, “далі – менше”;

•Симетрія як найпростіший  композиційний засіб організації площини. Досягнення рівноваги в асиметричній композиції.

Використання зображувальних можливостей кольору. Поняття про колорит, колірну гаму. Колірні асоціації.

Метод загороджування як відтворення глибини простору. Колір в пейзажній композиції.

 

Орієнтовні практичні(на вибір):

Ілюстрації до казок “Котик і Півник”, “Заєць та Їжак” “Улюблений казковий герой”, “Лижник”, “Хокеїсти”, “Зимові розваги”, “Смачні фрукти”, “Зимова ніч”, “Хуртовина”, “Перші проліски”, “Святковий букет”, “Танок метеликів”, “Cвітає. Край неба палає…, Весна прийшла! (колективна форма роботи) тощо.

 

Матеріали та техніка виконання (на вибір):

Кольорові олівці, фломастери, воскові крейди, туш, гуаш, папір кольоровий, тонований тощо. Гратографія, монотипія (з графічним доопрацюванням), інші графічні, живописні та змішані техніки.

 

Учень/учениця виявляє (на рівні вікових можливостей):

-з повагою та інтересом ставиться до творів образотворчого мистецтва у житті, прагне до спілкування з ним;

вживає:

-у спілкуванні з приводу образотворчого мистецтва спеціальну термінологію (формат, симетрія  тощо);

-у художньо-творчій діяльності назви різних колірних відтінків, які використовує для передачі певного стану природи, настрою;

має уявлення про:

-деякі просторові явища (лінію горизонту, ілюзорне зменшення віддалених предметів, часткове загороджування дальних предметів ближніми);

-врівноважену та неврівноважену, симетричну та асиметричну композиції;

уміє:

-узгоджувати зображення з форматом;

-малювати великі цільні зображення, уникаючи дрібності, узгоджувати величину зображення з розміром робочої поверхні;

-повною мірою використовувати всю зображувальну площину, заповнювати малюнок кольором не залишаючи білих прогалин між елементами зображення і тлом (у роботі на білому папері);

-передавати (на елементарному рівні) динамічний стан обєктів;

-змішувати фарби на палітрі, досягаючи необхідних відтінків кольору;

дотримується:

-правил культури поведінки, гігієни та техніки безпеки під час виконання завдань на уроці та у самостійній художньо-творчій роботі.

 

 

Тема 4.  Композиційні прийоми у скульптурі та декоративно-прикладному мистецтві

Розширення понять про будову тіла тварин, тіла людини. Відтворення особливостей будови та зовнішнього вигляду тварин та людини під час ліплення.

Формування навичок створення статичного чи динамічного образу у скульптурі (круглій або рельєфі);

•Спрощення форми в декоративній композиції (рослини, птахи). Створення декоративних образів в об’ємі.

Народна іграшка. Поняття про особливості декоративного образу тварин.

•Ознайомлення з традиціями писанкарства в Україні. Колірна гама, особливості писанок різних регіонів України.

Використання спрощення та ритму як засобів створення орнаменту. Види орнаменту.

Вибір формату, виявлення головного та другорядного під час створення декоративної композиції.

Розширення уявлень про симетричну форму. Ознайомлення з різноманітними прийомами обробки паперу: складанням, вирізуванням, гофруванням, прорізуванням, скручуванням тощо.

 

Орієнтовні практичні(на вибір):

Герої казки “Буратіно”, “У зоопарку”, “Дельфін”, “Паперові диво-квіти”, “Чарівний птах”, “Дивовижні коники і баранці”,  “Великодні писанки”, “Чудові візерунки” (для оздоблення серветки, закладки тощо), “Гарний посуд”, “Весняний килимок”, “Пташка серед квітів”, “Чарівна ваза”, “Панно з квітами” (колективна форма роботи) тощо.

 

Матеріали та техніка виконання (на вибір):

Пластилін, глина, солоне тісто, для рельєфу – картонна основа, гуаш, папір білий, кольоровий, тонований, фломастери, воскові крейди тощо. Ліплення, паперопластика, декоративний розпис, витинанка,техніки та прийоми декорування.

 

 

Учень/учениця милується та виражає емоційне ставлення (мімікою, мовленнєвими та образотворчими засобами):

-до краси явищ навколишнього світу та рукотворної краси;

 вживає:

-у спілкуванні з приводу образотворчого мистецтва спеціальну термінологію (орнамент, рослинний та геометричний, візерунок, декоративний, ритм, тощо);

сприймає та візуально розрізняє:

-круглу скульптуру і рельєф;

-рослинний і геометричний орнамент;

має уявлення про:

-способи спрощення реальної форми для створення декоративної композиції;

-ритм як засіб створення орнаменту;

-особливості кольору в декоративному зображенні;

-ефекти поєднання великих і дрібних елементів у декоративній композиції;

уміє:

-узгоджувати зображення з форматом;

-в об’ємному зображенні створювати виразну цілісну пластичну форму;

-вирізати симетричні форми;

-використовувати різноманітні прийоми обробки паперу при роботі в техніці паперопластики;

дотримується:

-правил безпечного користування художніми матеріалами та інструментами, ножицями, клеєм;

володіє:

-навичками раціональної організації робочого місця;

-елементарними навичками роботи в колективі;

прагне:

-прикрашати середовище власною художньою працею.

 

 

Узагальнення - 2 год

 

 

 

3 клас. У майстернях художників

35 годин (1 година на тиждень, із них 3 год – резервний час)

 

            У 1-2 класах учні ознайомилися із творами живопису, графіки, скульптури, декоративно-ужиткового мистецтва та архітектури. Тому засвоєння програми 3-го класу передбачає актуалізацію раніше набутих знань, їх поглиблення та розширення на ґрунті уявних подорожей до майстерень митців і перевтілення учнів у художників графіків, живописців, скульпторів тощо. Це дозволяє органічно продовжити формування художньої компетентності учнів з основ образотворчої грамоти.

Новим у навчальному матеріалі програми є ознайомлення (на пропедевтичному рівні) із основними жанрами образотворчого мистецтва (пейзаж, портрет, натюрморт, анімалістичний) та з роботою художника у театрі.

Крім того, програмою передбачено ознайомлення зі специфікою роботи графічними, живописними та іншими матеріалами й техніками; збагачення засобів композиційної організації площини, ускладнення палітри кольорів.

 

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учнів

 

Тема 1.  У майстернях графіка та живописця

В гостях у художників. Екскурсія  або відео мандрівка до майстерні художника-графіка. Матеріали, інструменти та обладнання.

•Вибір засобів виразності графіки для передавання форми та характеру поверхні зображуваних обєктів та предметів.

•Елементарне поняття про динамічну композицію. Передавання руху в природі графічними засобами. Значення кольору у графічних творах.

Мандрівка до майстерні художника-живописця. Матеріали, інструменти та обладнання. Актуалізація знань з основ кольорознавства (основні та похідні кольори, кольоровий спектр).

Поглиблення знань про колір як засіб вираження характеру й настрою. Кольорові контрасти.

•Споріднені кольори, гармонія споріднених кольорів. Кольорові відтінки.

Свідомий вибір колірного вирішення. Технічні прийоми роботи гуашевими фарбами.

Технічні прийоми роботи акварельними фарбами. Акварель по-мокрому. Виконання швидких колірних замальовок асоціативного характеру.

 

Орієнтовні тематичні завдання (на вибір):

«Королівство Графіки», Витівки принцеси Лінії, “Які бувають дерева?” (радісне, сумне, сердите, хворе, старе і т.п.), “Вітер з гаєм розмовляє”, “Розбурхане море”, “Птахи відлітають”, “Дарунки осені”, “Серед поля мак розцвів”, “Дзвінкоголосий півник”, “Сонячні квіти”, “Осінь золотиста барвами горить”, “Схід сонця”, “Вечір на сопілці грає”, “Дощовий день” тощо.

 

Матеріали та техніка виконання (на вибір):

Простий та кольорові олівці, кулькові, гелеві ручки, воскові крейди, фломастери, коректор, гуашеві та акварельні фарби, пастель, кольоровий папір чи картон тощо. Гризайль, акварель “по-мокрому”, монотипія з графічним доопрацюванням, інші графічні, живописні та змішані техніки.

 

Учень/учениця милується та виражає емоційне ставлення (мімікою, мовленнєвими й образотворчими засобами):

-до краси природи навколишнього світу та відображеної у творах графіки та живопису;

розпізнає:

-графічні та живописні твори;

має елементарне уявлення:

-про спосіб передачі руху в пейзажі;

-споріднені кольори, кольорові контрасти та нюанси;

-про особливості роботи акварельними фарбами в техніці“по-мокрому”;

знає та називає:

-головні виражальні засоби графіки та живопису;

-основні матеріали та інструменти художника-графіка та живописця;

розуміє та використовує на практиці:

- колір у графічних творах;

- колірне вирішення у живописних творах;

-графічні та живописні матеріали й інструменти для створення практичного завдання;

-як передавати рух у природі (вітер, хвилі) графічними засобами;

-як користуватися палітрою;

-як утворювати відповідно до задуму відтінки кольорів шляхом змішування фарб;

-як передавати глибину простору шляхом загороджування об’єктів другого плану об’єктами першого плану;

-як раціонально організовувати робоче місце та прибирати його;

дотримується:

-правил техніки безпеки при створенні творів графіки та живопису.

 

Тема 2.  У майстернях скульптора, архітектора і  народних майстрів

Мандрівка до майстерні художника-скульптора. Матеріали, інструменти та обладнання.

Передача основної форми будови тварин у простих позах.

•Виражальні можливості об'ємної та рельєфної форми. Відтворення фактури зображуваної поверхні.

•Робоче місце архітектора.Матеріали, інструменти та обладнання художника-архітектора.

Порівняння форм, розмірів, пропорцій споруд. Створення різних за формою та характером будівель.

Робоче місце народних майстрів. Матеріали, інструменти та обладнання. Основні види декоративно-прикладного мистецтва.

•Гончарство в Україні

Основні види гончарного посуду, різноманітність форм. Узгодженість декору з формою.

 

 

Орієнтовні практичні(на вибір):

“Динозаври”, “Африканські звірі”, “Запишався наш павич”, “Гарна хатка”, “Палац Снігової королеви”, “Смарагдове місто”, “Найкращий виріб гончара” (глечик, декоративна тарілка), “Куманець”, “Бородатий Морозенко”, “Новорічний сувенір”, “Різдвяний янгол”, ,,Готуємось до свята” (групові та колективна форма роботи) тощо.

 

Матеріали та техніка виконання (на вибір):

Пластилін, глина, солоне тісто, картонна основа (для роботи у рельєфі), гуаш, акварель, олівці, фломастери, кулькові та гелеві ручки; білий, кольоровий папір чи картон, папір у клітинку, нитки, тканина, фольга, картонні коробочки, різні підручні матеріали тощо. Ліплення,  аплікація (з подальшим доопрацюванням фломастером, кульковою ручкою), колаж.

 

Учень/учениця милується та виражає емоційне ставлення (образотворчими та мовленнєвими засобами, мімікою) до:

-краси творів скульптури та архітектури;

-рукотворної краси предметів побуту;

розпізнає:

-твори скульптури, архітектури та декоративно-прикладного мистецтва;

знає та називає:

-види скульптури (кругла та рельєф), декоративно-прикладного мистецтва (художня кераміка, вишивка, ткацтво, художня обробка металу та дерева, художній розпис, писанкарство);

-основні види гончарного посуду (глечик, куманець, горщик, миска);

розуміє та пояснює:

-виражальні можливості об'ємної та рельєфної форми у скульптурі;

-значення орнаментальних композицій у декоративно-прикладному мистецтві;

має елементарне уявлення про:

-творчість скульптора, архітектора, народних майстрів;

уміє:

-ліпити різними способами, досягаючи кінцевої мети;

-передавати у практичній роботі основні форми будови тіла тварин, спостерігаючи за їх розміром;

-узгоджувати декоративне оздоблення з формою предмета;

-раціонально організовувати робоче місце та прибирати його;

дотримується:

-правил техніки безпеки при створенні скульптурних, архітектурних та декоративно-прикладних творів.

 

 

Узагальнення - 1 год

 

 

 

Тема 3.  В гостях у художників: пейзажиста, анімаліста, портретиста, майстра натюрморту

•Ознайомлення з основними жанрами образотворчого мистецтва (на пропедевтичному рівні);

• Пейзаж. Відтворення плановості розміщення обєктів у просторі шляхом загороджування.

•Передавання глибини простору за допомогою кольору при створенні уявного краєвиду.

•Анімалістичний жанр та його особливості. Розвиток навичок  малювання тварин (звірів, птахів, комах), знання їх елементарної будови.

•Відтворення характерних особливостей  силуету тварин у русі (на початковому рівні).

•Портрет у різних видах образотворчого мистецтва.

Актуалізація знань про елементарну будову  фігури людини. Зображення людини у русі.

•Натюрморт як жанр образотворчого мистецтва. Особливості виділення головного в композиції.

•Натюрморт з натури. Композиція з неживих предметів (квіти у вазі, овочі, фрукти, шкільне приладдя тощо).

 

Орієнтовні практичні(на вибір):

“Зимова казка”, “Яким буває море?”, “Подорож у гори”, “Загадкова країна” (групові та колективна форма роботи), “Світ комах”, “Снігурі”, “Вірні друзі людини”, “Портрет казкового персонажу”, “Моя мама (бабуся, тато, брат тощо)”, “Танцівниця”, “Cпортсмен”, “Натюрморт за уявою”, “Вербові котики”, “Квітуча гілочка у вазі” тощо.

 

Матеріали та техніка виконання (на вибір):

Гуаш, акварель, пастель, фломастери, воскові крейди, глина пластилін, солоне тісто, папір білий, кольоровий, тонований тощо. Монотипія, аплікація, колаж (з використанням різнофактурної тканини, кольорових вирізок із поліграфічної продукції), ліплення,  паперопластика, графічні, живописні та змішані техніки.

 

Учень/учениця виражає емоційне ставлення (образотворчими та мовленнєвими засобами, мімікою):

-до творів образотворчого мистецтва різних за жанрами, застосовуючи найпростіші поняття та терміни;

має уявлення про:

-основні жанри образотворчого мистецтва: пейзаж (краєвид), портрет, натюрморт, анімалістичний;

-особливості будови звірів, птахів, комах;

уміє (за допомогою вчителя):

-класифікувати твори мистецтва за жанрами;

-раціонально заповнювати робочу поверхню аркуша (кольором тла, зображенням фігур та інших елементів композиції);

-передавати об’єкти у просторі шляхом загороджування та глибину простору за допомогою насиченості кольору при створенні пейзажу та натюрморту;

-відтворювати характерні особливості силуетів тварин у русі;

-зображати фігуру людини в русі;

-виділяти головне у композиції (розміром, розміщенням, кольоровим та тональним контрастом);

свідомо обирає:

-матеріали та інструменти, відомі художні техніки для створення роботи відповідного жанру;

-лінію горизонту відповідно до задуманої композиції при створенні пейзажу;

володіє:

-умінням раціонально організовувати робоче місце;

дотримується:

-правил безпечного користування  матеріалами та інструментами при виконанні практичних вправ та художньо-творчих завдань.

 

 

 

Тема 4.  Улюблені сюжети в мистецтві. Художник і театр

•Побутові теми у творах мистецтва. Поглиблення умінь у створенні багатофігурної композиції.

Зображення тварин та людей в ілюстраціях до казок. Передача індивідуальної характеристики казкового персонажа.

Знайомство з художниками  театру, з елементами сценографії (декорації, сцена тощо) та їх призначенням.

Значення форми, кольору, декору у створенні виразних театральних масок.

Роль костюма в розкритті образу театрального героя. Узгодження форми (деталей одягу) з декором.

•Різновиди ляльок в театрі та мультиплікації. Конструювання лялькового персонажу.

•Використання простої шрифтової композиції під час створення ескізу театральної афіші.

Передавання святкового настрою за допомогою кольору та декору у тематичній композиції.

 

Орієнтовні практичні(на вибір):

Веселе свято, “Спортивні ігри, Чудесний хор, ілюстрації до казок (Кіт у чоботях, Дюймовочка, Івасик-Телесик тощо), Образ дитячого театру, Театральна маска, Костюм театрального героя, Костюм до образу Квітки, Персонаж лялькового театру, Пальцева голівка, Афіша до дитячої вистави, На арені цирку (клоуни, жонглери, дресирувальники, фокусники, акробати) (індивідуальна, групова та колективна форми роботи) тощо.

 

Матеріали та техніка виконання (на вибір):

 Гуаш, акварель, олівці, фломастери, кулькові та гелеві ручки, воскові крейди, пастель, пластилін, солоне тісто; білий, кольоровий папір, картон, підручні матеріали тощо. Аплікація, колаж (з використанням тканини, кольорових вирізок із поліграфічної продукції), ліплення, об’ємна паперопластика (на основі простих геометричних тіл), графічні, живописні та змішані техніки.

 

 

Учень/учениця аналізує й інтерпретує  (на елементарному рівні та при підтримці вчителя/вчительки):

-живописні та графічні твори на теми побуту;

висловлює елементарні судження:

-про ілюстрацію як малюнок до літературного твору;

-про значення терміну “композиція” та роль ескізу у створенні композиції;

має елементарне уявлення про:  

-професію художників у театрі (декоратор, костюмер, гример тощо);

-оздоблення одягу (театрального, національного та ін.) декором (вишивкою, аплікацією тощо);

уміє (на елементарному рівні та за допомогою вчителя/вчтельки):

-створювати багатофігурну композицію;

-виділяти головне в композиції (розміром, розміщенням, кольором, контрастом);

-передавати образність, характер маски засобами паперопластики;

-передавати індивідуальні характеристики  героїв казок через особливості зовнішніх ознак

та одягу;

-створювати на основі елементарних прийомів трансформації паперу напівоб’ємні декоративні образи-маски (за умови поетапного керівництва вчителя).

-узгоджувати просту шрифтову композицію з малюнком;

-передавати святковий настрій у тематичній композиції за допомогою кольору та декору;

дотримується:

-правил безпечного користування художніми матеріалами та інструментами, ножицями, клеєм;

володіє:

-навичками раціональної організації робочого місця;

-елементарними навичками роботи в колективі.

 

 

Узагальнення - 2 год

 

 

 

4 клас. Художній образ в мистецтві

35 годин (1 година на тиждень, із них 3 год – резервний час)

             

            Провідною лінією програми 4 класу є поняття “художній образ”, його тлумачення на пропедевтичному рівні. Учні повинні отримати чітке уявлення про способи створення художнього образу в різних видах образотворчого мистецтва.

            Велика увага у програмі приділяється особливостям створення фантастичного (казкового) та реалістичного образу, а також  різниці між декоративною та реалістичною манерою зображення.

            У 4 класі розширюється коло відомостей про основні жанри образотворчого мистецтва (пейзаж, портрет, натюрморт, анімалістичний), вдосконалюються навички створювати (на елементарному рівні) сюжетно-тематичні картини.

Велика увага у програмі приділяється ознайомленню з художніми традиціями рідного краю, розширююється коло відомостей про деякі осередки народних художніх промислів України.

Програмою передбачено узагальнення вивченого протягом 1-3 класу, формування в учнів системи знань з основ образотворчої грамоти та цілісного  художнього бачення світу.

           

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учнів

 

Тема 1.  Художній образ у графіці, живописі та скульптурі

Поняття про художній образ в мистецтві. Способи створення художнього образу в різних видах образотворчого мистецтва.

•Створення художнього образу за допомогою  графічних засобів виразності: ліній, штрихів, крапок, плям.

•Значення вибору графічної техніки для створення виразного художнього образу.

Поглиблення знань про колір як засіб виразності живопису. Створення засобами кольору певного за характером образу.

Значення вибору живописної техніки для створення виразного художнього образу.

Поглиблення знань про скульптуру, її види. Особливості створення художнього образу в обємі.

Незвичайні матеріали художника-скульптора. Створення казкового образу з природних матеріалів (або інших за вибором).

 

Орієнтовні практичні(на вибір):

“Спогади про літо”, “Могутні сосни”,  “Природні стихії”, “Осінній натюрморт”, “Кольорові Пори року”, “Наснивсь мені рожевий сон”, “Синій туман”, “Мелодія осені”, “Екзотичний птах”, “Карнавал тварин”, “Мешканці лісу”, тощо.

 

Матеріали та техніка виконання (на вибір):

Олівці, фломастери, ручки, гуаш, акварель, папір білий та кольоровий, картон, глина, пластилін, солоне тісто, природні матеріали тощо. Графічні, живописні та змішані техніки, гратографія, гризайль, малюнок гумкою, монотипія, ліплення, конструювання з природних матеріалів.

 

 

Учень/учениця милується і виявляє (мовленнєвими та образотворчими засобами):

-емоційне ставлення до краси в природі та в мистецтві;

-прагнення до власної художньо-творчої праці;

Висловлює власну думку:

-про художній образ в мистецтві;

вживає(за допомогою учителя):

-у спілкуванні з приводу мистецтва спеціальну термінологію (контраст, нюанс, фактура тощо);

має уявлення про:

-основні виражальні засоби  графіки (лінія, штрих, крапка, пляма), живопису (колір), скульптури (об’єм, фактура);

називає:

-види скульптури (кругла, рельєф);

спостерігає та  порівнює:

-різницю між круглою скульптурою та рельєфом; між скульптурним зображенням та живописним (графічним);

описує й інтерпретує  (на елементарному рівні та при підтримці вчителя/вчительки):

-твори живопису, графіки, скульптури;

уміє:

-створювати виразні художні образи на площині за допомогою графічних та живописних матеріалів;

-змішувати фарби на палітрі, досягаючи необхідних відтінків кольору;

-створювати художній образ в обємі зручним способом ліплення;

дотримується правил:

-техніки безпеки при роботі з різними художніми матеріалами та інструментами.

 

 

 

Тема 2.  Художній образ у декоративно-прикладному мистецтві, архітектурі та дизайні

Відмінність декоративної манери зображення від реалістичної. Особливості декоративного образу (на прикладах творів народних майстрів Опішні, Косова, Києва, Вінниці тощо).

•Ознайомлення з українським народним мистецтвом петриківського розпису. Композиційне та колірне рішення творів петриківських майстрів.

•Народне мистецтво витинанки. Витинанки прості і складені. Значення осі симетрії при створенні витинанки.

•Архітектура як будівельне мистецтво. Образ будівлі, її призначення. Створення на основі асоціацій образу казкового будинку.

• Дизайн   та художнє конструювання. Створення художнього образу в техніках паперопластики, орігамі.

•Ознайомлення зі шрифтом. Введення слів та чисел у декоративну композицію.

 

Орієнтовні практичні(на вибір):

“Світ народної іграшки”, “Тепло опішнянської кераміки”, “Косівські передзвони”, “Казкова квітка Петриківки”, “Вазонова композиція”, “Чарівний палац”, “Будинок для казкового персонажа (пекаря, музиканта тощо)”, “Годинник казкового героя”, “Веселий ліхтарик”, “Незвичайний транспорт”, “Святкова листівка”, “Новорічне панно” (групові чи колективна форма роботи) тощо.

 

Матеріали та техніка виконання (на вибір):

 Гуаш, акварель, фломастери, ручки, маркери, папір білий, кольоровий, картон, тканина, глина, пластилін, солоне тісто тощо. Аплікація, колаж, ліплення, конструювання, орігамі, паперопластика, змішані техніки.

 

 

Учень/учениця спостерігає, милується та визначає (мовленнєвими та образотворчими засобами):

-особливості художньо-образної мови творів народних майстрів (глиняної іграшки, кераміки, петриківського розпису);

описує й інтерпретує  (на елементарному рівні та при підтримці вчителя):

-народні твори декоративно-прикладного мистецтва;

- зразки мистецтва архітектури;

має елементарне уявлення про:

-основні народні промисли України;

-          техніку, основні елементи та композиційні особливості петриківського розпису;

-значення форми та декору у творах декоративно-ужиткового мистецтва;

-залежність форми будівлі від призначення;

-способи й прийоми конструювання з паперу;

-прийоми написання слів (чисел) пензлем (паличкою, пальцем);

знає:

-різницю між конструктивним та пластичним способом ліплення;

уміє (на елементарному рівні):

-створювати виразну, цілісну декоративну форму (на площині та в об’ємі);

-створювати декоративну композицію, використовуючи елементи петриківського, косівського, опішнянського розписів;

-створювати декоративно-орнаментальну композицію з уведенням слів і чисел;

дотримується правил:

-техніки безпеки при роботі з різними художніми матеріалами та інструментами;

прагне:

-прикрашати середовище власною художньою працею.

 

Узагальнення - 1 год

 

 

 

Тема 3.  Образи природи, тварин, людей

               у мистецтві

•Зображення явищ природи, глибини простору в пейзажі. Засоби створення художнього образу у пейзажі. Свідомий вибір формату, положення аркуша, межі зламу простору (вище, нижче на аркуші).

•Пропедевтичні відомості про ілюзорне зближення паралельних горизонтальних ліній, що йдуть у глибину (річка, доріжка тощо). Передавання плановості  відкритого простору за допомогою кольору та тону.

Актуалізація знань про колір як засіб вираження настрою у пейзажі. Усвідомлення залежності колірної гами від кольору неба.

•Казкові звірі та істоти у творах образотворчого мистецтва. Трансформація форми як засіб створення фантастичного образу.

 •Фантастичні та реалістичні образи в мистецтві. Ознайомлення з графічною технікою штампування. Виготовлення кліше (картон, гумка, морква, картопля).

•Виражальні засоби під час створення образів фантастичних істот за мотивами творів народних художників.

Образи тварин у творах художників-анімалістів. Поняття  “пропорції”, “динаміка”, “статика”. Зображення фігури тварини (на площині чи в обємі) у статичному або динамічному станах.

•Портрет як художній образ. Засоби створення виразного портрету казкового образу.

Зображення людини у статичному та динамічному станах.

 

Орієнтовні практичні(на вибір):

“Невідома планета”, “Караван у пустелі”, “Подорож на Північ”, “Морські фантазії”,  “Свято весняної природи”, “Космічні прибульці”, “Чудо-Юдо”, “Фантастична істота”, “Пташка щастя”,  “Мій чотирилапий друг”,  “Портрет козака (Котигорошка, Кирила Кожум’яки тощо)”, “Жіночий казковий персонаж” (Снігова королева, Білосніжка тощо), “Веселі старти” (групові чи колективна форма роботи) тощо.

 

Матеріали та техніка виконання (на вибір):

Гуаш, акварель, туш, воскові крейди, олівці, фломастери, папір білий, кольоровий, тонований, картон, пластилін, глина, солоне тісто тощо. Гратографія, плямографія, штампування, аплікація (з можливим доопрацюванням графічними матеріалами, витинанням), колаж, ліплення, графічні, живописні та змішані техніки. 

 

 

Учень/учениця спостерігає, милується та виражає (мімікою, мовленнєвими та образотворчими засобами):

-емоційне ставлення до краси навколишнього світу та відображеня його в художніх творах;

використовує у спілкуванні:

-мистецтвознавчі терміни і поняття (колірна гама, колорит, плани (передній, дальній);

аналізує й інтерпретує (на елементарному рівні та при підтримці вчителя\вчительки):

- пейзажі (стан і настрій природи, колорит, роль кольору у передачі настрою);

-тематичний зміст пейзажів, портретів та анімалістичних картин;

має уявлення про:

-передавання плановості відкритого простору за допомогою кольору, тону, деталізації;

-ілюзорне зближення паралельних ліній, спрямованих у глибину відкритого простору (на елементарному рівні);

-залежність колірної гами від освітлення;

-особливості зображення голови (обличчя) людини і засоби створення виразного портретного образу;

знає:

-основні складові фігури людини;

-відмінності у технічних прийомах роботи гуашевими та акварельними фарбами;

уміє:

-передавати стан природи за допомогою графічних і живописних засобів виразності;

-відтворювати характерні особливості будови і пластичну виразність (витонченість або масивність тощо) фігури людини і тварин;

-створювати зображення тварин та людей у русі;

-використовувати прийоми трансформації паперу з метою створення виразного художнього образу;

-раціонально, вправно і безпечно працювати з ножицями та іншим необхідним приладдям;

дотримується правил:

-техніки безпеки при роботі з різними художніми матеріалами та інструментами.

 

 

Тема 4.  Образ рідного краю у мистецтві

Ознайомлення з художніми традиціями рідного краю.

Особливості природного середовища  рідного міста (села).  Розвиток спостережливості, зорової памяті, вміння сприймати красу природи  рідного краю та  відтворювати її на площині.

Особливості архітектури рідного міста (села).

Важливість збереження памяток архітектури. Значення вибору формату для створення виразної врівноваженої композиції.

Зв’язок архітектури з природним середовищем. Уявлення про ландшафтну архітектуру. Вибір колірної гами, художньої техніки та манери зображення, визначення композиційного центру під час створення пейзажу.

Розширення уявлень про роботу художника-дизайнера. Ознайомлення з поняттям малих архітектурних форм (ліхтарі, альтанки, фонтани, лави тощо).

Різноманітність форм металевих виробів. Поняття про ковальське та ливарське мистецтво.  Розвиток навичок створювати ажурні витинанки.

Поняття про оформлення вітрин як один з різновидів прикладного мистецтва.  Прийоми групування предметів різних за розміром та кольором.

Створення святкового настрою за допомогою  кольору та декору у багатоплановій тематичній композиції.

 

Орієнтовні практичні(на вибір):

“Український рушничок”, “Мій рідний край”, “Неначе писанка село”, “Пам’ятки архітектури”, “Cтаровинна споруда”, “Парки, сквери, бульвари”, “Cадки цвітуть”, “Чарівні ліхтарі”, ,,Веселий фонтан”, “Металеве мереживо міста (села)”, “Вітрини магазинів”, “Вулиця рідного села”, ”Cвяткове місто” (групові та колективна форми роботи), “Україна – моя Батьківщина” тощо.

 

Матеріали та техніка виконання (на вибір):

Гуаш, акварель, пастель, туш, воскові крейди, вугіль, фломастери, маркери, ручки, папір білий, кольоровий або тонований, картон та інші різнофактурні матеріали тощо. Аплікація, колаж, витинанка, конструювання, паперопластика, графічні, живописні та змішані техніки.

 

 

Учень/учениця спостерігає, милується та виражає (мімікою, мовленнєвими та образотворчими засобами):

-емойційне ставлення до краси рідного міста, села;

розуміє (за допомогою вчителя/вчительки):

-значення образотворчого мистецтва у житті людей;

-важливість збереження памяток архітектури, історії, культури;

-характер художніх образів мистецьких творів; інтерпретує їх (мовленнєвими та образотворчими засобами);

-значення колірної гами, композиційних засобів і прийомів у передачі задуму автора;

має уявлення про:

-види і жанри образотворчого мистецтва, його взаємозвязок з іншими мистецтвами;

-основні виражальні засоби образотворчого мистецтва,  інструменти, матеріали, художні техніки;

-художні традиції рідного краю;

- роботу художників-дизайнерів;

уміє:

-пояснити  зміст творів образотворчого мистецтва, висловлювати естетичне ставлення до них;

-застосовувати найпростіші поняття і терміни у процесі опису та оцінювання художніх творів;

-втілювати особисті почуття та думки у власній практичні художній діяльності;

-побачити (при спрямуванні вчителя/вчительки) недоліки у своїй роботі; виправити зауваження за допомогою вчителя;

дотримується:

-правил культури роботи, гігієни та техніки безпеки під час виконання завдань на уроці та у самостійній художньо-творчій роботі;

володіє:

-навичками раціональної організації робочого місця;

-елементарними навичками роботи в колективі.

 

 

Узагальнення - 2 год

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Трудове навчання

навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів

1 – 4 класи

Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

 

Пояснювальна записка

Освітня галузь “Технології” в молодших класах реалізується через зміст навчальних предметів “Трудове навчання” та “Інформаційно-комунікативна грамотність”, які є початковою ланкою загальної системи трудового навчання та виховання учнів. Трудове навчання в початковій школі є однією з ланок неперервної технологічної освіти, що логічно продовжує дошкільну освіту, створює базу для успішного опанування учнями технологій основної школи та здобуття професійної освіти. Трудове навчання в початкових класах є першою сходинкою до вибору майбутньої професії.

Метою “Трудового навчання” в початковій школі є формування і розвиток в межах вікових можливостей предметно-перетворювальної компетентності учнів, яка дає можливість їм самостійно вирішувати предметно-практичні та побутові задачі. Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання наступних завдань:

·        формування в межах вікових можливостей узагальнених способів (алгоритмів) предметно-перетворювальної діяльності з дотримання безпечних прийомів ручної праці та економного використання матеріалів;

·        розвиток творчих здібностей, елементів графічної грамоти, вмінь працювати в команді та навичок виконання операцій з ручних технік обробки матеріалів;

·        набуття досвіду предметно-перетворювальної та побутової практичної діяльності, алгоритмів і способів предметно-практичних дій ручними техніками для оволодіння в основній школи основами технологій;

·        виховання в учнів ціннісного ставлення до себе як суб’єкта предметно-перетворювальної діяльності, шанобливого ставлення до людей праці та їх професій, трудових традицій українського народу та інших народів світу.

Зміст “Трудового навчання” визначається за такими змістовими лініями: ручні техніки обробки матеріалів, технічна творчість, декоративно-ужиткове мистецтво та самообслуговування. Кожна змістова лінія передбачає формування культури виконання трудових дій. У результаті трудової діяльності в учнів формуються вміння та навички з обробки матеріалів, правильне уявлення про навколишню дійсність, розширюється загальний і політехнічний кругозір, виховується свідоме ставлення до праці. У молодшому шкільному віці предметна діяльність одночасно є і пізнавальною. А тому діяльність, яка передбачає обробку різних матеріалів, стає для дітей формою мислення, джерелом їх розумового розвитку.

Навчальну програму побудовано за такими принципами:

- навчальний матеріал диференціюється за видами діяльності (згинання, складання, різання, ліплення тощо) та конструкційними матеріалами (папір, картон, пластилін, природні та штучні матеріали та ін.), які ускладнюються в кожному класі залежно від просторово-предметних характеристик виготовлення виробів (за шаблоном на площині, за шаблоном на площині з елементами творчості, об’ємні, об’ємні з елементами творчості);

- види практичної діяльності диференціюються впродовж навчального року залежно від календарних свят (держаних і релігійних), регіональних традицій і звичаїв, які ускладнюються в кожному класі через добір об’єктів праці з врахуванням вікових особливостей учнів;

Окремі елементи загальних тем навчальної програми (організація робочого місця на уроці, безпека життя при користуванні інструментами та матеріалами, бережливе та економне ставлення до використання матеріалів, самообслуговування та ін.) є наскрізними. Отримані учнями знання, сформовані вміння та навички розвиваються на кожному уроці в школі, позаурочній діяльності, зокрема на заняттях в групі продовженого дня та вдома.

У програмі не передбачена орієнтовна сітка розподілу навчальних годин за темами програмового матеріалу їх вчитель розподіляє самостійно з урахуванням матеріально-технічного забезпечення, бажання учнів та традицій регіону.  Календарно-тематичне планування може укладатись творчими, динамічними групами, шкільними методичними об’єднаннями, індивідуально вчителями початкових класів що дає можливість розташувати послідовність вивчення тем на власний розсуд. Резерв часу, передбачається використовувати для проведення уроків узагальнення та повторення з використанням нестандартних форм, презентації проектів,   вивчення актуальних тем: «Сучасні технології виготовлення виробів», «Бісероплетіння», «Виготовлення об’ємних виробів з дроту» «Виготовлення виробів з збереженням народних традицій (ремесел) регіону», «Вирощування та догляд за рослинами», «Вирощування та догляд за птахами, тваринами», «Кулінарія» «Декоративно-ужиткове мистецтво”, “Конструювання з використанням ігрових наборів і конструкторів та (або) їх електронних версій”  та інші.

          Трудове навчання у 1-4 класах базується на практичній діяльності учнів. Кожен урок трудового навчання в початковій школі передбачає виконання учнями практичної роботи. Її зміст визначається вчителем самостійно залежно від теми уроку та виду робіт, що виконуватимуться під час уроку. Обєкти праці для виготовлення на уроках  учнями добирає учитель опираючись на їхні побажання.

1 КЛАС

Орієнтовна сітка розподілу навчальних годин за темами програмового матеріалу

з/п

Зміст навчального матеріалу

Кількість годин

1.

Вступ

 

2.

Папір. Рвання паперу

 

3.

Різання паперу

 

4.

Робота з природними матеріалами

 

5.

Прикраси з паперу

 

6.

Симетричні форми

 

7.

Згинання і складання паперу

 

8.

Аплікація з паперу

 

9

Робота з пластиліном

 

10.

Самообслуговування

 

11.

Комбіновані роботи

 

12.

Екскурсії

1

13.

Резерв

4

Всього

35

 

1 КЛАС

Навчальний пріоритетний матеріал

з/п

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

1.

Вступ. Місце праці та професії в житті людини. Правила організації робочого місця на уроці. Ознайомлення з необхідними для роботи матеріалами, інструментами та пристосуваннями. Робочий одяг. Загальні правила безпеки життя на уроках. Демонстрація виробів, виготовлених учнями у попередні роки.

Практична робота. Організація робочого місця та практичне ознайомлення з інструментами, прийомами безпечної роботи правилами поведінки з ними.

Учень/учениця:

– розуміє важливість праці та професії в житті людини;

– називає матеріали та інструменти необхідні для виготовлення виробів на уроці;

– пояснює правила організації робочого місця на уроці;

– характеризує загальні правила безпеки життя на уроках;

– володіє найпростішими вміннями безпечної роботи з інструментами та пристосуваннями.

2.

Папір. Рвання паперу. Папір та його призначення. Загальні відомості про виробництво паперу. Якість паперу. Властивості паперу. Рвання паперу. Аплікація з рваних частин паперу. Послідовність дій під час виготовлення аплікації з рваних частин паперу.

Практична робота. Виготовлення аплікації з рваних частин паперу

Учень/ учениця:

– має загальне уявлення про якість  паперу, його властивості та виробництво;

-                     називає способи рвання паперу та вміє їх застосовувати;

– пояснює особливості наклеювання відірваних частин паперу;

– називає послідовність дій під час виготовлення аплікації з рваних частин паперу;

– вміє виготовляти аплікації з рваних частин паперу.

3.

Різання паперу. Різання паперу ножицями. Різання по прямій лінії і по лінії згину. Інструменти та пристосування для різання паперу. Нанесення зображення на папір за допомогою шаблону, лінійки. Поняття шаблон.  Копіювання зображення за допомогою шаблону.

Практична робота. Різання паперу і картону по згину, вирізання найпростіших форм розмічених за допомогою шаблону. Створення аплікацій з вирізаних форм.

Учень/учениця:

характеризує специфіку різання паперу ножицями по прямій лінії та по лінії згину;

добирає інструменти та пристосування для різання паперу;

знає способи нанесення зображення на папір;

вміє копіювати зображення за допомогою шаблону;

володіє навичками копіювання найпростіших форм за допомогою шаблону та створення з вирізаних форм аплікацій;

вміє виконувати аплікацію з вирізаних форм.

4.

Робота з природними  матеріалами. Природні матеріали (сухі квіти та листя, плоди, кора, гілки, мох, камінці та ін.) та їх використання для виготовлення виробів. Підготовка природних матеріалів до роботи. Інструменти та пристосування  для виготовлення виробу. Послідовність дій під час виготовлення виробів з природних матеріалів.

Практична робота.

Виготовлення аплікацій з природних матеріалів з використанням клеєного способу з’єднання.

Виготовлення композицій за мотивами казок та мультфільмів з природних матеріалів на площині, тощо.

Учень/учениця:

називає природні матеріали, які можна використати для виготовлення виробів;

добирає матеріали, інструменти та пристосування необхідні для виготовлення виробі;

має уявлення про підготовку природних матеріалів до роботи;

– розкриває призначення інструментів для роботи;

знає послідовність дій під час виготовлення виробів з природних матеріалів;

вміє виготовляти аплікації з природних матеріалів на площині з використанням клею.

5.

Прикраси з паперу. Оздоблення виробів з паперу. Послідовність дій під час виготовлення прикрас з паперу. Способи з’єднання окремих частин виробів.

Практична робота. Виготовлення  ялинкових іграшок з паперу (грибочки, зірочки, рибки, ланцюжки, гірлянди, дощик тощо).

Учень/учениця:

пояснює значущість оздоблення виробів з паперу;

знає послідовність дій під час виготовлення прикрас з паперу;

називає способи з’єднання окремих частин прикрас з паперу;

вміє виготовляти ялинкові іграшки з паперу.

6.

Симетричні форми. Симетрія в природі. Послідовність дій під час виготовлення простих симетричних форм з паперу. Сорт, колір і розмір паперу.

Практична робота. Вирізання деталей виробів симетричної форми. Створення аплікацій з вирізаних простих симетричних форм.

 

Учень/учениця:

– називає сорти паперу;

– має уявлення про колір і розмір паперу, симетричні форми виробів;

– наводить приклади симетрії в природі;

– розуміє послідовність дій під час виготовлення простих симетричних форм;

– володіє навичками вирізання деталей виробів простої симетричної форми;

– вміє створювати аплікації з простих симетричних форм.

7.

 

Аплікація з паперу. Види аплікацій. Конструктивний малюнок виробу. Послідовність дій під час створення аплікацій.

Практична робота.

Виготовлення натюрморту, пейзажу, сюжетних композицій.

 

Учень/учениця:

– має загальне уявлення про аплікації з паперу;

– називає види аплікацій;

– знає що таке конструктивний малюнок виробу;

– розкриває послідовність дій під час створення аплікацій;

– володіє навичками виготовлення натюрморту, пейзажу, сюжетних  композицій.

8.

Згинання і складання паперу. Раціональне використання паперу. Послідовність дій під час згинання паперу. Знайомство з технікою оригамі (загальні поняття).

Практична робота. Створення найпростіших виробів у техніці орігамі.

Учень/учениця:

– розкриває значущість раціонального використання паперу;

– знає способи згинання паперу;

– має загальне уявлення про техніку орігамі;

– називає послідовність дій під час згинання паперу;

– вміє створювати найпростіші вироби в техніці орігамі.

9.

Робота з пластиліном. Пластилін як матеріал для ліплення. Властивості пластиліну. Інструменти та пристосування для обробки пластиліну. Безпечні прийоми праці. Послідовність дій під час виготовлення виробів з пластиліну на площині.

Практична робота.

 Виготовлення з пластиліну плоских зображень фруктів, овочів, фантастичних тварин, казкових героїв, тощо.

 

Учень/учениця:

– характеризує пластилін як матеріал для ліплення;

– добирає матеріали, інструменти та пристосування необхідні для виготовлення виробів;

– знає властивості пластиліну;

– називає інструменти та пристосування для виготовлення виробів з пластиліну;

– розкриває послідовність дій під час виготовлення виробів з пластиліну на площині;

– вміє виготовляти вироби з пластиліну на площині;

– володіє навичками виготовлення виробів з пластиліну на площині за власним задумом.

10.

Самообслуговування. Одяг і взуття. Призначення одягу та взуття. Ознайомлення з основними матеріалами, які використовуються для виготовлення одягу і взуття. Поділ одягу та взуття відповідно до сезону. Основні відомості про правила догляду за одягом і взуттям.

Практична робота. Зав’язування пояса, шарфа та шнурків.

Учень/учениця:

– розуміє призначення одягу та взуття;

                 пояснює необхідність систематичного догляду за одягом та взуттям;

– має уявлення про основні матеріали, які використовуються для виготовлення одягу і взуття;

– називає асортимент одягу та взуття відповідно до сезону;

– характеризує основні правила догляду за одягом і взуттям;

– вміє зав’язувати пояс, шарф та шнурки.

11.

Комбіновані роботи. Виготовлення виробів за допомогою раніше опанованих технік.

Практична робота.

  Виготовлення (індивідуальних, парних, групових, колективних) аплікацій до свят.

Учень/учениця:

– має початкові уявлення про конструювання та моделювання;

– володіє навичками конструювання найпростіших виробів;

– вміє конструювати і виготовляти аплікації календарно-обрядових свят;

– володіє навичками співпраці в парі, групі та колективі.

12.

Екскурсії. Екскурсія до шкільних майстерень, на робочі місця, на виробництво та підприємства, до майстерень з традиційними народними ремеслами.

 Ознайомлення з різними видами людської діяльності та професіями, з  загальними правилами безпеки життя, обладнанням, організацією праці, готовими виробами.

Учень/учениця:

– має загальні уявлення про організацією праці;

характеризує види діяльності та результати праці;

– аналізує та узагальнює побачене під час екскурсії.

 

 

2 КЛАС

Орієнтовна сітка розподілу навчальних годин за темами програмового матеріалу

з/п

Зміст навчального матеріалу

Кількість годин

1.

Згинання і складання паперу

 

2.

Паперові об'ємні фігури

 

3.

Робота з природними матеріалами

 

2.

Аплікація з використанням ниток

 

5.

Орнамент

 

6.

Оригамі

 

7.

Робота з пластиліном

 

8.

Самообслуговування. Культура харчування

 

9.

Самообслуговування. Одяг і взуття

 

10.

Макетування

 

11.

Екскурсії

1

12.

Резерв

4

Всього

35

 

2 КЛАС

Навчальний пріоритетний матеріал

з/п

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

1.

Згинання і складання паперу. Аплікації з паперу і картону. Види паперу і картону. Властивості картону. Галузі застосування паперу і картону. Послідовність дій під час виготовлення аплікацій з паперу і картону за шаблоном.

Практична робота.

Виготовлення сюжетних аплікацій з паперу і картону.

Виготовлення з деталей геометричної форми паперових макетів килимів, прикрас, елементів лицарських обладунків.

Виготовлення декоративної листівки, конверта тощо.

Учень/учениця:

– має уявлення про галузі застосування паперу і картону;

– називає види паперу і картону;

– виділяє властивості картону;

– знає послідовність дій під час виготовлення аплікацій з паперу і картону;

– вміє виготовляти сюжетні аплікації з паперу і картону за шаблоном;

– володіє навичками виготовлення декоративних виробів з деталей геометричної форми.

2.

Паперові об'ємні фігури. Елементи графічної грамоти. Лінії. Правила розмічання ліній на папері і картоні. Розгортки прямокутних й циліндричних форм. Послідовність дій під час виготовлення паперових об’ємних фігур.

Практична робота. Виготовлення ялинкових прикрас об’ємної форми, подарункових коробочок тощо.

Учень/учениця:

– має загальні уявлення про графічні елементи;

– знає правила розмічання ліній на папері і картоні;

– вміє креслити розгортки прямокутної та циліндричної форми;

– розкриває послідовність дій під час виготовлення паперових об’ємних фігур;

– володіє навичками виготовлення прикрас об’ємної форми.

3.

Робота з природними матеріалами. Композиції з природних матеріалів, які застосовуються в побуті. Виготовлення композицій з природних матеріалів (насіння, плоди, крупи). Послідовність дій та безпека праці під час виготовлення виробів з природних матеріалів.

Практична робота.

Виготовлення з природних матеріалів предметних і сюжетних аплікацій, композицій (букетів, пейзажів, казкових героїв тощо).

Учень/учениця:

– називає композиції з природних матеріалів, які застосовуються в побуті;

добирає  матеріали, інструменти та пристосування необхідні для виготовлення виробу;

– має уявлення про виготовлення композицій з природних матеріалів;

– розкриває послідовність дій під час виготовлення виробів з природних матеріалів;

– вміє виготовляти предметні та сюжетні аплікації з  природних матеріалів в парі та групі;

– володіє навичками створення нескладних сюжетних композицій.

 

4.

Аплікація з використанням ниток. Застосування ниток. Види ниток. Послідовність дій під час виготовлення аплікацій з ниток. Інструменти для виготовлення аплікацій з ниток.

Практична робота.

Виготовлення аплікації з використанням ниток по контуру малюнка.

Виготовлення аплікацій з засипанням малюнка різаними нитками та їх приклеювання.

Учень/учениця:

– має загальні уявлення про застосування ниток;

– називає види ниток;

– розкриває послідовність дій під час виготовлення аплікацій з ниток по контуру малюнка;

– розкриває послідовність дій під час виготовлення аплікацій з засипання малюнка нитками;

– називає інструменти для виготовлення аплікацій з ниток і правила безпечної роботи з ними;

– вміє виготовляти аплікації з використанням ниток.

5.

Орнамент. Види орнаменту. Декоративно-ужиткове мистецтво. Послідовність дій під час виготовлення орнаментів.

Практична робота.

Виготовлення орнаментів у смужці.

Виготовлення орнаментів на прямокутній та круглій основах.

Учень/учениця:

– має загальні уявлення про орнамент;

– називає види орнаменту;

– знає що таке декоративно-ужиткове мистецтво;

– розкриває послідовність дій під час виготовлення орнаментів;

– вміє виготовляти орнаменти на прямокутній та круглій основах.

6.

Орігамі. Історія виникнення техніки орігамі. Пластика паперу. Послідовність дій під час виготовлення орігамі. Підготовка стартового аркуша для майбутнього виробу.

Практична робота. Створення за схемою фігур літачка, човника, котика, песика тощо.

Створення квітів у техніці орігамі.

Учень/учениця:

– має загальні уявлення про пластику паперу й орігамі;

– розкриває  послідовність дій під час виготовлення орігамі;

– вміє підготувати стартовий аркуш для майбутнього виробу;

– володіє навичками створення за зразком виробів у техніці орігамі.

7.

Робота з пластилином. Виготовлення виробів обємної форми з пластилину . Пластилин та його застосування. Загальне відомості про виробництво пластилину. Послідовність виготовлення виробів обємної форми з пластиліну.

Практична робота. Виготовлення виробів обємної форми з пластилину.

Учень/учениця:

– має загальні уявлення про пластилин та його застосування;

– розкриває послідовність виготовлення виробів об’ємної форми з пластилину;

– вміє виготовляти вироби з пластилину обємної форми;

– володіє навичками ліплення виробів обємної форми з пластилину.

8.

Самообслуговування. Культура харчування. Правила поведінки за столом. Столовий посуд різного призначення. Сервірування столу.

Практична робота. Сервірування столу.

Учень/учениця:

– має загальні уявлення про культуру харчування;

– знає правила поведінки за столом;

– розуміє призначення столового посуду;

– володіє початковими навичками сервірування столу.

9.

Самообслуговування. Одяг і взуття. Правила догляду за одягом і взуттям. Пришивання ґудзиків з двома отворами.  Інструменти та матеріали для пришивання гудзиків. Послідовність дій під час пришивання гудзиків.

Практична робота. Пришивання ґудзиків з двома отворами.

Учень/учениця:

– має загальні уявлення про правила догляду за одягом і взуттям;

добирає інструменти та пристосування для пришивання ґудзиків;

– називає інструменти та матеріали для пришивання гудзиків;

– знає послідовність дій під час пришивання ґудзиків з двома отворами;

– вміє пришивати ґудзики з двома отворами.

10.

Макетування. Виготовлення і оздоблення об’ємних виробів. Розмічання розгорток. Картон та пінопласт як штучний матеріал для макетування. Послідовність дій під час виготовлення й  оздоблення об’ємних виробів.

Практична робота. Виготовлення макетів (одноповерхового та , багатоповерхового будинків тощо.).

Виготовлення іграшкових меблів, транспортних засобів тощо з штучних матеріалів та картону.

Учень/учениця:

– має загальні уявлення про виготовлення і оздоблення об’ємних виробів;

– називає штучні матеріали для макетування;

– знає що таке розгортка виробу;

– володіє навичками розмічання розгорток;

– розкриває послідовність дій під час виготовлення і оздоблення об’ємних виробів;

– вміє виготовляти макети виробів  з штучних матеріалів та картону.

11.

Екскурсії. Екскурсія до шкільних майстерень, установ та організацій, на виробництво та підприємства, до майстерень з традиційними народними ремеслами.

 Ознайомлення зрізними видами людської діяльності та професіями, з  загальними правилами безпеки життя, обладнанням, організацією праці, готовими виробами.

Учень/учениця:

– має загальні уявлення про організацію праці;

характеризує види діяльності та результати праці;

– аналізує та узагальнює побачене під час екскурсії.

 

 

 

3 КЛАС

Орієнтовна сітка розподілу навчальних годин за темами програмового матеріалу

з/п

Зміст навчального матеріалу

Кількість годин

1.

Мозаїка

 

2.

Квілінг

 

3.

Комбінування природних і пластичних матеріалів

 

4.

Оригамі

 

5.

Витинанка

 

6.

Робота з пластичними матеріалами

 

7.

Аплікація з тканини

 

8.

Мозаїка з природних і штучних матеріалів

 

9.

Декорування виробів

 

10.

Самообслуговування. Культура харчування

 

11.

Самообслуговування. Одяг і взуття

 

12.

Виготовлення і оздоблення виробів об'ємної форми

 

13.

Екскурсії

1

15.

Резерв

4

Всього

35

 

3 КЛАС

Навчальний пріоритетний матеріал

з/п

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

1.

Мозаїка. Торцювання (контурне). Загальні відомості про виготовлення мозаїки технікою торцювання. Матеріали, інструменти та пристосування для виготовлення виробів. Основні прийоми роботи та послідовність виконання мозаїки технікою торцювання.

Практична робота. Виготовлення контурної мозаїки технікою торцювання.

Учень/учениця:

– має загальні уявлення про виготовлення мозаїки технікою торцювання;

                 добирає інструменти та пристосування необхідні для виготовлення контурної мозаїки технікою торцювання;

– пояснює сутність контурного торцювання під час виготовлення мозаїки;

– знає основні прийоми роботи та послідовність виконання мозаїки;

– володіє навичками виготовлення контурної мозаїки технікою торцювання.

2.

Квілінг. Загальні відомості про техніку квілінг. Матеріали, інструменти та пристосування для виготовлення виробів технікою квілінг. Основні прийоми роботи та послідовність виготовлення виробів технікою квілінг.

Практична робота. Виготовлення виробів технікою квілінг.

Учень/учениця:

– має загальні уявлення про виготовлення аплікацій технікою квілінг;

– розкриває загальні відомості про техніку квілінг;

– добирає матеріали, інструменти та пристосування необхідні для виготовлення виробів техніко. квілінг;

– знає основні прийоми роботи та послідовність виготовлення виробів технікою «квілінг»;

– володіє навичками виготовлення виробів технікою «квілінг».

3.

Комбінування природних і пластичних матеріалів.  Комбінування природних і пластичних матеріалів Послідовність дій під час виготовлення виробів з природних і пластичних матеріалів.

Практична робота. Виготовлення виробів з природних та пластичних матеріалів.

Учень/учениця:

– має загальні уявлення про комбінування природних і пластичних матеріалів у виробах;

добирає матеріали, інструменти, пристосування необхідні для виготовлення виробів з природних та  пластичних матеріалів;

– розкриває послідовність дій під час виготовлення виробів з природних і пластичних матеріалів;

– вміє виготовляти вироби з природних та пластичних матеріалів.

4.

Орігамі. Виготовлення об’ємних виробів технікою орігамі. Інструменти і пристосування для роботи в техніці оригамі.  

Практична робота. Створення об’ємних виробів технікою орігамі (квіти, фігурки звірів, птахів, тощо.).

Учень/учениця:

– має загальні уявлення про виготовлення об’ємних виробів технікою орігамі;

– називає інструменти і пристосування для роботи в техніці орігамі;

– вміє створювати об’ємні вироби технікою орігамі.

5.

Витинанка. Загальні відомості про техніку виготовлення витинанок. Інструменти та пристосування для виготовлення витинанок. Послідовність дій  під час виготовлення виробів технікою витинанки. Безпечні прийоми праці під час виготовлення витинанки.

Практична робота. Виготовлення листівок, сніжинок, серветок,  тощо технікою витинанки.

 

Учень/учениця:

– має загальні уявлення про техніку виготовлення витинанок;

        добирає інструменти та пристосування необхідні для виготовлення витинанок;

– розкриває послідовність дій під час виготовлення виробів технікою витинанки;

- володіє прийомами роботи інструментом;

– вміє виготовляти вироби технікою витинанки;

– володіє  навичками

виготовлення витинанок;

-       дотримується безпечних прийомів праці під час виготовлення виробів технікою витинанки.

6.

Робота з пластичними матеріалам.

Властивості пластичних матеріалів (пластилін, полімерна глина, глина, солоне тісто). Вироби об’ємної форми. Рельєф. Барельєф. Об’ємна фігура. Інструменти та пристосування для виготовлення виробів. Послідовність виготовлення об’ємних виробів з пластичних матеріалів.

Практична робота.

Виготовлення з пластичних матеріалів барельєфних форм.

Виготовлення з пластичних матеріалів об’ємних сюжетних композицій за власним задумом. 

Ученьучениця:

– має загальні уявлення про вироби об’ємної форми;

– пояснює, що таке рельєф і барельєф;

добирає матеріали, інструменти та пристосування необхідні для виготовлення виробів з пластичних матеріалів;

– розкриває послідовність виготовлення об’ємних виробів з пластичних матеріалів;

– вміє виготовляти з пластичних матеріалів барельєфні форми;

– володіє навичками виготовлення з пластичних матеріалів об’ємних сюжетних композицій за власним задумом. 

7.

Аплікація з тканини. Види та властивості тканин. Використання тканин. Інструменти та пристосування для виготовлення виробів. Прийоми різання тканини та особливості її з’єднання з папером. Безпечні прийоми праці.

Практична робота. Виготовлення аплікацій з використанням тканини.

Учень/учениця:

– має загальні уявлення про види, властивості та   використання тканин;

добирає матеріали, інструменти та пристосування необхідні для виготовлення аплікацій з використанням тканини;

– розкриває особливості різання тканини та її з’єднання з папером;

– вміє виготовляти аплікації з використанням тканини.

8.

Мозаїка з природних і штучних матеріалів. Основні прийоми та послідовність виготовлення мозаїки з природних і штучних матеріалів.

Практична робота. Створення мозаїки з природних і штучних матеріалів.

Учень/учениця:

– має загальні уявлення про мозаїку з природних і штучних матеріалів;

– знає основні прийоми та послідовність виготовлення мозаїки з природних і штучних матеріалів;

– вміє створювати мозаїку з природних і штучних матеріалів.

9.

Декорування виробів. Способи декорування виробів. Орнамент. Писанка як один з символів України. Декорування писанок. Практична робота.

Виготовлення аплікацій писанки відомими техніками.

Декорування писанки.

Учень/учениця:

– має загальні уявлення про декорування виробів;

– називає способи декорування виробів;

– знає що таке орнамент;

– характеризує писанку як одним із символів України;

– розкриває послідовність дій під час декорування писанок;

– вміє виготовляти аплікації писанки відомими техніками;

– володіє початковими навичками декорування писанки.

10.

Самообслуговування. Культура харчування. Правила поведінки за столом. Сервірування столу до обіду.

Практична робота. Сервірування столу до обіду.

Учень/учениця:

– має загальні уявлення про культуру харчування;

– знає правила поведінки за столом;

– розуміє  специфіку сервірування  столу до обіду.

– розкриває послідовність складання серветок;

– вміє складати серветки для святкового столу.

11.

Самообслуговування. Одяг і взуття. Оздоблення одягу та взуття. Інструменти та матеріали для оздоблення одягу ґудзиками. Послідовність оздоблення виробів гудзиками.

Практична робота. Пришивання ґудзиків з чотирма отворами.

Учень/учениця:

– має загальні уявлення про оздоблення одягу та взуття;

– добирає інструменти та матеріали для пришивання ґудзиків з чотирма отворами;

– розкриває послідовність оздоблення виробів гудзиками;

– вміє пришивати ґудзики з чотирма отворами.

12.

Виготовлення і оздоблення  виробів об’ємної форми. Виготовлення об’ємних виробів з коробок, упаковок та самостійно виготовлених об’ємних деталей. Оздоблення виготовлених виробів відомими техніками та матеріалами.  Макетування виробів  з деталей  конструктора.

Практична робота.

Виготовлення та оздоблення виробів об’ємної форми (транспортних засобів, будинків, роботів, тощо.).

Макетування виробів з деталей конструктора.

Учень/учениця:

– має загальні уявлення про виготовлення і оздоблення виробів об’ємної форми;

– знає специфіку виготовлення виробів об’ємної форми з коробок, упаковок та самостійно виготовлених об’ємних деталей;

– розкриває послідовність дій підчас виготовлення та оздоблення виробів відомими техніками та матеріалами;

– вміє виготовляти та оздоблювати вироби об’ємної форми;

–виконує макетування виробів з деталей конструктора.

13.

Екскурсії. Екскурсія до шкільних майстерень, до установ та організацій, на виробництво та підприємства, до майстерень з традиційними народними ремеслами.

 Ознайомлення зрізними видами людської діяльності та професіями, з  загальними правилами безпеки життя, обладнанням, організацією праці, готовими виробами.

Учень/учениця:

– має загальні уявлення про організацією праці;

характеризує види діяльності та результати праці;

– аналізує та узагальнює побачене під час екскурсії.

 

 

4 КЛАС

Орієнтовна сітка розподілу навчальних годин за темами програмового матеріалу

з/п

Зміст навчального матеріалу

Кількість годин

1.

Комбінування природних, штучних та пластичних матеріалів

 

2.

Конструювання рухомих моделей з картону та паперу

 

3.

Сюжетна витинанка

 

4.

Виготовлення штучних квітів об’ємної форми

 

5.

Колаж

 

6.

Робота з пластичними матеріалами

 

7.

Робота з сучасними штучними матеріалами

 

8.

Плетіння

 

9.

Вишивання

 

10.

Об’ємна аплікація з тканини та ґудзиків

 

11.

Пап’є-маше

 

12.

Дизайн, оформлення та оздоблення виробів

 

13.

Самообслуговування. Одяг і взуття.

 

14.

Екскурсії                                                     

1

15.

Резерв

4

Всього

35

 

4 КЛАС

Навчальний пріоритетний матеріал

з/п

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

1.

Комбінування природних, штучних  та пластичних матеріалів.  Комбінування природних, штучних та пластичних матеріалів. Послідовність дій під час виготовлення виробів з природних і пластичних матеріалів.

Практична робота. Виготовлення виробів з природних та пластичних матеріалів.

Учень/учениця:

– має загальні уявлення про комбінування природних, штучних та пластичних матеріалів у виробах;

добирає матеріали, інструменти, пристосування необхідні для виготовлення виробів з природних, штучних  та  пластичних матеріалів;

 

– розкриває послідовність дій під час виготовлення виробів з природних, штучних та пластичних матеріалів;

– вміє виготовляти вироби з природних, штучних та пластичних матеріалів.

2.

Конструювання рухомих моделей з картону та паперу. Загальні відомості про способи виготовлення рухомих моделей з паперу і картону.

Матеріали, інструменти та пристосування для виготовлення рухомих моделей.

Практична робота.

Виготовлення паперових моделей з рухомими деталями.

Учень/учениця:

– має загальні уявлення про конструювання рухомих моделей з картону та паперу;

        добирає матеріали, інструменти та пристосування для виготовлення моделей з рухомими деталями;

– знає способи виготовлення рухомих моделей з паперу та картону;

– володіє початковими навичками виготовлення паперових моделей з рухомими деталями.

3.

Сюжетна витинанка. Уявлення про особливості сюжетних витинанок різних регіонів України. Послідовність виготовлення виробів технікою витинанки.

Практична робота. Виготовлення композицій силуетів героїв казок, мультфільмів, тощо технікою витинанки.

Учень/учениця:

– знає що таке сюжетна витинанка;

              добирає матеріали, інструменти та пристосування для виготовлення витинанки;

– має загальні уявлення про особливості сюжетних витинанок різних регіонів України;

– розкриває послідовність виготовлення виробів технікою витинанки;

– вміє виготовляти вироби технікою витинанки.

4.

Виготовлення штучних квітів об’ємної форми. Матеріали, інструменти та пристосування для виготовлення штучних квітів обємної форми. Послідовність виготовлення штучних квітів об’ємної форми. Способи кріплення елементів.

Практична робота. Виготовлення квітів об’ємної форми.

Учень/учениця:

– має загальні уявлення про виготовлення штучних квітів об’ємної форми;

– добирає  матеріали, інструменти та пристосування для виготовлення штучних квітів обємної форми;

– розкриває

послідовність дій під час виготовлення штучних квітів об’ємної форми;

– знає способи кріплення елементів виробу;

– вміє виготовляти квіти об’ємної форми.

5.

Колаж. Поняття про колаж. Комбінування різноманітних матеріалів для створення композиції-колажу. Матеріали, інструменти та пристосування для виготовлення колажу.

Практична робота. Виготовлення сюжетної композиції-колажу за власним задумом.

Учень/учениця:

– має загальні уявлення про колаж;

              добирає матеріали, інструменти та пристосування для виробу технікою колаж:

 

– розкриває специфіку комбінування різноманітних матеріалів для створення композицій-колажів;

– вміє виготовляти сюжетні композиції-колажі за власним задумом

6.

Робота з пластичними матеріалами. Пластичні матеріали для виготовлення виробів (пластилін, глина, полімерна глина, солоне тісто). Послідовність виготовлення виробів об’ємної форми з пластичних матеріалів за власним задумом.

Практична робота.

Виготовлення з пластичних матеріалів об’ємних фігур тварин, героїв мультфільмів, казок, тощо.

Створення колективних композицій з виготовлених виробів із запропонованої вчителем тематики.

Учень/учениця:

– має загальні уявлення про виготовлення виробів з пластичних матеріалів;

              добирає матеріали, інструменти та пристосування для виготовлення виробів з пластичних матеріалів;

– розкриває послідовність виготовлення виробів об’ємної форми з пластичних матеріалів за власним задумом;

– вміє

виготовляти з пластичних матеріалів об’ємні фігури й творчо доповнювати їх;

– володіє навичками створення колективних композицій з виготовлених виробів.

7.

Робота з сучасними штучними матеріалами. Властивості штучних матеріалів: пластик, поролон, синтепон, синтетична вата, тощо. Інструменти та пристосування для виготовлення виробів з сучасних штучних матеріалів. Послідовність виготовлення простих виробів з використанням пластику, поролону, синтепону, синтетичної вати.

Практична робота. Виготовлення виробів з сучасних штучних матеріалів.

Учень/учениця:

– знає властивості штучних матеріалів (пластику, поролону, синтепону, синтетичної вати, тощо);

             добирає матеріали, інструменти та пристосування для виготовлення виробів з сучасних штучних матеріалів;

– має загальні уявлення про виготовлення виробів з сучасних штучних матеріалів;

– знає послідовність виготовлення простих виробів з пластику, поролону, синтепону та синтетичної вати;

– вміє

виготовляти вироби з сучасних штучних матеріалів.

8.

Плетіння. Способи плетіння зі стрічок, товстих ниток, шнурів. Основні прийоми роботи та послідовність виготовлення виробів технікою плетіння.

Практична робота.  Виготовлення виробів (ляльки-мотанки, закладки, сувенірів тощо) технікою плетіння. 

Учень/учениця:

– має загальні уявлення про плетіння виробів;

– називає способи плетіння зі стрічок, товстих ниток, шнурів;

– знає основні прийоми роботи та послідовність виготовлення виробів технікою плетіння;

– вміє виготовляти вироби технікою плетіння. 

9.

Вишивання. Оздоблення виробів технікою вишивки. Матеріали, інструменти та пристосування для оздоблення виробів вишивкою. Основні прийоми роботи технікою вишивки. Витягування нитки з основи. Шов «вперед голка». Шов «назад голка». Послідовність виготовлення виробів технікою вишивки.

Практична робота. Оздоблення виробів швами «вперед голка» та «назад голка» (частини одягу, серветка, листівка, картина, тощо).

Учень/учениця:

– має загальні уявлення про оздоблення виробів технікою вишивки;

– добирає матеріали, інструменти та пристосування для оздоблення виробів вишивкою;

– називає основні прийоми роботи в техніці вишивка;

– знає як витягувати нитки з основи;

– вміє виконувати шов «вперед голка» та шов «назад голка»;

– розкриває послідовність оздоблення виробів  вишивкою.

– володіє початковими навичками оздоблення виробів вишивкою.

10.

Об’ємна аплікація з тканини та ґудзиків. Послідовність виготовлення об’ємної аплікації на тканині з використанням ґудзиків, леліток та бісеру. Пришивання ґудзиків на ніжці.

Практична робота.

Виготовлення об’ємних виробів (картин, листівок, тощо).

Виготовлення м’якої іграшки.

Учень/учениця:

– має загальні уявлення про об’ємну аплікацію з тканини та ґудзиків;

        добирає матеріали, інструменти та пристосування для виготовлення обємної аплікації з тканини та ґудзиків;

– пояснює послідовність виготовлення об’ємної аплікації на тканині з використанням ґудзиків;

– вміє  пришивати ґудзики на ніжці;

– вміє виготовляти об’ємні аплікації на тканині з використанням ґудзиків;

– володіє навичками виготовлення найпростішої м’якої іграшки.

11.

Пап’є-маше. Ознайомлення з технікою пап’є-маше. Матеріали, інструменти та пристосування для виготовлення виробу технікою пап’є-маше.  Послідовність виготовлення виробів технікою пап’є-маше.

Практична робота. Виготовлення декоративної тарілочки, чашки, вази,  тощо.

Учень/учениця:

– має загальні уявлення про техніку пап’є-маше;

–добирає матеріали, інструменти та пристосування необхідні для виготовлення виробу технікою пап’є-маше;

– знає послідовність виготовлення виробів технікою пап’є-маше;

– вміє працювати в парі та групі під час виготовлення виробів технікою пап’є-маше;

– володіє початковими навичками виготовлення декоративних вироби технікою пап’є-маше.

12.

Дизайн, оформлення та оздоблення виробів. Загальні відомості про дизайн, оформлення та оздоблення виробів. Техніки, матеріали, інструменти та пристосування для оформлення та оздоблення  виробів. Оформлення та оздоблення виробів раніше засвоєними техніками та відомими матеріалами.

Практична робота. Оформлення та оздоблення виробів.

Учень/учениця:

– розуміє значення дизайну, оформлення та оздоблення виробів;

– має загальні уявлення про дизайн, оформлення та оздоблення виробів;

– називає техніки, матеріали, інструменти та пристосування  для оформлення та оздоблення виробів;

– вміє оздоблювати вироби.

13.

Самообслуговування. Оздоблення одягу та взуття. Техніки, матеріали, інструменти та пристосування для оздоблення одягу та взуття.

Практична робота. Оздоблення макетів моделей (шаблонів) одягу та взуття з  картону раніше освоєними техніками.

Учень/учениця:

– має загальні уявлення про оздоблення  одяг і взуття;

– пояснює послідовність оздоблення одягу та взуття;

– володіє початковими навичками оздоблення макетів (шаблонів) моделей одягу та взуття з картону раніше освоєними техніками.

14.

Екскурсії. Екскурсія до шкільних майстерень, на робочі місця, на виробництво та підприємства, до майстерень з традиційними народними ремеслами.

 Ознайомлення зрізними видами людської діяльності та професіями, з  загальними правилами безпеки життя, обладнанням, організацією праці, готовими виробами.

Учень/учениця:

– має загальні уявлення про організацією праці;

характеризує види діяльності та результати праці;

– аналізує й узагальнює побачене під час екскурсії.

 

 

 

Музичне мистецтво

 

навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів

1-4 клас

Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

 

                                                                                      ПОЯСНЮВАЛЬНА  ЗАПИСКА

 

Навчальна програма з музичного мистецтва для 1- 4 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти. Програма визначає концептуальні підходи до музичної освіти  учнів початкових класів, конкретизує музично-освітні завдання, розподіляє художньо-педагогічний матеріал, враховує національні музично-педагогічні традиції та сучасні тенденції розвитку національної та світової музичної культури.

В основу програми покладено провідні положення сучасної музичної педагогіки, а саме:  визначення мети загальної музичної освіти у широкому культурологічному контексті;  підхід до сприймання музики як основи загальної музичної освіти;  ставлення до музичного мистецтва  як джерела і предмета духовного спілкування. Програмою передбачено неперервність і наступність завдань і змісту музичної освіти у початковій та основній школі; Варіативність її змісту та поліхудожність, що реалізується через встановлення зв’язків між музикою та іншими видами мистецтва.

Програма  ґрунтується  на таких  принципах музичної  педагогіки:

·         орієнтації на духовний розвиток особистості засобами музичного мистецтва;

·         зв’язку музики з життям;

·         опори на три типи музики – пісню, танець, марш;

·         активізації музичного мислення;

·         єдності емоційного і свідомого, художнього і технічного;

·         взаємодії мистецтв;

·         особистісно-діяльнісного підходу,  визнання самобутності й самоцінності особистості учня.

У програмі реалізовано ідею загальної музичної освіти учнів на основі української національної музичної культури як складника світової. Її суть  полягає у ставленні до музичного мистецтва як невід¢ємної частини духовного життя народу;  у зверненні до народної музичної творчості крізь призму її життєвих зв’язків із духовним, матеріальним та практичним світом людини; у розгляді української музичної культури в діалектичній єдності з музикою інших народів;  у вивченні професійної музики крізь призму її фольклорних джерел;  у розкритті естетичного змісту української народної і професійної музики на основі осягнення учнями суті й особливостей музичного мистецтва.

Мета і завдання музичної освіти учнів 1-4 класів зумовлені соціальними функціями музичного мистецтва, вимогами Державного стандарту початкової загальної освіти.

Метою  музичної освіти в початковій школі є  формування основ музичної культури учнів як важливої і невід’ємної частини їхньої духовної культури, комплексу ключових, міжпредметних і предметних компетентностей у процесі  сприймання й інтерпретації кращих зразків української та світової музичної культури, а також формування естетичного досвіду, емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва. Ця мета конкретизується в основних  завданнях, спрямованих на формування базових освітніх компетентностей та загальний естетичний розвиток учнів:

·    введення учнів у світ добра й краси, відбитий у музичних творах, засвоєння ними початкових  знань про особливості художньо-образної мови музичного мистецтва;

·    розвиток чуттєво-емоційного сприйняття навколишнього світу крізь  призму музичного мистецтва, прилучення учнів до животворного джерела людських почуттів і переживань, втілених  у музиці;

·    збагачення емоційно-естетичного досвіду учнів, підведення їх до осягнення художньо-образної суті музичного мистецтва в його найпростіших втіленнях;

·    сприяння розвитку образного мислення, уяви, загальних та музичних здібностей учнів;

·    формування здатності до різних видів активної музично-творчої діяльності, опанування елементарними  практичними вміннями та навичками;

·    формування універсальних (духовних, моральних, громадянських, естетичних) якостей творчої особистості;

·    виховання ціннісного ставлення до музичного мистецтва.

       Змістове наповнення програми передбачає формування в учнів світоглядних, ціннісно-орієнтаційних, навчально-пізнавальних, творчо-діяльнісних, комунікативних компетентностей, що досягається  через сприймання та інтерпретацію творів народного і професійного музичного мистецтва, оволодіння досвідом художньо-практичної діяльності, розвиток творчих здібностей, потреби в міжособистісному спілкуванні та спілкуванні з творами музичного мистецтва.

 

Характеристика структури  навчальної програми

       В основу структури програми покладені різні грані музики як єдиного цілого. Програма має тематичну побудову,  що дає змогу об’єднати різні види музичної діяльності учнів (сприймання музики, виконання, засвоєння необхідних музичних понять і термінів, елементарне музикування, інсценування пісень, ритмічна й пластична імпровізація, тощо) на одному уроці.

       Зміст і послідовність тем визначаються необхідністю розвитку в учнів здатності до співпереживання тих почуттів і станів, що виражає музика; до осягнення художньо-образної суті музичного мистецтва у найпростіших виявах, засвоєння елементів музичної мови; можливостями усвідомлення зв’язків музики з життям, набуттям ними практичного досвіду. Уміннями сприймати, аналізувати і виконувати музику учні оволодівають у тісному зв’язку із засвоєнням конкретної теми.

      Тематична побудова програми (заснована на музично-педагогічній концепції  Д.Б.Кабалевського) пройшла у свій час багаторічну масову експериментальну перевірку в школах України і зарекомендувала себе як найбільш доцільна.

     Теми програми мають не тільки навчальний, але й музично-естетичний  характер і відкривають можливість досягнення цілісності та єдності навчального процесу не лише в межах  одного уроку, але й протягом семестру, навчального року і всього навчального курсу.

      Базова програма передбачає свободу творчості вчителя й можливості вибору традиційних та сучасних педагогічних методик (М. Лисенка, К. Орфа, Е.Жак-Далькроза, З. Кодая та інших). Тому у варіативних авторських  концепціях назви навчальних тем, порядок та обсяг  їх подання можуть бути іншими (за умови відповідності Державному стандарту). При цьому мають бути використані твори з орієнтовного або додаткового матеріалу для слухання і виконання.

 

Тематична структура програми

 

Клас

1 клас

Тема 1. Про що розповідає музика

Тема 2. Музика навколо нас

2 клас

Тема 1. Типи музики

Тема 2. Виражальне та зображальне в музиці

Тема 3. Основні музичні жанри

Тема 4. Мова музики

3 клас

Тема 1. Основні властивості музики: пісенність, танцювальність, маршовість

Тема 2. Інтонація

Тема 3. Розвиток музики

Тема 4. Музична форма

4 клас

 Тема 1. Музика мого народу

  Тема 2. Музика єднає світ

 

             Найважливішим завданням уроків музики в 1 класі є послідовне збагачення музичного досвіду дітей, виховання в них навичок сприймання і виконання музики; від якості цих занять значною мірою залежить музичний розвиток молодших школярів у наступних класах.  

       Зіставлення музичних, літературних і візуальних образів сприятиме поліхудожньому вихованню молодших школярів. Програма розкриває емоційний зміст музики, характер творів різноманітних жанрів; допомагає учням розпізнавати життєвий зміст музичних творів, виявляти в них ознаки зображальності; на доступних і захоплюючих зразках ознайомлює з виражально-зображальними засобами музичної мови, через залучення  учнів до різноманітної музичної діяльності закладає основи елементарних виконавських умінь і навичок. Пропоновані програмою музичні твори є невеликими за обсягом, із яскравими музичними образами.

       Зміст програми 2 класу вводить учнів у світ  пісні, танцю і маршу  як головних сфер музичної образності, що пронизують усю класичну та сучасну симфонічну й камерну, вокальну й інструментальну музику; поглиблює уявлення учнів про зв’язок музики з життям, допомагає усвідомити виражальні  та зображальні можливості музики, осягнути виражальне значення елементів музичної мови, повніше пізнати внутрішній світ людини, відчути красу навколишнього світу.

       Програма 3 класу підводить учнів до усвідомлення пісенності, танцювальності й маршовості як найважливіших властивостей музики, що виростають із пісні, танцю й маршу  і  роблять музику близькою, доступною й зрозумілою людям;  дає уявлення про зв’язки музики з мовою, музичну інтонацію як основу музики і  носія її життєвого змісту;  про музичне мистецтво, що розгортається в звуковому потоці  як розподілений у часі зміст;  про  будову музичного твору як обрану  композитором форму втілення образного змісту.

       Завдання програми 4 класу - допомогти учням відчути красу українського народного музичного мистецтва, осягнути інтонаційні особливості музики українського народу, спільні й відмінні риси народної та професійної творчості;  відчути  національну своєрідність, спільне й відмінне в музиці різних народів; підвести учнів до усвідомлення ролі музики як загальнолюдської мови, яка, не потребуючи перекладу, є зрозумілою для людей різник країн.  

 

Особливості організації навчально-виховного процесу

 

Основні ідеї програми, її тематична побудова й змістовна наповненість визначили особливості організації музично-освітньої діяльності учнів.

Формування музичної культури учнів -  основа уроку, його зміст, який може мати різне художньо-педагогічне втілення. Цілісність уроку досягається завдяки єдності всіх складових елементів, оскільки в основу його побудови мають бути покладені не різні види діяльності, а різні грані музики як цілісного явища. Це дає можливість вносити в урок будь-які контрасти, необхідні для підтримування уваги учнів, створювати атмосферу творчої зацікавленості, узгоджувати матеріал програми з рівнем розвитку учнів.

          Тематизм програми передбачає творчість учителя, який може вносити  корективи щодо репертуару (у межах 50%), використовуючи додатковий та етнорегіональний матеріал з аналогічними художньо-педагогічними якостями. Критеріями відбору  музичного матеріалу є його художня цінність і захопленість для учнів, педагогічна доцільність (чогось навчати), виховна значимість (сприяти вихованню моральних ідеалів і естетичного смаку).

           Тематична структура  програми створює умови для досягнення цілісності уроку, єдності  всіх його складових елементів, оскільки  в основу цієї структури покладено не різні  види діяльності учнів, а  різні грані музики як єдиного цілого.

       Відповідно до концепції Д.Кабалевського, проблема  сприйняття  музики не пов’язується з жодним окремим  видом діяльності. Активне сприйняття  музики – основа музичного виховання в цілому, усіх його  ланок. Підхід до музичного сприймання як основи музичної освіти учнів виводить на перший план завдання аналізу  й інтерпретації музичних творів. Емоційне сприйняття музики, роздуми про неї, втілення образного змісту у виконанні створюють можливість оволодівати прийомами порівняння, аналізу, узагальнення, класифікації різних явищ музичного мистецтва. Поглиблення сприймання у власне музичну сферу має відбуватися природним  шляхом – від комплексного жанрово-ситуативного враження до диференційованого сприймання музичних творів. Музичне сприймання як основа всіх інших видів музичної діяльності, у цій діяльності й розвивається, забезпечуючи загальний музичний розвиток учнів.

        Музичний репертуар програми не прив’язаний до «видів діяльності», а поданий з метою розкриття навчальної теми. Водночас, у центрі уваги  вчителя має бути музичний твір, сприйняття  (осягнення) якого припускає спів  (хоровий, ансамблевий, сольний), пластичне інтонування, музично-ритмічні рухи, гру на дитячих музичних інструментах, ігрове  чотирируччя, інсценування пісень, казок, музичних «програмних» творів у контексті навчальної теми.

         У програмі особливе місце відводиться хоровому співу, природному способові  вираження естетичних почуттів. Навчання співу має бути тісно пов’язане з розвитком музичних здібностей і сприяти активному, зацікавленому й творчому ставленню учнів до музики. Творча діяльність учнів може виявлятися в розмірковуваннях про музику, в імпровізації пісенних мелодій (мовній, вокальній, ритмічній, пластичній), створенні нескладних мотивів, інсценуванні сюжетів пісень, складенні елементарних танців,  темброво-ритмічних супроводів, у малюнках, доборі музичних колекцій для домашньої фонотеки тощо.

Передбачене програмою виконання музично-ритмічних рухів, спрямованих на пластичне вираження змісту музики (пластичне інтонування, вільне диригування, танцювальні рухи, крокування, „гра” на уяв­них музичних інструментах тощо), має розвивати музичні здібності учнів, їхню здатність емоційно й свідомо сприймати музику. Однією з форм виконавської діяльності учнів запропоновано гру на елементарних музичних інструментах, що сприятиме розвиткові музичного слуху, уміння розрізняти ритмічні, темброві та динамічні особливості звучання.

Основним видом домашніх завдань із  предмета мають бути завдання слухати музику в оточуючому середовищі і розповідати про свої враження на уроках. Доцільно рекомендувати учням слухати і дивитися протягом тижня певні музично-пізнавальні радіо- і телепередачі.

Реалізації завдань навчальної програми сприятиме  позаурочне спілкування  учнів із музикою:  участь  у музично-виховних заходах, роботі  музичних гуртків, відвідування концертів і спектаклів для дітей,  домашнє музикування тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 клас 

 

 

 

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

 

 

Тема  1.  Про що розповідає музика

 

Музика в житті людини. Правила співу та слухання музики. Композитор, виконавець, слухач. Особливості музичних звуків (високі й низькі, довгі та короткі, гучні й тихі). Музика вокальна та інструментальна. Забарвлення звучання голосу людини та музичних інструментів. Різновиди музичних інструментів. Українські народні інструменти: бандура, сопілка, бубон, особливості їх звучання.  Розмаїття українських народних пісень (колискові, щедрівки). Народний танець. Особливості українських народних танців (гопак, козачок, аркан). Основні поняття і терміни: мелодія, супровід, темп, пульс, ритм, пісня (народна, колискова), заспів, приспів, композитор.

 

Учень/учениця має уявлення про:

музику як мистецтво, що розповідає про життя, почуття людей і навколишній світ мовою звуків;

вокальну та інструментальну музику; музичні звуки (високі й низькі, довгі та короткі, гучні й тихі),

окремі музичні інструменти;

     розпізнає:

характер музики;

     уміє:

на елементарному рівні висловлювати враження від музичних творів, передавати у виконанні настрій і характер музики;

рухами відтворювати пульс та ритмічний рисунок мелодії;

       розрізняє на слух:

звучання окремих музичних інструментів;

вокальну та інструментальну музику;

       називає:

інструментальні твори та пісні, що звучали у класі;

зіставляє за допомогою вчителя/вчительки життєвий зміст, настрій та характер музичних творів;

       розуміє визначення понять:

композитор, виконавець.  слухач, мелодія, супровід, пісня, колискова тощо;

       дотримується правил:

поведінки в музичному класі, слухання музики та співу, елементарного музикування.

 

 

 

Виконавська і творча діяльність

Виконання пісень різного емоційного змісту і характеру. Створення простих ритмічних супроводів до пісень і танців. Пластичне інтонування і дитяча гра, виконання ритмічно-танцювальних рухів. Музикування на дитячих музичних інструментах. Виконання пісень «у ролях» з елементами інсценування; застосування простих прийомів імпровізації: вокальної, ритмічної, пластичної.

 

 

Орієнтовний матеріал для сприймання

В.Подвала. „Музичні загадки”; М. Дремлюга. „Ведмежатко в

лісі”; Д.Кабалевський. „Клоуни”, “Нова лялька”; Л.Колодуб. „Лялька співає”; І. Беркович. “Українська мелодія”; В.Косенко. “Дощик” (І ч.); М.Парцхаладзе. “Осінній дощик”; Й.-С. Бах “Волинка”; В.Косенко. “Пасторальна”,  Я. Степовий. “Колискова”; українські народні колискові пісні (на вибір учителя); Р. Шуман. «Дід Мороз»; українські троїсті музики (на вибір учителя). «Танок із шаблями» А.Хачатуряна.

 

 

Додатковий матеріал для сприймання

В.Косенко. “Не хочуть купити ведмедика”, “Купили ведмедика”; Е. Гріг. “Пташка”; “Похід гномів”;  С. Майкапар. “У садочку”;  Й.-С..Бах. “Менует”; М. Сільванський. Полька ”Комарики”,  ”Сумна пісня”; українські народні пісні (на вибір учителя); гуцульські наспіви. С.Прокоф’єв "Прогулянка", "Хода коників", Й-С. Бах "Жарт", П.Чайковський "Вальс" із балету "Спляча красуня".

Пісні про школу на вибір; укр. нар. пісні і танці (гопак, колискові, троїсті музики тощо);  „Жовтень. Осіння пісня”; В.А.Моцарт. „Менует”; Л.Бетховен „Весело-сумно”, Л.Ревуцький „Колискова”; укр. нар. пісні і танці („Метелиця” та ін., троїсті музики, колядки та щедрівки за вибором); Е.Гріг. „Пташка”; В.Сокальський. „Пташка”;  „Зайчик дражнить ведмедика”; М.Коваль „Вовк і семеро козенят” (фрагменти); музика з мульт- і кінофільмів -  «Дитячий альбом» П.Чайковського

 

 

орієнтовний матеріал для  виконання

М.Андреєва.  «Музична луна»; Н.Май. «Перший дзвоник»; українські народні пісні «Ой до нори, мишко»,  “Ходить гарбуз по городу”; А.Філіпенко. «Гарний танець гопачок»;  “Щедрівочка щедрувала”. Збірник "Майбутнім зіронькам", Ю.Дерський

 

Додатковий матеріал для виконання

М.Дремлюга. “Ми йдемо сьогодні в клас”; Б.Фільц. “Дзвенять дзвінки”; Т.Димань. “Пісня скрипаля”; М.Шуть. «До школи»; В.Верменич. “Веселі чобітки”; Т.Жупанин. “Черевички нові маєм”; А.Філіпенко. “Берізка”; З.Левіна.  “Що нам осінь принесе?”; А.Мігай. “Дощик”; В. Гребенюк. “Осінь”; українська народна пісня «Ой єсть в лісі калина»; Л.Дичко. «Ромен-цвіт»;  О.Янушкевич. «Пісня про зарядку»; О.Юдахіна. «Слон і скрипочка»; А.Басова. “Дід Мороз”; А.Філіпенко. “Узяла лисичка скрипку“; “Новорічна”, “То сніжинки, мов пушинки”; П.Майборода. “Новорічна нескінченна”; колядка “Коляд, коляд, колядниця”.

Українські народні поспівки та пісні („Сів шпак”, „Ходить квочка”, „Ходить гарбуз по городу” та ін.);  латиська народна пісня „Ой я, жу-жу”; М.Ведмедеря. „Намалюю Україну”; В.Верменич. „Калинова пісня”; А.Арутюнов. „Осінь”; І.Кишко. „Рідний край”; М.Ведмедеря. „Півникове горе”, „Танцювали зайчики”; Л. Загрудний. „Сніжок”, „Щедрівка”; В.Верменич. „Запросини Діда Мороза”;  колядки та щедрівки („Щедрик” та ін. за вибором); пісні з мультфільмів (на вибір).

 

 

 

Матеріал для музикування  та виконання в русі

українські народні танці “Гопак”, “Козачок”; А.Філіпенко. „Гра з ведмежатком”, „Паровоз”; українська народна пісня в обробці Я.Степового „Плескаємо-тупаємо”; Б.Фільц. Пісня-гра «Ми у лісі були»;  В.Верховинець. Пісні-ігри “Ведмедик і лісові звірята”, українські народні пісні „Галя по садочку ходила”, «Голубка», “Два півники”, М. Шуть. “Веселі нотки”; Я.Степовий. «Діти колом стоять»; В.Верховинець. Пісня-гра „Зробим коло”, українські народні пісні Печу, печу хлібчик”, „Ой Василю-Василечку”,  український народний танець “Метелиця”, таночки "Якщо весело живеться  - роби так", «Подоляночка".

 

 

 

 

Тема  2.  Музика навколо нас 

Значення музики в житті людини. Музика народна та композиторська. Пісенність, танцювальність, маршовість. Народна музика рідного краю. Українські народні пісні і танці (гопак, козачок, метелиця, аркан). Танці народів Європи.Втілення в музиці дитячих образів: іграшки та забави; музика в мультиплікації; світ казкових образів у творах композиторів. Природа в музиці. Виразність музичних інструментів у створенні різноманітних характерів і настроїв музики. Основні поняття і терміни: танець, марш, народна пісня.

Учень/учениця має уявлення про:

музику як мистецтво, що розповідає про життя людей і навколишній світ мовою звуків;

народну і композиторську музику;

окремі музичні інструменти; способи гри на дитячих музичних інструментах;

українські народні пісні, найвідоміші танці;

музичні казкові образи;

       спостерігає:

за змінами настрою і характеру музичних творів;

       розпізнає:

життєвий зміст музики;

       уміє:

виразно співати;

пластичними рухами передавати емоційний зміст і характер музичних творів;

висловлювати власні враження про музичні твори;

       розрізняє на слух:

вокальну та інструментальну музику; яскраво виражені пісенні, танцювальні, маршові твори або інтонації;

       називає:

окремі українські народні пісні і танці,

окремі музичні інструменти;

музичні твори, що звучали у класі;

       порівнює (за допомогою вчителя):

настрій і характер нескладних музичних творів;

       наводить приклади:

музичних творів, що звучали у класі;

       пояснює:

значення термінів, які використовуються на уроці;

       дотримується правил:

поведінки в музичному класі, слухання музики та співу; елементарного музикування

 

Виконавська і творча діяльність

Виконання пісень різного емоційного змісту і характеру. Створення темброво-ритмічних супроводів до пісень і танців. Пластичне інтонування і дитяча гра, виконання ритмічно-танцювальних рухів. Музикування на дитячих музичних інструментах. Виконання пісень «у ролях» з елементами інсценування, застосування простих прийомів імпровізації: вокальної, ритмічної, пластичної

 

Орієнтовний матеріал для сприймання

В.Сильвестров. «Марш»; М.Глінка. “Полька”, П.Чайковський. “Танець феї Драже”, “Пісня жайворонка”, Л.Ревуцький. «Колискова»; П.Чайковський. “Баба Яга”,  В. Косенко. “За метеликом”, Е. Гріг „Навесні”, «Метелик»; С.Прокоф‘єв. “Ходить місяць над лугами”; В.Сокальський. “Пташка”;  В.Барвінський.  “Сонечко”;. Б.Фільц. “Бабусина казка”; М. Скорик. «Народний танець» (із фортепіанного циклу «Дитячий альбом»). С.Прокоф’єв "Марш". 

 

                 Додатковий матеріал для сприймання

П. Чайковський. “Старовинна французька пісенька” “Полька», «Вальс»; Є.Юцевич. «Марш»; Л.Бетховен. Екосез до мажор;  Г.Сасько. „Метелики над квітами”, „Перший пролісок”; українські народні пісні (на вибір учителя); М.Сільванський. Музична казка «Івасик-Телесик»; М. Леонтовича “Гра в зайчика”, “Женчичок-бренчичок”, “Мак”; К.Стеценко. “Вечірня пісня”; С. Майкапар. «Весною»; С. Прокоф'єв. «Вечір»;  П. Чайковський. «Вальс»; В. Косенко. «Казка»; українські троїсті музики (на вибір учителя).

Українські народні пісні, веснянки за вибором; танці України і народів світу (козачок, полька, вальс тощо); П.Чайковський. „Дитячий альбом” („Старовинна французька пісенька”, „Вальс” та ін. за вибором); Д.Кабалевський. „Три кити”; С.Прокоф’єв. „Марш”, „Вальс” із балету „Попелюшка”; Є.Юцевич. „Марш”; В.Сильвестров. „Марш”; М.Глінка. „Полька”; М.Лисенко. Пісня Лисички з опери „Коза-дереза”; В.Барвінський. „Сонечко”; Й.Штраус. Вальс „Весняні голоси” (фрагмент); музика у виконанні окремих музичних інструментів, ансамблю сопілкарів, троїстих музик, різних видів оркестрів (обр. укр. нар. мелодій та фрагменти творів за вибором); В.А.Моцарт. „Маленька нічна музика” (фрагмент); П.Чайковський. „Пісня без слів”, „Баба-яга”, „Вальс квітів”; К.Сен-Санс. „Лебідь”, „Слон”; Ф.Шопен. „Полонез” або ін. фортепіанні мініатюри; А.Вівальді. „Літо” (фрагмент концерта у скрипковому й органному виконанні). Й.Брамс "Угорський танок №5"

 

 

 

Орієнтовний матеріал для виконання

Леся Горова “Зима”,  Марія Бурмака – Альбом “Для дітей”, Ганна Чубач “Черепаха Аха-Аха”. “Я люблю у лузі квіти”, “Не може заснути малюк”. Б.Фільц. “Морозець”; Я.Степовий. “Сніжинки”, М.Завалішина. “Ми любимо весну”; О.Янушкевич. «Мама і я»; Т.Жупанин. “Рання бджілка”; А.Філіпенко. “Зацвіла в долині”, Я.Степовий.  “Щебетала пташечка”. 

 

Додатковий матеріал для виконання

В. Биченко. «Зима»; Р. Кудашева. «Ялинка»; М. Ведмедеря. “На що схожа доброта? ”;  Ю.Рожавська. „Весняночка”; В.Верменич. „Іде весна”; О.Білаш. “Калачі”;  І.Кириліна. „Засмутилось кошеня”; А.Філіпенко. «Біля мами гарно нам»;  В. Гребенюк. «Маленькі наші ноги»; Ж.Колодуб. „Пісенька каченят”; українські народні пісні «Ой минула вже зима», «Іди, іди, дощику»; Б.Фільц.  „Вийшли дітоньки на луг”;  В.Таловиря. “Принесла тепло весна”, “Чалапає дощик”; українські народні пісні “Сопілка”, “Край долини мак”; О.Білаш. “Фіолетові заграви”, “Непосида”; М.Рожко. “Літній піснеграй”.

Українські народні пісні „Вийди, вийди, сонечко”, „Корольок”, „Два півники” та ін.; А.Філіпенко. „Ой заграйте, дударики”, „Зяблик”; М.Ведмедеря. „Козачата”; М.Лисенко. Пісня Лисички (з опери „Коза-дереза”); А.Павлюк. „Святковий хоровод”; Т.Попатенко. „Пісенька про пісеньку”; В.Іванников. „Наша мама”; В.Верменич. „Повертайся, ластівко”; білоруська нар. пісня „Савка та Гришка”; М.Ведмедеря. „Моя сопілка”, „Віночок”; Ю.Михайленко. „Грає веснонька!”

 

 

Матеріал для музикування  та  виконання в русі

Український народний танець “Аркан”;   Е. Сіліньш. «Поїзд»; М. Назарець. “Кіт і мишка”; українська народна пісня “Танок мишей”; А.Вієру. „Кішка і собака”, „Мавпочка”; українські народні пісні “Вийди, вийди, сонечко», «Ой прийшла весна», “Подоляночка”; українські веснянки “Чижик”, «Жайвір прилетів», “Кривий танець”; Н. Май. “Кап-кап”, “Виглядаєм сонечко”;  пісні-ігри  “Іде, іде дід, дід”, „Іди, іди, дощику”;  В.Верховинець. Пісня-гра «Гоп-гоп». Танці "Льонок","Коровай", "Дід і баба", "Город", танці народів світу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 КЛАС

 

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

 

 

 

Тема  1. Типи музики 

 

Роль композиторів, виконавців і слухачів у створенні, виконанні та слуханні музики. Виражальні засоби,  інтонаційні особливості, відмінності в характері музики маршу, пісні, танцю. Різновиди маршів, пісень, танців. Життєві обставини, за яких звучать марші, пісні, танці.  Поєднання елементів різних типів музики в одному творі. Народна пісня у композиторській творчості. Основні поняття і терміни: пісня, танець, марш, композитор,виконавець,  слухач.

 

 

 

 

Учень/учениця має уявлення про:

Пісню, танець, марш та виражальні засоби

спостерігає:

за змінами настрою  у творі;

розрізняє на слух:

маршевість, пісенність, танцювальність у музичних творах;

розуміє:

зміст музичних творів, які звучали у класі;

орієнтується у поняттях:

композитор, виконавець, слухач

усвідомлює:

роль композитора, виконавця, слухача у  створенні, виконанні та сприйманні музики;

уміє:

визначати настрій  і характер музичних творів різних типів;

виразно виконувати пісні;

виражати характер і настрій  музики в пластичних рухах;

грати на елементарних музичних інструментах;

створювати простий ритмічний супровід до пісень;

  дотримується правил:

поведінки у класі;

слухання музики, співу;

елементарного музикування.

Виконавська і творча діяльність

Виконання пісень різного емоційного змісту і характеру. Створення темброво-ритмічних супроводів до пісень і танців. Пластичне інтонування характеру музики, виконання ритмічно-танцювальних рухів. Музикування на дитячих музичних інструментах, перкусіях та ритмових паличках. Залучення учнів/учениць до оцінки якості співу (власного чи ровесників та ровесниць).

 

 

Орієнтовний матеріал для сприймання

“Три варіанти маршу”;С.Рахманінов. “Італійська полька”; Є.Адамцевич. “Запорізький марш”; Д.Кабалевський. Д.Шостакович. „Вальс-жарт”; Д.Кабалевський.  “Танець молодого бегемота”; Л.Бетховен. “Бабак”; українська народна пісня в обробці Я.Степового “Лугом іду”; Б.Фільц. “Коломийка”, “Лемківська пісня”;

 

 

Додатковий матеріал для сприймання

В.Сільвестров. „Марш”; С.Чернецький. «Зустрічний марш»; М.Степаненко. „Танок”;  В.Дяченко. „Лялька танцює”; К.Дебюссі. «Колискова для слона»; Г.Гладков. „Колискова”; П.Чайковський. „Пісня без слів”; українська народна пісня „Гей, не дивуйте”; Ю.Щуровський. «Українська мелодія». 

Українські народні пісні й танці, троїсті музики („Козачок” та ін. на вибір); В.Подвала „Музичні загадки”; П.Чайковський. „Дитячий альбом” (пісенні, танцювальні та маршові твори за вибором); Я.Степовий „Колискова”; М.Сільванський „Сумна пісня”, „Комарики”, „Пташка і кицька”; М.Мусоргський. „Гопак” з опери „Сорочинський ярмарок”; П.Чайковський. „Вальс квітів”, „Іспанський танець”, „Марш” із балету „Лускунчик”; Ю.Щуровський „Вечір у степу”; С.Прокоф’єв. „Дощ і веселка”, „Вечір”; М.Степаненко. „Про звірів” (твори за вибором);  М.Лисенко. „Коза-дереза” (фрагмент).

 

 

 

Орієнтовний матеріал для виконання

українська народна пісня „Журавель”; Ф.Колесса. “Школяр”; А.Філіпенко. “Веселий музикант”; Д.Кабалевський. Поспівки  «Бім-бом», «В нашім класі»; А.Філіпенко.“Ой заграйте, дударики”.

 

 

Додатковий матеріал для виконання

Г.Китастий. “Дитяча молитва”; М.Гайворонський. „Мово рідна”; українські народні пісні „Ой на горі жито”;   К.Мясков. «Лісові барабанщики»;  О.Білаш. “Горіховий дощ”, “Нічний гість”;

Українські народні пісні („Диби-диби”, Ой, ходила дівчина бережком” та ін.); М.Чембержі. „До побачення, літо”; Ф.Колеса. „Школяр”; М.Катричко. „Два єноти вчили ноти”; французька народна пісня „Пастуша пісня”; В.Гребенюк. „Осінь”; А.Островський. „До, ре, мі, фа, соль...”; пісні з мультфільмів (на вибір).

 

 

 

Матеріал для музикування та виконання в русі

Українські народні пісні «Женчичок-бренчичок»; В.Верховинець. Пісні-ігри „Діти і ведмідь”, „Цить, не плач”; „Йшла лисичка по стежинці” (поспівка); С.Рахманінов. “Італійська полька”; українська народна пісня «Дощик»; М.Красєв. „Зайчики”; Троїсті музики (на вибір учителя). В. Верховинець "Диби-диби".

 

 

 

Тема 2.    Виражальне та зображальне в музиці

 

Життя – джерело музичного мистецтва. Виражальні та зображальні можливості музики. Вираження музикою  внутрішнього світу людини (її характеру, настроїв, почуттів, думок). Мова і музика. Зображення музикою різноманітних рухів, певних життєвих подій, картин природи, звукових сигналів тощо. Музика як мистецтво вираження, в якому зображальні деталі відіграють другорядну роль. Основні поняття і терміни: динаміка, вокальна та інструментальна музика.

 

Учень/учениця має уявлення про:

життя як джерело музичного мистецтва;

виражальні та зображальні можливості музики;

спільні та відмінні риси між мовою і музикою;

спостерігає:

настрій та характер музичного твору;

розуміє:

різницю між виражальними та зображальними можливостями музики;

зміст музичних творів, які звучали у класі;

користується:

необхідною музичною термінологією;

пояснює:

своє враження від музики;

порівнює (за допомогою вчителя/вчительки):

музичні твори, знаходить в них спільне і відмінне;

уміє:

визначати емоційний зміст музичних творів, висловлювати свої враження від них;

виразно виконувати пісні;

оцінювати спів власний  та однокласників/однокласниць;

виражати характер і настрій  музики у пластичних рухах;

  дотримується правил:

поведінки у класі;

слухання музики, співу;

елементарного музикування.

Виконавська і творча діяльність

Виконання пісень різного емоційного змісту і характеру. Пластичне інтонування музики, виконання ритмічно-танцювальних рухів. Музикування на дитячих музичних інструментах.  Залучення учнів до оцінки якості співу (власного чи ровесників).

 

 

Орієнтовний матеріал для сприймання

Л.Бетховен. “Весела. Сумна”, Марш; українська народна пісня в обробці   М. Леонтовича “Дударик”;  Д.Кабалевський. “Три подружки”, „Монтер”; М.Глінка. «Попутна пісня»; М.Римський-Корсаков. “Політ джмеля” з  опери “Казка про царя Салтана”; Е.Гріг. “Ранок” із сюїти “Пер Гюнт”; А.Мігай. ”Зимонька-зима”. М. Мусоргський "Картинки з виставки", П. Чайковський "Баба Яга", "Фея Драже" ..

 

 

Додатковий матеріал для сприймання

П.Чайковський. «Ранкові роздуми»; М. Лисенко. “Враження від радісного дня”;  Р. Шуман. “Перша втрата”, «Зима»;  В.Дяченко. „Сердитий гном”, В.Самійленко. „Танцювальна”;  М. Сільванський. “Пташка і кицька”; М.Завалишина. „Заводне мишеня”; М. Сільванський.  „Світанок”.  

 

М.Римський-Корсаков. „Політ джмеля”, „Море” (фрагменти);  В.Барвінський. „Горобчик”, „Зайчик”; В.Косенко. „Не хочуть купити ведмедика”, „Купили ведмедика”; Й.С.Бах. „Волинка”; Г.Свиридов. „Дощик”; Ф.Шуберт. „Музичний момент”; М.Шух. „Приємний настрій”; українські колядки, щедрівки за вибором.

 

 

 

Орієнтовний матеріал для виконання

Поспівка «В нашім класі»; білоруська народна пісня “Перепілонька”; Поспівка  «Дзвонить дзвінок»; О.Лобова. “Колискова школі”; О.Антоняк. «Як складається пісенька»; А.Житкевич. «Семеро гномів»; М.Шуть. “Сонечко зійшло”;українська щедрівка “Ой сивая тая зозуленька”.  "Два єноти вчили ноти" М. Катричка

 

 

Додатковий матеріал для виконання

Д.Кабалевський «Різні діти»; В.Лепешко. „Поспішай до школи”; А.Мігай. «Колискова»»;.білоруська народна пісня „Савка і Гришка”; Б.Гірський. „Зайчик”; Українські народні пісні в обробці Я.Степового “Зима і Весна”, „Зайчик”, „Господарство”; М.Завалишина. „Кіт”; О.Білаш. “Окунці-стрибунці”; І.Кириліна. „Розгнівалась на літо зима”; українська народна пісня „Ой хто, хто Миколая любить”; Є.Карпенко. “Морозище”; Т.Димань. “Наколядуйте, діти, доброти”; Б.Фільц. «Під Новий рік». "Ходить по землі Святий Миколай" Слова, музика Лесі Соболевської

бразильська народна пісня „Потяг”;  В.Попович. „Зійшов місяць”; М.Ведмедеря. „Різдво”; Т.Попатенко. „Щеня і кошеня”; пісні з мультфільмів, колядки, щедрівки (за вибором). "Зимонька" муз. К.Мяскова, сл. Г.Бойка.

 

 

 

Матеріал для музикування та  виконання в русі

Пісня-гра «Бім-бом»; Троїсті музики (на вибір учителя/учительки);  українські народні пісні-ігри „Зайчику”, „Козлик”, „Не сварітеся”, „Старий горобейко”, ”Мишка та кіт”, «Соловеєчку, сватку, сватку»; Д.Кабалевський. „Карусель”;  В.Верховинець. Пісня-гра „Щебетали горобці”.

 

 

 

Тема 3.  Основні музичні жанри 

 

Музична мова як виразник образного змісту творів різних жанрів. Зв’язок музики з іншими видами мистецтва. Дитяча опера. Втілення характерів казкових персонажів у творах різних жанрів. Основні поняття і терміни: п’єса, ансамбль,  хор, опера, інструментальний концерт, мюзикл.

 

Учень/учениця має  уявлення про:

оперу, балет, мюзикл, симфонічний оркестр, інструментальний  концерт,

 спостерігає:

за змінами настроїв у  музичному творі;

 називає:

музичні твори, що звучали у класі, та їх авторів;

 порівнює:

музичні твори, знаходить у них спільне і відмінне;

розуміє:

визначення понять: п’єса, опера, балет, мюзикл концерт, ансамбль, оркестр, хор  тощо;

зміст музичних творів, які звучали у класі;

роль музичної мови як виразника образного змісту твору;

пояснює

належність твору до певного жанру;

вміє:

визначати емоційний зміст музичних творів, висловлювати враження від них;

висловлювати власне ставлення до музичних творів;

виразно виконувати пісні, теми персонажів дитячих опер;

оцінювати спів власний  та однокласників;

користується:

музичною термінологією (у межах програмового матеріалу);

 дотримується правил:

поведінки у класі; слухання музики, співу;

елементарного музикування

Виконавська і творча діяльність

Виконання пісень і тем персонажів дитячих сучасних опер та мюзиклів різного емоційного змісту і характеру. Участь у виконанні фрагменту дитячої опери або мюзиклу з елементами театралізації. Пластичне інтонування характеру музики, виконання ритмічно-танцювальних рухів. Залучення учнів до оцінки якості співу (власного чи ровесників).

 

 

Орієнтовний матеріал  для сприймання

Українські щедрівки і колядки у виконанні народних хорів України; С.Прокоф‘єв. Вальс із балету “Попелюшка” (фрагмент),  сцена з балету “Попелюшка”; П.Чайковський. „Неаполітанська пісенька” (фортепіано), „Неаполітанський танець” із балету „Лебедине озеро”; П.Чайковський. “Танець маленьких лебедів” (фортепіанна п‘єса), українська народна пісня “Журавель”; український народний танок “Козачок”; І.Беркович. Другий концерт для фортепіано з оркестром (ІІ ч., фрагмент); Ж.Бізе. Марш Тореадора з опери «Кармен»; М.Завалишина. “Пісенька друзів” із опери “Коли друзі є”; Сцени з дитячого мюзиклу “Кицин Дім” (С. Бедусенко)

 

 

Додатковий матеріал для сприймання

М.Сільванський. „Їжачок і соловейко”; П.Чайковський.  Марш; «Вальс снігових пластівців» із балету “Лускунчик”, Л.Дичко. «Весна» з дитячої кантати «Пори року», М.Лисенко.  Фрагменти з опери  «Зима і Весна»- К. Стеценко. Опера “Лисичка, Котик і Півник”.

Українські веснянки, заклички, троїсті музики за вибором; Р.Шуман. „Зимою”, „Мелодія”; М.Коваль. „Вовк і семеро козенят”, К.Стеценко. „Лисичка, Котик і Півник” (фрагменти дитячих опер за вибором); Моцарт „Хліб з маслом”; Е Гріг. „Танець Анітри” із сюїти „Пер Гюнт”; Й.Гайдн. Симфонії „Сюрприз”, „Годинник” (фрагменти); Ритмова пісня-гра “Обвісана”.

 

 

 

Орієнтовний матеріал для виконання

Марія Бурмака “Хлопчик Помогай”, Леонід Ямковський “Тьоп-Шльоп”, “Мавпа Мавпі Говорила”  М.Коваль. Хор “Семеро козенят”, хор «Цілий день співаєм, граєм», теми Мами-кози і козенят із опери “Вовк і семеро козенят”; українські народні пісні „Гарний танець гопачок”, Л.Дичко. «Весна». Муз. А. Філіпенка, сл. Г. Бойка "Соловейко" 

 

Додатковий матеріал для виконання

Б.Фільц. „Скоро сонечко пригріє”; І.Кириліна. “Про сіамського кота”; українська веснянка “Кривий танець”; Я.Степовий. „Зима і весна”; Н.Рубальська «У перші дні весни»; Ю. Михайленко. «Про матусю»; М.Чембержі. “Колискова для мами”; В. Іванников. “Найкраща”; О.Колодуб. “Вишиванка”; А.Кос-Анатольський. „Берізонька”.

Українські народні пісні „Танок”, Ой єсть в лісі калина” та ін., веснянки та заклички за вибором; В.Рамм. „Крижана гора”; М.Ведмедеря. „Наша мова”, „Веснянка”; П.Козицький. „А вже красне сонечко”; Я.Дубравін. „Крапельки”; В.Верменич. „Вишиванка”.

 

 

 

Матеріал для музикування та  виконання в русі

Українська народна пісня „Горобейко і сестричка”; В.Верховинець. Пісня-гра „Сонечко» українські веснянки: “Просо”; “Огірочки”, “Льон”, “Мак”; М.Коваль. Теми та сцени з опери  “Кицин Дім”.

 

 

 

Тема 4.    Мова музики 

 

Музична мова як виразник образного змісту твору. Елементи музичної мови (мелодія, ритм, метр, лад, темп, тембр, динаміка, регістр тощо). Роль мелодії і супроводу в музичних творах та їх зв’язок із характером музики. Пісенність, танцювальність і маршовість в інструментальних  творах. Симфонічна казка як поєднання елементів літературного твору і музики. Інструменти симфонічного оркестру. Основні музичні поняття і терміни: мелодія, супровід, ритм, метр, темп, тембр, динаміка,  регістр.

 

Учень/учениця має уявлення про:

особливості музичної мови, її елементи;

роль та значення мелодії і супроводу в музичних творах;

зв’язок між мелодією і характером музики;

порівнює:

мову музичних творів, знаходить у ній спільне і відмінне;

висловлює:

 власне ставлення до змісту музичних творів;

розуміє:

залежність емоційного змісту музики від музичної мови;

роль і значення основних засобів  музичної виразності: мелодії, супроводу, ритму,

вміє:

розрізняти окремі елементи музичної мови;

виявляти пісенність, танцювальність, маршовість в інструментальних творах;

оцінювати спів власний  та однокласників/однокласниць;

виразно виконує:

пісні, дотримуючись основних правил співу;

користується:

музичною термінологією (у межах програмового матеріалу);

    дотримується  правил:

поведінки у класі, на концерті, в театрі.

Виконавська і творча діяльність

Виконання пісень різного емоційного змісту, характеру і будови. Пластичне інтонування характеру музики, виконання ритмічно-танцювальних рухів. Інсценування пісні-гри. Залучення учнів до оцінки якості співу (власного чи ровесників/ровесниць).

 

 

Орієнтовний матеріал для сприймання

Л.Бетховен. «Бабак», «Весела. Сумна»; П.Чайковський. “Кіт у чоботях і Біла кицька” з балету “Спляча красуня”, Танець із кубками з балету «Лебедине озеро»; Р.Шуман. «Перша втрата»; К.Мясковський. «Ніби вальс»; Л.Бетховен. Тема з варіаціями; Ж.Бізе. Марш хлопчиків з опери «Кармен»; Б.Фільц. “Закарпатська новелета № 3 (фрагмент)”; С.Прокоф‘єв. Симфонічна казка “Петя і Вовк” (основні  теми).

 

Додатковий матеріал для сприймання

Українські троїсті музики (на вибором учителя); П.Чайковський. «Пісня жайворонка»; Б.Фільц. “Закарпатська новелета” №4 (фрагмент);

Л.Бетховен. „Бабак”; П.Чайковський. „Пісня жайворонка”; А.Хачатурян. „Дитячий альбом” (на вибір); М. Шух. „Весняні передзвони”; А.Рубінштейн. „Мелодія”; М.Степаненко. „Дитячий зошит” (за вибором);  Е.Гріг. „У печері гірського короля”; М.Глінка. „Попутна”; М.Сільванський. „Світанок”, „Ніч на річці”; К.Сен-Санс. «Карнавал тварин» (»Слони», «Золоті рибки», «Королівський марш лева» та інші).

 

 

 

 

            Орієнтовний матеріал для  виконання

українська народна пісня “А продай, бабусю, бичка”; українська веснянка “Розлилися води”; українська народна пісня в обробці М.Дремлюги. “Як діждемо літа”; Д.Кабалевський. «Гра в гостей»; .А.Мігай. “Зелений світ”; А.Кос-Анатольський. „Чабанець”.

 

 

Додаткові  твори для виконання

Українські народні пісні “Пчілка”, “Ой ходила дівчина бережком”; українські веснянки “Ой ти, красна весно”, “Катерина і Василь”, “Вербовая дощечка”;   В.Верменич. “Калинова  пісня”; О.Лобова. “Лине музика літа”; А.Житкевич. «Сопілочка з бузини».

Пісні сучасних українскіх авторів (на вибір учителя з репертуару дитячих колективів). Українські народні пісні „Ой, минула вже зима”, веснянки та заклички за вибором; А.Філіпенко. „Зацвіла в долині”, „Соловейко”; Б.Савельєв. „Пограємо в луну”; Н.Рубальська. „Різні барви у природи”; І.Арсєєв. „Гра в слова”; М.Катричко. „Сійся, сійся, дощику”; В.Гребенюк. „Кущ калини”; І.Тучак. „Рідний край”; пісні з мультфільмів (за вибором).

 

 

Матеріал для музикування та виконання у русі

Я.Степовий. „Засмучений зайчик”; українські веснянки „А вже красне сонечко”, “Соловеєчку, сватку. сватку”, “Травка-муравка”; В.Верховинець. Пісні-ігри „Гляньте, діточки малі”, ”Ой чого ти, метелику”;  Д.Височковська. “Потанцюймо з нами”; А.Житкевич. «Чобітки мої червоні».

 

 

 

3 КЛАС

 

Тема 1.  Основні властивості музики

 

Пісенність як особливість музики, проникнутої співучістю, мелодійністю, але не обов’язково призначеної для співу. Танцювальність як особливість музики, пронизаної танцювальними ритмами, але не обов’язково призначеної для танців. Маршовість як особливість музики, пройнятої маршовими ритмами, під яку не обов’язково крокувати. Пісенно-маршова і пісенно-танцювальна музика. Пісенність, танцювальність і маршовість в українській народній музиці і композиторських творах. Поняття про увертюру. Основні поняття і терміни: пісенність, танцювальність, маршовість, увертюра,  танцювальна пісня, пісня-марш.

 

Учень/учениця має уявлення про:

пісенність, танцювальність і маршовість як властивості музики;

пісенність як особливість музики, не обов’язково призначеної для співу;

танцювальність як особливість музики, не обов’язково призначеної для танців;

маршовість як особливість музики, під яку не обов’язково крокувати;

вміє:

диференціювати звуковий потік, виділяти  у творах елементи пісенності, танцювальності й маршовості;

оцінювати спів власний  та однокласників;

порівнює:

жанрові ознаки  музичних творів, знаходить у них спільнейі відмінне;

називає:

музичні твори, що звучали у класі, та їх авторів/авторок;

висловлює:

власне ставлення до змісту музичних творів;

виразно виконує:

пісні, дотримуючись основних правил співу;

користується:

музичною термінологією (у межах програмового матеріалу);

    дотримується  правил:

поведінки у класі, на концерті, в театрі;

слухання музики, співу.

Виконавська і творча діяльність

Виконання пісень різного емоційного змісту і характеру. Складання виконавського плану пісень. Створення темброво-ритмічних супроводів до пісень і танців. Пластичне інтонування і виконання ритмічно-танцювальних рухів. Залучення учнів/учениць до виконання канонів, оцінювання якості співу (власного чи ровесників/ровесниць). Музикування на дитячих музичних інструментах.

 

Орієнтовний матеріал для сприймання

Ж. Бізе. Увертюра до опери   “Кармен”;                     Р.Щедрін. «Ніч», «Золоті рибки», «Цар Горох» із балету «Горбоконик»; Ф. Шопен. Полонез ля мажор; Е.Гріг. «Ранок» із сюїти  “Пер Гюнт”; Л.Дичко. «Осінь» із дитячої кантати «Пори року». М.Глінка. «Арагонська хота»; Л.Бетховен. Мелодія з ІІІ ч. симфонії № 5; Ф. Шопен. Прелюдії № 7, 20. 

 

 

Додатковий матеріал для сприймання

М.Дремлюга. «Лірична пісня»; . Ж.Колодуб. Гуцульський танець; П.Чайковський. „Танець із кубками” з балету „Лебедине озеро”.

Українські народні пісні (колискові, думи та ін.), їх хорові й інструментальні обробки, пісні у виконанні видатних співаків; танцювальна музика різних народів за вибором; М.Вербицький. Державний гімн України; В.А.Моцарт. „Менует” з „Маленької нічної музики”; Ф.Шуберт. Вальс сі мінор, „Військовий марш”; П.Чайковський. „Баркарола”, „Осіння пісня”, „Дитячий альбом” (пісенні, танцювальні, маршові п’єси); Й.Штраус. „Казки Віденського лісу”, „Марш”; Ж.Бізе. „Марш тореадора”, „Циганський танець” із опери „Кармен”; А.Хачатурян. „Адажіо” з балету „Гаяне”; Ф.Мендельсон. „Весільний марш”.

 

 

 

Орієнтовний матеріал для виконання

Леся Горова “Всі ми потрібні”, “Відчинилося життя”, “Музика звучить”. українська народна пісня в обробці В. Косенка  «Ой на горі жита много»; Т.Попатенко. „Шпачок прощається”; Л.Дичко. «Пісня про гарний настрій»;

 

Додатковий матеріал для виконання

Я.Степовий. “Літо минулося”; О.Янушкевич. „Ми літо пам’ятаєм”;   С.Файнтух. „Люба, рідна Україно”; Д.Львов-Компанієць. «Дружать діти всієї кулі»; Н..Май. „Дощик”; М.Шуть. «Журавлик»; О.Білаш «Пшениченька»; М.Ведмедеря. „Родинне тепло”; О.Янушкевич. «Я малюю мрію»;

Українські народні пісні „Раз, два, три, чотири”, „Ой ходить сон”, „Їхав козак за Дунай” та ін.; В.Лепешко. „Поспішай до школи”; Р.Паулс. „Кашалотик”; О.Антоняк. „Як складається пісенька?”; М.Старокадомський. „Любитель-рибалка”; А.Житкевич. „Семеро гномів”; О.Зозуля. „Осінь”; З.Компанієць. „Пісенька горобчика”; пісні з мультфільмів (на вибір).

 

 

 

Матеріал для музикування та виконання в русі

В.Верховинець. Пісні-ігри „Летів горобейчик”,  Я.Степовий. „Вправи з хустинками”; українська народна пісня „Гарний танець гопачок”, Л.Соболевська. „Котячий регтайм”; М.Глінка. «Арагонська хота»; В.Верховинець. Пісня-гра «Шевчик», Р.Щедрін. «Цар Горох» із балету «Горбоконик». Танці різних народів.

 

 

 

Тема 2.   Інтонація

 

Спільність розмовної і музичної мов (посилення і послаблення звучання, чергування сильних і слабких часток, смислові наголоси, паузи).   Запитальні, стверджувальні, окличні інтонації в мові та музиці. Інтонація скоромовки. Ритмічні інтонації. Інтонація як основа музики. Імпровізація. Емоційна виразність музичних інтонацій. Вплив тембру на яскравість інтонації. Основні поняття: інтонація, музична інтонація, імпровізація.

 

Учень/учениця має уявлення про:

спільність розмовної і музичної мов;

музичну інтонацію як основу музики;

ритмічні інтонації;

вплив тембру на яскравість інтонації;

порівнює:

запитальні, стверджувальні, окличні інтонації, інтонацію скоромовки в мові та музиці;

вміє:

виявляти характерні інтонації

оцінювати спів власний та однокласників/однокласниць;

називає:

музичні твори, що звучали у класі, та їх авторів;

висловлює:

власне ставлення до змісту музичних творів;

виразно виконує:

пісні, дотримуючись основних правил співу;

роль у пісні-грі;

користується:

музичною термінологією (у межах програмового матеріалу);

    дотримується  правил:

поведінки у класі, на концерті, в театрі;

слухання музики, співу.

Виконавська і творча діяльність

Виконання пісень різного  змісту і характеру. Пластичне інтонування і виконання ритмічно-танцювальних рухів. Створення темброво-ритмічних супроводів до пісень і танців. Проведення рольових музичних ігор. Інсценування пісень. Участь в обрядах щедрування і колядування.

 

 

Орієнтовний матеріал для сприймання

С. Прокоф’єв. “Базіка”; Е. Гріг. “Весільний день у Трольхаугені”; В. Косенко. „Гумореска”;     Д. Кабалевський.  “Три подружки”; В. Кирейко.  “Награші Лукаша”  з опери “Лісова пісня”; М. Римський-Корсаков. “Три чуда” з опери «Казка про царя Салтана»; українська народна пісня в обробці  М. Леонтовича “Гра в зайчика”; Л.Дичко. «Зима» з дитячої кантати «Пори року».

 

 

Додатковий матеріал для сприймання

Ф.Шуберт. „Музичний момент”; Ю.Щуровський. „Розповідь старого кобзаря”; Ж.Колодуб. „Принц і принцеса”; М.Степаненко. „Про звірів”(за вибором учителя); Г.Сасько. „Льодовий палац Снігової королеви”; М.Леонтович. „Щедрик”.

В.Косенко. „Пасторальна”, „Колискова”; Я.Степовий. „Колискова”; М.Глінка. Марш Чорномора з опери „Руслан і Людмила”; М.Лисенко. Дума Кобзаря з опери „Тарас Бульба”; Ф.Шуберт. „В путь”, „Форель”; Р.Щедрін. „Пустотливі частівки”; К.В.Глюк. „Мелодія”; Ж.Массне. „Елегія”; М.Лисенко. Календарно-обрядові пісні з опери „Зима і Весна”; колядки, щедрівки за вибором.

 

 

 

Орієнтовний матеріал для виконання

Швейцарська народна пісня «Зозулька»; Т.Попатенко. «Щеня і кошеня», «Шпачок прощається»; українська щедрівка «Добрий вечір тобі, пане Господарю!»;

 

 

Додаткові  твори для виконання

Д.Кабалевський. «Найважче»; М.Назарець. «Їжачок»; А.Мігай. «Господар і діти»; І Кириліна. „Засмутилось кошеня”; І.Шамо. «Зима»; М.Чембержі. «Новорічне свято»; ”.  Т.Димань. «Колядочка»;  Л.Дичко. «Снігуронька»; українські народні пісні  “Свято Миколая”, «Йордань»; українська  щедрівка „Павочка ходить”; українська колядка  “Весело співайте”.

Українські народні пісні „Грицю, Грицю, до роботи”, „Господарство” та ін.; В.Маник. „Солодка земля”; М.Ведмедеря. „Україна”; О.Лобова. „Колискова школі”; І.Островерхий. „Ой, щедрівко”; Л.Ященко. „Новорічна пісенька”; Ю.Чичков. „Що новий приносить рік?”; колядки, щедрівки, пісні з мультфільмів (на вибір).

 

 

 

Матеріал для музикування та виконання в русі

О.Лазаренко. „Гра з дзвіночками”; українська народна гра «Коза»; білоруська народна пісня «Перепілонька»; Ю.Шутко. „Гра зі скакалкою”; А.Бобир. „Метелиця”.

 

 

 

Тема 3.  Розвиток музики  

 

Музика як мистецтво, що не існує без розвитку. Розвиток музики як процес відображення почуттів, настроїв, думок людини в їх динаміці  та якісному перетворенні. Способи розвитку музики: виконавські, динамічні, жанрові, мелодичні, темпові, темброві. Виконавське рішення музичного твору. Сюжетний розвиток. Інтонаційно-мелодичний розвиток. Варіаційний розвиток. Жанровий розвиток. Ладовий розвиток. Прийоми симфонічного розвитку. Багатогранність розвитку музики. Обряди зустрічі весни. Народні пісні-веснянки. Основні поняття і терміни: розвиток музики, прийоми розвитку, жанр,  лад ( мажор, мінор).

 

Учень/учениця має уявлення про:

музику як мистецтво, що не існує без розвитку;

прийоми розвитку музики;

сюжетний розвиток;

інтонаційно-мелодичний розвиток;

варіаційний розвиток;

жанровий розвиток;

ладовий розвиток;

прийоми симфонічного розвитку;

порівнює:

різні прийоми розвитку музики;

називає:

музичні твори, що звучали у класі, та їх авторів/авторок;

висловлює:

власне ставлення до змісту музичних творів;

вміє:

оцінювати спів власний  та однокласників/однокласниць;

виразно виконує:

пісні, дотримуючись основних правил співу;

користується:

музичною термінологією (у межах програмового матеріалу);

     дотримується  правил:

поведінки у класі, на концерті, в театрі;

слухання музики, співу.

 

 

Виконавська і творча діяльність

Виконання пісень різного  змісту і характеру. Пластичне інтонування і виконання ритмічно-танцювальних рухів. Створення темброво-ритмічних супроводів до пісень і танців. Інсценування пісень. Імпровізація мелодій на тексти лічилок, забавлянок, дражнилок тощо.

 

 

Орієнтовний матеріал  для сприймання

Ф.Шуберт. Марш; Р.Щедрін. «Купання в котлах» із балету «Горбоконик»; . М. Лисенко. Хор “А вже весна” з опери “Зима і весна”; П.Чайковський. Фінал ІV симфонії (фрагмент); М.Завадський. «Шумка»; Ф.Шуберт. Вальс. Алегрето; Е. Гріг. “Навесні”; Е. Гріг. “У печері гірського короля”.

 

 

Додатковий матеріал для сприймання

Г.Сасько. „Весняний дощик”; К.Віленський „Весняночка”; К.М’ясков. «Український танець»; Ф.Шопен. Вальси (на вибір учителя/учительки). дует Одарки і Карася з опери "Запорожець за Дунаєм",.
М. де-Фалья "Танець вогню"; М.Мусоргський - Ніч на Лисій горі (Фрагмент); О.Бородін "Половецькі танці", М.Равель "Болеро".

Ф.Шопен. Мазурки до мажор, ля мінор, сі-бемоль мажор, Полонез ля мажор; Й.Брамс. „Угорський танець” (за вибором); Й.С.Бах. „Менует”; Т.Альбіноні. „Адажіо”; С.Рахманінов. „Італійська полька”; Д.Шостакович. „Вальс-жарт”; М.Завадський. „Українська шумка”; А.Коломієць. „Український танок”, „Балетна сценка”; Г.Татарченко. „Гей, ви, козаченьки”; П.Майборода. Марш („Засвіт встали козаченьки”).

 

 

 

Орієнтовний матеріал для виконання

Л. Кніппер. “Чому ведмідь взимку спить”; І. Арсєєв. “Гра в слова”; українська народна пісня “Грицю, Грицю, до роботи”; російська народна пісня «У полі береза стояла»; М.Катричко. «Подарунок мамі»;  Т.Димань. «Писанка».

 

Додатковий матеріал для виконання

Т.Шутенко. „Вальс сніжинок”; В Сокальський. “Голочка”; М.Катричко. „Одуд дудочку зробив”;  М. Рожко. “Добра казка”; В.Дем’янишин. „Пісенька про вишеньку”.

 

Українські народні пісні, веснянки, заклички („Щебетала пташечка”, „Подоляночка”, „Вийшли в поле косарі” та ін.); Л.Кніпер. „Чому ведмідь взимку спить”; А.Житкевич. „Чобітки мої червоні”; О.Зозуля. „А метелиця”; польська народна пісня „Зозуля”; чеська народна пісня-танець „Полька”; І.Островерхий. „Танцювало дощенятко”; Б.Фільц. „Танок сорок”; В.Гребенюк. „Матусю рідненька”; пісні з мультфільмів (за вибором).

 

 

Матеріал для музикування та  виконання у русі

В.Верховинець. Пісня-гра «Сива шапка»; А.Павлюк. „Святковий хоровод”; українська веснянка «Вийди, вийди, Іванку»; українські троїсті музики (на вибір учителя);  українські народні пісні „Король по городу ходить”, „Каша”; Я.Степовий. „Ой на горі льон”.

 

Тема 4. Музична форма 

 

Форма музичного твору. Рондо.Варіації. Куплетна форма. Найважливіші принципи будови музики: повторення (просте, змінене – варіативне) і контраст. Основні поняття і терміни: музична форма, рондо, варіації, куплетна форма.

 

Учень/учениця має уявлення про:

музичну форму, контраст.

рондо і варіації;

куплетну форму;

називає:

музичні твори, що звучали у  класі, та їх авторів/авторок;

обґрунтовує:

форму музичного твору;

висловлює:

власне ставлення до змісту музичних творів;

вміє:

оцінювати спів власний  та однокласників/однокласниць;

виразно виконує:

пісні, дотримуючись основних правил співу;

користується:

музичною термінологією (у межах програмового матеріалу);

    дотримується  правил:

поведінки у класі, на концерті, в театрі;

слухання музики, співу.

 

Виконавська і творча діяльність

Виконання пісень різного  змісту і характеру. Пластичне інтонування і виконання ритмічно-танцювальних рухів. Створення темброво-ритмічних супроводів до пісень і танців. Інсценування пісень. Створення «Класного рондо». Створення варіації на тему пісні „Ой на горі жито”. Ведення хороводів.

 

 

Орієнтовний матеріал для сприймання

Е Гріг. “Пісня Сольвейг” і „Танець Анітри” із сюїти „Пер Гюнт”; В. Моцарт. “Рондо в турецькому стилі”; М.Різоль. Варіації на тему української народної пісні “Ой на горі жито”; Л.Дичко. «Літо» з дитячої кантати «Пори року».

 

 

Додатковий  матеріал для сприймання

М. Лисенко.  Експромт  ля мінор; Ф.Шопен. Мазурки (на вибір учителя); Б.Фільц. «Весняне рондо»; А. Шведко. Варіації на тему української народної пісні „Женчичок-бренчичок”; І. Левицький. “Українська рапсодія”.

Українська народна пісня „Діду мій, дударику” в обробці М.Леонтовича; Ф.Мендельсон. „Пісня без слів” (за вибором); Е.Гріг. „Ранок”; Дж.Верді. Марш із опери „Аїда”; Ф.Шопен. „Ноктюрн”; Т.Альбіноні. „Адажіо”; Й.Пахельбель. „Канон”; М.Різоль. Варіації на тему української народної пісні „Їхав козак за Дунай”; Р.Щедрін. „Ніч”, „Золоті рибки”, „Цар Горох” з балету „Горбоконик”; М.Колесса. „В горах”.

 

 

 

Орієнтовний матеріал для виконання

Французька народна пісня “Пастух”; М. Катричко.  “Писанка”; «Класне рондо»; М.Ведмедеря. «Природа просить порятунку»; українська народна пісня “Соловеєчку, сватку, сватку”; українська народна пісня в обробці К.Стеценка „Ой на горі жито”; Т.Попатенко. «Ось яка бабуся».

 

Додатковий матеріал для виконання

Ю.Михайленко. «Грає веснонька»; А.Житкевич. «Ой весно, весно»; Р.Бойко. Хор «Світи нам, сонечко» з опери «Пісенька в лісі»; М.Рожко. «Кольорове свято»;  українські веснянки “Жучок”, „Скочила коза з воза”; Б Фільц. “Жук-жученко”; П.Синявський. «Місячний човник».

Українські народні пісні, веснянки, заклички  „Зірвалася хуртовина” та ін.); стрілецька пісня „Гей, там на горі Січ іде”; естонська народна пісня „У кожного свій музичний інструмент”; І.Тучак. „Добридень, Україно”; О.Лобова. „Лине музика літа”; пісні з мультфільмів (за вибором).

 

 

 

Матеріал для музикування  та виконання в русі

Українські троїсті музики (на вибір учителя);  українські народні пісні „Мости”;  В.Верховинець. Пісні-ігри „У вишневому садочку”, „Шум”; А.Філіпенко. „Пісня веселки”.

 

4 КЛАС

 

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

Тема  1. Музика мого народу

Джерела і традиції української народної музичної творчості. Колискова пісня. Дитячий фольклор (дражнили, лічилки, забавлянки). Календарно-обрядові пісні: жниварські пісні (зажинкові, власне жниварські, обжинкові), колядки і щедрівки, їх особливості. Жартівливі й жартівливо-танцювальні пісні, коломийки. Троїсті музики. Історичні пісні, українська народна дума. Ліричні пісні. Найхарактерніші риси української народної музики: наспівність, яскрава емоційність,  ліричність. Музика народна і професійна. Українська народнопісенна творчість як джерело професійної музики та окраса духовної культури. Сучасна українська музика, виконавці і композитори,

Основні поняття і терміни: календарно-обрядова пісня, колядка, щедрівка, жартівливо-танцювальна пісня, коломийка, історична пісня, дума, лірична пісня.

Учень/учениця має уявлення про:

джерела і традиції української народної музичної творчості;

найхарактерніші риси української народної музики;

спільне й відмінне в народній та професійній творчості;

колискові пісні й дитячий фольклор;
календарно-обрядові пісні;

троїсті музики як тип інструментального ансамблю;

жартівливі й жартівливо-танцювальні пісні, коломийки;

історичні та ліричні пісні;

українську народу думу; 

називає:

музичні твори, що звучали у класі, та їх авторів/авторок;

порівнює:

сучасні, народні й професійні пісні;

обґрунтовує:

належність пісні до народної, професійної або  професійної в народному дусі;

висловлює:

власне ставлення до змісту музичних творів;

вміє:

оцінювати спів власний  та однокласників/однокласниць;

виразно виконує:

пісні, дотримуючись основних правил співу;

користується:

музичною термінологією (у межах програмового матеріалу);

     дотримується  правил:

поведінки у класі, на концерті, в театрі;

слухання музики, співу.

 

 

Виконавська і творча діяльність

Виконання пісень різного  змісту і характеру. Пластичне інтонування і виконання ритмічно-танцювальних рухів. Створення темброво-ритмічних супроводів до пісень і танців. Виконання пісень із підголосками. Театралізація дитячих музичних розваг (дражнилок, лічилок, забавлянок).

 

 

Орієнтовний матеріал для сприймання

М. Вербицький. “Ще не вмерла Україна”; Державний Гімн України (участь у виконанні ); пісні з репертуару сучасних виконавців ( на вибір учителя) «Пісня про Байду», «Дума про козака Голоту»; М. Лисенко. “Елегія”,  «Зоре моя вечірняя (зіставлення композиторської пісні Я.Степового і народної); українські колискові пісні «Повішу я колисочку», “Ой ходить сон коло вікон”;. К.Стеценко. «Вечірня пісня»; українські троїсті музики (на вибір учителя ); українські щедрівки “Чи дома, дома”, “Слава нашим господарям”; К.Меладзе. «Квітка-душа» (у виконанні Ніни Матвієнко).

 

Додатковий матеріал для сприймання

В.Філіпенко . «Поле моє, поле»; українська історична пісня  «Ой на горі та й женці жнуть»; М.Лисенко. Хор „Гей, не дивуйте” з опери „Тарас Бульба”; українські народні думи «Пісня про Устима Кармелюка», “Батьку Хмелю”; В.Кушпет. “Кобзарська дума”; Д.Бортнянський. Соната до мажор; В Лепешко. «Кобзарська слава»; М.Вериківський, «Пісня кобзаря»  з опери  «Гайдамаки»; український народний танець «Метелиця»; К.Данькевич. «Метелиця» з балету «Лілея»;  С.Гулак-Артемовський. «Танці з опери “Запорожець за Дунаєм”.

Вокальні й інструментальні обробки українських народних пісень і танців, троїсті музики (за вибором); пісні сучасних українських композиторів; І.Шамо. „Гуцульські акварелі” (фрагмент); фрагменти дитячих опер за вибором (М.Лисенко. „Коза-дереза”, „Пан Коцький”; М.Коваль. „Вовк і семеро козенят”; К.Стеценко. „Лисичка, Котик і Півник”, „Івасик-Телесик”); Ю.Щуровський. „Музичний калейдоскоп” („Волинка”, „Шарманка” та ін.); Г.Майборода. „Гуцульська рапсодія”; І.Шамо. Прелюдія фа-дієз мінор, „Картини російський живописців” (за вибором); П.Чайковський. „Підсніжник”, „Думка”; М.Лисенко. „Баркарола”, хор „А вже весна” з опери „Зима і весна”; А.Штогаренко. „Вірменські ескізи”; Б.Фільц. „Весняне рондо”; Л.Бетховен. „Турецький марш”, „Варіації на українські теми”; Є.Адамцевич. „Запорозький марш”; українські колядки, щедрівки за вибором.

 

 

 

Орієнтовний матеріал для  виконання

М.Ведмедеря. «Це моя Україна»; українські народні пісні «Вийшли в поле косарі»,  «Ой на горі та й женці жнуть»;

українська народна пісня «Котику сіренький»; М.Катричко. «Рідна мова»; Л.Попернацький. «Україно-світ»; українські щедрівки “Ой рано-рано кури запіли”, “Прийшли щедрувати”; українська народна пісня “Забілів від снігу гай”. 

 

 

Додатковий матеріал для виконання

М.Мельник. „Україно-дівчино”; М.Рожко. «Рідня»; українські жниварські пісні “В понеділок раненько”, “А вже сонце котиться”; М.Ведмедеря. «Здрастуй,  вересень»; Л.Дичко. «Сонце і ледачий учень»; О.Лобова.  «Прощання з журавлями»; А.Мігай. «Сім нот»; М.Іванников. „Відлетіли журавлі”; В.Мураделі. «Шкільна стежинка»; українська народна пісня “Ой гиля, гиля, гусоньки, на став”; М.Рожко. «Радість»; О.Янушкевич. «Дитинства світ»; П.Майборода. «Пісня допитливих» із кінофільму «Абітурієнтка»;  Т.Попатенко. «Новорічна полька»; українські колядки та щедрівки «Ой чи є, чи нема»; «Котився хміль з-під города»; «Місяченьку, мій братику»; «Тече річка невеличка».

 

Українські народні пісні  „Ой на горі та й женці жнуть”, „Заграй мені, скрипалю”, „Верховино, світку ти наш” та ін., колядки, щедрівки (за вибором); М.Ведмедеря. „Здрастуй, школо!”, „Осінь”; О.Злотник. „Музика рідного дому”; О.Лобова. „Вперше Осінь йшла до школи”, „Прощання з журавлями”; М.Глінка. „Не щебечи, соловейку”; О.Хромушин. „Що таке калюжа?”; В.Прихожай. „Нічні музики”; Н.Вересокіна. „Колискова”; С.Гаврилов. „Навчайте мене музики”; М.Матвєєв. „Як лікували бегемота”; Є.Карпенко. „Їжачки зелені”; С.Ткачук. „Вітаємо з Різдвом”; пісні з мультфільмів.

 

 

 

Матеріал для музикування та виконання в русі

Троїсті музики (на вибір учителя);  українські народні пісні „Танцювати починаймо”, Ю.Рожавська «Коломийка»; українські народні пісні-ігри в обробці Ж.Колодуб. «Фрікель, нікель», “Йшла зозуля мимо саду”, «Котилася торба»; українська народна пісня в обробці М.Леонтовича «Коза»; В.Верховинець. Вертеп. Пісня-гра „Маланка”.  

 

 

 

Тема  2. Музика єднає світ

Пісні народів світу. Танці народів світу.  Обрядові пісні у різних народів. Жанр обробки народних пісень. Взаємовплив і взаємозбагачення музики різних народів. Основні поняття і терміни: мазурка, полька, баркарола,  розспів, багатоголосся

Учень/учениця має уявлення про:

народну музику і композиторські твори різних народів.

календарно-обрядові пісні різних народів

називає:

музичні твори, що звучали у класі, та їх авторів;

порівнює:

пісні різних народів на спільну тематику або сюжети;

висловлює:

власне ставлення до народної музики різних народів;

вміє:

оцінювати спів власний  та однокласників;

Створювати темброво-ритмічний супровід до  класичних, сучасних та народних творів, танців, створення театралізацій.

виразно виконує:

пісні, дотримуючись основних правил співу;

користується:

музичною термінологією (у межах програмового матеріалу);

     дотримується  правил:

поведінки у класі, на концерті, в театрі;

 слухання музики, співу.

Виконавська і творча діяльність

Виконання пісень різного змісту і характеру. Пластичне інтонування і виконання ритмічно-танцювальних рухів. Створення темброво-ритмічних супроводів до пісень і танців, театралізованих міні-дійств.

 

 

 

Орієнтовний матеріал для сприймання

Українська народна пісня “Реве та стогне Дніпр широкий”; П. Чайковський. Фінал Першого концерту для фортепіано з оркестром (фрагмент); О.Хромушин. «Фантазія на теми українських народних пісень»; Р. Щедрін. “Пустотливі частівки”; білоруська народна пісня «Бульба»; К. М’ясков. “Білоруський танець”, народні танці «Молдовеняска»; «Лезгінка»; А. Хачатурян. Гопак із балету “Гаяне”; Д. Гершвін. “Колискова” з опери “Поргі та Бесс”; болгарська народна пісня «Посадив я полин»; М.Глінка. «Венеціанська ніч»; М. Лисенко.  “Баркарола”; В. А. Моцарт. Варіації на тему французької пісні; С.Рахманінов. «Італійська полька»; З.Кодай. «Чардаш»; Й.Брамс. Угорський танець №2; В. А. Моцарт. Рондо в турецькому стилі;  українська народна пісня «Їхав козак за Дунай»; Л.Бетховен. Варіації на українські теми;  Д.Кабалевський. Варіації на японську народну тему; Ф. Шопен. Мазурка ля мінор; Я.Сібеліус. «Фінляндія»; Д.Кабалевський. Празький концерт.

 

 

Додатковий матеріал для сприймання

С. Рахманінов. Третій концерт для фортепіано з оркестром (фрагмент) у виконанні Юджи Ванг (неймовірна техніка виконання, неперевершене враження); Ж.Колодуб. „Троїсті музики»; К. М’ясков. «Литовський танець», «Туркменський танець»; латиська народна пісня «Вій, вітерець», естонський народний танець «Тульяк»; А.Штогаренко. «Вірменські ескізи»; В.А. Моцарт.  Симфонія соль мінор (перша частина, фрагмент); Є. Станкович. Купальський танок “Марина”.

Український фольклор, пісні й танці різних народів світу (за вибором); А.Вівальді. „Зима” (фрагмент); О.Аляб’єв. „Соловей”; В.А.Моцарт. „Романс” із „Маленької нічної музики”; П.Чайковський. „Танець феї Драже” з балету „Лускунчик”, „Танець маленьких лебедів” із балету „Лебедине озеро”; Четверта симфонія (фрагмент фіналу); Й.С.Бах. Прелюдії до мажор, до мінор (з І т. „Добре темперованого клавіру”);  Ф.Шопен. Прелюдії №№ 4, 7 (або інші фортепіанні мініатюри за вибором); Н.Паганіні. „Кампанелла”, Каприс № 24; К.Дебюссі. „Маленький пастух”, „Ляльковий кек-уок” (із сюїти „Дитячий куточок”); К.Сен-Санс. „Карнавал тварин” (за вибором); Й.Гайдн. Симфонії „Сюрприз”, „Годинник” (фрагменти); М.Глінка. „Іспанська увертюра” № 1; Ж.Бізе. „Хабанера” з опери „Кармен”; П.Чайковський. „Підсніжник”, „Неаполітанська пісенька”, „Неаполітанський танець”, Перший концерт для фортепіано з оркестром (фінал); О.Аляб’єв-Ф.Ліст. „Соловей”; С.Рахманінов. „Богородице, діво, радуйся”, „Рапсодія на тему Паганіні”; Й.С.Бах-Ш.Гуно. „Аве Марія”; Г.Аллегрі. „Mізерере”; А.Вівальді „Гроза”; В.Мей „Шторм”; Л.Бетховен. „Турецький марш”; В.А.Моцарт. „Турецький марш”; Й.Штраус. „Російський марш”; А.Хачатурян. „Гопак” з балету „Гаяне”; М.Сільванський. Варіації на тему української народної пісні „А вже весна”; Л.Ревуцький. „Веснянка”.

 

 

 

Орієнтовний матеріал для виконання

М. Глінка. “Гуде вітер вельми в полі”; українська народна пісня «Вийди, вийди, Іванку»; пісні з репертуару сучасних українских виконавців (на вибір);

Е. Гріг. “Захід сонця”; чеська народна пісня “Полька”;  японська народна пісня “Вишня”;  польська народна пісня «Жайворонок»; естонська нар. пісня«У кожного свій музичний інструмент», білоруський народний танець-пісня „Бульба”;

 

Додатковий матеріал для виконання

латиська народна пісня “Півник”; естонська народна пісня „Зозуля”; грузинська народна пісня «Світлячок»; туркменська народна пісня «Метелик»; О.Янушкевич. «День народження у  мами»; українські народні пісні  «Прийшла весна з квітами», «Ой весна,  весна, та й весняночка»; німецька народна пісня „Музиканти”; А.Житкевич. «Перестук»; Р.Бойко. «Річкова прохолода» із циклу «Пісні в стилі різних народів».

Українські народні пісні, веснянки та гаївки („Соловеєчку, сватку, сватку”, „А вже весна” та ін.);  французька народна пісня „Каде Руссель”; М.Лисенко. „А вже весна, а вже красна”; Є.Бондаренко. „Співаночка-весняночка”; О.Злотник. „Мамина пісня”; М.Ведмедеря. „Молитва”, „Це моя Україна”;  Є.Карпенко. „Зернятко”; В.А.Моцарт-Б.Фліс. „Колискова”; А.Житкевич. „Сопілочко з бузини”; І.Кириліна. „Засмутилось кошеня”; М.Катричко. „Найкраще місце на землі”; пісні з мультфільмів (за вибором).

 

 

 

Матеріал для музикування та виконання в русі

Троїсті музики (на вибір учителя);  пісні з репертуару сучасних виконавців (на вибір)

 

 

 

 

 

 

                                                Фізична культура

навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів

1 – 4 класи

Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

 

Пояснювальна записка

 

 

Навчальна дисципліна  «Фізична культура» – самостійна галузь діяльності у соціокультурному просторі й викладається у загальноосвітніх навчальних закладах як окремий предмет.

Інваріантна частина Типових навчальних планів, до якої входить навчальний предмет «Фізична культура», сформована на державному рівні, і є однаковою для всіх загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від підпорядкування та форми власності.

Основна мета предмета «Фізична культура» –  набуття учнями досвіду діяльності: навчально-пізнавальної, практичної, соціальної; формування в учнів стійкої мотивації і потреби у збереженні й зміцненні свого здоров’я, фізичного розвитку та фізичної підготовленості, комплексного розвитку природних здібностей та моральних якостей; використання засобів фізичного виховання в організації здорового способу життя.

Мета предмету «Фізична культура» реалізується шляхом застосування комплексного підходу до вирішення навчальних, оздоровчих і виховних завдань:

·              розширення рухового досвіду, вдосконалення навичок життєво необхідних рухових дій,  використання їх у повсякденній та ігровій діяльності;

·              розширення функціональних можливостей систем організму шляхом цілеспрямованого розвитку основних фізичних якостей і природних здібностей;

·              збереження та зміцнення здоровя школярів;

·              формування загальних уявлень про:

-    фізичну культуру, її значення в житті людини, збереженні та зміцненні здоров’я, фізичного розвитку;

-   історичну спадщину та сьогодення спорту;

·              забезпечення оптимального для кожного учня рівня фізичної підготовленості;

·              формування інтересу до використання фізичних вправ як одного з головних чинників здорового способу життя;

·              формування практичних навичок щодо самостійних занять фізичними вправами та проведення активного відпочинку;

·              реалізація комунікативної функції фізичного виховання;

·              формування морально-вольових якостей та позитивного ставлення до оточуючої дійсності.

Змістом предмета «Фізична культура» у початковій школі є рухова активність із загальнорозвивальною спрямованістю. Він спрямований на формування в учнів ключових компетентностей: соціальних (здатність до співробітництва, взаєморозуміння, соціальної активності, формування фізичної культури особистості, основ здорового способу життя), мотиваційних (формування особистісних уявлень про престижність високого рівня здоров’я та фізичної підготовленості, здатність до навчання, творчий підхід до застосування рухових дій у різних умовах) та функціональних (здатність до оперування знаннями про рухову активність, знаннями з історії фізичної культури та спорту, розширення рухового досвіду з метою розвитку фізичних якостей і природних здібностей відповідно до вікових особливостей, засвоєння термінологічних та методичних компетентностей), які відображають низку вимог до фізкультурної діяльності, що поступово розширюється й удосконалюється.

У даній програмі ключові компетентності виступають індикаторами – результатами навчальних досягнень. Тому державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів являють собою сукупність ключових компетентностей і відображають базовий зміст програми.

Основними компонентами змісту предмета «Фізична культура» є:

·              інформаційний, що поєднує в собі знання про наукові засади фізичного виховання, які відображають спрямованість навчального предмету на пріоритетний розвиток фізичного, психічного, духовного та соціального здоров’я, основні умови і способи його збереження та зміцнення ;

·               операційний, що поєднує в собі підходи до засвоєння учнями цінностей фізичної культури, визначає орієнтацію практичних методик на розвиток пізнавальної і творчої активності школярів та реалізацію диференційованого підходу;

·              мотиваційний, що поєднує в собі знання основ збереження й зміцнення здоров’я, створення умов для формування в учнів індивідуальних ціннісних орієнтацій на заняття фізичними вправами, задоволення соціально-значущих і особистісно орієнтованих потреб.

У програмі вимоги викладені у певній послідовності з урахуванням ускладнення видів діяльності учнів (репродуктивна, продуктивна, творча); особливостей психічних процесів; особливостей діяльності учня залежно від характеру знань, які засвоюються. Зважаючи на це, державні вимоги задекларовані за мірою ускладнення: «називає», «розпізнає», «пояснює», «характеризує», «виконує», «використовує», «володіє», «дотримується».  

Програма розроблена за моделлю «на базі стандартів» відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 462 від 20.04.2011 р. Вона робить акцент на розвиток навичок мислення, міжособистісних відносин, творчої співпраці всіх учасників навчально-виховного процесу і покликана сприяти системним реформам національної освіти, процесам її інтеграції до європейського та всесвітнього освітнього простору.

При розробці навчальної  програми «Фізична культура» враховані основні вимоги до складання навчальних програм:  

·             узгодженість зі стандартами галузі:

-                           відповідність мети, завдань і змісту;

-                           відповідність загальним  дидактичним принципам;

-                           відповідність вибору методів навчання структурним компонентам змісту навчання (розуміння притаманних предмету основних понять, закономірностей тощо; значимість засвоєного у розвитку особистості);

·              придатність для всіх учнів:

-                           врахування вікових особливостей;

-                           врахування статевих особливостей;

-                           врахування регіональних (місцевих)  особливостей;

-                           врахування рівня здатності учнів;

·              наступність і прогрес:

-                           наступність змісту (для 1-х – 4-х і 5-х – 9-х класів);

-                           наступність досягнень (для 1-х – 4-х і 5-х – 9-х класів);

·              зручність використання:

-                           ступінь  деталізації;

-                           доступність розуміння підходу до побудови програми;

-                           доступність  термінів, що використовуються;

-                           доступна   для непрофесіоналів мова  написання.

Предметом навчання у початковій школі в галузі фізичного виховання є рухова активність із загальноосвітньою спрямованістю.

 Програма предмета “Фізична культура” складається з пояснювальної записки і  таких розділів:

І. Основи знань з фізичної культури.

ІІ. Способи рухової діяльності:

·              вправи для формування культури рухів з елементами гімнастики;

·              вправи для оволодіння навичками пересувань;

·              вправи для опанування навичками володіння м’ячем;

·              стрибкові вправи;

·              ігри для активного відпочинку;

·              вправи для розвитку фізичних якостей;

·              вправи для формування постави і профілактики плоскостопості.

ІІІ. Додатки (за бажанням вчителя):

·              Використання бальної оцінки в системі педагогічного контролю фізичної підготовленості школярів.

·Умови виконання вправ для визначення  резервних можливостей учнів.

·                Орієнтовні показники динаміки змін розвитку фізичних якостей учнів 1-х, 2-х, 3-х і 4-х класів (результат на кінець навчального року).

·              Показники рухової компетентності учнів за період навчання з першого по четвертий  клас.

Варіативний модуль:

·Лижна і ковзанярська підготовка.

·Плавання.

·Хореографія.

 

Виходячи з назви освіти у 1-х – 4-х класах – «початкова загальна освіта» – у   програмі навчальний матеріал розподілений не за видами спорту, а за способами рухової діяльності, що дає змогу школярам опанувати основами рухових дій, які у подальшому можуть удосконалюватися у будь-якому виді спорту, обраному учнем.

До вправ для формування культури рухів з елементами гімнастики увійшли вправи основної гімнастики, організуючі вправи, елементи акробатики, вправи корегувальної спрямованості та ті, що пов’язані із незвичним положенням тіла у просторі.

Вправи для оволодіння навичками пересувань забезпечують формування життєвонеобхідних ходьби, бігу, танцювальних кроків, способів лазіння та перелізання, пересування на лижах та ковзанах, плавання. У разі відсутності умов для проведення лижної, ковзанярської підготовки або плавання, навчальні години використовуються для вивчення інших складових програми.

Вправи для опанування навичками володіння м’ячем включають елементи володіння малим і великим м’ячем, які в подальшому дозволять оволодіти навичками метань та основами спортивних ігор: волейболу, гандболу, баскетболу, футболу тощо.

Стрибкові вправи об’єднують види стрибків: зі скакалкою, стрибки у глибину, у висоту, у довжину, опорні стрибки.

Ігри для активного відпочинку (рухливі й народні ігри) систематизовані за відповідними видами рухової діяльності. Водночас, враховуючи різнобічну спрямованість ігрового матеріалу й комплексний підхід у розвитку фізичних здібностей, його можна вводити в уроки, на яких формуються навички з різних видів рухової діяльності. Крім того, цей розділ містить основи туризму (4 клас). Усі компоненти цього розділу спрямовані на формування в учнів умінь і навичок, які вони можуть використовувати під час активного відпочинку.

Вправи для розвитку фізичних якостей систематизовані за ознаками функціональної дії для розвитку певних фізичних здібностей. Це дозволить вчителю підбирати необхідні вправи, розробляти на їхній основі різноманітні комплекси, використання яких дозволить планувати навантаження і забезпечувати наступність у розвитку основних фізичних якостей.

Використання вправ для формування постави і профілактики плоскостопості досягає позитивного ефекту за умови багаторазового повторення правильного положення тіла у різних вихідних положеннях та під час пересування.

Порушення постави визначається візуально: під час зовнішнього огляду перевіряють висоту розміщення плечових ліній, нижніх кутів лопаток. Асиметрію лопаток визначають і за допомогою вимірів сантиметровою стрічкою методом “трикутник”: дитина перебуває у своїй звичайній позі, а вимірюють сантиметровою стрічкою такі показники: від VII шийного хребця (який найбільше виступає) до нижнього кута лівої та правої лопатки. Якщо постава фізіологічно нормальна, то ці відстані рівні.

До цього розділу увійшли вправи, що сприяють вихованню координації рухів, суглобно-м’язового відчуття, вміння управляти своїм тілом, вправи на рівновагу та балансування, на розвиток рухливості суглобів.

Враховуючи психологічні особливості молодших школярів, програма дозволяє планувати комплексні уроки, які дають можливість включати в урок різнопланові фізичні вправи, що підвищать зацікавленість та емоційний стан учнів.

Навчати молодших школярів руховим діям доцільно, застосовуючи переважно ігровий метод. Це сприятиме створенню позитивного емоційного клімату і формуванню стійкого інтересу до занять фізичною культурою.

Теоретичний матеріал тісно пов’язаний із практичним. Він передбачає формування в учнів основ знань про особисту гігієну, загартування, самоконтроль, організацію найпростіших форм самостійних занять фізичними вправами, історію та сьогодення олімпійського руху. Надання теоретичних знань здійснюється у процесі уроків фізичної культури.

З метою визначення вихідних даних (вересень-жовтень) та динаміки фізичної підготовленості учнів проводиться визначення їх резервних можливостей за видами, що визначають рівень розвитку основних фізичних якостей:

·              швидкості – біг до 30 м (залежно від віку і статі);

·              витривалості – біг, спортивна ходьба  або змішане пересування на довгі дистанції (залежно від віку і статі);

·              гнучкості – нахил тулуба вперед з положення сидячи ;

·              сили – підтягування у висі та у висі лежачи;

·              спритності – “човниковий” біг 4 х 9 м з перенесенням предмета;

·              швидкісно-силових якостей – стрибок у довжину з місця.

Визначення резервних можливостей учнів рекомендується здійснювати декілька разів протягом навчального року. Види діяльності та час для його проведення вчитель обирає з урахуванням пори року, матеріально-спортивної бази школи. Наведені вище види вправ можуть бути доповнені іншими вправами (на розгляд учителя). Орієнтовні показники динаміки змін розвитку фізичних якостей учнів 1-х, 2-х, 3-х і 4-х класів (результат на кінець навчального року) надані у додатку 3.

Відповідно до завдань навчальної програми, підвищення мотивації учнів до самовдосконалення рекомендується застосовувати такі компоненти визначення:

 

№ п/п

Компонент визначення

% у визначенні навчальних досягнень

Спосіб оцінювання

1.

Ставлення до уроків, відвідування, участь, підготовленість до уроку

10 %

Спостереження вчителя

2.

Навички і вміння, визначені навчальною програмою, вміння застосовувати їх в ігрових ситуаціях

20 %

Моніторинг, спостереження вчителя, самооцінювання (починаючи з 3 класу)

 

3.

Розвиток фізичних якостей (сила, витривалість, швидкість, гнучкість)

20 %

Моніторинг

4.

Особистий прогрес учня у показниках фізичної підготовленості

20 %

Моніторинг

5.

Знання та їх застосування на практиці (основні поняття, визначені програмою, правила ігор, розуміння процесів, що відбуваються в організмі під час виконання вправ тощо)

15 %

Спостереження вчителя, самооцінювання (починаючи з 3 класу)

6.

Поведінка: соціальна поведінка, відвідування спортивної секції, участь у змаганнях,  дотримання правил безпечної поведінки і збереження здоров’я на уроках та у позаурочних заходах 

15 %

Спостереження вчителя, взаємне оцінювання серед учнів, самооцінювання (починаючи з 3 класу)

 

ВСЬОГО:

100 %

 

 

Оцінювання навчальних досягнень учнів 1-х – 4-х класів здійснюється вербально. Орієнтовні показники рухової компетентності учнів, поданих у додатку 4, містять результати, що характеризують належний («безпечний») рівень умінь і навичок школярів певного віку.

Програма передбачає реалізацію змісту обсягом трьох годин на тиждень. У ній не подається точна кількість годин на вивчення тих чи інших розділів. Враховуючи рівень фізичної підготовленості учнів, їх інтереси та здібності, стан матеріально-спортивної бази навчального закладу, кліматичні умови, вчитель самостійно виділяє певну кількість годин на вивчення складових кожного виду рухової діяльності.

Зважаючи на регіональні особливості й умови навчання на місцях, в реалізацію змісту базової програми допускається внесення змін і доповнень обсягом не більше             20–30 % від загальної кількості годин.

За наявності відповідних умов учитель має право використовувати навчальний матеріал з плавання, лижної та ковзанярської підготовки, хореографії (відповідно до варіативної програми схваленою МОН).

Регіональні програми з доповненнями та змінами погоджуються з обласними, Київським міським управліннями освіти і науки державних адміністрацій і надсилаються для затвердження у відповідному порядку до Міністерства освіти і науки України.

Основною формою організації навчально-виховного процесу з фізичної культури в загальноосвітньому навчальному закладі є урок. На уроках фізичної культури здійснюються міжпредметні зв’язки з історією, музикою, хореографією, основами здоров’я та іншими предметами.

Головними вимогами до сучасного уроку фізичної культури є:

-   забезпечення диференційованого підходу до учнів з урахуванням стану їхнього здоров’я, статі, рівня фізичного розвитку та підготовленості;

-   забезпечення оптимізації навчально-виховного процесу із застосуванням елементів інноваційних методів навчання і виховання та здійснення міжпредметних зв’язків;

·   забезпечення освітньої, виховної, оздоровчої, розвивальної та інструктивної спрямованості;

·   формування в учнів умінь і навичок самостійних занять фізичними вправами.

Важливою умовою здійснення навчально-виховного процесу з фізичної культури є дотримання дидактичних принципів навчання: свідомості й активності; наочності; доступності та індивідуалізації; систематичності та послідовності; міцності та науковості. Творче використання на уроках фізичної культури цих дидактичних принципів вимагає застосування адекватних методів навчання.

Враховуючи психологічні особливості молодших школярів, уроки фізичної культури повинні викликати в учнів позитивні емоції, з цією метою необхідно творчо використовувати ігрові методи, музичний супровід, сучасні комп’ютерні технології тощо.

Більшість уроків фізичної культури доцільно проводити на відкритому повітрі  (узимку в тиху погоду при температурі не нижчій – 12 градусів). У приміщенні, де проводяться уроки фізичної культури, температура повітря має бути не нижча +14 градусів.

У теплу погоду на відкритому повітрі та у спортивному залі форма одягу учнів – спортивні труси,  футболка, спортивне взуття, у прохолодну погоду – спортивний костюм, спортивне взуття.

   За результатами медичного огляду школярі тимчасово розподіляються на основну, підготовчу і спеціальну медичні групи. Всі вони відвідують обов’язкові уроки, але виконують загальнорозвивальні й коригувальні вправи з різним фізичним навантаженням  (індивідуальний підхід) та ті, які їм не протипоказані.

На сучасному етапі розвитку освіти в Україні взаємини між учасниками навчально-виховного процесу ґрунтуються на принципах педагогіки співробітництва, що передбачає взаємну довіру, взаємоповагу, що сприяють вирішенню завдань фізичного виховання учнів сучасної школи.

Комплексне вирішення завдань фізичного виховання школярів – справа всього педагогічного колективу, що здійснюється відповідно до Положення про організацію фізичного виховання в дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах (наказ МОН України від 02.08.2005 № 458) і Системи організації фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи в дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та позашкільних навчальних закладах (наказ МОН України від 21.07.2003 № 486).

 

 


 

1 клас

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

І. Основи знань з фізичної культури:

Фізична культура як сукупність різноманітних фізичних вправ, спрямованих на зміцнення здоров’я. Життєво важливі способи пересування людини. Постава як основа здоров’я. Режим дня. Особиста гігієна. Спортивний одяг і взуття. Правила рухливих ігор та безпеки на уроках фізичної культури. Олімпійські ігри. Правила безпечної поведінки на уроках фізкультури.

ІІ. Способи рухової діяльності

1.                  Вправи для формування культури рухів з елементами гімнастики:

  • організовуючі вправи:

 

  • загальнорозвивальні вправи;

 

 

 

 

 

 

 

  • положення тіла у просторі: 

         - сіди,

 

·          упори,

 

·           виси,

·          елементи акробатики: групування;

 

·          вправи на релаксацію;

 

 

Учень/ учениця:

має уявлення:

 про фізичну культуру як сукупність різноманітних фізичних вправ, спрямованих на зміцнення здоров’я; про значущість правильної постави; режим дня; про зародження Олімпійських ігор;

називає:

життєво важливі способи пересування людини; предмети спортивного одягу та взуття; де і коли зародилися Олімпійські ігри;

 

виконує:

організовуючі вправи: стійки, шикування, розмикання і змикання;

загальнорозвивальні вправи: без предмета (імітаційного характеру), із гімнастичною палицею, з прапорцями, з м’ячами, із скакалкою; комплекс для формування правильної постави та профілактики плоскостопості; комплекс ранкової гігієнічної гімнастики; комплекс фізкультурної паузи;

положення тіла у просторі:

сіди (ноги нарізно, на п’ятах, зігнувши               ноги );

 упори (присівши, лежачи, лежачи ззаду, стоячи, стоячи на колінах);

виси (стоячи, лежачи);

елементи акробатики: групування (сидячи, лежачи), перекати в групування, перекид боком;

вправи на релаксацію: «Лінива кішечка»; «Пустівні щічки»; «Лимон»; «Палуба»; «Пташки» тощо;

 

дотримується:

 правил рухливих ігор та безпеки на уроках фізичної культури;

 

 

 

 

 

 

 

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

2. Вправи для оволодіння навичками пересувань:

ходьба;

 

 

 

 

 

 

біг;

 

 

 

танцювальні кроки;

 

 

 

 

лазіння та перелізання;

 

 

 

 

 

 

 

Учень, учениця:

виконує:

ходьбу: на носках, п’ятах, з високим підніманням стегна, у напівприсіді, у присіді, з різними положеннями рук, ходьбу «змійкою»; ходьбу на підвищеній опорі (гімнастична лава, низька колода) з різним положенням рук, чергуючи з присіданнями, нахилами;

біг: з високим підніманням стегна, із закиданням гомілок, із зміною напрямку; із різних вихідних положень; «човниковий» біг 4 х 9 м; біг з високого старту до 30 м; біг до 500 м; чергування ходьби та бігу до 1000 м;

танцювальні кроки: комплексні ритмічні вправи: повороти, нахили тулуба у поєднанні з різними кроками під музичний супровід: приставний крок, перемінний крок, кроки на півпальцях під музичний супровід, кроки з витягнутою стопою, «маятник» тощо; танцювальні імпровізаційні вправи;

 

лазіння по горизонтальній та похилій (кут 20 градусів) гімнастичній лаві в упорі стоячи на колінах; по гімнастичній стінці у різних напрямках;

перелізання через перешкоду, висотою до 80 см; підлізання під перешкодою;

дотримується: правил безпеки під час виконання видів пересувань.

 

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

3.      Вправи для опанування навичками володіння м’ячем

-          вправи з малим м’ячем (тенісним або гумовим);

 

 

 

 

 

 

-          вправи з великим м’ячем (гумовим, футбольним №3, волейбольним, для міні-баскетболу);

 

 

 

 

 

 

Учень/учениця:

виконує:

 вправи з малим м’ячем: тримання м’яча, підкидання м’яча правою і лівою рукою; ловіння м’яча однією та двома руками після відскоку від стіни, підлоги; метання м’яча правою і лівою рукою із-за голови, стоячи на місці; метання м’яча у вертикальну ціль з відстані 8-10 м;

 

вправи з великим м’ячем: тримання м’яча; підкидання м’яча і ловіння його після відскоку від підлоги; передавання м’яча з рук у руки у колі, в колоні, шерензі, праворуч, ліворуч, над головою, під ногами; перекидання м’яча у парах; удари м’яча об підлогу однією та двома руками; ведення м’яча на місці правою і лівою рукою; ведення м’яча носком у кроці; зупинка м’яча, що котиться підошвою; ведення м’яча носком; удари внутрішньою стороною ступні по нерухомому м’ячу;

дотримується: правил безпеки під час занять з м’ячем

 

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

4.      Стрибкові вправи:

 

стрибки;

 

 

стрибки зі скакалкою;

 

 

 

стрибки в глибину;

 

 

стрибки у висоту;

 

 

 

стрибки у довжину з місця поштовхом двома ногами

 

 

Учень,/учениця:

виконує:

стрибки на місці на одній, двох ногах, з поворотами праворуч, ліворуч, кругом; з просуванням вперед, назад, у присіді правим та лівим боком;

стрибки зі скакалкою: стрибки поодинці, парами через довгу скакалку, що гойдається, обертається вперед, назад; стрибки на двох ногах, почергово, обертаючи скакалку вперед;

стрибки в глибину з висоти до 40 см з м’яким приземленням; зіскок із гімнастичної лави вигнувшись;

стрибки у висоту через гімнастичну палицю, гумову мотузку з місця, з прямого розбігу; застрибування на підвищену опору (3-4 мати, складені один на одний) і зістрибування вигнувшись;

стрибки у довжину з місця поштовхом однієї, двох ніг;

дотримується: правил безпеки під час занять стрибковими вправами.

 

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

5. Ігри для активного відпочинку:

рухливі ігри

Учень/ учениця:

бере участь у рухливих іграх та застосовує їх під час активного відпочинку:

для  вправ у формуванні культури рухів:  “Слухай сигнал”, «Театр звірів», «Життя лісу», «Літає – не літає»,  “На свої місця”,  «Швидко стати в шеренгу», “Переліт птахів”, “Секретне завдання”, “Тихо-гучно”; «Мандрівка оплесків»;

для вправ у формуванні навички  пересувань: «Ой, у полі жито», “По гриби”, “До своїх прапорців”, “Ми весела дітвора” ,“Виклик номерів”, “Вовк у канаві”, “Будиночки”, “Іподром”, “Горобці й ворони”, “Ловіння мавп”; «Садіння картоплі»;

для опанування навички оволодіння мʼячем: “Хто влучніше?” “Гравець у колі”, “Влучно в ціль”,  “Хвостики “Жонглер”, “Передав – сідай!”, “Займи вільне коло”,  «Приборкувач м’яча»; «Гарячий м’яч»; «Вибивний» (із м’яким м’ячем), «Донеси м’яч»;

 для стрибкових вправ  – “Хто більше?”, “Стрибунці-горобчики”, “Стрибки по “купинах”, «Через зони»;

дотримується: правил рухливих ігор та безпеки під час їх проведення

 

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

6.      Вправи для розвитку фізичних якостей:

-          сили;

 

 

 

 

 

 

 

 

-          швидкості;

 

 

-          витривалості;

 

-          гнучкості;

 

 

 

 

 

-          координації.

 

 

 

Учень/учениця:

застосовує:

 вправи для розвитку:

сили: вправи з подоланням власної ваги на похилій площині; лазіння в упорі на колінах та упорі присівши, перелізання через перешкоди з опорою на руки; підтягування у висі лежачи та у висі, згинання та розгинання рук в упорі лежачи від гімнастичної лави та від підлоги, вистрибування вгору  із присіду;

швидкості: повторний біг 3-4 х 10 м; біг в упорному положенні; прискорення з різних вихідних положень; біг на місці з максимальною частотою кроків;

витривалості: біг почергово з ходьбою, пересування на лижах; біг на дистанцію до 400 м;

гнучкості: махові  рухи руками і ногами у різних напрямках з амплітудою, що поступово збільшується, нахили тулуба в різних напрямках у положенні стоячи, пружинячі нахили у положенні сидячи; викрути рук з гімнастичною палицею, пружинячі рухи у широкій стійці, «напівшпагат»;

координації, пересування по підвищеній і обмеженій за площиною опорі, подолання природних перешкод; пересування із зупинками за зоровим і слуховим сигналами, під час пересування раптові зупинки у заданій позі за сигналом, “човниковий” біг 4 х 9 м, 3 х 10 м;  рухливі народні ігри та естафети;

дотримується: умов і правил безпеки виконання  вправ.

 

 

 

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги навчальних досягнень  учня/учениці

 

7.      Вправи для формування постави і профілактики плоскостопості:

-          загальнорозвивальні вправи без предметів на місці

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-          загальнорозвивальні вправи в русі;

-          загальнорозвивальні вправи з предметами;

 

-          вправи на відчуття правильної постави;

 

-          вправи для профілактики плоскостопості

 

 

 

Учень/учениця:

виконує:

загальнорозвивальні вправи без предметів на місці:

вправи для м’язів: нахили та повороти голови;

вправи для верхніх кінцівок і плечового пояса: згинання та розгинання верхніх кінцівок, колові рухи руками у фронтальній та сагітальній площині;

для м’язів тулуба з вихідних положень стоячи, сидячи, лежачи: нахили вперед, в сторони, назад, повороти тулуба, пружинячі рухи;

для м’язів живота з вихідного положення лежачи на спині, животі, підйом з положення лежачи в положення сидячи;

для м’язів спини: вправи з вихідного положення лежачи на животі;

для м’язів нижніх кінцівок та збільшення рухливості культових суглобів: присіди, напівприсіди, згинання та розгинання ніг, відведення ніг в сторони з різних вихідних положень, вправи на рівновагу;

загальнорозвивальні вправи в русі: різновиди ходьби, бігу, стрибки, вправи на координацію.

загальнорозвивальні вправи з предметами:

викрути рук зі скакалкою, з гімнастичною палицею;

вправи на відчуття правильної постави:

біля вертикальної осі, гімнастичної стінки, біля дзеркала;

вправи для профілактики плоскостопості:

ходьба на носках, з перекатами з п’ят на носки, “гусінь”,  ходьба, біг, стрибки;

дотримується: вимог щодо послідовності виконання вправ на формування правильної постави.

 

 

 

 

2 клас

 

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

 

 

 І. Теоретико-методичні знання

Фізичні вправи – обов’язкова частина побуту стародавніх людей. Фізичні вправи  та їх вплив на фізичний розвиток (формування правильної постави). Основні фізичні якості: сила, швидкість, витривалість, гнучкість. Ранкова гігієнічна гімнастика, фізкультурні хвилинки та фізкультурні паузи, їх значення. Загартування як засіб зміцнення здоров’я. Правила рухливих ігор та безпеки на уроках фізичної культури та під час самостійних занять фізичними вправами.

Олімпійські ігри Стародавньої Греції.

ІІ. Способи рухової діяльності

1.                  Вправи для формування культури рухів з елементами гімнастики:

 

-          організовуючи вправи;

 

 

 

 

 

 

 

-          загальнорозвивальні вправи;

 

 

 

 

 

 

-          положення тіла у просторі: 

-          сіди;

 

-          упори;

 

-          виси;

 

 

-          елементи акробатики;

 

-          вправи на релаксацію;

 

 

 

 

 

Учень/учениця:

має уявлення:

 про фізичні вправи  як обов’язкову частину побуту стародавніх людей; про фізичні вправи  та їх вплив на фізичний розвиток (формування правильної постави); про загартування як засіб зміцнення здоров’я; про учасників стародавніх Олімпійських ігор та  нагородження олімпіоніків;

називає:

 основні фізичні якості: сила, швидкість, витривалість, гнучкість;

пояснює:

 значення ранкової гігієнічної гімнастики, фізкультурних хвилинок та фізкультурних пауз;

застосовує:

 фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі дня;

дотримується:

  правил рухливих ігор та безпеки на уроках фізичної культури та під час самостійних занять фізичними вправами;

виконує:

 організовуючі вправи: перешикування з колони (шеренги) по одному в колону (шеренгу) по два і навпаки за розподілом;  перешикування із колони по одному в колону по три (чотири) способом послідовних поворотів ліворуч за раніше позначеними орієнтирами;

загальнорозвивальні вправи: для формування правильної постави та профілактики плоскостопості; комплекси ранкової гімнастики без предмета (імітаційного характеру), з гімнастичною палицею, прапорцями, м’ячем, скакалкою; комплекси фізкультурних пауз та фізкультурних хвилинок;

положення тіла у просторі: 

сіди (кутом, з нахилом уперед, на правому (лівому стегні);

упори (лежачи на стегнах, лежачи на передпліччях);

виси ( вис на зігнутих руках, вис стоячи позаду, вис зависом однією ногою, вис зависом двома ногами), підтягування у висі, у висі лежачи;

елементи акробатики: перекати в групуванні; перекид вперед; стійка на лопатках із зігнутими та прямими ногами;

вправи на релаксацію: «Повітряна кулька»; «Незвичайна веселка»; «Сопілочка»; «Пташки»; «Метелик» тощо.

 

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

2. Вправи для оволодіння навичками пересувань:

ходьба;

 

 

 

 

 

 

біг;

 

 

 

 

 

танцювальні кроки;

 

 

 

лазіння та перелізання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учень/ учениця:

виконує:

ходьбу: “протиходом”, “змійкою”;  із зупинкою за сигналом; із вантажем (мішечки) на голові; ходьбу по підвищеній опорі приставними кроками правим і лівим боком, на носках (гімнастична лава, низька колода) з різним положенням рук почергово з поворотами, присіданнями;

біг: із зміною напрямку, спиною уперед; із зупинками стрибком та у кроці за зоровим і слуховим сигналами; пересування приставними кроками правим, лівим боком; “повторний” біг 3 х 10 м; різновиди “човникового” бігу 4 х 9 м; біг до 30 м з високого старту; біг почергово з ходьбою до 1000 м;

танцювальні кроки:

ритмічні завдання, крок з носка, крок з каблука з чергуванням вправ на рухи корпусу під музичний супровід; переступання, крок польки, танцювальні імпровізаційні вправи;

лазіння:

 по похилій лаві, встановленій під кутом 45 градусів, в упорі присівши; підтягування у положенні лежачи на горизонтальній та похилій гімнастичній лаві однойменним і різнойменним способом; по гімнастичній стінці вгору і вниз різнойменним способом;

перелізання через перешкоду висотою до 100 см;

 

 

 

         

 

 

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

3.      Вправи для опанування навичками володіння м’ячем

вправи з малим м’ячем (тенісним або гумовим);

 

 

 

вправи з великим м’ячем (гумовим, футбольним №3, волейбольним для міні-баскетболу);

 

 

 

 

 

 

 

 

Учень/учениця:

виконує:

 вправи з малим м’ячем: метання малого м’яча у щит (1 х 1 м) з відстані 8-10 м на висоті 2-3 м; метання малого м’яча у горизонтальну ціль шириною 2 м з відстані 6-8 м; метання малого м’яча із-за голови на дальність;

 

вправи з великим м’ячем: кидки м’яча знизу із положення сидячи та стоячи, передавання і ловіння м’яча двома руками від грудей (у колі, парах, трійках), передачі м’яча двома руками з ударом об підлогу; ведення м’яча з одночасними кроками правою та лівою рукою; зупинки м’яча, що котиться, підошвою та внутрішньою стороною ступні, удари внутрішньою стороною ступні по м’ячу, що котиться; ведення м’яча внутрішньою та зовнішньою частинами підйому (по прямій, по дузі, між стійок);

дотримується:

 правил безпеки на заняттях із застосуванням м’ячів.

 

 

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

4.      Стрибкові вправи:

 

стрибки

 

стрибки зі скакалкою

 

 

 

 

стрибки у глибину

 

стрибки у висоту

 

 

 

стрибки у довжину

 

Учень/ учениця:

виконує:

стрибки: на місці з поворотами на 45, 90, 180 градусів, по «купинах», вистрибування з присіду;

стрибки зі скакалкою: на двох ногах, на двох ногах із проміжними стрибками на місці; поперемінно відштовхуючись ногами на місці, обертаючи скакалку вперед; стрибки через довгу скакалку, яка обертається вперед;

стрибки у глибину: з висоти до 80 см з м’яким приземленням; різко вигнувшись з висоти 60-80 см;

стрибки у висоту: стрибки  через перешкоди висотою до 50 см поштовхом однією та двома ногами; стрибки у висоту з прямого розбігу (через гумову мотузку); застрибування на підвищену опору поштовхом однієї та двох ногами;

стрибки у довжину:

 з місця поштовхом однієї та двох ніг; стрибки у довжину із присіду в присід;.

дотримується:

правил безпеки під час занять стрибками

 

 

 

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

5.       Ігри для активного відпочинку:

рухливі ігри

Учень/учениця:

бере участь у рухливих іграх та грає в них під час активного відпочинку:

для  вправ у формуванні культури рухів:  

“Заборонений рух”, “Світлофор”, “Подоляночка”, “Мак”, “Дрова”; «Жива скульптура»; «Повтори за мною»;

 для вправ для оволодіння навички пересувань:

“Космонавти”, “Гуси”, “Сірий кіт”, “Альпіністи”, “Виклик номерів”, ”Бездомний заєць”, “Посадка картоплі”, естафети; «Винахідливе коло»;

для стрибкових вправ – “Грибок”, “Через купини  та пеньки”, “Вовк у канаві”, “Зайці у городі” ;

для опанування навички оволодіння мʼячем:

«Гонка м’ячів», «М’яч сусіду», «М’яч середньому», “Влучно в ціль”, «Найкраща пара»; «Влучно в обруч»;

 зимові ігри: «Сніжки», «Кинь далі!», «Перебіжками зі сніжками», «Біг по слідах», «Вежі», «Білі ведмеді», «Кинь далі!», «Швидкі та влучні», «Сніжкова естафета» - групова гра з призами;

 

дотримується :

правил рухливих ігор та правил  безпеки під час їх проведення

 

 

 

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

6.      Вправи для розвитку фізичних якостей:

- сили

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-          швидкості

 

 

 

-          витривалості

 

 

 

-          гнучкості

 

 

 

 

 

-          координації

 

 

 

Учень:

застосовує вправи для розвитку:

сили:

 загальнорозвивальні вправи з гімнастичними палицями, кидки баскетбольного м’яча з-за голови із різних положень, лазіння по горизонтальній гімнастичній лаві однойменним та різнойменними способами ( без допомоги ніг), багатоскоки, стрибки через перешкоди, підтягування у висі (хлопці) та у висі лежачи; пересування у положенні сіду, зігнувши ноги (у різних напрямках);

швидкості:

 прискорення з різних вихідних положень, повторний біг 3 х 10 м, біг із прискореннями за сигналом, стрибки зі скакалкою;

витривалості:

 біг у чергуванні з ходьбою до 1000 м, пересування на лижах до 1000 м; біг на дистанцію до 500 м малої інтенсивності; їзда на велосипеді;

гнучкості:

 махові рухи правою і лівою ногою у бічній і лицьовій площині, стоячи біля опори та під час ходьби; прогинання та вигинання тулуба у положенні упору стоячи на колінах; викрути рук зі скакалкою; пружинячі похитування у положенні випаду; прогинання тулуба у положенні лежачи на животі;

координації:

 подолання перешкод, ходьбу на носках, по підвищеній і обмеженій за площиною опорі з різними положеннями рук, “позу лелеки” із закритими очима, пересування із підкиданням дрібних предметів  (тенісні м’ячі, мішечки тощо), вправи зі зміною положення тіла у просторі, розслаблення м’язів рук, ніг, тулуба у різних положеннях;

дотримується: правил безпеки під час занять з розвитку фізичних якостей.

 

 

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

7.     Вправи для формування постави і профілактики плоскостопості:

загальнорозвивальні вправи на місці без предметів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

загальнорозвивальні вправи в русі

 

 

загальнорозвивальні вправи з предметами

 

загальнорозвивальні вправи на відчуття правильної постави

 

вправи для профілактики плоскостопості

 

 

 

Учень/учениця:

виконує:

загальнорозвивальні вправи на місці без предметів:

 вправи для м’язів шиї: нахили та повороти голови;

вправи для верхніх кінцівок і плечового поясу: згинання та розгинання верхніх кінцівок, кругові рухи руками, нахили в сторони, пружинчасті рухи;

для м’язів тулуба з вихідних положень: нахили, повороти, прогинання та вигинання тулуба у положенні упору стоячи на колінах;

для м’язів живота:

 з вихідного положення лежачи на спині та животі: перехід з положення лежачи у положення сидячі;

для м’язів спини:

вправи з вихідного положення лежачі на животі, підтягування на перекладині з вихідного положення лежачи;

для м’язів нижніх кінцівок та збільшення рухливості кульшових суглобів:

присіди, напівприсіди, згинання та розгинання ніг, відведення ніг в сторони, статичні положення на рівновагу;

загальнорозвивальні вправи в русі:

ходьба, біг, стрибки, випади, повороти тулуба під час бігу, ходьба з різними положеннями рук; вправи на координацію;

загальнорозвивальні вправи з предметами:

з гімнастичними палицями, м’ячами, зі скакалками, обручами, мішечками піску на голові під час ходьби;

загальнорозвивальні вправи на відчуття правильної постави:

біля гімнастичної стінки, вертикальної осі,  дзеркала;

вправи для профілактики плоскостопості:

ходьба по дрібних предметах, біг на носках, ходьба перекатами з п’яти на носок, “гусениця”, “ведмідь клишоногий”, перекладання та захоплення дрібних предметів пальцями ніг, стрибки;

дотримується:

 вимог щодо послідовності виконання вправ на формування правильної постави.

 

 

 

 

 

 

 

3 клас

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

 

І. Теоретико-методичні знання

Символи, ритуали і церемонії Олімпійських ігор. Руховий режим молодшого школяра та його вплив на формування правильної постави. Фізичні навантаження та реакція на них серцевих скорочень. Дихання під час виконання фізичних вправ. Основні правила загартування. Правила рухливих ігор та  безпеки на уроках фізичної культури та під час самостійних занять фізичними вправами.

 

ІІ. Способи рухової діяльності

1.      Вправи для формування культури рухів з елементами гімнастики:

організовуючі вправи

 

 

 

 

загальнорозвивальні вправи

 

 

положення тіла у просторі

сіди

 

 

виси та упори

 

 

 

 

 

 

 

 

елементи акробатики;

вправи на релаксацію;

 

 

Учень/ учениця:

має уявлення:

 про фізичні навантаження та реакція на них серцевих скорочень;

називає:

 основні правила загартування;  олімпійське гасло та символ Олімпійських ігор;

дотримується:

рухового режиму молодшого школяра; правил дихання під час виконання фізичних вправ; правил щодо послідовності виконання вправ на формування правильної постави; правил рухливих ігор та  безпеки на уроках фізичної культури і під час самостійних занять фізичними вправами;

виконує  організовуючі вправи: перешикування із колони по одному в колону по три (по чотири) способом послідовних поворотів ліворуч; перешикування із однієї шеренги уступами за розрахунком на 9, 6, 3, на місці;

загальнорозвивальні вправи: для формування правильної постави з гімнастичними палицями; для профілактики плоскостопості; комплекси ранкової гігієнічної гімнастики з предметами (малі м’ячі, скакалки)  та без предмета;

складає і виконує комплекси фізкультурних пауз і фізкультурних хвилинок;

розрізняє положення тіла у просторі;

 виконує: сіди – нахили тулуба у сіді з різними положеннями ніг; перехід із сіду на правому стегні у сід на лівому стегні;

виси та упори – згинання і розгинання рук в упорі на стегнах, в упорі лежачи; перехід із упору присівши в упор стоячи, із упору лежачи в упор лежачи боком і навпаки; упор на перекладині;

із упору на низькій перекладині,  обертаючись вперед, перехід у вис присівши; із упору на низькій перекладині зіскок махом назад; підтягування у висі лежачи;

елементи акробатики: перекид назад в упор стоячи на колінах, в упор присівши; два перекиди вперед злитно; “міст” із положення лежачи;

вправи на релаксацію: «Тихе озеро», «Дощ у лісі»; «Водоспад»; «Квітка добра»; «Пухнасті хмарки» тощо;

дотримується правил безпеки під час занять;

 

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

2. Вправи для оволодіння навичками пересувань:

ходьба

 

 

 

 

 

 

 

 

біг

 

 

 

 

 

 

 

танцювальні кроки

 

 

 

лазіння та перелазіння

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учень/ учениця:

виконує: ходьбу по діагоналі, ходьбу зі зміною частоти кроку; ходьбу із прискоренням та уповільненням; ходьбу зі зміною довжини кроку; ходьбу зі зміною напрямку за звуковим сигналом; ходьбу по підвищеній та обмеженій опорі (гімнастична лава, низька колода) з високим підніманням стегна, з переступанням предметів, приставним кроком правим і лівим боком, із присіданнями та поворотами переступанням з різними положеннями рук;

біг “протиходом”, “змійкою”, по діагоналі; біг із різних вихідних положень (сидячи, лежачи, з високого старту), біг з подоланням перешкод (умовна канава, шириною до 1 м, бар’єр, висотою до 50 см, лабіринт тощо), “човниковий “ біг 4 х 9м, біг із зміною швидкості та напрямку за звуковим сигналом; біг до 30 м, рівномірний біг  почергово з ходьбою до 1200 м; рівномірний біг до 900м;

танцювальні кроки: ритмічне поєднання рухів і кроків, підскоків; );танцювальні імпровізаційні вправи босоніж;кроки з                                                                                   притупуванням,“припадання”,”полька на місці”, бокові кроки;

 

лазіння по похилій гімнастичній лаві (кут нахилу 45 градусів) однойменним та різнойменними способами; лазіння по гімнастичній стінці різнойменними та однойменним способом (вгору,  вниз, по діагоналі, праворуч, ліворуч на різній висоті); лазіння по гімнастичній стінці з переходом на похилу гімнастичну лаву і навпаки; лазіння по гімнастичній стінці з вантажем на голові (мішечки, картонні квадрати тощо); захват каната ногами у положенні сидячи; лазіння по канату, закріпленому над похилою гімнастичною лавою (лежачи на спині на похилій лаві);

перелізання через перешкоди, висотою до 100 см; подолання лазінням, перелізанням та підповзанням смуги із 3-5 перешкод;

дотримується правил безпеки під час занять, пов’язаних з пересуваннями.

       

 

 

 

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

3.                 Вправи для опанування навичками володіння м’ячем:

 

вправи з малим м’ячем (тенісним або гумовим)

 

 

 

 

 

 

 

вправи з великим м’ячем:

елементи баскетболу (м’яч для міні-баскетболу)

 

 

елементи футболу ( м’яч футбольний №3)

Учень/учениця:

виконує: підкидання м’яча під час ходьби почергово лівою і правою рукою; із положення стоячи спиною до стіни, кидки м’яча у стіну, повертаючись праворуч (ліворуч), з наступним його ловінням; перекидання м’яча  правою рукою в ліву через плече за спиною; метання м’яча “із-за спини через плече”, стоячи на одному, двох колінах; метання м’яча “із-за спини через плече” на дальність з місця, у вертикальну ціль (мішень 1х1 м) на висоті 3 м з відстані 8-10 м; метання м’яча у горизонтальну ціль (ширина 1,5 м) з відстані 10-12 м;

вправи з великим м’ячем: елементи баскетболу – тримання баскетбольного м’яча; передачі м’яча двома руками від грудей на місці; ловіння м’яча; передачі м’яча двома руками від грудей у ціль і ловіння його після відскоку від підлоги; ведення м’яча на місці та під час ходьби правою та лівою рукою;

елементи футболу – удари м’яча внутрішньою та середньою частиною підйому по нерухомому м’ячу у вертикальну ціль (смуга шириною 1,5 м, довжиною 8-10 м) та горизонтальну ціль (смуга шириною 1,5 м, довжиною 8-10 м), ведення м’яча вивченими способами між стійок, з обведенням стійок; вкидання м’яча в ноги партнеру з місця; жонглювання м’ячем (хлопці), повітряною кулькою (дівчата);

дотримується правил безпеки на заняттях з м’ячем.

 

 

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

4.      Стрибкові вправи:

стрибки зі скакалкою;

 

стрибки у висоту способом

 

 

 

стрибки у довжину

 

Учень/ учениця:

виконує: стрибки зі скакалкою на одній, двох ногах, обертаючи скакалку вперед і назад;

стрибки у висоту з прямого розбігу (через гумову мотузку) способом “зігнувши ноги” з 5-7 кроків розбігу; стрибки вгору поштовхом однієї та двох ніг з діставанням підвішених предметів; застрибування на м’які перешкоди (гімнастичні мати, висотою до 80 см;

стрибки у довжину з місця, з розбігу 5-7 кроків способом “зігнувши ноги”; стрибки “у кроці”, стрибки “по купинах”;

дотримується правил безпеки під час занять стрибками

 

 

 

 

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальної підготовки учня/учениці

5.                       Ігри для активного відпочинку:

 

рухливі ігри;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учень/ учениця:

бере участь у рухливих та спортивних іграх, грає в них під час активного відпочинку:

 для  вправ у формуванні культури рухів:  

 “Вгадай, чий голос?”; «Чотири стихії», «Жива скульптура»;

 для вправ для оволодіння навички пересувань:

“Гуси-лебеді”, “Квач”, “Команда швидконогих”, “Білі ведмеді”, “Горішки”, “Повінь”, “Запорожець на Січі”; «Ямки»; «Кульку за смугу»;

 для стрибкових вправ – “У річку, гоп!”, “Переправа через річку”, “Гречка”, “Пень”;

для вправ для опанування оволодіння навичками мʼяча – “Попади в ціль!”, “Передав – сідай!”, “Наввипередки за м’ячем”, “Зустрічна естафета”, «Грай та не втрачай», «Найкраща пара»; «Артбол» (за спрощеними правилами);

зимові ігри: «Кидання сніжок», «Лісова стежинка», «Веселі горобчики»,  «Влуч у відро!» (різновид гри «Влуч у м’яч!»)«Перебіжками зі сніжками», «Біг по слідах», «Білі ведмеді», « Кинь далі!», «Швидкі та влучні», «Захист фортеці», «Сніжкова естафета» -групова гра з призами;

 

дотримується правил рухливих ігор та  правил безпеки під час гри

 

 

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

6.                       Вправи для розвитку фізичних якостей:

- сили

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-          швидкості;

 

 

 

 

-          витривалості;

 

 

 

 

 

-          гнучкості;

 

 

 

 

 

 

 

-          координації.

 

 

 

Учень/учениця:

застосовує вправи для розвитку:

сили – у висі піднімання зігнутих і прямих ніг до кута 90 градусів; у положенні лежачи на спині піднімання прямих ніг до кута 90 градусів; у положенні лежачи на спині згинання і розгинання рук, утримуючи обтяження до 1 кг; підтягування у висі лежачи на низькій перекладині; стрибки у довжину з місця; вистрибування вгору із положення в присіді;

швидкості – біг за м’ячем, обручем, що котиться; прискорення до 10 м; підкидання і ловіння малого м’яча почергово правою і лівою рукою; удари м’яча об стіну і ловіння його; біг в з високим підніманням стегна  в положенні упору;

витривалості – рівномірний біг у повільному темпі (до 6 хв., можливий перехід на ходьбу, враховуючи індивідуальні особливості учня); 

гнучкості – рухи руками, ногами і тулубом амплітудного характеру з поступовим збільшенням амплітуди рухів; вправи біля гімнастичної стінки: пружинясті нахили тулуба, махи ногами у різних площинах; вправи на розтягування; викрути рук вперед і назад, тримаючи гімнастичну палицю або скакалку;

координації – перекидання малого м’яча під піднятою ногою, перекидання через плече

(під плечем) з однієї руки в другу; ловіння великого м’яча двома руками за спиною після підкидання вгору; пересування по обмеженій і підвищеній опорі з подоланням перешкод; вправи зі зміною положення тіла у просторі;

дотримується умов і правил безпечного виконання вправ.

 

 

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

7. Вправи для формування постави і профілактики плоскостопості:

загальнорозвивальні вправи на місці без предметів

 

 

 

 

 

 

 

загальнорозвивальні вправи в русі

 

загальнорозвивальні вправи з предметами

 

загальнорозвивальні вправи на відчуття правильної постави

вправи для попередження плоскостопості

 

 

 

Учень/ учениця:

виконує

 

вправи для м’язів шиї: нахили та повороти голови;

вправи для плечового пояса і верхніх кінцівок: згинання та розгинання рук, пружинячі рухи, викрути;

для м’язів спини, живота та тулуба з вихідних положень лежачи на спині, животі та стоячи в упорі на колінах, статичні вправи на рівновагу;

для м’язів нижніх кінцівок: присіди, напівприсіди, випади, стрибки;

загальнорозвивальні вправи в русі:

ходьба, біг, стрибки, випади, повороти тулуба під час бігу, вправи на координацію, викрути тулуба;

загальнорозвивальні вправи з предметами:

з гімнастичними палицями, м’ячами, зі скакалками, обручами, мішечками піску на голові під час ходьби;

загальнорозвивальні вправи на відчуття правильної постави: біля гімнастичної стінки, вертикальної осі,  біля дзеркала;

вправи для попередження плоскостопості: ходьба, біг на носках, ходьба перекатами з п’яти на носок, “гусінь”, “ведмідь клишоногий”, стрибки;

дотримується вимог до послідовності виконання вправ на формування правильної постави.

 

 

 

 

4 клас

 

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

І. Теоретико-методичні знання

Фізичне виховання в Запорізькій Січі. Олімпійські чемпіони України. Роль фізичних вправ для розвитку кістково-м’язової та дихальної систем організму. Характеристика основних способів регулювання фізичного навантаження (швидкість та тривалість виконання вправ). Основні прийоми самоконтролю. Роль фізичних вправ, спрямованих на формування правильної постави, характеристика послідовності їх виконання та запобіганні плоскостопості, захворювань очей. Правила рухливих ігор та безпеки на уроках фізичної культури і під час самостійних занять фізичними вправами.

ІІ. Способи рухової діяльності

1.                 Вправи для формування культури рухів з елементами гімнастики:

організовуючі вправи:

 

 

 

 

загальнорозвивальні вправи;

 

 

 

 

 

 

положення тіла у просторі:

сіди

 

 

 

 

 

 

виси та упори

 

 

 

 

елементи акробатики;

 

 

 

 

елементи рівноваги;

 

 

 

 

 

вправи на релаксацію;

 

Учень,/учениця:

має уявлення про фізичне виховання в Запорізькій Січі;

знає олімпійських чемпіонів України; роль фізичних вправ у розвитку кістково-м’язової та дихальної систем організму;

пояснює роль фізичних вправ для формування правильної постави та запобіганні плоскостопості, захворювань очей;

характеризує основні способи регулювання фізичного навантаження (швидкість, тривалість та послідовність виконання вправ); основні прийоми самоконтролю;

дотримується правил рухливих ігор та безпеки на уроках фізичної культури та під час самостійних занять фізичними вправами;

виконує: організовуючі вправи: перешикування із колони по одному в колону по два (чотири) дробленням і зведенням і, навпаки, із колони по два (чотири) розведенням і злиттям; поняття про частини і точки розмітки гімнастичної зали;

загальнорозвивальні вправи в парах, з великими м’ячами, з обручами, з гантелями (вагою 500 г); для формування правильної постави біля гімнастичної стінки, профілактики плоскостопості;

складає і виконує комплекси ранкової гігієнічної гімнастики;

положення тіла у просторі:

сіди – перехід із сіду на п’ятах з нахилом в упор лежачи на стегнах; пружинчасті нахили у положенні сіду з різними положеннями ніг; перехід із сіду в сід зігнувши ноги та в сід кутом; лежачи перехід із сіду в упор ззаду; сід ноги нарізно на паралельних брусах (хлопці);

виси  та упори – упор на низьких паралельних брусах; махом однієї та поштовхом другої ноги переворот в упор на низькій перекладині (хлопці); махом однієї та поштовхом другої ноги переворот в упор на нижню жердину (дівчата); із упору на низькій перекладині (хлопці) і на нижній жердині (дівчата) зіскок з поворотом на 90 градусів;

вис на зігнутих руках; вис кутом; піднімання прямих і зігнутих ніг у положенні вису на гімнастичній стінці;

елементи акробатики: “міст” із положення стоячи (з допомогою); стійка на голові і руках із зігнутими ногами; комбінація із 4 акробатичних елементів (на вибір вчителя);

елементи рівноваги: ходьбу по підвищеній та обмеженій опорі (гімнастична лава, низька колода) у поєднанні з перехресними поворотами, махами ногами, кроками польки з різними положеннями рук; комбінація елементів на 24 рахунки (на вибір вчителя);

вправи на релаксацію: «Літній день»; «Пташки»; «Снігова баба»; «Коники»; навперемінне напруження та розслаблення рук, стоячи в парах; «Задуй свічку» тощо;

дотримується правил безпеки під час занять

 

 

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

2. Вправи для оволодіння навичками пересувань:

ходьба

 

біг

 

 

 

 

 

 

танцювальні кроки

 

лазіння та перелізання;

 

 

 

 

 

 

Учень/ учениця:

виконує:  ходьбу по спіралі; шеренговим кроком; ходьбу зі зміною напрямку за зоровим сигналом;

біг   із різних вихідних положень (сидячи спиною до напрямку бігу, лежачи на спині тощо), біг по слабопересіченій місцевості до 1000 м; біг з подоланням перешкод вертикальних (висотою до 60 см) та горизонтальних (шириною до 1 м); біг із зміною швидкості та напрямку за зоровим сигналом; біг 30 м з низького старту; біг по прямій; фінішування; біг зі зміною лідера;

танцювальні кроки: «галоп», «полька на місці»; ;основні кроки з носка та на повну стопу танцю – модерн; ритмічні завдання (поєднання кроків і рухів під музичний супровід);

 

 

лазіння та перелізання: лазіння по вертикальному канату у три прийоми; лазіння по горизонтальному канату; подолання лазінням, перелізанням та підповзанням смуги із 5-7 перешкод;

дотримується правил безпеки під час занять, пов’язаних з пересуваннями.

 

 

 

 

 

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

3. Вправи для опанування навичками володіння м’ячем

вправи з малим м’ячем (тенісним)

 

 

 

 

вправи з великим м’ячем:

-          елементи баскетболу (м’яч для міні-баскетболу)

 

 

 

 

 

-          елементи футболу (м’яч футбольний №3)

 

 

 

 

 

-          елементи гандболу (м’яч гандбольний № 1);

 

 

 

 

 

 

Учень/ учениця:

виконує: підкидання і ловіння м’яча після поворотів, присідань, оплесків тощо; метання м’яча “із-за спини через плече” на дальність з місця; метання м’яча у вертикальну ціль (мішень 1х1 м) на висоті 3 м з відстані 3 – 4 м на дальність відскоку; метання м’яча з різних вихідних положень;

вправи з великим м’ячем:

елементи баскетболу – ловіння і  передачі м’яча двома руками від грудей на місці та в русі (у парах, трійках, колонах); ловіння і  передачі м’яча однією рукою від плеча; ведення м’яча правою і лівою рукою із зміною напрямку, швидкості, висоти відскоку, з обведенням стійок; кидки м’яча у кошик з близьких та середніх дистанцій однією рукою від плеча;

елементи футболу – зупинки м’яча стегном; ведення м’яча вивченими способами з обведенням стійок, “вісімкою”, по колу; удари вивченими способами на точність; фінти “відходом”, “ударом”, “зупинкою”; віднімання м’яча вибиванням у суперника, коли той рухається назустріч;

елементи гандболу – ловіння м’яча двома руками; передачі м’яча однією рукою на місці (в парах, трійках, колі); кидок м’яча зігнутою рукою зверху; ведення м’яча правою і лівою рукою;

застосовує вивчені прийоми в іграх міні-баскетбол та міні-футбол;

дотримується правил безпеки на заняттях із застосуванням м’ячів та правил міні-футболу та міні баскетболу.

 

 

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

4.      Стрибкові вправи:

стрибки зі скакалкою

 

 

 

 

опорні стрибки

 

 

 

 

стрибки у висоту

 

 

стрибки у довжину

 

 

 

 

Учень/учениця:

виконує: стрибки зі скакалкою на одній, двох ногах, обертаючи скакалку вперед і назад з проміжними та без проміжних стрибків; стрибки, обертаючи скакалку вперед із перехрещуванням рук (дівчата);

опорні стрибки: застрибування на гімнастичний місток; з розбігу 5-7 м застрибування на гімнастичний козел (кінь)  в ширину в упор стоячи на колінах – перехід в упор присівши – зіскок вигнувшись; з розбігу 5-7 м настрибування на гімнастичного козла (коня)  в ширину в упор присівши – зіскок вигнувшись;

стрибки у висоту з розбігу способом “переступання”; серійні вистрибування з упору присівши;

стрибки у довжину з розбігу 7-9 кроків способом “зігнувши ноги”;

дотримується правил безпеки під час занять стрибками.

 

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

5. Ігри для активного відпочинку:рухливі ігри

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

туризм

Учень/учениця:

бере участь у рухливих іграх та грає в них під час активного відпочинку:

для  вправ у формуванні культури рухів:  - «Фігури», «Займи вільне місце», «Слухай музику»;

для вправ для оволодіння навички пересувань: –“Шишки, жолуді, горіхи”, естафети з лазінням та перелізанням, “Естафета звірів”, “Виклик”, “Наступ”, “Естафета по колу”; «Дискотека»; «Допомога другу»; «Танцювальна фігура, замри!

для вправ для оволодіння навички пересувань:

“Кружилиха”, “Переміна місць”, “Піймай жабу”;

 для вправ для опанування оволодіння навичками мʼяча – “У горизонтальну мішень” “Слухай сигнал”,  “Захист фортеці”, “М’яч у колі”, “Боротьба за м’яч”, міні-футбол, міні-баскетбол; «Артбол»; «Корфбол»; «Бадмінтон»;

зимові ігри: «Кидання сніжок», «Гра з лопатою», «Слід у слід», «Білі ведмеді», «Кинь далі!», «Швидкі та влучні», «Захист фортеці», «Лісова стежинка», «Сніговик», «Сніжкова естафета» - групова гра з призами;

 

здійснює рух у похідному строю, зміну темпу руху; подолання природних перешкод; застосовує найпростіші прийоми самоконтролю під час туристської подорожі;

обґрунтовує визначення місця для відпочинку та туристського бівуаку;

дотримується правил рухливих і спортивних  ігор (за спрощеними правилами) та  правил безпеки під час їх проведення; правил техніки безпеки під час туристичної подорожі; вимог  гігієни туриста.

 

 

 

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

-          6. Вправи для розвитку фізичних якостей:

 

-          сили

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-          швидкості

 

 

 

 

 

-          витривалості

 

 

 

 

 

 

 

-          гнучкості

 

 

 

 

 

-          координації

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учень/учениця:

застосовує вправи для розвитку:

сили – загальнорозвивальні вправи з набивними м’ячами (вага – 1 кг), з гантелями (вага – 500 г); намотування на горизонтально розташовану палицю мотузки з вантажем на кінці; сидячи згинання та розгинання рук в упорі ззаду (руки на гімнастичній лаві); утримування ніг під кутом 45 градусів у положенні лежачи на спині; вистрибування із положення присіду; лазіння по гімнастичній стінці або  підтягування на гімнастичній лаві  з додатковим обтяженням; передачі набивного м’яча із різних вихідних положень; стрибки по розмітках у присіді; застрибування на складені купою мати з наступним зіскоком;

швидкості – біг з високим підніманням стегна через предмети (кубики, набивні м’ячі тощо); біг з різних вихідних положень на дистанцію 10-15 м;

прискорення до 15 м; біг з гори у максимальному темпі; прискорення за сигналом; багатократні кидки м’яча у стіну в максимальному темпі;

витривалості – повторний біг 3-5 х 30м (із збереженням або зменшенням інтервалу відпочинку); стрибки зі скакалкою до 2 хв. (у темпі 110-120 стрибків на хвилину);

гнучкості – у положенні лежачи на спині одночасне відведення рук і ніг назад; вправи на розтягування в парах; пружинчасті похитування у положенні “шпагат” (у різних площинах); нахили тулуба назад у різних вихідних положеннях (із допомогою); пружинчасті нахили тулуба із різних вихідних положень;

координації – довільне подолання поодиноких перешкод; подолання смуги перешкод (разом з  акробатичними елементами, висами перелізаннями, підлізанннями); вправи з асиметричними рухами руками і ногами; підкидання і ловіння м’яча після виконання різноманітних рухових дій (присідань, поворотів, перекидів, перекатів тощо);

демонструє безпечний рівень фізичної підготовленості;

дотримується умов виконання тестових вправ.

 

 

 

 

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

7. Вправи для формування правильної постави і профілактики плоскостопості:

· Загальнорозвивальні вправи на місці

 

 

 

 

· Загальнорозвивальні вправи в русі

 

· Загальнорозвивальні вправи з предметами

 

· Вправи на відчуття правильної постави

 

· Вправи для запобігання плоскостопості

 

 

 

 

 

Учень/учениця:

виконує: загальнорозвивальні вправи на місці вправи для м’язів шиї: нахили та повороти голови; для м’язів шиї: нахили та повороти голови; для м’язів верхніх кінцівок плечового поясу: згинання та розгинання рук, пружинчасті рухи, нахили, викрути для м’язів спини, живота, тулуба: з різних вихідних положень, вправи на рівновагу, статичні вправи; для м’язів нижніх кінцівок: присіди, напівприсіди, випади, стрибки;

загальнорозвивальні вправи в русі: кроки, ходьба, біг з поворотами тулуба, вправи на координацію;

загальнорозвивальні вправи з предметами: з гімнастичними палицями, м’ячами, зі скакалкою, з мішечками піску на голові під час ходьби;

вправи на відчуття правильної постави: біля гімнастичної  стінки та біля дзеркала, вертикальний вис;

вправи для запобігання плоскостопості: ходьба по дрібним предметам, біг, піднімання на носки, стрибки;

виконує комплекси вправ на формування правильної постави та запобігання плоскостопості;

дотримується: вимог щодо послідовності виконання вправ на формування правильної постави та запобігання плоскостопості. 

 

 

Додаток 1

Для контролю фізичної підготовленості школярів можна використовувати індекси фізичної підготовленості. Якщо учень не виконує біг на витривалість, або не має можливості визначити силу кисті (динамометрія), то фізична підготовленість розраховується за трьома тестами (стрибок у довжину з місця, біг 30 м, проба Руф’є). Оцінку індексів здійснюють за 12-бальною шкалою.

 

Використання бальної оцінки в системі педагогічного контролю фізичної підготовленості школярів

                                                (за Круцевич Т. Ю.)

Контроль за абсолютними показниками передбачає вимір результатів тестування у природних величинах (метрах, сантиметрах, секундах, ударів за хвилину і т.д.), порівняння з оціночними шкалами, поділеними на функціональні класи, якісні рівні (низький, середній, високий), констатацію рівня фізичної підготовленості учня, в кінці циклу занять (чверті, семестру). У навчальних програмах з фізичної культури констатація рівня фізичної підготовленості передбачає оцінку з фізичного культури. Отже, динаміка результатів визначається переходом з одного рівня, обмеженого середньовіковим діапазоном, на інший. Якщо діапазони меж, які відокремлюють один рівень від іншого протягом двох місяців занять (одна чверть у школі), великі, то учню дуже важко поліпшити свій результат до якісно вищого рівня. Так у нормативах фізичної підготовленості системи державних тестів України (1995) діапазони між балами з бігу на 1500 м становлять 30-40 с.

Поточний контроль за відносними показниками передбачає облік й оцінку приросту показників, переведених у відносні одиниці порівняно з вихідними (%). Це може бути виражене у відсотковому прирості показників тестування індивідуально для кожного учня протягом певного циклу занять, а також визначення його рейтингу серед однолітків. Результати всієї вікової групи учнів, ранжуються від мінімального до максимального за відсотковою шкалою від 1 до 100. Просування за цією шкалою вгору показує учневі, про те, наскільки він збільшив свій результат, який рейтинг він має серед однолітків і який відсоток однолітків йому вдалося обійти за цей період занять.

Загальну оцінку фізичної підготовленості з урахуванням індивідуальних показників фізичного розвитку можна одержати, використовуючи бальну систему наведену в таблиці індексів фізичної підготовленості. Для цього, маючи результати у таких рухових тестах, як на 30 м бігу, на  1000 м бігу, стрибок у довжину з місця, а також додатково вимірюючи силу кисті (ручний динамометр) і фізичну працездатність (проба Руф’є) розраховують рухові індекси.

Розраховуючи індекси фізичної підготовленості молодших школярів можуть  й батьки, для яких розроблено листок контролю фізичної підготовленості їх дітей (додаток 5) та “Система оцінювання фізичної підготовленості школярів 7-10 років”.

Враховуючи те, що темпи приросту залежать від вихідного рівня фізичної підготовленості, можна рекомендувати диференційовану систему оцінювання прогресу досягнень учнів. Ця шкала підходить для використання міри активності учнів, які відвідували 3 уроки фізичної культури на тиждень і самостійно виконували домашні завдання з фізкультури (табл. 1).

Усі види педагогічного контролю дають потрібну інформацію, яку використовують у процесі управління фізичним вихованням і яка дозволяє встановити вихідний рівень фізичного стану учня та контролювати динаміку результатів показників тренувальних дій у процесі занять.

Таблиця 1

Диференційована система оцінювання прогресу (Р – за 12-ти бальною шкалою) фізичної підготовленості протягом навчального року залежно від вихідного рівня

Вихідний

рівень фізичної

підготовленості

Оцінка прогресу

 

відмінно

 

добре

 

задовільно

 

незадовільно

 

Низький

 

Середній

 

Достатній

 

Високий

 

4,6 і вище

 

3,6 і вище

 

2,6 і вище

 

утримання

досягнутого

рівня

 

4,5 – 3,6

 

3,5 – 2,6

 

2,5 – 1,6

 

зниження на один бал

 

3,5 – 1,6

 

2,5 – 1,6

 

1,5 –0,6

 

зниження на два бали

 

1,5 і нижче

 

1,5 і нижче

 

0,5 і нижче

 

перехід на нижчий рівень

 

 

Контроль за темпами приросту результатів, які визначаються в різних тестах й уніфіковані системою в балах, може бути зображений графічно, що дає уявлення про індивідуальний профіль фізичної підготовленості і допомагає корегувати управлінські дії.

Загальний позитивний оздоровчий ефект у процесі фізичного виховання оцінюється підвищенням рівня індивідуального здоров’я, критеріями якого можуть бути:

• зменшення кількості гострих повторних захворювань, загострень хронічних захворювань; прискорення процесу відновлення після хвороби і т.д.;

• зниження факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань (нормалізація ваги тіла або зменшення зайвої, нормалізація або зниження артеріального тиску, нормалізація ліпідного обміну, відмова від шкідливих звичок, підвищення рухової активності);

• зниження ЧСС у стані спокою, після сну і під час стандартних фізичних навантаженнях;

• поліпшення результатів у рухових тестах;

• підвищення рівня фізичного стану;

• підвищення мотивації до занять.

Підвищення рівня фізичного стану стає основою для внесення коректив до параметрів оздоровчих програм  відповідно до вікового рівня фізичного стану.

Використання індексів фізичної підготовленості відповідно до індивідуальних показників фізичного розвитку дає можливість організовувати змагання учнів різних вікових груп, хлопчиків і дівчаток під назвою “Здолай себе”. Ця назва відповідає загальній концепції розрахунку індексів, тому що фактично учень змагається зі своїми фізичними можливостями, які він має від природи (фізичний розвиток) і тільки за допомогою систематичних занять фізичними вправами може поліпшити їх. Змагання проводяться не за абсолютними результатами, а за відносними (індексами), тому першокласник може змагатися з п’ятикласником, шестикласник з десятикласником тощо. Дуже наочно може виглядати п’єдестал пошани, коли переможцем стає хлопчик або дівчинка невисокі на зріст, молодші за віком, ніж той, хто посів друге і третє місце. Показовим маже бути список учнів, які увійшли у десятку або двадцятку найкращих за одним тестом і загальною оцінкою фізичної підготовленості.

Для стимулювання мотивації  до систематичних занять фізичною культурою і спортом в кінці навчального року в класі на стенді вивішується якісна оцінка в балах прогресу досягнень у фізичній підготовленості учнів, розмальована для наочності різними кольорами. “Відмінно” – зелений колір, “добре” – жовтий колір, “задовільно” – жовтогарячий, “незадовільно” – червоний.

Система оцінювання фізичної підготовленості школярів 7-10 років

 

1.

Силовий індекс =

Динамометрія кисті, кг

´ 100.

Маса тіла, кг

 

Оцінка силового індексу в балах

 

Бали

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Хлопчики

Індекс

46

48

50

52

54

56

58

60

62

64

66

68

Дівчата

Індекс

36

38

40

42

44

46

48

50

52

54

56

58

 

2.

Швидкісно-силовий індекс , Круцевич Т.Ю. =

Стрибок у довжину з місця, см

Довжина тіла, см

 

Оцінка швидкісного-силового індексу в балах

Вік, років

Бали

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

 

Хлопчики

7-10

0,81

0,85

0,9

0,92

0,96

1,0

1,02

1,03

1,05

1,07

1,09

1,11

 

Дівчата

7-10

0,73

0,77

0,81

0,84

0,87

0,9

0,93

0,96

0,98

1,0

1,02

1,04

 

3.

Швидкісний індекс,  Круцевич Т.Ю. =

Дистанція, м

 , де

t (c) ´ ДТ (м)

дистанція – 30 м для дітей 7-10 років;

t – час подолання дистанції в секундах (с);

ДТ – довжина тіла (зріст) в метрах (м).

 

 

 

 

 

 

 

Оцінка індексу швидкості в балах

Стать

Бали

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Х

3,1

3,2

3,3

3,5

3,6

3,7

3,8

3,9

4,0

4,1

4,2

4,3

Д

2,9

3,0

3,1

3,2

3,3

3,4

3,5

3,6

3,7

3,8

3,9

4,0

 

4.

Індекс витривалості, Круцевич Т.Ю. =

Дистанція (м) 

, де

t (c)  · ДТ (м)

де ДТ – довжина тіла, м; МТ –  маса тіла, кг; дистанція 1000 м для школярів 7-10 років, м; t – час подолання дистанції в секундах (с).

 

Оцінка індексу витривалості в балах

 

Вік, років

Бали

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

 

Хлопчики

7-10

1,9

2,0

2,05

2,1

2,15

2,2

2,25

2,3

2,35

2,4

2,45

2,5

 

Дівчата

7-10

1,7

1,8

1,85

1,9

1,95

2,0

2,05

2,1

2,15

2,2

2,25

2,3

 

5. Проба Руф’є визначається так: учень перебуває у положенні лежачи протягом 5 хвилин (стан спокою) і в нього вимірюють пульс за 15 с (Р1); потім він виконує 30 присідань за 45 с.  Після закінчення навантаження учень знову лягає і в нього вимірюють пульс за 15 с (Р2) – на початку першої хвилини відновлення  і за 15 с (Р3) в кінці першої хвилини відновлення. Оцінювання працездатності серця роблять за формулою:

 

Індекс Руф’є =

4 (Р1 + Р2 + Р3) – 200

10

 

 

 

Оцінювання індексу Руф’є за 12-бальною системою

Бали

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Індекс, ум.од.

14

13

12

11

10

9

8

7

6

5

4

3

 

Загальна оцінка рівня фізичної підготовленості за середнім балом

Рівень

Низький

Середній

Достатній

Високий

Бали

1-3,5

3,51-6,5

6,51-9,5

9,51-12

 

Лист контролю фізичної підготовленості учня школи №_________

___________________    ______________  _____________   _______________

      Прізвище                                     ім’я                      клас                вік (років)

 

Показники фізичного розвитку і підготовленості

Початок н/року

Середина н/року

Кінець н/року

резуль-тат

ін-декс

бали

резуль-тат

ін-декс

бали

резуль-тат

ін-декс

бали

Довжина тіла, см

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Маса тіла, кг

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сила кисті, кг (індекс 1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Стрибок у довжину з місця, см (індекс 2)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Біг 30 м, с (60 м, 100 м), с (індекс 3)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Біг 1000 м, с (1500 м, 2000 м, 3000 м) (індекс 4)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Проба Руф’є  , Р 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Проба Руф’є  , Р 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Проба Руф’є  , Р 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Індекс Руф’є

 (індекс 5)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сума балів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Середній бал

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кількість захворювань за рік

 

 

 

Заняття у ФОГ, або спортивних групах

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2.

Умови  виконання вправ  для визначення  динаміки змін

показників розвитку фізичних якостей

 

 

1.       Спринтерський біг до 30 м

Обладнання. Секундоміри, що фіксують десяті частки секунди; відміряна дистанція; стартовий пістолет (або прапорець); фінішна стрічка.

Опис проведення тестування. За командою "На старт!" учасники тестування стають за стартову лінію в положенні високого старту (низький старт не використовується) і зберігають нерухомий стан. За сигналом стартера вони повинні якнайшвидше подолати задану дистанцію, не знижуючи темпу перед фінішем.

Результатом тестування є час подолання дистанції з точністю до десятої частки секунди.

Загальні вказівки і зауваження. Дозволяється тільки одна спроба.

У разі відсутності стартового пістолета подається команда "Руш!" з одночасним сигналом прапорцем для хронометристів.

У забігу можуть брати участь два і більше учасників, але час кожного фіксується окремо.

Бігова доріжка має бути прямою, в належному стані, розділена на окремі доріжки.

Тестування має здійснюватись у сприятливих для учасників умовах.

2.            Стрибки у довжину з місця

Обладнання. Неслизька поверхня з лінією і розміткою в сантиметрах.

Опис тестування. Учасник тестування стає носками до лінії, робить замах руками назад, потім різко виносить їх уперед, відштовхуючись ногами, стрибає якомога далі.

Результатом тестування є дальність стрибка в сантиметрах у найкращій з двох спроб.

Загальні вказівки і зауваження. Тестування здійснюється відповідно до правил змагань зі стрибків у довжину з розбігу. Місце відштовхування і приземлення повинне бути на одному рівні.

3.            Біг на середні та довгі дистанції

Обладнання. Секундоміри. Виміряна дистанція (міряти дистанцію слід по лінії, що проходить на відстані 15 сантиметрів від внутрішнього краю доріжки), стартовий пістолет або прапорець.

Опис проведення тестування. За командою "На старт!" учасники тестування стають за стартову лінію в положенні високого старту й зберігають нерухомий стан. За сигналом стартера вони повинні якнайшвидше подолати задану дистанцію.

Результатом тестування є час подолання дистанції з точністю до десятої частки секунди.

Загальні вказівки і зауваження. Дозволяється тільки одна спроба.

У разі відсутності стартового пістолета подається команда "Руш!". Час кожного фіксується окремо.

Тестування має здійснюватись у сприятливих для учасників умовах.

4. «Човниковий» біг (4 х 9 м)

Обладнання. Секундоміри, що фіксують десяті частки секунди, рівна бігова доріжка завдовжки 9 метрів, обмежена двома паралельними лініями, за кожною лінією –  2 півкола радіусом 50 сантиметрів з центром на лінії, 2 дерев'яних кубики (5x5 сантиметрів).

Опис проведення тестування. За командою "На старт!" учасник займає положення високого старту за стартовою лінією. За командою "Руш!" він пробігає 9 метрів до другої лінії, бере один з двох дерев'яних  кубиків, що лежать у колі, повертається бігом назад і кладе його в стартове коло. Потім біжить за другим кубиком і, взявши його, повертається назад та кладе в стартове коло.

Результатом тестування є час від старту до моменту, коли учасник тестування поклав другий кубик у стартове коло.

Загальні вказівки і зауваження. Результат учасника визначається за найкращою із двох спроб. Кубик слід класти в півколо, а не кидати. Якщо кубик кидається, спроба не зараховується. Бігова доріжка має бути рівною, неслизькою.

5. Нахил тулуба вперед із положення сидячи

Обладнання. Накреслена на підлозі лінія АБ і перпендикулярна до неї розмітка в сантиметрах (на поздовжній лінії) від 0 до 50 сантиметрів.

Опис проведення тестування. Учасник тестування сидить на підлозі босоніж так, щоб його п’яти торкались лінії АБ. Відстань між п'ятами – 20–30 сантиметри. Ступні розташовані до підлоги вертикально. Руки лежать на підлозі між колінами долонями донизу. Партнер утримує ноги на рівні колін, щоб уникнути їх згинання. За командою "Можна!" учасник тестування плавно нахиляється вперед, не згинаючи ніг, намагається дотягнутись руками якомога далі. Положення максимального нахилу слід утримувати протягом 2 секунд, фіксуючи пальці на розмітці. Тест повторюється двічі.

Результатом тестування є позначка в сантиметрах на перпендикулярній розмітці, до якої учасник дотягнувся кінчиками пальців рук у кращій із двох спроб.

Загальні вказівки і зауваження. Вправа повинна виконуватись плавно. Якщо учасник згинає ноги в колінах, спроба не зараховується.

6. Підтягування

6.1. Підтягування у висі (хлопці, дівчата)

Обладнання. Горизонтальний брус або перекладина діаметром 2-3 сантиметри, лава, магнезія. Брус чи перекладина повинні бути розташовані на такій висоті, щоб учасник, висячи, не торкався ногами землі.

Опис проведення тестування. Учасник тестування стає на лаву і хватом зверху (долонями вперед) береться за перекладину На ширині плечей, руки випрямлені. За командою "Можна!", згинаючи руки, він підтягується до такого положення, щоб його підборіддя було над перекладиною. Потім учасник повністю випрямляє руки, опускаючись у вис. Вправа повторюється стільки разів, скільки в учасника вистачить сил.

Результатом тестування є кількість безпомилкових підтягувань, під час яких не порушена жодна умова.

Загальні вказівки і зауваження. Кожному учасникові дозволяється лише один підхід до перекладини.

Не дозволяється розгойдуватись під час підтягування, робити допоміжні рухи ногами.

Тестування припиняється, якщо учасник робить зупинку на 2 і більше секунди або йому не вдається зафіксувати потрібного положення більше, ніж 2 рази підряд.

6.2.  Підтягування у висі лежачи (хлопці, дівчата)

Обладнання. Перекладина діаметром 2-3 сантиметри, встановлена на висоті 95 сантиметрів, магнезія.

Опис проведення тестування. Учасник тестування займає положення вису лежачи, хватом зверху. Голова, тулуб, ноги – це пряма лінія.  За командою "Можна!" згинаючи руки, вона підтягується до такого положення, щоб її підборіддя було над перекладиною. Потім учасник повністю випрямляє руки, опускаючись у вис лежачи. Вправа повторюється стільки разів, скільки в учасника вистачить сил.

Результатом тестування є кількість безпомилкових підтягувань, під час яких не порушена жодна умова.

Загальні вказівки і зауваження. Не дозволяється згинати і розгинати тулуб у грудній та поперековій ділянці хребта, кульшових та колінних суглобах, робити допоміжні рухи ногами, відпочивати у положенні вису лежачи більше 3-х секунд.

Дозволяється робити  лише один підхід до перекладини.

Тестування припиняється; якщо учасниця робила зупинку на 2 і більше секунди або їй не вдається зафіксувати потрібного положення більше, ніж  2 рази підряд.

 

 

 

 

                                                                                                                                                                                                                        Додаток 3.

Орієнтовні показники  динаміки змін розвитку

фізичних якостей  учнів 1-х, 2-х, 3-х і 4-х класів (результат на кінець навчального року) 

 

 

Зміст навчального матеріалу

Рівень навчальних  досягнень учнів

 

початковий

середній

достатній

Безпечний рівень

 

1-й клас

2-й клас

3-й клас

4-й клас

 

Швидкість: біг на 30 м, сек..

Результат, нижчий за результат моніторингу на початку року

Результат, що відповідає показникам  моніторингу на початку року

Результат, що перевищує показники моніторингу на початку року

 

 

 

дівчата – 6,8

хлопці – 6,3

 

Витривалість: біг у чергуванні з ходьбою, м

Результат, нижчий за результат моніторингу на початку року

Результат, що відповідає показникам  моніторингу на початку року

Результат, що перевищує показники моніторингу на початку року

дівчата – 800

хлопці – 1000

дівчата – 900

хлопці – 1000 

дівчата – 1000

хлопці – 1100

дівчата – 1000  хлопці – 1200

 

 

Гнучкість: нахил тулуба вперед із положення сидячи, см

Результат, нижчий за результат моніторингу на початку року

Результат, що відповідає показникам  моніторингу на початку року

Результат, що перевищує показники моніторингу на початку року

дівчата – 4

хлопці – 2

дівчата – 4

хлопці – 2

дівчата – 5

хлопці – 3

 

дівчата – 5

хлопці – 3

 

Сила:

підтягування у висі лежачи (дівчата), разів

підтягування у висі (хлопці), разів

або

згинання та розгинання рук в упорі лежачи, разів

Результат, нижчий за результат моніторингу на початку року

Результат, що відповідає показникам  моніторингу на початку року

Результат, що перевищує показники моніторингу на початку року

(у висі лежачи)

дівчата – 7

хлопці – 9

 

 

 

 

 

 

 

дівчата – 6

хлопці – 10

(у висі лежачи)

дівчата – 8

хлопці – 11 

 

 

 

 

 

 

 

дівчата – 8

хлопці – 12

(у висі лежачи)

дівчата – 9

хлопці – 12

 

 

 

 

 

 

дівчата – 9

хлопці – 13

(у висі лежачи)

дівчата – 12

(у висі)

хлопці – 4   

 

 

 

 

 

 

дівчата – 12

хлопці – 15

 

Спритність: «човниковий» біг

4 х 9 м, сек..

Результат, нижчий за результат моніторингу на початку року

Результат, що відповідає показникам  моніторингу на початку року

Результат, що перевищує показники моніторингу на початку року

дівчата – 14,1

хлопці – 13,6

дівчата – 14,0

хлопці – 13,5

дівчата – 13,2

хлопці – 12,6

дівчата–12,4 –13,0

хлопці –12,1– 12,5

 

 

Швидкісно-силові якості: стрибок у довжину з місця, см

Результат, нижчий за результат моніторингу на початку року

Результат, що відповідає показникам  моніторингу на початку року

Результат, що перевищує показники моніторингу на початку року

дівчата – 90

хлопці – 100

дівчата – 95

хлопці – 105

дівчата – 100

хлопці – 110

дівчата  – 115

хлопці – 120

 

 

* Результати, надані у таблиці, характеризують належний («безпечний») рівень фізичного здоровя учня певного віку. 

 

 

                                                                                                                                                                                                   Додаток 4.

 

Показники рухової компетентності учнів за період навчання  з першого по четвертий  клас

Способи рухової діяльності

1-й клас

2-й клас

3-й клас

4-й клас

Вправи для формування культури рухів з елементами гімнастики

Виконує:

стройові команди і прийоми.

Комплекси:

а) ранкової гігієнічної гімнастики;

б) для формування правильної постави;

в) для запобігання плоскостопості.

г) фізкультурної паузи.

Акробатичні елементи:

а) групування сидячи;

б) перекати в групуванні;

в) перекид боком.

 

Виконує:

стройові команди і прийоми.

 

а) розподіл на 1-2, по порядку;

б) перешикування з однієї шеренги в дві розподілившись.

Комплекси:

а) ранкової гігієнічної гімнастики;

б) для формування правильної постави із гімнастичною палицею;

в) для запобігання плоскостопості;

г) фізкультурної хвилинки.

Акробатичні елементи:

а) перекид вперед;

б) стійка на лопатках із зігнутими ногами;

в) стійка на лопатках.

Складає і виконує комплекс фізкультурної паузи або фізкультурної хвилинки.

Акробатичні елементи:

а) перекид назад в упор стоячи

на колінах,

б) перекид назад в упор присівши;

в) два перекиди вперед зразу один за одним;

г) “міст” із положення лежачи.

Складає, виконує  і проводить комплекс  ранкової гігієнічної гімнастики.

Акробатичні елементи  та вправи з рівноваги:

а) “міст” із положення стоячи (із страховкою);

б) стійка на голові і руках із зігнутими ногами (хлопці – із страховкою);

в) комбінація із 4 акробатичних елементів (на вибір учителя);

г) комбінація елементів для розвитку рівноваги на 24 рахунки (на вибір учителя).       

Вправи для оволодіння навичками пересувань

Біг до 30 м.

Біг у чергуванні з ходьбою до 1000 м.

Лазіння та перелізання:

а) по горизонтальній лаві в упорі стоячи на колінах;

б) по похилій лаві в упорі стоячи на колінах;

в) по гімнастичній стінці;

г) через перешкоду, висотою до 80 см.

Пересування на лижах:

а) ступаючим кроком;

б) ковзним кроком;

в) повороти переступанням навколо носків лиж;

г) повороти переступанням навколо п’ят лиж.

Плавання:

а) ходьба по дну;

б) “медуза” або “зірочка”;

в) ковзання на грудях;

г) ковзання на спині.

Біг до 30 м.

Біг у чергуванні з ходьбою до 1000 м.

Лазіння та перелізання:

а) по похилій лаві в упорі присівши;

б) підтягування у положенні лежачи на похилій гімнастичній лаві;

в) по гімнастичній стінці вгору і вниз різнойменним способом;

г) через перешкоду, висотою до 100 см.

Пересування на лижах:

а) поперемінний двокроковий хід;

б)одночасний двокроковий хід;

в) спуски в основній стійці;

г) підйоми ковзним кроком.

Плавання:

а) “поплавок” або “медуза” або “зірочка”;

б) багатократні видихи у воду з опусканням обличчя;

в) ковзання на  грудях  та на спині;

г) ковзання на грудях з роботою ніг  як при  плаванні стилем кроль на грудях.

Біг до 30 м.

Біг у чергуванні з ходьбою до 1100 м.

Лазіння та перелізання:

а) підтягування у положенні лежачи на похилій гімнастичній лаві;

б) лазіння по гімнастичній стінці вгору з переходом на гімнастичну лаву і навпаки;

в) захват каната ногами у положенні сидячи;

г) лазіння по канату у положенні лежачи на спині на похилій лаві по канату, закріпленому над лавою

Пересування на лижах:

а) одночасний  безкроковий хід;

б) підйом “драбинкою”;

в) гальмування напівплугом”;

г) дистанція 800 м.

Пересування на ковзанах:

а) посадка ковзаняра;

б) повороти переступанням;

в) ковзання по прямій;

г) гальмування переступанням.

Плавання:

а) ковзання з рухами ніг як при  способі кроль на грудях;

б) ковзання з рухами рук як при способі кроль на грудях;

в) узгодженість рухів руками і дихання при плаванні способом кроль на грудях;

г) ковзання на грудях з наступним підключенням роботи  ніг, рук та дихання

Біг 30 м.

Біг у чергуванні з ходьбою до 1200 м.

Лазіння та перелізання:

а) захват каната ногами у положенні сидячи;

б) лазіння по канату у положенні лежачи на спині на похилій лаві по канату, закріпленому над лавою

в) лазіння по канату у три прийоми.

Пересування на лижах:

а) навперемінний  двокроковий хід;

б) одночасні ходи (на вибір учня);

в) підйом  “ялинкою”або “драбинкою” (на вибір учня);

г) дистанція 1000 м.

Пересування на ковзанах:

а) біг по прямій з махами руками;

б) перебіжка по повороту;

в) гальмування “напівплугом”;

г) біг до 250 м.

Плавання:

а) способом кроль на грудях (до 12 м);

б) способом кроль на спині (до 12 м);

в) дистанція 25 м (будь-яким способом).

 

 

Вправи для опанування навичками володіння м’ячем

Метання малого м’яча з-за голови у ціль (1м х1м ) з відстані 6 м із 5 спроб.

Ведення м’яча на місці

правою рукою або  лівою рукою.

Зупинка м’яча, що котиться, підошвою із 5 спроб.

Метання маленького   м’яча  з-за голови у ціль (1 х 1м ) з відстані 8 м із 5 спроб.

Передачі м’яча ударом об підлогу із 10 передач з відстані 4 м.

 

Метання малого м’яча “з-за голови через плече” в горизонтальну ціль (ширина 1,5 м) з відстані 8 м із 6 спроб.

Передачі м’яча двома руками від грудей із 10 передач з відстані 3 м.

Удари м’яча у вертикальну ціль (смуга шириною 1,5 м довжиною 8-10 м) з відстані 6 м із 5 спроб.

Метання    малого   м’яча  “із-за голови через плече” на дальність.

7 кидків м’яча  (м’яч для міні-баскетболу або волейбольний) однією рукою від плеча у корзину, стоячи збоку від щита на відстані 1,5 м, кількість влучень.

7 ударів по нерухомому м’ячу у зазначену половину воріт одним із вивчених способів з відстані 5 м, кількість влучень.

Стрибкові вправи

Стрибок у довжину з місця.

Стрибок у висоту з прямого розбігу.

Стрибки через скакалку на двох ногах (к-ть разів).

Стрибок у довжину з місця.

Стрибок у висоту з прямого розбігу.

Стрибки через скакалку на двох ногах (к-ть разів).

Стрибок у висоту способом “зігнувши ноги”.

Стрибки через скакалку на двох ногах  за 15 сек.

 

Стрибок у довжину з місця.

Стрибок у довжину з розбігу способом “зігнувши ноги”. Стрибок у висоту способом “переступання”.

Стрибки через скакалку на двох ногах  за  1 хв.

Опорний стрибок:

а) застрибування на гімнастичний місток;

б) з розбігу 5-7 м застрибування на гімнастичний козел (кінь)  в ширину в упор стоячи на колінах – перехід в упор присівши – зіскок вигнувшись;

в) з розбігу 5-7 м застрибування на гімнастичний козел (кінь)  в ширину в упор присівши – зіскок вигнувшись.

Ігри для активного відпочинку

Грає у 3–4 народні та рухливі гри

Грає у 45 народних та рухливих ігор

Грає та може організувати

4 – 5 народних та рухливих ігор

Організовує  та проводить із групою товаришів 3 народні та рухливі гри.

Туристські навички:

а) укладання рюкзака;

б) подолання “умовного болота” по купинах;

в) підлізання та перелізання через повалене дерево;

г) одноденна туристська подорож.

Вправи для формування постави і профілактики плоскостопості

Виконує один із комплексів на:

а) формування правильної постави;

б) для запобігання плоскостопості.

Виконує два комплекси на:

а) формування правильної постави;

б) для запобігання плоскостопості.

Виконує два комплекси:

а) формування правильної постави;

б) для запобігання плоскостопості.

Складає і виконує комплекси вправ на формування правильної постави та запобігання плоскостопості.

 

 

                                                                                                Варіативний модуль

 

Лижна і ковзанярська підготовка

 

Пояснювальна записка

 

Види рухової діяльності «Лижна і ковзанярська підготовка» застовуються в навчальному процесі учнів 1-х – 4-х класів як складова предмета «Фізична культура» за умови наявності відповідних погодних та матеріально-технічних умов.

Основна мета «Лижної і ковзанярської підготовки» –  набуття учнями навичок життєво важливих навичок пересування, пізнавального й соціального досвіду,  формування в учнів стійкої мотивації і потреби у збереженні й зміцненні свого здоров’я, фізичного розвитку та фізичної підготовленості, комплексного розвитку природних здібностей та моральних якостей; формування умінь використання природних чинників для загартування.

У даній програмі ключові компетентності виступають індикаторами – результатами навчальних досягнень. Тому державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів являють собою сукупність ключових компетентностей і відображають базовий зміст програми.

Програма розроблена за моделлю «на базі стандартів» відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 462 від 20.04.2011 р.

Програма складається з пояснювальної записки, змісту навчального матеріалу та державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.

Теоретичний матеріал тісно пов’язаний із практичним. Він передбачає формування в учнів основ знань про особисту гігієну, загартування, організацію найпростіших форм самостійних занять, знання з історії та сьогодення лижного й ковзанярського спорту. Надання теоретичних знань здійснюється у процесі уроків з лижної та ковзанярської підготовки.

Уроки фізичної культури з лижної та ковзанярської підготовки проводять на відкритому повітрі  взимку в тиху погоду при швидкості вітру не вище, ніж 1,5 м/с при температурі не нижчу за – 12 градусів.

Враховуючи психологічні особливості молодших школярів, уроки з лижної та ковзанярської підготовки повинні викликати в учнів позитивні емоції, з цією метою необхідно творчо використовувати ігровий метод.

Під час занять важливо дотримуватися індивідуального та диференційованого підходів, пильнувати за станом самопочуття учнів.

 

                                                                        1 клас

 

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

І. Теоретико-методичні знання

Заняття на лижах і ковзанах як засіб загартування.

Одяг і взуття на заняттях  лижною і ковзанярською підготовкою.

Спорядження лижника.

Правила безпеки на заняттях з лижної підготовки.

ІІ. Способи рухової діяльності

- організовуючі команди і прийоми,

 

 

 

- пересування,

 

- повороти,

 

 

 

 

 

 

 

 

Учень, учениця:

 має уявлення: про значення занять на лижах і ковзанах для загартування;

називає: одяг і взуття на заняттях  лижною і ковзанярською підготовкою; спорядження лижника;

 

 

 

виконує:

організовуючі команди і прийоми: перенесення лиж, пересування в колоні з лижами, команди: “Лижі на плече!”, “Лижі під руку!”, “Лижі до ноги!”, “На лижі ставай!”;

пересування: ступаючим і ковзним кроком;     подолання дистанції до 600 м;

повороти: на місці переступанням навколо п’ят і носків лиж;

бере участь в іграх - “Прокладання залізниці”, “Потяг”; «Сніжки»; «Ширше крок»; Підніми!»;

дотримується: правил безпеки під час занять лижною підготовкою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 клас

 

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

І. Теоретико-методичні знання

Правила вибору лиж та лижних палиць.

Повороти на місці.

Правила безпеки на заняттях з лижної підготовки.

ІІ. Способи рухової діяльності

 

2.       пересування на лижах:

 

- лижні ходи;

 

- спуски,

- підйоми,

- гальмування;

 

Учень, учениця:

має уявлення: про правила вибору лиж та лижних палиць;

називає: поворот на лижах на місці навколо носків та навколо п’ят.

 

виконує:

пересування на лижах до 800 м:

лижні  ходи одночасний однокроковий, одночасний двокроковий ходи, поперемінний двокроковий хід;

спуски в основній стійці;

підйоми  cтупаючим і ковзним кроком;

гальмування палицями,  падінням;

бере участь в іграх – “Драбинка”, “На гору та з гори”; «Сніжки», «Кинь далі», «Перебіжками зі сніжками», «Біг по слідах», «Снігова естафета»; «Білі ведмеді»;

дотримується: правил безпеки під час занять лижною підготовкою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3 клас

 

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

І. Теоретико-методичні знання

Види лижних ходів.

Види спорту з використанням лиж і ковзанів.

Правила безпеки на заняттях з лижної підготовки.

ІІ. Способи рухової діяльності

 

3.       пересування на лижах:

 

 

-          лижні ходи

 

 

-          спуски

 

 

-          підйоми

 

-          гальмування

 

 

4.       пересування на ковзанах

 

Учень, учениця:

має уявлення: про види лижних ходів;

називає: види спорту з використанням лиж і ковзанів;

 

 

виконує:

 

пересування на лижах до 1000 м вивченими ходами;

лижні ходи – одночасний безкроковий, поперемінний двокроковий;

спуски у низькій стійці;

 

підйоми “драбинкою”;

 

гальмування “плугом”;напівплугом”;

 

 

пересування на ковзанах: підготовчі вправи – ходьбу на ковзанах, стійки поперемінно на одній нозі, пружинчасті присідання; посадку ковзаняра; ковзання по прямій; повороти переступанням праворуч та ліворуч; гальмування переступанням; біг до 200 м;

бере участь в іграх на лижах – “Сороканіжка”, “На одній лижі”, “Ланцюжок”, “Лижники, на місця!”; «Лісова стежинка»; «Швидкі та влучні»; «Захист фортеці»; «З гори у ворота»;

на ковзанах – “Каруселі”, “Потяг”, “Виклик номерів”;

 

дотримується правил безпеки під час занять лижною та ковзанярською підготовкою.

 

 

 

 

 

 

4 клас

 

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

І. Теоретико-методичні знання

.Спуски і підйоми.

Українські спортсмени – чемпіони зимових Олімпійських ігор.

Правила безпеки на заняттях з лижної підготовки 

ІІ. Способи рухової діяльності

 

5.       пересування на лижах:

 

-          лижні ходи;

 

-          спуски;

 

-          підйоми;

 

-          гальмування;

 

6.       пересування на ковзанах

 

Учень, учениця:

має уявлення: про українських спортсменів – чемпіонів зимових Олімпійських ігор;

називає: спуски і підйоми на лижах;

 

виконує:

 

пересування   на лижах до 1250 м вивченими ходами;

лижні ходи – одночасні ходи; навперемінний двокроковий хід;

спуски  - вибір стійки відповідно до висоти схилу ;

підйоми – “ялинкою”; вибір способу підйому, залежно від рельєфу схилу;

гальмування  вивченими способами;

 

пересування на ковзанах:

пересування приставними та перехресними кроками праворуч, ліворуч; біг по прямій з махами руками; перебіжка по повороту; гальмування “напівплугом”; біг до 250 м;

бере участь в іграх на лижах – “Сніжкою по м’ячу”, “Швидкий лижник”, “Заволодій палицею”, “Вільне місце”;

на ковзанах - “День і ніч”, “Виклик номерів”;

 

дотримується правил безпеки під час занять лижною та ковзанярською підготовкою..

 

 

 

                                                                                                                                                                                                                                                                                     Додаток 6.

 

Плавання

 

Пояснювальна записка

 

Вид рухової діяльності «Плавання» застосовується в навчальному процесі учнів 1-х – 4-х класів як складова предмета «Фізична культура» за умови наявності відповідних матеріально-технічних умов.

Основна мета – набуття учнями навичок життєво важливої навички пересування - плавання, пізнавального й соціального досвіду, формування в учнів стійкої мотивації і потреби у збереженні й зміцненні свого здоров’я, фізичного розвитку та фізичної підготовленості, комплексного розвитку природних здібностей та моральних якостей; формування умінь використання природних чинників для загартування, використання плавання для корекції постави.

У даній програмі ключові компетентності виступають індикаторами – результатами навчальних досягнень. Тому державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів являють собою сукупність ключових компетентностей і відображають базовий зміст програми.

Програма розроблена за моделлю «на базі стандартів» відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 462 від 20.04.2011 р.

Програма складається з пояснювальної записки, змісту навчального матеріалу та державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.

Теоретичний матеріал тісно пов’язаний із практичним. Він передбачає формування в учнів основ знань про особисту гігієну, загартування, організацію найпростіших форм самостійних занять, знання з історії та сьогодення плавання. Надання теоретичних знань здійснюється у процесі уроків з плавання

Враховуючи психологічні особливості молодших школярів, уроки з плавання повинні викликати в учнів позитивні емоції, з цією метою необхідно творчо використовувати ігровий метод.

Під час занять важливо дотримуватися індивідуального та диференційованого підходів, пильнувати за станом самопочуття учнів.

 

 

 

                                                                        1 клас

 

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

І. Теоретико-методичні знання

Уміння плавати – життєво  необхідна навичка та засіб загартування.

Правила особистої гігієни під час занять плаванням.

Правила безпеки на заняттях з плавання.

ІІ. Способи рухової діяльності

-          вправи на суші;

 

-          вправи у  воді;

 

 

 

 

 

 

Учень, учениця:

має уявлення: про плавання як життєво  необхідну навичку та засіб загартування.

розповідає: про правила особистої гігієни під час занять плаванням;

 

 

 

виконує:

вправи на суші – загальнорозвивальні вправи;

 

вправи у  воді - вправи для ознайомлення з диханням у воді; рухи руками і ногами, стоячи на дні; вправи для пересування по дну ( ходьба по дну перехресним кроком, приставним кроком, з різними положеннями рук, ходьба із прискоренням,  вправи на занурення та відкривання очей у воді; вправи для навчання диханню; вправи на спливання (“поплавок”,“медуза”, “зірочка”); ковзання на грудях та на спині;

бере участь в іграх - “Бігом по воді”, «Рибаки і рибки», «Квач на воді»;

дотримується: правил безпеки під час занять плаванням.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 клас

 

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

І. Теоретико-методичні знання

Види спорту, в яких застосовується уміння плавати.

Правила безпеки на заняттях з плавання.

ІІ. Способи рухової діяльності

-          вправи на суші;

 

 

 

 

-          вправи у  воді;

 

 

Учень, учениця:

 має уявлення: про види спорту, в яких застосовується уміння плавати.

 

виконує:

 вправи на суші – вправи для ознайомлення з рухами ногами як у  плаванні стилями кроль на грудях та кроль на спині; імітаційні вправи для ознайомлення з рухами руками як у плаванні стилем кроль на грудях;

вправи  у воді – багаторазові видихи у воду;

вправи для ознайомлення з рухами  ногами як у плаванні стилями кроль на грудях та кроль на спині біля нерухомої опори, у безопорному положенні; вправи для ознайомлення з рухами руками як у плаванні стилем кроль на грудях;

бере участь в іграх – “Поплавки”, “Стріли”;

дотримується: правил безпеки під час занять плаванням.

 

 

 

3 клас

 

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

І. Теоретико-методичні знання

Українські плавці – олімпійські чемпіони.

Правила безпечної поведінки під час занять плаванням.

ІІ. Способи рухової діяльності

 

-          вправи на суші;

 

-          вправи у воді;

 

 

Учень, учениця:

 має уявлення: про українських плавців –  олімпійських  чемпіонів;

 

 

виконує:

вправи на суші – загальнорозвивальні вправи; імітаційні вправи;

вправи у воді – стрибок у воду з бортика; багатократні видихи у воду із зануренням; рухи руками і ногами як у плаванні стилем кроль на грудях; узгодження рухів руками із диханням; ковзання на грудях з наступним підключенням роботи ніг, рук і дихання; подолання дистанції до 15 м вивченим способом;

бере участь в іграх “Водолази”, “Поверни м’яч!”, естафети; «Рибка у сітці»; «Хто швидше?»;

дотримується правил правил безпеки під час занять плаванням.

 

 

4 клас

 

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

І. Теоретико-методичні знання

Стилі спортивного плавання.

Правила безпеки на заняттях з плавання.

ІІ. Способи рухової діяльності

-          вправи на суші;

 

 

-     вправи у воді;

 

 

Учень, учениця:

 називає: стилі спортивного плавання;

 

виконує:

вправи на суші – загальнорозвивальні вправи; вправи для розвитку гнучкості;

вправи у воді – ковзання на спині (руки притиснуті до тулуба); ковзання на спині  (руки притиснуті до тулуба) з підключенням роботи ніг як під час плавання способом на спині; ковзання на спині  з підключенням роботи ніг як під час плавання способом кроль на спині і гребка однією рукою, одночасного гребка обома руками, навперемінного гребка правою та лівою рукою; подолання дистанції до 25 м;

бере участь в іграх для плавання - “М’яч за лінію”, естафети;

 

дотримується правил  безпеки під час занять плаванням..